Кафе на 50 місць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський Національний Технічний університет

Кафедра архітектури житлових і громадських будівель

Реферат на тему:

«Кафе на 50 місць»

Виконав студент групи 201А

Олішевець Андрій

Полтава 2009

План

1. Загальні положення

2. Планувальне рішення

3. Генеральний план

4. Архітектурно-композиційне рішення

5. Конструктивне вирішення

Список літератури

1. Загальні положення

проектування кафе композиційний

Проектування кафе повинне здійснюватися з урахуванням кліматичних, екологічних, гідрогеологічних, демографічних, національно-побутових і інших місцевих умов в конкретних районах будівництва.

Кафе може бути розташоване в будівлях, вбудованих і прибудованих до будівель іншого призначення, що окремо стоять, а також підприємств, які включені до складу торгових, суспільних і інших багатофункціональних об'єктів комплексного обслуговування населення, включаючи магазини і ринкові комплекси, вокзали і ін.

Проектування кафе повинно відбуватись на основі комплексного підходу до рішення задач шляхом:

обліку конкретних містобудівних умов розміщення підприємств в системі міської (селищної) забудови;

формування об'ємно-планувальних структур, що відповідають функціонально-технологічним вимогам та створюють оптимальне середовище як для відвідувачів, так і для персоналу;

упровадження економічних конструктивних систем, будівельних і обробних матеріалів, що забезпечують можливість створення виразних по архітектурі і інтер'єрам будівель;

застосування високопродуктивного сучасного технологічного і економічного в експлуатації інженерного устаткування, відповідно до санітарних вимог і задач підвищення культури експлуатації підприємств;

Кафе, за можливості, повинні формуватися в суспільних. і торгових центрах, на магістралях і площах, поблизу зупинок міського транспорту, станцій метрополітену, залізничних і автовокзалів і т.п., тобто в місцях жвавого руху населення і приїжджого контингенту.

Величини підприємств громадського харчування, склад і площі приміщень, відповідно схеми функціонального взаємозв'язку приміщень і принципові планувальні рішення залежать від двох основних чинників: початкового продукту, на основі якого працює підприємство - технологічної основи, а також форм і методів обслуговування відвідувачів.

Всі дані типи підприємств громадського харчування по формах і методах обслуговування відвідувачів діляться на дві основні групи: підприємства, обслуговуючі відвідувачів через офіціантів, і підприємства, що функціонують за принципом самообслуговування. До других відносяться кафе.

Залежно від початкового продукту, який для вітчизняних підприємств харчування диференціюється на три види: сировина, напівфабрикати і продукція високого ступеня готовності (ПВСГ), всі типи підприємств громадського харчування класифікуються на: заготівельні - з повним технологічним циклом обробки сировини і приготування продукції; дозаготівельні - з неповним технологічним циклом. Кафе належить до дозаготівельного типу.

Кількість місць в кафе - 50-200.

2. Планувальне рішення

Величина кафе характеризується кількістю місць в обідніх залах.

Кафе включають в свій склад п'ять основних функціональних груп приміщень: групу приміщень для відвідувачів, групу виробничих приміщень; групу складських приміщень; групу адміністративно-побутових приміщень і групу технічних приміщень.

Висота приміщень підприємства харчування до низу виступаючих конструкцій і підвісних стель повинна бути не менше 2,7 м.

Висоту до низу виступаючих вентблоків у виробничих, складських і побутових приміщеннях допускається приймати 2,5 м.

Всі основні функціональні групи приміщень в структурі кафе повинні мати чітке зонування і зручний функціонально-технологічний взаємозв'язок по засобах виробничих коридорів, виключаючи перетин людо- і вантажопотоків.

Ширину коридорів при цьому по групах приміщень: для виробничих приміщень - 1,3; для службових - 1,2.

Входи в будівлю громадського харчування і сходів для відвідувачів і персоналу повинні проектуватися автономними.

Вхід для персоналу в кафе до 100 місць допускається проектувати через приймальні приміщення.

Кафе рекомендується проектувати не більше ніж в двох наземних рівнях. При цьому рекомендується передбачати проектування експлуатованих крівель, веранд і відкритих майданчиків для обладнання додаткових місць сезонної посадки.

При проектуванні необхідно враховувати також інтереси соціально незахищених груп населення, зокрема - інвалідів. В зв'язку з цим рекомендується враховувати при проектуванні наступні позиції:

при входах в будівлі сходи дублювати пандусом з шорсткою поверхнею, шириною не менше 1,2 м для доступу відвідувачів в інвалідних колясках, при цьому ширина дверей повинна бути не менше 0,9 м;

Рекомендується відводити до 10 місць для інвалідів на колясках, при цьому виділена зона в залі повинна мати зручний доступ до роздаточної, а також по планувальних рішеннях і площах забезпечувати розворот коляски з діаметром кола 1,5 м, тобто не менше 3 м² на одне місце;

При проектуванні кафе, спеціально призначених для обслуговування інвалідів, необхідно розміщувати обідні зали, виходячи з нормативу площі не менше 3 м² на місце тільки на перших поверхах; проектування убиралень для інвалідів в таких підприємствах повинне враховувати наступні специфічні вимоги: площа кабіни повинна розраховуватися виходячи з розміру інвалідної коляски з вільним підходом з трьох сторін до унітазу (для супроводжуючого); кабіни необхідно обладнати спеціальними поручнями, що відкидаються, біля унітазу і жорстко укріпленими на стінах кабіни, також гачками для одягу і костилів.

Кафе суміщає функції виробничого і обслуговуючого підприємства. Тому в його функціонально-планувальній структурі традиційно виділяються дві основні категорії приміщень: приміщення для відвідувачів (вестибюлі, обідні зали, холи і ін.), наявність яких обумовлена функцією обслуговування значного контингенту відвідувачів; приміщення безпосередньо пов'язані з приготуванням їжі: виробничі цехи і приміщення, складські, адміністративно-побутові і технічні.

В зв'язку з цим до цих принципово різним по функції групам приміщень пред'являються при проектуванні відповідно принципово різні вимоги.

Приміщення для відвідувачів

Вестибюлі передбачаються в кафе, які працюють цілорічно. В них розміщують гардероб і санвузли для відвідувачів, входи до залів - обіднього та бару. Площа вестибюлю з гардеробом і санвузлами не менше 30 м². Гардеробна може мати фронтальне, глибинне або кутове рішення. Найбільш раціонально застосування фронтальних схем, коли гардеробний бар'єр розміщується по довгій стороні приміщення, а вішалки - перпендикулярно до нього. Вздовж гардероба передбачається вільний простір шириною 1,5 м. Кількість місць в гардеробі для верхнього одягу відвідувачів повинна відповідати місткості залу з коефіцієнтом К=1,1, що враховує затримку відвідувачів в залі, а також тих, які в даний момент знаходяться у вестибюлі, на сходах і т.п. Загальну довжину вішалок слід визначати з розрахунку 6 гачків для одягу на 1 м вішалки.

Санітарні вузли розташовуються одним блоком. Повинно бути як мінімум два туалети (для чоловіків і жінок). Входи до туалетів проектуються через тамбури (шлюзи). Розмір шлюзу слід приймати 1,2 Ч 0,9 м; розмір кабіни - 1,2 Ч 0,8 м (при відчиненні дверей назовні) і 1,4 Ч 0,8 (при відчиненні дверей усередину кабіни). В шлюзах туалетів передбачається 1 умивальник.

Обідня зала (80 м²) - це головне торгове приміщення кафе. В геометричній формі його плану, пропорціях, розміщенні основних його елементів повинно бути враховано вирішення нв високому рівні як функціональних, так і естетичних задач. Висота обідньої зали від 3,3 м до 4,2 м. Найпоширенішою розстановкою меблів в кафе є паралельна або діагональна, забезпечуюча раціональне використовування площі обіднього залу. Можливе застосування вільної розстановки меблів, при яких простір як би перетікає з однієї зони в іншу. Подібний ефект досягається при застосуванні складніших форм меблів, у тому числі криволінійних в плані диванів, овальних і круглих столів. При угрупуванні меблів слід враховувати можливість обслуговування одним офіціантом 8-12 відвідувачів. Ширина проходів визначається між спинками стільців (при відстані від спинки стільця до краю столу 0,5 м), між вільними сторонами столів. Проходи повинні забезпечувати евакуацію людей із залів.

В обідніх залах рекомендується виділяти десертну зону, зал розчленовувати екранами, декоративними гратами, озелененням і ін. В кафе слід організувати місця для відпочинку, кріслами і журнальними столами. Обідні зали, як правило, рекомендується розташовувати в одному рівні з основною групою виробничих приміщень: гарячим цехом, мийними посуду і роздаточними.

Виробничі приміщення

Групу виробничих приміщень, як правило, потрібно розміщувати в єдиній функціональній зоні, з метою збереження безперервності виробничих процесів. При розміщенні виробничих приміщень в двох, трьох поверхах принцип функціонального поверхового зонування груп виробничих приміщень необхідно зберігати.

Розміщення гарячого цеху (32 м²) в структурі будівлі повинне забезпечувати послідовність обробки продуктів і виготовлення виробів при мінімальній протяжності функціональних зв'язків і відсутності перетину технологічних і транспортних потоків. Цех не повинен бути прохідними, виключення можуть складати відділення цеху, зв'язані послідовними технологічними процесами. Виробничі приміщення повинні бути зручно пов'язаний з рядом інших приміщень виробничими коридорами. Для великогабаритного обладнання в стінах приміщень передбачаються монтажні отвори.

Мийні столового (14 м²), кухонного (6 м²) посуду допускається розміщувати в одному приміщенні; в цьому випадку мийні розділяються бар'єрами висотою не менше 1,6 м. Ширина дверей в гарячому цеху та приміщенні для миття посуду не менше ніж 1,2 м.

Виробничі приміщення повинні бути забезпечені природним освітленням; у приміщеннях для миття посуду допускається штучне освітлення або освітлення верхнім світлом.

Приміщення роздаточної (10 м²) повинне мати безпосередній зв'язок з гарячим цехом і приміщенням для миття посуду через технологічні або дверні отвори. Якщо вказані приміщення розташовані з одного боку роздаточної, то приміщення роздаточної проектується шириною не менше 2 м. При розташуванні цих приміщень з двох і більш сторін роздаточної - не менше 3 м. Фронт видачі блюд в роздаточній приймається не менше 0,03 м,

Кафе, проектовані в два і більше рівня, у тому числі з підземним простором, повинні бути оснащений вантажними ліфтами: як правило, не менше ніж одним вантажним, вантажопідйомністю 500 кг для транспортування продуктів, з пристроєм перед ліфтом розвантажувального майданчика 2,7х2,7 м, не рахуючи ширини примикаючих коридорів; і вантажопідйомністю 100 кг для транспортування відходів з розвантажувальним майданчиком 2х1,5 м.

Складські приміщення

Складські приміщення: охолоджувальна камера - 9 м², комора сухих продуктів - 6 м², комора продуктів для бару - 5 м², завантажувальна - 8 м². Складські приміщення необхідно проектувати єдиним блоком - функціональною зоною, що має безпосередній зв'язок з вантажними ліфтами і зв'язок з іншими приміщеннями через виробничі коридори. Приміщення для зберігання продуктів повинні мати безпосередній зв'язок із завантажувальним і не повинні бути прохідними.

У приміщеннях прийому і зберігання продуктів, площею до 10 м² дверей проектуються шириною не менше 0,9 м; площею більше 10 м² - не менше 1,2 м; двері для візків з піддонами слід приймати шириною 1,8 м.

Площу охолоджуваної камери потрібно приймати не менше 5 м при внутрішніх розмірах в плані не менше 2,4х2,2 м і висотою не менше 2,7 м (до виступаючих конструкцій). Охолоджувану камеру необхідно проектувати з входом через тамбур, глибиною не менше 1,6 - 1,9 м. При проектуванні охолоджуваних камер з розрахунковою температурою повітря в них 2 °С і вище допускається тамбур не передбачати.

Ухил пандусів для в'їзду автомобілів в розвантажувальні приміщення і під'їзду до розвантажувальних платформ повинен бути: при розміщенні пандуса в будівлі і під навісами не більше 16 %, просто неба - не більше 8 %. Перед приміщенням завантажувальної слід проектувати платформу заввишки 1,1-1,2 м, шириною 3 м і завдовжки по розрахунку, але не менше 3 м (для розвантаження одного автомобіля), обладнану при необхідності стаціонарними або пересувними пристроями, що зрівнюють підлогу платформи з підлогою кузова автомобіля.

Приміщення завантажувальних, розміщуваних в цокольних або підвальних поверхах, необхідно обладнати люками з вертикальними дверима і пандусами.

Адміністративно-побутові приміщення

Адміністративно-побутові приміщення: контора - 6 м², гардероб для персоналу - 13 м², гардероб для офіціантів - 5 м², склад білизни - 4 м², душові та туалети для персоналу - 6 м².

Групу службових і побутових приміщень рекомендується проектувати в єдиній зоні (блоці), функціонально пов'язуючи її з групами інших приміщень виробничими коридорами.

Гардеробні проектуються з розрахунку зберігання одягу в них 85 % загального числа працюючих, з роздільним зберіганням на вішалках: вуличного одягу (один гачок на одного працюючого ); домашньої і спецодягу (два гачки на одних працюючих). У гардеробних для домашнього і спеціального одягу передбачається по одному умивальнику.

Кількість місць у гардеробних для верхнього одягу приймається рівним 100 % працюючих в максимальній зміні і 25 % суміжної зміни. Довжина вішалки визначається з розрахунку 5 гачків на 1 м вішалки.

При гардеробних для чоловіків і жінок передбачаються роздільні приміщення для переодягання, суміжні з душовими кабінами.

В білизняній виділяються відділення для чистої і брудної білизни.

Кількість санітарних приладів приймати на 100 % працюючих в максимальну зміну з розрахунку 30 чіл. на один санітарний прилад.

Кількість душових сіток приймається на 50 % виробничого персоналу, що працює в максимальну зміну, з розрахунку 15 чіл. на одну душову сітку.

3. Генеральний план

Споруду кафе можна розташувати на території центральної частини міста, в громадському центрі житлового району, на території парку або в зоні відпочинку. Площа ділянки кафе повинна дорівнювати 1400 - 1500 кв.м.

При розміщенні споруди кафе на ділянці необхідно враховувати: умови зорового сприйняття об'єму кафе; зручність підходу для відвідувачів; композиційний зв'язок будівлі з навколишнім середовищем; орієнтацію основних приміщень. Рекомендується така просторова орієнтація основних приміщень кафе: торговий зал - південь, південний схід; гарячий цех - північ, північний захід.

У генеральному плані ділянки слід передбачити місця для відвідувачів - пішохідні доріжки, лави для відпочинку, літні майданчики; для господарських потреб - проїзд і майданчик для розвороту автотранспорту, господарські будівлі. В'їзд на територію господарського двору доцільно проектувати збоку другорядних вулиць. Ширина проїзду для автотранспорту - 3,5 м.

Для створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов необхідно максимально озеленити територію ділянки. Зелені насадження мають бути в кожній зоні і займати 30 - 50% загальної площі ділянки. Позитивну роль у благоустрої на території ділянки відіграє архітектура малих форм - лави для відпочинку, фонтани, ліхтарі, а також скульптура та декоративні композиції.

Ділянка для розміщення кафе повинна відповідати вимогам забезпечення їх оптимальної орієнтації і нормативної інсоляції приміщень будинків, влаштування зручних підходів, під'їздів і автостоянок, організації благоустрою з належним рівнем (%) озеленення.

На земельній ділянці кафе передбачається чітке зонування, з виділенням: зони для відвідувачів з майданчиком для розміщення в літній час столиків (додаткових місць) на відкритому повітрі; господарський двір з під'їзними шляхами для вантажних автомобілів і розвантажувальним майданчиком, що примикає до групи складських приміщень будівлі, сміттєзбірником, зоною відпочинку для персоналу; стоянки для індивідуального автотранспорту; в сільських населених пунктах на господарському дворі зони для зберігання твердого палива.

Відстань від вікон і дверей приміщень підприємства громадського харчування до майданчиків із сміттєзбірником повинна бути не менше 20 м.

4. Архітектурно-композиційне рішення

Внутрішнє середовище кафе (просторова організація, мікроклімат і ін.) має свою специфіку. Вона повинна якнайповніші відповідати комплексу емоційно-естетичних вимог.

Раціональна організація внутрішнього середовища підприємств громадського харчування в цілому і інтер'єрів, зокрема, в значній мірі визначає якість обслуговування, надаючи людині необхідний комплекс блюд і послуг в комфортних умовах, а також сприяє спілкуванню людей, вихованню смаку і т.п. Основною задачею є створити максимально комфортне внутрішнє середовище і художній образ інтер'єру, що запам'ятовується, засобами архітектури і декоративно-прикладного мистецтва.

В кафе можлива організація зони видовищ і розваг. Це естради і танцювальні майданчики. Такі зони можуть бути композиційним центром приміщення, чому сприяє їх місцеположення, а також комплекс декоративних, пластичних, кольорових і світлових прийомів їх рішень. Ці зони різні по розміщенню, розмірам і формі.

У функціональному і образному рішенні, наочно-просторового середовища і створенні відповідного комфорту для відвідувачів велику роль грає не тільки раціональний підбір меблів і обладнання, але і зовнішній вигляд виробів, їх форми і обробка.

Меблі повинні разом з функціонально-технологічною досконалістю мати образні характеристики. Склад серій меблів і їх рішення повинні враховувати комплексність організації всього інтер'єру.

В обідньому залі малюнок підлоги повинен сприйматися цілком при будь-якій розстановці меблів, тому при орнаментальному малюнку він повинен бути багато разів повторений без яскраво виражених акцентів. Створюючи малюнок підлоги, слід пям'ятати про його значення у визначенні масштабності приміщень (дрібний малюнок - збільшує приміщення, крупний - зменшує).

Вибір того або іншого матеріалу для обробки стін, колон залежить від композиційного рішення кожного об'єкту. Проте існує ряд традиційних прийомів рішення взаємозв'язку матеріалів і кольору в обробці стін, колон з підлогою і стелею в приміщеннях різної площі і об'єму. В невеликих приміщеннях слід прагнути створення цілісного сприйняття інтер'єру за рахунок поєднань матеріалів і колірних рішень. В обідніх залах великої місткості можна комбінувати матеріали різної фактури і кольору для зорового розчленовування простору. Значне естетичне і емоційне навантаження виконують елементи прикладного мистецтва (розпис, фриз, декоративний рельєф). В їдальнях і кафе ці елементи слід застосовувати обмежено з відчуттям міри.

Особливе місце в інтер'єрі підприємств харчування займає архітектурно-просторове рішення стелі. Конструкції підвісних стель дають можливість створити на його площині об'ємні пластичні композиції, які в сукупності з джерелами світла можуть створювати оригінальний світлотіньовий малюнок, додаючи всьому інтер'єру певний характер. Доповненням до системи загального освітлення можуть бути настінні або настільні світильники.

Кольорове рішення середовища інтер'єру кафе повинне сприяти створенню спокійної, урівноваженої атмосфери без різких колірних контрастів. Колірні поєднання можуть бути побудований на принципах кольорової гармонії або на контрастах. При цьому переважно використовуються гармонійні поєднання, а контрасти слід застосовувати для створення акцентів.

В архітектурно-художньому рішенні інтер'єру істотну роль грає використовування засобів прикладного мистецтва, що збільшує емоційну виразність інтер'єру, щоб забезпечити в інтер'єрі синтез архітектури і декоративно-прикладного мистецтва всі його компоненти повинні бути підпорядковані загальному творчому задуму. Для створення внутрішнього середовища необхідним є особливо контрастне з повсякденним життям середовище, засобами забезпечення якого служать загальна об'ємно-планувальна композиція, художньо-декоративне, світлове і колірне рішення.

5. Конструктивне вирішення

Проектування кафе може здійснюватися на основі застосування найрізноманітніших конструктивних систем і матеріалів. На основі повнозбірних залізобетонних систем, каркасно-панельних і великопанельних конструкцій, монолітного залізобетону, цеглини, місцевих будівельних матеріалів, з металевих полегшених конструкцій, у тому числі з великими прогонами, на основі застосування змішаних конструктивних систем і матеріалів і ін.

Вікна і вітражі будівель кафе повинні бути розчленовані на елементи, що забезпечують їх безпеку періодичного відкриття для санітарної обробки.

При виборі покриття підлоги разом з естетичними вимогами слід враховувати експлуатаційні якості, такі, як зносостійкість матеріалів, а для приміщень з прямим виходом на вулицю і водостійкість. В місцях найбільшої інтенсивності потоків відвідувачів ресурс зносу покриттів повинен в 4 рази перевершувати решту підлоги. Рівень ковзання покриттів важливий в проходах у роздач і головних проходах. Коефіцієнт протиковзання об шкіру в цих місцях повинен бути не менше 0,2. Тут протипоказані поліровані кам'яні, гладкі керамічні і інші матеріали з аналогічними властивостями. Конструкції підлоги у всіх приміщеннях не повинні мати пустот; в покриттях підлоги не допускається застосування дьогтів і дьогтьових мастик.

Підлоги, захищаючі конструкції приміщень і вентиляційні короби, повинні бути захищений від проникнення гризунів.

Пристрій порогів на шляхах переміщення продуктів, готових блюд і використаного посуду не допускається. На шляхах проїзду транспортних засобів колони, стіни і перегородки повинні бути захищений від механічних пошкоджень.

Гідроізоляція в підлогах передбачається в приміщеннях з мокрими процесами і там, де потрібна установка трапів, тобто у виробничих приміщеннях, в санітарних вузлах і душових.

Підлоги в приміщеннях з мокрими процесами проектуються з ухилами до тралів не менше 1 %. Відмітка підлоги в мийних, убиралень і душових повинна бути на 2 см нижче за відмітку підлоги сусідніх приміщень. Покриття підлоги в таких приміщеннях необхідно передбачати з вологостійких матеріалів. До покриття підлоги пред'являються вимоги безшумності, звукопоглинальної здатності, теплостійкості.

У входів в зали і роздаточні потрібні більш зносостійкі покриття. Для покриття підлоги танцювальних майданчиків рекомендується паркет або твердий мармур. В залах великої місткості практикується застосування паркету, на який в проходах кладуть килимові доріжки.

Стіни і колони в виробничих, для прийому і зберігання продуктів, мийних, душових, вбиральнях і в інших приміщеннях з вологим режимом повинні мати вологостійку обробку на висоту 1,6 м, а в охолоджуваних камерах - на всю висоту приміщення.

Вологостійкістю повинна володіти обробка стель над роздаточними. Важливою вимогою, що пред'являється до обробки стін і стелі, є підвищена звукопоглинальна здатність в діапазоні 250-300 Гц.

При розміщенні охолоджувальних камер на міжповерховому перекритті теплоізоляція підлоги в камерах виконується з плит матеріалу теплоізоляції з пристроєм поверх неї армованого цементного стягування у зв'язку з чим, перед входом в такі камери необхідний пристрій пандусів, наявність порогів і ступенів перед входом в камери не допускається.

Теплоізоляцію захищаючих конструкцій охолоджуваних камер проектують з незаймистих та важко займистих матеріалів, відповідно до розрахункової внутрішньої температури повітря в камерах, але не вище мінус 15°С в низькотемпературних камерах і не вище мінус 2°С - в решті охолоджуваних камер. При різниці розрахункових температур повітря в охолоджуваних камерах в 4°С і менш, перегородки між такими камерами проектуються без теплоізоляції. Підлоги на ґрунті в камерах при розрахунковій температурі повітря в них мінус 2°С і вище допускається проектувати без теплоізоляції, при цьому шар теплоізоляції стін камери або блоку камер повинен бути опущений на 15 см нижче за рівень підлоги. Компресори для охолоджуваних камер повинні встановлюватися на окремих фундаментах. Для зменшення шуму і вібрації від компресора застосовуються віброізолюючі пристрої. Двері охолоджуваних камер і тамбурів повинні теплоізольованими з подвійним гумовим ущільненням по всьому периметру і з пружинними затворами, відкриватися тільки у бік виходу з камер. В захищаючих конструкціях охолоджуваних камер, а також через камери і тамбури, не допускається прокладення трубопроводів опалювання, водопроводу, каналізації, газу, вентиляції і кабелів. Забороняється розташовувати холодильні машини на сходових майданчиках, під сходами, в безпосередній близькості до вхідних дверей, в тамбурах охолоджуваних камер, в приміщеннях і місцях великого скупчення пилу.

Список літератури

1. Проектирование предприятий общественного питания. Справочное пособие к СНиП 2.08.02-89

2. ДБН В.2.2-9-99. Будинки і споруди. Громадські будинки

3. Методичні вказівки до виконання курсового проекту на тему «Кафе на 50 місць» для студентів ІІ курсу за спрямуванням «Архітектура». Полтава ПНТУ 1999

4. Архитектурное черчение Я. Антал, Л. Кушнир 1980

Размещено на Allbest.ru