Формування архітектурного середовища вулиць та площ центру Черкас в період з кінця ХІХ до початку ХХІ століття

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська державна академія будівництва та архітектури

УДК 72.01+72.03+711.7+711.24+712.4+712.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Формування архітектурного середовища вулиць та площ центру Черкас в період з кінця ХІХ до початку ХХІ століття

18.00.01. - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

Денисенко Юрій Миколайович

Одеса 2011

Загальна характеристика роботи

Історичний розвиток міського середовища призводить як до примноження, так і до трансформації, або й до зникнення позитивних надбань минулих часів. У міському середовищі найбільше піддаються змінам не архітектурні об'єкти, а елементи благоустрою, дизайну і предметного наповнення міських вуличних інтер'єрів. При добрій збереженості від ХІХ ст. архітектурних об'єктів на центральних вулицях Одеси, Львова, Харкова, Черкас та інших міст, характер благоустрою, предметне наповнення, образ вуличного простору змінювалися кілька разів. Важливо зрозуміти, які причини таких змін були раніше і є зараз; які фактори на це впливають - транспортні, функціональні, технологічні, ідеологічні, естетичні чи інші; який характер (спланований чи стихійний) мають процеси формування предметно-просторового середовища вуличних просторів центру міста. Виявлення позитивних і негативних прикладів формування відкритих просторів у центрах історичних міст є важливим підґрунтям для розробки пропозицій з планування сучасного їх розвитку на спадкових засадах.

Актуальність дослідження. Приділяючи значну увагу проектуванню, охороні, реставрації і реконструкції архітектурних об'єктів, архітектори часто недостатньо уважно відносяться до інших важливих компонентів міського середовища: елементів благоустрою та предметного наповнення. Хаотичне, неврегульоване встановлення реклами, кіосків, елементів візуальної інформації, малої архітектури «засмічує» міський простір, руйнує образ певного історичного середовища. Елементи міського дизайну, співмасштабні людині, візуально і фізично найближчі до людини, грають велику роль у створенні «духу місця». Вони можуть як збагачувати архітектуру та архітектурне середовище, так і навпаки, спотворювати архітектурне середовище та архітектурні об'єкти, нівелювати їх функціональну, естетичну, історичну цінності. Тому, вирішуючи завдання збереження і спадкового розвитку історичного міського простору, стає важливим проведення спеціальних наукових досліджень, обліку, охорони, реставрації і відтворення цінних історичних зразків благоустрою і предметного наповнення, особливо в тих випадках, коли цей простір має статус заповідної території або є складовою цінних історичних містобудівних комплексів.

Недостатнє відображення історії міського дизайну, засад еволюції формування міського архітектурного середовища в навчальних програмах підготовки архітекторів і дизайнерів створює прогалину у можливостях отримання якісної освіти, а згодом приводить до невміння правильно вирішувати проектні завдання.

Для сьогоднішнього стану архітектурної науки характерне підвищене зацікавлення до питань формування архітектурного середовища центрів міст та до пошуку правильних методів їх благоустрою і предметного наповнення. Найбільша увага дослідників до цієї теми виникала у зв'язку із тенденцією формування у центрах міст пішохідних зон, створенням безбар'єрних просторів, дослідженням взаємозв'язків між поведінкою міського населення та характером «освоєння» просторів та ін. Окрема група дослідників працювала над систематизацією складної і багаторівневої сукупності елементів міського дизайну (П.Нагорний, В.Шимко, В.Горбачев, В.Горохов, А.Сичова та ін.), але на даний час однозначної системи класифікації елементів міського дизайну так і не запропоновано. Відсутність класифікацій елементів середовища вуличних просторів центрів міст, знань з типології, морфології, конструктивних і стильових особливостей елементів відкритого історичного міського середовища, відсутність обґрунтованих положень з реконструкції, модернізації чи реставрації інтер'єрів вуличних просторів історичних центрів міст не сприяє якісному їх проектуванню у практиці. У наш час підвищується значення уважного відношення до регіональної історії і культури, до архітектури, до вивчення процесів розвитку кожного окремого населеного пункту і, зокрема, центру міста, який становить собою основу образу міста. Цей образ твориться не лише архітектурними об'єктами, але й відкритими просторами вулиць і площ, котрі часто є вагомою складовою містобудівної композиції центру. У відкритих, історично сформованих вуличних просторах центру міста, «реалізується» його громадське значення. Для них характерним є приймання поліфункціональних навантажень, котрі, з розвитком міста, увесь час збільшуються. Тому, зважаючи на підвищення інтересу дослідників до проблем збереження образу історичних центрів міст, належить розробити і рекомендації з оптимальної політики щодо пристосування середовища центрів міст до нових умов життєдіяльності людей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота велась згідно тематики дисертаційних робіт, затверджених Вченою радою ОДАБА, згідно комплексного плану науково-дослідних робіт кафедри основ архітектури та дизайну архітектурного середовища. Дaна робота відповідає програмі діяльності та рішенням Українського комітету з питань пам'яток та визначних місць ICOMOS. Дослідження питань розвитку елементів дизайну вулиць та площ міського центру, як важливих складових архітектурного середовища міста, що відіграють значну роль у формуванні його образу, реалізуються також відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року за № 37 "Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки та впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої та соціально-культурної сфер".

Мета дослідження: визначити закономірності формування середовища вуличного простору засобами архітектури і дизайну в умовах розвитку історичного центру міста.

Об'єкт дослідження: архітектурне середовище вуличних просторів центрів історичних міст. Основним об'єктом дослідження вибрано центр міста Черкаси, в якому проведено детальні дослідження процесів формування передметно-просторового середовища вуличних просторів як в історичному зрізі, так і в наш час. Крім того, результати та положення дисертаційної роботи формувалися з залученням аналізу об'єктів та процесів розвитку середовища вулиць та площ історичних центрів інших міст (Одеси, Львова, Харкова, Рівного, Полтави, Кіровограда та ін.).

Предмет дослідження: архітектурно-планувальні засоби, елементи міського благоустрою і предметного наповнення та прийоми формування за їх допомогою архітектурного середовища вулиць і площ центру міста.

Завдання дослідження :

1. Проаналізувати стан вивчення процесів формування архітектурного середовища вулиць і площ центрів історичних міст.

2. Виявити фактори, які впливали на формування архітектурного середовища вуличних просторів центру міста.

3. Проаналізувати процеси формування архітектурного середовища вулиць та площ центру історичного міста та роль елементів-складових середовища різних ієрархічних рівнів. Систематизувати формування архітектурно-предметного середовища центру згідно періодів розвитку міста.

4. Розробити класифікацію елементів архітектурного середовища вуличних просторів центральної частини міста.

5. Виявити закономірності формування архітектурного середовища вуличного простору центру міста засобами міського дизайну, враховуючи функціональні, ергономічні та пам'яткоохоронні вимоги.

6. Розробити рекомендації щодо збереження і спадкового розвитку образу вуличних просторів історичного центру міста, їх малої архітектури та дизайну на прикладі Черкас.

Хронологічні межі дослідження - з кінця ХІХ ст. (часи найбільшої будівельної активності в містах України, і зокрема, в Черкасах в 90-і роки ХІХ ст., забудова міст об'єктами, які складають основний історичний фонд сьогодні, початок активного благоустрою і проектування вулиць і площ з технічною інфраструктурою, об'єктами малої архітектури і мистецтва, запроектованим озелененням, предметним наповненням) і до початку XXI ст. Такий діапазон дозволяє відобразити період формування сучасного середовища вулиць та площ і прослідкувати процеси основних попередніх етапів його розвитку, висвітлити як негативні, так і позитивні приклади опорядження відкритих просторів центрів історичних міст.

Територіальні межі дослідження - архітектурне середовище вулиць і площ в центральних частинах історичних міст України; в Черкасах дослідженням охоплено частину центрального району міста, яка ідентифікується з функціями громадського центру, що сформований в процесі докорінної реконструкції у період з середини 1950-х до кінця 1980-х рр. Об'єктом детальних досліджень був просторовий комплекс вулиць, що формують ядро центру: по вул. Хрещатик, по бульвару Шевченка, а також відтинки інших суміжних вулиць і провулків.

Методика дослідження. Для аналізу формування архітектурного середовища центрів міст в період з кінця ХІХ - до початку ХХІ ст. була використана методика дослідження, яка ґрунтується на застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Для роботи використані, перш за все, історичний метод, який дозволяє дослідити виникнення, формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності, з метою виявлення закономірностей, порівняльно-історичний метод, який дозволяє виявити схожість і відмінність між явищами, що вивчаються, їх генетичну спорідненість. Використано також системний метод, за допомогою якого досліджено сукупність об'єктів та елементів (і взаємозв'язки між ними), що формують вуличний простір центру міста. Застосовувався також структурно-функціональний аналіз, який дозволив виділити і розпізнати окремі об'єкти та елементи складної функціонально-просторової структури вуличних просторів центрів міст, а також інші загальнонаукові теоретичні і емпіричні методи. В дослідженні також використовувались спеціальні наукові методи, використання яких залежить від специфіки дослідження конкретних архітектурних і архітектурно-середовищних об'єктів і процесів, як, наприклад, методи фотофіксації, морфологічного, графоаналітичного аналізів.

Наукова новизна:

1. Створена цілісна картина формування архітектурного середовища вуличного простору центру історичного міста (виведена на прикладі Черкас та підтверджена в результаті порівняння з іншими містами - Одесою, Харковом, Львовом, Рівнем, Полтавою, Кіровоградом та ін.), як складної системи взаємопов'язаних структур і об'єктів різних ієрархічних рівнів, від планувальної структури міста до окремих елементів, які уявляють собою зразки малої архітектури, предметного наповнення, технічної та інженерної інфраструктури вулиць і площ.

2. Розроблена класифікація об'єктів та елементів благоустрою і предметного наповнення міського вуличного середовища.

3. Виявлені закономірності формування архітектурного середовища вулиць і площ центру історичного міста згідно періодів розвитку з кінця ХІХ до початку ХХІ ст. (розкриті на прикладі Черкас та інших історичних міст).

4. Виявлені історичні та сучасні приклади і тенденції формування середовища відкритих просторів центрів міст.

5. Запропонована методика встановлення охоронного статусу для цінних історичних елементів міського дизайну, як об'єктів, що можуть бути прийняті до відповідних реєстрів як пам'ятки архітектури або пам'ятки міського дизайну (з розробкою спеціальної облікової та охоронної документації, а також з регламентуванням проведення дій щодо їх вивчення, методики охорони, збереження їх автентичності, консервації, реставрації та відтворення).

Практичне значення: Розроблені рекомендації щодо принципів спадкового формування сучасного архітектурного середовища вуличного простору центру історичного міста. На рівні концептуальних ідей запропоновані рішення деяких виявлених проблем опорядження вуличних просторів. Також, отримані результати можуть бути використані:

1. У навчальній та методичній літературі з історії дизайну архітектурного середовища, типології елементів міського дизайну, проектування об'єктів благоустрою та предметного наповнення вуличних просторів центрів міст.

2. При практичному проектуванні об'єктів благоустрою, предметного наповнення і мистецького опорядження вуличних просторів історичних та нових районів міст.

3. Як систематизований вихідний матеріал для подальших науково-дослідних робіт у сфері міського дизайну.

4. Для розробки рекомендацій та програм реставраційних та пам'яткоохоронних заходів щодо цінних історичних елементів міського дизайну.

5. Як методологічна база для вивчення, виявлення особливостей історико-архітектурного і середовищного розвитку центрів історичних міст в цілому, включаючи не лише їх архітектурно-планувальні характеристики, але й характер малої архітектури, предметно-просторового вирішення міських інтер'єрів. Цей аспект також важливий для збереження і спадкового розвитку неповторних образів міст.

Запропоновані керівні принципи формування архітектурного середовища центрів історичних міст, виявлені автором позитивні і негативні приклади і тенденції міського дизайну, опрацьовані рекомендації формування середовища вуличних просторів центрів міст були використані при проектуванні реконструкції міст Черкаської області (Акт від 16.07.2010 р., № 116/01-11 Управління містобудування та архітектури Черкаської обласної державної адміністрації, Акт № 01-15/07 від 15 липня 2010р. ПП «Рекламне агентство «Ринок»). Виявлені автором сучасні тенденції формування архітектурного середовища, особливості художньо-конструктивних рішень об'єктів міського дизайну, принципи їх формотворення та розташування, характерні для Черкас кінця ХІХ - початку ХХ століття, були впровадженні при проектуванні торгових кіосків (по вул. Смілянській, біля пам'ятки архітектури, колишньої жіночої гімназії, запроектованої архітектором В.В.Городецьким), зупинок громадського транспорту в комплексі з торговими кіосками. Виявлені автором особливості архітектурного вирішення фасадів та благоустрою вулиць центру Черкас використані при розробці проекту реконструкції житлового будинку під аптеку (автори проекту Горпинко П.І., Горпинко Н.В. (Акт від 16.04.2010 р. Комунального підприємства «Міське архітектурне бюро» Черкаської міської ради).

Особистий внесок здобувача. Основний зміст роботи опублікований у 8 наукових працях, у 6-ти з них разом із співавторами. Внесок автора полягає у постановці наукових завдань, опрацюванні питань формування середовища вуличного простору засобами архітектури і дизайну згідно меж дослідження (крім еволюції озеленення та освітлення), в визначенні закономірностей зазначеного формування.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації викладені та обговорені: на Дев'ятнадцятій науковій сесії Наукового товариства ім.Шевченка (м. Львів, 26 березня 2008 р,); на ХІІІ та XIV Міжнародних науково-методичних конференцях Управління якістю підготовки фахівців”, ОДАБА (Одеса, 15-17 квітня 2008 року, 22 - 24 квітня 2009 року); на Конференціях ВПС ОДАБА (Одеса, 16 травня 2008 року, 17-18 травня 2011 рр.); на Міжнародній конференції „Проблеми спадкоємного розвитку історичного центру міста: минуле, сьогодення, майбутнє” в рамках 9 Міжнародного архітектурно-будівельного форуму «Одеський дім» (м.Одесса, 22 - 25 травня 2008 р.); на Одеському міжнародному фестивалі “Degree & Profession” Фонду Ромуальдо Дель Б'янко (Одеса, 20-23 травня 2009 р.); на Міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій» (м. Львів-Урич (Тустань), 3-4 червня 2010 року), на засіданні наукового семінару «Інженерна архітектоніка, реставрація, реконструкція, урбоекологія, збереження архітектурної спадщини «АРК - 2011» (Одеса, 21 січня 2011 р.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 4-ох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури і джерел, додатків з актами впровадження, ілюстративними матеріалами. Обсяг дисертації:152 сторінки основного тексту, 76 сторінок таблиць, список використаних джерел на 203 позиції на 17 сторінках, 89 сторінок додатків.

Основний зміст роботи

В розділі 1. «Стан вивчення питання та методика дослідження» в результаті вивчення праць вітчизняних та закордонних авторів виявлено теоретико-методологічні основи дослідження Висвітлені питання сучасного урбаністичного розвитку історичних міст (В.Тимофієнко, В.Тімохін, Б.Черкес, П.Ричков, Ю.Шкодовський, С.Шубович, А.Скороходова, О.Слєпцов, Л.Ковальський, В.Ніколаєнко, А.Іванова, І.Іодо, М.Омельяненко, В.Вечерський та ін.), проблеми ергономіки, забезпечення адаптованості середовища для інвалідів (В.Мироненко, М.Шолух, І.Данчак та ін.), на серйозному рівні опрацьовані питання реставрації і збереження містобудівних комплексів та окремих об'єктів архітектури (М.Бевз, Є.Водзинський, Л.Прибєга, О.Лесик, О.Рибчинський, В.Уреньов, В.Лісенко, Н.Єксарьова, П.Нагорний, Н.Мельник, О.Моргун, та ін.), опрацьовані загальні тенденції розвитку дизайну, розкрито різні проблеми формування міського середовища, в тому числі засобами озеленення та МАФ (В.Тімохін, В.Проскуряков, В.Товбич, В.Мироненко, І.Родічкін, Л.Обуховська, В.Татарінова, Н.Шебек, С.Єжов, Н.Крижанівська, С.Шубович, С.Смоленська, А.Скороходова, П.Нагорний, Г.Мінервін, В.Горбачов, В.Шимко, А.Єфімов, К. Лінч, В.Горохов, В.Ткачов, В.Нефедов, А.Мардер, А.Сичова та ін.).. Виявлено, що праць з питань еволюції елементів міського дизайну і з дослідження процесів комплексного формування архітектурного середовища центру міста від планувальних структур до вирішення окремих елементів благоустрою та предметного наповнення не проводилось.

У розділі також обґрунтовується вибірка джерел, розкрита методика дослідження, проаналізовані фактори, які впливають на особливості формування архітектурного середовища міста і міського центру, викладено часові та територіальні межі дослідження. Показано, що на виникнення і розвиток міст найбільший вплив мали географічні і природно-кліматичні фактори. Ці фактори впливали на характер історичного, економічного і соціального розвитку, і як наслідок - відобразилися на формуванні архітектурного середовища як міста в цілому, так і його центру (наприклад, Черкаси і виникли спочатку, як прикордонна фортеця, потім як центр козацького руху, а пізніше, географічне положення і наявність великих ресурсів питної води, Дніпра, стали вирішальними у наданні місту статусу обласного центру). Виявлено також, що з розвитком суспільства на процеси формування архітектурного середовища центру міста збільшується вплив ідеологічних, економічних, технологічних та інформаційних чинників.

На основі вивчення праць з історії, аналізу іконографічних матеріалів, фотоархіву міста, публікацій з історії архітектури на прикладі Черкас обґрунтовується періодизація розвитку архітектури вуличних просторів центрів історичних міст. Матеріали дозволяють повноцінно представити характер міського середовища, починаючи з кінця ХІХ ст.: 1890-1917 рр., етап великої будівельної активності, забудова об'єктами, які дотепер складають основний історичний фонд сучасного міста, початок активного благоустрою, технічного і предметного наповнення вулиць та площ центру міста (влаштування тротуарів, вуличного освітлення, організованого озеленення - бульварів, скверів та ін., розділення руху, активний розвиток різних видів вивісок та реклами, та ін.). Наступні етапи - це реконструкції, орієнтовані на кардинальну зміну характеру опорядження архітектурного середовища вулиць центру міста. Крім зміни політичного устрою, важливим фактором, що кардинально вплинув на архітектуру і опорядження вуличних просторів, став автомобільний транспорт, активний розвиток якого став помітним у другому і третьому десятилітті 20 ст. Відбулися якісні зміни характеру середовища у міжвоєнний час. Поступово сформувався певний підхід у формуванні предметно-просторового середовища вулиць центру міста з характерним домінуванням ідеологічних пріоритетів (30-ті роки). У цей період (1921-1941 рр.) завершено формування архітектури та благоустрою центрального бульвару. Велике значення у цей час відіграють принципи вирішення середовища вулиць і площ центру міста, де передбачалися зони для демонстрацій, спеціальні місця для пропаганди, агітаційних щитів і т.д. З наданням місту статусу обласного центру розпочинається новий визначний етап формування архітектурного середовища центру Черкас (1954-1991 рр.): докорінна реконструкція центру міста, створення системи архітектурно - містобудівних ансамблів і взаємопов'язаних громадських площ, активний розвиток благоустрою і предметного наповнення вуличного простору, технічної інфраструктури. У цей час спостерігаємо тенденцію від застосування типових спрощених елементів до їх поступової індивідуалізації і збагачення форми. Цілковита якісна зміна характеру опорядження міського середовища сталася після 1991 року під впливом розвитку ринкових відносин, запозичення досягнень західних технологій і домінування комерційних інтересів, у зв'язку із широким впровадженням рекламних носіїв, бурхливим зростанням транспортних потоків у центрі та ін. Не зважаючи на появу регламентуючого законодавства у сфері землекористування, реклами та художнього опорядження, спостерігаємо у центрах міст картину хаотичного нагромадження елементів реклами, малих форм, та перенасичення предметного наповнення. Часові межі запропонованої періодизації умовні. Вони відображають лише загальні тенденції зміни характеру середовища і еволюцію різних елементів його опорядження.

У розділі 2. «Архітектурно-планувальний розвиток міста і міського центру, та їх вплив на характеристики вуличного середовища» розкрито взаємозв'язок між формуванням структури вуличних просторів центрів історичних міст та їх загальною планувально-просторовою схемою. У деталях ці вирішення розкриті на прикладі Черкас (у порівнянні з іншими подібними містами Полтавою, Сумами, Кіровоградом, Одесою), які характеризується зміною схем розвитку від довільного планування (у XVIII ст.), до комбінованої структури довільної і регулярної системи (яка почала розвиватись у ХІХ ст.), маючи в основі свого містобудівного каркасу лінійну або компактну структуру центру. На прикладі Черкас показано, що хоча, з початку XIX ст. і до середини XX ст., центр Черкас формувався, як компактне утворення у північно-східній половині міста, поблизу місць розташування Старого і Нового замків, та інших важливих адміністративних споруд попередніх часів, при подальшому розвитку міста, після отримання статусу обласного центру, з середини 1950-х рр., міський центр почав формуватись, як складна лінійна структура, паралельна до природної осі Дніпра. Хоча в цей же час при територіальному розширенні міста, його планувальна система трансформується з лінійної системи в складну за конфігурацією, в основі якої лежить прямокутно-прямолінійна система. Складно-лінійна структура центру міста, яка формується з середини ХХ ст., фактично реалізувала, з деякою інтерпретацією, ідею лінійного центру В.Гесте. архітектурний середовище вулиця площа

Аналіз еволюції вулиць центру Черкас також вказує на спадковий розвиток вуличної системи центру міста, як за функціональним призначенням, так і за розташуванням і за значенням. Запроектовані і створені за першим регулярним генеральним планом 1826 р. квартали центру Черкас, не зважаючи на спроби розділення або об'єднання їх (в радянські часи) в мікрорайони, формою, розмірами, розташуванням, виявились найбільш зручними і життєздатними. Еволюція площ центру Черкас пройшла шлях від лаконічної за формою прямокутної Соборно-Миколаївської площі, до складних за формою і різних за розмірами площ, сформованих в 2-й половині ХХ ст. Не зважаючи на визначальне вузьке функціональне призначення площ центру, вони, в усі періоди свого існування, несли поліфункціональне навантаження, мали найсучасніше і найбільш презентабельне опорядження. Аналіз еволюції забудови центру Черкас, класифікованої за просторовими характеристиками і за поверховістю, в контексті просторових і розмірних характеристик вулиць, кварталів, вказує, що не зважаючи на збільшення поверховості будинків з 2-х, 3-х, наприкінці ХІХ ст., до 5-ти, 9-ти, 10-ти, навіть, інколи, 14-ти поверхів, в 2-ій пол. ХХ ст., вуличний простір центру Черкас залишився відкритим, просторим, з відсутністю відчуття тиску архітектурних об'єктів на перехожих. А транзитний характер головних магістралей, з чітким прямокутним перетинанням другорядних вулиць, підкреслений лінійним характером рядових деревних і кущових насаджень вздовж бульвару і вулиць, зробив не лише можливим проїзд автотранспорту без заторів на початку ХХІ ст., але й залишив відчуття гармонійної динамічності, врівноваженості й упорядкованості. Для періодів кін. ХІХ - поч. ХХ ст., та кін. ХХ - поч. ХХІ ст. характерним є ущільнення відкритих просторів, забудова частини площ. Для рішень архітектури будинків періодів з кінця XIX ст. до 1917 р. і з 1991 до 2010 рр. характерні активні членування і ускладнення фасадів, що, з одного боку, збагачує середовище, а з іншого, ускладнює можливості гармонізації різних стилістичних, морфологічних, висотних та інших параметрів будівель та їх оточення. Більшість фасадів будинків періодів 1921-1941 рр. та 1954-1991 рр., характеризуються лаконічним трактуванням, що відповідає принципам конструктивізму і функціоналізму, економії матеріалів і засобів, аскетизму і обмежень, характерних для тих періодів. З одного боку, світло-сірі за кольором, нерідко типові прості форми забудови 2-ї половини ХХ ст. отримували нарікання монотонністю і низьким рівнем естетики (хоча естетичні якості будинків центрів досліджуваних міст можна оцінювати, як досить високі), з другого боку, подібність кольорографічних характеристик і форм давала можливість гармонійного цільного рішення простору.

У розділі 3. «Еволюція елементів благоустрою і предметного наповнення вуличних просторів центру міста» на основі узагальнення робіт з класифікації елементів середовища А.Мардера, Ю.Євреїнова, П.Нагорного, В.Горбачова та інших авторів, аналізу елементів благоустрою і предметного наповнення вуличних просторів центру Черкас та центрів інших міст, пропонується авторська класифікація об'єктів та елементів міського дизайну за призначенням. Вона побудована на принципах врахування відповідності видів елементів в інтер'єрах, на фасадах будинків та у відкритих просторах. Елементи міського дизайну класифіковані в наступні групи: будівельні елементи благоустрою, елементи функціонального обладнання, технічні елементи, засоби візуальних комунікацій, малі архітектурні форми - МАФ (які в дослідженні відокремлені від інших малих форм, розглядаються у вузькому значенні та об'єднують легкі конструкції, всередині яких, для виконання певних функцій, може знаходитись людина), озеленення, декоративні елементи, пам'ятники і монументи. Запропонований варіант класифікації не є безспірним (ряд елементів середовища може відноситись відразу до кількох типологічних груп, можуть бути також різні підходи до формування самих груп, що потребує подальших уточнень та узгоджень, але розглядається, як варіант принципової пропозиції по найбільш повному охопленні елементів). В розділі викладено аналіз еволюції елементів благоустрою і предметного наповнення архітектурного середовища центру Черкас, класифікованих за функціональним призначенням. Аналіз еволюції елементів міського дизайну показав, що вже в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. в місті існувала більшість видів міського дизайну, яка зустрічається в просторі вулиць та площ і зараз. Найбільш активне хаотичне наповнення предметними елементами середовища і засобами реклами відбувається саме в періоди ринкових відносин (1890-1917, 1991-2010 рр.). На прикладі смітників в роботі розвинута методика аналізу еволюції характеристик окремо взятого виду елемента середовища, а також схем їх розміщення та сполучень з іншими об'єктами та елементами. Запропонована методика, при її подальшому вдосконаленні і розширенні кола питань, які будуть охоплюватись, дозволить проводити подальші комплексні історико-архітектурні дослідження об'єктів міського дизайну.

У розділі .4 «Закономірності формування архітектурного середовища вуличного простору центру історичного міста» виявлені три групи принципів формування міського середовища: ідеологічно-організаційні, художньо-естетичні, функціонально-утилітарні. Розкрито закономірності формування архітектурного середовища вулиць та площ центру історичного міста на прикладі Черкас. Етап 1890-1917 рр. характеризується домінуванням засад пріоритетності розвитку центральних площ, вулиць, кварталів, їх найкращого благоустрою та найпередовішого обладнання, контрольованості виконання рішень уряду та постанов міської управи; ансамблевості, масштабності, презентабельності, художньої виразності та індивідуальності образу основної маси розташованих на центральних вулицях будівель та деяких малих форм. Спостерігається низький рівень естетичності більшості елементів технічного обладнання. Обладнання - найчастіше монофункціональне, а проте економічне і технологічне за формою і методами виготовлення. Спостерігається також деяка хаотичність наповнення вуличного простору. Процеси формування середовища в період 1921-1941 рр. характеризується домінуванням засад ідеологічності, масштабності, компактності, лаконічності. Проте більшість елементів середовища низької естетичної якості. Обладнання - монофункціональне і раціональне за формою. Етап 1943-1954 рр. характеризується домінуванням засад пріоритетності житлового будівництва, створення більш екологічного середовища методами озеленення, спадкового розвитку планувальних, архітектурних і дизайнерських об'єктів. В художньо-естетичному, композиційному аспекті вирішення елементів міського дизайну характеризується співмасштабністю, проте малою естетичністю більшості реалізацій. Роки 1954-1991 рр. характеризуються домінуванням засад ідеологічності (демонстрування засобами рішення середовищних об'єктів владних пріоритетів над загальнолюдськими), з елементами екологічності (компенсування руйнівного впливу викидів виробництва та автотранспорту шляхом організації високого рівня озеленення, тобто використанням принципів захисту та самовідновлення). В організаційному аспекті характерними для цього періоду є також принципи контрольованості, плановості, пріоритетності громадського транспорту, громадських та державних інтересів над приватними, інноваційності над спадковістю, що призвело до руйнування старого історично-сформованого середовища і формування принципово нового. В художньо-естетичному аспекті сформовано цільні, ансамблеві вирішення, чіткої ієрархічності, масштабні людині, художньої виразності, індивідуальності образу одних об'єктів, та неестетичності інших. Обладнання - при переважній більшості монофункціональних рішень, виникає немало прикладів поліфункціональності об'єктів, економічних та технологічних. Період 1991-2010 рр. характеризується домінуванням засад демонстрування засобами рішення середовищних об'єктів верховенства владних, комерційних, окремих приватних інтересів над загальнолюдськими і над громадськими, неекологічності, забруднення громадського простору. Проте з'являються рішення з елементами ергономічності, комфортності, безбар'єрності. В організаційному аспекті характерними є недотримання правил і норм, неконтрольованості, домінування приватного транспорту над громадським, інноваційності (матеріалів, технологій, форм, підходів). З'являються пошуки спадковості (в намаганні, хоч і не завжди, популяризації, збереження, реставрації та відтворення найбільш цікавих пам'яток архітектури). Часто спостерігається хаотичне наповнення і перенасичення середовища обладнанням, особливо комерційними засобами і приватним автотранспортом, домінуванням реклами над іншими об'єктами середовища, руйнації та занедбання ансамблів попередньої епох, ряду пам'яток архітектури та історії минулого, деяких елементів середовища (озеленення, зразків функціонального та технічного обладнання минулого). Композиційні аспекти часто нехтуються, зустрічаємо дисгармонійні, поліцентричні та неузгоджені вирішення, без презентабельності і художньої виразності чи індивідуальності (в ряді випадків серійні, неестетичні). Спостерігається збільшення об'єктів вуличного середовища, які розраховуються на поліфункціональне використання, раціональної форми, в одних випадках, неекономічності в інших.

Для нівелювання негативних підходів до формування середовища вулиць та площ центрів історичних міст запропонована наступна сукупність керівних принципів: принципи ергономічності, безбар'єрності, екологічності, пріоритетності суспільно-громадських цінностей над комерційними, участі населення в прийнятті важливих концептуальних і проектних рішень, емпіричного коригування теоретичних розробок, збереження і реставрації цінних історичних обєктів і елементів благоустрою та дизайну. Їх успішна реалізація можлива при дотриманні організаційних умов: пріоритет громадського транспорту над приватним; пішоходів над транспортом, спадковості над інноваціями, контрольованості і регульованості, науковості. Художньо-естетичні, архітектурно-композиційні вирішення повинні враховувати гармонійність (існуючому природному, історичному та архітектурно-художньому контексту; форми та конструкції функціональному призначенню об'єктів, регіональним особливостям ментального та культурного розвитку); цільності (ієрархічності; ансамблевості; масштабності); презентабельності; художньої виразності; індивідуальності образу. Сучасні умови вимагають раціональності, функціональності (максимальної пристосованості форм, конструкцій та інших характеристик до виконання покладенних на об'єкт завдань); економічності (поліфункціональності, варіативності, трансформативності); технологічності (інноваційності форм, матеріалів, конструкцій, характеру покриття, технологій збереження та нового виробництва об'єктів середовища; антивандального рішення форм, матеріалів, конструкцій, характеру покриття, які було б важко руйнувати та псувати); конструктивності (міцності, довговічності, надійності).

Виявлені цінні приклади і тенденції, які можна рекомендувати для впровадження в архітектурне середовище міст: ансамблевість і комплексність середовищних рішень, великі площі озеленення вулиць та площ з метою захисту людей від руйнівного впливу техногенного середовища, створення конструкцій для підвищення комфорту городян (на кшталт мостиків з тротуарів на проїжджу частину початку ХХ ст., призначених для переходу потоків води в дощову погоду), розробка поліфункціональних елементів середовища, в тому числі носіїв реклами, виготовлення високохудожніх пристовбурних огороджень дерев, квітників, газонів, виконання ряду заходів по боротьбі з несанкціонованими обклеюваннями приватними об'явами поверхонь малих форм і міського обладнання. Важливим фактором є ергономічність форми і конструкції елементів благоустрою та предметного наповнення вуличного середовища, функціональність містобудівної планувальної системи, продуманість дорожньо-транспортної структури, що забезпечує відсутність заторів; відтворення та регенерація історичних будівель, об'єктів міського дизайну опікування визнаними пам'ятками архітектури, їх задовільний стан і т. ін. Виявлені також приклади і тенденції, впровадження котрих в архітектурне середовище міст не є бажаним.

Запропоновано концептуальне вирішення окремих проблем опорядження вуличних просторів центрів міст: архітектурно-дизайнерські методи впорядкування безконтрольного розклеювання приватних оголошень; методи протидії знищенню озеленення при “розкритті” фасадів комерційних закладів (шляхом винесення окремо-стоячих вітрин вздовж тротуарів і організації озеленених підходів до самих будівель); методи протидії руйнуванню і спотворенню фасадів будинків великорозмірною рекламою, шляхом проектування фасадів будинків з завчасним врахуванням їх ролі, як рекламних носіїв. Зроблені також інші пропозиції щодо вдосконалення середовищних рішень. В розділі також запропоновані заходи по збереженню образу вулиць історичного міста, що включають в себе науково-дослідні, пам'ятко-охоронні, проектні та просвітницькі заходи. Розроблено принципове зонування центру міста за режимами регулювання міського дизайну: процесів оздоблення фасадів: а) будинки з суворим регулюванням оздоблення та обладнання фасадів; б) будинки з помірним регулюванням оздоблення та обладнання фасадів; в) будинки з загальним режимом регулювання; загальних процесів формування вуличного середовища: а) зона строгого регулювання; б) зона помірного регулювання; в) зона вільного режиму формування архітектурного середовища; г) зона, яка потребує втручання задля гармонізації середовища; озеленення вулиць та площ: а) зони суворого регулювання і збереження озеленення; б) зони реконструкції, відтворення озеленення; в) зони загального регулювання процесів озеленення. Також запропоновано виділення цінних об'єктів міського дизайну, що розташовані в архітектурному середовищі центру, які мають бути збереженими. Ці принципи розкрито детально на прикладі центру Черкас.

Базуючись на результатах дослідження та на основі вивчення навчальних планів ВНЗ України запропоновано уведення в систему підготовки дизайнерів архітектурного середовища таких навчальних предметів, як «Історія дизайну архітектурного середовища», «Проектування елементів благоустрою», «Типологія предметного наповнення вуличного середовища», «Матеріали та конструкції малих форм».

Висновки

1. Вивчення та аналіз літератури за темою дослідження показує, що не зважаючи на наявність науково-дослідних робіт, узагальнюючого комплексного дослідження принципів формування вуличного середовища центрів історичних міст з аналізом еволюції складових середовища різних ієрархічних рівнів, від планувальних структур до елементів благоустрою та предметного наповнення не проводилось.

2. Запропонована періодизація розвитку архітектурного середовища центрів міст в період з кінця ХІХ століття до початку ХХІ століття, що базується на виокремленні часових меж існування кардинально різних за якісними характеристиками вирішень благоустрою і предметного наповнення вулиць і площ центру міста (5 основних періодів). Виявлено, що цілковита якісна зміна характеру опорядження міського середовища сталася після 1991 року під впливом розвитку ринкових відносин, запозичення досягнень західних технологій і домінування комерційних інтересів, з широким запровадженням рекламних носіїв, бурхливим зростанням транспортних потоків у центрі та ін. Часові межі запропонованої періодизації умовні. Вони відображають лише загальні тенденції зміни характеру середовища і еволюцію різних елементів його опорядження.

3. Зроблено узагальнення досліджень попередників і створена більш цілісна картина формування архітектурного середовища вуличного простору центру міста, як складної системи взаємопов'язаних структур і об'єктів різних ієрархічних рівнів, від планувальної структури міста до окремих елементів, які уявляють собою зразки предметного наповнення вулиць і площ. В дослідженні виділені наступні ієрархічні рівні середовища: архітектурно-планувальна структура міста; центрального району міста; система вулиць і площ; квартал, комплекс будинків, будинок з прилеглою територією; фрагмент будинку з елементами благоустрою та предметного наповнення на прилеглій території; кілька елементів міського дизайну, об'єднаних територіально, функціонально, композиційно; окремі елементи міського дизайну.

4. Згідно періодів розвитку центру міста, вивчені процеси формування архітектурного середовища вулиць та площ, та еволюція складових середовища різних ієрархічних рівнів.

5. Запропонована класифікація елементів благоустрою і предметного наповнення міського середовища за призначенням, яка охоплює більшість елементів міського дизайну, дозволяє ідентифікувати і віднести до певної групи за певними ознаками будь які інші елементи, не відображені в представлених класифікаційних таблицях, прослідкувати їх еволюцію. Запропонована вище «Класифікація» побудована на взаємовідповідності видів елементів в інтер'єрах, на фасадах будинків та у відкритих просторах. Елементи середовища за призначенням згруповані в 7 груп, що діляться на підгрупи: будівельні елементи благоустрою, до яких відносяться конструктивні будівельні елементи та елементи комунікаційних систем; елементи функціонального обладнання, до яких відносяться елементи побутового та комунального обладнання, елементи спеціального обладнання (обладнання для створення комфортних умов, торгівельне обладнання, устаткування для ігор, спортивне устаткування), елементи систем огородження; технічні елементи середовища; малі архітектурні форми (які в дослідженні відокремлені від інших малих форм, розглядаються у вузькому значенні та об'єднують легкі конструкції, всередині яких, для виконання певних функцій, може знаходитись людина: до малих архітектурних форм віднесені кіоски, павільйони, зупинки, зупиночні комплекси, торгівельні палатки, будки); засоби візуальних комунікацій (які складаються з конструкцій зовнішньої реклами та різновидів вказівників); озеленення (яке складається з рослин і малих форм-носіїв та опор рослин); декоративні елементи (декоративні водойми, мистецькі декоративні форми, елементи декоративного освітлення та декоративне озеленення); пам'ятники та монументи.

6. Виявлені ідеологічно-організаційні (ІОП), художньо-естетичні (ХЕП) та утилітарно-функціональні принципи (УФП), які впливали на процеси формування архітектурного середовища вулиць та площ центрів історичних міст різних періодів. Етап 1890-1917 рр. характеризується: ІОП - домінування засад пріоритетності розвитку центральних площ, вулиць, кварталів, їх найкращого благоустрою та найпередовішого обладнання, контрольованості виконання рішень уряду та постанов міської влади; ХЕП - ансамблевість, масштабність, презентабельність, художня виразність та індивідуальність образу основної маси розташованих на центральних вулицях будівель та малих форм, естетичність більшості елементів технічного обладнання; УФП - здебільшого монофункціональність обладнання, економічність, технологічність форм і методів виготовлення, хаотичність наповнення вуличного простору. Період 1921-1941 рр.: ІОП - домінування засад ідеологічності; ХЕП - масштабність, компактність, лаконічність, неестетичність більшості елементів середовища; УФП - монофункціональність, раціональність. Етап 1943-1954рр.: ІОП - пріоритетність житлового будівництва, створення більш екологічного середовища методами озеленення, розвиток планувальних, архітектурних і дизайнерських об'єктів; ХЕП - масштабність, неестетичність більшості елементів середовища; УФП - монофункціональність, раціональність. Роки 1954-1991 рр.: ІОП - ідеологічність (демонстрування засобами рішення середовищних об'єктів владних пріоритетів над загальнолюдськими), елементи екологічності (компенсування шкідливого впливу організацією озеленення), засади контрольованості, плановості, пріоритетності громадського транспорту, громадських та державних інтересів над приватними, інноваційності над спадковістю, що призвело до руйнування старого історично-сформованого середовища і формування нового; ХЕП - цільності, ансамблевості, чіткої ієрархічності, масштабності, лаконічності, художньої виразності, індивідуальності образу одних об'єктів, та неестетичності інших; УФП - при переважній більшості монофункціональних рішень, виникає немало прикладів поліфункціональності об'єктів, економічність, технологічність. Період 1991-2010 рр.: ІОП - демонстрування верховенства владних, комерційних, окремих приватних інтересів над громадськими, неекологічність; недотримання законності, неконтрольованість, домінування приватного транспорту над громадським, хаотичного перенаповнення середовища обладнанням, особливо комерційними засобами і приватним автотранспортом, домінування реклами; ХЕП - інноваційність рішень, хоча в окремих містах намагання збереження, реставрації окремих об'єктів, дисгармонійності та неузгодженості, індивідуальності в ряді випадків та серійності, неестетичності в інших; УФП - впровадження ергономічності, комфортності, безбар'єрності; спостерігається збільшення об'єктів середовища, які розраховуються на поліфункціональне використання.

7. Розроблені рекомендації щодо принципів формування сучасного архітектурного середовища вуличного простору центру історичного міста. Рекомендовані керівні принципи: ергономічності, безбар'єрності, екологічності, пріоритетності суспільно-громадських цінностей над комерційними, участі населення в прийнятті важливих концептуальних і проектних рішень, емпіричного коригування теоретичних розробок, збереження і реставрації цінних історичних об'єктів і елементів благоустрою та дизайну.

8. Виявлені історичні та сучасні приклади і тенденції формування середовища відкритих просторів центрів міст не бажані, або корисні для впровадження в архітектурне середовище вулиць і площ.

9. На основі вивчення навчальних планів ВНЗ України запропоновано введення в систему підготовки дизайнерів архітектурного середовища таких навчальних предметів, як «Історія дизайну архітектурного середовища», «Проектування елементів благоустрою», «Типологія предметного наповнення вуличного середовища», «Матеріали та конструкції малих форм».

10. Зібрано, систематизовано і введено в науковий обіг великий пласт історичного, архівного, іконографічного, фотографічного матеріалу, який може бути використаний в подальших наукових роботах, в тому числі і наступними дослідниками. Ряд результатів дослідження вже впроваджено і може бути в подальшому впроваджено в практичне проектування елементів міського дизайну та їх комплексів, а також може бути використано в майбутньому для наукових та навчально-методичних видань.

11. Запропоновано встановлювати охоронний статус для цінних історичних елементів міського дизайну, як об'єктів, що можуть бути прийняті до відповідних реєстрів як пам'ятки архітектури або пам'ятки міського дизайну (з розробкою спеціальної облікової та охоронної документації, а також з регламентуванням проведення дій щодо їх вивчення, методики охорони, збереження їх автентичності, консервації, реставрації та відтворення).

Публікації автора за темою дисертації

1. Денисенко Ю.М., Денисенко К.В. До питання формування архітектурного середовища Черкас// Проблемы теории и истории архитектуры Украины: Сборник научных трудов АХИ ОГАСА.- Одесса: Астропринт, 2008.- Вып. 8.-С.104- 109.

2. Денисенко К. В., Денисенко Ю. М. Бар'єрне середовище, як принцип захисту від згубного впливу техногенної цивілізації // Проблемы теории и истории архитектуры Украины: Сборник научных трудов АХИ ОГАСА.- Одесса: Астропринт, 2009.-Вып. 9.-С.250 - 256.

3. Денисенко Ю.М. Необхідність змін в системі архітектурної, архітектурно-дизайнерської і дизайнерської освіти//Проблемы теории и истории архитектуры Украины: Сборник научных трудов АХИ ОГАСА.-Одесса: Астропринт, 2009.-Выпуск 9.-С.283-287.

4. Денисенко Ю.М., Денисенко К.В.Особливості формування архітектурного середовища центру Черкас // Вісник національного університету «Львівська політехніка». Архітектура.-Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. -Випуск № 656.-С.181 - 189.

5. Денисенко Ю.М. Вдосконалення середовищних рішень сучасного міста// Проблемы теории и истории архитектуры Украини: Сборник научных трудов АХИ ОГАСА. - Одесса: Астропринт, 2010. - Выпуск 10. - С. 109- 112.

6. Денисенко Ю.М., Денисенко К.В., Гамза І.В. Історія і проблеми благоустрою Черкас в період з кінця ХІХст. по 1917 р.(за матеріалами архівних досліджень) // Проблемы теории и истории архитектуры Украины: Сборник научных трудов АХИ ОГАС.-Одесса: Астропринт, 2010.-Выпуск 10.-С. 112-117.

7. Денисенко Ю.М., Денисенко К.В. Приклади і тенденції історичного і сучасного розвитку архітектурного середовища Черкас та сучасного розвитку середовища інших міст, корисні, або не бажані для впровадження в архітектурне середовище українських міст//Проблемы теории и истории архитектуры Украины: Сборник научных трудов АХИ ОГАСА.-Одесса: Астропринт, 2010. - .Выпуск 10.- С. 179-188

8. Yuriy Denysenko, Kateryna Denysenko. The protection of architectural ensembles and environment ensembles in Cherrassy in the second half of the 20th century as an important problem in the preservation of architectural and cultural heritage //Architecture of the second half of the 20th century - studies and protection. Krayowy Oњrodek Badaс i Dokumentacji Zabytkow - Warszawa Berlin: ICOMOS Polska, ICOMOS Deutschland, 2010. - P.47 -52.

Анотація

Денисенко Ю.М. Формування архітектурного середовища вулиць та площ центру Черкас в період з кінця ХІХ до початку ХХІ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01. - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. - Одеська державна академія будівництва та архітектури, Одеса, 2011 р.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню процесів формування архітектурного середовища центру Черкас, еволюції характеристик об'єктів та елементів середовища, виявленню закономірностей розвитку архітектурного середовища вулиць та площ центру зазначеного міста. Створена більш цілісна картина формування архітектурного середовища центру Черкас, проаналізовано фактори впливу на формування середовища; виявлено позитивні та негативні приклади і тенденції розвитку міст. Сформульовано принципи формування міського середовища центру історичного міста. Запропонована авторська класифікація об'єктів міського дизайну, внести зміни в систему підготовки дизайнерів архітектурного середовища та чітко виділити поняття «об'єкт міського дизайну", як об'єкт, що може бути віднесений до пам'яток архітектури.

Ключові слова: архітектурне середовище, еволюція елементів середовища, принципи формування архітектурного середовища.

Аннотация

Денисенко Ю.Н. Формирование архитектурной среды улиц и площадей центра Черкасс в период с конца ХIХ по начало ХХI в. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01. - Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. - Одесская государственная академия строительства и архитектуры, Одесса, 2011 г.