Міцність та деформативність позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву
Дослідження питань удосконалення методики розрахунку міцності та деформативності позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при одночасній дії місцевого нагріву і експлуатаційного навантаження. Визнаяенні впливу теплового удару на властивості бетону.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.08.2014 |
| Размер файла | 120,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
05.23.01 - Будівельні конструкції, будівлі та споруди
МІЦНІСТЬ ТА ДЕФОРМАТИВНІСТЬ ПОЗАЦЕНТРОВО СТИСНУТИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПРИ ДІЇ МІСЦЕВОГО НАГРІВУ
БУЛА СЕРГІЙ СТЕПАНОВИЧ
Львів 2007
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
залізобетонний міцність тепловий нагрів
Актуальність теми. Сучасний технічний прогрес в промисловості характеризується зростанням технологічних температур, нерівномірністю температурних режимів і загальним ускладненням виробничих процесів. Нерідко, в процесі експлуатації за таких умов, в результаті аварійних ситуацій, чи у випадку локальних пожеж, відбувається місцевий нагрів залізобетонних конструкцій. Прикладом таких конструкцій можуть бути колони та балочні конструкції в спорудах ТЕС, АЕС, цехах металургійних підприємств, хімічної, вугільної, скляної, керамічної промисловості, тощо. При місцевому нагріві зміна температури відбувається не тільки по висоті і (або) ширині перерізу, але і по довжині елемента.
Вплив місцевого нагріву на залізобетонні конструкції, зокрема на позацентрово стиснуті колони, є маловивченим і потребує додаткових досліджень. Усі раніше проведені дослідження проводилися в основному на балочних елементах при дії нерівномірного нагріву з перепадом температур лише по висоті перерізу. Розрахунок нерівномірно нагрітих залізобетонних конструкцій за граничними станами проводиться згідно з СНиП 2.03.04-84, однак більш складні випадки нерівномірного нагріву такі, як місцевий нагрів, нормами не регламентуються внаслідок недостатнього вивчення даного питання. Малодослідженим є також явище теплового удару, що може виникати в результаті швидкого місцевого нагріву несучих та огорорджуючих залізобетонних конструкцій. Невелика кількість досліджень не дозволяє в повній мірі оцінити вплив цього явища на властивості бетону. Робота направлена на вирішення цих питань, чим і визначається її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри „Будівельні конструкції та мости”, науково технічних досліджень лабораторії НДЛ-23 за госпдоговірними темами №6642, №1701, №1620. Дисертаційна робота виконувалась в рамках програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 1 липня 2002 року “Удосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері пожежної безпеки” №870.
Мета роботи полягає в оцінюванні впливу теплового удару, як виду місцевого нагріву, на властивості бетону та удосконаленні методики розрахунку міцності і деформативності позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву.
Завдання дослідження:
- розробити методику та виконати експериментальні дослідження з вивчення впливу теплового удару на властивості бетону;
- дослідити процеси тріщиноутворення у бетоні з використанням акустичної емісії (АЕ), особливості розподілу температурних напружень в бетоні при дії теплового удару, як виду місцевого нагріву, та оцінити їх вплив на міцність бетону;
- розробити методику та виконати експериментальні дослідження міцності та деформативності позацентрово-стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву;
- на основі отриманих експериментальних даних дослідити вплив місцевого нагріву на міцність та деформативність позацентрово стиснутих залізобетонних елементів;
- розробити практичні рекомендації з розрахунку міцності та деформативності позацентрово стиснутих залізобетонних конструкцій при дії місцевого нагріву.
Об'єкт дослідження -процеси тріщиноутворення у бетоні та його міцність при дії теплового удару; міцність та деформативність позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву.
Предмет дослідження - бетонні куби при дії теплового удару та позацентрово стиснуті залізобетонні елементи при дії місцевого нагріву.
Методи дослідження передбачали експериментальні випробовування бетонних і залізобетонних елементів з застосуванням стандартного та спеціально сконструйованого обладнання. У теоретичних дослідженнях застосовувалися методи розрахунку згідно з СНиП 2.03.01-84*, зміною №1 до СНиП 2.03.01-84*, СНиП 2.03.04-84 з урахуванням запропонованих уточнень.
Наукова новизна одержаних результатів:
- розроблено методику проведення експериментальних досліджень міцності і деформативності позацентрово-стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву;
- розроблено методику з вивчення впливу теплового удару на властивості бетону;
- отримано нові експериментальні дані, що дозволяють оцінити вплив теплового удару, як виду місцевого нагріву, на міцність бетону;
- вперше результати досліджень процесів тріщиноутворення у бетоні при дії теплового удару отримано за допомогою методу АЕ;
- вперше проведено експериментальні дослідження позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву на стиснуту або розтягнуту зону бетону при різних рівнях попереднього навантаження;
- удосконалено методику розрахунку міцності та деформативності позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву.
Практичне значення роботи полягає у розробці рекомендацій по удосконаленню методики розрахунку міцності та деформативності позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву та оцінці впливу теплового удару на властивості бетону. Результати роботи були використані при реконструкції двох тунельних печей на Львівському заводі ЗАТ „Львівський керамічний завод” та при ремонті печей Львівського мехсклозаводу.
Особистий внесок здобувача:
- запропонована та реалізована методика дослідження міцності бетону та процесів тріщиноутворення у ньому при дії теплового удару;
- розроблена методика та обладнання для експериментальних досліджень міцності та деформативності позацентрово-стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву;
- досліджений НДС позацентрово стиснутих залізобетонних елементів, що піддавалися місцевому нагріву розтягнутої або стиснутої зони бетону при різних рівнях попереднього навантаження;
- розроблено рекомендації з удосконалення методики розрахунку міцності та деформативності позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації були повідомлені і обговорювалися на другій міжнародній науково-практичній конференції „Баштові споруди: матеріали, конструкції і технології” (м. Макіївка, 2003р.), міжнародній конференції “Budownictwo i inzynieria srodowiska” (Польща, м. Жешув 2004р.), конференції „Механіка і фізика руйнування будівельних матеріалів та конструкцій (м. Ужгород 2005р), на наукових семінарах та конференціях кафедри „Будівельні конструкції та мости” НУ ”Львівська політехніка” у 2002р.-2004р.
Публікації. Результати досліджень були опубліковані у 7 наукових виданнях, з них 5 у таких, що затверджені ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та п'яти додатків. Робота викладена на 148 сторінках, в тому числі містить 117 сторінок основного тексту, з них 13 повних сторінок з рисунками і таблицями, список літератури із 156 джерел на 15 сторінках, додатки на 16 сторінках, 6 таблиць, 38 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність досліджень впливу теплового удару на бетон та досліджень позацентрово стиснутих залізобетонних елементів на дію місцевого нагріву; визначені мета, завдання досліджень, наукова новизна та практична цінність роботи.
У першому розділі виконано аналіз існуючих експериментальних та теоретичних досліджень залізобетонних елементів на дію нерівномірного нагріву, в т.ч. місцевого. Значну увагу було приділено стану питання щодо дослідження випадків теплового удару та його впливу на властивості бетону.
Впливу температури на фізико-механічні та теплофізичні властивості бетону та арматури присвячені роботи Б.А. Альтшулера, А.Ф. Мілованова, Н.С. Бушуєва, К.Д. Некрасова, В.В. Жукова, А.П. Кричевського, С.Л. Фоміна, Б.Г. Демчини, В.І. Корсуна, Б. Бартелемі, А.У. Франчука, Б.Н. Кауфмана, В.Г. Олімпієва, К.В. Михайлова, Н.М. Муліна та інших. У цих працях досліджено, що температура, режим, тривалість нагріву, рівень попереднього навантаження, вік бетону суттєво впливають на зміну властивостей бетону та арматури.
Вплив нерівномірного нагріву на роботу залізобетонних конструкцій при різних температурних режимах експлуатації та при дії пожежного середовища досліджено у працях Б.А. Альтшулера та Н.Н. Богомолової, В.М. Баташева, В.І. Веретенникова, П.І.Васильева, А.П. Кричевського, А.Ф. Мілованова, В.І. Мурашева, В.В. Пивоварова, Е.А. Мазо, В.І. Корсуна, В.Н. Самойленко, С.Л. Фоміна, Б.Г.Демчини, А.І. Яковлєва, А.М. Зайцева, В.П. Бушева, В.А. Пчелінцева, Е.Ф. Панюкова, Е.Д. Чихладзе та інших. Встановлено, що зміна НДС досліджуваних конструкцій суттєво залежить від особливостей їх конструювання, зміни фізико-механічних властивостей бетону та арматури та інтенсивності нагріву. В.В. Фігаровський, І.Н Заславський, В.Н. Самойленко, В.Н. Горячев, С.І. Рижова у своїх працях значну увага приділяли умовам експлуатації залізобетонних конструкцій в цехах склоробної, металургійної та інших галузей промисловості. Було досліджено, що ряд конструкцій, що виготовлені із звичайного важкого бетону, у цих цехах піддаються нагріву до високих температур.
Явище теплового удару, в т.ч. як вид місцевого нагріву, та задачі термопружності, що з ним пов'язані, вивчали багато дослідників, зокрема Я.Б Фрідман, І.І. Гольденблат, Б.В. Гейтвуд, В. Новацкий, Е.Л.Макдауел, Е. Штернберг, С. Ченг, С. Менсон, А.М. Самедов, А.П. Синіцин, Ю.Е Багдасаров, В. І. Даниловская, Г. Паркус, В.С Коваленко, Н.Н. Рикалін, А.Г. Григорьянц, І.М. Добрянський, О.О. Євтушенко та інші. У цих працях, зокрема, досліджено особливості розподілу температур та напружень у випадку місцевого нагріву поверхні півпростору.
Проведений аналіз існуючих досліджень свідчить про те, що на даний час відсутні експериментальні дослідження позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при одночасній дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження. Недостатньо також досліджень з вивчення впливу теплового удару, як виду місцевого нагріву, на властивості бетону. На основі аналізу літературних джерел сформульовано основну мету та завдання досліджень.
У другому розділі наведено опис методики дослідження позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву і експлуатаційного навантаження та методики дослідження впливу теплового удару на властивості бетону.
Відповідно до поставлених завдань досліджень була розроблена програма експериментальних випробувань двох серій дослідних зразків на дію місцевого нагріву. В якості зразків першої серії було запроектовано, виготовлено та випробувано 10 залізобетонних колон. Довжина залізобетонної колони прийнята 1200 мм, з прямокутним перерізом 200Ч140 мм у середній частині та 300Ч140 мм на консолях.
Зразок виготовлений з односторонніми консолями для прикладення навантаження з умовно великим ексцентриситетом. Відсоток армування поперечного перерізу зразка становив µ=1.16%. Усі зразки були виготовлені із звичайного важкого бетону з призмовою міцністю . Міцнісні та деформативні характеристики бетону та арматури визначали згідно з методиками діючих нормативних документів.
Частина зразків-колон (зразки К1, К2) випробовувалась на дію лише позацентрового стиску, без дії місцевого нагріву. Навантаження здійснювалось поступово - ступенями по 0.1Nu до повного руйнування зразка. Випробовування зразків-колон на спільну дію місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження проводили у два етапи. На першому етапі зразки поступово навантажували повздовжньою силою ступенями по 0.1Nu до рівня з=0.4 або з=0.6 (з= N/Nu), відповідно до програми досліджень. Після досягнення необхідної величини повздовжньої сили, навантаження зупиняли і стабілізували. На другому етапі до колони через перехідник приєднували піч, яка попередньо була розігріта до необхідної температури. Джерело нагріву розміщували в розтягнутій або стиснутій зоні бетону посередині позацентрово стиснутого зразка. Таким чином, було випробовувано по 2 зразки-близнюки при чотирьох комбінаціях величини експлуатаційного навантаження та місцезнаходження ділянки місцевого нагріву: з=0.4-нагрів стиснутої зони (К1.1с, К2.1с); з=0.4-нагрів розтягнутої зони (К1.1р, К2.1р); з=0.6-нагрів стиснутої зони (К1.2с, К2.2с); з=0.6-нагрів розтягнутої зони (К1.2р, К2.2р). На дію температури було випробувано 8 колон.
Силове навантаження здійснювали на спеціально сконструйованому стенді, місцевий нагрів здійснювали за допомогою муфельної печі, вимірювання температури проводили за допомогою хромель-алюмелевих термопар. Повздовжні деформації бетону, арматури та прогини фіксували на кожній ступені, а під час місцевого нагріву кожні 10 хв. Зміну температури фіксували щосекунди. При нагріванні зразка контролювали покази кільцевого динамометра. Відразу після закінчення нагріву зразок доводили до руйнування поступово зростаючим навантаженням. При цьому фіксували повне руйнуюче навантаження та момент початку текучості розтягнутої арматури.
Методика дослідження залізобетонних колон при спільній дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження передбачала вивчення їх міцності та деформативності при різних комбінаціях величини експлуатаційного навантаження та місцезнаходження ділянки нагріву. В якості зразків 2 серії, що випробовувались на дію теплового удару, було прийнято бетонні куби розмірами 70Ч70Ч70 мм. Випробування цих зразків-кубів проводили за двома температурними режимами, використовуючи два газових (СО2) лазери різної потужності. Промінь лазера направлявся перпендикулярно до поверхні зразка-куба з відстані 0,5 м. та фокусувався в його геометричний центр.
При дослідженні теплового удару, як виду місцевого нагріву (після дії теплового удару продовжувався місцевий нагрів зразка), дослідні зразки-куби піддавали тепловому удару та подальшому місцевому нагріву за двома температурними режимами. Частину зразків руйнували під час місцевого нагріву на 1-й (5 шт.), 10-й (5 шт.), та 20-й хв. (5 шт.). Інші зразки (15 шт.) руйнували після нагріву такої ж тривалості та наступного вистигання протягом 24 год. Частина зразків (5 шт.) випробовувалась на міцність у нормальних умовах. Вимірювання температури проводилося за допомогою хромель-алюмелевих термопар, інфрачервоної камери і температурного пірометра. Випробування зразків на міцність проводили за допомогою гідравлічного преса. Методика цих досліджень передбачала вивчення впливу теплового удару, як виду місцевого нагріву, на міцність бетону та вивчення розподілу температури в об'ємі зразків.
При дослідженні лише теплового удару, зразки завантажувалися осьовою силою до рівня з=0.5Rm (3 шт.) або з=0.8Rm (3 шт.) Не знімаючи навантаження, зразки піддавали лише тепловому удару (без подальшого місцевого нагріву) за двома температурними режимами. Під час випробувань зразків-кубів, за допомогою програмно-технічного комплексу “АКЕМ” реєстрували сигнали акустичної емісії (АЕ), що виникали внаслідок дії теплового удару.
Частина зразків випробовувалася таким чином без попереднього навантаження (3 шт.) Записи сигналів АЕ проводили на трьох стадіях випробування: на кінцевому етапі навантаження осьовою силою, під час витримки та під час теплового удару. Методика цих досліджень передбачала отримання інформації за допомогою АЕ про процеси тріщиноутворення в бетоні при дії теплового удару. Всього було випробувано 88 зразків-кубів.
У третьому розділі наведені результати досліджень впливу теплового удару на властивості бетону. Досліджено, що особливостями розподілу температур при тепловому ударі, як випадку місцевого нагріву, є значний градієнт температур, швидкий приріст температур на поверхневих ділянках, сповільнений приріст температури на віддалених від поверхні ділянках, тривимірне поширення температури, що призводить до виникнення об'ємного напруженого стану. Визначення НДС зразка при дії місцевого нагріву проводилося за допомогою методу скінчених елементів, що реалізований в програмному комплексі „ELCUT”. В результаті було отримано розрахунковий розподіл температурних напружень при дії теплового удару, як виду місцевого нагріву.
Досліджено, що найбільші напруження стиску та розтягу виникали в більш нагрітих ділянках бетону, що посилювало негативний вплив температурних напружень.
Незважаючи на зменшення величини температурних напружень стиску при розподілі вглиб перерізу, їх значення залишалися достатньо високими, щоб впливати на міцність бетону (при температурному режимі №1). Значення розтягуючих напружень, що виникали в середині перерізу, були недостатніми для того, щоб компенсувати стискаючі напруження від силового навантаження. Ці процеси відбувалися по трьох осях об'ємного напруженого стану уr, уz, уи. Для якісної оцінки результатів теоретичного розрахунку були проведені експериментальні дослідження з вивчення впливу температурних напружень на міцність бетону, що виникають при дії теплового удару, як виду місцевого нагріву.
Виходячи з теорії розрахунку залишкової міцності, запропонованої С.Л.Фоміним, було прийняте положення про рівність міцності бетону при нагріві і після охолодження та положення про невідновлюваність фізико-механічних властивостей бетону після нагріву.
Враховуючи це, розходження отриманих значень міцності зразка під час нагріву, та залишкової міцності після охолодження зразка (Д1, Д10, Д20 ) дозволяє судити про вплив температурних напружень на міцність бетону при дії теплового удару та подальшого місцевого нагріву.
На основі отриманих експериментальних результатів можна зробити висновок, що температурні напруження, які виникали при тепловому ударі, як виді місцевого нагріву, негативно впливали на міцність досліджуваних зразків. Про це свідчили більші значення залишкової міцності зразків після нагріву та вистигання, в порівнянні з міцністю зразків при нагріві (до 8.3%). Результати експериментальних досліджень показали, що температурні напруження при дії місцевого нагріву зразків при температурному режимі №1 на 1-й, 10-й та 20-й хв. призводили до втрати їх міцності на 2.5%, 6.3% та 8.3% відповідно. При температурному режимі №2 втрата міцності зразків внаслідок дії температурних напружень склала 1.1%, 2.8%, 2.7% на 1-й, 10-й та 20-й хв. місцевого нагріву відповідно. Розрахункові результати розподілу температурних напружень добре співвідносяться з результатами експериментальних досліджень міцності зразків (табл.1).
Таблиця 1. Експериментальні значення міцності та залишкової міцності зразків-кубів при дії теплового удару, як виду місцевого нагріву
|
N, |
N t 1, |
N t 10, |
N t 20, |
N r 1, |
N r 10, |
N r20, |
N t 1/N, |
N t 10/N, |
N t 20/N, |
N r 1/N, |
N r 10/N, |
N r 20/N, |
D1, |
D10, |
D20, |
|
|
кН |
кН |
кН |
кН |
кН |
кН |
кН |
% |
% |
% |
% |
% |
% |
% |
% |
% |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
|
серія 2 а |
||||||||||||||||
|
Марка |
Температурний режим №1 |
|||||||||||||||
|
КТ 1 |
КТ 2.1 |
КТ 2.2 |
КТ 2.3 |
КТ 3.1 |
КТ 3.2 |
КТ 3.3 |
||||||||||
|
184.5 |
178.8 |
153.9 |
138.4 |
183.4 |
166 |
152.5 |
-3.1 |
-16.6 |
-25.0 |
-0.6 |
-10.0 |
-17.3 |
2.5 |
6.6 |
7.6 |
|
|
187.3 |
182.0 |
154.3 |
144.2 |
185.8 |
165.2 |
159.1 |
-2.8 |
-17.6 |
-23.0 |
-0.8 |
-11.8 |
-15.1 |
2.0 |
5.8 |
8.0 |
|
|
182.6 |
177.6 |
156.1 |
136.5 |
187.1 |
167.6 |
151.6 |
-2.7 |
-14.5 |
-25.2 |
2.5 |
-8.2 |
-17.0 |
0.3 |
6.3 |
8.3 |
|
|
190.1 |
183.9 |
152.9 |
142.3 |
186.3 |
165.4 |
156.2 |
-3.3 |
-19.6 |
-25.1 |
-2.0 |
-13.0 |
-17.8 |
1.3 |
6.6 |
7.3 |
|
|
181.7 |
177.3 |
158.1 |
137.7 |
179.5 |
169.1 |
152.6 |
-2.4 |
-13.0 |
-24.2 |
-1.2 |
-7.5 |
-16.0 |
1.2 |
6.1 |
8.2 |
|
|
Марка |
Температурний режим №2 |
|||||||||||||||
|
КТ 4 |
КТ 5.1 |
КТ 5.2 |
КТ 5.3 |
КТ 6.1 |
КТ 6.2 |
КТ 6.3 |
||||||||||
|
180.1 |
179.1 |
165.3 |
155.5 |
182.8 |
169.2 |
160.3 |
-0.6 |
-8.2 |
-13.7 |
1.5 |
-6.1 |
-11.0 |
-0.9 |
2.2 |
2.7 |
|
|
183.5 |
185.5 |
169.2 |
161.2 |
186.1 |
172.5 |
164.6 |
1.1 |
-7.8 |
-12.2 |
1.4 |
-6.0 |
-10.3 |
-0.3 |
1.8 |
1.9 |
|
|
184.0 |
183.1 |
166.1 |
151.2 |
189.7 |
168.4 |
156.1 |
-0.5 |
-9.7 |
-17.8 |
3.1 |
-8.5 |
-15.2 |
-2.6 |
1.3 |
2.7 |
|
|
186.8 |
183.3 |
168.4 |
157.4 |
185.2 |
173.7 |
161.0 |
-1.9 |
-9.9 |
-15.7 |
-0.9 |
-7.0 |
-13.8 |
1.0 |
2.8 |
1.9 |
|
|
188.7 |
182.1 |
167.3 |
158.9 |
184.2 |
171.7 |
163.5 |
-3.5 |
-11.3 |
-15.8 |
-2.4 |
-9.0 |
-13.4 |
1.1 |
2.3 |
2.4 |
Примітки : N - міцність зразка при нормальній температурі, Nt1, Nt10, Nt20 - те ж, на 1-й, 10-й, 20-й хв. нагріву відповідно, Nr1, Nr10, Nr20 - залишкова міцність після 1-ї, 10-и та 20-и хв. нагріву та охолодження зразка,
; ; .
Було досліджено вплив теплового удару, як короткотривалої дії, на процеси тріщиноутворення у бетоні при різних рівнях попереднього навантаження. Тепловий удар за температурним режимом №1 привів до відколювання поверхневих шарів бетону, що було виявлено візуально, перевірено теоретичним шляхом та за допомогою методу АЕ. Було зафіксоване утворення макротріщини на усіх рівнях попереднього навантаження бетону. Про це свідчив різкий приріст енергії (ДЕ), кількості (ДN) акустичних сигналів (рис.5б) та перевищення коефіцієнтом Кр>6 порогу утворення макротріщин.
Із збільшенням рівня попереднього навантаження бетону зростали значення параметрів АЕ (табл.2). При тепловому ударі за температурним режимом №2 утворення макротріщини спостерігалося лише при рівні попереднього навантаження =0.8Rm. В процесі подальшого місцевого нагріву відбувалося мікротріщиноутворення в бетоні. При експериментальних дослідженнях була зафіксована розбіжність в часі між початком нагріву та моментом утворення макротріщини t~3c.
Таблиця 2. Параметри АЕ при дії теплового удару
|
№ серії |
h=s/Rm |
Параметри АЕ |
||||||||
|
Марка |
Крmax(А) |
DЕ, мВ2с |
DN, од |
Марка |
Крmax(А) |
DЕ, мВ2с |
DN, од |
|||
|
Температурний режим №1 |
Температурний режим №2 |
|||||||||
|
2б |
0.8 |
КТ 7.1 |
6.53 |
47670 |
313 |
КТ 8.1 |
6.09 |
25350 |
148 |
|
|
6.45 |
55265 |
366 |
6.16 |
27600 |
165 |
|||||
|
6.61 |
59685 |
420 |
6.21 |
29750 |
182 |
|||||
|
0.5 |
КТ 7.2 |
6.25 |
33400 |
179 |
КТ 8.2 |
4.78 |
17350 |
75 |
||
|
6.3 |
29130 |
157 |
4.67 |
15500 |
49 |
|||||
|
6.33 |
38580 |
229 |
4.42 |
12650 |
88 |
|||||
|
0 |
КТ 7.3 |
6.15 |
24280 |
92 |
КТ 8.3 |
3.34 |
6750 |
20 |
||
|
6 |
22780 |
78 |
2.95 |
3520 |
15 |
|||||
|
6.2 |
26750 |
110 |
3.21 |
5250 |
45 |
Це може бути пояснено затримкою прогріву поверхневого шару, що пов'язана з випаровуванням фізично та хімічно зв'язаної води, що є в бетоні. Подібне явище було зафіксоване у дослідженнях Б.Г. Демчини при охолодженні нагрітих кубів водою. В результаті досліджень за допомогою методу АЕ було встановлено кількісні параметри тріщиноутворення у бетоні при дії теплового удару, що були підтверджені розрахунковими даними.
У четвертому розділі наведені результати експериментальних досліджень міцності та деформативності позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження. В ході досліджень було проаналізовано зміну кривизни та температурних зусиль дослідних зразків під час місцевого нагріву під експлуатаційним навантаженням До існуючої методики визначення температурної кривизни та температурного видовження автором були запропоновані уточнення, що стосуються випадку місцевого нагріву залізобетонних конструкцій (рис.6). В основі розрахунку за другою групою граничних станів при дії температури, визначальними є температурні деформації, які в свою чергу залежать від коефіцієнта лінійної температурної деформації та температури нагріву.
,(1) . (2)
де - коефіцієнт лінійної температурної деформації,
- температура нагріву.
Приріст температурної деформації пропорційний довжині ділянки, що нагрівається. Якщо припустити, що загальна довжина складається з елементарних відрізків (l1,l2..ln), які мають різну температуру нагріву (t1,t2..tn) і, відповідно, приріст деформацій, то загальний приріст деформацій буде сумою елементарних приростів деформацій:
.(3)
Тоді загальна відносна деформація видовження при місцевому нагріві:
, (4)
. (5)
Відповідно до методики СНиП 2.03.04-84 з врахуванням запропонованих уточнень, видовження осі еt та її кривизна (1/r)t у позацентрово стиснутих залізобетонних колон при дії місцевого нагріву для ділянок без тріщин:
, (6)
, (7)
, (8)
, (9)
, (10)
. (11)
де - температурне видовження центра ваги і-тої частини бетонного перерізу при температурі центра ваги t1, t2, t3… tn відповідно, згідно з (19) СНиП 2.03.04-84,
- температурна кривизна і-тої частини бетонного перерізу при t1, t2, t3… tn відповідно, згідно (20) СНиП 2.03.04-84,
, - температурне видовження арматури s та s' при температурі t1, t2, t3… tn відповідно, згідно з (21) СНиП 2.03.04-84.
Температурне видовження еt та кривизну осі (1/r)t позацентрово стиснутих елементів з тріщинами в розтягнутій зоні бетону визначали за наступними виразами:
, (12)
, (13)
де - температурне видовження осі елемента при t1, t2, t3… tn відповідно, згідно з (35) СНиП 2.03.04-84,
температурна кривизна осі елемента при t1, t2, t3… tn відповідно, згідно з (36), (37) СНиП 2.03.04-84.
Значення приведеної температурної деформації видовження та температурної кривизни осі залізобетонного елемента у випадку місцевого нагріву матимуть вигляд:
, (14) , (15)
де - коефіцієнт згідно з виразом (43) СНиП 2.03.04-84.
Таким чином, загальна кривизна осі позацентрово стиснутого залізобетонного елемента при дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження:
. (16)
Знак „+” у (16) приймався при нагріві зі сторони розтягнутої зони бетону, знак „-” при нагріві зі сторони стиснутої зони бетону. Значення кривизни від дії експлуатаційного навантаження (1/r)f визначали згідно зміни №1 до СНиП 2.03.01-84* з врахуванням зміни фізико-механічних властивостей бетону та арматури при нагріві.
Для перевірки запропонованої методики обчислень, були проведені експериментальні дослідження кривизни осі дослідних зразків. Зразки, які нагрівалися зі сторони розтягнутої зони бетону, мають більшу кривизну порівняно з такими, що нагрівалися зі сторони стиснутої зони бетону. На 90-й хв. нагріву значення кривизни цих зразків відрізнялися на (18ч20)%. Це пов'язано із тим, що у першому випадку вигини від дії температури та експлуатаційного навантаження мають один напрямок, а у другому - різний. Крім того, температурна кривизна при дії нагріву зі сторони розтягнутої зони має більші значення внаслідок інтенсивнішого прогріву арматури та більшого коефіцієнта її температурної деформації.
Приріст кривизни при дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження у зразках, що нагрівалися під навантаженням =0.6 є більшим порівняно із зразками, що нагрівалися при навантаженні =0.4, на 31% та 34% при нагріві стиснутої та розтягнутої зони бетону відповідно. Причиною цьому є збільшення пластичних деформацій бетону та арматури із збільшенням рівня навантаження, при якому проводиться нагрів.
Задовільна збіжність (7.8%-11.5%) розрахункових та експериментальних величин кривизни осі зразків свідчить про прийнятність запропонованих уточнень до існуючої методики визначення температурних деформацій для випадку місцевого нагріву.
При дії місцевого нагріву у позацентрово стиснутих елементах під експлуатаційним навантаженням, виникає температурне зусилля Nt від обмеження температурних деформацій видовження стиснутої зони бетону. Температурне видовження осі стиснутої зони бетону позацентрово стиснутого елемента при дії місцевого нагріву визначали згідно з (17) СНиП 2.03.04-84 та виразу (5):
,(17)
, (18)
, (19)
де - температурне видовження центра ваги і-тої частини стиснутої зони бетонного перерізу при температурі центра ваги і-тої частини t1, t2, t3… tn згідно з (19) СНиП 2.03.04-84,
- температурне видовження стиснутої арматури s' при температурі t1, t2, t3… tn згідно з (21) СНиП 2.03.04-84, - приймали згідно з вказівок СНиП 2.03.04-84.
Розрахункове значення Nt визначали на основі залежності для визначення деформацій згідно із зміною №1 до СНиП 2.03.01-84*:
, (20)
де шs,цs, xt, ys, z, es- величини, визначені згідно із зміною №1 до СНиП 2.03.01-84* з врахуванням зміни фізико-механічних властивостей бетону під час нагріву через коефіцієнти вs, хs.
Оскільки висота стиснутої зони хt бетону при цьому буде залежати від експлуатаційного навантаження та шуканого температурного зусилля Nt, визначення Nt проводили методом послідовних наближень.
Результати експериментальних досліджень температурного зусилля Nt свідчать про те, що при нагріві стиснутої зони бетону виникали в середньому у 6 разів більші температурні зусилля (Nt=(29.57ч32.09)кН), в порівнянні із зразками, нагрітими зі сторони розтягнутої зони бетону (Nt=(4.92ч5.42)кН). Це пояснюється зростанням температурних деформацій видовження стиснутої зони бетону саме при нагріві зі сторони стиснутої зони бетону. При нагріві розтягнутої зони бетону, внаслідок незначного прогріву стиснутої зони бетону, температурні зусилля Nt не перевищували 5.42 кН, а до 30-ї хв. нагріву взагалі відсутні. Після 50-ї хв. нагріву зразків зі сторони стиснутої зони бетону спостерігалося сповільнення зростання температурного зусилля Nt, що пов'язане із зменшенням коефіцієнта температурної деформації бетону бbt та коефіцієнта пружності бетону нb із ростом температури нагріву стиснутої зони бетону (t>2000C).
Задовільна збіжність експериментальних та розрахункових величин Дt (3.5ч12)% свідчить про прийнятність методики обчислення температурного зусилля Nt при розрахунку залізобетонних елементів на дію місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження. Похибка обумовлена неврахуванням зміщення центру ваги стиснутої зони бетону до нейтральної лінії під час нагріву стиснутої зони бетону, що ускладнює розрахунок.
Для перевірки запропонованої методики обчислення температурного зусилля були виконані обчислення несучої здатності за першою групою граничних станів згідно з методикою СНиП 2.03.01-84* з врахуванням температурного зусилля Nt.
Несуча здатність Nf, перерізу позацентрово стиснутого зразка при дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження в умовах обмеження повздовжніх деформацій буде визначатись за залежністю:
, (21)
Висота стиснутої зони бетону xt при цьому визначається з рівняння рівноваги моментів всіх сил відносно осі, що проходить через лінію дії повздовжньої сили Nf,:
.(22)
Руйнування зразків починалося з досягнення границі текучості в розтягнутій арматурі та закінчувалося досягненням граничного стану стиснутих бетону та арматури. Схема поширення тріщин у зразках була характерною для позацентрово стиснутих зразків, в місці нагріву зафіксовано посилене тріщиноутворення.
В таблиці 3 наведено величини навантажень, що відповідають початку текучості розтягнутої арматури Ns та повному фізичному руйнуванню зразків N2. Відмінність Дs між величинами N2 та Ns складала (14.4ч24.6)%. Експериментальні значення несучої здатності, що відповідали повному руйнуванню зразка N2 показали задовільну збіжність з розрахунковими величинами Д3=(2.3ч8.1)%.
За критерій руйнування було прийнято момент початку руйнування зразка, тобто момент текучості арматури зразків Ns. Найшвидше зруйнувалися зразки К1.2р, К2.2р та К 1.1р, К2.1р, що нагрівалися зі сторони розтягнутої зони бетону (на 60-й та 90-й хв. при з=0.6 та з=0.4 відповідно). Зразки, які нагрівалися зі сторони стиснутої зони бетону К1.2с, К2.2с, та К1.1с, К.2.1с зруйнувалися при Ns= 121.5 кН (втрата міцності 25.6%) та Ns= 145.8 кН (втрата міцності 10.8%) відповідно. В результаті досліджень було зафіксовано, що зразки К1.2р, К2.2р, К1.2с, К2.2с, які нагрівалися під експлуатаційним навантаженням з=0.6 руйнувалися швидше за зразки К1.1с, К2.1с, К1.1р, К2.1р при навантаженні з=0.4. При нагріві розтягнутої зони бетону різниця становила 30-ть хв. нагріву, при нагріві стиснутої зони бетону - 16.7%.
Таблиця 3. Порівняння експериментальних та розрахункових значень несучої здатності позацентрово стиснутих залізобетонних зразків при спільній дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження
|
Марка зразка |
h |
Вид нагріву |
N1, |
Ns |
Nms |
N2, |
Nm2, |
N3, |
NTt, |
Nt, |
Nmt, |
Д3, |
Д1, |
Дt, |
Дs, |
|
|
kH |
kH |
kH |
kH |
kH |
kH |
kH |
kH |
kH |
% |
% |
% |
% |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
|
K1 |
- |
б/т |
206.9 |
166.8 |
163.5 |
218.4 |
215.4 |
- |
- |
- |
- |
- |
-5.6 |
- |
23.6 |
|
|
K2 |
- |
б/т |
160.1 |
212.3 |
- |
- |
-2.6 |
- |
24.6 |
|||||||
|
К1.2р |
0.6 |
р/з |
168.6 |
62-га хв. нагріву |
60-та хв. нагріву |
150.2 |
151.4 |
163.4 |
5.2 |
5.02 |
4.97 |
8.1 |
10.9 |
3.5 |
- |
|
|
К2.2р |
0.6 |
р/з |
58-ма хв. нагріву |
152.5 |
4.92 |
6.7 |
9.5 |
5.4 |
- |
|||||||
|
К1.2с |
0.6 |
с/з |
202.3 |
138.2 |
121.5 |
161.5 |
162.5 |
168.7 |
33.6 |
30.24 |
29.91 |
4.3 |
20.2 |
10.0 |
14.4 |
|
|
К2.2с |
0.6 |
с/з |
131.5 |
163.4 |
29.57 |
3.1 |
19.2 |
12.0 |
19.5 |
|||||||
|
К1.1с |
0.4 |
с/з |
202.3 |
149.3 |
145.8 |
175.6 |
173.1 |
166.7 |
35.6 |
31.37 |
31.73 |
-5.3 |
13.2 |
11.9 |
15.0 |
|
|
К2.1с |
0.4 |
с/з |
142.2 |
170.6 |
32.09 |
-2.3 |
15.7 |
9.9 |
16.6 |
|||||||
|
К1.1р |
0.4 |
р/з |
168.6 |
90-та хв. нагріву |
90-та хв. нагріву |
159.2 |
160.2 |
162.9 |
5.7 |
5.31 |
5.37 |
2.3 |
5.6 |
6.8 |
- |
|
|
К2.1р |
0.4 |
р/з |
90-та хв. нагріву |
161.1 |
5.42 |
1.1 |
4.4 |
4.9 |
- |
Примітки: N1 - теоретична несуча здатність без врахування N тt, Ns - експериментальне навантаження, що відповідає початку текучості арматури, Nms- те ж, середнє значення, N2 - експериментальне руйнівне навантаження, Nm2 - те ж, середнє значення, N3 - теоретична несуча здатність з врахуванням Nтt, Nтt - теоретичне значення температурного зусилля, Nt - те ж, експериментально-теоретичне значення, Nmt, - те ж, середнє значення, б/т - без дії температури, р/з, - нагрів розтягнутої зони, с/з- нагрів стиснутої зони,
,,
,,.
Визначення несучої здатності та деформацій позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження пропонується виконувати згідно з вказівками СНиП 2.03.01-84* та СНиП 2.03.04-84 з врахуванням запропонованих уточнень за наступною послідовністю.
§ визначення несучої здатності:
1) до початку розрахунку відомим вважаються геометричні характеристики перерізу, фізико-механічні властивості бетону та арматури з врахуванням впливу температури, значення та ексцентриситет прикладеного навантаження, розподіл температури по висоті перерізу та по довжині елемента;
2) за залежністю (22) визначаємо висоту стиснутої зони бетону позацентрово стиснутого елемента з врахуванням впливу температури на фізико-механічні властивості бетону та арматури;
3) визначаємо температурне видовження осі стиснутої зони бетону з врахуванням особливостей місцевого нагріву за залежністю (17);
4) визначаємо температурне зусилля Nt за формулою (20). Оскільки значення величин, що входять до виразів (17,20,22), залежать від величини діючих зусиль у перерізі зразка, то кінцеве значення температурного зусилля підбирається методом послідовних наближень;
5) визначаємо за виразом (21) несучу здатність Nf позацентрово стиснутого елемента згідно методики СНиП 2.03.01-84* з врахуванням температурного зусилля Nt.
§ визначення деформацій:
1) згідно отриманого розподілу температури визначаємо загальну довжину ділянки (l0) і-того елементарного шару по висоті перерізу, температура якого перевищує його початкову температуру (див.рис.6);
2) відповідно до розташування ізотерм визначаємо довжину ділянок і-того елементарного шару (l1,l2,l3,…ln) з відповідною температурою (t1,t2,t3…tn) (див.рис.6);
3) визначаємо температурну кривизну осі елемента на ділянках без тріщин та на ділянках з тріщинами при дії місцевого нагріву згідно з виразами (6), (13);
4) згідно з формулою (15) визначаємо приведену температурну кривизну осі елемента при дії місцевого нагріву ;
5) визначаємо загальну кривизну осі елемента відповідно до СНиП 2.03.01-84* та СНиП 2.03.04-84 з врахуванням кривизни елемента від температурного зусилля Nt за формулою (16).
ВИСНОВКИ
1. В результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що температурні напруження, які виникають при тепловому ударі, як виді місцевого нагріву, негативно впливають на міцність бетону. При досліджуваних температурних режимах та тривалості нагріву найбільша втрата міцності зразків склала 8.3%. Із збільшенням тривалості та інтенсивності режиму нагріву відбувається збільшення втрати міцності бетону.
2. Отримані розрахункові поля температурних напружень у серединному перерізі зразка свідчать про виникнення об'ємного напруженого стану при дії теплового удару, як виду місцевого нагріву, на бетон. Досліджено, що найбільші стискаючі зусилля у крайніх волокнах в межах плями нагріву з перших хвилин нагріву (t=1 хв.) перевищують міцність бетону на стиск (уи >40 МПа). При цьому температурні напруження у всьому перерізі близькі до нуля (уи<1 МПа). З часом нагріву (t=20 хв.) проходить зменшення величини температурних напружень у поверхневих волокнах (уи >25 МПа) та збільшення їх значень по висоті перерізу.
3. Дослідження теплового удару показали, що дія самого лише теплового удару призводить до мікро- та макротріщиноутворення, що було зафіксовано візуально, перевірено теоретично та експериментально за допомогою методу АЕ. Параметри акустичної емісії при дії теплового удару за температурним режимом №1 засвідчили утворення макротріщини (Кр>6, ДE=22780ч26750, ДN=78ч110). Тепловий удар меншої інтенсивності призвів до утворення мікротріщини (Кр=2.95ч3.34, ДE=3520ч6750, ДN=15ч45). Утворення макротріщини приводило до відколювання поверхневих шарів бетону. Експериментальні та розрахункові значення глибини відколювання співпадають і для температурного режиму №1 складають 0.7 см. Із збільшенням рівня попереднього навантаження бетону значення параметрів АЕ зростають.
4. Встановлено, що деформації позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву можна визначати на основі методик СНиП 2.03.01-84*, СНиП 2.03.04-84 з врахуванням запропонованих уточнень (6)-(16). Розрахункові значення кривизни колон на 7.8%, 11.5% перевищували експериментальні значення при нагріві стиснутої і розтягнутої зони бетону відповідно. Досліджено, що кривизна зразків, нагрітих зі сторони розтягнутої зони бетону на 18%-20% більша в порівнянні з кривизною зразків нагрітих зі сторони стиснутої зони бетону.
5. Температурне зусилля Nt, що виникає при місцевому нагріві під навантаженням позацентрово стиснутих елементів пропонується визначати згідно з формулою (20). Розбіжність експериментальних та розрахункових величин складала не більше 3.5% і 12% при нагріві розтягнутої і стиснутої зони бетону відповідно. Встановлено, що температурне зусилля Nt у зразках, у яких нагрівали стиснуту зону бетону є значно більшим (в середньому у 6 разів) у порівнянні із зразками, нагрітими зі сторони розтягнутої зони бетону.
6. Встановлено, що міцність позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву при досліджуваних рівнях експлуатаційного навантаження можна визначати згідно з методикою СНиП 2.03.04-84, СНиП 2.03.01-84*, враховуючи при цьому температурне зусилля Nt. Незважаючи на негативний вплив температурного зусилля Nt при нагріві стиснутої зони бетону, найбільша втрата міцності зафіксована при нагріві зразків зі сторони розтягнутої зони бетону при з=0.6 (60-та хв. нагріву).
7. На основі отриманих експериментальних результатів розроблено практичні рекомендації щодо розрахунку міцності та деформацій позацентрово стиснутих залізобетонних елементів при дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження. Результати роботи були використані при реконструкції двох тунельних печей на Львівському заводі ЗАТ „Львівський керамічний завод” та при ремонті печей Львівського мехсклозаводу у м. Львові.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
1. Була С.С. Визначення кривизни та температурного зусилля у позацентрово стиснутих залізобетонних елементах при дії місцевого нагріву та експлуатаційного навантаження. // Донбаська національна академія будівництва і архітектури. Сучасне промислове та цивільне будівництво - т.3., №2. Макіївка 2007.- С.115-124.
2. Була С.С. Дослідження розподілу температурних полів на поверхні бетону при різній інтенсивності місцевого температурного навантаження. // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Теорія та практика будівництва. - Львів, 2004. - №520. - С.20-25.
3. Кархут І.І., Була С.С. Експериментальне визначення розподілу температур на поверхні бетону під впливом точкового короткотермінового навантаження. // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Теорія та практика будівництва. - Львів, 2004. - №520. - С.91-97.
4. Кархут І.І., Була С.С. Аналіз розподілу температур в бетоні від точкового короткотермінового температурного навантаження. // Вісник Донбаської державної академії будівництва та архітектури. Будівельні конструкції, будівлі та споруди. - Макіївка, 2004.- вип. 2004-2(44). - С.75-79.
5. Кархут І.І., Була С.С. Просторовий розподіл температур в бетоні при точковому нагріві. // Механіка і фізика руйнування будівельних матеріалів і конструкцій: Зб. наук. праць. - Ужгород, 2005.- вип.6. - С. 477-482.
6. Кархут І.І., Була С.С. Вплив початкової вологості бетону на характер розподілу температурних полів при різній інтенсивності місцевого температурного навантаження. // Вісник Донбаської державної академії будівництва та архітектури. Будівельні конструкції, будівлі та споруди. - Макіївка 2005.- вип. 2005-3(51). - С.60-64.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика бетону і залізобетону. Причини та наслідки пошкодження будівельних залізобетонних конструкцій. Підготовка основи та матеріали для ремонту, обробка стальної арматури та металевих елементів конструкції. Організація праці опоряджувальників.
реферат [2,9 M], добавлен 26.08.2010Характеристика основних властивостей бетону - міцності, водостійкості, теплопровідності. Опис технології виготовлення залізобетонних конструкцій; правила їх монтажу, доставки та збереження. Особливості архітектурного освоєння бетону та залізобетону.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 12.09.2011Проектування мостового переходу. Кількість прогонів моста. Стадії напруженого стану залізобетонних елементів. Основне сполучення навантажень. Зусилля в перерізах балки. Підбір перерізу головної балки. Перевірка балки на міцність за згинальним моментом.
курсовая работа [193,1 K], добавлен 04.05.2011Розрахунок та конструювання залізобетонних елементів збірного балочного перекриття цивільної будівлі з неповним каркасом. Збір навантаження на будівельні елементи та стрічковий фундамент, а також розрахунок плити перекриття за нормальним перерізом.
контрольная работа [689,2 K], добавлен 27.06.2013Об’ємно-просторове та архітектурно-планувальне рішення. Характеристика конструктивних елементів споруди. Специфікація елементів заповнення прорізів. Інженерне обладнання будинку. Специфікація бетонних, залізобетонних, металевих конструкцій будівлі.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 25.05.2014Розрахунок будівельних конструкцій на впливи за граничними станами, при яких вони перестають задовольняти вимоги, поставлені під час зведення й експлуатації. Нові методи розрахунку бетонних і залізобетонних конструкцій за другою групою граничних станів.
статья [81,3 K], добавлен 11.04.2014Генеральний план будівництва зоотехнічної лабораторії у Хмельницькій області. Об’ємно-планувальне та архітектурно-конструктивне рішення будівлі. Відомість опорядження та інженерне обладнання приміщень. Специфікація збірних залізобетонних елементів.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 06.08.2013Конструктивні та планувальні рішення житлового будинку. Теплотехнічний розрахунок огороджуючої конструкції. Розрахунок та конструювання великорозмірних залізобетонних елементів сходової клітки. Визначення складу і об'ємів будівельно-монтажних робіт.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 20.06.2014Виробництво конструкцій з цегли та керамічного каміння; ефективність їх використання у малоповерховому будівництві. Технологія виготовлення багатошарових залізобетонних конструкцій, віброцегляних і стінових панелей; спеціалізовані механізовані установки.
реферат [27,9 K], добавлен 21.12.2010Шляхи підвищення довговічності будівель. Проектування у будинку покриття, даху, підлоги, сходи, вікна та двері. Зовнішнє, внутрішнє та інженерне опорядження. Специфікація збірних залізобетонних елементів. Теплотехнічний розрахунок горищного покриття.
курсовая работа [28,7 K], добавлен 11.06.2015Розрахунок ребристої панелі та поперечного ребра панелі перекриття. Підбір потрібного перерізу поздовжніх ребер, поперечної арматури, середньої колони, фундаменту. Визначення розрахункового навантаження попередньо-напруженої двосхилої балки покриття.
курсовая работа [174,7 K], добавлен 17.09.2011Загальна характеристика умов будівництва завода ювелірних виробів в м. Житомир. Генеральний план будівництва та архітектурно-конструктивне рішення. Специфікація збірних залізобетонних елементів. Оздоблення внутрішніх та зовнішніх стін і перегородок.
курсовая работа [283,7 K], добавлен 13.01.2015Вибір геометричної схеми ферми. Вибір розрахункової схеми і збір навантажень. Визначення поздовжніх сил (статичний розрахунок). Підбір поперечних перерізів стиснутих і розтягнутих стержнів. Конструювання вузлів ферми з парних кутиків і замкнутих профілів.
методичка [2,6 M], добавлен 20.01.2011Бетон - штучний композитний каменеподібний матеріал. Підприємства з виготовлення виробів із щільних силікатних бетонів. Класифікація залізобетонних конструкцій; технологія виготовлення збірних арматурних каркасів, змішаних будівельних розчинів і сумішей.
реферат [41,1 K], добавлен 21.12.2010Виробництво залізобетонних кілець з використанням конвеєрного способу виробництва. Проектування цеху, розрахунок вартості його будівництва. Організаційний план та розрахунок виробничих витрат. Розрахунок фонду оплати праці. Інвестиційний план виробництва.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 25.05.2014Визначення основних розмірів конструкцій: лоток, прольоти другорядних балок і виліт консолей, поперечні перерізи основних несучих елементів. Розрахунок і конструювання лотока. Визначення навантажень, зусиль у перерізах, міцності конструкційних елементів.
курсовая работа [659,2 K], добавлен 09.10.2009Підбір елементів рами: колони, балки покриття, фундаменту. Компоновка каркасу будівлі, постійні навантаження від власної ваги елементів. Розрахунок надкранової і підкранової частини колони. Проектування залізобетонної балки з паралельними поясами.
курсовая работа [917,0 K], добавлен 14.11.2012Визначення густини, пористості, водопоглинання, водостійкості та міжзернової пустотності матеріалів. Властивості портландцементу, гіпсу, заповнювачів для важкого бетону. Проектування складу гідротехнічного бетону, правила приготування бетонної суміші.
учебное пособие [910,3 K], добавлен 05.09.2010Визначення постійного навантаження від металевої ферми та елементів прогонової будови. Розрахунок зусиль в елементах металевої ферми від постійного та тимчасового навантаження. Обчислення прикріплення стержнів до вузла головної ферми за допомогою болтів.
курсовая работа [83,4 K], добавлен 09.01.2014Загальні відомості про штукатурні роботи. Пристрої для виконання опоряджувальних робіт на висоті, ручний інструмент та інвентар. Штукатурні розчини та їх властивості, приготування розчинів вручну. Штукатурення елементів віконних і дверних прорізів.
реферат [2,6 M], добавлен 26.08.2010
