Принципи формування водно-туристичних комплексів в умовах Причорномор’я України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

УДК 725.87

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВОДНО-ТУРИСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ В УМОВАХ ПРИЧОРНОМОР'Я УКРАЇНИ

18.00.02 - „Архітектура будівель та споруд”

НІКАНОРОВ Сергій Олександрович

Київ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства науки і освіти України

Науковий керівник:

доктор архітектури, професор ЄЖОВ Валентин Іванович,

Київський національний університет будівництва і архітектури,

професор, завідувач кафедри основ архітектури та архітектурного проектування.

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор

УРЕНЬОВ Валерій Павлович,

Одеська державна академія будівництва і архітектури,

професор, завідувач кафедри архітектури будівель і споруд

кандидат архітектури

РОГОЖНІКОВА Олена Євгенівна,

ТОВ «КРАМАЛ-СТУДІО», головний архітектор проектів

Захист відбудеться 26 лютого 2009 року о 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою:

03680, м. Київ-37, Повітрофлотський пр., 31, ауд. 466

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою:

03680, м. Київ-37, Повітрофлотський пр., 31.

Автореферат розісланий 26 січня 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Товбич

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЯ

Ніканоров С.О. Принципи формування водно-туристичних комплексів в умовах Причорномор'я України. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель і споруд. - Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ, 2008.

У дисертації досліджені сучасні можливості формування водно-туристичних комплексів на прибережній території України, що є одним з найважливіших питань при плануванні та забудові приморських міст.

На підставі аналізу досвіду проектування і будівництва рекреаційних будівель і споруд визначені фактори, що впливають на формування водно-туристичних комплексів, виявлені місця можливого розташування водно-туристичних комплексів, їх місткість, класифікація і просторова організація.

У дисертації виділені основні принципи, які приймаються до уваги під час спорудження водно-туристичних комплексів: комплексність організації та сукупність об'єктів комплексу; максимальне злиття та об'єднання структур комплексу з прибережною зоною з метою створення найбільш комфортних умов відпочинку та формування єдиного середовища з урахуванням збереження особливостей міського чи сільського ландшафту узбережжя; оптимальне розміщення водно-туристичного комплексу, що відповідає максимальним потокам туристів, і близького розміщення пам'яток історії та культури, зручність, комфортність і якість обслуговування для пожильців при водно-туристичному комплексі.

Ключові слова: туристичний комплекс, туризм, флотель, ботель, маршрут туристський.

АННОТАЦИЯ

Никаноров С. О. Принципы формирования водно-туристических комплексов в условиях Причерноморья Украины. - Рукопись. Диссертация на получение научной степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры. Киев, 2008.

В диссертации исследованы современные возможности формирования и организации водно-туристических комплексов на прибрежной территории Украины, что представляет собой важнейшие вопросы при планировании и застройке приморских городов.

В работе выделены внешние и внутренние факторы, представляющие собой причину, движущую силу процесса формирования водно-туристических комплексов, явления, определяющие их характер или отдельные их черты. В связи с тем, что архитектурно-планировочная организация городских Причерноморских территорий Украины имеет большое значение, предложения по созданию ВТК разрабатывались комплексно, на основе всестороннего учета факторов, определяющих специфику природных условий, функционального использования планировочной структуры территорий, в тесной взаимосвязи с решением архитектурно-планировочных вопросов города в целом. Исследование и анализ факторов и условий, влияющих на формирование водно-туристических комплексов, позволяет создавать комплексы на Причерноморье Украины путем гармоничного объединения объектов туристического познания с архитектурой современных сооружений для проживания, обслуживания и развлечений для туристов, а также рационального использования природы: ландшафта, водных ресурсов и прибрежных зон, без которых формирование водно-туристических комплексов невозможно.

С помощью анализа типологических характеристик определено место водно-туристического комплекса в общей классификации рекреационных комплексов, а исследование условий Причерноморья Украины указывает на значительные преимущества при размещении ВТК в данных условиях. Изучение планировочной организации рекреационных районов позволило определить места размещения на причерноморском побережье и классификацию ВТК.

В работе выделены основные принципы, принимаемые во внимание при сооружении водно-туристических комплексов: комплексность организации и совокупность объектов комплекса (типологический принцип); максимальное слияние и объединение структур комплекса с прибрежной зоной с целью создания наиболее комфортных условий отдыха и формирования единой среды с учетом сохранности и особенностей городского или сельского ландшафта побережья (средовой принцип); оптимальное размещение водно-туристического комплекса, соответствующе максимальным потокам туристов и близости размещения памятников истории и культуры; удобство, комфортность и качество обслуживания проживающих при водно-туристическом комплексе (функциональный принцип).

Современная архитектурно-планировочная организация отдельных зон и объектов делает водно-туристический комплекс универсальным, создавая возможность выбора любых форм отдыха в любые временные периоды.

Основой принципа универсальности является создание в одном комплексе многообразия рекреационных процессов: прием, проживание, питание и дополни-тельное обслуживание (зрелищно-развлекательное, спортивно-оздоровительное, лечебно-оздоровительное, туристско-экскурсионное, торгово-бытовое, банковское, средства связи). В основу принципов формирования ВТК в условиях Причерноморья Украины положены современные тенденции строительства и архитектуры, в том числе создание единой композиционной и функциональной структуры комплекса, его связь с окружающей средой.

Ключевые слова: туристический комплекс, туризм, флотель, ботель, маршрут туристический.

ANNOTATION

Nikanorov S. O. Principles of forming of water-tourist complex in the conditions of Prychornomorska territory of Ukraine. - Manuscript. Dissertation on the scientific degree of candidate of architecture according to the speciality 18.00.02 - Architecture of buildings and structures. - Kyiv National University of Construction and Architecture. - Kyiv, 2008.

In dissertation research modern possibilities of forming water-tourist complex in the conditions of Prychornomorska territory of Ukraine which is one of important questions at planning and building of seashore cities. On the basis of analysis experience of planning and building of recreative buildings and structures, certain factors which influence on forming of water-tourist complexes, on that ground exposure of place of possible location of water-tourist complexes, their capacity, classifycation and spatial organization. In dissertation selected basic principles which are taken into account during building of water-tourist complexes: complexity of organization and aggregate of objects of complex; maximal confluence and association of structures of complex with an off-shore area with the purpose of creation of the most comfort terms of rest and forming of the unique environment taking into account the maintenance of features of city or rural landscape of coast; optimum placing of water-tourist complex which answers the maximal streams of tourists near placing of sights of history and culture, comfort, comfort and quality of service, for lodgers at a water-tourist complex.

Keywords: tourist complex, tourism, flotel, botel, tourist route.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема формування рекреаційних комплексів набуває усе більшого значення, розвиток туризму та рекреації в Україні є невід'ємним фактором розширеного відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил людини.

Україна має унікальні рекреаційні та історико-культурні туристичні ресурси. Площа потенційних рекреаційних ресурсів становить 12,8 % території України. Тут зосереджені виняткові умови для лікування, оздоровлення, відпочинку та реабілітації - морська вода узбережжя Криму, Одеси та Херсону, мінеральні води (більше ніж 550 джерел) Прикарпаття і Закарпаття, грязі лиманів та озер Криму, Одеси, Херсону, Вінниці та Донбасу.

Для цілей туризму в Україні використовуються також природно-заповідні території - національні парки, регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники та інші об'єкти, які становлять 3,9 % території нашої країни.

Однак, використання природного потенціалу України не перевищує 25 %, це призводить до значного зменшення рекреаційних потоків у країну, зменшення заповнюваності закладів відпочинку і туризму, вимушеного скорочення їх персоналу, зменшення фонду місць для відпочивальників, закриття ряду закладів.

Слабке використання водних ресурсів Причорномор'я України, а також відсутність комплексного формування на цій території окремих об'єктів водного туризму, в значному ступені стримують темпи будівництва, що призводить до нерівномірного використання рекреаційних ресурсів Чорноморського узбережжя України та, як результат, до диспропорції в розподілі потоків відпочивальників. Організація відпочинку на території Причорномор'я України може забезпечуватись при розробці системи водно-туристичних комплексів (ВТК), заснованої на виявленні потенційних природних ресурсів, об'єктів туризму та громадських потреб в об'єктах водної рекреації.

Значний внесок у проектування і дослідження проблеми відпочинку та рекреаційної архітектури внесли українські та російські фахівці. Туристські бази і комплекси: М. І. Барановський, Ю. А. Бондар, П. І. Бронников, М. Б. Біржаков, М. В. Виноградова, В. В. Владимиров, Ю. А. Гагін, Н. Н. Горбунова; оздоровчо-спортивний туризм: В. Д. Дехтяр, Д. В. Єжов; мотелі і кемпінги В. І. Духовний; архітектура громадських будівель і комплексів: В. І. Єжов, С. В. Єжов; історія туризму: Л. С. Залесська, І. О. Косаревський, Л. Г. Лук'янова, Л. Б. Лунц, А. І. Мелік-Пашаєв, А. Б. Некрасов, В. І. Цибух, В. К. Федорченко, Ф. Н. Якимович; ландшафтна архітектура Т. Ф. Панченко.

Значним є внесок зарубіжних фахівців у формування архітектури водних комплексів: Ж. Батлер, В. Бомбарделлі, С. Брокман, М. Гаррет, Л. Вайн, Ж. Думазедіє, Ж. Канділіс, М. Клавсон, Ж. Кюзаньє, Ш. Ле Корбюзьє, Ж. Матюшен, У. Мерцер, Р. Ортнер, Р. Парсон, М. Рагон, М. Тошков.

Зазначена тема розглядається у багатьох наукових працях у вигляді статей, книг, монографій, викладених у різних виданнях. Їх аналіз показує ряд складних теоретичних і практичних питань, що потребують вивчення, комплексного дослідження та практичної реалізації.

Таким чином, актуальним теоретичним завданням є проведення аналізу теоретичних і практичних досягнень у галузі водно-туристичних комплексів з урахуванням їх формування на території Причорномор'я України. Існують усі необхідні теоретичні та практичні передумови для формування комплексів цього типу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі основ архітектури та архітектурного проектування КНУБА, відповідає концепції Української академії архітектури «Національна програма розвитку української архітектури» (№ 582.94-94; 2-га редакція 2002 р.), де обґрунтовано необхідність наукової розробки основоположних принципів створення і розвитку сучасної архітектури. Відповідає концепції Закону України «Про туризм» (№ 1282-IV від 18.11.2003), в якому установлені заходи щодо раціонального використання туристичних ресурсів і регулювання відносин, пов'язаних з організацією туризму та здійсненням туристичної діяльності на території України. Наукові результати роботи увійшли до програми курсу «Архітектурне проектування».

Мета дослідження - визначення особливостей і розробка принципів формування водно-туристичних комплексів в умовах Причорномор'я України.

Завдання дослідження:

– узагальнити науково-теоретичні дослідження, досвід проектування і будівництва в галузі водно-туристичних комплексів;

– виявити фактори та умови, що впливають на розвиток водно-туристичних комплексів;

– розробити класифікацію водно-туристичних комплексів;

– визначити туристичні маршрути при водно-туристичному комплексі в умовах Причорномор'я України;

– у результаті дослідження прибережної території та аналізу організації водно-туристичного комплексу розробити вимоги та запропонувати варіанти розміщення комплексів на території Причорномор'я України;

– виявити функціонально-планувальну організацію та своєрідність найбільш загальних структурних принципів улаштування окремих зон і об'єктів комплексу, виходячи зі специфіки обслуговування туристів-водників.

Об'єкт дослідження - водно-туристичний комплекс.

Предмет дослідження - особливості та принципи формування водно-туристичного комплексу в умовах Причорномор'я України.

Методи дисертаційного дослідження. Застосовано метод експериментального проектування при розробці пропозицій щодо розміщення ВТК в умовах Причорномор'я України, узагальнення наукових концепцій щодо діючих рекреаційних об'єктів АР Крим. У роботі залучені матеріали з гігієни, психології, фізіології, географії, соціології та кон'юнктури попиту на товари споживання, пов'язані з питаннями відпочинку і туризму.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

– узагальнені науково-теоретичні дослідження, досвід проектування і будівництва в галузі архітектури ВТК;

– досліджені основні фактори, що впливають на розвиток водно-туристичного комплексу, та визначена роль туризму як перспективної форми відпочинку людей;

– визначені місця розміщення водно-туристичного комплексу в умовах Причорномор'я України та надані рекомендації щодо їх організації;

– визначені фактори, що впливають на розробку пізнавальних туристичних маршрутів при ВТК;

– визначені основні функціональні зони водно-туристичного комплексу, їх взаємозв'язки, архітектурно-планувальна організація закладів комплексу;

– розроблені прийоми архітектурно-просторового рішення водно-туристичного комплексу;

– розроблена класифікація водно-туристичних комплексів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть використовуватись під час вузівської підготовки архітекторів, особливо при вивченні «Основ архітектурного проектування», «Основ архітектурної композиції», «Основ ландшафтного проектування» і «Проектування будівель і споруд».

Результати дослідження можуть застосовуватись при виборі території під будівництво під час проектування ВТК, а також при розробці нормативної бази та методичної літератури з проектування рекреаційних закладів. У роботі отримані результати, що стосуються принципів і прийомів проектування та розміщення ВТК, можуть сприяти підвищенню ефективності проектування даних об'єктів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на 66, 67, 68, 69-й науково-практичних конференціях КНУБА, Київ, 21.04.2005; 18.04.2006; 18.04.2007 і 16.04.2008, застосовані при розробці методичних вказівок «Спортивні споруди в структурі ВТК» для студентів 5-го курсу дисципліни «Архітектурне проектування».

Публікації. Результати дисертації викладені у п'яти статтях, опублікованих у збірниках наукових праць видань ВАК.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота загальним об'ємом 194 сторінки складається з термінологічного словника, вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, викладених на 125 сторінках, 48 рисунків, що розкривають хід роботи, трьох додатків, списку використаних джерел зі 169 найменувань (13 с.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначені мета, об'єкт, предмет, методи та задачі дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретична і практична цінність роботи, особистий внесок, наводяться дані щодо апробації основних результатів, структури та обсягу роботи.

У першому розділі „Передумови формування водно-туристичних комплексів” здійснюється аналіз та узагальнення теоретичних і практичних досліджень в галузі водно-туристичних комплексів. На підставі цього узагальнюються основні чинники та засоби організації архітектури рекреаційних об'єктів.

Аналіз теоретичних досліджень показує, що наукові праці в галузі водного туризму дають відповіді на низку складних теоретичних і практичних питань в галузі архітектури туристичних комплексів. Вивчені окремі напрямки. Однак, відсутнє комплексне дослідження проблеми в цілому. Водно-туристичні комплекси розглядаються у багатьох наукових працях у вигляді статей, книг, монографій, викладених у різних виданнях. Їх аналіз показує ряд складних теоретичних і практичних питань, що вимагають вивчення та практичної реалізації.

Як свідчить практика, проектування і будівництво водно-туристичних комплексів отримує широкий та інтенсивний розвиток за кордоном.

Плавучі готелі та водно-туристичні комплекси для обслуговування водних туристів проектуються та будуються у багатьох країнах: Франції, Греції, Швейцарії, Данії, Нідерландах, Швеції, Іспанії, США та Канаді.

Для впровадження та подальшого розвитку подібних комплексів на Причорноморській території України, мають бути розроблені нові експериментальні проекти, які передбачатимуть сучасні науково-практичні досягнення в галузі технології, архітектури та конструкцій.

Причорноморська територія України, особливо АР Крим, найбільш підходить для формування ВТК, оскільки дає можливість використання акваторії Чорного моря, прибережних ландшафтів і пам'яток історії для проведення пізнавальних екскурсій, організації різних туристичних маршрутів.

Однак, аналіз досвіду проектування і будівництва свідчить про відсутність єдиної класифікації водно-туристичних комплексів і методики вибору місць їх розміщення з урахуванням концентрації пам'яток історії та культури.

У роботі виділені зовнішні та внутрішні фактори, які являють собою причину, рушійну силу процесу формування водно-туристичних комплексів, явища, що визначають характер або окремі їх риси.

Зовнішні фактори впливають на формування комплексів шляхом демографічних і соціальних змін; економічного та фінансового розвитку; зміни політичного та правового регулювання; технологічних змін; торгового розвитку; транспортної інфраструктури та безпеки подорожей.

Внутрішній фактор - це, в першу чергу, фактор ринку, що впливає на формування водно-туристичних комплексів: процеси попиту, пропозицій; сегментація ринку, в якому розвивається туристський продукт; маркетинг; туристичний приватний сектор. Особливості сучасних ринкових факторів: попит стає постійним запитом, а не привілеями; більше уваги приділяється індивідуальному туризму; збільшується частина канікул, особливо в зарубіжних подорожах.

На підставі вивчення науково-теоретичних досліджень, досвіду проектування і будівництва, факторів і умов, що впливають на формування водно-туристичних комплексів, виявлені головні вимоги до проектування і будівництва цих комплексів: функціональні, архітектурно-художні та вимоги економічності.

Функціональні вимоги передбачають створення для людей у приміщеннях і на території комплексу оптимальних умов, які відповідають тому чи іншому функціональному процесу, для здійснення яких ці приміщення чи територія призначені. Функціональні вимоги полягають, насамперед, у найбільш повній відповідності кожного об'єкта комплексу своєму призначенню.

Архітектурно-художні (естетичні) вимоги до водно-туристичних комплексів виявляють найважливіші риси в архітектурі. Комплекс повинен бути виконаний з віддзеркаленням географічних і кліматичних факторів, а також національних архітектурних форм і традицій, але не механічно взятих зі спадщини минулого, а творчо опрацьованих на підставі сучасних вимог у технічному та естетичному відношенні. Необхідно створювати органічний зв'язок комплексу з місцем його розташування, з природними умовами та із сусідньою забудовою, тобто, необхідним є забезпечення належної ансамблевої гармонійної єдності, а також єдності та відповідності загальної архітектурної форми комплексу його конструкціям.

Економічність технічних рішень, вибраних при проектуванні та будівництві водно-туристичних комплексів, - одна з важливих вимог. Усі вимоги, що ставляться до комплексу в цілому та до його елементів, необхідно виконувати при мінімальній вартості та трудомісткості вибраного рішення. Основні критерії економічності проектованої будівлі - її будівельна вартість (кошторисна вартість), вартість експлуатації і строк амортизації. Економічність водно-туристичного комплексу, який споруджується, досягається вибором доцільного архітектурно-планувального та конструктивного рішення, що гарантує зменшення трудомісткості будівництва.

Ставлячи вимоги до проектів водно-туристичних комплексів необхідно враховувати сучасний рівень розвитку науки, техніки, економіки та мистецтва, оскільки зазначені комплекси в нашій країні є унікальними та забезпечують перебіг складних функціональних процесів.

У другому розділі “Особливості містобудівної, функціонально-планувальної та просторової організації” здійснюється аналіз типологічних характеристик і дослідження містобудівних і соціально-економічних факторів, які безпосередньо впливають на розвиток і формування водно-туристичних комплексів в умовах Причорномор'я України. На підставі цього визначено місце ВТК в загальній класифікації рекреаційних закладів та розроблено класифікацію ВТК, а також класифіковано туризм при водно-туристичних комплексах.

Аналіз типологічних характеристик і дослідження містобудівних і соціально-економічних факторів, які безпосередньо впливають на розвиток і формування водно-туристичних комплексів в умовах Причорномор'я України, дозволили визначити місце ВТК в загальній класифікації рекреаційних закладів та розробити класифікацію ВТК, а також класифікувати туризм при водно-туристичних комплексах.

На підставі проведеного аналізу практики будівництва та експериментального проектування рекреаційних об'єктів на Причорноморській території України визначена місткість водно-туристичних комплексів, яка становить від 120 до 500 місць, при цьому загальна територія комплексу займає від 10 до 50 га з розрахунку 100 -150 мІ на місце: малої місткості - 120 - 150 місць на території від 10 до 15 га; середньої місткості - 160 - 250 місць на території від 15 до 35 га; великої місткості - 300 - 500 місць на території від 35 до 50 га.

Із функціональним профілем рекреаційних закладів пов'язаний критерій капітальності забудови (капітальність будівель і споруд визначається вимогами міцності, вогнестійкості та довговічності). Згідно з критеріями капітальності забудови ВТК є капітальними. З критерієм капітальності пов'язаний критерій стаціонарності. Усі заклади ВТК є стаціонарними, розрахованими на постійну експлуатацію на визначеному місці. Стаціонарними є будівлі та споруди ВТК, зведені на фундаментах.

Дослідження прибережних територій України з метою визначення містобудівних особливостей формування та обґрунтованого розміщення ВТК дозволяє умовно створити загальне поясне зонування рекреаційного району, виділити п'ять основних зон та їх глибину: рекреаційна зона (протяжністю 1 км) - згідно з проведеним дослідженням є найбільш зручною для розміщення ВТК; сельбищні та промислово-комунальні території, транспортні вузли - найбільш зручні для прокладання пішохідних туристичних маршрутів при ВТК (протяжністю 4 - 6 км); сільськогосподарські території, села - найбільш зручні для прокладання пішохідних туристичних маршрутів при ВТК (протяжністю 5 - 7 км); ліси, окремі санаторні комплекси, існуючі туристичні маршрути - найбільш зручні для прокладання автомобільних, пішохідних і змішаних за способом пересування туристичних маршрутів при ВТК (протяжністю 20 - 24 км); національні парки, заповідники, гірські курорти, гірсько-туристичні комплекси - найбільш зручні для прокладання автомобільних, пішохідних і змішаних за способом пересування туристичних маршрутів при ВТК з організацією місць ночівлі та відпочинку (протяжністю 10 - 12 км). Протяжність Причорноморської території визначається установленими в генеральному плані межами міста, а в окремих випадках (при використанні територій для міських цілей за межами міста) - межами приміської зони або її частини.

Інтенсивне зростання міст і дефіцит вільних земель обумовили подальший розвиток житлового будівництва на території Причорномор'я.

У зв'язку з цим при розміщенні ВТК необхідно передбачати рішення ряду містобудівних завдань, головними з яких є: доступність до моря для відпочивальників і населення, яке проживає поблизу ВТК; ефективне використання узбережжя під будівництво ВТК; використання впливу моря для покращення мікроклімату ВТК; створення виразного архітектурно-просторового вигляду ВТК біля водного простору, особливо зі сторони моря; розміщення ВТК повинно здійснюватись за рахунок освоєння нових земель або шляхом реконструкції усталеної забудови.

При розміщенні водно-туристичного комплексу необхідним є урахування вітрових навантажень, особливо в умовах морського узбережжя. Для захисту ВТК від сильних вітрів необхідно передбачати влаштування спеціальних вітрозахисних бар'єрів, орієнтованих перпендикулярно або під кутом до напрямку домінуючих несприятливих вітрів. Це можуть бути смуги зелених насаджень, будівля підвищеної поверховості.

На підставі вивчення науково-теоретичних досліджень, досвіду проектування і будівництва в галузі ВТК, факторів та умов, які впливають на їх формування, можна виділити сім основних зон ВТК та їх функціональний зв'язок:

- вхідна зона пов'язана з площею перед ВТК, під'їздами та підходами, автомобільними стоянками, в ній розміщуються адміністративні приміщення та господарська підзона;

- житлова зона може знаходитись біля меж ВТК і мати взаємозв'язок із вхідною зоною з метою швидкого розміщення відпочивальників;

- спортивно-розважальна зона включає атракціони, басейни, території для занять водним спортом, улаштування туристських водних походів, а також пізнавальних підводних екскурсій для відпочивальників;

- пляжна зона примикає до спортивно-розважальної та до акваторії морського узбережжя з метою забезпечення на узбережжі як активного, так я пасивного відпочинку для відвідувачів ВТК;

- культурно-пізнавальна зона знайомить відвідувачів з історією та культурою; на території цієї зони можуть розміщуватись музеї, виставкові павільйони, можливе влаштування продажу сувенірів та книжкової продукції;

- зона для забезпечення харчування повинна бути максимально пов'язаною з усіма зонами ВТК і може розташовуватись у центрі комплексу, при вхідній зоні чи в кожній зоні у вигляді кафе або закладів швидкого харчування відпочивальників;

- паркова зона може являти собою природний парк або зелені масиви з покриттям з підстриженого газону та насадженнями декоративних паркових дерев, малими архітектурними формами, ставками та фонтанами.

Розроблені архітектурно-композиційні зв'язки між окремими структурами ВТК, які забезпечують виконання основних функцій на території комплексу, визначають основні види архітектурно-планувальних рішень:

- блокова композиція ВТК (рис. 1-А) може бути розосереджена або зблокована, передбачає розміщення основних функціональних структур і житлової структури в різних об'ємах на одному рівні, з розвитком по горизонталі (одноповерхова);

- централізована композиція ВТК (рис. 1-Б) передбачає розміщення основних функцій в різних об'ємах на одному або різних рівнях, з роз-витком житлової структури по вертикалі (багатоповерхова або подіумна).

Централізована композиція ВТК з розміщенням основних функцій (адміністративно-побутової структури, харчування, водно-розважальної зони) в різних об'ємах на одному чи різних рівнях є основою для житлової структури ВТК, розвинутої по вертикалі, та більш доцільна у порівнянні з блоковою композицією, оскільки: забезпечує пішохідну доступність усіх структур, дозволяючи виключити внутрішній автотранспорт (крім епізодичних проїздів і розміщення сходово-ліфтових комунікацій); приводить до централізації закладів культурно-побутового обслуговування, що дуже доцільно як з точки зору функціональної організації відпочинку, так і з економічної, оскільки дозволяє застосовувати укрупнені показники при розрахунку закладів обслуговування і розширити їх номенклатуру; концентрація забудови ВТК скорочує протяжність транспортних та інженерних комунікацій, також приводить до їх централізації; централізована композиція і компактне зонування забудови дає значний естетичний ефект.

На прикладі досвіду проектування комплексів туризму на Причорномор'ї України виявлено просторову організацію ВТК з необхідним взаємозв'язком з навколишнім ландшафтом (рис. 2), характер якого впливає на вибір прийомів взаємозв'язку з архітектурою: уписування архітектури ВТК у ландшафт або повторення рельєфу - як гармонійне злиття з ландшафтом або рельєфом (рис. 2 - 1, 2, 3); протиставлення архітектури ВТК ландшафту або рельєфу, при цьому домінантою може бути або ландшафт, або будівлі та споруди ВТК (рис. 2 - 4, 5) вільне розміщення будівель і споруд ВТК (рис. 2 - 6).

У третьому розділі “Принципи архітектурно-планувальної організації окремих зон та об'єктів” виявляються і обґрунтовуються принципи архітектурно-планувальної організації окремих зон та об'єктів водно-туристичного комплексу: адміністративно-службова (центральна) зона; житлова структура; спортивно-розважальна зона, до якої входять об'єкти спорту та розваг на воді, та приміщення для організації туристичних маршрутів; пляжна та паркова зони з організацією культурно-пізнавальної (наукової) підзони.

Аналіз організації адміністративно-службової (центральної) зони водно-туристичного комплексу показує, що найважливішим елементом її функціональної структури є вестибюльна група приміщень, у яких формується основний потік рекреантів. Вестибюль - основний комунікаційний вузол, який забезпечує зв'язок із житловими елементами, приміщеннями для харчування та адміністративно-конторськими приміщеннями комплексу.

Планувальна структура приміщень харчування являє собою два великих елементи, які мають гнучкий планувальний зв'язок:

- перший структурний елемент виконує функції простору для споживання, що створюється з групи торговельних приміщень для відвідувачів;

- другий структурний елемент виконує функції простору для обслуговування, утвореного з групи виробничих приміщень для обслуговчого персоналу.

Планувальна організація приміщень харчування обумовлена об'ємно-просторовою структурою рекреаційного закладу ВТК. Розміщення приміщень харчування в одному об'ємі рекреаційного закладу отримало назву вбудованого архітектурно-планувального рішення; виділення приміщень харчування в окремий блок рекреаційного закладу, розпланованого по горизонталі, визначило блокове архітектурно-планувальне рішення; розміщення приміщень харчування у самостійному архітектурному об'ємі являє собою окремо розташовану будівлю у складі ВТК. Група торгових приміщень пов'язана з групою виробничих приміщень через зону роздавальних, на розташування яких впливають прийняті форми обслуговування.

Планувальна організація приміщень культурного та інформаційно-пізнавального обслуговування створює окрему зону при ВТК, і може розміщуватися як вбудована, зблокована або відокремлена. Склад приміщень у цій зоні залежить від призначення, місця розташування, місткості та рівня комфорту закладу: зали (універсальні, концертні, конференц-зали, виставкові, спортивні, танцювальні); клуби (ігрові, казино, кегельбан, більярд, бібліотека), холи, тераси, павільйони. Планувальна організація культурного та інформаційно-пізнавального обслуговування приміщень при ВТК містить великий планувальний елемент, який є ядром структури, і декілька малих елементів, що повторюються. Наприклад, кіноконцертний зал - великий планувальний елемент; кулуари, артистичні, кіноапаратна - малі планувальні елементи, що повторюються.

Планувальна організація групи побутових приміщень стандартного обслуговування в структурі ВТК включає великий планувальний елемент - зал приймання і видачі замовлень, навколо якого розташовуються малі планувальні елементи з різними функціями: майстерні, пункти прийому та прокату, фотоательє. Розміщувати цю групу приміщень можна на першому або цокольному поверсі громадської частини рекреаційного закладу при організації зручного зв'язку з ліфтом і господарським входом, виключаючи перетинання шляхів руху рекреантів і замовлень при транспортуванні.

Група інженерно-технічних і господарських приміщень є необхідною у просторі матеріального обслуговування, має функціональну направленість на матеріальну базу, забезпечуючи зв'язок людина-машина, і розташовується у підвальних або технічних поверхах ВТК. Сучасний водно-туристичний комплекс забезпечений великим і складним інженерно-технічним обладнанням. Це центральне опалення, каналізація, гаряча і холодна вода, протипожежні системи, вентиляція і сміттєпроводи. Будівлі та споруди комплексу обладнані електромережею, телефонами, радіо- і телевізійними установками, сигна-лізацією.

Житлова структура у складі водно-туристичного комплексу є основним елементом у композиції комплексу, об'ємно-просторове рішення якого залежить від конфігурації житлового поверху. Аналіз практики та проектування рекреаційних комплексів показав, що склад приміщень житлової структури, а також організація зв'язку груп приміщень житлового поверху, незалежно від їх архітектурно-планувального рішення, мають принципово однакові функціональні схеми, відрізняючись кількістю вертикальних комунікацій, складом номерів і обслуговуючими приміщеннями. Особливість житлової структури рекреаційного закладу - наявність різних за типом, рівнем комфорту приміщень для проживання та обслуговування рекреантів. Житлова структура при водно-туристичному комплексі може влаштову-ватись у вигляді готелю або зблокованих будинків для тимчасового прожи-вання туристів і обслуговуючого персоналу.

Готель у житловій структурі ВТК включає: номери для проживання туристів, горизонтальні комунікації (коридори), вітальні, сходово-ліфтові холи, приміщення чергового персоналу та обслуговування туристів, а також туристсько-методичні кабінети та інструкторські (для методичної роботи інструкторів з туристськими групами). Набір цих приміщень пов'язаний з типом туристичного закладу, його місткістю, організацією та видом туристичних маршрутів, організованих при комплексі, способом пересування по ньому. Крім того, при житловій структурі ВТК передбачають пункти прокату туристського спорядження.

Будівлі готелів при ВТК розрізняються за багатьма ознаками: місткістю, поверховістю, призначенням, типом конструкцій, режимом експлуатації та ін.

У залежності від типу конструкцій і матеріалів будівлі готелів при ВТК бувають: каркасні, блокові, монолітні, з місцевих будівельних матеріалів та інші.

Основні принципи, що беруться до уваги при спорудженні готелю при ВТК, такі:

- готель (або готельний комплекс) у поєднанні з ВТК повинен уписуватись у навколишнє середовище з урахуванням збереження особливостей міського чи сільського ландшафту узбережжя;

- при спорудженні житлової структури ВТК слід ураховувати природо-кліматичні фактори, які можуть вплинути на розміщення зон, орієнтацію, сезонність експлуатації комплексу в цілому. Необхідно враховувати: температуру і вологість повітря, кількість опадів, інсоляцію, швидкість і напрямок вітру та ін.;

- архітектурне, конструктивне і планувальне рішення будівлі не повинні бути занадто дорогими. Планування будівлі повинно забезпечувати економічність його експлуатації. Основні зусилля проектантів спрямовуються на раціональне поєднання поточних і одноразових витрат;

- при проектуванні будівлі житлової структури певну роль відіграють рекламні зображення, які забезпечують оформлення фасадів окремих споруд комплексу, що підкреслюють престижність ВТК. У рекламі можуть зазначатись установлені рекорди певного напрямку (проходження туристичних маршрутів, змагання з різних видів водного спорту і т. ін.);

- планування будівлі повинно забезпечувати раціональну організацію обслуговування і відповідний комфорт пожильцям, відповідати функціональним вимогам, естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і рекомендаціям. Слід передбачати можливість реконструкції будівлі.

Аналіз практики проектування і будівництва, міждержавний стандарт туристсько-екскурсійного обслуговування показує, що для туристичних комплексів, розташованих поблизу акваторій, площу ділянки під житлову структуру слід приймати з розрахунку 12 - 14 мІ на одне місце. Для комплексів, розташованих на значній відстані від акваторій, площу ділянки під житлову структуру рекомендується приймати з розрахунку 18 - 20 мІ на одне місце. У разі розташування ВТК у системі забудови історичного центру, де зазвичай існує гострий дефіцит вільної території, площу ділянки на одне місце можна приймати з розрахунку 8 - 10 мІ на одне місце.

Сучасна житлова структура, до складу якої входять тимчасові та мобільні споруди, організовані на туристичних маршрутах, повинна створити комфортабельні умови для ночівлі туриста та надати йому ряд додаткових послуг. водний туристичний прибережний

Аналіз і дослідження пляжної та паркової зони, до складу якої входить і культурно-пізнавальна (наукова) підзона, показав, що території є важливими та невід'ємними елементами водно-туристичного комплексу. До складу культурно-пізнавальної (наукової) території при парковій зоні можуть входити павільйони різного призначення, клуби, бібліотеки, музеї та інші елементи, пов'язані з культурно-пізнавальним відпочинком для туристів і відпочивальників.

Пляжна та паркова зони вносять природний колорит, що дещо пом'якшує жорсткість забудови. У свою чергу, архітектура споруд комплексу повинна сполучатися з природною красою зелені і території пляжу, які утворюють перший план, акцентуючи увагу на окремих ділянках, сприяючи створенню ансамблю та, що не менш важливо, впливають на планувальну та об'ємно-просторову композицію ВТК.

Організація спортивно-розважальної зони включає в себе поєднання атракціонів для розваг відпочивальників на воді, спортивної зони з організацією різних за складністю, тривалістю та способом пересування туристичних маршрутів.

Спортивно-розважальна зона при водно-туристичному комплексі може займати близько 30 - 40 % від усієї території комплексу та розташовуватись поблизу акваторії, пляжу та паркової зони.

При спортивно-розважальній зоні ВТК передбачені приміщення туристсько-спортивного призначення. Їх планувальна організація визначається взаємним розташуванням рекреаційного закладу туристичного типу і території (акваторії) або об'єкта туристської привабливості.

Спортивно-розважальна зона ВТК використовується для активного відпочинку, занять водними видами спорту та дозвілля на воді, включає в себе п'ять основних зон: вхідну, спортивну, пасивного відпочинку, дитячу, а також паркову.

При вхідній зоні розміщуються роздягальні, душові, а також адмі-ністративні приміщення. Вхідна зона пов'язана з під'їздами, підходами та готельною зоною, стоянкою для автомобілів, які, в свою чергу, пов'язані з ВТК в цілому.

Зона активного відпочинку при спортивній зоні включає атракціони, басейн із хвилеутворюванням, кафе та ін. Біля кожного басейну (або групи басейнів) необхідно передбачити приміщення для підготовки води, теплообмінників, систем контролю за станом води, систем пожежогасіння та енергозабезпечення. Зона пасивного відпочинку включає в себе ділянку басейнів для купання, ділянку для засмаги, кафе, бари на воді, фаст-фуди. Можливе вбудовування саун з масажем, відділення лікувального масажу, душ і т. ін.

Дитяча зона, по можливості, розташовується біля зони пасивного відпочинку. Вона має свої атракціони, басейни та ділянки для відпочинку батьків.

Територія для занять водними видами спорту і територія для розваг на воді з басейнами та водними атракціонами тісно взаємозв'язана з ВТК, організацією активного відпочинку людей та утворює спортивно-розважальну зону з єдиною вхідною групою приміщень і обслуговуванням. Без наявності добре обладнаної території для занять водними видами спорту неможлива організація активного відпочинку.

Усі споруди для водних видів спорту і розваг повинні мати допоміжні та господарські, адміністративно-службові та інші приміщення, а також місця для глядачів, зручні підходи та огородження, необхідну кількість роздягалень і душових, туалетів і умивальників, приміщень для зберігання навчального і тренувального спортивного інвентарю.

До складу спортивно-розважальної зони можуть входити: яхт-клуб, станція для човнів, причали; майданчики для пляжного футболу, волейболу, бейсболу, софтболу; басейни для водного поло, сауни, облаштовані місця для риболовлі, підводного плавання, стрибків у воду.

Спортивно-розважальна зона забезпечує рекреантам активний відпочинок на воді та обслуговування при спортивно-розважальній структурі.

ВИСНОВКИ

У кінці кожного розділу роботи подані конкретні висновки щодо функціонально-планувальної та об'ємно-просторової структури ВТК, зонування, класифікації, містобудівних особливостей; надані рекомендації щодо формування окремих споруд ВТК.

У висновках роботи висвітлені основні положення та принципи формування ВТК.

1. Історичним фактором, що вплинув на формування водно-туристичних комплексів, є архітектура римських терм. З розпадом Римської імперії відбувся суттєвий спад у спілкуванні між різними країнами і територіями. Протягом XIX ст., особливо в його другій половині, в Україні розпочався інтенсивний розвиток туристичних послуг. Остаточне його становлення дослідники відносять на кінець XIX - початок ХХ ст., коли почали виникати перші туристичні об'єднання. Виникнення туристичних організацій визначило новий етап у розвитку туризму, виділило його в окремий напрямок, обумовило формування туризму як нового соціального явища.

2. Принципи формування водно-туристичних комплексів в умовах Причорномор'я України являють собою багатоаспектні основи, від рішення яких залежать зовнішній вигляд, стан навколишнього середовища та умови масового відпочинку людей.

Основні принципи, що приймаються до уваги під час спорудження водно-туристичних комплексів, такі: 1) комплексність організації та сукупність об'єктів комплексу (типологічний принцип); 2) максимальне злиття та об'єднання структур комплексу з прибережною зоною з метою створення найбільш комфортних умов відпочинку та формування єдиного середовища з урахуванням збереження особливостей міського чи сільського ландшафту узбережжя (середовищний принцип); 3) оптимальне розміщення водно-туристичного комплексу, що відповідає максимальним потокам туристів, і близького розміщення пам'яток історії та культури; 4) зручність, комфортність і якість обслуговування для пожильців при водно-туристичному комплексі (функціональний принцип).

В основу принципів формування водно-туристичних комплексів в умовах Причорномор'я України повинні бути покладені сучасні тенденції будівництва та архітектури, в тому числі, створення єдиної композиційної та функціональної структури комплексу, його зв'язок з навколишнім середовищем і включення елементів живої природи.

3. За допомогою аналізу типологічних характеристик визначено місце ВТК в загальній класифікації рекреаційних комплексів. Вивчення планувальної організації рекреаційних районів дозволило визначити місця розміщення на Причорноморському узбережжі та класифікацію водно-туристичних комплексів.

4. У роботі проведений аналіз науково-теоретичних досліджень в галузі водного туризму, який дав відповіді на ряд складних теоретичних і практичних питань у галузі архітектури туристичних комплексів та їх утворення. Дослідження досвіду проектування і будівництва в Україні та за кордоном виявили відсутність єдиної класифікації водно-туристичних і рекреаційних комплексів у цілому, методики вибору місць розміщення з урахуванням концентрації пам'яток історії та культури, без якої формування туристичних комплексів є неможливим.

5. При узагальненні науково-теоретичних досліджень, досвіду проектування і будівництва, а також аналізуючи і виявляючи фактори та умови, що впливають на формування водно-туристичних комплексів, визначені вимоги до проектування і будівництва ВТК: функціональні, технічні, архітектурно-художні та вимоги економічності.

6. Експериментальне проектування, дослідження та аналіз особливостей функціонально-планувальної організації водно-туристичного комплексу допомогли виявити індивідуальність, типологічні характеристики та особливості проектування кожної структури окремо.

Кінцевий результат завдання - створення архітектури, що нерозривно пов'язана з природою Причорномор'я України та одночасно виявляє своє призначення і свою мету - служити людині.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ніканоров С. О. Науково-теоретичні дослідження у галузі водно-туристичних комплексів // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник. - Випуск 13. - К.: КНУБА, 2004. - С. 181-185.

2. Ніканоров С. О. Узагальнення досвіду проектування і будівництва водно-туристичних комплексів // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник. - Випуск 14. - К.: КНУБА, 2005. - С. 189-194.

3. Ніканоров С. О. Історія розвитку водно-туристичних комплексів // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спеціальний випуск: Соціальні напрямки розвитку архітектури та будівництва. Зб. наук. праць. - К.: ЗНДІЕП, 2005. - С. 147-149.

4. Ніканоров С. О. Фактори та умови, що впливають на формування водно-туристичних комплексів // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник. - Випуск 16. - К.: КНУБА, 2006. - С. 329-333.

5. Ніканоров С. О. Історичний фактори формування водно-туристичних комплексів // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник. - Випуск 17. - К.: КНУБА, 2007. - С.258-261.



Рис. 1. Архітектурно-композиційні зв'язки між окремими структурами ВТК



Рис. 2. Досвід проектування комплексів туризму на Причорномор'ї України

Размещено на Allbest.ru

...