Інтер'єр ресторану японської кухні "Суші"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Содержание

Вступ

Розділ 1

1.1 Історія розвитку закладів громадського харчування

1.2 Особливості проектування інтер'єрів закладів громадського харчування

1.3 Обладнання для закладів громадського харчування

1.4 Вирішення освітлення та кольору в інтер'єрах ресторанів

1.5 Декоративне оздоблення інтер'єрів закладів громадського харчування

Розділ 2

2.1 Вибір теми

2.2 Японський стиль в інтер'єрі ресторану

2.3 Композиційне вирішення інтер'єру ресторану

2.4 Використані матеріали і технології

2.5 Виконання проекту

2.6 Макетування

Розділ 3

3.1 Економічна частина

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Темою моєї кваліфікаційної роботи є проектування інтер'єру ресторану японської кухні "Суші". Інтер'єр ресторану розроблявся за стилістичними мотивами Японії. В цій роботі мені треба максимально намагалася передати дух, атмосферу Японії, використовуючи сучасні будівельні матеріали.

Проектування ресторанів, кафе, барів, клубів та інших закладів такого типу є надзвичайно складним і цікавим, тому що ці заклади мають особливе функціональне призначення - споживання їжі та культурно розважальний процес, вони розраховані на тривале перебування в них відвідувачів. У зв'язку з цим все більшого значення набуває організація предметно-просторового середовища цих закладів. Проектуючи заклади громадського харчування слід враховувати технічні і санітарні норми що до їх обладнання, функціональні, економічні та естетичні чинники, а також психологічні настрої відвідувачів. При композиційному і стильовому рішенні необхідно обирати певний стиль в якому буде виконаний інтер'єр, розробляти його на основі певних асоціацій і композиційно об'єднувати все це в єдине ціле, щоб не можна нічого ні додати, ні відняти від створеного художньо-цілісного інтер'єру.

Художній образ інтер'єру має допомогти людині відпочити, відновити сили для продуктивнішої праці у своїй повсякденній діяльності. Клас закладу - сукупність відмінних ознак закладу ресторанного господарства певного типу, що характеризує рівень вимог до продукції власного виробництва і закупівельних товарів, умов їх споживання, організування обслуговування та дозвілля споживачів.

Велике значення у інтер'єрах ресторанів відіграє правильне врахування масштабності, матеріалів та їх поєднання, форм, кольорового рішення, аксесуарів, декорації, композиційного розміщення великих і малих площин. Проте одним з найголовніших завдань є забезпечення зручності та цілісності функціонального процесу тощо.

Все наше предметне оточення починаючи з утилітарних речей і закінчуючи промисловими товарами, є основою не тільки матеріальної, а й художньої культури кожної епохи. Предметна творчість безпосередньо включає формоутворення великих історичних стилів і пов'язана з естетичними ідеалами і смаками інтелектуальної еліти, з її способом життя. Види мистецтв предметної творчості пройшли довгий шлях розвитку. В ХХ столітті під впливом науково-технічного прогресу і соціальних змін в суспільстві в предметній творчості посилилася проектно-прогностичні спрямування, предметне майбутнє у конкретних художніх образах. Це стало називатися технічним проектуванням, а пізніше - дизайн.

Сьогодні дизайн є важливою складовою частиною художньої освіти. Дизайн проник у всі сфери життя і надання послуг. Є такі види дизайну як дизайн архітектури, дизайн інтер'єру, графічний дизайн, дизайн одягу, технічний дизайн, дизайн побутових приладів, ландшафтний та багато інших видів. У наш час дуже широко розвинувся дизайн інтер'єру - облаштування внутрішнього простору приміщення. Він поділяється також на окремі види : проектування житлових приміщень, проектування не житлових громадських приміщень, культосвітніх закладів, закладів громадського відпочинку, закладів громадського харчування, проектування технічних приміщень та інше. Кожен з типів проектування закладів має свої особливості, стандарти та конструктивні,композиційні і функціональні рішення.

Вишукана простота, первозданність і гармонія смаку, естетична насолода - це основа основ східної кухні. В ресторані "Суші" неповторна атмосфера східного гастрономічного таїнства.

Архітектура і дизайн ресторану - виконані в дусі сучасного японського мінімалізму, який характеризується гармонією простору і лаконізмом деталей.

Японська кулінарна традиція разюче відрізняється не тільки від європейської, а й від сусідньої азіатській, наприклад, китайської. Перш за все вона проявляє глибоку повагу до первозданного зовнішнього вигляду продуктів, які неодмінно - високої якості. Таке вимогливе ставлення японців до їжі лежить в руслі національної традиції сприйняття навколишньої природи, поклоніння їй, що відображено в їх релігії сінто (шлях богів). У глибоку давнину на вівтарі богів - ками - покладалися лише найкращі дари полів, гори морів: наісвежайшая риба, стиглі фрукти, зрілі колосся золотистого рису, блискучий білизною рис, тобто те, що створено самою природою, до чого ще не торкалася рука кулінара. Японська кухня виявляє тонке і поетичне повагу до дарів природи. Місцеві кухарі прагнуть зберегти первинний смак і зовнішній вигляд продуктів, щоб риба або овочі в приготованому вигляді залишалися самі собою. Складна кулінарна обробка та різноманітні соуси в давні часи були б те саме що святотатство, та й зараз вони не настільки властиві японському рафінованому смаку.



Розділ 1

1.1 Історія розвитку закладів громадського харчування

Історія розвитку закладів громадського харчування бере початок ще з XVI століття. В Росії був ще такий тип закладів громадського харчування як корчми та трактири. Однак на жаль радянська епоха повністю викривила у гіршу сторону оцінку звичайною людиною системи громадського харчування.

Корчма - (рос. "питейный дом" ХІ век ) -двір з продажем алкогольних напоїв, які виготовлялися на місці . Слово "корчма" зустрічається у мовах більшості слов'янських народів. Наші предки так називали місце, куди люди приходили відпочити, влаштувати веселе застілля з піснями і музикою. Заклади , де продавали і пили горілку, називали ще "орандами", "вигодами", "гостинцями","монопольками","шинок".Подібних "горілчаних" хат, де вольному воля, а п'яному рай, чимало було по селах і містах України

При корчмі, як правило, був "заїзд" - двір, де зупинялися подорожні. Корчма (коршма, шинок)- невід'ємний компонент традиційного українського, призначена для відпочинку і харчування подорожніх і односельців.

Саме в корчмі збиралися старшина для обговорення громадських справ. Шинок був і своєрідним сільським клубом, куди приходили люди, аби обмінятися інформацією, почути новини чи просто послухати кобзарів бандуристів, які полюбляли грати у корчмі; збиралися у корчмі й на вечорниці у пристольні свята сім'ями. Корчма також була місцем для укладання угод та проведення торгів.

Трактир(лат.tracto-"угощать") -початок XVIII ст. За підтримки Петра Першого. Опрятність внутрішньго убранства, приготування і подача холодних і гарячих закусок, запроваджувалась культура пиття вин. З часом назву трактир отримали заклади, де надавались послуги проживання і харчування. Трактир з приміщенням для постояльців часто називали постоялим двором. Трактири більш низького розряду для малозабезпечених прошарків населення називали харчевнями. Магічна привабливість трактирів характеризується затишком, домашньою атмосферою, доброзичливістю хазяїна і персоналу та особливою кухнею. Але в кінці XIX ст. більш популярними стали ресторани і конкурентна боротьба закінчилась не на користь трактирів, ними залишились підприємства невисокого класу.

Перші ресторани відкрилися в Парижі у XVI столітті, а кав'ярні - у Стамбулі. Сторіччям пізніше їх можна було зустріти в містах Німеччини, Чехії. Що стосується України й Росії, то тут історія ресторанної справи не настільки глибока. Відомими рестораторами минулого були (Талон, Дюме та). Коло відвідувачів таких закладів було досить вузьким, а відповідно, не розвивалася культура відвідування ресторанів. Навіть офіціантами традиційно служили татари, французи й німці. Перші ресторани в Україні зявилися в кінці XVIII на початку XIX ст.

Ресторан перетворився в тип підприємства, де простий процес задоволення фізіологічних потреб змінено задоволенням вишуканих гастрономічних смаків і приємного проведення часу, що асоціюється з відчуттям свята, урочистості. Ресторан - невід'ємний елемент способу життя людей певного регіону, культурний простір, об'єкт етнічних цінностей, тобто заклад, який крім біологічної функції виконує культурно-творчу функцію.

У наш час розвиток громадського харчування супроводжується масовим будівництвом їдалень, кафе, ресторанів, підвищенням вимог до їх планування, обладнання та оздоблення. На відміну від інших торгових споруд вони розраховані на тривале перебування в них відвідувачів. У зв'язку з цим все більшого значення набуває організація предметно-просторового середовища цих закладів.

До основних типів закладів громадського харчування належать їдальні, кафе, ресторани, бари тощо.

Їдальні наймасовіший тип закладів громадського харчування. Вони бувають загального типу і спеціальні (дієтичні, дитячі та ін.). Їдальні забезпечують відвідувачів сніданком, обідом, вечерею. У них переважно використовують систему самообслуговування.

Кафе бувають загального типу і спеціалізовані, які відрізняються від їдалень асортиментом страв не складного приготування. До особливої групи належать вечірні кафе для відпочинку з розширеним асортиментом страв (фрукти, десертні напої), а також страви складнішого приготування.

Ресторани відрізняються від інших закладів громадського харчування підвищеним комфортом. Крім широкого вибору страв в асортименті ресторану є вина і вино-горілчані вироби, фрукти, десертні напої та ін. У таких закладах обслуговування і рахунок виконує офіціант.

Бари за асортиментом страв близькі до кафе, але відрізняються методом обслуговування. У наш час поширені різні види барів, наприклад, шоколадний, гриль-бар, пив-бар тощо.

Різноманітність типів закладів громадського харчування дає можливість відвідувачу вибирати не лише меню, а й полюбуватися внутрішнім оздобленням того чи іншого кафе, ресторану, бару. Художній образ інтер'єру має допомогти людині відпочити, відновити сили для продуктивнішої праці у своїй повсякденній діяльності. Клас закладу - сукупність відмінних ознак закладу ресторанного господарства певного типу, що характеризує рівень вимог до продукції власного виробництва і закупівельних товарів, умов їх споживання, організування обслуговування та дозвілля споживачів.

На класи підрозділяють тільки ресторани і бари. За ступенем комфорту, рівнем обслуговування і обсягом надаваних послуг ресторани і бари поділяють на три класи: люкс, вищий і перший.

"Люкс - вишуканість інтер'єру, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, асортимент оригінальних, вишуканих заказних і фірмових страв, виробів для ресторанів, широкий вибір заказних і фірмових напоїв, коктейлів - для барів;

"Вищий" - оригінальність інтер'єру, вибір послуг, комфортність, різноманітний асортимент оригінальних, вишуканих заказних і фірмових страв і виробів для ресторанів, широкий вибір фірмових і заказних напоїв і коктейлів - для барів;

"Перший" - гармонічність, комфортність і вибір послуг, різноманітний асортимент фірмових страв, виробів і напоїв, коктейлів нескладного приготування, в т.ч. заказних і фірмових - для барів.

1.2 Особливості проектування інтер'єрів закладів громадського харчування

До основних приміщень закладів громадського харчування належать вестибюлі, обідні зали, бари, зимові сади. Щоб створити відчуття вільного простору, вестибюлі в кафе, їдальнях самообслуговування малої і середньої місткості мають бути об'єднані з обідньою залою. Вхідну зону можна виділити розміщенням меблів, декоративними решітками, рослинністю тощо. Вестибюлі їдалень великої місткості і ресторанів для створення спокійної обстановки не рекомендується об'єднувати з залом. У громадських центрах для їдалень, кафе і барів вестибюль може бути спільним із зимовим садом.

Центральним приміщенням закладів громадського харчування є обідній зал. У великих їдальнях можна виділити обідні зони і зони десерту. Це забезпечує кращі умови для відпочинку і роботи обслуговуючого персоналу. Для створення спокійної обстановки зали великої місткості можна розділити окремими панелями, екранами, декоративними рослинами, решітками тощо.

Для залів у ресторанах доцільно створити зони окремими групами так, щоб, не втрачаючи відчуття єдності великого простору залу, створювалась спокійна, інтимна обстановка. Центром обідніх зон, які можна розміщувати на різних рівнях, є танцювальна площадка і естрада. Визначаючи площу танцювального місця, виходять норми 0,15 - 0,2 м на пару з розрахунку 50 - 75% загальної кількості місць у залі. Форма танцювальної площадки може бути різною залежно від потрібних розмірів і композиції прану. У залах більшої площі можна влаштувати дві танцювальні площадки при одній естраді. Поширеною формою площадки і її композиційним центром є танцювальне коло, яке повинно добре проглядатися з усіх боків (часто його піднімають або заглиблюють відносно загального рівня підлоги. Місце для площадки може бути і при вході, в центрі або в кінці залу.

Разом з тим не завжди треба акцентувати увагу на місці для танців. Нейтральне розміщення естради і танцювального кола може лише засобом членування внутрішнього простору.

Важливим елементом ресторанів є бари. Їх можна розміщувати в глибині залу або при вході. Виділяючись своєю формою та розмірами із загального ритму столів і крісел, бари створюють певні акценти в просторі. Залежно від композиційного задуму інтер'єру барні стійки можуть бути різноманітними. Об'єм бару часто підкреслюється пониженою підвісною стелею з вентиляцією і освітленням. У великих ресторанах можна виділити приміщення для бару і зимового саду. Зимовий сад часто влаштовують у критих внутрішніх двориках. У комплексному вирішенні можливі різні варіанти компонування згаданих приміщень.

1.3 Обладнання для закладів громадського харчування

Вагому роль в організації роботи залів, формуванні внутрішнього простору і створенні комфортних умов для відвідувачів виконує розміщення меблів; розміри меблів і варіанти розміщення визначають типом ресторану, формою обслуговування, місткістю, розмірами і планувальною схемою залу.

Існують два основні варіанти розміщення меблів - геометричний і вільний .

У ресторанах із самообслуговуванням і великих залах застосовують лінійне розміщення столів. У ресторанах з обслуговуванням офіціантами меблі розташовують за вільною схемою з виділенням зон обслуговування. Використовують різноманітні варіанти столів з диванами, кріслами або лавками, залучаючи до композиції огороджувальні стінки-екрани.

Розміри і форма столів можливі різноманітні і визначаються типом ресторану. Квадратні столи мають сторону розміром 600-900 мм, прямокутні - завширшки 600-900 і завдовжки 900-2200 мм. Найбільш розповсюджені квадратні і прямокутні столи завширшки 800-900 мм. Банкетні столи повинні мати ширину 950-1000 мм, що обумовлено складним сервіруванням. У ресторанах з додатковим обслуговувнням типу "шведський стіл" у залі розміщують банкетний стіл завдовжки до 5000 мм, або круглий - діаметром 1000 мм.

Для залів невеликої місткості зручні квадратні столи 600х600 або 650х650 мм. Їх можна використовувати як двомісні, а у разі потреби - зсувати.

Висота столів 690 - 750 мм. У молодіжних кафе часто використовують столи мінімальної висоти 690 - 700 мм.

У дитячих залах ставлять столи розміром 600х600 і 700х700 мм і заввишки 540 - 550 мм для малюків, 570 - 590 мм для дошкільнят.

У кафе, де їдять стоячи, передбачають високі столи - 1050-1100 мм. Форма поверхні і розміри різноманітні: круглі 750-1300 мм, квадратні 600-900 мм і прямокутні завширшки 500-700 мм, а завдовжки з розрахунку на 4 - 6 чоловік.

Розміри стільців рекомендовані 380х450, 350х440 мм. Крісла для ресторану повинні забезпечувати більш комфортні умови, тому їхніх розміри становлять (430-500)х(420-500) мм.

Серйозну увагу потрібно приділити добору і розміщенню допоміжних і сервірувальних столиків, шафів і столів офіціантів, а також столів для підносів і приборів. Вибір їх визначається стильовою гармонійністю з основними меблями залу і методами обслуговування відвідувачів.

Ширина проходів залежить від типу ресторану, розмірів залу, його конфігурації, форми і габаритів обладнання, а також від основних потоків руху споживачів і транспортування посуду. Роблять головні проходи (завширшки 1,2-1,5 м) і додаткові (0,6-0,7 м), проходи між обладнанням і стіною (0,3-0,5 м), проходи завширшки 0,9-1,2 м для розвантаження потоків споживачів. Якщо довжина головного проходу 12 м, його ширину збільшують до 2 м, а якщо 18 і більше - до 3 м.

Залежно від функціонального призначення меблі поділяють на дві групи - одно функціональні і багатофункціональні.

До першої групи належать меблі для приймання їжі (столи - обідні, бенкетні, фуршетні), для сидіння (крісло, стілець, лавка-диван, табурет барний, банкетка), для транспортування посуду, страв (сервірувальні столи і столи для збору) для тимчасового зберігання одягу, взуття (вішалка гардеробна, бар'єр гардеробний, підставка для квітів і т. д.).

До другою групи належать меблі для зберігання посуду, столових наборів і спеціальної білизни; для видачі і прийому страв (стійки буфетні, кафетерій ні, барні, а також лінії роздачі), для зберігання і виставки товарів (пристінне обладнання для барів, буфетів і кафетеріїв) шафи для зберігання музичних інструментів і радіоапаратури.

Розрізняють також обладнання пересувне і стаціонарне:

до пересувного належать столи, стільці, крісла, сервірувальні столики тощо, до стаціонарного - барні стійки, вітрини, пристінні шафи тощо.

Для визначення оптимальних розмірів обладнання враховують забезпечення зручностей для найбільшого числа відвідувачів. Тому для дорослого населення розрахунок виконують, вираховуючи оптимальну групу людей, до складу якої входять жінки зростом 155-161 см (67,6%), чоловіки 161-175 см (86,4%).

У закладах громадського харчування, де обслуговують офіціанти, застосовують два основних прийоми розміщення меблів - геометричний і вільний. При геометричному розміщенні проходи між столами паралельні стінам, але можливі і інші варіанти: виділення центральних зон з широким проходом, групування столів з виділенням осьових проходів тощо. Вільне розставлення меблів не підкреслює периметри стін, обідні зони розміщують вільно.

1.4 Вирішення освітлення та кольору в інтер'єрах ресторанів

Основні приміщення закладів громадського харчування виконують, як з денним так і з штучним освітленням. Денне освітлення забезпечується за рахунок бічного світла. У деяких об'ємно-планувальних схемах приміщення мають денне світло з двох-трьох боків і навіть зверху. Для збільшення освітлення залів високої глибини та складної конфігурації застосовують суцільні засклені зовнішні стіни. Такий спосіб візуально пов'язує інтер'єр залу з навколишнім середовищем і сприяє максимальному відпочинку. Особливо це стосується ресторанів і кафе розміщених в парках, садах і біля водойм. Штучне освітлення сприяє художній виразності інтер'єрів, образному вирішенню внутрішнього простору залів. Яскраве освітлення стелі візуально збільшує висоту приміщення, а обладнання світильників на стінах і стелі через певні інтервали ніби розчленовує інтер'єр на окремі зони, підкреслює перспективу залу, акцентує увагу на окремих деталях. Інтенсивність освітлення, гра світла і тіні визначають рельєф і об'ємність елементів інтер'єру і навпаки за допомогою розсіяного світла контрастність в інтер'єрі пом'якшується. Залежно від призначення та композиційних прийомів розміщення відкритих світильників розрізняють системи загального, місцевого (спрямованого) і комбінованого освітлення.

Загальне освітлення забезпечується розміщенням світильників по одному і групами під стелею або на стінах. Вони освітлюють все приміщення рівномірно. Таке освітлення застосовується в приміщеннях тимчасового перебування (їдальні, кафетерії).

Місцеве, або спрямоване, освітлення застосовують в окремих зонах, деяких елементах обладнання і декоративного оформлення.

Комбіноване освітлення - це поєднання двох перших систем. Такий спосіб дозволяє регулювати освітлення, створювати декоративні світлові ефекти і економніше витрачати електроенергію. Існують різні композиційні прийоми розміщення світильників.

Особливу роль в інтер'єрах громадського харчування відіграє колір, основою психологічного впливу якого вважається асоціація. В уявленні людини будь-який колір асоціюється з різними почуттями - приємними та неприємними. Тому, вирішуючи інтер'єр, ці фактори треба враховувати. Кольори поділяються на теплі, заспокійливі і збуджуючі, "відступаючі" та "виступаючі". Колір може зумовити почуття легкості, веселості, збуджувати увагу, знімати втому. Вирішуючи інтер'єр у кольорі потрібно знати такі факти, які визначають вибір кольорової гами: орієнтація на сторони світу, рівень денного освітлення, пропорції приміщення, тип закладу, контингент відвідувачів. В інтер'єрах будинків які розміщені на північ і схід, перевагу надають "теплим" тонам, на південь і захід - "холодним". Зали з недостатнім освітленням слід "висвітлювати", використовуючи світлі тони.

У закладах громадського харчування, розрахованих на молодіжний контингент (кафе, бари), часто використовують насичені кольори. У приміщеннях, які відвідують старші люди, доцільно дотримуватися стриманих кольорів.

Вирішуючи інтер'єр в кольорі, потрібно враховувати не лише колір поверхонь, а й співвідношення їх розмірів, а також фактуру. Слід пам'ятати, що кольори поєднуються в певних просторових композиціях, багатогранність яких вносить додаткові умови в формуванні кольорової гами.



1.5 Декоративне оздоблення інтер'єрів закладів громадського харчування

Особлива роль у формуванні інтер'єрів, художньої їх виразності належить декоративному мистецтву.

Створити атмосферу відпочинку в кафе або ресторані - це означає виразити засобами архітектури та декоративного мистецтва певний настрій. Це можливо лише тоді, коли насамперед з'ясовані і головна мета та ідея художнього образу інтер'єру. В одному випад архітектурно художній задум може бути побудований на виявленні особливостей місцезнаходження того чи іншого об'єкта , тобто на зв'язку з факторами навколишнього середовища. Розташовуючи кафе, ресторани в парках чи інших природніх місцях, проектанти намагаються, щоб навколишня природа була головною темою інтер'єру.

Інша група кафе, ресторанів будується за принципом театралізованого середовища. У цьому разі художня виразність інтер'єру визначається самою ідеєю створення того чи іншого кафе, ресторану, їх сценічним задумом. Тут елемент незвичайності, унікальності, перевтілення на час перебування в такому інтер'єрі сприяє максимальному відпочинку. Темою вирішення інтер'єру може бути відтворення образу історичного минулого краю, відчуття того чи іншого стану природи тощо. Навіть в одному вдалому декоративному творі може переконливо пронизувати тема інтер'єру. В інтер'єрах закладів громадського харчування вироби декоративного і прикладного мистецтва можна застосовувати відповідно за їх утилітарним призначенням, а також як прикраси. До першої групи належать драперійні тканини, килими, меблі в народному стилі, фірмовий посуд і світильники виготовлені за спеціальним замовленням, посуд для квітів, одяг для офіціантів, пошитий в народному стилі і т. п.; до другої групи - вази, підсвічники, декоративні шари і т. п.

Як основний декоративний елемент в інтер'єрах часто використовують різноманітні панно - живописне, гобелен, батік, рельєф, вітраж і т.д. Особливо часто застосовують вітражі, які добре поєднуються з іншими матеріалами - металом, деревом, натуральним каменем, бетоном та ін. Декоративні та композиційні властивості вітражів надзвичайно великі. У вигляді вітража можна виконувати плафони, фризи, екрани, різні декоративні перегородки, вікна, двері тощо.

Останнім часом поширені керамічні панно і гобелени. Такі панно відіграють переважно центральну роль у формуванні предметно-просторового середовища.

Естетичний рівень інтер'єру залежить від правильного вибору і використання оздоблювальних матеріалів. Слід пам'ятати, що наявність різних матеріалів в інтер'єрі, особливо невеликому, перевантажує його, робить подрібненим і невиразним. Різні за своїми властивостями, фактурою та кольором матеріали не завжди добре поєднуються, створюють ефект невдалого контрасту. Тому для оздоблення інтер'єрів бажано використовуватись обмеженою палітрою матеріалів.

Одним з важливих елементів інтер'єрах громадського харчування як чисто функціональний елемент. На сьогоднішній день естетична значущість підлоги в загальній композиції інтер'єрів значно підвищилася. Варіативність кольорового рішення підлоги, використання різноманітних орнаментальних рисунків роблять підлогу активним елементом інтер'єру, а іноді основою композиції залу.

Для покриття підлоги в закладах громадського харчування використовують різноманітні матеріли. В їдальнях і кафе - керамічні плитки, полімерні матеріали (плиточці та рулонні), а іноді - натуральний камінь (мармур, граніт). В ресторанах і барах широко застосовуються паркет (набірний, щитовий), а також синтетичні ворсові покриття. За технологією виготовлення вони поділяються на п'ять груп: ткані, трикотажні, ворсово-прошивні, неткані та повстяні. Ткані покриття відносно дорогі і використовуються у комфортабельніші інтер'єрах. Досвід експлуатації показує, що килимові покриття довго служать і добре піддаються санітарній обробці. Важливим елементом в інтер'єрах громадського харчування також є стіни. Відомо, що той чи інший елемент інтер'єру в композиційному відношенні може бути головним залежно від загального задуму автора. Тому для втілення цього задуму підбирають матеріал. Так, для оздоблення стін використовують різні матеріали: натуральний і штучний камінь (мармур, пісковик, травертин), керамічну плитку, облицьовувальну цеглу, тонове і кольорове скло, дерево, тканини тощо.

Одним з основних оздоблювальних матеріалів є дерево. Його декоративні властивості, багатство кольору, рисунка, текстури надають приміщенню художню виразність. Дерево добре піддається художній обробці, тонуванню, захисному покриттю, а також поєднанню з іншими оздоблювальним матеріалами.

Високі декоративні властивості має скло, яке використовують для оздоблення стін, перегородок, колон у вигляді дзеркал, декоративних панелей тощо. Оздоблення колон великих розмірів допомагає "розчинити" їх у просторі і тим самим візуально збільшує його.

Для оздоблення стін широко застосовують різні легкі і практичні полімерні матеріали, які мають добрі гігієнічні і естетичні властивості, високу економічність. До цих матеріалів належать полівінілхлоридні плівки, декоративні паперово-шаруваті пластини, полістирольні і полівінілхлоридні декоративні покриття тощо.

Для оздоблення стелі призначені полістирол, дерев'яно - волокнисті та скловатні плити і т. п. Їх використовують у вигляді підшивних і підвісних стель. В індивідуальних замовленнях часто переважає застосування дерева.

У інтер'єрі також використовуються сучасні і відносно нові типи оздоблювальних матеріалів такі як гіпсокартон, різноманітні види декоративних штукатурок і шпалер.



Розділ 2

2.1 Вибір теми

Для проекту мені було запропоновано розробити інтер'єр ресторану. Ресторан знаходиться в с.м.т. Старий Мізунь. Це новий двоповерховий громадський заклад. На першому поверсі знаходиться магазин, а на другому кафе.

У даному ресторані ви знайдете гармонію сучасного дизайну і непідвласних часу традицій японської кухні. Ресторан "Токіо" - заклад для респектабельних людей, що домоглися лідерства та успіху. Просторий двоповерховий будинок закладу, відділений від інших будівель, шикарний зелений літній майданчик, що потопає в квітах, чагарниках, деревцях та багато чого іншого, зроблено тут спеціально для вашого комфорту і приємного проводження часу.

Переступивши поріг закладу, ви потрапляєте в особливе місце, з власною аурою та неповторним стилем. Інтер'єр ресторану розроблено в японському стилі. Деревяні сходи, що ведуть на другий ярус закладу, картини з шовку та олії, виконані відомими східними художниками, арт-статуетки борців сумо - усе це складає неповторний інтер'єр ресторану "Суші". На першому поверсі розташовано затишний бар з барною стійкою . Тут можна замовити бізнес-ланч, посидіти у компанії з приятелем чи колегою за легким аперитивом. Тут на першому поверсі є 5 столиків, кожен з яких розраховано на 4 осіб.

На другому ярусі розміщено десять столів, оснащених витяжками. На ваше бажання будь-яку гарячу страву буде виконано кухарем ресторану на столі-тепані перед вашими очима. Майстри кулінарного мистецтва зроблять процес готування страв справжнім шоу для вас і ваших гостей.

Основа основ японської кухні - корисність та збалансованість інгредієнтів. Меню пропонує багатий асортимент традиційних японських страв: найсвіжіші суші та сашімі, різноманіття суші-рулетів, легкі японські салати з морепродуктами та морськими водоростями, корисними для вашого здоров'я. Виконуючи будь-яку вашу примху, кухарі "Токіо" перетворять процес готування їжі на справжнє кулінарне шоу, що відбуватиметься прямо у вас перед очима - на столі-теппані. Саке, сливове вино та зелений чай, що дають енергію космосу, доповнять вашу трапезу.

2.2 Японський стиль в інтер'єрі ресторану

Японія протягом багатьох століть була закритою країною, яка практично не має контактів з рештою світу. А тому європейці дізналися про дивовижну культуру цього краю тільки в середині XIX століття, коли налагодили з Японією активну торгівлю. З тих пір інтерес до філософії, традиціям, кулінарії і внутрішньому оздобленню приміщень у Японії не згасає. Створення дизайну ресторану в японському стилі:

По-перше, в даному відгалуженні дизайну важливі практичність і простота. Тому в інтер'єрі японського ресторану уникайти надмірностей - як декоративних, так і речових. Крім того, в цьому стилі цінуються вільний простір. Але, облаштовуючи невеликий ресторан, можна цим нехтувати. Використовуйти в інтер'єрі ресторану в східному стилі розсувні перегородки, екрани і ширми - вони не тільки дозволять раціонально розмежувати простір, але і забезпечать комфорт Вашим відвідувачам.

По-друге, приділяти особливу увагу колірній палітрі дизайну японського ресторану. Кислотна гамма поп-арту і кітчу не підійде настільки витонченому інтер'єру. Переважні нейтральні і природні тони - білий, коричневий, бежевий, зелений, пісочний.

По-третє, матеріали в японському інтер'єрі повинні бути тільки натуральними. Часто використовується льон, сизаль, бамбук, джут, ротанг. До слова, незважаючи на природне походження, ці матеріали не є дуже дорогими. Тому ціна дизайну інтер'єру в японському стилі більш ніж прийнятна.

По-четверте, прикрашати стіни авторськими фотографіями, Країни Вранішнього сонця або гравюрами з відповідною тематикою. Крім того, хіба можна уявити собі японський інтер'єр без бонсая, одного з символів Японії? Кілька таких рослин - вони стануть завершальним штрихом в східному дизайні.

2.3 Композиційне вирішення інтер'єру ресторану

Розробка мого проекту мала декілька етапів :

ознайомлення з планувальним вирішенням приміщень громадського харчування, функціональною характеристикою основних приміщень;

визначення теми;

пошук джерела натхнення;

стилізація декоративних елементів, які будуть використовуватися в оздобленні інтер'єру;

перепланування даного плану приміщення;

розробка ескізів інтер'єру;

розробка меблів на основі джерела натхнення;

уточнення розмірів і деталізація основних конструктивних рішень;

підбір оздоблювальних матеріалів;

графічна частина.

Після опрацювання завдання вивчаю тему проекту, його функціональні, ергономічні, конструктивні, економічні фактори. Функціональний аналіз є найважливішим. Він показує як повинен діяти проектант інтер'єру, які його особливості, врахувати всі позитивні і негативні сторони, намагатися виправити чи функціонально використаний весь простір приміщення.

Оглянувши будинок я зробила заміри приміщення. Наступним етапом після затвердження став етап перепланування в примішення закладу громадського харчування. З мінімальним втручанням до капітальних стін я запроектувала один великий зал ресторану на першому поверсі з тансполом, кухнею, кабінетом адміністратора, санвузлом і відкритим другим поверхом з терасою і санвузлом. Ергономічне дослідження виявляє відповідні дані для створення оптимального, найбільш вигідного й економічного щодо затрат проекту.

У залі я створюю оптимальні ергономічні умови, відповідний психологічний клімат - це є безумовні вимоги до відпочинку людей. Інтер'єр відтворює елементи автентичного простору, які тісно пов'язані із сучасними. Тобто відтворення духу Японії відбувається за допомогою сучасних матеріалів, оскільки такий підхід є ергономічнішим і простішим.

Інтер`єр залу першого поверху площею 126 м.кв., об'єднаний з вестибюлем та сходовою кліткою на другий поверх. В цьому залі розміщена барна стійк, танцювальна зона, а також декілька столиків.

Детально вивчаю конструкції приміщення. Це в різних можливих варіантах створює передумови для того, щоб уже з початку проектування, враховуючи досвід, передову технологію і сучасні матеріали, йти по найбільш раціональному в даних умовах шляху. Інтер'єр залу другого поверху площею 116 м. кв. з великою панорамою вікон і максимальним зміцненням конструкції стіни .

Уже на підготовчій стадії з'являється перша образна уява про майбутній проект. На початку роботи графічні ескізи й макети, звичайно, не робляться в якомусь визначеному масштабі. Просто намічають ту чи іншу об'ємно-просторову структуру й конструкцію. Роль цієї первинної стадії дуже неоднозначна. В основі перших ескізів закладаю деякі компонувальні параметри, вони ніби є скелетом майбутньої композиції. Незважаючи на те, що я не дотримуюсь відповідного масштабу, основні співвідношення враховую.

Наступним етапом є ескізування у відповідному масштабі. Методом "проб і помилок" вибираю найбільш оптимальний варіант проекту, оскільки на початковій роботі не завжди вдається вибрати найкращий варіант.

В своїй роботі поєдную раціональні та естетичні основи. Вибираю найкраще розміщення предметів, елементів оздоблення, освітлення, враховую поєднання естетичного і функціонального. Також відповідно до спрямування приміщення відносно сторін світу визначаю найоптимальніше кольорове вирішення. Для залу я обрала червоно-чорні тона, оскільки в інтер'єрі присутня велика кількість вікон, приміщення виглядає просторим і світлим.

Велика увага приділяється вікнам, оскільки їх в приміщенні дуже багать. Віконні рами оздоблені деревяними решітками.

Переходжу до стадії уточнення проекту. Тут повинно переважати логічне мислення над інтуїтивним. Упродовж всієї розробки й деталізації проекту важливо зберегти його основний композиційний задум. Для цього постійно тримаю перед собою ескіз і звертаюся до нього, щоб в процесі роботи не загубити за деталями цілісного образу інтер'єру. Остаточно звіряю всі розміри з необхідною точністю, це призводить до того, що спів розмірність частин і цілого знаходять своє остаточне втілення у проекті. Проводжу уточнення пропорцій і разом з тим співвідношення між елементами. Конкретизую кольорове рішення, знаходжу потрібні контрасти і доповнюючі гами. Загальний вигляд наповнюється значною інформативністю. Поява на зображеннях решти частин і деталей робить яснішим функціонування виробу.

Після остаточного уточнення ескізів та розробок в олівці приступаю до розробки ескізу подачі проекту.



2.4 Використані матеріали і технології

Існують загальні принципи та способи використання оздоблювальних матеріалів у ресторанах. Обробні матеріали в інтер'єрі приміщення громадського харчування повинні задовольняти наступні вимоги:

- бути міцними і стійкими;

- володіти довговічністю, відповідною класу будівлі;

- відповідати ступеню вогнестійкості будівлі;

- бути енергозберігаючим елементом будівлі;

- мати опір теплопередачі згідно теплотехнічним нормам, при це забезпечувати необхідний температурно-вологий комфорт у приміщеннях;

- володіти достатніми звукоізолюючими властивостями;

- мати конструкцію, що відповідає сучасним методам зведення конструкцій стін;

- бути економічно виправданою, виходячи із заданого архітектурно-художнього рішення, відповідати можливостям замовника;

- матеріаломісткість (витрата матеріалів) повинна бути по можливості

мінімальною, оскільки це багато в чому сприяє зниженню трудовитрат на загальні витрати в будівництві.

Формовизначним матеріалом японського інтер'єру по праву вважається папір. Ним замість скла клеють розсувні двері-перегородки усередині будинку, вона ж присутня і на розсувних вікнах зовні будинку. Застосовуваний в інтер'єрі японський папір - васі - цінується за жовтуватий відтінок і матову поверхню. Васі для інтер'єру виготовляється у формі рулонів і має більшу міцність, ніж папір для каліграфії.

Естетичний рівень інтер'єру залежить від правильного вибору і використання матеріалів. Слід пам'ятати, що наявність їх різного складу в інтер'єрі, особливо невеликому, перевантажує його, робить подрібненим і невиразним. Різні за своїми властивостями, фактурою та кольором матеріали не завжди добре поєднуються, створюють ефект невдалого контрасту. Тому для оздоблення інтер'єрів бажано користуватись обмеженою палітрою матеріалів.

Одним з важливих елементів інтер'єру є підлога. На сьогоднішній день естетична значущість підлоги в загальній композиції інтер'єрів значно підвищилася. Варіантність кольорового вирішення підлоги, використання різноманітних орнаментальних рисунків, роблять підлогу активним компонентом інтер'єру, а іноді - основою композиції залу.

Підлога вирішена в чорному і бежевому кольорах. Для підлоги я обрала керамічні плитки високої зносостійкості двох відтінківіталійської фірми Kerama Marazi .

Стіни. Важливим елементом в інтер'єрі також є стіни. Відомо, що той чи інший елемент інтер'єру в композиційному відношенні може бути головним, залежно від загального задуму автора. Тому для втілення цього задуму підбирають відповідний матеріал. Так, для оздоблення стін використовую фарбу Triora трьох кольорів. А також я використовую декоративну фактурну штукатурку Baumit Mozaik .

Грунтівки наносять суцільним тонким шаром, потім ретельно висушують. Шар грунтівки повторює профіль поверхні, тому окремі нерівності вирівнюють, згладжують шпатлівкою. Іноді шпатлівку наносять на всю поверхню. Також можна виготовити грунтівки самостійно. Більшість грунтівок має певне призначення: під клейове забарвлення (клейова грунтівка), вапняне або під олійне забарвлення (олійна грунтівка), але бувають і універсальні грунтівки, придатні для клейових і вапняних забарвлень. Найбільш поширені у продажі готові Грунтівки ГФ. Наприклад: Грунтівка ГФ-021 - для підготовки поверхонь чорних металів і дерев'яних виробів; Грунтівка ГФ-031 і Грунтівка ГФ-032 - для захисту виробів з легких сплавів і сталі; Грунтівка ГФ-0119 - для металевих і дерев'яних поверхонь під покриття різними емалями; Грунтівка ПФ-20 - для грунтування металевих і дерев'яних поверхонь.

Шпатлівки - обробні склади для вирівнювання поверхонь, що підлягають забарвленню. Дрібні тріщини, подряпини і вибоїни на поверхнях закладають підмазуванням. Вона відрізняється від шпатлівки тим, що не дає усадки і володіє підвищеною адгезією. Залежно від виду вживаної фарби розділяють шпатлівки олійні, шпатлівки клейові, гіпсові, і лакові шпатлівки. Для приготування шпатлівок і підмазувань зазвичай використовують господарське мило, просіяний гіпс, мів, столярний, тваринний, борошняний клей, оліфа, лаки і інші матеріали.

Світло в японському інтер'єрі - це невід'ємна деталь композиції.

М'яке нерівне світло в японському інтер'єрі ресторанів - високе мистецтво, те саме стосується живопису та графіки. Воно концентрує увагу на історії будинку і підтримує філософську чарівність простоти, перевагу внутрішньї витонченості речей їх зовнішній пишності.

Світло тут природне і спонтанне. Його можна одержати, якщо запалити звичайні лампи розжарювання, поміщені в паперові абажури. Відбите світло візуально збільшує простір, дозволяючи зробити необхідні акценти в інтер'єрі ресторанів і відвернути увагу від того, що було б краще взагалі залишити в тіні. Галогенні і холодні флуоресцентні джерела світла в інтер'єрах з "японським акцентом" неприпустимі.

Завершує список "японських" матеріалів метал, застосований в інтер'єрі, в основному, у виді додаткових аксесуарів у формі всіляких накладок і ланцюжків.

Орієнтація традиційного японського ресторану на відтворення природи в мініатюрі визначила і використання кольорової гами, фактури і форми самих матеріалів. Ресторан у японському стилі наповнений відтінками світлого і темного дерева, глини, свіжоскошеного сіна, іноді молодого зеленого листя або тютюну. Фарби скоріше стримані, ніж кричущі. Тони скоріше теплі, ніж холодні. Фактури скоріше шорсткуваті, ніж гладкі. Але в будь-якому випадку - досить явні. Підкреслюється природна краса деревного зрізу або шорстка потертість каменю. Блиск у цілому протиставляється матовості і рельєфній фактурності. На усьому лежить ніби відбиток часу.

Японці бачать особливе зачарування в часі. Саме тут найбільше проступає вплив знаменитої японської концепції "сабі-вабі". Обидва ці слова перекладаються на іноземні мови, але саме їхня розшифровка викликає найбільший інтерес на Заході, як пошук якогось ключа до розуміння загадок Японії. Перше слово "сабі" буквально означає "іржа", "патина". У цьому контексті, сабі, стало бути - це непідроблена сутність, що проступає через печатку часу, принадність старовини, відтіняючи щиру красу. Сабі, ніщо інше втілює собою зв'язок між природою і мистецтвом. Вабі ж - це скоріше місток між мистецтвом і повсякденним життям. Вабі - це відсутність чого-небудь навмисного, помітного. Вабі - це краса бідності, сувора простота, шорсткість і одночасно вишуканість. Вабі - це естетична формула відмови від зовнішньої мішури матеріального світу в ім'я розкриття світу внутрішнього і збагнення щирого змісту буття.

Обидві ці концепції визначють характер естетичних пристрастей японців в сфері кольору і фактури.

Сучасні японські світильники - це царство простих і лаконічних форм, скромних матеріалів і традиційних композицій. Їхнє світло дозволяє майже миттєво перетворювати зали для урочистих церемоній у інтимні покої. В інтер'єрах готелів і ресторанів можуть зовсім бути відсутні штори.

У дизайні інтер'єру в японському стилі відсутні гострі кути і громіздкі меблі, і головним кольором є червоний. Як матеріал для виготовлення меблів і інших предметів, широко використовується міцний, але еластичний бамбук, складно декорований технікою багатошарового лакування і прикрашений різьбленням по чорному лаку.

Загальні прийоми та способи використання декору.

На сьогодні ми досягли успіху в різноманітних напрямах дизайну інтер'єру. Одним з важливих етапів завершення, так би мовити завершальні ноти в оформленні якого завгодно об'єкту, є декор, або як ще кажуть - декорування. Цей етап досить кропіткий, потребуючий талану, уваги, уміння створювати своїми руками. З різних дрібниць,досвідчений фахівець створить шедевр. Такі люди - декоратори, зможуть завершити"картину", не закінчену дизайнером. Додати ту саму родзинку, якої не вистачало для остаточної зуміти створити атмосферу, від якої віяло позитивом, емоціями для всіх, хто приходить до ресторану.

Важливо не проґавити деталі, адже вони достатньо вагомі. Дрібниця теж може виявитися досить важливим елементом і відіграти не останню партію у всьому.

Отже, підсумовуючи характеристики оформлення інтер'єру ресторанів японської кухні, слід зазначити, що концептуальні інтер'єри відрізняються ефектністю і знаходять емоційний відгук у відвідувачів. Перше і найбільш важливе правило такого інтер'єру - сувора раціональна організація інтер'єрного простору. Перш за все, вона передбачає його зручне, з точки зору експлуатації, планування, додаючи зонування, розташування та обладнання, меблів доречне освітлення тощо.

Друге правило - найбільш раціональне конструктивне рішення складових внутрішнього простору елементів. Наступне - суворе виконання економічних, технічних, високотехнологічних, екологічних та інших функціональних програм. Завершує ланцюжок створення благодатної емоційно-психологічної атмосфери в інтер'єрі. При його дотриманні вирішується дуже важливе функціональне завдання - забезпечення найвищого комфорту у внутрішньому середовищі. При художньому формуванні інтер'єру також необхідно суворо наслідувати основні правила.

Перше - масштабне рішення простору, або перебування його відповідно зрозмірами людини. Друге - виділення головного елементу композиції і встановлення чіткого зв'язку між усіма її елементами. Третє - гармонійне зіставлення елементів з пропорціями.

Важливим моментом є яскраве образне рішення інтер'єру. Воно передбачає наповнення інтер'єру глибоким емоційно-художнім змістом, відповідаючи специфіці цього призначення. Образ забезпечує інтер'єру художній зміст, очищуючи від беззмістовної ефектності. Засобами рішення усіх перелічених завдань, в першу чергу, є сам простір, також колір, матеріал, світло. Особлива увага приділяється декору.

У результаті дослідження формування інтер'єрів слід визначити такі особливості:

сувора раціональна організація інтер'єрного простору; раціональне конструктивне рішення складових внутрішнього простору елементів; суворе виконання економічних, технічних, високотехнологічних, екологічних та інших функціональних програм;

створення благодатної емоційно-психологічної атмосфери в інтер'єрі.

2.5 Виконання проекту

Ресторан розроблений на основі японської культури. Тому вибравши дані зали ресторану для розробки проекту інтер'єру я детально вивчила його, визначила стиль .

В ході ескізування вирішувала як краще використати простір, які елементи підкреслити, яким надати другорядного значення, вибрала кольорове вирішення. Після завершення стадії ескізування переходжу до виконання проекту.

Проект виконую на 4-ох планшетах розміром 78 на 78. Для кращої подачі роботи вибираю білий папір, що акцентувати увагу на проект. Застосовую гафічні матеріали такі як: акварель, кольорові ручки. На планшетах спочатку гармонійно компоную креслення. Щоб вони своїм розміщенням підкреслювали та об'єднували всі планшети в одне ціле.

На першому планшеті компоную план першого і другого поверху,експлікації, головний надпис. До всіх креслень надані детальні розміри, розмітки висоти елементів відносно нульового рівня підлоги, кути. По даних розмірах можна виконувати проект.

На другому планшеті розміщую дві розгортки стін, перспектива , яка продовжується на третьому планшеті.

На третьому - перспектива, яка є завершальним етапом четвертого планшету з передачею кольорового вирішення простору, глибини приміщення, світло-тіней, розрізи, план стелі, анотація.

На четвертому планшеті - продовження перспективи, монтажна схема, джерело натжнення, асоціація.

Виконую проект охайно, з грамотним використанням графіки та художніх матеріалів.

Отже, важливим є не тільки розробити хороший проект, але й вдало його подати на планшетах.

2.6 Макетування

Через великий розмір приміщення будівлі, вирішую виконувати макет не всього приміщення, а лише ту його частину, що проектується. Оскільки через великий розмір приміщення, на макеті всієї будівлі не можливо було б достовірно і естетично показати.

Сам макет виконувався з макетного картону. Спочатку було виконано весь внутрішній об`єм об`єкту, форма об`єкту надавалась методом вирізання необхідних поверхонь і деталей, потім вони склеювались, поверх було наклеєна паперові і картонні імітації матеріалів.



Розділ 3

3.1 Економічна частина

№	Назва	Кількість, шт.	Вартість за од. продукції, грн.	Ціна, грн.
	Стеля:
1	Гіпсокартон 1200х2500	20	47	940
2	Фарба "Тriora" чорна, 10л	1	150	150
3	Світильник	19	65	1 235
4	Точкові світильники	10	33	330
	Стіни:
5	Фарба "Тriora"чорна , 10 л	3	150	450
6	Фарба "Тriora" черв. , 10 л	1	150	150
7	Рами віконні 1500х2000	11	1740	19 140
8	Рами віконні 1500х2400	16	1905	30 480
9	Колана	4	156	624
	Підлога:
10	Керамічна плитка "Керама Маразі" "Коричнневий"	11,6 м. кв.	148	1 717
11	Керамічна плитка "Керама Маразі" "Беж"	126 м. кв.	148	18 648
12	Полімерна підлога	7,2 м. кв.	147	1 058
13	Паркетна дошка	116 м. кв.	248	28 768
	Меблі:
13	Стіл 800х800х850	19	450	8 550
14	Крісло	76	278	21 128
15	Барна стійка	1	3 500	3 500
16	Барні крісла	6	354	2 124
	Двері:
17	Двері 250х2100	1	4 500	4 500
18	Двері 800х2100	5	1 200	6 000
19	Двері 700х2100	2	1 100	2 200
	Аксесуари:
20	Картини	3	1 000	3 000
21	Вазон "Бонсай"	1	1 500	1 500
22	Вазон	10	25	250
			Разом:
				165 442



Висновок

Ще досить недавно інтер'єрам закладів громадського харчування не приділялось значної уваги, але з розвитком індустріального стилю життя та формуванням естетичних цінностей у людей, зростанням їх вимог щодо зручності, інтер'єри громадських закладів почали створювати високоорганізовано і максимально зручно з урахуванням побажань та потреб суспільства.

Інтер'єр ресторану це одина з найважливіших умов ресторанного бізнесу тому, що від нього залежить успішність закладу. Художній образ інтер'єру має допомогти людині відпочити, відновити сили для продуктивнішої праці у своїй повсякденній діяльності.

Початковим етапом моєї кваліфікаційної роботи було вивчення об'єкту, вибір тематики оформлення інтер'єру та збір потрібної для проектування закладів громадського харчування інформації.

Ознайомившись з інформаційними та наочними джерелами я змогла глибше зрозуміти органічний взаємозв'язок і взаємовплив різноманітних прийомів і засобів на формування сучасного інтер'єру ресторану.

Для створення певного образу слід звертати увагу на синтез архітектурних форм, декоративних мотивів, елементів етнічної культури тощо. При плануванні інтер'єрів ресторанів та інших закладів громадського харчування, треба врахувати функціональне призначення закладів, великий потік людей, їхні потреби, а також звертати увагу на потреби та інтереси їхнього етносу.

Проводиться різний підхід до формування інтер'єру, в залежності від того, в якому стилі він буде оформлений, які елементи потрібно підкреслити, як потрібно поділити простір на різні зони, як виділити кожну з них активними елементами, як наповнити простір рослинами.

При розробці інтер'єру залів ресторану "Суші" я намагалась як найкраще відтворити атмосферу східної культури. Основними засобами досягнення цієї атмосфери слугували символи Японії, картини східних майстрів, калірна гама.

Інтер'єр першого поверху побудований за принципом симетричного розміщення меблів що утворює статичний і спокійний інтер'єр. Завдяки кольоровому рішенню, пофарбування стін в два різні за кольром і насиченістю тони створюється візуальне вирівнювання простору. Основним композиційним центром є танспол, який дозволяє відвідувачам добре провести час.

...