Адміністративна будівля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Адміністративна будівля

Перед тим щоб говорити саме про вигляд Адміністративних споруд, потрібно визначити їх функцію, навести приклад будівль, що можуть входити до даного типу та показати існуючі аналоги до майбутньої розробки проекту.

Адміністративні споруди - будівлі, призначені для різних, здебільшого державних, установ.

До них входять такі будівлі як Верховної Ради, Ради Міністрів, міськрад, райрад, штаб військового округу, міністерство оборони, міністерство охорони здоров'я та інші.

Серед будівель аналогів взяті Адміністрація Президента України та Штаб-квартира НАТО

Перший існуючий аналог майбутнього проекту «Адміністрація Президента України»

Адміністрація Президента України (неофіційно: Банкова) - постійно діючий орган, утворений Президентом України для здійснення його повноважень. Загальне керівництво Адміністрацією здійснює Глава Адміністрації. Основними завданнями Адміністрації є забезпечення здійснення Президентом України його конституційних повноважень на засадах відкритості, гласності та прозорості.

Для забезпечення здійснення своїх повноважень як Глави держави Президентом України Леонідом Кравчуком 13 грудня 1991 (указ №6/1991) було створено чинний орган, який отримав назву «Адміністрація Президента України». Загальне керівництво Адміністрацією Президента здійснювавСекретар Адміністрації, який призначався на посаду і звільнявся з неї Президентом України. Основними завданнями Адміністрації були організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності Президента України. Першим (і єдиним) Секретарем став Микола Хоменко

На підставі розпорядження Президента України №21 його Адміністрація з 8 січня 1992 займала будинок №11 по вулиці Банковій у Києві.

У липні 1994 новообраний Президент України Леонід Кучма змінив назву керівника Адміністрації на «Глава Адміністрації Президента України». Першим Главою став Дмитро Табачник.

Третій Президент України, Віктор Ющенко, також не залишив Адміністрацію без уваги і вже 24 січня 2005, на другий після його інавгурації день, вона була реорганізована у Секретаріат Президента України.^[2]. Першим Державним секретарем України, як тепер звався керівник Секретаріату, став Олександр Зінченко.

22 вересня 2005 посада Державного Секретаря була замінена на посадуГолови Секретаріату Президента України.

14 жовтня 2005 Віктор Ющенко ліквідував Секретаріат Президента і створив його заново, тепер вже на чолі з Главою, а не Головою.

З 25 лютого 2010 знову Адміністрація Президента України

Гранична чисельність працівників Адміністрації Президента України затверджена у кількості 416 штатних одиниць

Структура Адміністрації Президента України визначена такою:

· Глава Адміністрації Президента України

· два перші заступники Глави Адміністрації Президента України;

· заступники Глави Адміністрації Президента України;

· перший помічник Президента України, помічники, радники Президента України;

· Прес-секретар Президента України;

· уповноважені Президента України;

· Служба Президента України;

· Офіс Глави Адміністрації Президента України;

· Головний департамент реформування Адміністрації Президента України;

· Головний департамент з питань впровадження реформ;

· Головний департамент з питань національної безпеки та оборони;

· Головний державно-правовий департамент;

· Головний департамент правової політики;

· Головний департамент з питань діяльності правоохоронних органів та протидії корупції;

· Головний департамент регіональної політики;

· Головний контрольний департамент;

· Головний департамент зовнішньої політики та європейської інтеграції;

· Головний департамент Державного Протоколу та Церемоніалу;

· Головний департамент забезпечення доступу до публічної інформації;

· Головний департамент з питань гуманітарної політики;

· Головний департамент з питань внутрішньої політики;

· Головний департамент інформаційної політики;

· Головний департамент документального забезпечення;

· Департамент місцевого самоврядування та децентралізації;

· Департамент державних нагород;

· Департамент з питань громадянства;

· Приймальня Президента України;

· Департамент з питань помилування;

· Режимно-секретний департамент;

· Відділ забезпечення взаємодії Президента України з Верховною Радою України;

· Відділ забезпечення зв'язків Президента України з Кабінетом Міністрів України;

· Відділ забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини;

· Відділ представництва інтересів Президента України в судах.

Будівля була споруджена напередодні другої світової війни. Автором проекту був відомий архітектор Сергій Григор'єв. Його помічником був відомий архітектор-академік Борис Жежерін, який одночасно був автором відомої споруди палацу-санаторію «Конча-Заспа» та головного павільйону Національного експоцентру України. Приміщення побудоване в так званому стилі - «Урочистий комуністично-радянський монументалістський ампір з древньо-римською стилізацією», який мусив символізувати велич, могутність та вічність комуністичного режиму. Незважаючи на зовнішню велич та могутність головного фасаду приміщення, воно потребує повного капітального ремонту, оскільки усі основні верхні перекриття майже 90-річної давності є дерев'яними і не відповідають сучасним нормам будівельної безпеки, особливо в період військового та надзвичайного стану у державі.

Будівлю побудували в 1936-1939 роках після перенесення столиці республіки з Харкова до Києва за проектом харківського архітектора Сергія Григор'єва для штабу Київського військового округу. Один час тут розміщувався ЦК Компартії України. Геніальність автора будівлі - в тому, що його грандіозна махина не «розчавила» навколишнє середовище - вузеньку вуличку, а вмілий сплав класики та українського бароко забезпечили цьому будинку статус пам'ятника архітектури. Вражає неймовірна товщина стін. Фахівці пояснюють це тим, що в тридцяті роки минулого століття в СРСР будувати адміністративні будівлі було заборонено - гроші економили на інші цілі. Щоб обійти табу, пішли на хитрість, скориставшись існуючими на цьому місці однаковими корпусами 70-х років XIX століття київського архітектора Олександра Шіле. На їх фундаменті і звели нові стіни, оформивши новобудову, як реконструкцію. У 1918 році в тих близнюках розміщувався Генштаб армії новоствореної УНР, за часів гетьмана Скоропадського - Генштаб армії Української держави.

У радянський час тут працювали Якір, Блюхер, Жуков, Ватутін. Після Великої Вітчизняної війни тут були кабінети перших секретарів ЦК КПУ Хрущова, Підгорного, Шелеста, Щербицького. У внутрішньому дворі будівлі ховаються їдальня, пральня, хімчистка, друкарня. Зараз тут розташовується Адміністрація Президента України.

Другий існуючий аналог до розробки проекту «Штаб-квартира НАТО»

адміністративний будівля державний

Штаб-квартира НАТО (англ. NATO Headquarters) - політичний і адміністративний центр Північноатлантичного союзу, де постійно розміщений головний політичний орган прийняття рішень в НАТО - Північноатлантична рада. Кожна країна-член має постійне представництво у політичній штаб-квартирі НАТО. Кожну з делегацій очолює Постійний представник в ранзі посла, який представляє уряд своєї країни у процесі проведення консультацій та ухвалення рішень в Альянсі.

Штаб-квартира знаходиться в Бельгії, в північно-східній частині Брюсселя, на Бульварі Леопольда III (Boulevard Leopold III, 1110 Брюссель, Бельгія). У ній розміщені делегації країн-членів, бюро зв'язку та взаємодії або дипломатичні представництва країн-партнерів.

Міжнародний секретаріат НАТО і Міжнародний військовий штаб також знаходяться в Брюсселі і надають делегаціям та представництвам підтримку в роботі.

У грудні 2010 року було запущено будівництво нової ультра-сучасної штаб-квартири альянсу площею 251 тис. мІ яке має завершитися на початку 2016 року. Новий політичний центр НАТО буде побудований на бульварі Леопольда Третього - буквально через дорогу від нинішньої штаб-квартири альянсу в Брюсселі. Нова штаб-квартира буде розташована на місці занедбаної з часів «холодної війни» бельгійської авіабази. При проведенні робіт з розчищення території не обійшлося без «сюрпризу» - під час знесення старих військових будівель робочі виявили не авіабомбу часів Другої світової війни, яка була пізніше знешкоджена саперами. Водночас слід зазначити, що будівництво нової штаб-квартири в Брюсселі обійдеться альянсу вдвічі дорожче, ніж планувалося початковим кошторисом. Сума коливається від 800 млн до 1 млрд євро.

У штаб-квартирі НАТО цивільні і військові представники всіх держав-членів збираються для прийняття політичних рішень на основі консенсусу. Штаб-квартира також є форумом для діалогу і співпраці між країнами-партнерами і державами-членами НАТО, що дозволяє їм спільно докладати зусилля, спрямовані на зміцнення миру і стабільності.

У штаб-квартирі НАТО постійно працюють близько 4000 чоловік. З цього числа 2000 людей є співробітниками делегацій держав і секретаріату національних військових представництв при НАТО. Приблизно 300 осіб працюють у представництвах країн-партнерів НАТО. Близько 1200 осіб - цивільні співробітники Міжнародного секретаріату або агентств НАТО, розташованих в штаб-квартирі, і приблизно 500 осіб працюють у Міжнародному військовому штабі, в тому числі 100 співробітників цивільних.

Засідання проводяться в штаб-квартирі НАТО протягом усього року, що сприяє діалогу серед держав-членів. Щорічно органи НАТО проводять більше 5000 засідань.

З урахуванням того, що в штаб-квартирі знаходяться постійні представництва держав-членів НАТО та країн-партнерів, є численні можливості для безперервних формальних і неформальних консультацій, що важливо в процесі прийняття рішень в НАТО.

У 1949 році країни-члени Північноатлантичного союзу заснували першу штаб-квартиру НАТО в Великобританії, в Лондоні, на Белгрейв-сквер, 13.

Структура НАТО розвивалася, і було потрібно більше місця, тому в квітні 1952 штаб-квартира переїхала в центр Парижа. Спочатку вона тимчасово розмістилася в Пале де Шайо, а потім в 1960 році переїхала на «постійне житло» в Порт-Дофін. Однак в 1966 році Франція вирішила вийти з військової структури НАТО, через що в 1967 році було потрібно переїжджати втретє, цього разу до Брюсселя.

Але у зв'язку з розширенням і перетворенням Північноатлантичного союзу цих приміщень більше недостатньо. Тому в 1999 році глави держав і урядів НАТО домовилися побудувати нову штаб-квартиру, щоб відповідати вимогам Північноатлантичного союзу в XXI столітті.

У листопаді 2002 року, під час зустрічі в верхах в Празі відбулася церемонія підписання, на якій уряд Бельгії передало НАТО концесійні права на будівництво нових будівель навпроти існуючої штаб-квартири.

15 липня 2014 року країни-члени НАТО ухвалили рішення, що протягом 2015-2016 рр. обов'язки Контактного посольства Штаб-квартири НАТО в Україні виконуватиме Посольство Литви.

За задумом архітекторів, семиповерхова будівля нагадує своїм об'ємом переплетені пальці - що повинно символізувати єдність і взаємозалежність країн-учасниць Північноатлантичного Альянса.В Водночас, сріблястий метал панелей облицювання й модульність будівлі, закладена в проекті і виражена в «механічних» членуваннях споруди, швидше наводить на думку про робота-трансформере, готовому прийняти при необхідності зовсім іншу форму. Проект, реалізація якого повинна розпочатися вже цього року, був продемонстрований лідерам країн НАТО на минулому нещодавно саміті в Бухаресті.

Комплекс з корисною площею в 185 000 кв. м повинен з'явитися на околиці Брюсселя, поряд з шосе, що веде до аеропорту. Розташування далеко від міської інфраструктури змусило архітекторів включити в комплекс кафе, філії банків, магазини та спортивні споруди. Йдеться про політичну штаб-квартирі альянсу, де проводитимуться наради і працювати дипломатичні представництва. Військове керівництво НАТО здійснюється з Монса (Бергена) - іншого бельгійського міста.

Майстерня SOM виграла конкурс на проект штаб-квартири ще на початку 2003 року.

Размещено на Allbest.ru