Проектування електромережі для головного і допоміжних приміщень

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Розрахунок освітлювальних установок

У головному приміщенні розраховуємо освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку [2, c.318], який застосовують здебільшого при розрахунках загального рівномірного освітлення виробничих і громадських приміщень світильниками розсіяного світла основних приміщень.

Розміри приміщення 44,3Ч8,2Ч11

Вибираємо загальну рівномірну систему освітлення. Враховуючи умови навколишнього середовища вибираємо світильники типу ЛСП.

Визначаємо розрахункову висоту підвісу світильників за формулою:

, (2.1)

де Н - висота приміщення, м;

h_з - висота звисання. Приймаємо h_з = 0,3 м;

h_р - рівень робочої поверхні від підлоги. Приймаємо h_р = 0.

м.

Вибираємо значення найвигіднішої відносної відстані між світильниками для кривої К л = 0,4…0,7. Приймаємо л = 0,45.

Визначаємо оптимальну відстань між світильниками за формулою:

, (2.2)

м.

Визначаємо кількість рядів світильників за формулою:

, (2.3)

де В - ширина приміщення, м.

.

Приймаємо 2.

Визначаємо відстань від крайніх світильників до стін за формулою:

, (2.4)

м.

Розрахункову відстань між рядами визначаємо за формулою:

, (2.5)

м.

Розрахункову відстань між світильниками в ряду визначаємо за формулою:

, (2.6)

м.

Кількість світильників у ряду визначаємо за формулою:

, (2.7)

де А - довжина приміщення, м

.

Приймаємо 6

Загальну кількість світильників визначаємо за формулою:

, (2.8)

.

Визначаємо індекс приміщення за формулою:

, (2.9)

.

Беремо коефіцієнти відбивання: стелі с_ст = 50%; стін с_с = 30%; підлоги с_п = 30%.

Вибираємо коефіцієнт використання світлового потоку з = 0,26 [2, c.316]

Приймаємо нормовану освітленість Е_н = 30 лк.

Беремо коефіцієнт запасу К = 1,3.

Визначаємо розрахунковий світловий потік світильника за формулою:

, (2.10)

де Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z =1,15.

лм.

Вибираємо лампу типу ЛБ80 з Р_н = 80 Вт, Ф_л = 5220 лм [2, c.323]. Вибираємо світильник ЛСП22-1Ч80.

Визначаємо фактичну освітленість за формулою:

, (2.11)

де m - кількість ламп у світильнику.

лк.

Визначаємо відхилення освітленості за формулою:

, (2.12)

%.

Відхилення є допустимим, тому, що знаходиться у межах +20…-10%.

Визначаємо установлену потужність освітлювальної установки за формулою:

, (2.13)

Вт.

Освітленість в інших приміщеннях обраховуємо за методом питомої потужності.

Розраховуємо освітленість приміщення для моторемонту і випробування двигунів методом питомої потужності [2, с. 321].

Розміри приміщення: 24,7Ч5,9Ч5,9.

Визначаємо розрахункову висоту підвісу світильників:

м.

Вибираємо значення найвигіднішої відносної відстані між світильниками для кривої К л = 0,4…0,7.

Визначаємо оптимальну відстань між світильниками:

м.

Визначаємо кількість рядів світильників:

.

Приймаємо 2.

Визначаємо відстань від крайніх світильників до стін:

м.

Розраховуємо відстань між рядами:

м.

Розрахункова відстань між світильниками в ряді:

м.

Визначаємо кількість світильників у ряді:

.

Приймаємо 8.

Визначаємо загальну кількість світильників:

.

Вибираємо світильники типу НСП21-200, та нормовану освітленість Е_н = 100 лк.

Приймаємо значення питомої потужності Р_пит = 19,4 Вт/м².

Визначаємо розрахункову потужність лампи за наведеною формулою:

, (2.14)

де S - площа приміщення, м².

Вт.

Вибираємо лампи типу Г220-230-200.

2. Вибір пуско-захисної апаратури освітлювальної мережі

Живильні і групові щитки потрібно розміщувати в місцях з`єднання живильних і групових мереж, по можливості в центрі навантаження і в місцях допустимих для обслуговування.

При розподілі освітлювальної електропроводки на групи необхідно врахувати наступне:

- навантаження на кожну фазу повинно бути приблизно однаковим;

- номінальний струм розчіплювача групового автоматичного вимикача не повинен перевищувати 25 А;

- на чергове освітлення виділяється приблизно 10% від загальної кількості світильників.

Розподіл на групи бажано проводити за табличною формою.

Таблиця 2.1

Розподіл освітлювальної електропроводки на групи

Номер та тип щитка	Номер групи	Номер приміщення на плані	Кількість ламп	Установлена потужність ламп, кВт	Примітка
ЩО1 ЯРН 8501-3812	1	16	14	1,12	Технологічне освітлення
	2	12-15	9	1,35	Технологічне освітлення
	3	8,10,11	10	1,5	Технологічне освітлення
	4	9	8	1,6	Технологічне освітлення
	5	9	8	1,6	Технологічне освітлення
	6	-	5	0,75	Зовнішнє освітлення
ЩО2 ЯРН 8501-3813	1	1,5	12	1,8	Технологічне освітлення
	2	2,3,7	12	1,8	Технологічне освітлення
	3	6,4	12	1,8	Технологічне освітлення

Розрахункові струми груп визнаємо для однофазних груп з лампами розжарювання за формулою:

, (2.15)

де - фазна напруга групи, В;

- розрахункова потужність групи, кВт;

Визначаємо струм групи освітлювального щитка №1:

А;

А;

А;

А;

А.

Обчислюємо струм груп освітлювального щитка №2:

А.

Типи освітлювальних щитків вибираємо в залежності від кількості груп: ЯРН8501-3812 - на 6 груп і ЯРН8501-3813 - на 3 групи.

Номінальні струми розчіплювачів автоматичних вимикачів вибираємо, виходячи з таких умов:

;

.

Вибираємо автоматичні вимикачі для груп 1,2,6 освітлювального щитка №1 серії ВА16-26-14 з І_ном.р = 6,3 А. Для всіх інших груп вибираємо автоматичні вимикачі серії ВА16-26-14 з І_ном.р = 10 А.

3. Вибір марок і перерізів проводів, кабелів та способів їх прокладання

У сільськогосподарських приміщеннях освітлювальні електропроводки прокладають закритим і відкритим способом на тросах, в пластмасових і стальних трубах, у каналах будівельних конструкцій, по стінах або на стелі.

Вид електропроводки, марку та спосіб прокладання проводу або кабелю вибирають залежно від призначення, цінності та архітектурних особливостей будівлі, умов навколишнього середовища, характеристики та режиму роботи електроприймачів, вимог техніки безпеки та протипожежних правил тощо.

Отже у приміщеннях з хімічно активним середовищем, пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях прокладаємо проводку закритим способом під штукатуркою, у головному приміщенні - на тросу, а у всіх інших по стелі.

Площу поперечного перерізу проводу з якого буде виконуватись електропроводка вибираємо за формулою:

, (2.16)

де - робочий максимальний струм групи, А.

Для груп 1,2,3 освітлювального щитка №2 вибираємо провід типу ППВ 2Ч4 у якого = 41 А.

41>8,2 А.

Умова виконується. Аналогічно вибираємо даний провід для інших груп.

Розрахунок втрати напруги проводимо за формулою:

, (2.17)

де С - постійна для даного проводу, С = 12,8;

F - поперечний переріз проводу, мм²;

l - довжина групи, м.

Визначаємо втрату напруги для груп освітлювального щитка ЯРН8501-3813:

%;

%.

Визначаємо втрату напруги для груп освітлювального щитка ЯРН8501-3812:

%;

%;

%;

%;

%.

Так, як втрати напруги не перевищують допустимих 2,5% то провід залишаємо незмінним.

4. Складання розрахунково-монтажної схеми освітлювальної мережі

Розрахунково-монтажна схема освітлювальних проводок складається на основі вибраної пуско-захисної апаратури та марок і перерізів проводів та розбиття усього освітлення на групи.

У розрахунково-монтажній схемі вказані типи освітлювальних щитків, розставлена нумерація груп та система груп та система груп, зазначені типи автоматичних вимикачів та їх номінальні струми розчіплювачів, вказана довжина груп проводів та їх марка, зазначена встановлена потужність груп та втрати напруги, а також найменування навантаження.

Схема складається табличним методом та зображена на аркуші графічної частини №2.

5. Розрахунок силового обладнання

5.1 Вибір силового обладнання та електричних двигунів

Вибір силового обладнання та електричних двигунів проводимо за допомогою відповідних навантажувальних діаграм робочих машин.

Для прикладу розрахуємо двигун для стенду обкатки автотракторних двигунів.

Із діаграми вибираємо такі дані:

Р₁ = 20 кВт;

Р₂ = 35 кВт;

Р₃ = 26 кВт;

Р₄ = 34 кВт;

t₁ = 47 с;

t₂ = 9 с;

t₃ = 114 с.

Визначаємо еквівалентну потужність машини за формулою:

, (2.18)

кВт.

Еквівалентну потужність на валу електродвигуна визначаємо за формулою:

, (2.19)

де - к.к.д. передачі. Приймаємо = 0,99

кВт.

За потужністю вибираємо електродвигун за умовою:

, (2.20)

Визначаємо номінальну частоту обертання двигуна за формулою:

, (2.21)

де - номінальна кутова частота, рад/с.

об/хв.

Приймаємо двигун серії АКБ-82-6У3 з Р_н = 37 кВт.

Перевіряємо двигун за умовою можливості пуску[2, с.348]:

, (2.22)

Визначаємо номінальну кутову швидкість електродвигуна за формулою:

,

рад/с.

Визначаємо номінальний момент електродвигуна за формулою:

, (2.23)

Нм.

Визначаємо момент статичного опору машини приведений до вала електродвигуна за формулою:

, (2.24)

де - найбільший момент за навантажувальної діаграми, Нм;

- кутова швидкість вала робочої машини.

Нм;

Нм.

Визначаємо момент при пуску електродвигуна за формулою:

, (2.25)

де - кратність мінімального моменту електродвигуна, = 1,6;

- напруга мережі під час пуску двигуна, виражена у відносних одиницях. = 0,8…0,925. Приймаємо = 0,9.

Нм.

Так як умова можливості пуску двигуна виконується то вибраний двигун залишаємо без змін.

Аналогічно вибираємо інші двигуни і заносимо їх у таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Перелік електродвигунів

№ п/п	Тип електродвигуна	Кі	Номінальна потужність, кВт	Номінальний струм, А	Найменування обладнання
1	2	3	4	5	6
1	4АМ132М6У3	7	7,5	16,5	КИ4815
2	4АМ100S2У3	7	4	10,7	КИ5278
3	4АМ100S2У3	7	4	10,7	КИ2220Б
4	АИР100S4У3	7	3	6,7	КИ22205-01УХЛ4,2
5	АИР112М4У3	7	5,5	11,4	компресор
6	АИР100S4У3	7	3	6,7	верстат шліфувальний
7	АИР100S4У3	7	3	6,7	верстат шліфувальний
8	АИР100S4У3	7	3	6,7	верстат шліфувальний
9	АИР100S4У3	7	3	6,7	верстат свердлильний
10	АИР80В4У3	5,5	1,5	3,52	верстат заточний
11	4АМ90L4У3	6,5	3	5	верстат токарно-гвинтовий
12	4АМ90L4У4	6,5	3	5	верстат токарно-гвинтовий
13	АИР112М4У3	7	5,5	11,4	верстат фрезерний 6Н82
14	АИР112М4У3	7	5,5	11,4	верстат фрезерний 6Н82
15	АИР80В4У3	5,5	1,5	3,52	верстат заточний
16	АИР100S4У3	7	3	6,7	верстат свердлильний 2И125
17	АИР90L4У3	6,5	2,2	5	верстат заточний
18	АИР90L2У3	7	3	6,13	верстат свердлильний
19	АИР112М4У3	7	5,5	11,4	пневмомолот
20	АИР71А1У3	5	0,75	1,7	вентилятор ковальського горна
21	АИР90L2У3	7	3	6,13	верстат заточний
22	ВДУ-506	-	40 кВА	-	установка електро-зварювальна
23	АИР90L2У3	7	3	6,13	вентилятор витяжний
24	АИР90L4У3	6,5	2,2	5	верстат свердлильний
25	АКБ-82-6У3	6	37	73	КИ 1363В
26	АИР100S4У3	7	3	6,7	верстат заточний
27	АИР100S4У3	7	3	6,7	кран-балка
28	АИР100S4У3	7	3	6,7	верстат свердлильний
29	АИР90L2У3	7	3	6,13	вентилятор витяжний
30	АИР80В4У3	5,5	1,5	3,52	верстат заточний
31	4АМ132М6У3	7	7,5	16,5	верстат шліфувальний
32	4АМ132М6У3	7	7,5	16,5	верстат шліфувальний
33	АИР100S4У3	7	3	6,7	верстат шліфувальний
34	АИР100S4У3	7	3	6,7	кран-балка
35	ЕБ4Ш6-4-9,5-1	-	1	4,5	електроплита

Вибрані електродвигуни заносимо в розрахунково-монтажну схему силової мережі, яка зображена на аркуші графічної частини №2 та позначаємо місце розташування електроприводів на плані приміщень ремонтної майстерні.

5.2 Вибір пуско-захисного обладнання та розподільних пристроїв

Вибирають апарати за величиною напруги, родом і величиною струму, кліматичним виконанням, умовами захисту від впливу навколишнього середовища, його відносності технологічним вимогам та іншими показниками.

Для прикладу виберемо пуско-захисну апаратуру для стенда КИ-1363Б.

Рисунок 2.2 Однолінійна схема включення двигунів

Дані електродвигунів наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Вихідні дані електродвигунів

Номер і марка двигуна	Рн, кВт	Ін, А	Кі
М1. АИР90LВ8У3	1,1	3,32	3,5
М2. АИР90LВ8У3	1,1	3,32	3,5
М3. АКБ-82-БУ3	37	73	6,0

Визначаємо пускові струми електродвигунів за формулою[9, с.349]:

; (2.26)

А;

А.

Вибираємо автоматичний вимикач QF1 за умовами:

; (2.27)

; (2.28)

. (2.29)

Вибираємо автоматичний вимикач ВА51-31-34:

380 = 380 В;

100 > 73+3,32+3,32=79,46 А;

80 > 79,64 А.

Визначаємо кількість поділок не спрацювання теплового розчіплювача за формулою:

, (2.30)

.

Перевіряємо автоматичний вимикач на можливість спрацювання при запуску електродвигунів за умовою:

, (2.31)

10•80 > 1,1•1,25•[3,32+73(1,2•6-1)] А,

800 > 626,89 А.

Вибираємо автоматичний вимикач QF2 серії ВА51-25-34:

380 = 380 В;

25 > 6.64 А;

8 > 6,64 А.

Визначаємо кількість поділок регулятора не спрацювання теплового розчіплювача:

.

Перевіряємо автоматичний вимикач на можливість спрацювання при запуску електродвигуна М2:

10•8 > 1,1•1,25•[3,32+3,32(1,2•3,5-1)] А,

80 > 19,17 А.

Вибираємо електромагнітний пускач КМ1 за умовами [9, с. 350]:

; (2.32)

; (2.33)

; (2.34)

Вибираємо електромагнітний пускач серії ПМЛ-51002:

380 = 380 В;

80 > 79,64 А;

80 > (73•6,0+11,32+11,32)/6 А;

80 > 76,77 А.

Вибираємо електромагнітний пускач КМ2 серії ПМЕО:

380 = 380 В;

4,0 > 3,32 А;

4,0 > 11,62/6 = 1,94 А.

Вибираємо електротеплове реле за умовами [9, с. 351]:

; (2.35)

;

; (2.36)

Вибираємо електротеплове реле РТЛ-2063 04 (І_н = 63…86 А).

Аналогічно вибираємо інше пуско-захисне обладнання та заносимо його у таблицю 2.4. У таблиці вказано вид і марку електроспоживача та його параметри, а також вид та параметри пуско-захисного обладнання.

Таблиця 2.4

Перелік пуско-захисного обладнання

Марки електродвигунів	Рн, кВт	Ін, А	Марки електромагнітних пускачів	Ін, А	Марки автоматичних вимикачів	Ін.а., А	Ін.р., А
АИР71А1У3	0,75	1,7	ПМЕО	2	ВА51Г-25-34	25	2
АИР80В4У3	1,5	3,52	ПМЕО	4	ВА51Г-25-34	25	4
АИР90L4У3	2,2	5	ПМЕО	6,3	ВА51Г-25-34	25	5
4АМ90L4У3	3	5	ПМЕО	6,3	ВА51Г-25-34	25	5
АИР100S4У3	3	6,7	ПМЛ 122002	10	ВА51Г-25-34	25	8
4АМ100S2У3	4	10,7	ПМЛ 222002	22	ВА51Г-25-34	25	12,5
АИР112М4У3	5,5	11,4	ПМЛ 222002	22	ВА51Г-25-34	25	12,5
4АМ132М6У3	7,5	16,5	ПМЛ 222002	22	ВА51Г-25-34	25	20
ЕБ4Ш6-4-9,5-1	1	4,5	-	-	ВА51Г-25-34	25	5
АКБ-82-6У3	37	73	ПМЛ 523002	80	ВА51Г-31-34	100	80
ВДУ-506	40 кВА	-	-	-	ВА51Г-29-34	63	40

Всі автоматичні вимикачі розміщені в розподільних щитках. Їх маркування та пристрої захисту, що знаходяться у них, зазначено в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Технічні характеристики розподільних щитків

Розподільний пункт	Тип щитка	Кількість вимикачів	Ступінь захисту	Кліматичне виконання
		ВА51Г-29-34	ВА51Г-25-34	інші
СЩ1	ПР-41-4304-43У3	1	5		ІР43	У3
СЩ2	ПР-41-4304-43У3	1	5		ІР43	У3
СЩ3	ПР-41-4304-43У3	1	6		ІР43	У3
СЩ4	ПР-41-4304-43У3	1	4		ІР43	У3
СЩ5	ПР-41-4304-43У3	1	3	ВА51-29-32	ІР43	У3
СЩ6	ПР-41-4304-43У3	ВА51Г-31-34	8	ВА51Г-31-34	ІР43	У3
СЩ7	ПР-41-4304-43У3	1	3		ІР43	У3

Розподільні пункти розміщують у місці де доступ до них найбільш зручний. Шлях до пункту повинен бути вільний від по сторонніх предметів.

5.3 Вибір марок і перерізів проводів, кабелів та способів їх прокладання

У сільськогосподарських установках здебільшого використовують проводи і кабелі з алюмінієвими жилами перерізом 2,5 мм² і вище. При цьому, як правило, потрібно застосовувати такі види електропроводок, які не потребують стальних труб. Електропроводку в стальних трубах застосовують лише тоді, коли за умовами навколишнього середовища або місця прокладання недопустима або недоцільна. Тому вся електропроводка силової мережі буде прокладена у стальних трубах, щоб уникнути механічних пошкоджень ізоляції і жил провідників.

Площу перерізу жил провідників або кабеля в кожному випадку вибираємо так, щоб тривало допустимий для нього за нагрівом струм навантаження І_доп був не меншим максимального тривалого робочого струму електричного кола І_макс.р, тобто

.

Максимальний робочий струм магістралі, від якої живиться кілька електроприймачів, визначають за формулою [10, с. 128]:

. (2.37)

Вибраний за нагрівом провід або кабель необхідно перевірити на відповідність його перерізу апарату захисту за умовою:

, (2.38)

де - кратність допустимого струму провідника по відношенню до номінального струму спрацювання захисного апарату, =1;

- сила номінального струму або струму спрацювання захисного апарату.

Для прикладу вибираємо кабель, який буде живити стенд для обкатки автотракторних двигунів, від мережі марки АВВГ 3Ч25+1Ч16 з І = 105,8 А.

А;

А;

100 > 79,64.

Аналогічно вибираємо інші кабелі.

5.4 Складання розрахунково-монтажної схеми силової мережі

При складанні розрахунково-монтажної схеми силової мережі, усі елементи автоматики, розподільні пристрої, вводи потрібно розміщувати так, щоб було забезпечене найбільш сприятливе протікання усіх виробничих процесів. При цьому слід враховувати умови, в яких буде знаходитись дане обладнання, щоб була змога безпечно і зручно обслуговувати електрообладнання.

На лініях електропроводок проставляють марки і переріз проводів та кабелів, спосіб їх прокладання. Над групами лініями проставляються номери груп.

Розрахунково-монтажна схема силової мережі зображена на аркуші графічної частини дипломного проекту №1.

6. Перевірка мережі під час пуску потужного двигуна

Найпотужнішим двигуном у ремонтній майстерні є двигун, який знаходиться на стенді для обкатки автотратакорних двигунів КИ 1363В типу АКБ-82-6У3 у якого Р_н = 37 кВт, І_н = 73 А, соsц = 0,86, л_п = 2,6, К_і = 6,0. втрату напруги при пуску даного електродвигуна, який приводиться від ТП з трансформатором ТМ-10 (S = 400 кВА, z_тр = 0,195) через лінію електропередач визначаємо за формулою [10, с. 69]:

освітлення апаратура кабель мережа

, (2.39)

де - повний опір трансформатора, Ом;

- повний опір лінії, Ом;

- повний опір електродвигуна, Ом.

Повний опір лінії електропередач визначаємо за формулою:

, (2.40)

де - питомий опір лінії, Ом/км, = 0,35 Ом/км;

- довжина лінії, = 0,035 км.

Ом.

Повний опір електродвигуна визначаємо за формулою:

, (2.41)

де - номінальна фазна напруга електродвигуна, В.

Ом.

Спад напруги в мережі при пуску даного електродвигуна буде становити:

%.

Отже спад напруги становить 29,28%, що не перевищує допустимих 30%.

7. Компенсації реактивної потужності

Для сільських електроустановок найбільш раціональний спосіб підвищення коефіцієнта потужності - це компенсація реактивної потужності за допомогою статичних конденсаторів.

Визначаємо розрахункову потужність конденсаторів за формулою [5, с. 134]:

, (2.42)

де - максимальна реактивна потужність ремонтної майстерні, = 135,68 кВт;

- кут зсуву фаз до 1 кл батарей конденсатора, = 1,02 [10, с.23]

- кут зсуву фаз після включення батареї конденсаторів, cosц₂ = 0,95, отже = 0,34.

кВар.

Вибираємо конденсаторні батареї КС₂ 3 серії по 30 кВар [9, с.257].

Дійсний cosц будемо обраховувати за формулою:

; (2.43)

;

.

8. Визначення потужності на вводі і вибір трансформатора і ТП

Потужності на вводі в приміщення визначаємо враховуючи одночасність ввімкнення споживачів електроенергії в період максимального навантаження.

Визначаємо потужність на вводі за формулою[10, с.192]:

, (2.44)

де - коефіцієнта одночасності, який залежить від кількості споживачів беремо з [10, с.192] таблиця 10.1 = 0,8.

Р_р = 0,8•(7,5+4,0+4,0+3,0+5,5+3,0+3,0+3,0+3,0+1,5+3,0+3,0+5,5+5,5+1,5+3,0+

+2,2+3,0+5,5+0,75+3,0+37+3,0+2,2+5,5+3,0+3,0+3,0+3,0+1,5+7,5+7,5+3,0+ +3,0+1)+13,32 = 135,68 кВт

Розрахункову потужність на вводі розраховуємо за формулою:

, (2.45)

де - коефіцієнт потужності приміщення, беремо з [10, с.193] табл.. 10.2., = 0,7.

кВА.

По повній розрахунковій потужності і урахувавши наявність інших будівель на території підприємства приймаємо ЗТП з двома трансформаторами ТМ 10/0,4 потужністю 400 кВА.

Визначаємо максимальний робочий струм на вводі в майстерню за формулою:

, (2.46)

А.

Вибираємо ввідний кабель по розрахунковому струму марки АВВГ 3Ч95+1Ч50 з І_{р. макс} = 234,73 А.

Вибираємо автоматичний вимикач ввідний типу ВА51-37-34 з U_а.ном = 380 В; І_а.ном = 400 А; І_р.ном = 250 А

380 = 380 В;

400 > 214,73 А;

250 > 214,73 А.

Визначаємо кількість поділок не спрацювання теплового розчіплювача:

.

Перевіряємо автоматичний вимикач на можливість спрацювання при пуску електродвигуна АКБ-82-6У3.

А;

10•250 > 817,2 А;

2500 > 817,2 А.

Даний автоматичний вимикач відповідає умовам вибору, отже залишаємо його без змін.

Размещено на Allbest.ru

...