Архітектурно-планувальна організація підземних торговельно-розважальних комплексів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет будівництва і архітектури

УДК 72.012+725.8:643.8

18.00.02 - Архітектура будівель та споруд

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДЗЕМНИХ ТОРГОВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ

Праслова Валентина Олександрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат архітектури, доцент Малік Тетяна В'ячеславівна Київський національний університет будівництва і архітектури доцент кафедри дизайну архітектурного середовища

Офіційні опоненти:

- доктор архітектури, професор Уреньов Валерій Павлович Одеська державна академія будівництва і архітектури завідувач кафедри архітектури будівель і споруд

- кандидат архітектури, доцент Рогожнікова Олена Євгенівна головний архітектор проектів ТОВ "КРАМАЛ-СТУДІО"

Захист відбудеться "4" березня 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, Київ - 37, Повітрофлотський проспект 31, аудиторія 466.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, Київ - 37, Повітрофлотський проспект 31.

Автореферат розісланий "4" лютого 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Товбич

Анотації

Праслова Валентина Олександрівна. Архітектурно-планувальна організація підземних торговельно-розважальних комплексів. - Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель та споруд. - Київський національний університет будівництва та архітектури. - Київ, 2010.

В дисертаційному дослідженні визначено основні історичні етапи розвитку закордонних та українських підземних комплексів, а також простежено відмінності їх функціонування. Виділені чинники, що впливають на формування підземних торговельно-розважальних комплексів. Запропоновано схему організації мережі підземних комплексів у містобудівній структурі та схему перспективного розміщення підземних торговельно-розважальних комплексів. Визначені основні типи та розроблено класифікацію підземних торговельно-розважальних комплексів. Сформульовано рекомендації та розроблено модель функціональної структури, запропоновано рекомендації стосовно співвідношення функціональних зон для малих, середніх і великих підземних торговельно-розважальних комплексів. Визначено композиційно-планувальні прийоми підземних комплексів, сформовано номенклатуру планувальних одиниць для найбільш характерних планувальних схем. Сформульовано принципи і прийоми архітектурно-планувальної та предметно-просторової організації підземних торговельно-розважальних комплексів, а також розроблено прийоми освітлення для їх оптимального функціонування.

Ключові слова: підземні торговельно-розважальні комплекси, архітектурно-планувальна організація, середовище.

Праслова Валентина Александровна. Архитектурно-планировочная организация подземных торгово-развлекательных комплексов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры. Киев, 2010.

Исследуется и систематизируется историческое развитие зарубежных и отечественных подземных торгово-развлекательных комплексов, на основании которых определена особенность их становления, а именно трёхэтапная схема развития для зарубежных комплексов: зарождение-формирование-развитие и двухэтапная схема для отечественных комплексов: становление - динамическое развитие.

В диссертационном исследовании определены типы подземной урбанистики гражданского назначения, выделены факторы, которые влияют на формирование подземных торгово-развлекательных комплексов. Предложена схема организации сети подземных комплексов и перспективного размещения подземных торгово-развлекательных комплексов.

На основании разработанной классификации подземных торгово-развлекательных комплексов выявлено специфику функциональной структуры на основании четырех блоков: торгово-комуникационного, спортивно-развлекательного, административно-бытового и транспортного. Разработана модель функциональной структуры - для малых, средних и больших подземных торгово-развлекательных комплексов.

Разработано пять композиционно-планировочных приёмов, характерных для подземных торгово-развлекательных комплексов: точечный с фронтальным раскрытием; линейный с фронтальным раскрытием; сетевой с фронтальным раскрытием; сетевой с внутренним раскрытием; точечный с внутренним раскрытием, а так же введено понятие планировочной единицы. Разработана номенклатура планировочных едениц и определены планировочные схемы с учетом возможности блокирования планировочных едениц.

В целях обеспечения полноценного формирования и улучшеного ориентирования в пространстве подземных торгово-развлекательных комплексов проведенно исследование, результатом которого стало формулирование трёх принципов архитектурно-планировочной организации: пространственного развития, конгруэнтности, гибкости. Определены четырё приёма архитектурно-планировочной организации, способные усовершенствовать ориентирование в подземном пространстве: объединение пространства, изменение параметров пространства, расчленение пространства, наполнение пространственно-световыми елементами.

В результате исследований разработок дизайн концепций подземных торгово-развлекательных комплексов в рамках комплексной предметно-пространственной организации сформулировано три принципа: контекстуализма, ориентирования, изменяемости; сформулированы приёмы, характерные для каждого из определённых принципов предметно-пространственной организации. Предложена вертикальная цветовая модель подземных торгово-развлекательных комплексов на основании двенадцатиступенчатого цветового круга.

Для достижения архитектурно-целостной и художественно-гармоничной среды интерьера подземных торгово-развлекательных комплексов в рамках исследования сформулированы приёмы освещения для малых подземных торговых комплексов, для комуникационной сети и остальных помещений средних и больших подземных торгово-развлекательных комплексов: имитации луча, карты передвижения, заливающего освещения, метрического бокового освещения, обогащения среды УФ-излучением, локализации световых элементов и другие.

Ключевые слова: подземные торгово-развлекательные комплексы, архитектурно-планировочная организация, среда.

Praslova Valentyna Oleksandrivna. Architecture-planning organization of underground trade and entertaining complexes. - Manuscript.

Dissertations for gaining scientific degree Candidate of architecture for speciality 18.00.02 - architecture of buildings and structures. - Kyiv National University of Building and Architecture. - Kyiv 2009.

In the dissertation research the process of architecture-planning organization of the underground trade and entertaining complexes was completely examined for the first time. The planning and building features of the underground trade and entertaining complexes were studied and systematized, the main historical stages of development and evolution of foreign and Ukrainian underground trade and entertaining complexes were determined, and the differences of their development were traced. The factors, which have influence on the underground trade and entertaining complexes' formation, were defined. The main types were defined, and the classification of the underground trade and entertaining complexes was developed for the first time. The recommendations for functional structure of the underground trade and entertaining complexes were developed, the recommendations for proportions of functional zones for contemporary Ukrainian underground trade and entertaining complexes were offered. The planing units nomenclature was developed, the planing unit types were defined for the main planning schemes. Planing acceptances for compositional solutions of the underground trade and entertaining complexes were developed. Principles and methods of architectural and space organization of the underground trade and entertaining complexes were formulated, and organization methods, which provide illumination environment unity were also defined.

Key words: underground trade and entertaining complexes, architecture-planning organization, space.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Процес урбанізації зумовив розширення меж існуючого міського середовища найзначніших, історично сформованих міст, таких як Київ, за рахунок використання резервних просторів. На сьогодні не достатньо традиційних архітектурних зacoбiв для вирішення існуючих проблем, тому надзвичайно актуальною стає можливість використання підземного простору міст, як одного з видів резервного. Вирішенню цих питань приділяється увага на міжнародних симпозіумах і конференціях (Швеція, 1999 р.; Москва, 2000 р.; Москва, 2005 р.; Москва, 2006 р.; Москва, 2007 р.); у державних документах, серед яких Закон України "Про планування і забудову території" (2000 р.), Постанова Кабінету Міністрів №1291 від 29 серпня 2002 р. "Про забезпечення реалізації Закону України "Про генеральну схему планування території України". Для сучасного етапу світового розвитку архітектури громадських будівель і споруд характерною рисою стає стрімкий розвиток торговельно-розважальних комплексів, основні завдання яких є не тільки забезпечення торговельних процесів, а й організація місць відпочинку, спілкування, активних розваг, тощо.

Аналіз європейських наукових досліджень і практичних досягнень свідчить про використання підземного простору для розміщення технічних та транспортних об'єктів, що залишає пішоходам рівень поверхні землі. Досвід України вказує на розвиток будівництва під землею громадських комплексів, але рекомендації по визначенню складу функціональних і архітектурно-планувальних елементів, принципів і прийомів організації внутрішнього простору є недостатніми та потребують подальшого детального вивчення. Процес проектування підземних торговельно-розважальних комплексів відбувається сьогодні інтуїтивно, методом проб і помилок, внаслідок чого функціонування створеного середовища буває ускладненим для перебування і не має необхідних умов для відвідувачів.

Останнім часом в Україні через гострий дефіцит території ведуться роботи по підземному будівництву площ і доріг у центральних районах, але процес зведення поодиноких об'єктів та розробки передпроектних пропозицій ускладнюється не тільки умовами ринкової економіки, за якими вибір ділянок для проектування і будівництва підземних торговельних комплексів диктується переважно комерційними цілями замовників. Містобудівна ситуація на теренах України не враховує нових напрямків розвитку міського простору по вертикалі, що викликано недостатністю досліджень в цій галузі.

За існуючим генпланом м. Києва на період до 2020 р. наявна потужність більшості установ та підприємств обслуговування населення недостатня для досягнення нормативного рівня забезпечення ними населення міста. Додаткова потреба у будівництві об'єктів обслуговування розрахункового періоду з 2010 р. до 2020 р. визначена в цілому по місту та з позицій дворівневої системи обслуговування: місцевої мережі - для постійного населення сельбищних районів м. Києва; міської мережі - для постійного населення м. Києва у проектних межах.

Ідею створення урбанізованого середовища архітектори колишнього СРСР активно розвивали ще з другої половини XX ст., проте питання розвитку та еволюціонування підземного простору міст на теренах України сьогодні не вичерпано. Формування функціональної структури, архітектурно-планувального рішення і просторової організації підземних торговельно-розважальних комплексів відбувається під впливом соціально-економічних передумов, розвитку системи культурно-побутового обслуговування, містобудівних умов, об'ємно-планувальної структури міської забудови, природо-кліматичних особливостей, що в зв'язку з недостатністю досліджень також потребує розгляду з точки зору їх комплексної дії.

Теоретичною базою питань розміщення, освоєння і об'ємно-планувальної організації споруд в підземному просторі є комплексні дослідження таких вчених: О.О. Бойченко, Н.П. Васильєвої, І.А. Височина, Г. Голані, Г.Є. Голубєва, Б.І. Добрера, А.І. Заварова, К.К. Карташової, Є.А. Коновалової, В.М. Кравець, Г.І. Лежави, Б.І. Лєкаря, В.Ф. Макухіна, О. Міхайлової, Є. Шаповавалової та інших.

На розробку роботи вплинули праці із загальнотеоретичних проблем розвитку архітектури і містобудування та фундаментальні дослідження в галузі проблем розвитку типології архітектури громадських будівель відомих вчених: В.В. Бархіна, О.Г. Габричевського, А.А. Гайдучені, М.М. Дьоміна, В.І. Єжова, Л.М. Ковальського, В.В. Куцевича, Г.І. Лаврика, Т.Ф. Панченко, В.І. Проскурякова, О.С. Слєпцова, В.О. Тімохіна та інших.

Функціональна і об'ємно-планувальна організація громадських і зокрема торговельних комплексів розглядаються в роботах В.В. Вержбицького, А.Л. Гельфонда, Д. Гослінга, В.І. Єжова, С.В. Єжова, К. Канаян, А.І. Матвєєнко, Б. Мейтленда, Ю.Г. Рєпіна, А.І. Урбаха, В.П. Уреньова, І.Р. Федосєєвої та в роботах інших вчених.

Над визначенням принципів і прийомів освітлення інтер'єрів громадських комплексів працюють багато відомих архітекторів і світлотехніків як за кордоном, так і у нас. Серед них Г.Б. Бухман, Л.А. Воронець, М.М. Єпашніков, В. Келер, В. Лукхардт, А.С. Щипанов та інші.

Аналіз сучасних наукових досліджень та літератури показав, що проблеми формування торговельно-розважальних комплексів, розміщених в підземному просторі міст в цих дослідженнях комплексно розглядаються недостатньо та не відповідають вимогам сьогодення. Таким чином, актуальність теми визначається недостатнім рівнем вивчення питань архітектурно-планувальної організації підземних торговельно-розважальних комплексів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота ґрунтується на державних документах, серед яких Закон України "Про планування і забудову території" (2000 р.), Постанова Кабінету Міністрів №1291 від 29 серпня 2002 р. "Про забезпечення реалізації Закону України "Про генеральну схему планування території України". Конкретизація змісту цього та інших документів зумовила зв'язок роботи з тематикою науково-проектних досліджень, що виконувались на кафедрі дизайну архітектурного середовища Київського національного університету будівництва і архітектури.

Мета дослідження - визначення принципів формування середовища підземних торговельно-розважальних комплексів та прийомів їх архітектурно-планувальної організації.

Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання:

- вивчити і систематизувати закордонний та вітчизняний досвід проектування і будівництва підземних торговельно-розважальних комплексів та встановити відмінності їх функціонування в історичній перспективі;

- визначити чинники утворення та умови використання підземних торговельно-розважальних комплексів;

- розробити класифікацію підземних торговельно-розважальних комплексів за різними ознаками;

- виявити специфіку функціонування підземних торговельно-розважальних комплексів та розробити композиційно-планувальні прийоми їх архітектурно-планувальної організації;

- визначити архітектурно-планувальні та предметно-просторові принципи і прийоми формування і розвитку підземних торговельно-розважальних комплексів;

- виявити основні прийоми освітлення для різних видів підземних торговельно-розважальних комплексів за розробленою класифікацією.

Об'єктом дослідження є торговельно-розважальні комплекси, розміщені в підземному просторі міст.

Предметом дослідження є архітектурно-планувальна організація і функціональна структура підземних торговельно-розважальних комплексів.

Методи дослідження. У дисертації використано комплексний метод історико-архітектурного, функціонально-структурного і стилістичного аналізу, який охоплює традиційні загальнонаукові підходи, порівняльний аналіз естетичних, архітектурно-планувальних, функціональних і технологічних якостей архітектури підземних торговельно-розважальних комплексів. Загальнонаукові методи, що використані у дослідженні: аналіз i систематизація наукової, науково-методичної i науково-популярної літератури за тематикою дослідження; метод натурного обстеження, структурного аналізу, експериментального проектування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в формуванні раціональної архітектурно-планувальної організації підземних торговельно-розважальних комплексів, що стало підґрунтям для отримання нових наукових результатів:

- визначені чинники та умови організації та розроблено класифікацію підземних торговельно-розважальних комплексів;

- виявлено особливості функціональної структури та сформовано номенклатуру планувальних одиниць для визначення композиційно-планувальних прийомів архітектурно-планувальної організації підземних торговельно-розважальних комплексів;

- встановлено принципи і прийоми раціональної та гармонійної архітектурно-планувальної та предметно-просторової організації підземних торговельно-розважальних комплексів, запропоновано прийоми організації світлового середовища, адаптовані для підземних торговельно-розважальних комплексів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у подальшому удосконаленні архітектурно-планувальних рішень підземних торговельно-розважальних комплексів на основі запропонованих принципів. Матеріали, результати і висновки роботи можуть бути використані при нормуванні; в наукових дослідженнях та експериментальному проектуванні; для визначення критеріїв оцінки якості архітектурно-планувальних рішень підземних торговельно-розважальних комплексів. Результати роботи можливо використовувати в навчальному процесі при підготовці архітекторів.

Результати дослідження впроваджено: при розробці передпроектних пропозицій підземного торговельного комплексу на просп. Героїв Сталінграда біля ст. метро "Мінська" в Оболонському районі м. Києва (КДМП - №0737); при розробці передпроектних пропозицій підземного комплексу біля ст. метро "Поштова площа" у Подільському районі м. Києва; при розробці передпроектних пропозицій підземного торговельного комплексу біля ст. метро "Сирецька" в Шевченківському районі м. Києва (КДМП - №010459); передпроектних пропозицій підземного торговельно-розважального комплексу на Солом'янській площі у Солом'янському районі м. Києва (КДМП - №0736), що здійснювались інститутом "Київдормістпроект" АТ "Київпроект" в межах рішення Київської міської державної адміністрації №914 від 17.07.2007 про проведення конкурсу із залучення інвесторів для будівництва підземних пішохідних переходів з об'єктами торгівлі та соціальної інфраструктури міста; у навчальний процес на кафедрі дизайну архітектурного середовища Київського національного університету будівництва і архітектури.

Особистий внесок здобувача. У роботі "Особливості функціональної організації підземних громадських комплексів (на прикладі м. Києва)", написаній сумісно з Т.В. Малік, автор дисертації розкриває характерний для підземних торговельно-розважальних комплексів поділ всіх функціональних зон на чотири блоки та на основі відсоткового співвідношення функціональних зон в структурі підземних торговельно-розважальних комплексів розробляє схему функціональної структури - для малих, середніх і великих підземних торговельно-розважальних комплексів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження доповідались на конференціях: "Дизайн-освіта 2007: головні вектори розвитку вищої дизайнерської освіти в контексті Болонського процесу" у Харківській державній академії дизайну та мистецтв (Харків, квітень 2007 р.); на 8-и наукових конференціях молодих вчених, аспірантів, студентів Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) (Київ, в листопаді і квітні 2006 - 2009 рр.).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 9 статтях, 1 з яких написана у співавторстві у провідних фахових виданнях, які входять до затвердженого ВАК України переліку наукових видань зі спеціальності 18.00.02 і 2 тезах до конференцій.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається з текстової частини, що включає вступ, три розділи, висновки по розділах і загальні висновки, викладеної на 126 сторінках, списку використаних джерел (141 позиції бібліографії), ілюстрацій (45 рисунків), 4 таблиць, 5 актів впровадження.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається об'єкт, предмет дослідження, мета і завдання дисертації, визначаються основні методи дослідження та хронологічні і територіальні межі, охарактеризовані наукова новизна та практичне значення дисертації.

У першому розділі "Аналіз містобудівного та історичного розвитку підземних торговельно-розважальних комплексів" розглянуто основні історичні етапи розвитку підземних торговельно-розважальних комплексів на прикладі закордонного та вітчизняного досвіду їх проектування і будівництва в найзначніших містах, а також визначено чинники утворення і умови використання підземних торговельних комплексів.

Аналіз досвіду проектування і будівництва підземних торговельно-розважальних комплексів дозволив простежити етапи та еволюцію їх зародження в підземному міському просторі. Виявлено, що в процесі історичного розвитку відбувається трансформація об'єму від розосередженого до компактного багатоярусного. Характерною рисою розміщення підземних торговельно-розважальних комплексів у містобудівній структурі є їх утворення і розвиток в центральній та серединній зонах в межах впливу транспортних вузлів та значних пішохідних потоків.

Аналіз проектів закордонних підземних комплексів показав, що існує три етапи їх історичного розвитку: зародження (XIV - XIX ст.), формування (поч. XX - сер. XX ст.), розвиток (сер. XX - XXI ст.).

На етапі зародження освоєння підземного простору носить епізодично-хаотичний характер і відбувається переважно за рахунок створення під землею наступних типів об'єктів: тунелів і станцій рейкового транспорту, автотранспорту, паркінгів і гаражів. Етап формування характеризується епізодичним характером освоєння підземного простору, використанням щоденно мігруючих пішохідних потоків та внесенням торговельної функції в тунельні пішохідні переходи за рахунок їх реконструкції. Етап розвитку характеризується систематичним характером освоєння підземного простору. Відбувається поширення в підземному просторі найзначніших міст торговельних та торговельно-розважальних комплексів, розвиток яких все частіше розглядається на містобудівному рівні. Для підземних комплексів виділено характерні варіанти планувальних схем: точкова багатоярусна та розгалужена одноярусна.

Порівняльний аналіз виявив відмінність еволюціонування закордонних та вітчизняних підземних торговельно-розважальних комплексів, а саме відсутність етапу зародження в вітчизняному досвіді. Це пояснюється тим, що проектні надбання та результати етапу зародження, напрацьовані за кордоном, були проаналізовані та вдало використані на етапі становлення підземних торговельних комплексів для подальшого розвитку вітчизняних підземних просторів.

Для вітчизняного досвіду характерним є визначення двох основних етапів: становлення (40-і рр. XX - кінець XX cт.) та динамічного розвитку (кін. XX - поч. XXІ cт.).

На етапі становлення для підземного простору простежується розвиток типів об'єктів: тунелів рейкового та автотранспорту, паркінгів, а також тунелей для пішоходів і торговельних комплексів. Зокрема, торговельні комплекси утворюються внаслідок реконструкції пішохідних переходів шляхом розширення об'єму переходу. В цьому разі простежується переважання точкової архітектурно-планувальної схеми. Лінійна схема розвивається при розташуванні підземних торговельних комплексів під вулицями та дорогами. На етапі динамічного розвитку з'являється наступний тип об'єкту - підземний торговельно-розважальний комплекс, та в залежності від місця розташування розвивається в трьох напрямах: за лінійною планувальною схемою, розвиваючись з плином часу по горизонталі, розміщення в центральній частині міста паралельно проїзній частині; за точковою планувальною схемою, поступово розвиваючись по вертикалі, розміщення під пішохідними та транспортними площами; за точковою планувальною схемою, малі за розмірами в плані однорівневі, розміщення перпендикулярно проїзній частині.

На основі комплексного аналізу зарубіжної і вітчизняної практики проектування та будівництва підземних споруд доповнено типи підземної урбаністики громадського призначення, а саме: тунелі і станції рейкового транспорту, тунелі автотранспорту, тунелі для пішоходів, багаторівневі паркінги і гаражі, торговельні комплекси, торговельно-розважальні комплекси.

Доповнено причини утворення і використання підземних торговельно-розважальних комплексів: інтенсифікація використання міських територій; поліпшення торговельного, культурно-побутового і комунального обслуговування; збереження під час реконструкції максимальної кількості будівель опорної міської забудови і архітектурно-просторового середовища, що являє собою культурно-історичну цінність; забезпечення економічної доцільності зведення споруд оборонної функції.

Систематизовано та доповнено причини часткової експлуатації підземних комплексів: відсутність законодавчої бази; відсутність нормативної бази; збільшення затрат в 1,5 рази; ускладнення інфраструктури міста; брак інвесторів; відсутність гігієнічних нормативів по освітленню підземних комплексів.

Виділено наступні чинники, що впливають на формування підземних торговельно-розважальних комплексів: соціально-економічні передумови; система культурно-побутового обслуговування населення; містобудівна ситуація; існуюча планувальна структура оточуючої міської забудови та транспортної мережі; природно-кліматичні особливості; нормативно-правові вимоги; пішохідні потоки міста.

Запропоновано схему організації мережі підземних комплексів на основі даних генерального плану розвитку м. Києва до 2020 р., та на основі комплексного аналізу містобудівних умов запропоновано схему перспективного розміщення підземних торговельно-розважальних комплексів. В результаті розгляду містобудівної ситуації виникають рекомендації стосовно розміщення підземних торговельно-розважальних комплексів: в центральній зоні міста - дислокація малих за розміром точкових підземних торговельних комплексів до складу яких входить зона продуктового супермаркету - під час реконструкції існуючих підземних пішохідних переходів. Обмеження відносно розташування - не менше 500 м від станцій метрополітену, транспортних вузлів; в серединній зоні міста - великих за розміром точкових, лінійних підземних торговельно-розважальних комплексів - під дорогами, водоканалами, площами, скверами, в межах транспортно-пересадочних вузлів. Обмеження відносно розташування - не менше 50 м від станцій метрополітену; в периферійній зоні - середні і великі за розмірами точкові, лінійні, розгалужені підземні торговельно-розважальні комплекси. Зокрема, варто ввести обмеження стосовно розміщення підземних комплексів під центральними площами найзначніших міст України.

В межах пішохідних потоків міста для підземних торговельно-розважальних комплексів характерне утворення на перехрестях людо-потоків (під площами), при переході одного потоку людей в інший (під дорогами), в місцях розривів людо-потоків (під скверами та бульварами), в місцях об'єднання потоків людей (в межах транспортно-пересадочних вузлів). В майбутньому це забезпечить повноцінне функціонування комплексу та покращить зв'язок з навколишнім середовищем.

У другому розділі "Основи архітектурно-планувальної організації підземних торговельно-розважальних комплексів" розроблено класифікацію підземних торговельно-розважальних комплексів за різними ознаками, виявлено специфіку функціональної структури та розроблено композиційно-планувальні прийоми архітектурної організації підземних торговельно-розважальних комплексів.

Дослідження практичних і теоретичних робіт дозволяє розширити існуючу класифікацію за різними ознаками. Відповідно до розташування в місті можуть бути виділені чотири типи підземних комплексів: розташовані під міськими вулицями та дорогами; під площами; під ділянками міського середовища, вільними від забудови - під скверами, бульварами; в межах транспортних та транспортно-пересадочних вузлів міста. За розмірами в плані підземні торговельно-розважальні комплекси поділяються на 3 типи: малі (площа 800 - 3 тис. м кв., радіус дії - 500 м, кількість відвідувачів 6 - 30 тис. чол.); середні (площа 3,1 - 10 тис. м кв., кількість відвідувачів 30 - 100 тис. чол., радіус обслуговування сягає 2,5 км; великі (площа 10,1 - 60 тис. м кв., радіус дії 5 км, кількість відвідувачів 40 тис. - 150 тис. чоловік). За планувальною схемою поділяються на лінійні, точкові, мережеві. За вертикальною організацією розрізняють однорівневі, дворівневі та багаторівневі комплекси. За композиційною схемою (наявністю "магніту") вони бувають: моноцентричними, двоцентричними, поліцентричними. За зв'язком з середовищем розрізняють інтравертні та екстравертні підземні торговельно-розважальні комплекси.

Виявлено характерний для підземних торговельно-розважальних комплексів поділ всіх функціональних зон на чотири блоки: торговельно-комунікаційний (зони: інформаційно-комунікаційна, торговельна, продуктового супермаркету, побутового обслуговування); адміністративно-господарчий (зони: адміністративна, технічних і обслуговуючих приміщень, санітарно-технічна); спортивно-розважальний (зони: розважальна, спортивна, споживання їжі та догляду за дітьми); транспортний (зона транспортних тунелів, наземних доріг та проїздів, стоянки для автомобілів, підземного паркінгу).

Автором дослідження виявлено та відзначено невідповідність співвідношення функціональних зон побудованих підземних торговельно-розважальних комплексів в м. Києві до нормативних показників наземних громадських будівель, що пов'язано з відсутністю нормативних документів для проектування підземних торговельно-розважальних комплексів. Запропоновано рекомендації стосовно відсоткового співвідношення функціональних зон на основі аналізу сучасних торговельно-розважальних комплексів України.

На основі відсоткового співвідношення функціональних зон в структурі підземних торговельно-розважальних комплексів, отриманого під час аналізу та натурних обстежень, розроблено модель функціональної структури - для малих, середніх і великих підземних торговельно-розважальних комплексів.

Для малих підземних торговельних комплексів модель функціональної структури базується на основі трьох блоків: торговельно-комунікаційного питомою вагою 75% (з яких інформаційно-комунікаційна зона становить 25%, а зони торговельна, продуктового супермаркету та побутового обслуговування займають решту площ); адміністративно-господарчого - 15% (зона обслуговування, технічних приміщень, санітарних вузлів); спортивно-розважального - 10% (представленого в вигляді зони споживання їжі).

Для середніх і великих підземних торговельно-розважальних комплексів модель функціональної структури базується на основі чотирьох блоків: торговельно-комунікаційний становить 55% загальної площі (з них інформаційно-комунікаційна зона становить 25%, торговельна зона займає приблизно 20%, зона продуктового супермаркету займає близько 5%, побутового обслуговування становить 5%); адміністративно-господарчий - це 15% загальної площі (з них зона обслуговуючих і побутових приміщень займає 10%, технічних - 5%); спортивно-розважальний становить 20% площі (спортивна, розважальна зона, зона догляду за дітьми та споживання їжі); транспортний блок знаходиться у стані розвитку і становить 10% загальної площі (складається з наземної транспортної зони та підземного паркінгу) (Рис. 1).

Теоретичний аналіз проектних пропозицій та реально зведених підземних комплексів свідчить про те, що їх архітектурно-планувальна організація залежить від художньої ідеї, функціональних особливостей, сприйняття простору людиною та необхідності зміни вражень для відвідувачів комплексу через кожні 35 - 50 м. Тож для визначення архітектурно-планувальної організації підземних торговельно-розважальних комплексів введено поняття планувальної одиниці - обмеженого простору, площа якого коливається в межах 4 - 6 тис. м кв. (в залежності від кількості рівнів), довжиною 75 - 100 м з мінімум двома власними виходами, в центрі якого рекомендоване розміщення "магніту" чи "акценту-орієнтиру" з радіусом дії 90 - 120 м та 50 м відповідно.

Запропоновано композиційно-планувальні прийоми характерні для підземних комплексів: точковий з фронтальним розкриттям (планувальна схема безмагнітна); лінійний з фронтальним розкриттям (планувальні схеми одномагнітні: Р-подібна, флажкова; схеми двохмагнітні на три, чотири, п'ять планувальних одиниць); мережевий з фронтальним розкриттям (планувальні схеми трьохмагнітні: Т-подібна та Г-подібна та чотирьохмагнітна Х-подібна); мережевий з внутрішнім розкриттям (двох-, трьох-, чотирьохмагнітна схема); точковий з внутрішнім розкриттям (схема чотирьохмагнітна Д-подібна) (Рис. 2).

Розроблено наступні варіанти планувальних одиниць: чотири різновиди рядової, один варіант торцевої, один варіант поворотно-вузлової, два різновиди торцево-вузлової, які блокуються між собою та утворюють планувальні схеми підземних торговельно-розважальних комплексів. Сформовано номенклатуру планувальних одиниць, згідно якої одиниця систематизуються за геометричними параметрами (довжина, ширина, площа); ярусністю (однорівнева, дворівнева, багаторівнева); наявністю "магніту" (з "магнітом", без "магніту"); типом комунікаційної схеми (одна пішохідна вулиця, дві пішохідні вулиці, з внутрішнім атріумом, із зовнішнім атріумом); візуальним розкриттям (фронтальне одностороннє, фронтальне двохстороннє, з внутрішнім однобічним розкриттям, з внутрішнім двобічним розкриттям); кількістю виходів на поверхню (від двох до восьми).

У третьому розділі "Принципи проектування підземних торговельно-розважальних комплексів" сформульовано і розроблено принципи їх архітектурно-планувальної організації, визначено принципи предметно-просторової організації та сформульовано прийоми освітлення підземних комплексів, що здатні забезпечити цілісне світлове середовище.

В межах дослідження сформульовано три принципи архітектурно-планувальної організації підземних торговельно-розважальних комплексів, які застосовуються на стадії визначення концепції, проектного рішення та експлуатації комплексу з метою забезпечення повноцінного функціонування: просторового розвитку, конгруентності, гнучкості.

Принцип просторового розвитку передбачає можливість розвитку підземного простору в певному напрямку (по вертикалі чи горизонталі) в залежності від обмежень, встановлених "червоними лініями". Мається на увазі створення в процесі проектування комплексу із максимальним внутрішнім об'ємом при пристосовуванні його до складних умов зовнішніх чинників впливу, а також можливість, при наявності резервних територій, подальшого розвитку функціонуючого підземного простору в горизонтальній площині. будівництво підземний архітектурний освітлення

Принцип конгруентності знаходить відображення в розробці безперервної комунікаційної мережі в комплексі, в якій всі вертикальні комунікації і входи в комплекс з'єднуються за допомогою горизонтальних комунікацій та інформаційно взаємодіють між собою з метою забезпечення поліпшення функціонування комплексу. В залежності від архітектурного задуму і містобудівної ситуації можливе використання трьох типів взаємодії входів комунікаційної мережі: лінійна, реактивна, множинна.

Принцип гнучкості засновується на сприйнятті простору як єдиного об'єму, в якому відбувається пристосування форми, об'єму і площі під зміну орендарів і, відповідно, під зміну функціональних процесів в комплексі. Гнучкість форми, об'єму і площі комплексу має три види прояву (як в горизонтальній, так і в вертикальній площині): зміна меж між орендарями, передача площі малих орендарів більш значному для створення "магніту", передача площі значного орендаря меншим для створення співставного "магніту".

Визначено чотири прийоми архітектурно-планувальної організації підземних торговельно-розважальних комплексів, покликаних покращити орієнтування в підземному просторі: об'єднання простору (часткове або повне), зміна параметрів простору, розмежування простору, наповнення просторово-світловими елементами. Запропоновано схему взаємозв'язків між принципами архітектурно-планувальної організації та їх взаємодію з прийомами архітектурно-планувальної організації підземних торговельно-розважальних комплексів.

У рамках комплексної предметно-просторової організації підземних торговельно-розважальних комплексів сформовано три принципи: контекстуалізму, для якого визначено чотири прийоми - злиття інтер'єру з надземним середовищем, паралельний розвиток, контраст внутрішнього простору та нейтральна організація простору; орієнтованості, заснований на чотирьох прийомах: гнучкості, комфортності середовища, легкодосяжності шляхом створення візуальних точок, зручності проходження маршруту; мінливості, що базується на змінах чотирьох чинників: пори року і інсоляційного режиму, часу доби, календарної дати, мобільності елементів (динамічна зміна в освітленні, автоматична та циклічна зміна елементів).

Принцип контекстуалізму передбачає розвиток інтер'єру середніх і великих підземних торговельно-розважальних комплексів в контексті з міським середовищем і має на увазі, при певному розташуванні, створення та використання візуального зв'язку з наземним простором міста. Такий зв'язок влаштовується за допомогою включення екстравертного простору міста в інтравертний простір комплексу за допомогою внутрішніх двориків, пасажів, атріумів з верхнім освітленням, світлових ліхтарів, тощо.

В основі принципу орієнтованості лежать наступні положення, що поліпшують орієнтування в підземному комплексі: гнучкість простору, що досягається логічністю чергування "краси" та "користі" проходження маршруту; комфортність середовища за рахунок подовження шляху, що проходять відвідувачі; зручність проходження маршруту шляхом розподілу і напрямку потоків, а також шляхом керованого сприйняття торговельного простору й швидкості потоку; легкодосяжність середовища для всіх відвідувачів комплексу за допомогою використання безбар'єрної архітектури та створення візуальних точок, що дозволяють запам'ятати більше місць у торговельному об'єкті.

Запропонований принцип орієнтованості передбачає використання вертикальної колористичної моделі, запропонованої для підземних торговельно-розважальних комплексів на основі дванадцятиступеневого кольорового кола, при якій для оформлення приміщень глибиною до 10 м використовують кольорові композиції холодної колористичної гамми, а від 10 м - кольорові композиції теплої колористичної гамми.

Принцип мінливості розглядає підземний комплекс як "живу істоту", а також передбачає можливість комплексу на зразок живого організму змінюватись при пристосуванні до зовнішніх та внутрішніх обставин - змінах в часі, русі із зовні та всередині, тощо. Встановлено, що в межах даного принципу трансформація елементів комплексу відбувається на рівні екстер'єру (вхідні групи, виходи вентиляційних систем, атріуми) та інтер'єру (зміни в концепції дизайну комунікаційної мережі, і окремих торговельних чарунок). Виявлено пряму залежність принципу мінливості від наступних чинників: зміни пори року (зима, літо) і відповідно зміни інсоляційного режиму; зміни відповідно до часу доби (ранок, день, ніч); відносно календарної дати (свято, звичайний день, система знижок); за рахунок мобільності елементів (динамічна зміна в освітленні, автоматична зміна елементів, циклічна зміна елементів).

Для досягнення архітектурно-цілісного і художньо-гармонійного середовища внутрішнього простору малих інтравертних підземних торговельних комплексів сформульовано прийоми освітлення: точкового метричного бічного освітлення, заливаючого освітлення вітрин, прямого світла зі стелі та збагачення світлового середовища УФ-випромінюванням. Для малих екстравертних підземних торговельних комплексів характерним є використання трьох прийомів освітлення: введення природного освітлення в торговельний зал, заливаючого освітлення вертикальних комунікацій та локалізації елементів, що світяться.

Для забезпечення єдності світлового середовища комунікаційної мережі середніх і великих вертикальних екстравертних підземних торговельно-розважальних комплексів визначено п'ять прийомів освітлення: імітації сонячного променя, світлової мапи пересування, зміни інтенсивності освітлення контурів, заливаючого освітлення вітрин, зміни інтенсивності підсвічування рівнів. Для вертикальних інтравертних комплексів спрацьовують прийоми освітлення середовища, запропоновані для екстравертних комплексів, а також додаються ще два прийоми: імітації безхмарного небосхилу та художнього освітлення. Для комунікаційної мережі горизонтальних інтравертних комплексів визначено три характерних прийома освітлення: імітації безхмарного небосхилу, художнього освітлення та створення метро-ритмічних порталів різної освітленості. При умові наявності в комплексі з лінійною планувальною схемою чарунки в два, три рівня з атріумом, для організації її світлового клімату діють прийоми освітлення, характерні для вертикальних екстравертних комплексів.

Для світлового середовища торговельної, розважальної зон та зони продуктового супермаркету підземних комплексів характерні прийоми периметрального освітлення та збагачення середовища УФ-випромінюванням. Освітлення зони споживання їжі і побутового обслуговування організовуються за допомогою прийомів інтимного освітлення і УФ-випромінювання. Світловий клімат зон адміністративної, технічної, підсобних приміщень, санітарно-технічної, спортивної і підземного транспорту нормалізується спільними прийомами рівномірного метричного освітлення, локального освітлення робочих місць, а також введенням в підземне середовище УФ-випромінювання.

Загальні висновки

У роботі надано рекомендації для створення та подальшого розвитку архітектурно-планувальних рішень підземних торговельно-розважальних комплексів з урахуванням умов України. Запропоновано наукові принципи архітектурно-планувальної і предметно-просторової організації, а також визначено прийоми організації комплексного світлового середовища підземних торговельно-розважальних комплексів. За результатами досліджень, проведених в роботі, можна зробити такі висновки:

1. Потреба переосмислення торговельно-побутового обслуговування міст та можливість використання підземного міського простору для розміщення в ньому просторових структур суспільного призначення призводять до необхідності формування нових вимог цього типу багатофункціональних комплексів.

2. Для цього під час порівняльного аналізу виявлено специфіку закордонного та вітчизняного історичного становлення підземних торговельно-розважальних комплексів, яка полягає в трьохетапній схемі розвитку для закордонних комплексів: зародження-формування-розвиток та двохетапній схемі розвитку для вітчизняних комплексів: становлення-динамічний розвиток.

3. На основі комплексного аналізу зарубіжної і вітчизняної практики проектування та будівництва підземних споруд визначено наступні типи підземної урбаністики громадського призначення: тунелі і станції рейкового транспорту, тунелі автотранспорту, тунелі для пішоходів, багаторівневі паркінги і гаражі, торговельні комплекси, торговельно-розважальні комплекси. Встановлено наступні чинники, що впливають на формування підземних торговельно-розважальних комплексів: соціально-економічні передумови; система культурно-побутового обслуговування населення; містобудівна ситуація; існуюча розпланувальна структура оточуючої міської забудови та транспортної мережі; природно-кліматичні особливості; нормативно-правові вимоги; пішохідно-транспортні потоки міста. Запропоновано схему організації мережі підземних комплексів та перспективного розміщення підземних торговельно-розважальних комплексів в містобудівній структурі.

4. На основі запропонованої класифікації розроблена функціональна структура малих, середніх і великих підземних торговельно-розважальних комплексів. Визначено чотири блоки функціональних зон характерних для функціональної організації підземних комплексів: торговельно-комунікаційний, адміністративно-господарчий, спортивно-розважальний, транспортний. Запропоновано оптимальне співвідношення функціональних зон та склад основних приміщень для такого типу комплексів.

5. З метою формування раціональної архітектурно-планувальної організації введено поняття планувальної одиниці, що оптимізує розробку прийомів архітектурно-планувальної організації. На цій основі розроблено номенклатуру планувальних одиниць з урахуванням їх геометричних параметрів, ярусності, наявності "магніту", типу комунікаційної схеми, візуального розкриття, кількості виходів на поверхню.

6. Спираючись на це, визначено найбільш характерні планувальні схеми на основі планувальних одиниць з урахуванням можливості їх блокування та варіантності планувальних рішень: безмагнітна; одномагнітна: Р-подібна, флажкова; двохмагнітна лінійна на три, чотири, п'ять планувальних одиниць; трьохмагнітна: Т-подібна та Г-подібна; чотирьохмагнітна: Х-подібна, Д-подібна. Розроблено п'ять композиційно-планувальних прийомів, характерних для підземних комплексів: точковий з фронтальним розкриттям; лінійний з фронтальним розкриттям; мережевий з фронтальним розкриттям; мережевий з внутрішнім розкриттям; точковий з внутрішнім розкриттям.

7. З метою забезпечення повноцінного формування підземних торговельно-розважальних комплексів автором сформульовано три принципи архітектурної організації: просторового розвитку, конгруентності, гнучкості. Визначено чотири прийоми архітектурної організації, що покликані покращити орієнтування в підземному просторі: об'єднання простору, зміна параметрів простору, розмежування простору, наповнення простору просторово-світловими елементами. Запропоновано схему взаємодії принципів архітектурної організації між собою та з прийомами архітектурної організації підземних торговельно-розважальних комплексів.

8. У межах комплексної предметно-просторової організації підземних торговельно-розважальних комплексів сформульовано три принципи: контекстуалізму, орієнтованості, мінливості. Дослідження практичних надбань дизайн-концепцій підземних комплексів дозволили виявити прийоми, характерні для кожного з визначених принципів предметно-просторової організації: для принципу контекстуалізму - злиття інтер'єру з надземним середовищем, паралельний розвиток, контраст внутрішнього простору та нейтральна організація простору; для принципу орієнтованості: гнучкість, комфортність, легкодоступність, зручність проходження маршруту; для принципу мінливості: зміна інсоляційного режиму, часу доби, календарної дати, мобільності елементів.

9. Розроблені прийоми організації світлового середовища, адаптовані для торговельно-розважальних комплексів, дозволяють удосконалити якість архітектурно-планувальних рішень підземних торговельно-розважальних комплексів, що впливає на цілісність та гармонійність сприйняття середовища інтер'єру підземних торговельних комплексів: імітації променя, мапи пересування, заливаючого освітлення, метричного бічного освітлення, збагачення середовища УФ-випромінюванням, локалізації світлових елементів, локального освітлення робочих місць та інші.

Основні публікації автора за темою дисертації

1. Праслова В.О. Аналіз архітектурно-планувальної організації сучасних підземних торговельно-розважальних комплексів м. Києва [Текст] / В.О. Праслова // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М.М. Дьомін. - К. : КНУБА, 2007. - Вип. 18. - С. 278-284.

2. Праслова В.О. Аналіз історичного досвіду проектування і будівництва підземних торговельно-розважальних комплексів [Текст] / В.О. Праслова // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М.М. Дьомін. - К. : КНУБА, 2006. - Вип. 15. - С. 335-339.

3. Праслова В.О. Архітектурно-планувальна організація підземних торговельно-розважальних комплексів [Текст] / В.О. Праслова // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2008. - № 15. - С. 115-123.

4. Праслова В.О. Вітчизняний досвід проектування і будівництва підземних торговельно-розважальних комплексів в найзначніших містах [Текст] / В.О. Праслова // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. / за ред. В.Я. Даниленка. - Х. : ХДАДМ, 2007. - № 6. - С. 123-131.

5. Праслова В.О. Класифікація підземних торговельно-розважальних комплексів [Текст] / В.О. Праслова // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М.М. Дьомін. - К. : КНУБА, 2008. - Вип. 19. - C. 232-237.

6. Праслова В.О. Особливості функціональної організації підземних громадських комплексів (на прикладі м. Києва) [Текст] / В.О. Праслова, Т.В. Малік // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: зб. наук. пр. / КиївЗНДІЕП. - К., 2007. - Спецвипуск: Регіональні особливості будівництва цивільних будівель та споруд. - С. 105-110.

7. Праслова В.О. Прийоми організації світлового середовища підземних торговельно-розважальних комплексів [Текст] / В.О. Праслова // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2009. - № 8. - С. 103-112.

8. Праслова В.О. Принципи і прийоми архітектурної організації підземних торговельно-розважальних комплексів [Текст] / В.О. Праслова // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Організація комфортного середовища життєдіяльності міських поселень / КиївЗНДІЕП. - 2008. - С. 118-125.

9. Праслова В.О. Принципи художньо-декоративної організації підземних торговельно-розважальних комплексів [Текст] / В.О. Праслова // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2009. - № 3. - С. 119-127.