Архітектурно-планувальна організація сільських малокомплектних шкіл

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

18.00.02-Архітектура будівель і споруд

УДК:727.113

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

Архітектурно-планувальна організація сільських малокомплектних шкіл

Тишкевич

Ольга Петрівна

Київ

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Українському зональному науково-дослідному і проектному інституті з цивільного будівництва, м. Київ (ВАТ „КиївЗНДІЕП")

Науковий керівник:

доктор архітектури, професор Ковальський Леонід Миколайович,

Київській національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри теорії архітектури

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор Уреньов Валерій Павлович,

Одеська державна академія будівництва і архітектури, директор архітектурного інституту, завідувач кафедри архітектури будівель і споруд

кандидат архітектури, доцент Чижевський Олександр Павлович,

Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва "УкрНДІпроцивільсільбуд", директор

Захист відбудеться 3 червня 2010 року о 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою:

03680, м. Київ-37, Повітрофлотський просп., 31, ауд.466

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою:

03680, м. Київ, Повітрофлотський просп., 31

Автореферат розісланий 30 квітня 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

В.В. Товбич



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України як цивілізованої європейської держави неможливе без розвитку освіти, яка є вирішальним фактором модернізації економіки, підготовки кадрового потенціалу країни та в створенні сталого розвитку аграрного комплексу. Освітня інфраструктура більшості територій України характеризується переважною кількістю загальноосвітніх закладів, що розміщені в сільській місцевості. Частина сільських шкіл в структурі закладів загальної освіти складає 67,8 %. Особливістю сучасної сільської школи України є її малочисельність, яка пов'язана з несприятливою демографічною ситуацією, міграцією сільських сімей в міста. З початку 90-х років ХХ століття відбулось скорочення кількості учнів в сільських школах, середньої наповнюваності початкових, основних, середніх шкіл. В українській освіті початку ХХІ століття існує стійка тенденція перетворення значної кількості сільських шкіл в малочисельні.

Надзвичайно актуальною для жителів сільських регіонів є проблема доступності до якісної освіти. Структура існуючої шкільної мережі, що складається з закладів малої наповнюваності, не відповідає освітнім потребам сільського населення внаслідок застарілості матеріально - технічної бази шкіл, невідповідності сучасним соціально-педагогічним та соціально-економічним умовам.

За роки незалежності в Україні визначено нові пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, розпочато практичне реформування галузі на основі закону України „Про освіту", Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державної національної програми „Освіта. Україна ХХІ століття", Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. №1717 „Про перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання". Нові параметри системи освіти сформульовані Указом Президента України від 2 червня 1998 р. N 580 "Про заходи щодо поліпшення функціонування та розвитку загальної середньої освіти", який передбачає збереження мережі загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості для учнів 1-9 класів за наявності контингенту дітей шкільного віку та пішохідної доступності шкіл. Постанова Кабінету Міністрів України "Про розвиток сільської загальноосвітньої школи" від 20 липня 1999 р. N 1305 спрямована на розроблення методики формування мережі і структури сільських загальноосвітніх навчальних закладів залежно від демографічних і соціальних факторів та створення нових проектів будівель навчально-виховних закладів різних типів з урахуванням демографічних, регіональних та природно-кліматичних умов.

Дослідження формування й розрахунку шкільної мережі, удосконалення функціонально-планувальної структури шкіл, раціонального використання капітального фонду шкільних будівель тривалий час виконувались в таких науково-дослідних і проектних інститутах, як КиївЗНДІЕП, УкрНДІцівільсільбуд та вищих навчальних закладах України, таких як КНУБА, НУ "Львівська політехніка ", ХТУБА, ПНТУ ім. Ю.Кондратюка та інших.

Формуванню нових типів шкіл присвячене дослідження В.І. Єжова, в якому розглянуті архітектурно-планувальна та просторова організація укрупнених шкіл і шкільних комплексів. Дослідження з проектування навчально-виховних закладів з урахуванням сучасних технологій навчання виконано Ковальським Л.М. Змістовні пропозиції щодо єдиної системи будівель загальноосвітніх шкіл, закладів початкової професійної та позашкільної освіти сформульовані в дослідженні Степанова В.І. Система та типи освітніх закладів великого міста досліджені Смирновим В.В. Методологічні основи оптимізації мережі шкільних будівель розроблені Саркісовим С.К. У дисертації Слєпцова О.С. розроблені рекомендації з формування шкільних будівель в складних інженерно-геологічних умовах.

Принципи проектування нетрадиційних навчально-виховних закладів наведено у дисертаційній роботі Дячок О.М. В дослідженні Сьомки С.В. визначено принципи і прийоми архітектурно-планувальної організації будівель ліцеїв і гімназій. В дисертації Шулдан Л.О. визначені принципи вдосконалення шкільних будівель з урахуванням енергозаощаджування. Типологічні роботи, присвячені проблематиці сільської школи в різні роки були виконані Антошкіним В.Ф., Виноградовою Т.В., Волковим М.М., Івановою О.І., Наумкіним Г.І., Решетніковою Н.В., Свитком В.А.

На виконання даної роботи вплинули праці з загальнотеоретичних проблем розвитку архітектури і містобудування та фундаментальні дослідження в галузі проблем розвитку типології архітектури громадських будівель таких вчених, як Абизов В.А., Дьомін М.М., Куцевич В.В., Панченко Т.Ф., Рєпін Ю.Г., Тимохін В.О., Товбич В.В., Уреньов В.П. та ін.

Різні аспекти організації мереж громадського обслуговування, типології, функціональної, архітектурно-планувальної структури сільських будівель розглянуті в роботах Зеньковича Г.В., Моїсеєнко З.В., Болотова Г.Г., Лимонада М.Ю., Музичкіна В.І., Чижевського О.П. та ін.

Дані дослідження враховують теоретичний і практичний досвід проектування навчально-виховних закладів та розміщення об'єктів системи освіти в різних формах розселення, але не враховують зміни педагогічних, демографічних та регіональних тенденцій на сучасному етапі розвитку України. Таким чином, необхідність приведення матеріально - технічної бази сільських загальноосвітніх шкіл у відповідність з сучасними соціально - педагогічними та економічними вимогами потребує додаткових досліджень стосовно розробки практичних рекомендацій щодо формування мережі й архітектурно-планувальної організації будівель малокомплектних загальноосвітніх шкіл в сільській місцевості. Цим обумовлена актуальність теми даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана з державними документами серед яких Указ Президента України від 2 червня 1998 р. N 580 "Про заходи щодо поліпшення функціонування та розвитку загальної середньої освіти", Постанови Верховної Ради України "Про стан і перспективи розвитку загальної середньої освіти в Україні" та "Про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості", Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. №1717 „Про перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та інших.

Метою дослідження є розробка науково - обґрунтованих пропозицій щодо архітектурно-планувальної організації малокомплектних загальноосвітніх закладів в сільській місцевості України.

Основні завдання дослідження:

- проаналізувати тенденції проектування, будівництва та експлуатації шкільних будівель в сільській місцевості;

- розробити науково - обґрунтовані пропозиції щодо організації шкільної мережі в нових соціально-економічних умовах розвитку населених пунктів;

- визначити типи малокомплектних шкіл для будівництва в сільський місцевості;

- надати рекомендації щодо архітектурно - планувальної організації будівель малокомплектних шкіл.

Об'єкт дослідження - будівлі малокомплектних загальноосвітніх закладів в сільській місцевості України.

Предмет дослідження -архітектурно-планувальна організація будівель малокомплектних сільських шкіл.

Методи дослідження базуються на :

- вивченні законодавчих та нормативних актів, педагогічних досліджень в галузі модернізації сільської малочисельної школи;

- аналізу, узагальненні, систематизації теоретичних наукових праць та проектних робіт у галузі удосконалення загальної середньої освіти;

- натурному обстеженні існуючих шкільних закладів;

- логічному моделюванні варіантів побудови мережі шкіл на прикладі районів України;

- графоаналітичних дослідженнях варіантів формування основних планувальних елементів і будівель в цілому.

- Наукова новизна одержаних результатів визначається такими результатами :

- запропоновано науково-обґрунтовану архітектурно-планувальну структуру сільських малокомплектних шкіл;

- вперше в нових соціально-економічних умовах проведено наукові дослідження та визначені особливості формування системи шкільного обслуговування на основі територіальних освітніх округів;

- визначено номенклатуру сільських малокомплектних шкіл;

- розроблено функціонально-планувальні моделі різних типів малокомплектних шкіл.

Практична значимість отриманих результатів. Розроблені пропозиції дозволяють:

- удосконалити матеріально-технічну базу загальноосвітніх сільських шкіл у відповідності з новітніми соціально - педагогічними вимогами з метою покращення якості й доступності освітніх послуг для мешканців сільської місцевості;

- дає підстави для складання завдань на розробку проектів нових і реконструкцію існуючих шкільних будівель.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися на VІІ міжнародній конференції молодих вчених "Організація комфортного середовища життєдіяльності міських поселень" (2008 р.) Українського зонального науково-дослідного і проектного інституту по цивільному будівництву, V міжнародній конференції молодих вчених "Комплексний розвиток житлового середовища" (2006 р.), VІ конференції молодих вчених "Регіональні особливості проектування цивільних будівель і споруд в Україні (2007 р.), 56, 57, 59, 60, 61 наукових конференціях професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (2004-2005 та 2007-2009 рр.).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 8 статтях у наукових фахових виданнях.

Об'єм та структура дослідження. Дисертація складається з текстової частини, що включає словник термінів, вступ, три розділи, висновки до кожного розділу, загальні висновки, викладеної на 126 сторінках, списку використаних джерел з 132 позицій, ілюстративної частини з 51 рисунку, додатків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми, визначені мета, об'єкт, предмет, методи та задачі дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретична і практична цінність роботи, особистий внесок, наводяться дані щодо апробації основних результатів, структури та обсягу дисертації.

У першому розділі "Передумови формування будівель сільських малокомлектних шкіл" проведений аналіз теоретичного та практичного досвіду проектування, будівництва та експлуатації сільських шкіл; досліджений сучасний стан та тенденції розвитку шкільного обслуговування в сільській місцевості; виявлені основні фактори, що впливають на формування будівель сільських шкіл.

Аналіз теоретичного та практичного досвіду проектування, будівництва та експлуатації сільських шкіл дозволив простежити етапи та еволюцію розвитку сільських шкіл. Виявлено, що основні періоди їх формування визначаються етапами:

1-й етап (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) - розвиток земських та церковнопарафіяльних початкових шкіл;

2-й етап (1932-1965 роки) - початок типового проектування;

3-й етап (1966-1973роки) - масове будівництво загальноосвітніх шкіл за типовими проектами, розширення складу та площ приміщень, будівництво універсальних типів шкіл;

4-й етап (1974-1985 роки) - укрупнення шкільних будівель різних типів;

5-й етап (1986-1997 роки) - будівництво шкіл зменшеної наповнюваності, експериментальне проектування кооперованих шкільних будівель.

В результаті було встановлено, що розвиток сільських шкільних будівель відбувався в напрямку розширення складу та площ приміщень, ускладнення об'ємно - планувального вирішення, як будівлі, так і її функціонально - планувальних елементів, кооперування шкіл з іншими об'єктами громадського обслуговування села.

В сільській місцевості України функціонує більше 13 тисяч загальноосвітніх закладів, що складає близько 70 % від загальної кількості шкіл країни. Демографічні особливості сільських населених пунктів характеризуються зменшенням кількості дітей шкільного віку. Це спричинило збільшення кількості малокомплектних закладів. Частина малокомплектних шкіл складає більше 40% від загальної кількості сільських загальноосвітніх закладів.

Удосконалення матеріально-технічної бази, пошук нових підходів до функціонування сільської школи як особливого соціокультурного явища взаємопов'язано з основними напрямками соціально-економічного розвитку держави. Згідно з законодавчо закріпленими заходами щодо розвитку загальної середньої освіти в Україні передбачається:

- приведення мережі загальноосвітніх закладів у відповідність з потребами населення;

- забезпечення функціонування в кожному селі, де є діти, щонайменше початкової школи, а за наявності контингенту дітей шкільного віку та пішохідної доступності шкіл збереження мережі загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості для учнів 1-9 класів;

- будівництво та реконструкція шкільних будівель для заміни застарілих приміщень навчальних закладів, в тому числі малокомплектних;

- розробка нових нормативів для будівництва приміщень загальноосвітніх навчальних закладів.

Однією з головних особливостей організації освіти в сільській місцевості є багаторівнева побудова мережі загальноосвітніх закладів та просторова ізольованість шкіл різних ступенів: закладів І-ІІІ ступенів (середні школи), І-ІІ ступенів (неповні середні школи) і І ступеню (початкові школи).

Виявлено, що існуюча система шкільного обслуговування в сільській місцевості має суттєві недоліки:

- просторову віддаленість більшості шкіл, що перевищує пішохідну доступність;

- відсутність загальноосвітніх закладів у сільських населених пунктах, де є діти;

- перебування значної кількості населених пунктів поза транспортною доступністю до загальноосвітніх закладів.

Аналіз існуючого фонду шкільних будівель, що сформований переважно з будівель 30-70 років ХХ століття, виявив невідповідність сучасним соціально - педагогічним вимогам. Основними недоліками є відсутність приміщень для спортивного виховання, недостатня площа класних приміщень для проведення занять в класах-комплектах та для застосування технічних засобів навчання, недостатня площа або відсутність харчоблоків, відсутність відповідно обладнаних спальних приміщень та ігрових кімнат, відсутність актових зал, що не дає можливості використовувати будівлю школи в позаурочний час мешканцями населеного пункту. В результаті аналізу було виявлено, що більше 30% існуючих шкільних будівель потребують заміни, а в близько 6 тисячах сільських населених пунктах необхідне відкриття загальноосвітніх навчальних закладів. доступність проектування навчальний загальноосвітній

На основі узагальнення сучасних досліджень в галузі організації освітніх систем сільського регіону, педагогічних технологій малокомплектної школи, зарубіжного досвіду будівництва сільських шкіл були виявлені тенденції розвитку системи шкільного обслуговування:

- запровадження різновікового навчання, яке передбачає зміну принципу комплектування учнівського колективу шляхом формування класів з близьких за віком навчальних груп учнів замість традиційного одновікового;

- побудова мережі загальноосвітніх закладів на основі територіальних освітніх округів з опорних загальноосвітніх закладів, що є центрами навчально-виховної, організаційно-методичної, фізкультурно-спортивної роботи, та магнітних загальноосвітніх закладів, які здійснюють свою діяльність, консолідуючись з опорними;

- розвиток інтегративних моделей освітніх закладів, які об'єднують загальноосвітній заклад з іншими освітніми структурами, соціальними інститутами з метою реалізації ефективної освітньої діяльності.

Аналіз досвіду проектування, будівництва та експлуатації сільських шкіл став основою для визначення факторів, що впливають на їх формування. Це такі, як: соціально-економічні (стан соціальної інфраструктури, демографічна структура населення), містобудівні (особливості розселення, форма і розмір ділянки), соціально-педагогічні (принципи функціонування освіти в державі, особливості організації навчально-виховного процесу), матеріально-технічні (розвиток дорожньо-транспортної мережі, стан матеріально-технічної бази будівництва) та природно-кліматичні (клімат, рельєф, геологія).

Для приведення матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів у відповідність із соціальними запитами громадян на якісну освіту, необхідне вироблення принципів формування мережі та типів шкільних будівель, особливостей їх функціонально-планувальної організації на основі виявлених тенденцій розвитку системи шкільного обслуговування, факторів, що впливають на організацію сільських шкільних будівель.

У другому розділі "Функціонально-планувальні особливості малокомплектних шкіл" розроблені засади організації сільської шкільної мережі; виявлені типи малокомплектних загальноосвітніх закладів; розглянуто формування інтегрованих будівель малокомплектних шкіл, визначена їх функціонально-планувальна організація.

Пропозиції щодо принципів формування мережі і, як наслідок, нових типів будівель шкіл для сільської місцевості, спричинили необхідність вирішення проблем доступності, підвищення якості, соціальної ефективності освіти незалежно від розміщення шкіл в умовах малої кількості учнів.

Запропоновано організовувати мережу сільських загальноосвітніх закладів як цілісну ієрархічну структуру в межах адміністративного району на основі шкільних і міжшкільних освітніх округів, об'єднань загальноосвітніх закладів різних типів, що створюються з метою координації освітньої та виховної діяльності навчальних закладів, забезпечення єдиного освітнього простору в межах округу, ефективного використання кадрового потенціалу, навчально-методичної, матеріально-технічної бази.

Визначено, що суб'єктами територіальних освітніх округів є опорні та магнітні загальноосвітні навчальні заклади, які надають загальну середню освіту учням, що мешкають в межах пішохідної доступності. Опорні школи додатково забезпечують на своїй базі організацію факультативних занять, передпрофільне та профільне навчання, надання початкової професійної освіти, методично-консультативну підтримку вчителів, проведення культурно-масових заходів для магнітних загальноосвітніх навчальних закладів округу.

Виходячи з особливостей функціональних взаємозв'язків між опорним і магнітними загальноосвітніми навчальними закладами розроблена теоретична модель організації шкільного та міжшкільного освітніх округів. З урахуванням вікового контингенту учнів, періодичності їх залучення до навчання в опорній школі, нормативних вимог до максимального радіусу обслуговування учнів, було встановлено, що територію міжшкільного та шкільного освітніх округів доцільно визначати в межах радіусу транспортної доступності опорного загальноосвітнього закладу, який не повинен перевищувати 15 кілометрів.

У ході дослідження були встановлені класифікаційні ознаки формування типів малокомплектних шкіл для сільської місцевості. Сільські малокомплектні школи доцільно класифікувати за наповнюваністю учнівської групи (гранично малої наповнюваності - 1-4 учні; малої наповнюваності - 5-8 учнів; середньої наповнюваності - 9-12 учнів), за ступенем надання освітніх послуг (початкові, основні, середні), за функціональною роллю в мережі (опорні, магнітні), за способом формування класів (двосуміщені, три- та чотирисуміщені); за кількістю функцій (монофункціональні, багатофункціональні).

На основі рекомендацій з організації шкільної мережі на прикладі адміністративних районів України був виконаний розрахунок місткості загальноосвітніх закладів. За результатами порівняльного аналізу отриманих величин, педагогічних рекомендацій щодо наповнюваності й організаційно-педагогічної структури обґрунтовано 8 типів малокомплектних загальноосвітніх начальних закладів:

магнітні - 1) початкова школа на один різновіковий клас (8 учнів);

2) основна школа на 36 учнів (навчальна група 4 учні);

3) основна школа на 72 учні (навчальна група 8 учнів);

4) середня школа на 144 учні ( навчальна група 12 учнів);

опорні - 1) середня школа на 108 учнів (навчальні групи 1-9 класів по 8 учнів,

10-12 класів по 12 учнів);

2) середня школа на 144 учні (навчальні групи 1-9класів по 8 учнів,

10-12 класів по 24 учні);

3) середня школа на 180 учнів (навчальні групи 1-9класів

по 12 учнів, 10-12 класів по 24 учні);

4) середня школа на 252 учні (навчальні групи 1-9класів по 12 учнів,

10-12 класів по 24 учні).

При формуванні типів необхідно надавати перевагу багатофункціональним шкільним будівлям, що організуються завдяки міжвідомчій інтеграції функцій об'єктів громадського обслуговування сільського населення на базі загальноосвітніх закладів.

У ході дослідження були сформульовані вимоги до міжвидової інтеграції загальноосвітніх закладів, а саме: соціально-педагогічна доцільність; сумісність функціональних процесів; наявність однакових за призначенням приміщень і умов для створення універсальних просторів; єдність об'ємно - планувальної структури і конструктивних систем; можливість об'єднання площинних споруд; містобудівна доцільність наявності закладу. Встановлено, що загальноосвітні заклади доцільно інтегрувати в одній будівлі з культурно-просвітницькими (центрами дозвілля, сільськими клубами, бібліотеками, музеями), дошкільними (дитячими яслами, дитячим садком), позашкільними закладами (палацом творчості, школою мистецтв), закладами початкової професійної освіти (навчально-виробничими майстернями), фізкультурно-оздоровчими закладами (спортивні зали і басейни), житлом вчителя.

У відповідності з функціональним призначенням виявлені такі основні типологічні групи будівель малокомплектних шкіл:

- соціокультурний центр, в якому розміщуються магнітний або опорний загальноосвітній заклад, дошкільний заклад, культурно-просвітницькі заклади, позашкільний заклад, заклад початкової професійної освіти, фізкультурно-оздоровчий заклад;

- культурно-просвітницький центр, до складу якого входять магнітний загальноосвітній заклад, сільській клуб, бібліотека, музей, спортивна зала;

- навчально-виховний комплекс, який містить магнітний загальноосвітній заклад, дошкільний заклад, заклад позашкільної освіти;

- навчально-спортивний комплекс, в якому функціонують опорний загальноосвітній заклад, позашкільний заклад, заклад початкової професійної освіти, фізкультурно-оздоровчий заклад;

- навчально-житловий комплекс, який включає магнітний загальноосвітній заклад І ступеню, житло вчителя, центр дозвілля, бібліотеку.

На основі норм забезпеченості об'єктами громадського обслуговування, містобудівної доцільності відповідно до встановлених типологічних груп розроблена номенклатура, яка складається з 12 типів багатофункціональних будівель малокомплектних шкіл.

На основі дослідження параметрів функціональних процесів, що протікають в шкільній будівлі була обґрунтована функціональна структура та визначені функціональні групи приміщень малокомплектної сільської школи. До складу функціональних груп приміщень входять: навчальні, загальношкільні, господарчі, дошкільної освіти, культурно-масового призначення, клубного призначення, спортивно - оздоровчого призначення, житлові приміщення. Раціональним є об'єднання функціональних груп приміщень в основні блоки-начальні блоки, блок майстерень, спортивний блок, блок інтернату, блок дошкільний, культурно-просвітницький та загальношкільний блоки.

Виявлено, що для малокомплектної школи є доцільним організація навчання за класно-кабінетною системою, яка передбачає проведення занять в універсальних класних приміщеннях.

Встановлено, що універсальне класне приміщення є основним функціонально-планувальним елементом, яке розраховано на проведення уроку одним педагогом одночасно з двома різновіковими групами учнів (рис.1). Виходячи з різних типів місткості сільської малокомплектної школи, дослідженням були визначені розміри універсальних класних приміщень для навчальних груп з 4, 8, 12 учнів, які складають відповідно 5,6х8,4; 7,8х10,2; 9х12 метрів. При розрахунку площ навчальних приміщень рекомендується використовувати показник на одного учня в залежності від кількості учнів в навчальній групі: для навчальної групи з 4учнів - 6м², з 8 учнів - 5м²,з 12 учнів - 4,5м².

Розроблено функціональну модель генерального плану, до якої входять зони - вхідна, навчальна, навчально-дослідна, навчально-виробнича, фізкультурно-оздоровча, зона відпочинку, господарська, житлова, дошкільна.

У третьому розділі "Архітектурно-просторова організація малокомплектних шкільних будівель" визначені прийоми об'ємно-просторових рішень, принципи архітектурної організації, запропоновані основи методики проектування малокомплектних сільських шкіл.

Об'ємно-планувальну композицію малокомплектних сільських шкіл визначає обраний прийом розташування груп приміщень. У ході дослідження були визначені три об'ємно-композиційних прийоми організації закладів: лінійний, центрично-блочний та блочний.

Лінійна композиція можлива при використанні ділянки, яка носить розвинутий характер в одному з напрямків. При цьому функціональні зони розміщуються в основному послідовно, утворюючи єдиний комунікаційний простір.

Формування центрично-блочної композиційної схеми передбачає розміщення навколо основного об'єму, що містить зал універсального використання, навчальних, житлових та інтегративних блоків в залежності від містобудівної ситуації та потужності закладу. Такий композиційний прийом повинен використовуватися, як правило, для малокомплектних шкіл малої потужності і характеризується - найбільшою економічністю в будівництві та експлуатації, компактністю, мінімальною площею забудовою та короткими зв'язками між окремими групами приміщень.

Блочна композиція передбачає формування функціонально-планувальної структури малокомплектної сільської школи навколо приміщень загально шкільного та спортивного призначення.

Формування архітектурно-планувальної організації будівель малокомплектних сільських шкіл підпорядковується таким основним групам принципів (рис.2):

- принципу функціональної інтеграції, що спрямований на покращення функціонування малокомплектного сільського загальноосвітнього закладу за рахунок об'єднання з іншими громадськими установами та створення умов для можливості комбінаторності функцій;

- принципу диференціації, що передбачає забезпечення оптимального протікання функціональних процесів в багатофункціональній шкільній будівлі шляхом їх розділення, що включає розподіл контингенту за віковою ознакою та розділення функціональних зон;

- принципу гнучкості планувальних рішень, що спрямований на забезпечення раціональної організації функціонально-технологічного процесу та оптимальних умов для ефективного використання приміщень і об'єму будівлі, та передбачає універсальне використання й трансформацію приміщення, можливість забезпечення перспективного розвитку будівлі;

- принципу доступності, що передбачає забезпечення права громадян на рівний доступ до послуг, що обумовлені системою культурно-побутового обслуговування населення, і включає такі прийоми як функціональна, планувальна та просторова доступність;

- принцип естетичної виразності, який спрямований на покращення архітектурно-художнього вирішення будівлі і всього шкільного середовища, що передбачає спадкоємність, співмасштабність, синтез мистецтв та використання елементів архітектури житла.

Попереднє дослідження показало, що на перспективу необхідно будувати нові та модернізувати існуючі сільські загальноосвітні заклади з урахуванням сучасних соціально-педагогічних вимог. При виборі методики проектування необхідно забезпечити скорочення витрат на проектування, підвищення якості проектних робіт, передбачити можливість черговості будівництва. Виходячи з цього, пропонується застосування методики проектування в основі якої виступає функціональний блок в якості кінцевого об'єкту типізації. Він включає групи приміщень, що спорідненні за ступенем насиченості технологічним і інженерним обладнанням, режимом експлуатації, об'ємами та характером внутрішнього перепланування.

Моделювання функціональної структури, аналіз складу приміщень та вивчення графіків руху учнів, відвідувачів та персоналу в будівлі школи дали можливість виявити функціональні групи приміщень, які найбільш повторюються. На цій основі були розроблені уніфіковані функціональні блоки.

Запропоновані різні за потужністю типи уніфікованих функціональних блоків для будівництва сільських малокомплектних шкіл включають - універсальні навчальні блоки, блоки майстерень, загальношкільний блок з універсальною залою, культурно-просвітницький блок, блок громадського харчування, блок інтернату, блок-вставки, блок дитячих ясел-садка, спортивний блок, блок басейну, блок глядацької зали.

Склад та параметри функціонального блоку залежать від потужності малокомплектної сільської школи.

Виходячи з параметрів функціональних блоків, шкільні будівлі для забезпечення нормального навчально-виховного процесу повинні бути організовані на основі укрупненої сітки опор (6х7,2; 7,5х7,5; 8,4х8,4; 8х12; 9,6х9,6 та ін.).

Приклад формування соціокультурного центру сільського населеного пункту на 500 мешканців з малокомплектною основною школою на 36 учнів з уніфікованих функціональних блоків наведений на рисунку 3.

Визначені типізовані елементи дають можливість досягти універсального варіанту планувальних структур різної потужності та соціального наповнення. Крім цього, проектування закладу на основі функціональних блоків дасть можливість запропонувати об'єкти, що розвиваються.

Проектування з уніфікованих блоків, дозволить будувати школи з різним співвідношенням потоків учнів та з перемінною наповнюваністю класів за ступенем навчання. Формування малокомплектних шкіл з функціональних блоків дасть можливість зберегти індивідуальний підхід до кожного об'єкту при використанні сучасних педагогічних вимог.

Проектування будівель сільських малокомплектних шкіл необхідно вести на основі уніфікованих функціональних блоків, розроблених центральними спеціалізованими проектними інститутами. В кожному конкретному випадку будівлі повинні прив'язуватись до конкретної місцевості проектувальниками, створюючи індивідуальні проекти за визначеними схемами.



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Сучасні соціально-демографічні умови, що характеризуються зменшенням кількості сільського населення і, зокрема, дітей шкільного віку, нові форми господарювання, скорочення соціальної інфраструктури в сільській місцевості, зростаюча культуротворча роль сільських загальноосвітніх закладів обумовлюють, замість концепції формування системи шкільного обслуговування на основі укрупнених будівель, необхідність збереження і збільшення кількості сільських малокомплектних шкіл.

2. Для забезпечення сучасних вимог до рівня навчання в малокомплектних школах та покращення соціально-культурного обслуговування сільського населення рекомендовано формувати шкільну мережу інтегративних загальноосвітніх закладів з різновіковим навчанням на основі територіальних освітніх округів переважно з розміщенням шкіл в межах пішохідної доступності від місця проживання учнів.

3. Розроблені пропозиції щодо структурної побудови освітніх округів різних типів - шкільного освітнього округу, що містить опорний заклад І-ІІІ ступеню, магнітні заклади І, І-ІІ ступенів; міжшкільного освітнього округу, що містить опорний заклад І-ІІІ ступеню, магнітні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів; районного освітнього округу, створення якого передбачає функціональні взаємозв'язки усіх шкіл адміністративного району.

4. Обґрунтовані нові типи малокомплектних загальноосвітніх закладів за призначенням і місткістю: магнітні - початкова школа на 8 учнів, основна школа на 36 учнів, основна школа на 72 учні, середня школа на 144 учні, опорні- середня школа на 108 учнів, середня школа на 144 учні, середня школа на 180 учнів, середня школа на 252 учні. На основі тенденцій розвитку сільських загальноосвітніх закладів рекомендовано формувати багатофункціональні малокомплектні сільські школи - соціокультурний центр, культурно - просвітницький центр, навчально-виховний комплекс, навчально - спортивний комплекс, навчально - житловий комплекс.

5. Обґрунтована функціональна структура запропонованих типів будівель малокомплектних сільських шкіл, яка формується з груп приміщень навчальних, загальношкільних, господарчих, дошкільної освіти, культурно-масового призначення, клубного призначення, спортивно - оздоровчого призначення, житлових приміщень.

6. Розроблені пропозиції щодо функціонально-планувальних рішень будівель малокомплектних сільських шкіл, що містять схеми планувальних взаємозв'язків приміщень магнітних початкових, основних, середніх шкіл та опорних середніх шкіл.

7. Розроблений основний планувальний елемент малокомплектної сільської школи - універсальне класне приміщення для двох різновікових груп учнів по 4,8 і 12 осіб та площею 4,5-6 мІ на 1 учня.

8. Визначені принципи архітектурної організації будівель малокомплектних сільських шкіл:

- принцип функціональної інтеграції;

- принцип диференціації;

- принцип гнучкості планувальних рішень;

- принцип доступності;

- принцип естетичної виразності.

9. Рекомендовані в якості основних об'ємно-планувальні схеми: лінійна, центрично - блочна, блочна. Це дасть можливість забезпечити багатоваріантність планувальних рішень та індивідуальність архітектурно-художнього образу малокомплектної сільської школи.

10. Враховуючи значну перспективну потребу в будівництві малокомплектних сільських шкіл в сучасних соціально - економічних умовах пропонується застосування методики проектування таких будівель на основі функціональних блоків, що дозволить скоротити витрати на проектні роботи, підвищить якість проектних рішень, створювати будівлі, що безпосередньо відповідають регіональним вимогам, надасть можливість черговості будівництва.



СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тишкевич О.П. Земські школи Полтавщини / О.П.Тишкевич // Збірник наукових праць. Перспективні напрямки проектування житлових і громадських будівель. "Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах". - К.: Київ - КиївЗНДІЕП, 2004. - С.206-210.

2. Тишкевич О.П. Основні етапи розвитку шкільних закладів на Полтавщині до початку ХХ століття / О.П.Тишкевич // Збірник наукових праць Перспективні напрямки проектування житлових і громадських будівель. "Соціальні напрямки розвитку архітектури та будівництва". - К.: Київ - КиївЗНДІЕП, 2005. - С.143-147.

3. Тишкевич О.П. Особливості формування шкільної мережі в сільській місцевості в умовах запровадження територіальних освітніх округів /О.П.Тишкевич // Збірник наукових праць Перспективні напрямки проектування житлових і громадських будівель. "Комплексний розвиток житлового середовища". - К.: Київ - КиївЗНДІЕП, 2006. - С.200-203.

4. Тишкевич О.П. Особливості існуючої шкільної мережі в різних формах сільського розселення України (на прикладі Полтавської області) /О.П.Тишкевич // Збірник наукових праць. Перспективні напрямки проектування житлових і громадських будівель. "Регіональні особливості будівництва цивільних будівель". - К.: Київ - КиївЗНДІЕП, 2007. - С.29-32.

5. Тишкевич О.П. Шляхи удосконалення мережі та типів сільських загальноосвітніх шкіл /О.П.Тишкевич // Містобудування та територіальне планування. - К.: Київ - КНУБА, 2008. - №.31.-С.366-369.

6. Тишкевич О.П. Функціонально-планувальні особливості малокомплектних шкіл /О.П.Тишкевич // Збірник наукових праць. Перспективні напрямки проектування житлових і громадських будівель. "Організація комфортного середовища життєдіяльності міських поселень". - К.: Київ - КиївЗНДІЕП, 2008. - С.108-111.

7. Тишкевич О.П. Початкові малокомплектні школи /О.П.Тишкевич // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: Київ - КНУБА, 2008. - № 20. -С.349-351

8. Тишкевич О.П. Будівлі сільських малокомплектних шкіл /О.П.Тишкевич // Містобудування та територіальне планування. - К.: Київ - КНУБА, 2009.- № 39.- С.476-480.



АНОТАЦІЯ

Тишкевич Ольга Петрівна. Архітектурно - планувальна організація сільських малокомплектних шкіл. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель і споруд. - Київський національний університет будівництва та архітектури. - Київ, 2010.

У дисертаційному дослідженні проведений аналіз теоретичного і практичного досвіду проектування, будівництва та експлуатації сільських шкіл. Досліджений сучасний стан та тенденції розвитку системи шкільного обслуговування в сільській місцевості. Виявлені основні фактори, що впливають на формування будівель сільських шкіл. Визначені принципи побудови мережі загальноосвітніх закладів в сільській місцевості на основі територіальних освітніх округів. Запропонована класифікація та розроблена номенклатура типів будівель малокомплектних сільських шкіл. Запропонована функціонально-планувальна організація та розроблені архітектурно-планувальні рішення основних елементів малокомплектних шкіл різних типів. Визначені принципи і прийоми архітектурно-планувальної організації. Запропоновані основи методики проектування малокомплектних сільських шкіл з функціональних блоків.

Ключові слова: малокомплектні сільські школи, територіальні освітні округи, архітектурно-планувальна організація, методика проектування.



АННОТАЦИЯ

Тышкевич Ольга Петровна. Архитектурно-планировочная организация сельских малокомплектных школ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры. Киев, 2010.

В диссертационном исследовании проведен анализ теоретического и практического опыта проектирования, строительства и эксплуатации сельских школ, в результате которого были выявлены основные этапы формирования материально-технической базы сельских общеобразовательных учреждений.

В работе исследовано современное состояние системы школьного обслуживания в сельской местности. Выявлено, что существующая материально-техническая база общеобразовательных учреждений не соответствует современным социально-педагогическим требованиям и требует усовершенствования.

Определены основные тенденции усовершенствования школьного обслуживания сельского населения - внедрение разновозрастного обучения, формирование территориальных образовательных округов, развитие интегративных моделей общеобразовательных учреждений.

Выявлены основные факторы, которые влияют на формирование зданий сельских малокомплектных школ - социально - педагогические, социально-экономические, материально-технические, градостроительные, природно-климатические. Сформулированы принципы построения сети общеобразовательных учреждений в сельской местности. Разработана теоретическая модель формирования сети школьных зданий на основе территориальных образовательных округов из опорных и магнитных школ.

Выявлены классификационные признаки формирования типов малокомплектных сельских школ - наполняемость учебой группы, ступень образования, способ комплектации классов, функциональное место в сети, количество функций. Обоснованы 8 типов общеобразовательных учреждений: магнитные - начальные школы на 8 учеников, основные школы на 36, 72 ученика, средняя на 144 ученика; опорные - средние школы на 108, 144, 180, 252 ученика.

Определены основные типологические группы многофункциональных зданий сельских малокомплектных школ - социокультурный, культурно-просветительный центры, учебно-воспитательный, учебно-спортивный, учебно-жилой комплексы, разработана номенклатура, которая состоит из 12 типов многофункциональных зданий малокомплектных сельских школ.

Обоснована функциональная структура и определен состав функциональных групп помещений - учебных, общешкольных, дошкольного образования, культурно-массовых, спортивно - оздоровительных, жилых, разработаны схемы планировочных взаимосвязей основных групп помещений.

Выявлен основной функционально-планировочный элемент малокомплектной школы - универсальное классное помещение для двух разновозрастных групп учеников. Разработаны планировочные решения типов универсальных классных помещений для учебных групп из 4, 8 12 учеников, обоснованы нормативные показатели площади, которые составляют соответственно 6м², 5м², 4,5м² на одного ученика.

Разработана функциональная модель генерального плана, которая включает зоны - входную, учебную, учебно-производственную, учебно-опытную, отдыха, физкультурно-оздоровительную, хозяйственную, жилую, дошкольную.

В качестве основных предложены линейный, центрично - блочный, блочный приемы объемно-планировочных решений зданий малокомплектных школ. Определены принципы архитектурной организации малокомплектной сельской школы: функциональной интеграции, дифференциации, гибкости планировочных решений, доступности и эстетической выразительности.

При проектировании зданий сельских школ рекомендуется применение методики проектирования из функциональных блоков. В исследовании разработана номенклатура разных по мощности унифицированных функциональных блоков, которые позволяют формировать здания малокомплектных школ разных типов.

Ключевые слова: малокомплектные сельские школы, территориальные образовательные округа, архитектурно-планировочная организация, методика проектирования.



ANNOTATION

Tishkevich Olga Petrovna. Architectural and planning organization of the ungraded rural schools - Manuscript.

Thesis for candidate degree in architecture in specialty 18.00.02 - Architecture of Buildings and Structures. - Kyiv National University of Construction and Architecture. - Kyiv, 2010.

Theoretical and practical experience in designing, building and upkeep of rural schools is investigated in this thesis inquiry. The state of the art and development trends in the system of school infrastructure in countryside is examined. Basic facts having impact on formation of the ungraded rural schools are revealed. Design concepts of the educational institutions network in countryside based on territorial educational districts are defined. Nomenclature of types of the ungraded rural school buildings is developed and their classification is offered. The functional-planning arrangement is offered and architectural and planning approaches of basic elements of the ungraded rural schools of various types are developed. Principles and methods of the architectural and planning- organization are defined. Technique basis of the ungraded rural schools construction from functional units is offered.

Key words: ungraded rural schools, territorial educational districts, architectural and planning organization, design technique.

Размещено на Allbest.ru

...