Методика формування садово-паркових об'єктів (на прикладі об’єктів південного берега Криму)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

УДК 712.01(477.75)

18.00.04 - містобудування та ландшафтна архітектура

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ САДОВО-ПАРКОВИХ ОБ'ЄКТІВ (НА ПРИКЛАДІ ОБ'ЄКТІВ ПІВДЕННОГО БЕРЕГА КРИМУ)

Лавлинська Ірина Олександрівна

Полтава - 2011



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник:

доктор архітектури, професор Ніколаєнко Володимир Анатолійович, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища та містобудування

Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор Крижановська Неллі Яківна, Харківська національна академія міського господарства Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, кафедра архітектурного та ландшафтного проектування

кандидат архітектури, доцент Яценко Віктор Олександрович, Київський національний університет будівництва та архітектури, кафедра містобудування

Захист відбудеться 21 вересня 2011 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.052.04 при Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка за адресою: 36011, м. Полтава, проспект Першотравневий, 24, ауд. 218

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка за адресою: 36011, м. Полтава, проспект Першотравневий, 24

Автореферат розіслано 19 серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд.арх., доцент Л.С. Шевченко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначена необхідністю поглибленого вивчення спадщини ландшафтного мистецтва України, зокрема Криму, з метою удосконалення методики ефективної ландшафтно-планувальної та архітектурно-композиційної організації садово-паркових об'єктів.

Йдеться про врахування багатого історико-архітектурного та містобудівного спадку багатьох регіонів України, про проблему урбанізації та постійно зростаючі антропогенні навантаження на найцінніші історичні території - пам'ятки природи та об'єкти садово-паркового мистецтва.

Функціонально необгрунтоване використання цінних природних територій та пристосування садово-паркових об'єктів до сучасних потреб, відсутність їх комплексної наукової обробки на предмет архітектурно-композиційної організації згодом може призвести до поступового порушення історичного середовища, що склалося, та втрати первинного вигляду існуючих парків.

Необхідний комплекс заходів, які здатні зупинити деградацію садово-паркових об'єктів та стимулювати їх розвиток.

Актуальність обраної теми дослідження обумовлена, по-перше, спрямованістю на вирішення приорітетних напрямків державних програм відносно збереження багатої культурної спадщини України та підтримування старовинних садово-паркових ансамблів у відповідному до їх статусу стані. По-друге, виявлення та дослідження прийомів ландшафтного проектування, вироблених в існуючих об'єктах садово-паркового мистецтва, є не тільки науковим, але й практичним інтересом в галузі реконструкції та відновлення старовинних садово-паркових об'єктів.

Актуальним у науковому відношенні також є дослідження, яке спрямовано на вирішення питань архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів з урахуванням історичних, регіональних та містобудівних умов, а також враховує тенденції розвитку садово-паркового будівництва у нових соціально-економічних умовах з метою вирішення завдань оптимізації формування садово-паркових об'єктів.

Проблеми архітектурно-композиційної своєрідності парків з урахуванням взаємовпливу ландшафту та рельєфу включають широке коло питань, що торкаються природних особливостей території місцевості (рельєфу, гідрографії, рослинності, клімату); історичної топографії; антропогенного впливу на ландшафт, екології; архітектурно-композиційних рішень парків.

Садово-паркові об'єкти досліджуваного регіону володіють значним містобудівним та композиційним потенціалом, тому незаперечна необхідність удосконалення паркових структур і визначення напрямків подальшого їх формування та розвитку, які грунтувалися б на принципах традицій ландшафтної архітектури цього регіону з властивими їм унікальними рисами. Це ставить низку певних вимог до методів ландшафтного проектування, що обгрунтовують композиційні принципи формування й особливостей композиційної побудови паркової структури та її елементів з урахуванням специфічних умов місцевості.

Аналіз наукових досліджень, спеціальної літератури, практики проектування та будівництва садово-паркових об'єктів дозволяє стверджувати, що ці питання на сьогодні освітлені недостатньо, та потребують подальшого, більш детальнішого вивчення. Тому, на сучасному етапі розвитку теорії та практики паркобудівництва, для подальшого вдосконалення, використання та проектування нових садово-паркових об'єктів, актуальною і своєчасною є розробка якісної методики щодо їх формування в сучасних умовах.

Необхідними заходами для визначення основних положень методики за темою дослідження є:

- відображення цілісної картини еволюції садово-паркового будівництва регіону, який досліджується, з метою поглиблення історико-архітектурних знань у взаємозв'язку з сучасними потребами;

- проведення додаткових, конкретних ландшафтно-архітектурних досліджень для удосконалення знань щодо композиційно-просторової організації садово-паркових об'єктів;

- визначення архітектурно-композиційної своєрідності та закономірностей формування парків регіону, який досліджується, на основі розкриття характерних особливостей ландшафту місцевості та його зорового сприйняття;

- розробка науково обгрунтованих методів щодо формування садово-паркових об'єктів;

- обгрунтування сучасних принципів композиції, які обумовлені регіональними особливостями організації садово-паркових об'єктів, грунтуються на традиціях ландшафтного мистецтва, мають чітку функціональну та змістовну основу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота відповідає загальнодержавним інтересам, спрямованим на зберігання цінних, історично сформованих територій, підвищення рекреаційного потенціалу та іміджу країни у світовому співтоваристві.

Роботу виконано у межах національних програм розвитку архітектури України, відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Наказу Президента України від 30 травня 2005 року № 838/2005 «Про заходи подальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», щодо виконання закону України від 21.09.2000 р. № 1989-III «Про загальнодержавну програму формування екологічної мережі України на 2000-2015 рр.», затвердженої Наказом Президента України, п. 17 доручення Президента України від 25.02.2001 р. № 1-14/479 «Про забезпечення завершення формування мережі об'єктів природно-заповідного фонду», а також відповідно до головних завдань Європейської ландшафтної конвенції.

Тема дисертаційного дослідження пов'язана з роботами, які здійснювалися провідними науково-дослідними інститутами, вищих навчальних архітектурних установ України щодо удосконалення проектування об'єктів ландшафтного мистецтва - Київ ЗДНІЕП, КНУБА, ХДТУБА, ХДАМГ, ПНТУ ім. Юрія Кондратюка та інших, де планомірно проводилися дослідження в галузі формування, розвитку та планувальної організації зелених зон міст, паркових систем, створення нових та реконструкції існуючих ландшафтних об'єктів.

Обраний напрямок наукового дослідження безпосередньо пов'язаний з пріоритетною тематикою наукових розробок в галузі ландшафтного проектування в рамках теми «Оптимізація містобудівного середовища в ландшафтно-кліматичних умовах Криму» (№ держ.р. 0111U000496) кафедри містобудування Національної академії природоохоронного та курортного будівництва. Результати дослідження впроваджені в проектний та навчальний процес.

Мета дослідження - розробка та обгрунтування ефективної методики формування садово-паркових об'єктів на основі варіантного проектування.

Відповідно до поставленої мети визначені та вирішуються наступні завдання:

1) проаналізувати та узагальнити вітчизняний і закордонний досвід з архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів;

2) визначити сучасний стан методичного забезпечення по темі дослідження;

3) визначити основні фактори, що впливають на виникнення, архітектурне формування та розвиток садово-паркових об'єктів;

4) провести поглиблений аналіз архітектурно-композиційних компонентів садово-паркових об'єктів регіону, який досліджується, з розробкою об'ємно-просторової та естетичної оцінки ландшафтних і архітектурних складових;

5) провести композиційний аналіз паркових структур з виявленням їх типологічного ряду та закономірностей планувальної організації садово-паркових об'єктів Південного берега Криму;

6) обгрунтувати основні принципи та заходи формування садово-паркових об'єктів;

7) розробити моделі формування садово-паркових об'єктів;

8) розробити алгоритм вирішення завдань щодо формування парків з урахуванням індивідуальних характеристик місцевості як інструмент оцінки та вибору варіантів об'ємно-просторових рішень архітектурного проектування садово-паркових об'єктів (на прикладі об'єктів Південного берега Криму). садовий парковий архітектурний планувальний

Об'єкт дослідження: садово-паркові об'єкти - старовинні садиби та маєтки, палацово-паркові комплекси, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, сади та парки.

Предмет дослідження: методи формування садово-паркових об'єктів.

Межі дослідження. Межі дослідження охоплюють історично сформовані парки, старовинні садиби Південного берега Криму кінця XVIII- початку XX вв.

Часові межі включають період формування парку з часу його заснування (кінець XVIII ст.) до першої половини XX ст.

Особлива увага в дослідженні надається періоду розквіту садово-паркового будівництва в Криму - середині XIX в.

У просторовому відношенні регіон, що досліджується, охоплює територію від міста Алушти до селища міського типу Форос.

Методи дослідження. При вивченні, систематизації та узагальненні вітчизняного і зарубіжного досвіду в галузі паркобудівництва використано архітектурно-композиційний аналіз; аналіз результатів науково-дослідницьких і проектних робіт, опублікованих і описаних матеріалів; метод порівняння. При виявленні принципів архітектурно-композиційного формування структури садово-паркових об'єктів - метод графоаналітичного аналізу композиційно-планувальних структур садово-паркових об'єктів, аналіз картографічного матеріалу, цільове натурне обстеження садово-паркових об'єктів Південного берега Криму, ландшафтно-планувальний аналіз, типологічний аналіз.

При розробці методичних рекомендації щодо формування садово-паркових об'єктів використано методи морфологічного та геометричного моделювання, метод емпіричного дослідження, експериментального та реального проектування.

Наукова новизна одержаних результатів.

- вперше проведено класифікацію паркових територій Південного берега Криму за зовнішніми ландшафтними ознаками з докладним аналізом композиційно-планувальних схем;

- удосконалено принципи щодо формування та розвитку садово-паркових об'єктів;

- удосконалено методику ландшафтної та архітектурно-композиційної оцінки парків;

- отримали подальший розвиток методичні рекомендації щодо проектування садово-паркових об'єктів.

Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій.

Дисертація має науково обгрунтовані результати дослідження, які у сукупності розв'язують конкретне наукове завдання: розробку методики формування садово-паркових об'єктів, що має істотне значення для розвитку рекреаційної функції у Криму та збереження традиційного історичного середовища.

Наукове значення роботи. Основні результати дослідження можуть бути використані: науково-дослідницькими та проектними організаціями при подальшому вивченні паркобудівництва у Криму; при розробці методичних вимог з подальшим упровадженням в проектний та навчальний процес.

Інформаційна частина роботи може використовуватися як базова для продовження наукових досліджень в галузі садово-паркового будівництва.

Завдяки методологічному обгрунтуванню, результати дисертаційного дослідження можуть знайти застосування в містобудівній діяльності при відновленні окремих садово-паркових об'єктів, проектуванні сучасних парків та реконструкції існуючих.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення дисертації були використані при розробці проекту «Ландшафтної організації території садової ділянки в селищі Масандра»; проекту «Ландшафтної організації території садової ділянки в умовах складного рельєфу у с. Форос (проект та реалізація - 2007 р.); при упровадженні в науково-методичному обгрунтуванні експериментальної містобудівної програми «Основні заходи щодо впорядкування м. Ялти на 2010-2011 рік» (акт про упровадження); при складанні програм-завдань і виконанні дипломних проектів на теми: «Оздоровчий комплекс санаторію «Морський куток» в м. Алушта та впорядкування території, що до нього прилягає» (2007 р.), «Реконструкція парка-пам'ятника «Монтодор» Нікітського ботанічного саду у Криму» (2009 р.), «Особливості реконструкції лікувально-оздоровчих установ на Південному березі Криму в умовах історичної забудові на прикладі Держ. підприємства «Санаторій Гурзуфський» у с. Гурзуф (2009 р.), «Парк Держ. підприємства «Санаторій Гурзуфський» у с. Гурзуф» (2009 р.), «Особливості формування лікувально-профілактичних парків у системі установ відпочинку в умовах Південного берега Криму (на прикладі пансіонату у с. Малорєченське)» (2009 р.), «Реконструкція Масандрівського парку в місті Ялта» (2010 р.), «Ландшафтний парк на пагорбі Дарсан у м. Ялта» (2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні результати роботи отримані автором самостійно. Авторські розробки, основні положення й ідеї дисертації відображені у публікаціях автора [1-8].

Особистий внесок здобувача в статтях, опублікованих у співавторстві з професором В.А. Ніколаєнко:

«Особливості композиційної побудови парків в умовах рельєфу Південного берега Криму»: здобувач проаналізував структуру рельєфу Південного берега Криму. Виявив заходи композиційної організації парків з урахуванням просторово-структурної побудови рельєфу місцевості;

«Історико-соціальні передумови виникнення та розвитку садово-паркових об'єктів Південного берега Криму»: здобувач дослідив основні історичні етапи формування садово-паркових об'єктів Південного берега Криму в хронологічній послідовності;

«Структура архітектурно-композиційних компонентів та їх взаємозв'язків у об'єктах садово-паркового мистецтва Південного берега Криму»: здобувач позначив первинні структурні компоненти в об'єктах садово-паркового мистецтва на прикладі парків Південного берега Криму.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження були розкриті та одержали позитивну оцінку в доповідях на щорічних міжвузівських конференціях професорсько-викладацького складу, вчених, аспірантів та студентів у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва (м. Сімферополь, 2007-2010 рр.);

Республіканській науковій конференції «Алушта - курорт. Історія та сучасність» 2005 р., м. Алушта);

Науково-методичній конференції «Сучасні проблеми архітектурної освіти в Україні» в Донбаській національній академії будівництва і архітектури, 2009 р., м. Макіївка;

62-ї науково-практичній конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспирантів та студентів в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка, 2010 р., м. Полтава;

- III Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку академічної та університетської науки», Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка», 2010 р., м. Полтава.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 8 статей, з них 4 - у наукових виданнях, затверджених ВАК України як фахові.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів основного дослідження, висновків, списку використаних джерел, додатків, які включають акти впровадження, таблиці, ілюстративний матеріал. Загальний обсяг роботи: 147 сторінок основної текстової частини, ілюстрацій та таблиць - 68 сторінок, список використаних джерел - 17 сторінок із 185 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, об'єкт, предмет, задачі та методи дослідження, окреслено межі дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність отриманих результатів, особистий внесок здобувача, наводяться дані щодо апробації основних результатів, сформульовані основні положення, які виносяться автором на захист.

У першому розділі «Сучасний стан науки та практики формування садово-паркових об'єктів» подано загальну характеристику наукових досліджень по темі дисертації, проведено тематичний аналіз першоджерел - теоретичних робіт та практики в галузі садово-паркового будівництва. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід по темі дослідження. Проведено аналіз основних методів та методик з теми дослідження. Описано основні етапи формування садово-паркових об'єктів досліджуваного регіону.

Історія розвитку світового ландшафтного мистецтва, від початку його зародження до сьогодення, вивчається на прикладах окремих садів та парків на предмет архітектурно-композиційної організації в монументальних роботах в галузі історії архітектури та містобудування. Еволюція паркобудівництва та її теоретичні постулати описані у спеціальних працях провідних в галузі ландшафтної архітектури вчених. Розширеною практикою зарубіжних та вітчизняних учених є опис найвідоміших садово-паркових об'єктів як основи для глибокого аналітико-теоретичного вивчення регіональної школи паркобудування.

Теоретична концепція дисертаційного дослідження спирається на різноманітні літературні джерела, наукові праці та публікації визначних вчених різних галузей знань, які були згруповані за тематичними ознаками:

- загальнометодологічні роботи в галузі архітектури та містобудування В.Л. Антонова, Б.Г. Бархіна, М.В. Бевза, Х.А. Бенаї, В.М. Вадімова, І.В. Древаль, М.М. Дьоміна, В.І. Єжова, Е.Е. Клюшниченка, Л.М. Ковальського, Н.Я. Крижановської, В.П. Мироненка, В.А. Ніколаєнка, В.І. Проскурякова, П.А Ричкова., В.О. Тімохіна, В.П.Урєньова, В.Т. Шимка, В.В. Шулика, С.О. Шубович, В.О. Яценка та інших;

- дослідження в галузі ландшафтної архітектури, що стосуються розвитку паркових композицій проведені в роботах українських науковців Ю.С. Асєєва, А.Д. Жирнова, В.О. Косаревського, О.Л. Липи, Ю.Ю. Нельговського, О.П. Олійника, І.Д. Родічкіна, Т. Трегубової, та інших, російських - А.П. Вергунова, В.А. Горохова, В.Ф.Гостєва, Т.Б.Дубяги, Л.С.Залєської, Л.Б.Лунца, З.А. Миколаєвської, С.С. Ожегова, І.І. Руденко, Н.Н. Юськевича та інших, іноземних вчених: К. Лінча, С.І. Палентреєра, Дж. О. Саймондса та інших.

Основні дані про історію, архітектурні особливості, дендрологічний склад старовинних парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, відомих заповідників України відображені у роботах авторських колективів учених: Ю.О. Клименка, С.І. Кузнєцова, В.М. Черняка, І.Д. Родічкіна, О.І. Родічкіної, І. Грінчака.

Окремі питання стосовно теми дослідження викладені в дисертаційних роботах Л.С. Шевченко, Н.С. Соснової, О.Л. Михайлишин, В.Я. Маланюк, С.Є. Гусєвої та інших.

Особливої уваги в контексті даного дисертаційного дослідження заслуговують праці, присвячені паркам Криму, які створили базу для поглиблення досліджень і розробок відносно теоретичних принципів з тематики дослідження. Джерелом аналізу садово-паркових об'єктів Південного берега Криму є літературні дані, історичні плани, довідково-статистичні матеріали, архівні документи та креслення, а, за відсутністю таких, використовуються матеріали натурних обстежень.

Методичні рекомендації для дослідницьких робіт щодо проектування об'єктів озеленення, відновлення та ландшафтної реконструкції старовинних садів та парків Криму позначені у ряді робіт: Ю.А. Акимова, О.О. Аненкова, Ю.А. Бондаря, О.К. Вільгельма, А.Д Жирнова, В.Ф. Іванова, Н.А. Ільїнської, Є.Ф. Молчанова, Ю.Ю.Нельговського, А.В. Носкова, О.І. Пар'єва, А.А. Хохріна та інших.

Історії створення та композиційному вирішенню парка-пам'ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Алупкинський» у Криму присвячені роботи В.А. Агальцевої, В.А. Бокова, Г.Н. Болховітіна, М.П. Волошина, А.А. Галіченко, А.І. Колєснікова, Л.І. Рубцова, Л.М. Тимофеєва, С.Д. Ширяєва та інших.

Історії створення, еволюції розвитку та сучасному стану парка-пам'ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Карасанівський» у Криму присвячена праця А.І. Дуліцького, Т.Г. Ларіної, за оцінкою сучасного стану та наукового обгрунтовування поліпшення режиму охорони парку.

Дослідження щодо формування, розвитку планувальної організації зелених зон міст, паркових систем Криму, а також відновлення і реконструкції парків-пам'ятників виконані в КиївНДІПмістобудування.

Вихідною методологічною базою даного дослідження є наукове визначення та систематизація вимог, які висуваються відносно якості формування садово-паркових об'єктів. Встановлено цінність теоретичного аспекту в області даної теми та придатність конкретних методів, що стосуються проблем архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів.

Для вирішення поставлених у дисертації завдань, окрім традиційних загальнонаукових методів дослідження, використана авторська методика аналізу, яка базується на визначенні доцільних принципів та методів формування садово-паркових об'єктів.

Проведений композиційний аналіз зарубіжного та вітчизняного паркобудівництва дозволив простежити еволюцію розвитку архітектурно-композиційного формування парків різних країн, виявлено найбільш характерні прийоми побудови садово-паркових композицій різних країн світу.

У багатій спадщині вітчизняного паркобудівництва особливу цінність мають садово-паркові комплекси Південного берега Криму, масовість закладення яких у кінці XVIII - початку XX столітть свідчить про високу регіональну культуру в галузі ландшафтного мистецтва. Вони є яскравими зразками ландшафтного мистецтва зазначеного регіону, представляють значну історико-культурну, естетичну, науково-пізнавальну, природоохоронну, рекреаційну, архітектурно-ландшафтну цінність та зараховані до парків - пам'яток садово-паркового мистецтва.

Вихідними даними для дослідження є садово-паркові комплекси, що збереглися до сьогодні - старовинні парки, садиби та маєтки, заповідники та ботанічні сади, що склалися наприкінці XVIII - початку XX ст.

За хронологічним принципом проаналізовано близько 45 об'єктів садово-паркового мистецтва Південного берега Криму. Серед них - 25 парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, 11 з яких мають статус загальнодержавного значення: Державний Нікітський ботанічний сад, Алупкинський, Лівадійський, Гурзуфський, Кипарисний, Масандрівський, Місхорський, Карасанівський, Фороський, «Утьос», Харакський. Значна кількість досліджених історичних садово-паркових утворень відповідає своєму призначенню і представляє історико-архітектурний та ландшафтний інтерес. Деякі з ціх парків знаходяться у доброму стані та є композиційними домінантами в структурі озеленення Кримського регіону. Проте для більшості старовинних парків внаслідок зміни їх функціонального призначення, будівничого освоєння внутрішніх територій і тих, що прилягають, з'явилася загроза знищення. Основною причиною зруйнування об'єктів садово-паркового мистецтва є антропогенний чинник - велике антропогенне навантаження та висока міра урбанізації у зв'язку з швидкими темпами будівельного освоєння Кримського південнобережного регіону, напрямок якого - «розвиток» курорту. За останні десятиріччя розвитку курортної функції Криму відбулося стихійне пристосування окремих садово-паркових об'єктів до конкретних нецільових потреб, у деяких випадках з плачевним наслідком для пам'ятників.

У першому розділі на підставі аналізу історіографічних матеріалів встановлені та описані головні етапи формування садово-паркового будівництва на Південному березі Криму:

I етап - кінець XVIII - початок XIX ст., у межах якого було закладено становлення садово-паркових об'єктів регіону, як ландшафтно-архітектурного явища. Цей період ознаменований утворенням перших садово-паркових об'єктів - маєтків та садиб заможних поміщиків того часу. Етап характеризується вживанням пейзажного планування з елементами регулярного у частині, що прилягає до палацу;

II етап - середина XIX - початок XX ст. - період розквіту садово-паркового будівництва на Південному березі Криму. З початку Х1Х століття, особливо інтенсивно на рубежі ХIХ-ХХ століть, в Криму один за одним з'являлися маєтки знатних дворян і членів царської сім'ї. Відповідно до цього в архітектурному рішенні садово-паркових об'єктів втілювалися погляди та ідеї, якими була зацікавлена аристократія того часу. В їх будівництві використовувалися майже всі стилі, відомі в історії архітектури того часу, часто поєднуючи в одному ансамблі декілька стильових напрямків (класицизм, романтизм, символізм та інші). При забудові великих за площею садово-паркових ансамблів основна увага архітекторів того часу концентрувалася на облаштуванні репрезентативної, парадної частини комплексу, яка часто виступала «ядром» композиції. Спосіб життя власників маєтків зумовив розподіл між зонами ансамблю та створив чітку, розмежовану структуру композиції, яка складалася з двох основних частин: парадної зони (територія перед палацом) та рекреаційно-прогулянкової зони.

III етап - 1920 - 1945 рр. - період адаптації садово-паркових об'єктів до нових функцій. Відбувається заміна типу власника - парки переходять до народного користування; в парках влаштовуються санаторії, музеї.

У другому розділі «Передумови формування садово-паркових об'єктів на Південному березі Криму» освітлюється комплекс основних факторів, які визначають конкретні напрями у формуванні садово-паркових об'єктів. Визначені основні природні й антропогенні компоненти садово-паркових об'єктів, що складають структуру парку та впливають на вибір архітектурно - просторових композиційних рішень. Виявлені закономірності та особливості формування садово-парковіх об'єктів досліджуваного регіону.

Формування композиції садово-паркового об'єкту як витвору залежить від багатьох взаємодіючих постійних та перемінних факторів Серед них: природно-кліматичні, історико-соціальні та економічні, містобудівні, функціонально-планувальні, архітектурно-художні та інші.

На підставі аналізу природно-кліматичних умов було зазначено, що одним з найважливіших природоутворюючих факторів Південного берега Криму є клімат.

Ландшафти Південного берега Криму, сформовані специфічними природно-кліматичними умовами, визначили різноманітність пластики місцевості, її особливу просторовість та лягли до основи своєрідності садово-паркових об'єктів регіону. Тому ландшафтна цінність парків Південного берега Криму визначається за основними найхарактернішими географічними особливостями ландшафту місцевості, які мають величезне значення в композиційній організації садово-паркових об'єктів, допомагаючи підкреслити їх індивідуальність. Композиційні якості рельєфу та зображення мережі гідрографії південних районів Криму зробили великий вплив на формування та супідрядність ритму, форм, силуету та розмірів архітектурних садово-паркових споруд з просторовими модулями рельєфу.

Проаналізовані особливості та естетичні властивості природних компонентів ландшафту Південного берега Криму дали можливість виявити його тектоніку - характер пластичної будови місцевості. Південнобережний ареал місцевості формують схил, схилово-амфітеатрова, амфітеатрова та амфітеатрово-долинна території, які, у свою чергу, визначають пластику природного каркасу місцевості, де були сформовані садово-паркові об'єкти, що досліджуються.

В роботі акцентується увага на силуетних особливостях кримського південнобережного ландшафту та їх ролі в сприйнятті композиції парку. Позначені зовнішні природні домінанти як основні орієнтири в архітектурно-просторовій композиції парків. Наводиться оцінка естетичної виразності відкритих, напіввідкритих і замкнутих просторів.

Проведений графічний та натурний аналіз садово-паркових об'єктів Південного берега Криму дозволив установити, що залежність локації садово-паркових об'єктів у планувально-просторовій структурі було, насамперед, обумовлено природно-кліматичними факторами місцевих умов.

Серед умов, які впливають на організацію та розвиток конкретного садово-паркового об'єкту, вирішальним у більшості випадків є характер природного ландшафту:

- особливості та властивості природних компонентів ландшафту місцевості (рослинністі, рельєфу, водних поверхонь, кліматичних характеристик);

- об'ємно-пластичні форми ландшафту, які виконують в садово-паркових композиціях також службові функції. Рельєф виступає в ролі обмежувача простору, формуючи своєрідні стіни-екрани та створюючи просторові вісі для огляду зовнішніх особливостей та естетичних якостей природного оточення;

- потенційне багатство зорових образів.

У роботі зазначено ряд категорій, що впливають на композиційно-просторову організацію паркової території, а саме:

об'ємно-пластична структура природної підоснови місцевості - в ній домінують місця поєднань найконтрастніших ландшафтних форм;

просторово-осьова структура, яка визначається балками та долинами, уздовж яких формуються візуально-просторові вісі. На їх перетині знаходяться чітко фіксовані візуальні «фокуси»;

візуально-просторова структура, в якій по-різному у кожному середовищі поєднуються підвищені та знижені території, пагорби, низини, зелені масиви, акваторії й, відповідно, природні видові плацдарми та зони візуальних контактів;

вузли унікальних ландшафтів - територіальне поєднання унікальних об'ємно-пластичних вузлів та візуальних «фокусів». Ці типологічно різні якості створюють в сукупності закінчену композицію, яку об'єднують природні домінанти, естетично виразні, візуально активні, що формують найяскравіші природні контрасти;

5) природні панорами: візуальні та пластичні якості рельєфу, експозиція схилів, які забезпечують панорамні огляди.

Застосований в роботі типологічний метод, який передбачає виділення загальних рис у межах одного виду, дав можливість систематизувати садово-паркові об'єкти у певні типологічні групи за ландшафтною ознакою.

Визначені три основні типи просторових схем садово-паркових структур: 1 - лінійного типу (сформованого на основі приморського південнобережного природного амфітеатру), що примикає з одного боку до великої акваторії (моря); 2 - концентричного типу (парки, розтошовані на пагорбі); 3 - вільного типу (парки, сформовані на територіях змішаного складного рельєфу).

На підставі детального аналізу природних форм рельєфу досліджуваного ареалу місцевості визначені основні типи композиційної побудови садово-паркових об'єктів Південного берега Криму: 1) фронтально розкрита композиція; 2) напрямково розкрита композиція; 3) змішана композиція. Розглянуті основні варіанти розміщення садово-паркових об'єктів у просторовій структурі Південного берега Криму.

Одна із специфічних особливостей садово-паркових об'єктів Південного берега Криму - довговічна субтропічна рослинність, що поволі росте, добре пристосована до місцевих умов і тому стійка, має фітонцидні властивості.

На підставі аналізу історико-соціальних та містобудівних факторів було встановлено, що особливості архітектурно-композиційного формування планувальних структур садово-паркових об'єктів Південного берега Криму позначилися у різні часові періоди на наступних характерних етапах їх історичного розвитку: 1) кінець XVIII - початок XIX сторіччя, до якого відноситься виникнення садово-паркового мистецтва у Криму; 2) середина XIX - початок XX ст., до якого відноситься формування характерного для південнобережного регіону типу парків. Встановлено, що соціально-історичні події, які трапилися у Криму наприкінці XVIII століття, зумовили кількість садово-паркових об'єктів, їх розміри та композиційні переваги у планувальної побудові. Політичні зміни призвели до змін у соціальній структурі населення Криму, світоглядної переорієнтації еліти суспільства. За своєрідну модель в суспільних відносинах були прийняті відповідні сторони життя Англії, Італії, Франції, звідки і запозичалися елементи філософії освіти, культурно-етичні норми, принципи архітектурно-композиційного формоутворення парків.

У результаті аналізу природно-кліматичних, історичних, соціально-економічних, суспільно-політичних та містобудівних факторів визначено, що специфіку формування та розвиток садово-паркового будівництва на Південному березі Криму характеризують:

- особливості та естетичні якості природного ландшафту (рослинність, водні поверхні, тектоніка рельефу, климатичні характеристики). Багаті природні умови місцевості, близьке розташування моря сприяли концентрації садово-паркових об'єктів переважно на приморських територіях;

- особливості антропогенного ландшафту - площа паркових територій (у великих маєтках розміри площі рекреації коливались від 40 га до 80 га, а в середніх та дрібних становили 5 - 20 га);

- функціональне призначення парків (завдяки сукупності кліматично-природних складових сучасні садово-паркові об'єкти Південного берега Криму мають лікувально-оздоровчу та курортну функцію);

- характер відкритих та замкнутих просторів (в парках досліджуваного регіону у переважної більшості присутні простори замкнутого характеру);

- історично сформовані переваги композиційного вирішення паркових структур;

- наявність археологічних об'єктів у структурі садово-паркових об'єктів регіону, який досліджується; та інші.

Завдяки морфологічному аналізу виявлені та проаналізовані основні та другорядні складові компоненти архітектурно-композиційної системи паркових просторів:

1) функціональні зони;

2) структурні компоненти «природного каркасу» - рельєф, зелені насадження, водоймища (якщо вони присутні на території парку);

3) антропогенні структурні елементи парку - доріжно-стежкова мережа, головні композиційні центри та підцентри, основні споруди; та інші;

4) оглядово-просторова структура парку - головні та другорядні композиційні вісі, основні композиційні акценти та вісі розвитку паркових зон, головні домінанти сприйняття (з позначенням зони впливу), додаткові домінанти.

Проведений аналіз ландшафтних та антропогенних складових садово-паркових об'єктів досліджуваного регіону дозволив визначити типологічні ознаки функціонально-планувальних структур. Розглянуті базові складові функціонального каркаса окремих парків у різні історичні етапи з виявленням функцій, які позначили характер зонування паркових територій. Побудовано функціональні моделі структури садово-паркових об'єктів регіону (кін. XVIII - початку XX ст.), що регламентують диференціацію паркової території на зони: парадну, рекреаційну, господарську, адміністративну. Серед позначених зон слід виділити дві домінуючі (у кінці XVIII - на початку XIX ст.): парадну, рекреаційну. Залежно від розмірів, парки кінця XVIII - початку XX ст. ділили на декілька головних зон: парадну, алей та прогулянок, набережної. Єдність здійснювалася частковим включенням лісових масивів у структуру паркових

зон, посилюючи органічність контакту природного та антропогенного ландшафту.

Проаналізовані схеми архітектурно-просторової композиції садово-паркових об'єктів Південного берега Криму з визначенням:

- головних та другорядних композиційних осей, основних композиційних акцентів та осей розвитку паркових зон, головної домінанти (з позначенням зони впливу), додаткових домінант;

- основних і додаткових композиційних центрів, основних споруд, виглядів з центральної зони парку, лінії огляду композиції при русі уздовж набережної.

У процесі дослідження були виявлені особливості формування садово-паркових об'єктів досліджуваного регіону Криму: активне використання природних форм ландшафту; обов'язкове включення екзотів у садово-паркові композиції; наявність різноманітних водних споруд (водних каскадів, фонтанів, декоративних водоймищ, джерел); активне використання в будівлях парків терас; та інші. Особливості ландшафту Південного берега півострова, що зберігаються впродовж століть, обумовили певні закономірності формування садово-паркових об'єктів цієї місцевості.

У третьому розділі «Алгоритм вирішення завдань щодо формування, проектування та подальшого удосконалення садово-паркових об'єктів» сформульовані принципи архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів. Обгрунтувані прийоми композиційної побудови парків в умовах ландшафту Південного берега Криму. З урахуванням перспективних тенденцій розвитку паркового будівництва для створення гармонійного архітектурно-ландшафтного середовища удосконалена методика формування садово-паркових об'єктів. Розроблено алгоритм вирішення завдань щодо проектування та подальшого удосконалення садово-паркових об'єктів.

Методика визначення основних методів та принципів формування садово-паркових об'єктів передбачає визначення передумов виникнення об'єкту дослідження, основних чинників впливу, визначення специфіки архітектурно-планувальної організації та визначення рекомендацій щодо формування і подальшого розвитку садово-паркових об'єктів.

До основних положень розробленої методики відносяться:

- необхідність дослідження композиційної єдності архітектурно-планувальної та ландшафтної структур при формуванні садово-паркових об'єктів;

- визначення композиційної ролі архітектурних елементів та елементів природного ландшафту як складових єдиної просторової садово-паркової системи.

Суть методики полягає у визначенні ієрархії факторів, які характеризують конкретну ситуацію, з урахуванням основних взаємозв'язків між ними, що викликано нерівнозначністю можливих варіантів формування об'єкта дослідження.

Важливою методологічною основою параметризації досліджуваних об'єктів є облік основних структурних компонентів та елементів садово-паркового об'єкту, природно-ландшафтних та історико-культурних чинників, які відповідають прийнятим територіальним параметрам.

Цільовим також є визначення структурних взаємозв'язків між основними компонентами - природними та антропогенними.

Загальна мета методики - сформувати уявлення про закономірності організації садово-паркових об'єктів з урахуванням територіальної специфіки.

В роботі удосконалені принципи формування садово-паркових об'єктів, що забезпечують побудову оптимальної з естетичної точки зору архітектурно-планувальної структури садово-паркового об'єкту, серед яких:

- принцип системності та структурної ієрархії (цілісності та просторових зв'язків), який грунтується на взаємозв'язку та взаємозалежності архітектурно-композиційного рішення та природних чинників зовнішнього середовища;

- принцип цілісності (естетичної доцільності);

- принцип історичної спадкоємності, який передбачає формування садово-паркового об'єкта з урахуванням історично створених природних, культурно-історичних, етнографічних та інших національних чи місцевих традицій, а також подальший розвиток комплексу із збереженням принципів, закладених у об'єкті на попередніх етапах формування (принцип застосовується при відновленні чи реставрації садово-паркового об'єкта);

- принцип функціональної відповідності - пошук функціональної структури, яка передбачає встановлення змістовних зв'язків (у тому числі візуально-просторових) із структуровими компонентами та структурою парка в цілому, з найбільш доцільним зонуванням та режимом єксплуатації об'єкта;

- принцип виявлення природної структури ландшафту;

- принцип архітектонічності композиційної та стильової узгодженості (гармонізації ландшафтної підоснови та архітектурних компонентів, природно-ландшафтної та архітектурної складової). При формуванні паркової композиції необхідно проаналізувати кожну з основних складових одиниць ландшафту у взаємозв'язку з іншими, враховуючи індивідуальний характер місцевості;

- принцип збереження та оновлення;

- принцип вільного простору;

- принцип пропорційності (гармонійних композиційних зв'язків);

- принцип контрастності (контрастного сполучення);

- принцип індивідуальності.

Для реалізації вказаних вище принципів запропоновані конкретні прийоми архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів.

Розроблена група методів, націлених на аналіз садово-паркових об'єктів, серед яких відокремлюються наступні: метод порівняльного аналізу, метод ландшафтно-композиційного аналізу, метод функціонального аналізу, метод морфологічного моделювання.

Таким чином, серед основних положень методики можливо виділити наступні:

1. Багатофакторний аналіз:

- розгляд характерних факторів та їх взаємовпливу з метою визначення оптимального напрямку щодо формування садово-паркового об'єкта;

- вивчення конкретної ситуації, яке проводиться з урахуванням специфіки архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів даного регіону (територія парку розглядається як складовий компонент структури міста (регіону).

2. Визначення системи показників (основних параметрів) об'єкта.

3. Варіантне моделювання та вибір найбільш відповідної моделі, яка забезпечує вибір архітектурно-композиційної структури садово-паркового об'єкта.

Розробка процесу формування садово-паркового об'єкта є процес, що розвивається в послідовних етапах, кожний з яких має свою внутрішню структуру.

Загалом процедура формування садово-паркового об'єкта складається з чотирьох основних етапів: I етап - збір інформації з визначенням чинників: містобудівних, ландшафтно - кліматичних, історико - культурних, композиційно - художніх та інших; II етап - аналіз факторів; III етап - композиційний аналіз; IV етап-побудова моделей.

Запропонована в роботі структура композиційного аналізу щодо проектування парків встановлює чотири основні етапи формування садово-паркового об'єкта на основі виявлення його композиційного каркасу: I - ландшафтно-просторовий аналіз (аналіз композиційної структури природного ландшафту); II - аналіз функціонального каркаса території; III -аналіз оглядово-просторової структури парку; IV - архітектурно-композиційний аналіз. На кожному етапі головний об'єкт дослідження і проектування визначається як система, що складається з взаємозв'язаних елементів, з'єднаних системоутворюючими зв'язками і може бути охарактеризована певними архітектурно-композиційними та функціональними параметрами.

Як показали дослідження, найбільш доцільними для ландшафтно-просторового та архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів є метод моделювання, основним завданням якого є пошук та вибір оптимальної структури заявленого об'єкту завдяки гармонійному співставленню її природних та антропогенних компонентів.

Базуючись на висновках попереднього аналізу була побудована і застосована до конкретного парку морфологічна модель планувальної структури садово-паркового об'єкту, яка формується при наявності: схеми аналізу ландшафтної структури місцевості; схеми функціонального зонування; схеми візуально-просторових зв'язків; схеми архітектурно-композиційного аналізу.

Структура моделі включає головні компоненти системи садово-паркового об'єкту, а саме: основні взаємодіючі складові (природні та антропогенні); функціональні зони; візуально - просторові зв'язки (мал. 1).

За допомогою розробленої методики надані конкретні пропозиції щодо удосконалення архітектурно-композиційної організації садово-паркових об'єктів в сучасних умовах з позначенням конкретних структур, основних параметрів і етапів формування. Запропонована процедура композиційного аналізу для проектування парків.

Розроблена у роботі методика є досить універсальною, але можливо проведення додаткових досліджень для отримання даних, що коригуватимуть розроблену модель формування садово-паркового об'єкта з урахуванням територіальної специфіки.



ВИСНОВКИ

1. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду садово-паркових об'єктів, вивчення композиційних особливостей та переваг різних епох дозволили визначити, що характер побудови паркової композиції залежить від комплексу взаємодіючих факторів: специфіки ландшафтних, містобудівних, соціально-історичних умов. На різних етапах історії закордонного та вітчизняного досвіду у галузі садово-паркового будівництва простежується розвиток та переутворення просторових типів паркових структур і типів просторів, у результаті чого були сформовані ті чи інші садово-паркові композиції. Аналіз поступового переутворення садово-паркових структур доводить те, що історія формування паркової композиції є прикладом спадкоємності садово-паркових прийомів різних епох у її поступовому розвитку.

2. Підсумки аналізу передумов формування та розвитку садово-паркового мистецтва об'єктів Південного берега Криму (кін. XVIII - початок XX ст.) дали можливість простежити «повний цикл» еволюції садово-паркових об'єктів: від початку зародження перших садиб (кін. XVIII ст.), розвитку і затвердження основних композиційних схем та принципів планування нових комплексів (сер. XIX ст.), до моменту занепаду та втрати первинного значення у зв'язку із змінами суспільних умов (середина XX ст.).

3. На підставі аналізу архітетурно-композиційних компонентів, що формують структуру садово-паркового об'єкту, надана їх об'ємно-просторова та естетична оцінка. Зафіксована домінуюча роль місцевого рельєфу у архітектурно-композиційній побудові садово-паркових об'єктів. Встановлені важливі складові ландшафтно-композиційної своєрідності парків Південного берега Криму: просторовість, багатоплановість, панорамність та інші.

4. Архітектурно-планувальний аналіз паркових зон як композиційних та образно-змістовних елементів дозволив визначити перелік закономірностей архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів Південного берега Криму.

5. Визначена типологічна класифікація планувальних структур садово-паркових об'єктів Південного берега Криму.

6. Сформульовані загальні принципи архітектурно-композиційної організації садово-паркових об'єктів, для реалізації яких запропоновані конкретні прийоми архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів.

7. Побудовано модель формування садово-паркового об'єкта, яка відображає зміст та логіку розвитку процесу ландшафтно-просторового й архітектурно-композиційного формування території. Структура моделі включає головні компоненти системи садово-паркового об'єкта, а саме: основні взаємодіючі складові (природні та антропогенні); функціональні зони; «каркас» візуально - просторових зв'язків.

8. Удосконалені методичні рекомендації щодо архітектурно-композиційного формування садово-паркових об'єктів. Представлені рекомендації щодо використання пріоритетних засобів ландшафтного проектування в умовах ландшафту Південного берега Криму. Запропонована процедура формування садово-паркових об'єктів.

Розроблена методика дає можливість оперативного прийняття рішення, а також уявлення про потенційні можливості та доцільність реалізації об'єкта без витрат часу на варіантне проектування за рахунок співставлення моделей.

Отримали подальший розвиток конкретні адресні рекомендації щодо проектування садово-паркових об'єктів в умовах ландшафту Південного берега Криму.

Проведена практична апробація розробленої методики.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лавлинська І.О., Ніколаєнко В.А. Особливості композиційної побудови парків в умовах рельєфу Південного берега Криму// Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті/ під заг.ред. Н.Є. Трегуб. - Харків: ХДАДМ, 2009. - № 5.- С. 123-126.

2. Лавлинська І.О., Ніколаєнко В.А. Структура архітектурно-композиційних компонентів та іх взаємозв'язків у об'єктах садово-паркового мистецтва Південного берега Криму // Сучасні проблеми архітектури та містобудування / під заг. ред. М.М.Дьоміна. - К.: КНУБА, 2009. - №22. - С. 286-292.

3. Лавлинська І.О., Ніколаєнко В.А. Історико-соціальні передумови виникнення та розвитку садово-паркових об'єктів Південного берега Криму// Сучасні проблеми архітектури та містобудування / під заг. ред. М.М. Дьоміна. - К.: КНУБА, 2010. - № 23. - С. 211-215.

4. Лавлинська І.О. Моделювання вмісту архітектурно-композиційної організації садово-паркових об'єктів Південного берега Криму // Сучасні проблеми архітектури та містобудування / під заг. ред. М.М.Дьоміна. - К.: КНУБА, № 36, 2010. - С. 243 - 248.

5. Лавлинська І.О. Система домінант у структурі садово-паркових об'єктів Південного берега Криму (на прикладі Воронцовського парку у Алупці) // Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури / під заг. ред. В.С. Дорофєєва. - Одеса: ОДАБА, 2010. - № 38. - С. 404 - 408.

6. Лавлинська І.О. Специфіка формування садово-паркових об'єктів Південного берега Криму // Будівництво та техногенна безпека/ під заг.ред. Є.Ф.Панюкова. - Сімферополь: НАПКБ, 2009. - № 29. - С. 8-15.

7. Лавлинська І.О. Специфічні закономірності композиційної побудови парків в умовах рельєфу Південного берега Криму // Будівництво та техногенна безпека/ під заг.ред. Є.Ф. Панюкова. - Сімферополь: НАПКБ, 2010.- № 30. - С. 10-18.

8. Лавлинська І.О. Структура природного ландшафту Південного берега Криму як формоутворюючий чинник садово-паркової композиції// Будівництво та техногенна безпека/ під заг.ред. Є.Ф. Панюкова. - Сімферополь: НАПКБ, 2010. - № № 33-34. - С. 8-16.



АНОТАЦІЯ

Лавлинська І.О. Методика формування садово-паркових об'єктів (на прикладі об'єктів Південного берега Криму). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.04 - містобудування та ландшафтна архітектура. - Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Полтава, 2011.

Дисертацію присвячено розробці та обгрунтуванню ефективних методів формування садово-паркових об'єктів. В дисертації визначені актуальність дослідження, зв'язок роботи з науковими програмами, мета, задачі, об'єкт, предмет, методи дослідження, наукова новизна, наукове і практичне значення результатів дослідження. Теоретична основа, актуальність теми обумовлені необхідністю створення моделей архітектурно-композиційної організації садово-паркових об'єктів.

У роботі розглянуто близько 45 об'єктів садово-паркового мистецтва, які представлені старовинними парками, садибами Південного берега Криму кінця XVIII - початку XX столітть. У результаті дослідження виявлені та проаналізовані історико-соціальні передумови і основні фактори, які впливають на виникнення, формування і розвиток садово-паркових об'єктів (на прикладі об'єктів Південного берега Криму). Досліджено особливості ландшафтно-планувального та архітектурно-композиційного формування структурних елементів садово-паркових об'єктів. Визначені типи садово-паркових структур. Сформульовані основні принципи композиційної побудови ансамблів, на основі яких розроблено моделі формування структури садово-паркового об'єкта.

...