Загальна інформація про землі лісового фонду

3. Топографо-геодезична вивченість району робіт

На даній ділянці земної поверхні необхідно скласти проект полігонометрії 4 класу, та згустити її полігонометрією 1 та 2 розряду, на основі трьох наявних пунктів вищого розряду, з відповідними координатами та висотою:

4. Харктеристика полігономерії згущення

— прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив'язки і одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтир пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5" або вимірів гіротеодолітами середньою квадратичною помилкою 10";

— координатна прив'язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункт або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів.

Прокладання висячих ходів не допускається.

При створенні мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися вимог, що наведені в таблиці

5. Характеристика параленьно прокладених ходів полігонометрії

Визначаємо граничну похибку положення точки ходу в слабкому місці.

В моєму випадку хід зігнутий тому використовуємо формулу для зігнутого ходу з попереднім вирівнювання кутів :

де відстань від центру ваги ходу до кожного його пункту.

Похибка за вимірювання ліній

Похибка за вимірювання кутів(Прилад:Trimble 3500)

m_S=(Smin(mm)/25000) мм=(750000/25000)мм=30мм,

=n=13*=0.117м=117мм

=0,117+=0,153

=2*0,153= 0,306 м

Висновок: Відносна точність вимірювання ліній задовольняє інструкцію

11. Зворотній розрахунок окремого ходу полігонометрії

Обернений розрахунок ходу є окремою операцією, та ніяк не пов'язаний з прямим. За його результатами знаходять СКП вимірювання кутів і ліній, користуючись якими, визначаємо типи кутомірних та віддалемірних приладів.

Розрахунок ведеться від граничної похибки ходу 1/Tвідповідної категорії ходу:

- визначимо граничну похибку положення точки всередині ходу через граничну відносну похибку 1/Т:

M = [S]/2T = 11 880/2*25 000 = 0,2376 м

- на основі рівного впливу визначимо СКП вимірювання ліній:

[mІs]= 0.0021713 м

ms = 0.04659713 м

- визначаємо СКП вимірювання кута:

mвІ = 3.093975

mв =1,76ґґ

Середню квадратичну похибку за центруванням та за редукцією обчислимо за формулою: (адже кількість джерел похибок при кутових вимірах дорівнює п'яти)

= 0.786

- точність центрування теодоліта:

0.032 м

- точність центрування візирної марки:

0.045

ВИСНОВОК: для вимірювання кутів необхідно обрати теодоліт з СКП 3” і менше, тому краще всього обрати теодоліт типу Т2, чи його модифікацій. Вимірювання ліній слід виконувати за допомогою світловіддалеміра з СКП менше 34 мм, для цього нам підійде світловідділемір типу СТ5 «Блиск».

12. Типи центрів пунктів полігонометрії

Вибрані в натурі місця для закладання пунктів закріплюють тимчасовими знаками (кілками, металевими штирями, обкопуванням тощо) і на них складають абриси з прив'язкою до постійних предметів місцевості не менше ніж трьома промірами. При закладанні проміри уточнюють.

На пунктах мереж тріангуляції, трилатерації і, як виняток, полігонометрії, що створюються як основа великомасштабних знімань, установлюють зовнішні геодезичні знаки таких типів: тури і металеві піраміди-штативи із візирними цілями, що знімаються, чотиригранні і тригранні металеві піраміди (див. рисунки нижче).

Г-подібні віхи (див. мал. 25) можуть використовуватися тільки як тимчасові геодезичні знаки.

Установлення зовнішніх знаків слід виконувати відповідно до вимог діючих нормативних документів.

На забудованих територіях зовнішні геодезичні знаки пунктів тріангуляції і трилатерації можуть установлюватися на дахах будівель. Для цього застосовують металеві піраміди-штативи або тури з візирними цілями, що знімаються (див. мал. 26, 28), а також: тимчасові металеві віхи з візирними циліндрами на трьох-чотирьох відтяжках (див. мал.29).

Центрами таких пунктів слугують марки, які закладаються в тур або верхнє перекриття. Для закріплення центрів можуть також використовуватися конструктивні елементи на дахах будівель.

Візирні цілі геодезичних знаків повинні бути малофазними та мати такі розміри: висота візирного циліндра 0,50 м, діаметр 0,25 м. Відстань від інструментального столика до нижнього диска візирного циліндра повинна бути не менше 0,8 м.

Малофазна циліндрична поверхня створюється краями радіально розташованих планок, що прикріплені до дисків.

Зовнішні знаки повинні бути стійкими та міцними, щоб забезпечити можливість вимірювання кутів при вітрі середньої сили.

Знаки мають бути симетричними відносно вертикальної осі. Відхилення проекцій центрів візирного циліндра і столика для приладу від центра пункту може бути не більше 5 см.

На геодезичних знаках, що встановлені на дахах будівель, елементи приведення повинні бути зведені до нуля.

У всіх випадках піраміда-штатив або внутрішня піраміда простого сигналу, на яких кріпиться столик для приладу, не повинні стикатися з площадкою для спостерігача.

На час спостережень на піраміді - штативі дозволяється встановлювати віхи висотою не більше їх подвійної висоти, піднявши стандартну візирну ціль на спеціальних трубчастих елементах з відтяжками.

Металеві геодезичні знаки повинні бути захищені від корозії спеціальним антикорозійним покриттям.

Пункти геодезичних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють центрами відповідно до вимог, що викладені в діючій Інструкції про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01.02-01-93, К., 1994).

При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16, 143, 160.

Центри мають розташовуватися попарно, забезпечуючи закріплення обох кінців лінії. Вузлові точки підлягають обов'язковому закріпленню постійними центрами типу У15 або У15Н.

Пункти ходів полігонометрії, на яких центри типів У15, У15Н не закладаються, слід закріплювати центрами тривалого збереження, що передбачені для знімальної мережі (див. мал. 39-41).

На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків.

Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1,3 м. Над центром насипають курган висотою 10 см (див. мал. 33).

На забудованих територіях, а також коли на геодезичних пунктах 4 класу, 1 і 2 розрядів встановлені металеві або залізобетонні зовнішні знаки, обкопування не виконують.

В окремих випадках, при відсутності зовнішніх знаків та обкопування, встановлюються розпізнавальні стовпи на відстані 1-3 м від центра пункту.

Пункти знімальної мережі закріплюють на місцевості центрами, що забезпечують тривале збереження пунктів (див. мал. 39-41) та тимчасовими центрами з метою збереження їх на час знімальних робіт (див. мал. 42-44).

Центрами тривалого збереження можуть бути:

— бетонний паралелепіпед з розмірами 10x10x70 см, у вершину якого закладають штир або кований цвях;

— марка, штир, труба, болт, залізничний костиль тощо, які закріплюють цементним розчином у бетонні основи різноманітних споруд, на ділянці землі з твердим покриттям або в скелі;

— пень свіжозрубаного дерева діаметром не менше 15 см, що оброблений у вигляді стовпа, з вирізом для напису, поличкою і забитим кованим цвяхом.

Бетонні центри тривалого збереження закладають на глибину 60 см і обкопують канавами у вигляді квадрата із сторонами 2,0 м, глибиною 0,3 м, шириною в нижній частині 0,2 м і верхній частині 0,5 м.

Центри тривалого збереження в теодолітних ходах закладають по 2-3 у ряд з таким розрахунком, щоб вони закріплювали одну чи дві суміжні лінії ходу через 500 -- 800 м.

Допускається замість двох-трьох сусідніх точок ходу закріплювати тільки одну точку за умови визначення дирекційного кута (азимута) із закріпленої точки на характерні, що легко розпізнаються, постійні місцеві предмети-орієнтири: флюгери, радіо- і телевізійні щогли, антени, заводські труби тощо.

У всіх випадках центри тривалого збереження встановлюють у місцях, що забезпечують їх збереження, техніку безпеки та зручність використання при топографічному зніманні, вишукуваннях і будівництві, а також наступну їх експлуатацію. Не дозволяється проводити закладання центрів тривалого збереження на ріллі та болотах, проїжджій частині, поблизу брівок русел річок, що розмиваються, і поблизу берегів водосховищ.

Тимчасовими центрами можуть бути пеньки дерев, дерев'яні кілки діаметром 5 -- 8 см із цвяхом, забитим у верхній зріз кілка (пенька), а також залізні труби, штирі, кутова сталь, забиті в ґрунт на 0,3 -- 0,4 м з насічкою на металі.

Пункти планової основи нумерують порядковими номерами таким чином, щоб на об'єкті не було однакових номерів.

13. Схеми закріплення пунктів полігонометрії стінними знаками

Стінний знак:

Стінні знаки бувають:

- відновлювальні (не мають координат)

- орієнтирні (мають координати)

- З допомогою відновлювальних знаходять місцеположення тимчасового центру, координати якого є в каталозі.

Орієнтирні мають координати. З їх допомогою знаходять координати будь-якого центру, що лежить поблизу тимчасового.

Схеми закріплення відновлювальних стінних знаків:

- створний стінний знак

- Створний між двома будинками

-створний на перехресті

Орієнтирні стінні знаки:

- одинарні

- подвійні

- потрійні

Координати від тимчасового центру до стінних знаків передаються за допомогою полярного способу.

б - дирекцій ний кут

X, Y - координати стінного знака

Польові роботи при передачі координат від тимчасового центру на стінний знак:

- кути на стінний знак в полігонометрії вимірюють одночасно з кутами в полігонометричному ході.

- В полігонометрії 4 класу окремо вимірюють кути в полігонометричному ході, та окремо кути на стінний знак.

Лінії l вимірюються 3 рази методом зсуву

14. Карточка закладки геодезичного пункту

Підприємство

Об'єкт

Кроки пункту полігонометрії

Пункт Клас,розряд Трапеція Тип центру

Рік закладки та обстеження Креслив

Склав Нач.партії

Кожен центр повинен мати карточку закладки, яка необхідна для подальшого знаходження пункту полігонометрії в разі його втрати.

Відомості, які містить карточка:

1. Об'єкт

2. Номер пункту

3. Категорія ходів полігонометрії

4. Тип центру

5. Номенклатура трапеції

6. Детальний абрис місцеположення пункту з трьома промірами до сантиметрів

Список використаної літератури

1. Селіханович В.Г. «Геодезія» - М.:Недра, 1981. - 543с

2. Литвин Г.М. «методичні вказівки до виконання курсового проекту» - К.:КНУБА, 2007. - 28с.

3. Шевченко Т.Г. «Геодезичні прилади» - Л.: Львівська політехніка, 2006. - 464с.

Размещено на Allbest.ru