Зведений кошторис на виконання комплексу проектних та вишукувальних робіт з розробки проекту і робочої документації на реконструкцію незавершеного будівництва під торговий комплекс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Визначення вартості розробки проектно-кошторисної документації на нове будівництво або на реконструкцію існуючих об'єктів для різних галузей економіки приводять на основі такого документу ДБН Д.1.1-7-2000.

Правила визначення вартості проектно-розшукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України.

З використання багатотонного «Збірника цін на проектні роботи для будівництва» (ЗЦПРБ), в якому ціни наведені станом на 1990 р. В зв'язку з цим Міністерство регіонального розвитку та будівництва час від часу вводить коефіцієнт перерахунку цін з 1990 року до поточних цін.

Проектна документація розробляється в 2 стадії:

1. проект;

2. робоча документація.

Визначення вартості проектних і розшуку вальних робіт проводиться в 2 етапи:

1.встановлюється вартість окремо робіт в локальних кошторисах за формою 2П.

2. встановлюють повну вартість об'єкту за допомогою зведеного кошторису за формою 1П.

Вартість розробки робочої документації визначається:

С_рд=(а+b*х)*k_op*k_пер, грн

а, b - коефіцієнт який приймаються з ЗЦРПБ в залежності від інтервалу значення основного показника, який характеризує об'єкт;

х - значення основного показника, який характеризує об'єкт;

k_op - коефіцієнт, який враховує раніше виконані роботи якщо об'єкт реконструюється;

k_пер - коефіцієнт перерахунку з 1997 року на поточні ціни.

k_пер= 5,92.

Вартість проекту визначається:

С_п = k_п*С_рд, грн.

k_п - коефіцієнт який приймається з ЗЦПРБ в залежності від інтервалу значення основного показника.

Він показує співвідношення вартості проекту і робочої документації.

Вартість вишукувань:

С_в = b*x*k_yp*k_пл*k_op1*k_пер

b - коефіцієнт, який приймається з ЗЦВР в залежності від інтервалу площі вишукування;

х - площа вишукування;

k_yp, k_пл - коефіцієнт, які враховують умови виконання робіт площу вишукування, приймається з ЗЦВР;

k_op1 - коефіцієнт, який враховує раніше проведені вишукування;

k_пер - коефіцієнт перерахунку з 1997 року на поточні ціни.

k_пер= 5,92.

Завдання:

Виробити зведений кошторис на виконання всього комплексу проектних та вишукувальних робіт з розробки проекту і робочої документації на реконструкцію незавершеного будівництва під торговий комплекс, який складається:

- з комплексу продовольчих товарів;

- з комплексу непродовольчих товарів;

- кафе.

Примітка: комплексу для торгівлі продовольчих товарів - реконструкція незавершеного будівництва, комплексу непродовольчих товарів та кафе - нові споруди.

1. Площа проведення геодезичних вишукувальних робіт:

Х₁ = 0,81

2. Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами площею:

Х₂ = 250

3. Комплекс для торгівлі продовольчими товарами площею:

Х₄ = 340

4. Кафе, кількість відвідувачів

Х₄ = 68

5. Коефіцієнт що враховує раніше виконані роботи:

k_op = 0,51.

Розділ І. Структуризація і планування робіт проекту

Таблиця 1.1.

Вихідні дані

№ п\п	Основні вузли і елементи	Зміст роботи	Вартість робіт, тис. грн.	Оцінка тривалості, міс	Необхідна чисельність, чол
				tmin	tн.в.	tmax
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Об'єкт в цілому	Збирання матеріалів попереднього погодження	1	9,5	11	12,5	2
2.		Розробка проекту відведення земельної ділянки	2	7	8	10	3
3.		Оформлення технічних умов на підключення об'єкту до інженерних мереж	2	4,5	5	7	3
4.		Розробка АПЗ	1	1	2	2,5	-
5.		Розробка проектно-кошторисної документації на об'єкт	207,498	17	-	19,5	5
6.		Експертиза проекту	6	2	4	5	-
7.		Отримання дозволу на будівництво	-	1	2	3	-
8.		Демонтаж існуючих на земельній ділянці павільйонів та інженерних мереж	15	2	-	4	9
9.	Комплекс для торгівлі продовольчими товарами	Влаштування фундаментів	115	3,5	4,5	7	6
10.		Влаштування надземної частини	116	11	13	14	6
11.		Підведення зовнішніх інженерних мереж	17	1	2	3,5	6
12.		Влаштування внутрішніх інженерних мереж	13	1,5	2	3	6
13.		Проведення внутрішніх опоряджувальних робіт	33	1,5	2	4,5	6
14.		Монтаж технічного обладнання	58	1	2	4,5	5
15.	Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами	Влаштування фундаментів	216	10	11,5	12	6
16.		Влаштування надземної частини	245	21	22	24,5	6
17.		Підведення зовнішніх інженерних мереж	29	2	4,5	6	6
18.		Влаштування внутрішніх інженерних мереж	23	2,5	4	6,5	6
19.		Проведення внутрішніх опоряджувальних робіт	63	4	5	7	6
20.		Монтаж технічного обладнання	101	3,5	5	7,5	5
21.	Кафе	Влаштування фундаментів	53	2	3	4,5	6
22.		Влаштування надземної частини	59	5	6	7,5	6
23.		Підведення зовнішніх інженерних мереж	6	1	1	1	6
24.		Влаштування внутрішніх інженерних мереж	6	1	1	1	6
25.		Проведення внутрішніх опоряджувальних робіт	30	1	3	5,5	6
26.		Монтаж технічного обладнання	24	1	3	6	5
27.	Об'єкт в цілому	Опоряджувальні роботи навколо центру, благоустрій території	145	2,5	-	7	12
28.		Здача об'єкту робочій комісії	3	1,5	-	3,5	8
29.		Здача об'єкту технічній комісії	-	1	-	3,5	3

1.1 Структуризація проекту

Структуризація проекту полягає у формуванні структури проектних робіт, затрат і узгодження їх з організаційною структурою проекту.

Структуризація передбачає розробку:

- Структури робіт проекту(WBS (СДР));

- Розробка організаційної структури(OBS);

- Розробка затратної структури(CBS).

Структуризація - це один з важливих інструментів управління проектами, який передбачає:

1) Визначення переліку робіт, які необхідно виконати;

2) Впровадження системи структуризації та кодування робіт;

3) Визначення виконавців та відповідальних за роботи;

4) Розподіл ресурсів для кожного з робіт та для етапів проекту;

5) Встановлення взаємозв'язку між структурами робіт, організаційною і затратною структурами;

6) Встановлення ієрархії планів та звітів в розрізі проекту в цілому, організація підрозділів;

7) Розробка системи контролю і звітності по проекту в цілому та по окремих структурних підрозділах

Основи структуризації були розроблені в 60-х р.р. в США при реалізації проекту ВПК.

Існує два основних підходи при застосуванні даного методу:

1) створення WBS;

2) створення подвійної структуризації(завдяки структуризації

великі проекти можуть бути добре керованими).

WBS - ієрархічна структура, побудована з метою логічного розподілу всіх робіт проекту, яка подається в графічному вигляді.

Основні принципи побудови WBS:

ь Кожен елемент є:

А) таким підрозділом, до якого можна застосувати управління, планування і контроль;

Б) дескретною частиною з власними ресурсами, постачальниками і виконавцями;

ь Проект розбивається на кілька рівнів і найвищий рівень створюється найменшою частиною;

ь Немає необхідності ділити кожен основний елемент проекту на однакову кількість рівнів;

ь Елементи найменшого рівня далі неструктуризуються;

ь Для більшості проектів кількість рівнів від 4 до 6;

ь Для одного і того ж проекту можна розробити кілька WBS.

Основні етапи WBS:

Ш Визначення ступеня деталізації робіт;

Ш Визначення кількості рівнів;

Ш Розробка структури кожного рівня;

Ш Підготовка опису елементів;

Ш Формування системи кодування.

Принципи формування WBS:

§ За продуктами або субпродуктами;

§ За фазами проекту;

§ За місцем виконання робіт;

§ Комбінований.

Структуризація проводиться за рівнями:

1. Проект;

2. Стадії, етапи, субпроекти, проекти, фази ЖЦ;

3. Системи або блоки;

4. Пакети робіт.

Структуризацію розглянемо на прикладі проекту створення торгового комплексу.

1.2 Описання топології робіт проекту та розрахунок сіткового графіка в табличній формі

Сітковий графік являє собою сіткову модель, в основу побудови якої покладені поняття: робота, подія і шлях.

Дійсна робота - технологія або виробничий процес, який вимагає затрат часу, а також затрат матеріально-технічних т а трудових ресурсів і приводить до досягнення певного результату.

Роботу позначають у вигляді лінії або стрілочки, зверху вказують час, а внизу номер або шифр роботи.

До робіт відносять очікування - це технологічний або виробничий процес, який вимагає лише затрат часу але не вимагає затрат інших ресурсів.

Фіктивна робота вводиться для відображення технології або організації взаємозв'язку подій, вона не потребує ні затрат часу, ні затрат матеріально-технічних ресурсів.

Подія - фактичне закінчення однієї або кількох робіт, необхідний і достатній для початку наступних робіт. Подію зображають у вигляді кола, прямокутника або інших геометричних фігур.

У сітковому графіку є такі події:

ь Вихідна(вона не має попередніх в межах графіка);

ь Завершальна (не має наступних в межах графіка);

ь Початкова(визначає початок даної роботи і є кінцевою для попередньої роботи);

ь Кінцева подія(визначає закінчення даної і є початком для інших робіт);

ь Складна подія(є початковою або кінцевою для кількох робіт).

Рис.1. Позначення подій та робіт на сітковому графіку

i - початкова подія для даної роботи

j - кінцева подія для даної роботи

i-j - дана робота

h - подія попередня для даної роботи

k - подія наступна для даної роботи

t_ij - тривалість даної роботи

t_hi - тривалість попередньої роботи

t_ik - тривалість наступної роботи

Шлях - безперервна послідовність робіт на сітковому графіку.

В межах сіткового графіка може існувати кілька шляхів:

1) Повний шлях - шлях від вихідної до завершальної події.

2) Критичний шлях - шлях, який має найдовшу довжину.

Послідовність описання топології сіткового графіку в табличній формі при умові невизначеної тривалості робіт наступна:

1. знаходимо очікувану тривалість кожної з робіт якщо відома її мінімальна (оптимальна) тривалість, максимально можлива тривалість, та найбільші ймовірності тривалості за формулами:

t_оч=

t_оч=

2. на основі аналізу проекту та його структуризації заповнимо таблицю, яка описує топологію сіткового графіку (табл. 2.2)

3. викреслюємо сітковий графік виконуваних робіт по проекту.

Завдання:

За допомогою методів сіткового планування розраховуються основні параметри сіткового графіку робіт по проекту створення торгового комплексу в проектно-конструкторській фірмі.

Торговий комплекс складається з таких вузлів:

- Комплекс для торгівлі продовольчими товарами;

- Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами;

- Кафе.

t_оч1= =11 t_{оч 15} = 11

t_{оч 2}= =8,168 t_{оч 16}= 22

t_{оч 3}==5,255 t_{оч 17} = 4

t_{оч 4}==1,922 t_{оч 18}= 4

t_{оч 5}==18t_{оч 19}= 5

t_{оч 6}==3,834 t_{оч 20}= 5

t_{оч 7}==2 t_{оч 21} = 3

t_{оч 8}==2,83 t_{оч 22}= 5

t_{оч 9}==4,755 t_{оч 23}= 1

t_{оч 10}==12,8313 t_{оч 24}= 1

t_{оч 11}= 2t_{оч 25}= 3

t_{оч 12}= 2 t_{оч 26}= 3

t_{оч 13}= 3 t_{оч 27}= 4

t_{оч 14}= 2 t _{оч 28}= 2

t _{оч 29}= 2

Таблиця 1.2

Описання топології сіткового графіка у табличній формі

№роб	Взаємозв'язок робіт	Шифр робіт	Очікувана тривалість
	Попередня	Наступна	По подіям	в WBS
1	-	2, 3	1-2	ЗП 1.1	11
2	1	4	2-4	ЗП 1.2	8
3	1	4	2-3	ЗП 1.3	5
4	2, 3	5	4-5	ЗП 1.4	2
5	4	6	5-6	ЗП 2.1	18
6	5	7	6-7	ЗП 2.2	4
7	6	8	7-8	ЗП 3.1.1	2
8	7	9, 15, 21	8-9	ЗП 3.1.2	3
9	8	10	9-10	ЗП 3.2.1	5
10	9	11	10-11	ЗП 3.2.2	13
11	10	12	11-12	ЗП 3.2.3	2
12	11	13	12-13	ЗП 3.2.4	2
13	12	14	13-14	ЗП 3.2.5	3
14	13	27	14-25	ЗП 3.2.6	2
15	8	16	9-19	ЗП 3.3.1	11
16	15	17	15-16	ЗП 3.3.2	22
17	16	18	16-17	ЗП 3.3.3	4
18	17	19	17-18	ЗП 3.3.4	4
19	18	20	18-19	ЗП 3.3.5	5
20	19	27	19-25	ЗП 3.3.6	5
21	8	22	9-20	ЗП 3.4.1	3
22	21	23	20-21	ЗП 3.4.2	4
23	22	24	21-22	ЗП 3.4.3	1
24	23	25	22-23	ЗП 3.4.4	1
25	24	26	23-24	ЗП 3.4.5	3
26	25	27	24-25	ЗП 3.4.6	3
27	20, 14, 26	28	25-26	ЗП 4.1	4
28	27	29	26-27	ЗП 4.2	2
29	28	-	27-28	ЗП 4.3	2

Розрахунок сіткового графіку в табличній формі

Послідовність розрахунку параметрів сіткового графіку в табличній формі наступна (табл..1.3.)

Таблиця 1.3.

Розрахунок сіткового графіку в табличній формі

№п/п	К-ть попер.робіт	Шифр роботи (по подіям)	Тривалість роботи Tij	Ранній поч. Роботи TijРП	Раннє закінч. Роботи TijРЗ	Пізній поч. Роботи TijПП	Пізнє закінчення роботи TijПЗ	Повний резерв Rij	Відмітки критичного шляху
1	-	1-2	11	0	11	0	11	0	+
2	1	2-4	8	11	19	11	19	0	+
3	1	2-3	5	11	16	19	19	3	+
4	1	4-5	2	19	21	19	21	0	+
5	1	5-6	18	21	39	21	39	0	+
6	1	6-7	4	39	43	39	43	0	+
7	1	7-8	2	43	45	43	45	0	+
8	1	8-9	3	45	48	45	48	0	+
9	1	9-10	5	48	33	72	77	24
10	1	10-11	13	53	66	77	90	24
11	1	11-12	2	66	68	90	92	24
12	1	12-13	2	68	70	92	94	24
13	1	13-14	3	70	73	94	97	24
14	1	14-25	2	73	75	97	99	24
15	1	9-15	11	48	59	48	59	0	+
16	1	15-16	22	59	81	59	81	0	+
17	1	16-17	4	81	85	81	85	0	+
18	1	17-18	4	85	89	85	89	0	+
19	1	18-19	5	89	94	89	94	0	+
20	1	19-25	5	94	99	94	99	0	+
21	1	9-20	3	48	51	83	86	35
22	1	20-21	5	51	56	86	91	35
23	1	21-22	1	56	57	91	92	35
24	1	22-23	1	57	58	92	93	35
25	1	23-24	3	58	61	93	96	35
26	1	24-25	3	61	64	96	99	35
27	3	25-26	4	99	103	99	103	0	+
28	1	26-27	2	103	105	103	105	0	+
29	1	27-28	2	105	107	105	107	0	+

Tij^{РП =} max T_19-25^РП +t_19-25=94+5=99 Tij^{ПЗ =} min T_9-15^ПЗ +t_9-15=59-11=48

T_14-25^РП+t_14-25=73+2=75 T_9-10^ПЗ+t_9-10=77-5=72

T_24-25^РП +t_24-25=61+3=64 T_9-20^ПЗ +t_9-20=51-3=48

Вказуємо кількість попередніх робіт. Розраховуємо для кожної з робіт ранній початок та раннє закінчення за формулою:

Tij^{РП =} max T_hi^РП +t_hi

Tij^{РЗ =} T_ij^РП +t_ij

T_hi^РП - ранній початок для попередньої роботи;

t_hi - тривалість попередньої роботи;

t_ij - тривалість даної роботи.

Приймаємо, що для завершення роботи пізній строк завершення рівний ранньому строку завершення.

Встановлюємо для кожної з робіт строк пізнього закінчення та пізнього початку рухаючись від завершення роботи до вихідної.

Розрахункові формули:

Tij^{ПЗ =} min T_jk^ПЗ - t_jk

Tij^{ПП =} T_ij^ПЗ - t_ij

T_ij^ПЗ - пізнє закінчення наступної роботи.

Встановлюється значення повного резерву

Повний резерв - це час на який можна збільшити тривалість початку.

Пізній резерв визначається за формулою:

R_ij= T_ij^ПЗ - T_ij^РП - t_ij.

1.3 Побудова сіткового графіку робіт проекту в масштабі часу

Послідовність сіткового графіку в масштабі часу:

1. викреслюємо сіткову модель;

2. наносимо вісь часу;

3. всі роботи зображуються в масштабі часу при цьому початкову подію кожної роботи розміщують відповідно до раннього початку її настання, які розраховуються за формулою:

Т_і^Р= max T_n^P+t_hi

Т_і^Р - ранній строк настання даної події;

T_n^P - ранній строк настання попередньої події;

t_hi - тривалість попередньої роботи.

Проекція кожної з робіт на вісь часу рівна тривалості цієї роботи та тривалості часткового резерву.

Частковий резерв - це час на який можна збільшити тривалість роботи або змістити її початок не змінюючи раннього початку наступної роботи.

Частковий резерв розраховується за формулою:

R_ij= T_j^P - T_i^P - t_ij

T_j^P - ранній строк настання кінцевої події для даної роботи

T_i^P - ранній строк настання початкової події для даної роботи

t_ij - тривалість даної роботи.

1.4 Ресурсне планування в проекті

Ресурсне планування пов'язане з календарним та сітковим плануванням

Під ресурсами в управління проектами розуміють матеріально-технічні, трудові та фінансові ресурси.

В ході ресурсного планування в проекті вирішуються такі задачі:

1. побудова ресурсних гістограм на основі сіткових графіків або графіків Ганта;

2.оптимізація ресурсних гістограм з метою раціоналізації;

3. оперативне коригування гістограм виходячи з наявних ресурсів при реалізації проекту.

Для побудови ресурсних гістограм необхідно мати графік Ганта або сітковий графік, а також орієнтовану потребу в певному ресурсі для кожної з робіт. Діаграма розподілу ресурсів, як правило будується під сітковим графіком або графіком Ганта.

Послідовність побудови графіка потреби в трудових ресурсах:

1. викреслити сітковий графік в масштабі часу;

2. під сітковим графіком показується вісь часу, а по в масштабі кількість працюючих в проекті протягом кожного конкретного проміжку часу.

При побудові ресурсної гістограми встановлюємо середню кількість працюючих над проектом за формулою:

N_сер=

N_сер=8

N₁, N₂,N₃…..N_n - кількість працюючих над проектом проміжків часу відповідно .

Встановлений коефіцієнт нерівномірності використання трудових ресурсів за формулою:

K_нтр =

K_нтр =2

При реалізації проектів значення K_нтр повинно знаходитись в межах близько 1,5 в зв'язку з тим, що значення K_нтр перевищить рекомендовані необхідно провести оптимізацію сіткового графіку.

Оптимізація (згладжування) ресурсної гістограми розподілу трудових ресурсів можна провести враховуючи значення резервів для кожної з робіт такими способами:

- шляхом зміщення строків початку робіт, які не лежать на критичному шляху без зміни тривалості цих робіт;

- шляхом зміни (збільшення) тривалості робіт, які не лежать на критичному шляху і мають резерв. При цьому буде змінюватись трудомісткість кожної з робіт змінюватись не повинно.

Формули для розрахунку:

N_i (до)*t_i(до) = N_i(по)*t_i(по)

N_i(по)=

t_i(по)=

N_i (до), t_i(до) - відповідно кількість працюючих при виконанні даної роботи та тривалість даної роботи до оптимізації;

N_i(по), t_i(по) - відповідно кількість працюючих при виконанні даної роботи та тривалість даної роботи після оптимізації.

Побудову та оптимізацію гістограми розподілу фінансових ресурсів здійснюється в такій послідовності:

1. встановлюється інтенсивність затрат фінансових ресурсів для кожної з робіт за формулою:

Зt_i=З_i/t_i

З_i - затрати фінансових ресурсів на виконання певної роботи;

t_i - тривалість даної роботи.

Визначення інтенсивності затрат фінансових ресурсів в табличній формі

Таблиця 1.4.

Визначення інтенсивності затрат фінансових ресурсів до та після оптимізації

№ робіт	Затрати на виконання робіт, Зі, грн	До оптимізації	Після оптимізації
		Тривалість ti	Інтенсивність затрат,Зti (по)	Тривалість, ti (по)	Інтенсивність затрат,Зti (по)
1	1	11	0,09	11	0,09
2	2	8	0,25	8	0,25
3	2	5	0,4	5	0,4
4	1	2	0,5	2	0,5
5	207,498	18	11,53	18	11,53
6	6	4	1,5	4	1,5
7	0	2	0	2	0
8	15	3	5	3	5
9	115	5	23	5	23
10	116	13	8,92	13	8,92
11	17	2	8,5	4	4,25
12	13	2	6,5	4	3,25
13	33	3	11	6	5,5
14	58	2	29	2	29
15	216	11	19,64	11	19,64
16	245	22	11,14	22	11,14
17	29	4	7,25	4	7,25
18	23	4	5,75	4	5,75
19	63	5	12,6	5	12,6
20	101	5	20,2	5	20,2
21	53	3	17,67	3	17,67
22	59	5	11,8	5	11,8
23	6	1	6	1	6
24	6	1	6	1	6
25	30	3	10	3	10
26	24	3	8	3	8
27	145	4	36,25	4	36,25
28	3	2	1,5	2	1,5
29	0	2	0	2	0
Сума	1589,498

1.5 Графічно-аналітичний спосіб розрахунку сіткового графіка робіт по проекту

При графоаналітичному способі розрахунок всіх параметрів сіткової моделі проводимо безпосередньо на графіку. Послідовність розрахунків параметрів сіткового графіка графоаналітичним методом :

1. Складаємо сіткову модель;

2. Кожну подію розбиваємо на три сектори:

· зверху - N подій;

· зліва - ранній строк настання;

· справа пізній строк настання.

3. Для кожної роботи вказуємо шифр та тривалість;

4. Визначаємо ранні строки настання кожної з подій за формулою:

T_i ^p = max T _h^p + t _hi ;

T_i ^p - ранній строк настання даної події;

T _h^p - ранній строк настання попередньої події;

t _hi - тривалість попередньої роботи.

Т₂₅^р= ,

5. Розраховуємо для кожної із подій пізній строк настання рухаючись по сітковому графіку від завершальної події до вихідної події. Розраховуємо за формулою:

T_i ^п = mіn T _j^п- - t _іj ;

T_i ^п - пізній строк настання даної події;

T _j^п - пізній строк настання наступної події;

t _іj - тривалість даної роботи.

T₉ ^п = mіn

5. Визначаємо значення повного та часткового резерву для кожної з робіт.

Повний резерв - це час на який можна збільшити тривалість роботи або змістити її початок не змінюючи довжину критичного шляху.

Частковий резерв - час на який можна збільшити тривалість або змістити початок не змінюючи раннього початку наступної події (роботи).

Частковий та повний резерв визначають за формулою:

R_ij = Т_і^п - T_i ^р - t_ij;

r_ij = Т_і^р - T_i ^р - t_ij

R₉=77-48-5=24;

r₉ =53-48-5=0.

1.6 Розрахунок параметрів сіткового графіку методом «діаграм передування»

Метод діаграм (графіків) передування набув останнім часом більшого розповсюдження сіткові стрільчасті у зв'язку з такими перевагами:

1. Діаграми передування легше створювати, так як на початку можна зобразити всі роботи у вигляді прямокутників, а потім в результаті аналізу проекту показати зв'язки між цими роботами;

2. Для діаграм передування легше створювати програмні продукти;

3. Від діаграм передування легше переходити до графіків Ганта.

Діаграми передування мають такі особливості:

1. Роботи в графіках передування показують в вигляді прямокутників:

РП	ti	РЗ
№ роботи (шифр WBS)
ПП	Ri	ПЗ

РП - ранній початок роботи;

ti - тривалість роботи;

РЗ - раннє закінчення роботи;

№ роботи (шифр WBS) - назва роботи, шифр роботи WBS;

ПП - пізній початок роботи;

Ri - повний резерв;

ПЗ - пізнє закінчення роботи.

2. Залежності між роботами показують у вигляді стрілок, які з'єднують між собою роботи. Дані стрілки вказують послідовність робіт.

Послідовність побудови та розрахунку основних параметрів сіткового графіку методом діаграм передування наступна:

1. На основі аналізу робіт проекту будується графік або діаграма передування на якій вказують;

2. Розраховують ранні строки початку кожної з робіт за формулою:

Tij^{РП =} max T_i-1^РП +t_i-1

T _i-2^РП+t _i-1

T _i-n^РП +t _i-n

3. Визначаємо раннє закінчення кожної з робіт;

4. Визначаємо пізнє закінчення кожної з робіт;

5. Визначаємо пізній початок кожної з робіт;

6. Визначаємо пізнє закінчення кожної з робіт;

7. Визначаємо повний резерв для кожної з робіт за формулою:

R_ij= T_ij^ПЗ - T_ij^РЗ.

Розділ ІІ. Аналіз ефективності проектів

2.1 Основні показники, на основі яких здійснюється аналіз ефективності проектів

Ефективність проекту характеризується системою показників, які показують співвідношення між вигодами та витратами проекту з точки зору основних його учасників ( в першу чергу замовника та інвесторів). Систему показників, що використовуються для обґрунтування оптимальних інвестиційних рішень можна розділити на дві основні групи:

- дисконтова ні показники;

- показники, що не враховують фактор часу.

До дисконтованих відносяться показники, що враховують зміну вартості грошей у часі :

ь дисконтований грошовий потік (сучасна вартість грошового потоку - Рresent Value) - РV;

ь чиста теперішня вартість (Net Рresent Value ) -- NРV;

ь індексу рентабельності інвестицій (Profitability Index) -- РІ;

ь внутрішня норма прибутковості (рентабельності) (Internal Rate of Return) -- IRR;

ь дисконтований термін окупності (Discounted Payback Period) -DРР;

ь дисконтований коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return) --ARR _d.

До показників, що не враховують зміну вартості грошей у часі відносять:

ь коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return)--АRR;

ь термін окупності (Payback Period) -- РР;

ь максимум проектного прибутку - АСВР.

Зупинимось детальніше на змісті основних з цих показників.

1. Сума інвестицій (затрат) що здійснені за певний період t, I_t -- це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись. Ці витрати мають довгостроковий характер. Якщо розглядати проект створення або реконструкції певного підприємства, то це витрати на розробку ТЕО; проекту; робочої документації; нове будівництво або реконструкцію підприємства; закупівлю технологічного обладнання та інші витрати.

2.Чистий грошовий потік СF -- не дисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток після сплачування всіх платежів та зборів до бюджетів різних рівнів та амортизаційні відрахування, який формується в результаті надходження виручки від реалізації продукції.

Чистий грошовий потік розраховується за формулами: СF = В - S - БВ+А; (2.1)

СF = В - С; (2.2)

Де В - виручка від реалізації продукції (послуг), що буде створюватись в результаті здійснення проекту; S - повна собівартість продукції ( робіт, послуг); БВ - податкові платежі та збори в бюджети різних рівнів; А - річні амортизаційні відрахування; С - сукупні експлуатаційні витрати по проекту.

3.Дисконтований грошовий потік ( сучасна вартість грошового потоку - РV) розраховують для постійної норми дисконту за формулою:

де СF_t -- грошовий потік за період t; r - проектна дисконтна ставка (прийнятна для інвестора норма прибутку на капітал або річна банківська процентна ставка).

При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту, звичайно, є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконту являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні найприбутковіших альтернативних проектів.

4. Чиста теперішня вартість проекту (NPV). Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, чистий приведений прибуток. NPV являє собою дисконтовану цінність проекту (поточну вартість доходів або вигод від здійснених інвестицій).

Чисту теперішню вартість проекту визначають як суму потокових ефектів (тобто перевищення результатів над витратами) за весь розрахунковий період існування проекту, приведених до початкового періоду, за формулою:

де СF_t -- чистий грошовий потік в рік t, І_t, -- інвестиційні витрати на проект у рік т; r -- ставка дисконту; п -- тривалість існування проекту.

Для визначення NPV можна застосовувати модифіковану методику. Використання модифікованого показника NPV базується на порівнянні дисконтованих інвестицій із загальними дисконтованими грошовими надходженнями РV. У цьому разі NРV розраховують для постійної норми дисконту за формулою

Значення NPV, розраховані за формулами (2.4) та (2.5) дещо відрізняються.

При використанні показника NPV необхідно дотримуватись таких основних правил при прийнятті інвестиційних рішень : якщо значення NPV за заданої норми дисконту додатне (NPV > 0), можна вважати проект ефективний і розглядати питання про його прийняття чи подальший аналіз;. якщо NPV < 0, то проект вважається неефективним і його потрібно зняти з подальшого аналізу; якщо представлені проекти є альтернативними, то потрібно приймати проект з вищим значенням NPV; якщо потрібно сформувати зі списку можливих капітальних вкладень портфель інвестицій, то найкращою є комбінація проектів з найбільшим значенням NPV.

5.1ндекс рентабельності ( прибутковості) інвестицій (РІ) є відношенням суми приведених ефектів до розміру капіталовкладень, тобто

Основне правило використання індексу рентабельності в проектному аналізі можна сформулювати гак : проект можна приймати до реалізації, якщо Р1> 1. При порівнянні незалежних проектів з приблизно однаковими значеннями NPV перевагу потрібно надавати капіталовкладенням з більшим індексом рентабельності. Проте в ході порівняльної оцінки взаємовиключних проектів в ситуації, коли фірма не обмежена в фінансових ресурсах при реалізації проекту або програми, індекс рентабельності може вступити в протиріччя з . NPV В такому випадку для обґрунтування оптимальних інвестиційних рішень рекомендовано надавати перевагу показнику NPV.

Індекс рентабельності інвестицій (прибутковості) тісно пов'язаний NPV: якщо значення NPV додатнє, то РІ> 1, і навпаки.

Індекс РІ є відносним показником, його недоліком є те що він не має властивості адитивності при порівнянні взаємовиключних проектів з різними об'ємами інвестиційних затрат і може вступати в протиріччя з показником NPV. В той же час індекс рентабельності як один з найважливіших критеріїв ефективності з успіхом може бути використаний для обґрунтування оптимальних варіантів капіталовкладень в умовах обмеженого бюджету.

6. Внутрішня норма прибутковості (рентабельності) (ІRR) є нормою дисконту r при якій значення NPV стає рівним нулю (тобто коли сума дисконтованих ефектів дорівнює сумі дисконтованих капіталовкладень). Виходячи з наведеного вище величину ІRR можна визначити, користуючись формулою:

Існують такі основні методи визначення ІRR:

1) Метод послідовних наближень, при якому визначають NPV для різних значень норми дисконту r до того моменту поки значення NPV не стане рівним нулю ( такі розрахунки є досить трудомісткими і їх найкраще виконувати з використанням електронних таблиць Excel).

2) З використанням фінансового калькулятора.

3) Методами лінійної інтер- та екстраполяції за допомогою спрощеної формули:

де А -- величина ставки дисконту, при якій NPV має додатне значення; В -- величина ставки дисконту, при якій NPV має від'ємне значення; а -- величина позитивної NPV, при величині ставки дисконту А; В -- величина NPV, при величині ставки дисконту В. Даний метод дає можливість визначити показник IRR наближено.

4) Графічним методом, при якому по осі абсцис відкладаються значення ставки дисконту, а по осі ординат - значення NPV. В подальшому задаються кількома значеннями ставки дисконту і для них розраховують значення NPV що відповідають цим значенням ставки дисконту, проводять лінію, що з'єднує ці точки. Ставка дисконту, при якій NPV =0 , якраз і буде відповідатиме ІRR даного проекту. Даний метод дає можливість визначити показник IRR наближено.

Для обґрунтування рішень, що пов'язані з використанням залученого капіталу, найбільш відповідним є таке визначення внутрішньої норми рентабельності : ІRR визначає максимально допустиму процентну ставку, при якій ще можливо без будь-яких втрат для власників компанії-замовника залучати інвестиції в проект.

При використанні показника внутрішньої норми рентабельності ІRR необхідно дотримуватись такою основною правила при прийнятті інвестиційних рішень: якщо внутрішня норма рентабельності перевищує ціну капіталу, фірма може приймати проект, в протилежному випадку проект повинен бути відхилений.

7. Термін окупності (РР) -- це мінімальний часовий інтервал (від початку здійснення проекту), за межами якого інтегральний дохід від проекту стає позитивним і залишається таким в подальшому. Тобто, це період часу, починаючи з якого початкові інвестиції та інші пов'язані з проектом витрати покриваються результатами його здійснення.

В випадку, якщо прибуток розподілений за роками нерівномірно, то РР розраховують безпосередньо як період, протягом якого інвестицію буде погашено за рахунок кумулятивного прибутку, тобто

Точніше ( з точністю до 0,1 або до 0,01) термін окупності можна визначити використовуючи формулу:



- недисконтований грошовий потік за 1-й рік; І_t -- сума інвестицій у проект; t₀ -- номер першого року, у якому досягається умова

При використанні показника термін окупності РР в інвестиційному аналізі необхідно дотримуватись таких основних правил при прийнятті інвестиційних рішень: проекти зі строком окупності, який менше, ніж нормативний (або встановлений інвесторами) приймаються, а з більшим строком окупності - відхиляються; зі кількох взаємовиключних проектів слід надавати перевагу проекту, що має менший термін окупності.

2.2 Порівняльний аналіз ефективності альтернативних проектів

Завдання. Здійснити порівняльний аналіз, на основі якого визначити кращий варіант з альтернативних проектів ( необхідні для розрахунку вихідні дані наведено в табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Вихідні дані для аналізу ефективності проектів

	Проект А	Проект В
Показник	Рік існування проекту	Рік існування проекту
	1	2	3	4	1	2	3	4
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1. Сума інвестицій, І, %	0,58	0,42			0,7	0,3
Сума інвестицій, І, тис.грн.	921908	667589	-	-	1112648,6	476849,4	-	-
2. Виручка від реалізації, В, %		0,52	0,62	0,72		0,58	0,63	0,72
Виручка від реалізації, В, тис.грн.	-	826539	985488	1144439	-	921908,8	1001383	1144438
3. Експлуатаційні витрати проекту, С, %		0,15	0,18	0,22		0,16	0,19	0,23
Експлуатаційні витрати проекту, С, тис.грн.	-	238425	286109	349689	-	254319	302004,6	365584,5
4. Ставка дисконту, r %	0,16	0,16	0,16	0,16	0,16	0,16	0,16	0,16

Порівняльний аналіз ефективності проектів будемо проводити в такій послідовності:

1.Визначаємо грошовий потік (CF) по кожному з проектів за...