Містобудування Римської імперії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Національний лісотехнічний університет україни

Кафедра Ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства, та урбоекології

Реферат на тему:

“Містобудування Римської імперії”

Виконав: ст. гр. А-31

Зубрицький О. В.

Прийняв: Пархуць Л. В.

Львів 2014

Зміст

• Вступ
• 1. Розвиток містобудування
• 2. Місто Рим
• Висновки


Вступ

В період ранньої Римської імперії склалися особливо сприятливі умови для підйому містобудівного мистецтва і архітектури, яка досягла свого вищого піку у рамках античності. Такими умовами стали велика кількість матеріальних і людських ресурсів, особливо рабської робочої сили, досить потужний інтелектуальний потенціал суспільства, включаючи кваліфікованих ремісників рабського статусу, нарешті, загальний розквіт античного урбанізму, без якого жителі Римської середземноморської імперії не уявляли собі нормального способу життя.

Вдосконалення містобудівного мистецтва призвело до розробки і втілення в життя тієї моделі міста, яке було великим кроком вперед в порівнянні з давньосхідним, класичним і елліністичним містом. Нові римські міста росли нестримно, особливо в західних провінціях Римської імперії. Вони будувалися за ретельно розробленим планом забудови з урахуванням наявності питної води в околицях, кліматичних умов, близькості шляхів сполучення (море, річка, сухопутні дороги).

1. Розвиток містобудування

У генеральному плані забудови передбачалося виділення основних елементів міста : житлові квартали, виробничі зони (зазвичай ближче до околиць міста), райони громадських площ різного типу (торгові, прогулочні, святкові та ін.), будівлі громадського призначення -- театри, цирки, амфітеатри, стадіони. Усі елементи регулярного міста були об'єднані навколо двох широких центральних вулиць-проспектів, що перетинаються під прямим кутом. Вони ділили усе місто на чотири частини, як правило, орієнтовані по сторонам світла і упираються відповідно в північні, південні, східні і західні ворота міської стіни. Паралельно центральним проспектам через рівні проміжки проводилися вузькі вулиці, що ділили місто на прямокутні квартали. Під бруківками створювалася досить розгалужена мережа каналізаційних каналів, які відводили дощову воду і нечистоти далеко за місто. Питна вода підводилася по акведуках або через підземні канали з джерел, що нерідко знаходилися за багато кілометрів від міста. Так, наприклад, для постачання водою населення Риму, що збільшилося, при імператорові Клавдії були побудовані два акведуки -- Клавдія і так званий Новий. Довжина акведуків складала відповідно до 68 і 87 км.

Повною мірою принципи регулярного міста, побудованого по генеральному плану, були реалізовані у знов заснованих містах. Але вони реалізувалися, хоча і у більше усіченому вигляді, також і в містах традиційної, більше хаотичної забудови, у тому числі в самому Римі, древніх містах Південної Італії, Балканської Греції, Малої Азії, де сліди римської перебудови виявляються нині при археологічних розкопках.

Про складність і розробленість римського містобудівного мистецтва говорить поява декількох типів міст. Це адміністративні і культурно-релігійні центри муніципального типу (наприклад, Помпея, Тускул), міста ремісничо-торгового профілю (наприклад, Аррецій, Кали), табірного типу, створені на основі військового табору (наприклад, Тимгад, Віндобонна -- Відень), приморські торгові центри (Массілія, Аквілея), курортні міста (Байї в Кампанії). Нарешті, саме в римській ойкумені виник особливий тип міста-гіганта з мільйонним населенням, далекого попередника сучасного мегаполісу. Таким першим в історії мегаполісом стала столиця Римської середземноморської імперії Рим.

Розквіт римського урбанізму став потужним стимулом для розвитку будівельного мистецтва і архітектури. У області будівельного мистецтва воно проявилося в тому, що римські будівельники (окрім широко відомих мармуру, вапняку, туфу, травертину, граніту) освоїли і використали нові високоякісні будівельні матеріали -- так званий римський бетон і обпалена цеглина.

Велика частина будівель I--II ст., особливо великих споруд, побудована втак званій цегляно-бетонній техніці, що надало їм особливу міцність і зберегло на віки.

Римські будівельники удосконалили основні елементи грецької будівельної техніки і ордерної системи. Широко використовуючи стійково-балочні конструкції, основні грецькі ордери, римляни впроваджували нові будівельні прийоми -- куполи, арки, стовпи. Вони охоче використовували різні типи ордерної системи -- доричну, іонічну, коринфську -- у рамках однієї споруди, розробили змішаний, так званий композитний ордер і створили нову конструкцію -- ордерну аркаду, тобто поставили арки на колони і стовпи. Нові будівельні матеріали і конструкції розширили творчі можливості римських архітекторів, дозволили їм вирішувати складні технічні і художні проблеми, перед якими зупинялися видатні архітектори минулого. Одним з прикладів рішення складної технічної і художньої задачі є будівництво однієї з найдосконаліших в художньому відношенні будівель античного світу -- храму усіх богів -- Пантеону (поч. II ст. н. е.), в якому будівельники змогли перекрити куполом величезний простір в 43,2 м. Цього не змогли повторити ні в середні віки, ні в Новий час аж до XIX ст.

Важливою умовою бурхливого розвитку римської архітектури було використання багатого досвіду середземноморських областей, починаючи від Сирії і закінчуючи Британією, причому особлива плідність такого взаємозбагачення проявилася в архітектурі і будівництві більшою мірою, ніж у будь-якій іншій галузі римської культури. Не дивно, що найбільш видатними архітекторами I--II ст. були Аполлодор з Дамаску, який побудував міст через Дунай, найдосконаліший римський форум Траяна, Пантеон, Гай Юлій Лацер, будівельник грандіозного моста в Алькантарі (Іспанія), родом з Іспанії. І ще один цікавий аспект в розвитку римської архітектури.

Серед величезної кількості будівель і споруджень I--II ст. мало авторських творів, тобто імена авторів яких відомі. Мабуть, велика частина їх була побудована архітекторами низького соціального статусу, швидше за все рабами, і тому імена їх залишилися невідомі сучасникам і нащадкам. Використовуючи нові будівельні прийоми, конструкції і матеріали, римські архітектори розробили принципово нові типи будівель і ансамблів, які поповнили скарбницю світової архітектури. Серед них складний комплекс будівель різного призначення, що утворюють художньо продуманий ансамбль урочистих площ Риму і включають храм, базиліку, будівлю бібліотеки, портики, статуарні групи (особливо прекрасний величний форум Траяна).Архітектори розробили різні типи житлових будівель залежно від природних умов і щільності населення міста. Одноманітну забудову республіканського часу змінили блокова забудова міського кварталу, міських вілл, дома терасного і атріумно-перистильного типів. Свого роду відкриттям римської архітектури стало будівництво багатоповерхових (до 6 поверхів) будинків, так званих інсул, з множиною маленьких квартирок, -- далеких попередників сучасних багатоповерхівок.

Для задоволення культурних і духовних потреб вередливого і розпещеного жителя імперського облаштованого міста були споруджені цирки, де відбувалися змагання колісниць і кінні заїзди (найбільший в Римі -- Великий цирк -- мав загальну довжину 600 м, ширину 150 м і вміщував 60 тис. глядачів); амфітеатри, де проходили гладіаторські бої і цькування звірів (найзнаменитіший -- амфітеатр Флавіїв Колізей, побудований в 75--80 рр., розрахований на 50 тис. глядачів, розміри осей 188 х 156 м); театри (наприклад, місто Помпея при населенні близько 15--20 тис. чоловік мав два кам'яні театри на 1500 і на 500 глядачів). З інших видів громадських будівель римляни розробили спеціальні сховища для бібліотек, архівів, особливу будівлю для ділових зустрічей і судових засідань (базиліка). Оригінальною, чисто римською архітектурною спорудою стали знамениті терми -- складний архітектурний комплекс, що включає серію банних приміщень: роздягальні, приміщення з холодною, теплою і гарячою водою, басейни, портики, альтанки, бібліотеки, які могли оточуватися садом для прогулянок. Знамениті терми Нерона, Траяна, Каракалли займали декілька гектарів площі (терми Каракалли, наприклад, 12 га) і могли обслуговувати одночасно 1,6 тис. відвідувачів. рим архітектура мегаполіс містобудівний

Римська середземноморська архітектура виражала цілком певну естетичну концепцію, яка висувається суспільством і імперським режимом. Пануючою естетичною концепцією було художнє вираження ключової цінності офіційної римської культури -- ідеї вічності, сили і потужності Риму, римської влади, римського способу життя. У художньому відношенні римська архітектура істотно відрізнялася від грецької, естетика якої була близька людській природі, спрямована на прославляння гармонійної краси і вільної особи громадянина. Монументальність, міцність і навіть утилітарність римської архітектури пояснюються не лише необхідністю рішення чисто практичних завдань (наприклад, будівництво будівлі для численних відвідувачів у великому місті), але і певною ідеологічною орієнтацією замовника на вираження ідеї сили, влади, споживання.

Римська архітектура як один з найважливіших напрямів середземноморської культури дуже гнучко і повно задовольняла збільшені людські потреби і, у свою чергу, стимулювала їх зростання. Римські архітектори створювали певне художнє і матеріальне середовище, яке органічно доповнювало, утілювало і формувало певну духовну атмосферу римського середземноморського суспільства.

2. Місто Рим

На початку II ст. до н.е. Рим з невеличкого поселення землеробів перетворився на одне з найбільших міст стародавнього світу. «Вічне місто», як називають Рим, розташоване на берегах річки Тибр на семи пагорбах. Основними з них є Капітолій, Палатин, Квірінал. На вершині Капітолійського пагорба височів храм Юпітера. На Палатині стояли палаци римських імператорів. Між цими трьома пагорбами простягалася центральна площа Риму - форум Романум. По обидва боки форуму в різні часи було збудовано храми, присвячені богам, і громадські будівлі - базиліки. У приміщеннях базилік відбувалися судові засідання, укладалися торговельні договори. На форумі в різні часи встановлювали пам'ятники й скульптури. Форум був місцем народних зборів, тому тут височіла трибуна для виступів ораторів та оголошення державних указів. З боку Капітолійського пагорба до площі підступав будинок державного сховища документів - Табуларій. Це - найдавніша споруда Риму, яка збереглася до наших часів. Трохи нижче на схилі розташовувалися храми Конкордії (Злагоди) та Веспасіана, зведені за доби імперії. На північно-західному боні форуму в II ст. до н.е. побудована базиліка консула Емілія (базиліки мали ім'я політичного або державного діяча, з ініціативи якого їх будували). Поряд з нею розміщувався будинок сенату. На протилежному боці форуму знаходилися базиліка Юлія Цезаря, збудована у І ст. до н.е., та храми, присвячені богам.

Через форум пролягала Священна дорога, яка поєднувала Палатинський пагорб з Капітолієм. На цій дорозі було споруджено тріумфальну арку на честь взяття Титом Єрусалима.

У зв'язку із зростанням чисельності населення між Капітолієм іКвіріналом збудували додаткові форуми. На найбільшому з них - форумі Траяна - на одній лінії розташовувалися квадратний двір із кінною статуєю імператора і найбільша римська базиліка Ульпія. Найбільші громадські споруди Риму - цирки, стадіони, амфітеатри будували на околицях міста.

Із-за меж міста тяглися акведуки, що забезпечували його водою. Життєдайна волога подавалася до 400 фонтанів, які слугували також колодязями.

Римляни створили новий тип приватного помешкання - атріум. Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення. У період імперії для плебеїв споруджували багатоповерхові будинки - інсули, а для багатіїв - міські палаци, заміські вілли.

Висновок

Отже, стандартна комплектація міста та його елементів, будівлі різного призначення та особливості їх архітектури, монументи, планування міст з первинними перпендикулярними осями, також розвинена інфраструктурна система призначена для транспорту і водопостачання - це все що слугує сьогодні прикладом міського будівництва. Високе піднесення рівня культури і мистецтва вцілому забезпечило Рим довгим процвітанням та піднесенням до рівня, який значно випереджав свій час.

Використана література

1. http://supermif.com.

2. http://pulib.if.ua.

Размещено на Allbest.ru