Принципи вирішення інтер'єру: планування, колір, меблі

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Київський технікум готельного господарства

Реферат

На тему:

Принципи вирішення інтер'єру: планування, колір, меблі

Виконала студентка 3-го курсу

Спеціальності готельне обслуговування

45 група

Чигринська Марія Михайлівна



Загальне візнаіення інтер'єру

Інтер'єр - це організація внутрішнього простору будівлі, що являє собою зорово обмежене, штучно створене середовище, що забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини.

Це складне й багатопланове явище, здатне справляти величезний естетичний психофізіологічний вплив на людину.

Колір в інтер'єрі готелів

Одним з найважливіших елементів інтер'єру є колірне вирішення приміщень - фарбування стін, підлог, обробка їх різними матеріалами (пластик, кераміка, гіпсокартон тощо). Колірне вирішення інтер'єра створюється з використанням принципів контрасту і нюансу.

Колір є активним засобом архітектури інтер'єра. Поєднання яскравості і кольору формують пластику інтер'єру, а також його просторову композицію.

Колірне вирішення визначається багатьма факторами, серед яких основними, що впливають на вибір кольору інтер'єрів готелів, є природні умови, орієнтація, архітектура будинку і приміщення, призначення приміщень.

Звичайно, врахувати вплив усіх цих факторів на колірне вирішення інтер'єру неможливо. Однак деякі характерні риси готелів дозволяють визначити основні вимоги до колірного вирішення їх інтер'єра.

1. Для готельних номерів необхідно обирати таку кольорову гаму, при якій вони справляли би враження просторих.

2. Особливістю приміщень вестибюльної групи є єдність внутрішнього простору. Таким чином, колір може бути використаний як засіб композиційного об'єднання простору групи приміщень.

У той же час цей єдиний простір повинний бути розчленований кольором на окремі функціонально відособлені зони і приміщення.

3. У залежності від архітектурного задуму інтер'єру колір має підкреслити, виявити одні елементи, а інші, навпаки, замаскувати, полегшити зорово або підсилити ту або іншу деталь конструкції приміщення, видозмінити пропорції окремих деталей або приміщень.

Приміщення готелів розрізняються за терміном перебування в них і за призначенням.До категорії приміщень, призначених для тривалого перебування гостей, відносяться номери; для короткочасного - приміщення вестибюльної групи і групи зв'язку.

За призначенням приміщення підрозділяються на наступні групи: приймальні приміщення - вестибюль, операційний хол, бюро оформлення; приміщення для відпочинку - холи; прохідні приміщення - сходи, ліфтові холи, коридори; житлові приміщення - номери.

Кожній групі приміщень необхідно дати чітку колірну характеристику, що відповідає їхньому призначенню.

Не менш важливе значення відіграє колір як засіб орієнтування гостей. З цією метою різним приміщенням і навіть поверхам варто давати різне фарбування.

Колірне вирішення інтер'єра готелів необхідно обирати з урахуванням гігієнічних вимог. Пофарбовані у світлі тони приміщення легше утримувати в чистоті, а горизонтальні поверхні меблів повинні бути темними, що дозволяє легко помітити на них пил.

Оббивка меблів і декоративних тканин повинні виключати сірі і бурі кольори, що роблять враження недостатньої свіжості.

Не можна з повною достовірністю визначити ті поєднання кольору, що викликають в людини саме ті відчуття і створюють той настрій, що відповідали б вимогам до колірного вирішення готелів.

Однак, використовуючи дані досліджень кольорів, можна оцінити колірне вирішення інтер'єра за наступними характеристиками.

Колір:

- діє збудливо, заспокійливо або пригнічуючи;

- сприймається холодним або теплим, світлим або темним;

- створює враження стисненого або вільного, єдиного або розчленованого об'єму;

- викликає відчуття важкості або легкості деталей архітектури.

Критеріями оцінки колірного вирішення інтер'єру готелів з цих позицій будуть різні властивості кольору і характер його впливу на людину. Відомо, що червоні, жовтогарячі, жовті кольори створюють відчуття тепла; блакитний і фіолетовий - холоду. Світлі кольори більш веселі, темні більш сумні. Теплі кольори збуджують, холодні заспокоюють. За ступенем збудливого впливу на людей кольори розташовуються в тому ж порядку, у якому вони розташовані в спектрі, - інтенсивність зорової чутливості змінюється в залежності від частоти хвилі.

Спостерігається перехід стану людини від спокою при фіолетовому кольорі до збудження при червоному. Зелений, що знаходиться в середині спектра, - колір фізичної рівноваги. У загальному вигляді дані про психологічний вплив кольору зводяться до наступного: червоний колір має стимулюючий вплив і викликає підвищені емоційні реакції, блакитний - холодний колір, діє заспокійливо; зелений - освіжаючий колір, заспокоює, зменшує занадто яскраве сонячне освітлення, бурий колір заспокоює, але викликає депресію, коли він вживається один. Його треба вживати з жовтим або жовтогарячим; жовтогарячий колір викликає радість; фіолетовий - сум; чорний, якщо він вживається один, гнітить; білий - холодний колір.

Для раціонального колірного вирішення інтер'єра готелю необхідно для кожного приміщення обирати колірну гаму з урахуванням її психологічного впливу на людину:

1) При вирішенні просторової композиції інтер'єра велике значення мають явища виступання та відступання кольорів.

Виступання або відступання кольору залежить від його тону. Теплі кольори (особливо червоний) виступають уперед, а холодні (особливо синій) відступають назад. Це явище досить сильно залежить і від освітленості кольору. Світлі кольори є виступаючими, темні - відступаючими.

Таким чином, явище виступу-відступу кольорів має доволі велике значення як засіб зорової зміни пропорцій і розмірів приміщень.

2) Об'єднуюча і розчленовуюча властивість кольорів. Якщо, наприклад, стіну, біля якої стоять меблі, та на якій висить дзеркало, бра, пофарбувати, скажімо, у жовтогарячий колір, то вона стане композиційним центром, і всі предмети зорово об'єднаються з нею. Інтер'єр номера стане більш організованим і лаконічнішим.

При фарбуванні предметів у різні кольори виникає ілюзія їхнього розчленування, особливо при фарбуванні у кольори, що сильно відрізняються один від одного за інтенсивністю світла.

Менше враження розчленовування може бути при фарбуванні у кольори, що є різними за тоном і насиченістю. Розчленовуючу властивість кольору можна використовувати при фарбуванні довгих коридорів готелів. Окремі ділянки коридорів, пофарбовані у різні кольори, зримо укорочують довжину коридору.

3) На сприйняття кольору предмета впливає яскравість фону. Якщо яскравість предмета нижче яскравості фону, то його колір здається бляклим і тому сприймається погано. Співвідношення яскравості фону і предмету необхідно враховувати при фарбуванні стін і підлоги і виборі кольору предметів оздоблення. Останні повинні бути яскравіше, ніж підлога і стіни; виділяючись на загальному фоні, вони підсилюватимуть декоративність інтер'єру.

4) При вирішенні багатьох задач інтер'єру готелів має значення здатність кольору ілюзорно змінювати дійсні розміри предмету. Ця властивість кольору дозволяє коректувати розміри приміщень і устаткування. Особливо це варто враховувати при фарбуванні коридорів, оскільки при вертикальному членуванні стін або поперечному членуванні підлоги коридор може здаватися ширше і коротше. І, навпаки, неправильним фарбуванням можна посилити й без того неприємне враження від довгого коридору, як, наприклад, розчленовуванням кольором стін і підлоги повздовжніми смугами. Точно так само можна створити враження різної висоти приміщення - горизонтальним членуванням стін кольором, зримо зменшити висоту приміщення і, навпаки, вертикальним членуванням стін збільшити його висоту.

5) У сприйнятті інтер'єру велике значення має розташування колірних плям відповідно до поняття «важкі» і «легкі» кольори. Психологи шляхом експериментальних досліджень встановили, що важкість кольору залежить головним чином від інтенсивності його світла: чим темніше колір, тим він більш важкий. Це правило відноситься до всіх кольорів: і до ахроматичних, і до хроматичних, і до кольорів того самого тону і різних колірних тонів. Важкість кольору залежить також і від його насиченості; з кольорів того самого колірного тону та однакової світлової інтенсивності більш насичені здаються більш легкими.

Нарешті, важкість кольору певною мірою залежить і від фактури матеріалу: колір матеріалу з грубою фактурою за інших рівних умов більш важкий, ніж колір матеріалу з гладкою поверхнею.

Враження від інтер'єру складається не лише від окремих кольорів, але також і від їхніх поєднань. Різні поєднання кольорів по-різному впливають на спостерігача: одні сприймаються легко, інші викликають почуття напруження і важкості.

Розрізняють три групи поєднань у залежності від розміру інтервалу між кольорами в колірному колі: малі і великі інтервали в більшості випадків є легкими, а середні - важкими поєднаннями.

При виборі колірної гами інтер'єру готелів варто орієнтуватися на використання легких поєднань.

На сприйняття кольору великий вплив справляє інший колір, який спостерігач бачить одночасно з даним кольором або на який він дивився безпосередньо перед цим. У певних поєднаннях виникають явища одночасних і послідовного кольорових контрастів.

Кольоровість освітлення залежить від спектрального складу випромінювання джерел світла. Якщо він відрізняється від спектрального складу денного світла, то навіть за високої освітленості відбувається «перекручування кольору». Тому при проектуванні інтер'єру необхідно знати кольорові характеристики використовуваних джерел світла. Необхідно знати «видимий колір» кожного типу лампи, щоб правильно встановити дію світла на колір інтер'єру.

Прийоми кольорового вирішення

житловий інтер'єр освітлення меблювання

Кольорове вирішення готелів досить різноманітно. Вибір кольорових акцентів повинен відповідати функціям приміщень. Червоний колір часто використовується в зоні чергового адміністратора, як той, що здатен привернути увагу; спокійний синьо-блакитний колір використовується у вестибюлі і т.д.

Колірна гама інтер'єру, побудована на поєднанні трьох основних кольорів - жовтого, червоного, синього, на загальному білому фоні є оптимальною для функціонального фарбування приміщень. Вона викликає почуття піднесеності і бадьорості, що відповідає призначенню цих приміщень.

Якщо кольором виділити основні конструктивні елементи (підлогу, стелю або несучі конструкції), а другорядні елементи (перегородки, стовпи) пофарбувати в нейтральні кольори, то внутрішній і зовнішній простір може сприйматися як єдине середовище.

Для сучасних номерів характерно раціональне використання площ. У невеликих приміщеннях не повинне бути враження тісноти. Велике значення в цьому належить кольорові.

Прийоми використання кольору для композиційного пов'язування різних зон номеру, а також номеру з іншими приміщеннями досить різноманітні. Найбільш розповсюдженими є наступні: 1) кожне приміщення вирішене у своїй кольоровій гамі; 2) усі приміщення мають єдину кольорову гаму.

Перший прийом застосовується для великих номерів. У цьому випадку стіни передньої і санвузла фарбують у насичені кольори (червоний, синій, зелений і т. д), стіни кімнати - у світлі тони малої насиченості. Для номерів невеликої площі (9-12 м2) доцільно застосовувати єдину колірну гаму, що сприяє композиційному поєднанню різних зон, від чого номер зримо здається просторніше.

При виборі колірного вирішення номеру необхідно брати до уваги колір громадських приміщень житлового поверху. Часто колірна композиція будується на контрастному поєднанні кольорів. Якщо в номерах застосовуються м'які поєднання тонів, а в коридорах і холах - насичені тони, то номер справляє враження тьмяного, нецікавого.

В інших випадках ставиться задача об'єднати кольором приміщення житлового поверху для того, щоб номери можна було розглядати не як ізольовані замкнуті осередки, а як частину житлового поверху. У коридорах і житлових кімнатах часто застосовуються м'які, спокійні кольори - жовтий, ясно-зелений, бежевий і ін.; у передніх використовуються насичені кольори, які можна розглядати як кольорові акценти всього комплексу. Такий спосіб дозволяє досягти композиційного об'єднання холів, коридорів і номерів.

І, нарешті, застосовується ще один прийом - це однотонна композиція, побудована на поєднанні кольорів, близьких за кольоровим тоном.

Колір є одним з основних засобів у створенні індивідуальних архітектурних рішень інтер'єрів типових приміщень.

Розглянуті приклади дозволяють зробити наступні рекомендації з кольорового вирішення інтер'єру готелів:

1. Кольорове вирішення не може розглядатися як «останній штрих» в оформленні інтер'єру. Колір інтер'єру і його просторове вирішення повинні йти паралельно із самого початку проектування готелю.

2. Колір інтер'єру варто вибирати з урахуванням природних умов (ландшафт, освітленість, колорит середовища тощо), архітектури навколишніх будинків, а також і самого готелю.

3. При виборі кольорового вирішення приміщення варто приймати також до уваги місце розташування готелю і його орієнтацію по сторонах світу. Холодну і нейтральну гами кольорової обробки інтер'єру рекомендується вибирати для готелів, розташованих у регіонах з жарким кліматом (наприклад, Крим), а також у регіонах з більш холодним кліматом (наприклад, Київ) при світлових прорізах приміщень, орієнтованих на південь.

Теплу гаму кольорової обробки інтер'єру варто вибирати в готелях, розташованих у регіонах з холодним кліматом, а також у приміщеннях, у яких світлові прорізи звернені на північ.

Необхідно враховувати залежність кольорового вирішення від призначення приміщення і часу впливу даного колірного середовища на людину. Відповідно до цього до колірного вирішення приміщень готелів висувають наступні вимоги:

1. У номерах повинні переважати спокійні кольори нейтральних тонів, що забезпечить умови для відпочинку і роботи. Кольорові акценти тут застосовуються обмежено.

2. У вестибюлі доцільно використовувати кольори середньохвильової частини спектра (жовті, блакитні, зелені) середньої насиченості, з великим коефіцієнтом відбиття. Кольорові акценти повинні бути розміщені таким чином, щоб під час роботи вони не попадали в поле зору обслуговуючого персоналу.

3. У прохідних приміщеннях (сходи, коридори) можна застосовувати будь-які кольори. Стіни і стеля повинні бути світлими з великим коефіцієнтом відбиття.

4. У холах не слід застосовувати яскраві кольори і різкі контрасти. Тут повинні переважати кольори нейтральних і мало насичених тонів.

5. Колір доцільно застосовувати для орієнтування гостей. З цією метою в районі чергового адміністратора, ліфтових холах і сходів варто використовувати «помітні» кольори, що привертають увагу приїжджаючих. Коридори різних поверхів рекомендується фарбувати у кольори, контрастні за яскравістю або колірним тоном. Хроматичні контрасти варто будувати на використанні насичених кольорів.

Крім функціональних задач, які необхідно враховувати при колірному рішенні інтер'єра, необхідно також домагатися гармонічного поєднання кольорів всіх елементів інтер'єру.

З численних варіантів колірної композиції інтер'єра вестибюльної групи найбільш рекомендованою є композиція, побудована на поєднанні світлих і нейтральних тонів загального фону з насиченими і яскравими колірними акцентами.

Рекомендуються наступні колірні акценти інтер'єру:

- однотонні, побудовані на використанні групи близьких кольорів (для виявлення центра композиції береться більш насичений колір);

- багатобарвні, побудовані на протиставленні головних кольорів або взаємодоповненні.

Для номерів доцільні наступні колірні композиції:

- однотонні, побудовані на одному головному кольорі або групі близьких кольорів;

- полярні композиції, побудовані на протиставленні двох головних кольорів або двох груп близьких один одному кольорів;

- триколірні, побудовані на трьох головних кольорах.

Варто використовувати різні властивості кольорів з метою коректування розмірів і пропорцій номерів.

При проектуванні колірного вирішення готелів необхідно враховувати сприйняття кольору при природному і штучному освітленні. При цьому потрібно враховувати здатність кольору знижувати насиченість і змінювати колірний тон як при інтенсивному, так і при слабкому освітленні; знижувати насиченість світла предмета на яскравому фоні; змінювати колірний тон у залежності від кольоровості випромінювання джерела світла.

Меблі в інтер'єрі

Специфіка готельного господарства, багатофункціональність приміщень, що знаходяться в одній будівлі, обумовили диференціацію меблів за призначенням: побутова (для відпочинку, сну, роботи за столом, прийому їжі, зберігання одягу); конторська (або офісна); ресторанна і спеціальна (обладнання бара, перукарні, довідкових, місць чергових тощо).

Сучасні меблі за характером конструктивної структури підрозділяються на стаціонарні, комбіновані багатофункціональні (коли один предмет виконує дві і більше функцій) і таку, що трансформується (у тому числі секційну).

Вимоги до меблів встановлюються відповідно до комфортності готелів і їхнього призначення. Комфортність готелів визначає якість і кількість меблевих виробів, а функціональне призначення готелів - номенклатуру меблів.

При розміщенні меблів обов'язково враховуються норми розривів і проходів між предметами меблів.

Характер планувальної організації меблів залежить також від типу функціонального блоку готелю в якому вона розміщається.

Найбільша увага у всіх типах готелів приділяється меблюванню приміщень блоку житлової групи. Меблювання цих приміщень має вирішувати основну задачу: створити максимум зручностей при мінімальній площі.

У приміщенні житлових поверхів використовуються спеціальні готельні меблі: вбудовані, що трансформуються, зблоковані, навісні. У результаті такого меблювання зменшується площа, займана меблями, і кількість предметів, полегшується прибирання приміщень та їх естетичне сприйняття.

Меблювання номерів залежить від площі номера і комфортності готелю. Житлова площа однокімнатного одномісного номера складає 9-18 мІ, однокімнатного двомісного - 12-25 мІ, в залежності від категорії готелю.

Прийоми розміщення меблів залежать від розмірів і конфігурації номера і його житлової площі, розташування віконних і дверних прорізів. Найбільшою складністю відрізняється меблювання однокімнатного номера, тому що поєднує функції сну, роботи, відпочинку і зберігання речей. В усіх сучасних номерах функції зберігання речей частково виносяться у передпокій, що обладнується вбудованою шафою і вішалкою.

Розташування предметів меблювання житлового приміщення номера визначається їхніми функціями. Так робочий стіл повинен знаходитися у вікна (паралельно йому або торцем до нього); зона відпочинку (крісло і журнальний столик) - у полі зору від дверей; підставка для валіз - ближче до дверей або у блоці з робочим столом.

Розміри функціональних зон номеру визначаються з урахуванням розривів між меблевими виробами однієї зони. Розмір робочої зони в поперечному напрямку складається із ширини столу (60 см), розриву від столу до стільця (10 см) і ширини стільця (45 см), що складає 115 см. Загальний розмір зони відпочинку з одним кріслом дорівнює 150 см (ширина журнального столика - 60 см, відстань від столика до крісла - 30 см, ширина крісла - 60 см).

Загальний розмір зони сну (135 см) складається з наступних параметрів: ширини ліжка - 90 см (85 см - ліжко плюс 5 см - розрив від стіни), розриву 5 см між приліжковою тумбочкою і ліжком, ширини тумбочки 40 см.

Меблювання 3-4-місних однокімнатних номерів готелів ускладнює функціональне зонування меблів. Для максимального розкриття внутрішнього простору житлової кімнати рекомендується використовувати двоярусні ліжка, особливо в молодіжних готелях.

Двокімнатні номери складаються зі спальні і вітальні, що відокремлюються одна від одної перегородками, які складаються і розсуваються, відкритими або заскленими дверними прорізами. Раціональне меблювання спальні визначається острівним розміщенням ліжок, пристінною шафою; у вітальні розміщенням меблів для відпочинку повинні забезпечуватися зручність користування телевізором, а меблі для роботи можуть включати навісний підвіконний робочий стіл, що є одночасно підставкою для телевізора.

Житлова частина трикімнатних номерів складається зі спальні, вітальні і кабінету. Меблювання такого номера вирішується за аналогією з двокімнатним, але тут зона роботи виноситься в кабінет. Кабінет доповнюється ще книжковою шафою або полками і зоною відпочинку. У вітальні розташовується обідній стіл зі стільцями. При спальні може знаходитися гардеробна, а в передпокої - підставка для багажу. Трикімнатні номери можуть розташовуватися в двох рівнях: на першому рівні вітальня, передпокій, санвузол, кухня-ніша, а на другому - спальня, кабінет, санвузол. Іноді кабінет розташовують на першому рівні.

Номери-апартаменти, що мають до 8 кімнат, бувають різними і можуть бути скомпоновані з декількох номерів, що у цьому випадку з'єднуються між собою дверима і називаються номерами-«комплексами». Вони можуть бути обладнані для проведення нарад, зборів, для чого між номерами встановлюються розсувні перегородки і використовуються меблі, що трансформуються, (наприклад ліжко-шафа).

Передпокої у всіх типах номерів в основному не великі за площею (шириною не менш 105 см) і обладнані вбудованою (пристінною) шафою, вішалкою і дзеркалом.

У багатокімнатних номерах передпокій відокремлюється від житлової кімнати дверима, а в однокімнатних і простим прорізом.

У передпокої, що не має вбудованої шафи, встановлюється вішалка з полицею для капелюхів і підставкою для взуття, вішається дзеркало, виділяється місце для платтяної щітки.

Меблі в готелях категорії 3, 4 і 5 зірок звичайно обробляються фанерованим деревом дорогих твердих порід, застосовуються міцні покриття, полірування і лакування; для меблів II класу - фарбування і лакування.

Велика увага в готелях (особливо 4 і 5-зіркових) приділяється досягненню естетичного комфорту. Він створюється завдяки художньо-просторовій організації процесу життєдіяльності людини за допомогою цілого ряду засобів. Першочергова задача - проектування композиції простору. Це означає таку побудову інтер'єру приміщення, при якій окремі елементи сприймаються у певній системі (стильовій єдності). На даний час найбільш поширені три прийоми художньо-просторової організації інтер'єрів готелів - стиль «ретро», сучасний і змішаний.

Інтер'єр у стилі «ретро» створюється стереотипними елементами минулих століть (ампір, бароко, рококо тощо).

Сучасний інтер'єр в організації простору відбиває строгість, простоту, логічність і лаконічність форм, їхню функціональну виправданість.

Інтер'єр, вирішений у змішаному стилі, містить елементи двох попередніх прийомів композиції простору.



Декоративні і меблеві тканини

Велике декоративне значення в інтер'єрі готелів мають завіси, гобелени, килими, оббивка меблів. Вони багато в чому визначають колірне вирішення та емоційне фарбування приміщень.

Одним з істотних елементів інтер'єра є завіси. Вони виконують практичні функції й одночасно впливають на композицію і колорит інтер'єру. Практичні функції завіс полягають у регулюванні природного освітлення, тепла та інсоляції, поглинанні шуму.

Застосовуються два види завіс: прозорі й щільні. Перші розсіюють і пом'якшують денне світло. Розсіяне світло створює комфортні умови для зору. Для прозорих завіс застосовують сітчасті тканини, при сильному освітленні - тонкі тканини. Матеріал для прозорих завіс може бути білим або ледь пофарбованим, гладким або мати малопомітні візерунки. Вибір кольору залежить від колірного вирішення інтер'єра.

Щільні завіси ізолюють приміщення від різних зовнішніх впливів. Колір щільних завіс, їхня фактура і малюнок, як правило, підбираються з урахуванням усієї композиції інтер'єру, а також розмірів приміщення і завіс.

Завіси можуть бути короткі і довгі. Нижній край коротких завіс повинний торкатися підвіконня; довгі завіси не повинні доходити до підлоги на 5см. Ширина завіс повинна складати при тканинах середньої щільності і тонких від 1,5 до 2 ширин фронту карнизу або вікна.

Завіси бувають розсувні і підйомні. Найбільш поширені розсувні завіси, що розташовують з однієї або двох сторін вікна.

У залежності від декоративних якостей тканини підрозділяють на дві групи: «пасивні» та «активні». Малюнок і колір перших має фоновий характер. До активних, тобто більш яскравих кольорових тканин, відносяться переважно набивні. На відміну від тканих завіс, де малюнок безпосередньо пов'язаний зі структурою матерії, набивний малюнок ніби накладається на тканину.

Малюнок тканин для готелів може бути геометричний і художній. Але характер малюнка повинен відповідати загальному характерові інтер'єра, краще вибирати лаконічний з невеликою кількістю колірних відносин.

Фактура завіс повинна бути легше і простіше фактури меблевої тканини, що у свою чергу повинна бути контрастною до фактури килима.

Килими служать м'яким і теплим покриттям підлоги. Для одного ліжка розмір килима має складати не менш 60х140 см; для двох ліжок, що розташовані під кутом, - не менш 80х240 см; килим у торці спарених ліжок має бути не менш 60х200 см. Рекомендуються петлясті і ворсові килими, однотонні або з малюнком.

Освітлення в інтер'єрі

Важливим елементом інтер'єра є світло і освітлення.

Штучне освітлення в приміщеннях готелів виконує утилітарну й естетичну функції.

Утилітарна функція визначається гігієнічними нормами, що забезпечують нормальну зорову працездатність людини.

Естетична функція визначається архітектурно-художніми вимогами. Штучне освітлення виявляє і підкреслює внутрішній простір і тектонічну систему, масштабність інтер'єру, забезпечує єдність стилістичного вирішення за допомогою форм світильників і їхнього світлорозподілу.

Сучасні принципи пристроїв штучного освітлення залежать від об'ємно-просторового вирішення приміщення і його функцій. Функції приміщення впливають на вибір прийому освітлення, що визначає види джерел світла і світильників, їхній світлорозподіл і місце розташування, декоративність і систему освітлення. У приміщеннях готелів можуть використовуватися як загальні, так і місцеві системи освітлення.

Виконуючи утилітарне призначення, штучне освітлення бере участь одночасно в загальній композиції інтер'єру. Освітлення впливає на зорову оцінку інтер'єру - сприйняття його просторового і планового вирішення. Роль світла як художнього засобу особливо велика в архітектурі інтер'єра настільки складного комплексу, якими є приміщення громадського призначення готелів.

Вирішальне значення для художньої і психологічної оцінки штучного освітлення мають наступні фактори: насиченість приміщення світлом, яскравість поверхні та її розподіл.

При виборі системи штучного освітлення необхідно взяти до уваги особливості приміщення. Особливості приміщень громадського призначення готелів полягають у наступному:

- єдність простору вестибюльної групи приміщень;

- поділ єдиного простору на окремі приміщення і зони;

- різний характер приміщень: парадний - вестибюля, інтимний - холів, офіційний - бюро оформлення і т.д.;

- чіткість орієнтування приїжджаючих.

Крім власне освітлення світло може виконувати також композиційні задачі. За допомогою освітлення можна зонувати приміщення. Це може бути досягнуто різним шляхом. Наприклад, для цієї мети може бути використана комбінована система освітлення. Тут загальне освітлення здійснюється вбудованими точковими світильниками, місцеве - підвісними світильниками. Прийнятий ритм вбудованих точкових світильників («зоряне небо») сприяє композиційному об'єднанню вестибюля, холу, фойє. Світильники місцевого освітлення використовуються як засіб локалізації окремих зон.

Найбільш виправданим з художньої точки зору є одночасне використання для створення зорової ілюзій світла і кольору.

Основною задачею при проектуванні штучного освітлення є вибір освітлювальних приладів і їхнє розташування.

У вестибюлях, холах необхідно рівномірне розсіяне освітлення; сходи доцільно виділяти більш інтенсивним і контрастним світлом як елемент, що пов'язує дві різні частини готелю: громадську і житлову; освітлення коридорів повинне сприяти швидкій орієнтації відвідувачів. При цьому основний потік світла повинен бути спрямований на двері номерів.

Місцеве освітлення призначається для освітлення робочих місць: бюро оформлення, місця відпочинку, столу чергового по поверху, прилавків кіосків та вітрин.

Місце адміністратора і бюро оформлення вважається добре освітленим, якщо його не затінюють ані працюючий, ані відвідувачі, якщо немає відбиття від паперу, ключів і інших блискучих і яскравих предметів. При цьому необхідно, щоб джерело світла залишалося схованим від очей.

Світло в холі повинно бути м'яким, розсіяним. Крім загального освітлення тут повинне бути також передбачене освітлення місцеве: настільні світильники, підвіси або торшери з ковпаками з матеріалів, що розсіюють світло, а також вбудовані пристрої розсіяного і відбитого світла.

Місце чергового по поверху вважається добре освітленим, якщо працюючий також не затінює робочу поверхню; має бути передбачене освітлення місця для ключів, пошти й ін. Дотримання цих умов досягається розташуванням освітлювального приладу з лівої сторони, згори або спереду. При цьому світильник повинний бути широкого світлорозподілу з застосуванням розсіювача (щоб уникнути осліплення).

Освітлення кіосків і рекламних вітрин зводиться головним чином до «ефектної» подачі рекламованої продукції. Прийоми освітлення, що є одним з головних художніх засобів сучасної реклами, досить різноманітні.

Таким чином, у різних приміщеннях вестибюльної групи повинні бути передбачені різна освітленість і насиченість світлом простору. Тому найбільш доцільною вважається локалізована система освітлення, ефективна не лише з погляду архітектурно-художньої, але і з експлуатаційних розумінь.



Роль освітлення в інтер'єрі номеру

Раціональні зі світлотехнічної точки зору прийоми і способи освітлення (локалізоване, сполучене й убудоване) дозволяють використовувати освітлювальні прилади найрізноманітнішої форми, конструкції і світлорозподілу. Світильники підрозділяються по своїх художніх особливостях на три основні групи:

1) Світильники нейтральної форми, що є композиційним елементом меблів, з якими вони пов'язані функціонально. Часто світильники пов'язані з меблями і конструктивно.

2) Декоративні світильники, що можуть відігравати значну роль в архітектурному вирішенні інтер'єру. До декоративних світильників відносяться торшери, настільні і настінні світильники, підвіси з декоративними розсіювачами і затінювачами.

3) Вбудовані світильники відбитого і розсіяного світла, що дозволяють вирішувати різноманітні задачі інтер'єру, зорової зміни розмірів і пропорцій приміщення або посилення художнього звучання якого-небудь декоративного елемента тощо.

Вибір того або іншого світильника залежить від загального вирішення інтер'єру. Наприклад, торшер з декоративним абажуром поряд з підсвіченням приміщення виділяє зону відпочинку як центр композиції інтер'єра і надає номеру вигляд вітальні.

Замість торшера в номері може бути вбудований пристрій відбиття світла від стелі, що виконує одночасно функції освітлення зони відпочинку.

У номерах доцільно одночасно використовувати освітлювальні прилади різних груп: декоративні, світильники нейтральної форми та вбудовані пристрої для відбиття та розсіювання світла. Освітлювальні прилади, що поєднують функції загального і місцевого освітлення, варто використовувати як елемент головної композиційної ланки інтер'єру.

У створенні інтер'єру важливе освітлення не саме по собі, а його взаємодія з іншими елементами інтер'єру. У цьому зв'язку слід звернути увагу на вплив світла на сприйняття колірного вирішення інтер'єру.

Важливу роль в оформленні приміщень і житлових номерів грають твори живопису, скульптури, елементи декоративного, прикладного мистецтва й особливо озеленення.

Размещено на Allbest.ru

...