Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

18.00.02 - архітектура будівель і споруд

УДК 725.82(=411.16)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

АРХІТЕКТУРНО-ТИПОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

СТОЦЬКО РОСТИСЛАВ

ЗІНОВІЙОВИЧ

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор архітектури, професор Проскуряков Віктор Іванович, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектуриНаціонального університету “Львівська політехніка”

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор Куцевич Вадим Володимирович, ЗНДІЕП м. Київ Міністерства освіти і науки України, заступник директора з питань наукової діяльності кандидат архітектури, доцент Криворучко Юрій Іванович, Інститут архітектури Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України, м. Львів, завідувач кафедри містобудування

Захист відбудеться “ 30 ” жовтня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.052.11. Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 790013, м. Львів-13, вул. С. Бандери, 12, ауд. 226 головного корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 790013, Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “ 30 ” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.арх. Гнесь І.П.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Становлення і розвиток громадянського суспільства у конкретній державі визначається багатьма факторами і умовами. Суттєвий, а інколи і визначальний вплив на цей процес має духовний рівень суспільства і тенденції його змін, що неодмінно супроводжується відповідними змінами в економіці, культурі, освіті. Здобуття Україною незалежності значною мірою пов'язане з активізацією духовного життя суспільства в цілому та відновленням діяльності Української Греко-Католицької Церкви зокрема. Сьогодні в Україні зареєстровано 3526 греко-католицьких громад, які налічують 5.5 млн. вірян. Остра потреба молодих священичих кадрів прискорила розвиток 15 греко-католицьких закладів духовної освіти, в яких навчаються 1380 слухачів.

Динамічний розвиток духовного життя українського суспільства потребує нових підходів і знань в архітектурно-планувальній та функціональній організації закладів богословської освіти, вимагає сучасної гуманної архітектури, створеної на засадах віри та високої загальної духовності. Принципи формування архітектури греко-католицьких духовних освітніх закладів в Україні висвітлені недостатньо, що потребує спеціальних досліджень

Актуальність теми дослідження. Відновлення легальної діяльності Греко-Католицької Церкви як і інших українських Церков стало знаменною віхою в духовному житті українського суспільства, але одночасно породило ряд проблем перед самою Церквою. Це знищені, закриті або переобладнані храми, духовні семінарії, богословські академії, зруйновані монастирі та ліквідовані церковні лічниці, притулки, сиротинці. Проте, найбільш актуальним для УГКЦ було і є відновлення діяльності духовних освітніх закладів по всій Україні. Якісна богословська освіта вимагає фахового підходу як в духовно-педагогічному аспекті, так і в створенні належної побутово-матеріальної бази, тобто всього комплексу споруд та приміщень, що забезпечують повноцінне духовне, освітнє та побутове життя студентів та наставників.

Існуючі церковні школи, духовні семінарії, богословські університети розташовані переважно, в переобладнаних і пере-пристосованих спорудах іншого призначення, які не відповідають сучасним функціональним та естетичним вимогам і вимагають кардинальної модернізації. Будівлі реконструюються під духовні освітні заклади за проектами, які розробляються без урахування нормативної бази, попередніх всесторонніх досліджень. Інфраструктура таких закладів не може повністю задовольнити все зростаючі потреби майбутніх священиків в духовному спілкуванні, навчанні та відпочинку. Тому якісно новий тип споруди, що здатний сумістити в собі безліч функцій, створити відповідне духовно-освітнє та житлово-побутове просторове середовище, яке сприятиме формуванню високодуховної та високоосвіченої особи є вкрай необхідним.

Відсутність у вітчизняній практиці спеціальних рекомендацій по розташуванню, визначенню складу і параметрів функціональних та архітектурно-планувальних елементів, принципів та прийомів побудови духовних, освітніх та житлових просторів, забезпеченню відповідним обладнанням духовного та інформаційного призначення примушує проектантів інтуїтивно шукати рішення, що приводить до прорахунків і помилок. Новизна і складність завдання вимагає додаткових досліджень. Питання формування архітектурно-планувальної організації закладів духовної освіти в Україні потребує комплексного розгляду духовно-ідейних, соціально-економічних, містобудівельних, архітектурно-естетичних, технологічних і інших питань.

Тема даної роботи досліджувалась із урахуванням результатів загальнотеоретичних проблем розвитку сакральної архітектури та містобудування, відображених в дисертаціях вчених-архітекторів: Бобош Г.Є. „Формування архітектури мурованих церков Галичини кінця ХVІІІ- початку ХХ століть”, Горбик О.О. „Стильові риси архітектури провінційного католицького барокового храму” (Київщина, Волинь), Грицюк Л.С. „Творча спадщина Євгена Нагірного та її значення для розвитку архітектури України”, Дерев'янко І.С. „Еволюція композиційних прийомів формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини ХVІІ-ХХІ ст.”, Диби Ю.Р. „Архітектура українських храмів-ротонд другої половини Х - першої половини ХІV ст.”, Кіби М.П. „Архітектурно-художні характеристики римо-католицьких храмів на південній та східній Україні” (кінець 18 - поч.20 ст.), Оляніної С.В. „Український іконостас ХVІІІ-ХІХ ст. у структурі православного храму”, Тарас Вікторії „Формування ландшафтного та планувально-композиційного укладу монастирських садів Галичини (Х-ХІХ ст.), Яціва М.Б. „Архітектурно-просторова організація світлового середовища української церкви”, а також в наукових працях О.Водотики, Р.Галишича, Р.Жука, Ю.Криворучка, Б.Куцевича, О.Лесика, Ю.Лукомського, О.Нестерука, Л.Прибеги, В.Проскурякова, А.Раллєва, Я.Швеця. Був врахований досвід проектування освітніх закладів архітекторів: Р.Липки, А.Рудницького, П.Мар'єва, О.Матвіїва, В.Блюсюка, М.Консулової і ін.

Слід також відзначити, що в дисертаційному дослідженні висвітлювалися деякі аспекти дослідження архітектури духовних освітніх закладів В.Рожка, М.Пристая, П.Реубера, Р.Чіотті, а також результати проектування і будівництва архітекторів Я.Кубіса, В.Бенедека, Р.Райнера, Х.Парсона, М.Лудеса, Л.Лукоса, Р.Жука, І.Коваленка.

Всього були опрацьовані близько 50 джерел, та розглянуті біля 30 проектів, дотичних до теми даної дисертації.

Однак сучасних досліджень архітектурно-планувальної організації закладів духовної освіти Української Греко-Католицької Церкви, які б відповідали вимогам сьогодення, недостатньо.

Таким чином, на сьогодні через брак відповідних досліджень не проведена класифікація греко-католицьких духовних шкіл в Україні, не визначені основні фактори, що впливають на формування закладу того чи іншого типу, не розроблено методику проектування духовно-освітніх закладів як традиційних, так і нових типів, не створена нормативна база проектування. Тому ґрунтовні дослідження щодо визначення архітектурно-типологічних принципів формування духовних освітніх закладів Української Греко-Католицької Церкви в Україні та розробки методики їх проектування є вкрай необхідні.

Зв”язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Напрямок дослідження відповідає планам науково-дослідних робіт Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка” та науковому напрямку кафедри дизайну архітектурного середовища - „Типологія архітектури і архітектурного середовища”.

Мета дослідження: висвітлення особливостей архітектури православних, католицьких та греко-католицьких духовних освітніх закладів в Україні, виявлення тенденцій у формуванні типологічних характеристик греко-католицьких освітніх закладів в Україні та розробка науково-практичних рекомендацій і методик щодо їхнього проектування.

Завдання дослідження:

- проаналізувати стан теоретичних і методологічних розробок у галузі архітектурно-типологічних досліджень закладів духовно-богословської освіти;

- висвітлити історію формування архітектури закладів духовно-богословської освіти, виділити основні типи;

- узагальнити сучасні тенденції вітчизняного і зарубіжного досвіду проектування, будівництва і експлуатації закладів духовно-богословської освіти;

- виявити комплекс сучасних духовних, соціально-культурних, художньо-естетичних, економічних, технічних і функціональних чинників, що впливають на формування нових типів духовно-богословських освітніх закладів Української Греко-Католицької Церкви;

- визначити сучасні вимоги до функціонування в Україні греко-католицьких духовно-богословських освітніх закладів нового типу, дати рекомендації щодо формування об'ємно-планувальної структури та естетичного середовища засобами архітектурно-мистецької виразності, окреслити містобудівельні пріоритети.

Об'єктом дослідження є архітектура греко-католицьких духовних семінарій, богословських університетів, академій, комплексів монастирської освіти, сакральних освітніх приміщень, будівель, споруд.

Предметом дослідження є розвиток функціонально-планувальної і архітектурно-композиційної структури закладів духовно-богословської освіти Української Греко-Католицької Церкви.

Межами дослідження прийнята архітектурно-просторова і функціонально-освітня організація будівель і споруд, в яких відбувалася генеза української духовно-богословської освіти.

Метод дослідження передбачав порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду; систематизацію результатів наукових досліджень літературних та інформаційних джерел (з бібліотек, архівів: в Україні - НУ „Львівська політехніка”, КНУБА, НБ НАНУ ім. В.Стефаника, Український Католицький Університет, Львівська Духовна Семінарія; в Словаччині - бібліотека духовної семінарії УГКЦ в м. Пряшів, музеїв: Львівського історичного музею, музею Українського Католицького Університету у Львові, музею сакрального мистецтва Львівської Духовної Семінарії, приватних збірок), разом це близько 60 джерел, аналіз проектних рішень і реалізованих проектів (ТзОВ „Арніка” - проект Єпархіального управління та освітнього центру УГКЦ в м. Івано-Франківську - 1995р., „Містопроект” - конкурсний проект споруд Львівської Духовної Семінарії, „Львівський промбудпроект” - проект ліцею ім. К.Шептицького, архітектори Коваленко І.І., Рибенчук М., Каменщик В.- конкурсні проекти реконструкції театру ПрикВО по вул. Стрийській у м. Львові для потреб Українського Католицького Університету, архітектор Коваленко І.І.- комплекс споруд Католицької Духовної Семінарії в с.м.т. Брюховичі, ПВПП „Сенс” - проект центру євангелістської освіти по вул. Антоновича у Львові, архітектор Рибенчук М., Духовний центр при храмі Вознесіння Господнього по вул. Широкій у Львові) в порівнянні з авторськими проектами та спорудженими об'єктами (дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці - Кривчиці, м.Львів-1992р., Львівська Духовна Семінарія по вул. Хуторівка, м.Львів-2003р., будинок Філософсько-Богословського факультету УКУ по вул. Хуторівка м.Львів-2004р., будинок господарсько-побутового забезпечення при Львівській Духовній Семінарії - 2002р., проект монастиря-студентата о.о. Студитів у м. Львові - 2003р.,проект монастиря-студентата о.о. Редемптористів у Львові - 2004р., проект монастиря-студентата о.о. Василиян у Львові -2004р., проект Пасторально-місійного центру УГКЦ, м.Львів - 2002р., - метод типологічного аналізу (разом 45 будівель); - експериментальне проектування: проекти навчального, дипломного, експериментально-наукового, конкурсного характеру при участі автора; - натурні обстеження та фотофіксація споруд комплексів духовно-богословської освіти в Україні: Львівська Духовна Семінарія УГКЦ в с.м.т. Рудно; Католицька Духовна Семінарія в с.м.т. Брюховичі; Дрогобицька Духовна Семінарія УГКЦ; Український Католицький Університет УГКЦ у м. Львові; монастир-студентат отців Редемптористів у м. Львові; монастир УГКЦ в Крехові (Львівська область); монастир УГКЦ в Уневі (Львівська область), в Словаччині - Греко-Католицька Духовна семінарія в м. Пряшеві.

Наукова новизна дослідження визначається такими результатами:

- проведена класифікація та виділені основні типи духовних освітніх закладів християнських церков в Україні;

- досліджені принципи функціонально-планувальної і архітектурно-композиційної організації греко-католицьких закладів духовно-богословської освіти нового семінарійно-університетського типу в Україні;

- розроблені практичні рекомендації щодо проектування, будівництва та опорядження духовних освітніх закладів Української Греко-Католицької Церкви в Україні.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що застосування досліджених архітектурних принципів і прийомів проектування на практиці дозволить підвищити якість архітектурних рішень при новому будівництві та реконструкції існуючих закладів духовно-богословської освіти Української Греко-Католицької Церкви; при формуванні навчальних програм; при підготовці дипломних проектів, лекційних матеріалів, підручників, а також у вигляді рекомендацій норм і правил БНіПу.

Апробація результатів роботи відбулася на конференціях: на засіданні „Другої архітектурної бесіди”, НУ „Львівська політехніка”, м. Львів - 2004р.; на 54-ій науково-технічній конференції студентів та аспірантів УкрДЛТУ, м. Львів - 2002р.; на міжнародній конференції в ЛДС з нагоди святкування 220 річниці заснування Генеральної Семінарії у Львові, м. Львів - 2003р., на науково-технічних конференціях викладачів ІМФН НУ “Львівська політехніка”, м. Львів - 2004 р., 2005р.

Впровадження результатів роботи відбулося в навчальному і дипломному проектуванню, в робочих проектах та будівництві корпусів та церкви Львівської Духовної Семінарії по вул. Хуторівка - 2003 р., будинку Філософсько-Богословського факультету УКУ по вул. Хуторівка у м. Львові -2004 р., господарського будинку при Львівській Духовній Семінарії - 2002 р., Пасторально-місійного центру УГКЦ у м.Львові - 2002 р., монастиря-студентата отців Редемптористів у м. Львові - 2004 р., монастиря-студентата отців Студитів у м. Львові - 2003р., у проекті монастиря-студентата отців Василиян у м. Львові -2004р., у проекті житлового будинку з каплицею для викладачів і духівників Львівської Духовної Семінарії по вул. Хуторівка у м. Львові - 2002 р.

За виконання проекту (у складі авторського колективу) Львівської Духовної Семінарії по вул. Хуторівка здобувачеві була присуджена Державна премія України в галузі архітектури за 2008 р.

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 7 наукових статей у виданнях ВАК. 6 статей опубліковано у співавторстві, 1 стаття - в одноосібному авторстві.

Особистий внесок здобувача. У статтях [1], [3], [5] (див. Список опублікованих праць за темою дисертації) - збір та аналіз інформації, у статтях [2], [6], [7] - проведення натурних обстежень будівель, виконання креслень, рисунків, фотофіксація та аналіз отриманого матеріалу.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з текстової частини, що включає вступ, три розділи, висновки по розділах і загальні висновки, викладені на 165 сторінках (в тому числі 19 таблиць та 122 ілюстрації), список використаних наукових літературних джерел (98 позицій), додатки на 18 сторінках, акти впровадження.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У Вступі наголошено на соціальній значимості обраної теми для становлення молодої української держави, обґрунтована актуальність теми дослідження, висвітлений стан наукових розробок по даній тематиці провідних українських та зарубіжних науковців - архітекторів, мистецтвознавців, філософів та богословів, визначено мету дослідження; сформульовані основні завдання дослідження, визначено об”єкт та предмет дослідження; методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, розкритий зв”язок роботи із науковими програмами кафедри, інституту, університету, наведені приклади апробації та впровадження результатів.

Розділ 1. Досвід проектування, будівництва та облаштування духовних освітніх закладів в Україні та Європі.

Розділ починається характеристикою розвитку духовної освіти і її місця в історії формування світової науки та освіти. В розділі узагальнений досвід проектування, будівництва та облаштування духовних освітніх закладів різних конфесій в Україні та за кордоном, приведені численні приклади архітектурно-планувальної організації духовних освітніх закладів Православної, Греко-Католицької та Католицької Церков (див. Рис.1-7). Серед них: православна Острозька академія ( XVI ст.), православна Волинська духовна семінарія в м. Острозі (1796 р.), православна Житомирська Духовна семінарія (1902 р.), православна Волинська Духовна семінарія в м. Луцьку ( 1992 р.), православна Тернопільська Духовна семінарія ( 1995 р.), греко-католицька Львівська Духовна Семінарія (1783-1939 р.р.), греко-католицька Духовна семінарія в м. Дрогобичі (1994 р.), греко-католицька Львівська Богословська Академія ( 2001 р., тепер Український Католицький Університет), римо-католицька Духовна Семінарія в с.м.т. Брюховичі, Львів (2001 р.), тощо...

Зарубіжний досвід проектування та будівництва духовних освітніх закладів представлений рядом сучасних об”єктів, цікавих як в архітектурно-планувальному аспекті, так і в духовно-ідеологоічному. Серед них: Академія Католицької Теології у Варшаві, католицький Духовний освітній комплекс по вул. Житній у Варшаві, католицький комплекс монастиря-студентату отців Маріанів у Варшаві, католицький монастир-студентат Картузіанів у Флоренції, Центр культури Ісламу в Мадриді, католицький Реколекційний Центр отців Салезіан в Римі, греко-католицька Духовна Семінарія в Пряшеві (Словаччина), католицький освітній Центр в Пухенау (Австрія), католицький освітній Центр в Нью-Рум (Австрія), монастир-студентат в Дорстені (Німеччина), католицький освітній центр під Кордобою (Аргентина), католицький монастир-студентат в Чикаго (США), тощо...

Проведений аналіз світового та національного досвіду проектування та будівництва духовних освітніх закладів дозволив об?єднати їх в наступні типи:
а) незалежні приватні духовні школи; б) духовні школи при монастирях; в) парохіяльні школи; г) катедральні школи; д) протестантські школи; е) богословські академії; є) єпархіальні духовні семінарії.

В розділі проведено також детальну класифікацію кожного типу за такими архітектурно-планувальними ознаками як: наявність храму або каплиці; загальна кількість навчальних місць; кількість навчальних аудиторій; кількість місць для постійного проживання; рівень житлово-побутового та медичного забезпечення; містобудівельна ситуація.

В розділі досліджені тенденції проектування та будівництва духовних освітніх закладів на сучасному етапі, який пов`язаний з процесами розвитку та реформування християнських Церков (Католицької, Православної, Греко-Католицької). Виявлено, що архітектура сучасних духовних освітніх закладів іде по двох шляхах розвитку: західному, більш динамічному , та східному, більш традиційному. В Україні, особливо в її західній частині, де має великий вплив Українська Греко-Католицька Церква, часто спостерігаємо в образному характері та функціональній структурі місцевих церковних шкіл ознаки як західного так і східного шляху розвитку.

Розділ 2. Аналіз основних факторів, що впливають на формування греко-католицького духовно-освітнього закладу нового типу в Україні.

У цьому розділі визначено та детально проаналізовано ряд факторів, які найбільш суттєво виливають на архітектурно-планувальну організацію католицьких, православних та греко-католицьких духовних освітніх закладів, а також проведений ґрунтовний аналіз факторів, які в комплексі утворюють базу для формування в Україні сучасного греко-католицького духовного освітнього закладу нового типу.

Розвиток духовної освіти в Україні призвів до формування певних типів духовних освітніх закладів (незалежні приватні духовні школи, духовні школи при монастирях, парохіяльні школи при церквах, катедральні школи, протестантські школи, богословські академії-університети, духовні семінарії), проте найбільш повно завданням духовно-богословської освіти відповідали духовні семінарії-як заклади середньої освіти та богословські академії (університети) - як вищі навчальні заклади. Тому в розділі переважно приділена увага факторам, які завжди впливали і продовжують впливати на формування саме духовних семінарій та богословських академій (університетів).

На першому місці за впливом на архітектуру семінарій та академій стоять політично-ідеологічний та духовний фактори. Український народ завжди перебував не лише в географічному центрі Європи. На теренах України переплелися політичні, військові та ідеологічні зацікавлення багатьох держав континенту. Подібний стан речей існував і в духовному житті суспільства, і в духовній освіті зокрема. Найбільший вплив на населення в Україні мали Православна Церква, Католицька Церква та Греко-Католицька Церква. Так як Греко-Католицька Церква є, по суті, Церквою Східного обряду, то можемо стверджувати про наявність в Україні двох потужних гілок християнства - Католицизму та Православ'я.

Аналізуючи політично-ідеологічний та духовний фактори, в розділі констатований значний вплив Католицької Церкви, її освітньої доктрини на формування духовної освіти в Україні. Функціонально-освітню та архітектурно-планувальну організацію католицьких академій (університетів) ще з часів XVI ст. було в подальшому частково прийнято за основу при будівництві духовних академій Української Греко-Католицької Церкви.

Особливий підхід в організації духовної освіти спостерігався на теренах впливу Церков східного обряду - Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви. Тут духовні освітні заклади, при всій подібності до католицьких академій, все ж нагадують монастирі (Острозька академія, Києво-Могилянська академія, Житомирська духовна семінарія, Львівська Духовна Семінарія тощо...) з усіма характерними ознаками як духовного життя, так і побутово-господарської діяльності.

Наступними по важливості впливу на формування греко-католицького духовного освітнього закладу в Україні визначені соціально-демографічний та економічний фактори. В розділі на прикладі духовно-освітньої діяльності Львівської Духовної Семінарії (період з 1783 по 1945 років) проаналізована залежність змін та розвитку архітектури закладу від соціального складу груп семінаристів, духівників-вихователів, священиків, викладачів та матеріального становища закладу. В результаті зазначено, що якісна та кількісна трансформації соціальних груп (пропорційне співвідношення вихідців з сіл, містечок та великих міст, рівень початкової освіти семінаристів та вищої освіти викладачів) та покращення матеріально-економічної бази безпосередньо впливає на архітектурно-планувальну структуру духовно-освітнього закладу через підвищення стандартів духовно-освітнього, естетичного, господарсько-побутового та рекреаційного забезпечення.

Природно-кліматичний фактор для архітектури духовно-освітніх закладів УГКЦ є також одним з найбільш вагомих. Адже переважна їх більшість знаходиться в Західній Україні з дуже мінливою і часто несприятливою погодою (велика вологість, сильні вітри, рясні снігопади, горбиста місцевість, неоднорідні грунти тощо...). Тому було проаналізовано застосування найбільш оптимальних архітектурно-планувальних заходів для нівелювання шкідливого впливу природно-кліматичного фактору та формування самобутньої національної архітектури духовно-освітніх закладів УГКЦ.

Склад приміщень та їхнє оптимальне розташування визначає фактор функціонального призначення та організації навчального процесу. На відміну від цивільних (світських) навчальних закладів, де цей фактор є чи не найголовнішим, в духовних освітніх закладах склад та розташування приміщень повністю підпорядковане духовно-ідеологічними чинниками (місцезнаходження храму, обряд літургії, теорія симетричності, монастирська ізольованість і ін.).

І останній фактор, що суттєво впливає на концепцію образу духовно-освітнього закладу нового типу - це фактор вибору конструктивних систем. Адже цей суто матеріальний чинник залежить в основному від регіонального розташування закладу та природньо-кліматичних умов.

Виходячи з результатів аналізу названих факторів формування греко-католицьких духовно-освітніх закладів в Україні, автором була запропонована концепція духовно-освітнього закладу нового типу (греко-католицький семінарійно-університетський духовно-освітній комплекс), яка характеризується наступними ознаками:

1. Ряд греко-католицьких духовно-освітніх закладів (духовна семінарія, богословський університет, монастирі-студентати) утворюють єдиний освітній комплекс в межах однієї архітектурно-планувальної структури.

2. Юридично незалежні духовно-освітні заклади керуються єдиною духовно-ідейною та освітньою доктриною що в архітектурному аспекті відображається в розташуванні закладів в межах однієї території, спільному використанні сакральних споруд та навчальних приміщень, об'єднаному архітектурному образі будівель кожного окремого освітнього закладу, рекреаційних територій та малих архітектурних форм.

3. Господарсько-побутові проблеми усього комплексу вирішуються з допомогою єдиного господарського блоку споруд (котельні, гаражі, майстерні, пральні, склади і ін.).

4. Новостворений комплекс має розташовуватися в межах крупного мегаполісу і стає потужним центром духовно-богословської освіти в Україні.

Розділ 3. Методичні рекомендації щодо проектування духовних освітніх закладів Української Греко-Католицької Церкви семінарійно-університетського типу в Україні.

В результаті всебічного вивчення та аналізу основних факторів, що впливають на формування архітектурно-планувальної організації духовно-освітніх, житлово-побутових та господарських підрозділів греко-католицького духовно-освітнього закладу, а також враховуючи містобудівельний аспект в проектуванні генплану ділянки, функціональну організацію та склад функціональних елементів, розрахунки щодо оптимальної вмістимості та економічної доцільності, в розділі розроблені практичні рекомендації щодо проектування духовно-освітнього закладу УГКЦ семінарійно-університетського типу - Центру вищої богословської освіти УГКЦ вУкраїні.

Практичні рекомендації починаються з аналізу та оптимізації структури духовно-освітніх, житлово-побутових та господарських підрозділів у складі єдиного духовно-освітнього комплексу УГКЦ. Пропонується охопити в межах одного закладу навчання представників різних соціальних груп українського суспільства: а) монахів; б) цивільних осіб, які виявили бажання стати священиками; в) священиків, які прагнуть отримати вищу богословську освіту; г) молодих подружніх пар (родини священиків).

Кожен з закладів духовно-богословської освіти може делегувати частину своїх освітніх функцій єдиному освітньому комплексу, утворивши таким чином єдиний освітній простір з усією необхідною інфраструктурою. Беручи до уваги містобудівельний аспект, а саме місцезнаходження головної вулиці, в даному розділі рекомендовано формувати генплан території таким чином, щоб духовні освітні заклади відкритого типу (богословський університет, пасторально-місійний центр та, частково, духовна семінарія) знаходилися ближче до головних вулиць, а заклади типу монастирів були більш віддалені та ізольовані.

Особлива увага в даному розділі приділяється храму, як головній домінанті духовно-освітнього комплексу. Пропонується два варіанти розташування храму в межах духовно-освітнього комплексу і два варіанти розташування самого комплексу відносно головних вулиць чи площ: 1. Духовно-освітній комплекс з „відкритим” храмом ( Духовно-освітній комплекс споруджується на одній з головних вулиць або площ міста, мікрорайону, кварталу; храм є візуальною домінантою як комплексу, так і вулиці, площі; храм стоїть на осі симетрії комплексу і входом повернутий до головної вулиці, площі; храм не відмежований огорожею від вулиці, площі). 2. Духовно-освітній комплекс з внутрішнім („закритим”) храмом ( Духовно-освітній комплекс може розташовуватися як на головній, так і на периферійній вулиці або площі міста, мікрорайону, кварталу; храм є візуальною домінантою духовно-освітнього комплексу; храм розташований у центрі комплексу і не прив'язаний головним фасадом до вулиці, площі; храм відмежований від вулиці спорудами комплексу або огорожею; передбачено періодичний доступ парафіян до храму через територію або споруди комплексу).

В розділі розроблені рекомендації щодо оптимальної вмістимості головних підрозділів вскладі єдиного духовно-освітнього комплексу УГКЦ.

Очевидно, що духовно-освітні комплекси для різних єпархій УГКЦ будуть призначені для різної кількості студентів. Тому в даному розділі встановлено пропорційний зв'язок між кількістю студентів та іншими контингентами осіб духовно-освітнього комплексу та рекомендовано при проектуванні духовно-освітніх комплексів УГКЦ дотримуватись щодо вмістимості визначених пропорцій.

В розділі розроблена і запропонована функціональна організація та склад функціональних елементів духовно-освітнього комплексу УГКЦ семінарійно-університетського типу (на прикладі проекту Центру Вищої Богословської освіти та формації УГКЦ у м. Львові). Запропонована функціональна схема основних споруд духовно-освітнього комплексу семінарійно-університетського типу, яка будується за принципом „ступеня суспільної інтегрованості”. Згідно даної схеми, університетські споруди розташовувуються якнайближче до головної вулиці або площі, споруди духовної семінарії та пасторально-місійного центру відмежовуються від міських вулиць рекреаційними зонами з активним озелененням, а найбільш ізольованими є монастирські освітні будинки, які знаходяться в глибині ділянки духовно-освітнього комплексу.

Далі в розділі висвітлені автором розроблені рекомендації щодо архітектурно-планувальної організації будівель кожного окремого освітнього підрозділу духовно-освітнього комплексу (духовної семінарії, богословського університету, монастирів-студентатів, пасторально-місійного центру та господарського будинку) і рекомендації щодо формування генплану як окремих підрозділів, так і усього комплексу загалом.

В розділі розроблені також рекомендації щодо засобів архітектурно-мистецької та духовно-естетичної виразності в проектуванні духовних освітніх центрів УГКЦ. Створенню цілісного та гармонійного архітектурного образу сучасного центру вищої богословської освіти сприяють такі фактори: а) духовно-ідеологічний та канонічний; б) функціональний; в) національно-історичний; г) природньо-кліматичний; д) економічний; е) ресурсно-технологічний. будівництво заклад богословський архітектурний

Ідея створення єдиного духовного освітнього комплексу нового типу, що об'єднував би на спільній території духовну семінарію, богословський університет, пасторально-місійний центр та кілька студентатів вимагає ретельного економічного обґрунтування. Тому в розділі доведена економічна доцільність такого об”єднання шляхом розрахунку надлишкових витрат коштів при індивідуальній освітній діяльності духовної семінарії, богословського університету, монастирів-студентатів та пасторально-місійного центру в порівнянні з діяльністю об”єднаного духовно-освітнього центру УГКЦ (на прикладі діяльності Центру Вищої Богословської освіти УГКЦ у м. Львові на вул. Хуторівка).

Врахування поданих в розділі рекомендацій щодо об'ємно-планувальної організації та архітектурно-мистецької виразності духовно-освітніх центрів Української Греко-Католицької Церкви дозволить проектувати нові об”єднані комплекси, які будуть відповідати найсучаснішим вимогам духовної освіти та новітнім архітектурно-естетичним тенденціям.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації висвітлена генеза духовних освітніх закладів в Україні та Європі в період з X-XI ст. і до початку XXI ст., систематизований досвід проектування, будівництва та облаштування духовних шкіл, семінарій, академій, університетів та монастирських освітніх будинків.

2. Проведена класифікація існуючих духовно-освітніх закладів різних конфесій - приватні духовні школи, духовні школи при монастирях, парафіяльні школи при церквах, кафедральні школи, протестантські школи, богословські академії-університети, духовні семінарії, визначені основні типи - духовна семінарія, богословська академія-університет, на базі яких доцільно створювати новий семінарійно-університетський тип духовного освітнього закладу Української Греко-Католицької Церкви на теренах України.

3. Узагальнені результати аналізу основних факторів, що впливають на формування архітектурно-планувальної організації духовних семінарій та університетів (політичні, ідеологічні, духовні, соціально-демографічні, економічні, природнокліматичні фактори та фактор функціонального призначення і організації навчального процесу), визначено спорідненість цих двох освітніх структур та очевидну доцільність їх об'єднання в єдиний комплекс вищої духовно-богословської освіти УГКЦ семінарійно-університетського типу.

4. Запропонована концепція архітектурно-планувальної організації об'єднаного центру вищої духовно-богословської освіти УГКЦ, яка характеризується наступними ознаками:

- духовна семінарія, богословський університет, монастирі-студентати, пасторально-місійний центр утворюють єдиний освітній комплекс в межах однієї архітектурно-планувальної структури;

- юридично незалежні духовно-освітні заклади УГКЦ керуються єдиною духовно-ідейною та освітньою доктриною, що в архітектурному аспекті відображається в розташуванні закладів в межах однієї території, спільному використанні сакральних будівель і споруд та навчальних приміщень, рекреаційних територій, малих архітектурних форм та інтегрованому архітектурному образі будівель кожного окремого освітнього закладу з єдиним господарським комплексом;

- новостворений духовно-освітній заклад розташовується в межах крупного мегаполісу та стає потужним центром духовно-богословської освіти УГКЦ в певному регіоні України.

5. Дані методичні рекомендації щодо проектування духовних освітніх закладів УГКЦ семінарійно-університетського типу в Україні, серед яких:

- рекомендації щодо структури духовно-освітніх, житлово-побутових та господарських підрозділів у складі єдиного духовно-освітнього комплексу УГКЦ;

- формування композиції генплану ділянки духовно-освітнього комплексу УГКЦ семінарійно-університетського типу в залежності від розташування храму;

- рекомендації щодо оптимальної вмістимості головних підрозділів в складі єдиного духовно-освітнього комплексу УГКЦ, та пропорційного співвідношення між кількістю студентів, педагогів-вихователів, адміністрацією, науково-технічним персоналом, господарсько-технічним персоналом, медичними працівниками;

- функціональної організації та складу функціональних елементів духовного освітнього закладу УГКЦ семінарійно-університетського типу (на прикладі проекту Центру Вищої Богословської освіти та формації УГКЦ у м. Львові);

- засобів архітектурно-мистецької та духовно-естетичної виразності в проектуванні духовних освітніх закладів УГКЦ нового типу в Україні.

6. Обґрунтувана економічна доцільность об”єднання різних духовно-освітніх структур в єдиний центр Вищої Богословської освіти УГКЦ (на прикладі діяльності Центру Вищої Богословської освітиУГКЦ у м. Львові на вул. Хуторівка).

7. Висловлена гіпотеза про те, що створення об'єднаних духовно-освітніх центрів в межах окремих релігійних конфесій ( УГКЦ, УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ ) сприяєтиме міжконфесійному діалогу в Україні і може вплинути на зародження Єдиної Помісної Української Церкви та об'єднання Української держави вцілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Генеза духовної освіти в Україні та формування основних типів віро духовних освітніх закладів. Збірник наукових праць. Випуск №5-Одеса ОГАСА,2004. с.206-210

2. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Архітектурно-планувальна організація комплексу будівель Львівської Духовної Семінарії 1783-1945р.р. Збірник наукових праць. Випуск № 1-2, Харків ХДАДМ, 2004, с.157-160.

3. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Сучасні архітектурні тенденції проектування та будівництва віродуховних освітніх закладів. Збірник наукових праць. Випуск №5. ЗНДІЕП Київ, 2004 с. 109-114.

4. Стоцько Р.З. Засади формування архітектури віродуховних освітніх закладів в Україні та Європі. Сборник научных трудов. Випуск №7-8, ОГАСА, Одеса, 2005 с. 578-583.

5. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Інтеграція навчальних архітектурних проектів в процес створення нового віродуховного центру у Львові. Збірник наукових праць ЗНДІЕП, Київ, 2005, с.68-71.

6. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З.Архітектурно-планувальні та соціальні принципи формування центрів вищої богословської освіти УГКЦ в Україні. Вісник НУ „Львівська політехніка” № 585, “Архітектура”, Львів, 2007, с. 133-140.

7. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Засади формування архітектури та об'ємно-планувальні особливості комплексу будівель Греко-Католицької Духовної Семінарії у Львові на вул.Хуторівка. Сборник научных трудов ПДАБА, Дніпропетровськ, 2005, с. 184-189.

ТЕЗИ КОНФЕРЕНЦІЙ

1. Стоцько Р.З. Об'ємне моделювання інтер'єрів сакральних споруд з допомогою графічних програм ArchiCAD 7.0 та Artlantis Render 3.5. , Матеріали науково-технічної конференції викладачів НУ “Львівська політехніка”, Львів, 2004, с. 94-95.

2. Стоцько Р.З. Особливості проектування зображень на сферичній поверхні куполів сакральних споруд (на прикладі проекту Центру Вищої Богословської освіти у м. Львові). Матеріали науково-технічної конференції викладачів НУ “Львівська політехніка”. Львів, 2005, с. 62-63.

АНОТАЦІЯ

Стоцько Р.З. Архітектурно-типологічні принципи формування духовних освітніх закладів Української Греко-Католицької Церкви в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель і споруд. Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2008.

Дисертаційна робота присвячена визначенню архітектурно-типологічних принципів формування духовних освітніх закладів Української Греко-Католицької Церкви в Україні.

У роботі систематизовано досвід проектування, будівництва та облаштування духовних освітніх закладів в Україні та Європі в період з X-XI ст. і до початку XXI ст., проведено типізацію існуючих духовно-освітніх закладів різних конфесій, визначено основні типи, на базі яких доцільно створювати новий тип греко-католицького духовно-освітнього закладу в Україні.

У роботі проведений аналіз основних факторів, що впливають на формування архітектурно-планувальної організації духовно-освітнього закладу УГКЦ нового типу, визначена спорідненість різних духовно-освітніх структур УГКЦ та очевидну доцільність їх об'єднання в єдиний комплекс вищої духовно-богословської освіти УГКЦ нового типу, розроблена концепція архітектурно-планувальної організації такого закладу.

В дисертаційній роботі розроблені методичні рекомендації щодо проектування духовних освітніх закладів УГКЦ нового типу в Україні. Результати праці знайшли прикладне впровадження в 4-х споруджених об”єктах, 6-и робочих проектах, та в 2-х експериментально-пошукових проектах.

Ключові слова: духовний освітній заклад, принципи типології, проектування, архітектурно-планувальна організація.

Стоцько Р.З. Архитектурно-типологические принципы формирования духовных образовательных зведений Украинской Греко-Католической Церкви в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений.- Национальний университет “Львовская политехника”, Львов, 2008.

Диссертационная работа посвящена определению архитектурно-типологических принципов формирования духовных образовательных заведений Украинской Греко-Католической Церкви в Украине. В работе систематизирован опыт проектирования, строительства и обустройства духовных и богословских образовательных заведений в Украине, Европе (Польша, Словакия, Германия, Австрия, Италия ) и США в период з X-XI в. и до начала XXI в., проведена типизация существующих духовно-образовательных заведений различных конфесий (независимые частные духовные школы, духовные школы при монастирях, приходские школы, кафедральне школы, протестантские школы, богословские академии, епархиальные духовные семинарии), определены основные типы (духовная семинария, богословская академия), на базе которых целесообразно создавать принципиально новый тип современного греко-католического духовно-образовательного заведения в Украине, который отвечал бы актуальным духовным и научно-просветительским запросам Украинской Греко-Католической Церкви и гражданского сообщества.

В работе проведен анализ основных факторов ( политическо-идеологический и духовный, социально-демографический, экономический, природно-климатический, функционального назначения и организации учебного процесса, выбора конструктивних систем), которые значительно влияют на формирование архитектурно-планировочной организации духовно-образовательного заведения Украинской Греко-Католической Церкви нового типа, определены родственность различных духовно-образовательных структур УГКЦ (духовная семинария, богословская академия или университет, монастырские образовательные дома - студентаты) и целесообразность их объединения в единый комплекс высшего духовно-богословского образовательного заведения Украинской Греко-Католической Церкви нового типа, разработана концепция архитектурно-планировочной организации такого заведения. Основные положения даной концепции следующие:

1. Ряд греко-католических духовно-образовательных заведений, а именно: духовная семинария, богословский университет или академия, монастыри-студентаты, создают единый образовательный комплекс в пределах одной архитектурно-планировочной структуры.

2. Юридически независимые духовно-учебные заведения руководствуются единой духовно-идеологической и образовательной доктриной, что в архитектурном аспекте отображается в размещении таких заведений в пределах одной территории, совместном использовании сакральных сооружений и учебных помещений, в единой архитектурной стилистике строений каждого отдельного учебного заведения, рекреационных территорий и малых архитектурных форм.

3. Хозяйственно-бытовые проблемы всего комплекса решаются с помощью единого хозяйственного блока сооружений ( котельная, гаражи, мастерские, прачечные, склады и др.).

4. Новосозданный комплекс должен размещаться в пределах крупного мегаполиса и быть мощным центром духовно-богословского образования в Украине.

В диссертационной работе разработаны методические рекомендации относительно проектирования духовно-образовательных заведений Украинской Греко-Католической Церкви нового типа в Украине, а именно: проведен анализ и оптимизирована структура духовних, учебных, административных, жилищных и хозяйственных подразделений,

разработаны рекомендации относительно вместимости главного храма, учебных аудиторий, жилищных помещений, столовой и трапезных. Разработаны также рекомендации по организации и составу функциональных элементов, рекомендации относительно средств архитектурно-художественной выразительности, конструктивных схем и строительных технологий а также проведен расчет экономической целесообразности строительства и эксплуатации такого объединенного комплекса.

Результаты работы нашли прикладное внедрение в 4-х сооруженных объектах, 6-и рабочих проектах и в 2-х експериментально-изыскательных проектах.

Ключевые слова: духовное образовательное заведение, принципы типологии, проектирования, архитектурно-планировочная организация.

Stotsko Rostuslav. Principles of architectural and typological theological educational institutions UGKC - Manuscript.

Thesis for candidate degree in architecture in specialty 18.02.02-Architecture of Buildings abd Structures - Lviv National University of “Lviv Politehnica ”, Lviv, 2008.

The dissertation defines the principles of architectural and planning decisions of Greek-Catholic theological educational institutions. The thesis describes the stage-by-stage development of Greek-Catholic theological educational institutions as well as generalizes foreign and national experience of Greek-Catholic theological educational institutions designing and buildings. Besides this, the author singles out the main factors forming Greek-Catholic theological educational institutions buildings.

As a result, the author presents his classification of Greek-Catholic theological educational institutions buildings. Taking into account the general chaos and scarcity of Greek-Catholic theological educational institutions net the territory of Ukraine, the author suggests his recommendations on its improvement and updating. He presents the basic nomenclature of Greek-Catholic theological educational institutions types. The author gives his proposals on architectural planning used for Greek-Catholic theological educational institutions designing and building.

The dissertation elaborates on functional Greek-Catholic theological educational institutions models, defines the interaction between the main room groups and functional blocs. The issue of architectural composition of Greek-Catholic theological educational institutions takes central place in the dissertation. As a result, own basics of Greek-Catholic theological educational institutions designing methodic is presented by the author.

Key words: theological educational institutions, technological principles, architectural and planning organization.

Размещено на Allbest.ru

...