Робота та розрахунок сталевих нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій за повторних навантажень

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Одним із найважливіших напрямів науково-технічного прогресу в будівництві є забезпечення роботи будівельних конструкцій в умовах максимально наближених до реальних. В зв'язку з цим все більшого значення набувають питання вдосконалення розрахунків і проектування будівельних конструкцій і споруд.

Велике значення мають дослідження міцнісних і деформативних характеристик нагельних з'єднань дерев'яних елементів при одноразових та повторних навантаженнях, оскільки при експлуатації значна кількість дерев'яних конструкцій знаходяться саме в таких умовах. Сталеві циліндричні нагелі (в тому числі цвяхи та болти) широко використовуються в з'єднаннях сучасних дерев'яних конструкцій, в вузлах і стиках ферм, в жорстких вузлах рам, в нерозрізних балках дерев'яних перекриттів, тощо. При цьому з'єднання, які сприймають великі навантаження, проектують як багатонагельні, що дозволяє проектувати їх в різних варіантах. В зв'язку з цим виникає практична необхідність оптимізації таких з'єднань.

Методики розрахунку несучої здатності нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій постійно удосконалюються, однак існуючі методики, які рекомендовані чинними нормами проектування, не дають можливості достатньо повно враховувати численні фактори, які впливають на характер напружено-деформованого стану елементів, обумовлюючи в багатьох випадках перевитрату матеріалів та велику трудомісткість виготовлення з'єднань, а інколи недостатню надійність конструкцій. Тому все більше практичне значення мають питання дослідження розвитку деформативного стану та визначення несучої здатності нагельних з'єднань конструкцій з деревини за дії одноразових та повторних навантаженнях. На сучасному етапі досить актуальним є питання реконструкції існуючих споруд і, досить часто, виникають ситуації, коли змінюються режими завантаження конструкцій. Тому виникають випадки малоциклового навантаження різних режимів, які сприймаються з'єднаннями дерев'яних конструкцій. Чинні норми проектування не враховують вплив змінних малоциклових навантажень на зміну фізико-механічних властивостей матеріалів нагельних з'єднань. Також норми не враховують реальну зміну напружено-деформованого стану та несучої здатності елементів, оскільки дане питання як теоретично так і експериментально не достатньо вивчене. Виходячи із наведеного, з метою накопичення експериментальних даних про роботу нагельних з'єднань конструкцій з деревини за дії одноразових та повторних малоциклових навантажень, встановлення особливостей їхньої роботи та на їх основі розробки рекомендацій для подальшого удосконалення нормативних документів ДБН В.2.6-161:2010 та Eurocode 5 є досить актуальною задачею.

Мета і задачі дослідження. Встановити вплив одноразових та повторних навантажень на роботу нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій та вдосконалити методику їх розрахунку за дії таких навантажень.

Для реалізації поставленої мети вирішувались такі задачі:

- розробити методику експериментальних досліджень впливу повторного навантаження на роботу та витривалість з'єднання на нагелях;

- виконати теоретичні дослідження визначення несучої здатності нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій за дії одноразових навантажень;

- провести експериментальні дослідження сталевих нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій на дію повторних навантажень;

- виконати аналіз отриманих експериментальних даних та результатів теоретичних досліджень визначення несучої здатності з'єднань дерев'яних конструкцій на стальних нагелях за роботи на зсув вздовж волокон за дії одноразового та малоциклового навантаження;

- розробити рекомендації для визначення несучої здатності сталевих нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій.

1. Огляд та аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених, в яких вивчалась робота нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій за різних режимів навантаження, а також наукових праць, присвячених проблемі дослідження міцності та деформативності таких з'єднань

Ще на початку 30-х років минулого століття небувалі темпи будівництва потребували створення нових, більш досконалих і економічних дерев'яних конструкцій. В зв'язку з цим посилено почали проводитись наукові дослідження з вивчення фізико-механічних і хімічних властивостей будівельної деревини, а також несучої здатності і деформативності різних з'єднань елементів дерев'яних конструкцій. Поряд з цим продовжувались роботи з уточнення методів розрахунку нагелів. Після виходу в 1927 р. роботи В.Ф. Іванова "Деревянные конструкции гражданских зданий", в якій пропонувались нові методи розрахунків нагелів, з'явились ряд інших робіт за цією ж темою: В.Н. Маслова, А.В. Леняшина, Б.О. Николаи, М.А. Куришева та ін. Всі ці методики, засновані на теорії роботи балок на пружній основі, привели до значних спрощень, які дали достатньо прості розрахункові формули. Подальша експериментальна перевірка роботи нагельних з'єднань дозволила використовувати, з деякими спрощеннями, наближений метод розрахунків, запропонований А.В. Леняшиним та В.М. Коченовим.

Експериментальні дослідження дерев'яних конструкцій, в тому числі нагельні з'єднання, отримали особливо широкий розвиток в 40-50 роках минулого століття. Вітчизняними науково-дослідними і проектними інститутами були проведені значні експериментальні і теоретичні дослідження різноманітних з'єднань конструкцій з деревини. Питаннями несучої здатності та деформативності нагельних з'єднань займалися ряд вчених: П.А. Дмитрієв, В.Г. Сипаренко, Л.А. Максименко, Ю.В. Слицкоухов, Ю.Д. Стрижаков, Л.В. Янушевич, В.Н. Шапошников, Ф.П. Белякін та інші. Ці дослідження є найбільш значними як по об'єму, так і глибині опрацювання цього питання. З того часу в нашій країні мало досліджувалася робота нагельних з'єднань.

Аналіз експериментальних та теоретичних досліджень нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій за дії короткочасних одноразових та повторних навантажень дозволяють зробити такі висновки: існуючі методи визначення несучої здатності нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій жодним чином не враховують вплив повторних малоциклових навантажень.

Перший розділ закінчується визначенням мети та задач досліджень.

2. Методика та об'єм експериментальних досліджень, опис дослідних зразків

Для дослідження роботи нагельних з'єднань при статичних та малоциклових навантаженнях було виготовлено три серії зразків. Перша серія налічувала 45 зразків (по 3 з'єднання для кожної змінної геометричної характеристики) з яких: 18 з'єднань з різною товщиною середніх елементів (35, 40, 42.5, 45, 47.5, 50 мм) з діаметром цвяхів 4,5 мм; 18 з'єднань з різною товщиною крайніх елементів (10, 15, 20, 25, 30, 35 мм) з діаметром цвяхів 5,5 мм та 9 з'єднань з різними діаметрами цвяхів 4.0, 5.0, 5.5 мм.

В другій серії 36 зразків: 24 сухих та 12 вологих, по три з'єднання для кожного рівня малоциклового навантаження. Зразки 2ЗЦ1-1.8 - 2ЗЦ3-1.4 з'єднувались 6-ма цвяхами діаметром 5,0 мм, всі інші зразки були з'єднані 5-ма цвяхами діаметром 5,0 мм., довжина цвяха в усіх випадках становила 150 мм. Нагельні з'єднання 2ЗЦ9-1.2в, 2ЗЦ10-1.0в, 2ЗЦ11-0.8в, 2ЗЦ12-0.6в були виготовлені для випробування на малоциклові навантаження при вологості деревини . Дослідні зразки були поміщені у посудину з водою на 24 год., де вони набрали необхідної вологості , після чого випробовувались на дію малоциклових навантажень. Зразки з'єднувалися 4-ма цвяхами діаметром 4,5 мм. Товщини крайніх елементів при цьому становили 25,0 мм, середніх - 30 мм.

Третя серія з 42 зразків для випробування болтових з'єднань з різними геометричними характеристиками. Зразки третьої серії 3ЗБ1-3ЗБ6, симетричні болтові з'єднання, були виготовлені зі змінною товщиною крайніх елементів 30; 35 та 40 мм, висотою 260 мм. Товщина середніх дощок у всіх болтових з'єднаннях прийнята становила 35 мм. Для з'єднань 3ЗБ1-3ЗБ3 були використані болти діаметром 6,0 мм (по 4 болти в кожне з'єднання) класу міцності 5.8 загальною довжиною 130 мм. Для з'єднань 3ЗБ4-3ЗБ6 використовувались болти діаметром 8,0 мм (по 3 болти в кожне з'єднання) класу міцності 5.8 та загальною довжиною 160 мм. Для з'єднань 3ЗБ7-3ЗБ10, несиметричні болтові з'єднання, були використані такі ж болти, але довжина болтів діаметром 6,0 мм становила 90 мм, при діаметрі 8,0 мм - 100 мм.

Випробування зразків першої та третьої серії проводили при вологості деревини сосни другого сорту W=12%, другої серії - W=12% та W=30%. При проведенні експериментальних досліджень фіксувалася зміна деформацій зсуву на кожному з рівнів.

Для виготовлення дерев'яних елементів з'єднань всіх серії була відібрана деревина сосна з шириною річних шарів 1-5 мм, без деструктивних пороків і загнивання. Для досягнення меншого розсіювання результатів випробувань, кожні три зразки-близнюки виготовлялися з однаковим складом дерев'яних елементів, тобто всі ліві елементи були виготовлені з однієї і тієї ж дошки-заготовки, середні - з другої, праві - з третьої. Таким чином в кожному окремому з'єднанні елементи виготовлялись із тих самих дошок. При виготовленні нагельних з'єднань в кінцях крайніх елементів були зроблені скоси на випадок перекосу середнього елемента при наближенні навантаження до руйнівного.

Для вимірювання деформацій взаємного зсуву елементів нагельних з'єднань першої та другої серії були використані індикатори годинникового типу ИЧ-10 з ціною поділки 0,01 мм, які були закріплені з протилежних сторін з'єднання. Прикріплення індикаторів виконувалось за допомогою кронштейна, який кріпився парою гвинтів до середнього елемента з'єднання. Для упору вимірювальних приладів використовувались накладні пристосування - столики, які пригвинчувались до деревини крайніх елементів шурупами.

Випробування всіх з'єднань проводилось при стиску на машині Р-5. Для забезпечення необхідної точності експерименту шкала пресу при випробуваннях становила 25 кН і не перевищувала очікувану величину руйнівного зусилля більше ніж в 1,5-2 рази. Величина ступеню зростання зусилля при навантаженні всіх зразків при цьому була не більше 0,08 руйнівного зусилля Ft.

Вимірювання деформацій болтів при згині здійснювали за допомогою тензодатчиків з базою 20 мм, наклеєних посередині кожної з сторін болта. Для реєстрації показів датчиків використана тензометрична вимірювальна система СИИТ-3М. Деформації на кожному ступені фіксували двічі: відразу після прикладання навантаження та в кінці його 5…10-ти хвилинної витримки.

Перша та третя серії з'єднань були випробувані під дією вертикальної сили на одноразові навантаження з доведенням до руйнування (рис. 4). Навантаження на зразки прокладалося ступенями, величина ступеня навантаження на всі зразки становила ДF1=1 кН. На початку та в кінці кожного ступеня знімалися покази індикаторів. Завантаження проводилось до тих пір доки середні деформації зсуву з'єднання досягали u=2,0 мм.

Оскільки навантаження лінійно-зростаюче, то тривалість часу t' зміни зусилля на величину одного ступеня ДF1 приблизно становила 7-10 с. На кожному ступені навантаження проводилась витримка t'', яка складала приблизно 5…10 хв.

Друга серія зразків нараховувала 24 з'єднання, які випробовувались на малоциклові навантаження. З'єднання 2ЗЦ1-1.8, 2ЗЦ2-1.6, 2ЗЦ4-1.6, 2ЗЦ5-1.5, 2ЗЦ3-1.4, 2ЗЦ5-1.2, 2ЗЦ7-1.0, 2ЗЦ8-0.8, 2ЗЦ9-1.2в, 2ЗЦ10-1.0в, 2ЗЦ11-0.8в, 2ЗЦ12-0.6в піддавались впливу навантажень, при яких нижній рівень прикладання малоциклових навантажень становив н=0, тобто Fн=0. Верхній рівень небагаторазово повторних навантажень встановлювався на першому циклі завантаження для кожної групи зразків при різних деформаціях зсуву з'єднання за такими схемами:

- 2ЗЦ1-1.8 >;

- 2ЗЦ2-1.6, 2ЗЦ4-1.6 >;

- 2ЗЦ5-1.5 >;

- 2ЗЦ3-1.4 >;

- 2ЗЦ6-1.2, 2ЗЦ9-1.2в >;

- 2ЗЦ7-1.0, 2ЗЦ10-1.0в >;

- 2ЗЦ8-0.8, 2ЗЦ11-0.8в > ;

- 2ЗЦ12-0.6в > .

Тобто на першому циклі завантаження досягалась початкова необхідна деформація зсуву з'єднання при якій фіксувалось певне значення навантаження Fв. З'єднання розвантажувалося до Fн=0. Малоциклове навантаження прикладалось таку кількість циклів, доки сумарні деформації зсуву з'єднання не досягали Дu=2 мм. При цьому для моделювання сумісної дії постійного та короткочасного вітрового навантаження загальний розрахунковий час навантаження - розвантаження складало 103…104 с.

3. Теоретичні дослідження несучої здатності цвяхових з'єднань дерев'яних конструкцій при одноразових навантаженнях, аналіз експериментальних досліджень цвяхових з'єднань дерев'яних конструкцій першої серії

Доведено, що залежність "" за короткочасного навантаження при стиску цвяхових з'єднань дерев'яних конструкцій з постійною швидкістю зростання напружень, внаслідок появи пластичних деформацій, є нелінійною з самого початку навантажень. Із зростанням рівня навантажень кривизна діаграми "" збільшується.

Основними характеристиками деформативних властивостей цвяхових з'єднань є:

а) початковий модуль податливості цвяхового з'єднання

(1)

б) січний модуль податливості цвяхового з'єднання

(2)

в) дотичний модуль податливості цвяхового з'єднання

(3)

де - навантаження на з'єднання;

- пластична деформація;

- пружна деформація

- січний модуль податливості;

- початковий модуль податливості;

- коефіцієнт податливості з'єднання.

В основі запропонованої методики розрахунку несучої здатності центрально-завантажених нагельних з'єднань при дії одноразових статичних навантажень покладено використання початкового модуля податливості та коефіцієнта податливості з'єднання запропонованих автором на основі експериментально-теоретичних досліджень. Використовуючи приведене вище рівняння (2) можна визначити розрахункове значення несучої здатності нагельних з'єднань за умови досягнення граничних деформацій зсуву:

, (4)

де Т - розрахункове значення несучої здатності нагельного з'єднання; - гранична деформація з'єднання, рівна 2,0 мм.

Для визначення значень початкового модуля податливості з'єднання , та коефіцієнта податливості з'єднання рівняння (2) необхідно привести до рівняння прямої, яка прийме вигляд:

(5)

з якого за допомогою методів статистики (методом найменших квадратів) визначаються коефіцієнти рівняння регресії а та b, які відповідають значенням та .

Під час проведення випробувань цвяхових з'єднань фіксувалася вся можлива інформація про роботу дослідних зразків. Основними показниками, на які особливо зверталась увага при випробуваннях, були: руйнівне навантаження (несуча здатність з'єднання) та деформації взаємного зсуву елементів з'єднання. Втратою несучої здатності приймали навантаження, при якому деформація взаємного зсуву елементів нагельного з'єднання досягала граничного значення, яке становить u=2 мм.

Встановлено, що найбільш раціональне використання матеріалів в цвяхових з'єднаннях досягається при співвідношеннях: для середнього елемента , для крайніх елементів . Звідси випливає, що ефективне значення співвідношення середнього до крайніх елементів складає , тобто товщина середньої дошки дорівнює сумарній товщині крайніх дощок.

На підставі обробки експериментальних даних при побудові графіків деформування нагельних з'єднань за дії статичного навантаження досліджена можливість описання їх функцією, яка б найточніше описувала залежність () в межах граничного деформування. Експериментально-статистичні дослідження процесу деформування зсуву цвяхових з'єднань дерев'яних елементів підтвердили наявність лінійних кореляційних залежностей між січним модулем податливості з'єднання і навантаженням у випадку описання процесу деформування гіперболічною залежністю.

Діаграма деформування гіперболічного виду нагельного з'єднання, яка була побудована за результатами експериментальних досліджень в подальшому знайшла підтвердження у статистично-математичному дослідженні і описана прямою регресії , з рівнянь отриманої прямої визначаємо:

- - коефіцієнт податливості з'єднання;

- - початковий модуль податливості, що визначаються шляхом обробки дослідних даних методами математичної статистичної обробки. В даному випадку ; .

Отже, як показують результати обчислень, запропонована методика розрахунку симетричних цвяхових з'єднань дерев'яних конструкцій дозволяє скоротити насиченість цвяхами у 2…2,5 рази залежно від геометричних характеристик з'єднання, що призводить до зменшення кількості цвяхів та зменшення трудомісткості виготовлення з'єднань.

Методика розрахунку за чинними нормами стосовно нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій дає великий запас міцності, оскільки занижує несучу здатність зразків. Тому у стиснуто-розтягнутих нагельних з'єднаннях, розрахованих за методикою чинних норм відбувається перевитрата матеріалів. Числові дослідження нагельних з'єднань на цвяхах з різними геометричними характеристиками, виконані за запропонованою методикою дозволяють отримати економію цвяхів і зменшити трудомісткість виготовлення з'єднань.

4. Експериментальні дослідження болтових симетричних та несиметричних з'єднань

Згідно експериментальних даних були побудовані суміщені діаграми деформування всього болтового з'єднання і болта. При випробуванні симетричних з'єднань з діаметром болтів 6 мм при співвідношенні елементів деформації болтів становили 53,8% від загальних деформацій зсуву всього нагельного з'єднання і склали . Зі зміною співвідношення при тих же діаметрах нагелів деформації болтів збільшилися і становили 55,8% від загальних деформацій і відповідно дорівнювали .

Діаграми деформування болтів всіх з'єднань носили криволінійний характер. При навантаженнях, що відповідали граничному деформуванню відносні деформації в розтягнутій зоні болтів діаметром 6 мм склали: при - , при - .

В нагельних симетричних болтових з'єднаннях з діаметрами болтів 8 мм при співвідношеннях елементів сумарні деформації болтів становили , що склало 31,8 % від загальних граничних деформацій всього нагельного з'єднання. За співвідношень елементів приріст деформацій болтів склав 1,7 % і сумарні деформації становили .

Проаналізувавши відносні деформації болтів можна стверджувати, що утворення шарніра пластичності в їхній середній зоні на відбулося, оскільки нормальні напруження не досягли значень умовної межі текучості. Зокрема для болтів діаметром 6 мм нормальні напруження склали: при співвідношеннях -, при співвідношеннях -, що складає відповідно 83,5% та 93,5% від умовної межі текучості сталі болтів. Для болтів діаметром 8 мм нормальні напруження: при співвідношеннях -при співвідношеннях - і відповідно складають 50,4% та 57,5% від умовної межі текучості.

Дані випробувань свідчать, що при збільшенні товщини крайніх елементів в болтових з'єднаннях не призводить до суттєвого збільшення несучої здатності. Але при збільшенні діаметра нагеля з 6,0 мм до 8,0 мм, в даному випадку діаметра болта, несуча здатність нагеля на один зріз значно збільшується, зокрема для аналогічних болтових з'єднань з однаковими геометричними характеристиками це збільшення становить 49,4%, 46,7% та 53,1%.

5. Експериментально-теоретичні дослідження цвяхових з'єднань за дії малоциклових навантажень

Був знайдений рівень малоциклового пристосування цвяхових з'єднань за вологості W=12% та W=30%. Критерієм для встановлення малоциклового пристосування за дії малоциклових навантажень є встановлення граничної кількості циклів малоциклових навантажень на матеріал чи конструкцію. Встановлено середнє значення кількості малоциклових навантажень які витримали симетричні з'єднання дерев'яних конструкцій на цвяхах (2ЗЦ1-1.8, 2ЗЦ2-1.6, 2ЗЦ3-1.4, 2ЗЦ4-1.6, 2ЗЦ5-1.5, 2ЗЦ6-1.2, 2ЗЦ7-1.0) залежно від верхнього рівня. Для нагельних з'єднань 2ЗЦ8-0.8 незначний приріст деформацій спостерігався протягом перших 120 циклів, а в подальшому пройшла стабілізація приросту деформацій зсуву (рис.12). З'єднання 2ЗЦ8-0.8 малоцикловим навантаженням завантажувалося 500 циклів, після чого з'єднання були зруйновані збільшенням одноразового статичного навантаження. Отже рівень навантаження є рівнем пристосування симетричних цвяхових з'єднань за вологості W=12% до малоциклового навантаження при співвідношенні середнього до крайніх елементів, яке рівне

Для нагельних з'єднань з вологістю W=30% рівнем пристосування до малоциклових навантажень є рівень .

Крім того в межах малоциклових навантажень () залежність , для зазначених вище цвяхових з'єднань, можна описати показниковою функцією вигляду :

- для цвяхових з'єднань з вологістю W=12% при рівнях, що не перевищують

Таким чином, відповідно до отриманих результатів досліджень, зміну несучої здатності нагельних з'єднань за дії малоциклових навантажень при рівнях - для нормальної вологості, та - для вологості W=30%, доцільно враховувати за допомогою коефіцієнта умов його роботи , на який необхідно множити мінімальне значення несучої здатності, визначеної за чинними нормами. При зазначених рівнях навантаження коефіцієнти умов роботи симетричних нагельних з'єднань за дії малоциклових навантажень становить: для сухих цвяхових з'єднань , при температурно-вологісних режимах експлуатації будівель А1, А2, Б1,Б2; для вологих цвяхових з'єднань .

Висновки

нагельний сталевий дерев'яний несучій

1. Проведений аналіз існуючих досліджень напружено-деформованого стану нагельних з'єднань елементів дерев'яних конструкцій за дії одноразових статичних навантажень. Вплив малоциклових навантажень різних рівнів на несучу здатність нагельних з'єднань практично не вивчався, а досліджень нагельних з'єднань за різних режимів зовсім не проведено.

2. Запропоновано методику експериментальних досліджень нагельних з'єднань елементів дерев'яних конструкцій вздовж волокон за дії статичних та малоциклових навантажень.

3. Проведено експериментально-теоретичні дослідження центрально-навантажених нагельних з'єднань за дії статичних навантажень та отримано нові експериментальні дані про роботу таких з'єднань, що дає можливість проектувати елементи дерев'яних конструкцій з більш повним використанням міцнісних та деформативних властивостей.

4. Для описування процесу деформування нагельного з'єднання як за дії одноразових статичних, так і за дії малоциклових навантаженнях рекомендується користуватися гіперболічною залежністю, яка добре віддзеркалює зв'язок між величинами .

5. Запропоновано нову методику розрахунку несучої здатності нагельних з'єднань, в основі якої є використання початкового модуля податливості та коефіцієнта податливості з'єднання . Згідно з цією методикою було обчислено несучу здатність нагельних з'єднань на нагелях з різними геометричними характеристиками. Відношення теоретичних значень несучої здатності до експериментальних в середньому на 30% показали більшу збіжність в порівнянні з несучою здатністю обчисленою за діючими нормативними документами.

6. Встановлено, що при збільшенні діаметра болта складова деформування змінюється в сторону зменшення. Для болтів діаметром 6 мм деформування болтів становить 53…56% від загальної граничної деформації зсуву, яка становить 2 мм, при діаметрі болта 8 мм складова деформування болтів складає 31…33%, при цьому утворення шарніра пластичності не відбулося, оскільки нормальні напруження не досягли умовної межі текучості сталі.

7. В усіх сухих з'єднаннях, випробуваних за дії малоциклових навантажень, з рівнями, що відповідають деформаціям відбувалось руйнування з досягненням деформацій зминання . В цвяхових з'єднаннях з рівнями навантажень за дії таких навантажень після сто двадцятого циклу відбулась стабілізація сумарних деформацій зминання. Встановлено, що цей рівень навантаження є рівнем пристосування сухих цвяхових з'єднань до малоциклового стиску. Для вологих цвяхових з'єднань рівнем пристосування є рівень .

8. Розрахункову несучу здатність сухого симетричного цвяхового з'єднання за дії малоциклового навантаження при рівнях, що не перевищують , при температурно-вологісних режимах експлуатації будівель А1, А2, Б1,Б2, необхідно встановлювати з урахуванням впливу коефіцієнта умов роботи .

9. Запропонована методика розрахунку нагельних з'єднань дозволяє отримати економію нагелів до 40% і зменшити трудомісткість виготовлення з'єднань.

Література

1. Гомон С.С. Дослідження роботи з'єднань дерев'яних елементів на цвяхах за дії малоциклових навантажень / С.С. Гомон, В.І. Алексієвець // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. - Рівне, 2007. - Вип. 4(40). - С. 239 - 244.

2. Гомон С.С. Дослідження з'єднань дерев'яних елементів на цвяхах із умови ефективності використання матеріалів / С.С. Гомон, В.І. Алексієвець // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: збірник наукових праць. - Рівне, 2008. - Вип. 16. - С. 117-122.

3. Гомон С.С. Визначення несучої здатності нагельного з'єднання за другою групою граничних станів / С.С. Гомон, В.І. Алексієвець // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: збірник наукових праць. - Рівне, 2008. - Вип. 17. - С. 131-138.

4. Гомон С.С. Робота з'єднань дерев'яних елементів на цвяхах за дії малоциклових навантажень / С.С. Гомон, В.І. Алексієвець // Сб. Современные строительные конструкции из метала и древесины. - Одеса, ООО “Внешрекламсервис”, 2008. -С. 26 - 31.

5. Гомон С.С. Несуча здатність нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій за дії одноразових навантажень / С.С. Гомон, В.І. Алексієвець // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: збірник наукових праць. - Рівне, 2009. - Вип. 18. - С. 163-168.

6. Гомон С.С. Определение малоцикловой выносливости соединений древесины на гвоздях / С.С. Гомон, В.И. Алексеевец // Современные металлические и деревянные конструкции (нормирование, проектирование и строительство): сборник научных трудов. - Брест РУП «Институт БелНИИС», 2009. - С. 50 -54.

Размещено на Allbest.ru