Розвиток архітектури прибуткових будинків Львова 1772–1918 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет “Львівська політехніка”

Розвиток архітектури прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр.

Спеціальність 18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

СІЛЬНИК Олександра Іванівна

УДК 728. І (1-22): 94 (477.83)

Львів 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: Рудницький Андрій Маркович, доктор архітектури, професор кафедри містобудування

(Національний університет “Львівська політехніка”, Міністерство освіти і науки України)

Офіційні опоненти: Шубович Світлана Олександрівна, доктор архітектури, професор завідувач кафедри архітектурного моніторингу міського середовища (Харківська національна академія міського господарства, Міністерство освіти і науки України)

Лінда Світлана Миколаївна, кандидат архітектури, доцент кафедри архітектурного проектування (Національний університет “Львівська політехніка”, Міністерство освіти і науки України)

Захист відбудеться “21” березня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.11 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, ауд. 226 головного корпусу).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” (79013, Львів, вул. Професорська, 1).

Автореферат розісланий “19” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат архітектури, доцент

Гнесь І.П.

Загальна характеристика роботи

Період кінця ХVІІІ - початку ХХ ст. у розвитку Львова є важливим етапом для формування архітектури центральної частини міста, яка переважно забудовувалася прибутковими (чиншовими) будинками. Тоді їх у Львові було споруджено близько 5500. Архітектура прибуткових будинків створила основну фонову забудову міста і саме вона відіграє найважливішу роль у формуванні неповторного архітектурного середовища. Дослідження особливостей формування та розвитку архітектури прибуткових будинків набули сьогодні важливого наукового і практичного значення. Це пов'язано не лише із проблемою збереження історичної спадщини, але і з необхідністю набуття позитивного досвіду для сучасної будівельної практики.

Прибутковий (чиншовий) будинок - це житлова споруда, яка зводилась з квартирами і кімнатами для наймачів. Залежно від їхнього достатку і суспільного становища, розташування земельної ділянки в структурі міста, економічних можливостей власника прибуткові будинки відрізнялись загальними розмірами, складом і розплануванням приміщень, благоустроєм і оздобленням, поділяючись на декілька типів Тимофієнко В.І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. - Київ: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва, Головкиївархітектура, 2002 . - С. 342..

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається такими позиціями:

- невід'ємною складовою матеріальної та духовної спадщини українського народу є архітектура Львова. Всебічне її вивчення сприятиме процесу розвитку України як незалежної держави;

- сьогодні у Львові активізувалися процеси реконструкції та реставрації прибуткових будинків періоду 1772 - 1918 рр. Для фахового проведення цих робіт необхідні детальне вивчення, аналіз і систематизація архітектури прибуткового житла. Адже сьогодні неврахування особливостей формування цієї архітектури призводить до втрати автентичності, негативно відбивається на її збереженні;

- архітектура прибуткового житла достатньо вивчена в Європі; велика кількість вітчизняних досліджень, присвячених архітектурі періоду 1772 - 1918 рр., значна та добре збережена архівна база дають змогу всебічно дослідити процес формування цієї архітектури заповнивши прогалини у сучасній історії та теорії архітектури;

- у зв'язку із внесенням центральної частини Львова до списку світової спадщини ЮНЕСКО актуальним питанням як для Львова, так і для України загалом є розроблення програми щодо створення правових, організаційних та матеріально-технічних ресурсів збереження архітектури прибуткового житла, тому що саме воно формує фонову забудову центральної частини міста.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає основним напрямам наукової роботи кафедри архітектурного проектування Національного університету “Львівська політехніка” - “Розвиток практики та теорії архітектури, вдосконалення якості архітектурної освіти та навчального процесу”, діяльності фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини м. Львова” (постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1997 р. № 1266) та загальноукраїнській програмі “Про охорону культурної спадщини” (Закон України від 8.06.2000р).

Мета дослідження - визначити засади формування та напрямки розвитку планувальних і стильових вирішень прибуткових будинків Львова, споруджених 1772 - 1918 рр.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан вивчення проблеми формування архітектури прибуткового житла Львова 1772 - 1918 рр., розробити методику дослідження.

2. Виявити та проаналізувати фактори, які визначали засади формування архітектури прибуткового житла в 1772 - 1918 рр.

3. Виявити локалізацію прибуткових будинків у містобудівній структурі Львова та проаналізувати принципи їх розташування.

4. Проаналізувати архітектурно-типологічні характеристики прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр. Виявити особливості їхніх архітектурно-планувальних вирішень та основні напрямки розвитку.

5. На основі аналізу стильових ознак прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр. розробити класифікацію стильових спрямувань та визначити етапи їх розвитку.

6. Провести порівняльний аналіз розвитку львівських прибуткових будинків у загальноукраїнському та європейському контексті, охарактеризувати значення архітектури чиншових будинків для сьогоднішніх архітектурних процесів.

Об'єкт дослідження - прибуткові будинки, збудовані у Львові в 1772 - 1918 рр.

Предмет дослідження - розвиток архітектурно-планувальних та стильових вирішень прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр.

Межі дослідження: хронологічні межі - період 1772 - 1918 рр., час перебування Львова у складі Австро-Угорщини; територіальні межі дослідження - територія забудови Львова прибутковими будинками 1772 - 1918 рр.

Методи та методика дослідження. У дисертації використано загальнонаукові методи камеральних та натурних досліджень, порівняльний, структурний, графоаналітичний аналізи.

Наукова новизна отриманих результатів

1. На основі вибраної методики вперше проведено комплексний аналіз архітектури прибуткового житла Львова.

2. Створено цілісну картину формування архітектури прибуткового житла у 1772 - 1918 рр. та виявлено чинники, що визначали напрямки його розвитку.

3. Проаналізовано архітектурно-планувальні вирішення прибуткових будинків, що дало можливість визначити основні напрямки їхньої трансформації протягом 1772 - 1918 рр.

4. На основі аналізу стильових вирішень будинків було розроблено класифікацію композиційних вирішень та стильових спрямувань, визначено динаміку стильового розвитку прибуткових будинків у 1772 - 1918 рр.

5. За результатами виконаного дослідження вперше було проведено порівняльний аналіз основних напрямків розвитку львівських прибуткових будинків у загальнонауковому контексті, а також виявлено значення цієї архітектури для подальших процесів розвитку міста.

Практичне значення отриманих результатів

1. Результати дослідження значно доповнюють вже існуючі відомості про розвиток житлової архітектури 1772 - 1918 рр. Вони можуть бути використані у лекційних курсах з історії та теорії архітектури та як доповнення до комплексних досліджень в історії архітектури України та Львова.

2. Основні положення дисертації можна використати для складання нового історико-архітектурного опорного плану Львова, під час розроблення нового генерального плану міста та розширення списку об'єктів, що потребують охорони.

3. Результати дослідження можуть бути застосовані у навчальному процесі (лекційних матеріалах, курсовому проектуванні, під час підготовки дипломних та магістерських робіт). Натурні дослідження, зібраний картографічний матеріал та результати аналізу дають змогу обґрунтовано проводити реставраційні роботи, а також допоможуть під час проектування сучасного житла.

Апробація результатів. Матеріали дослідження були представлені на звітній науковій конференції аспірантів та здобувачів ЛДАУ за результатами науково-дослідної роботи у 2002 р. (Дубляни, 5 - 6 березня 2003 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта '2003”. Будівництво та архітектура (Дніпропетровськ, 20 - 24 січня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова '2003”. Будівництво та архітектура (Дніпропетровськ, 16 - 20 червня 2003 р.); звітній науковій конференції аспірантів та здобувачів ЛДАУ за результатами науково-дослідної роботи у 2004 р. (Дубляни, 22 лютого 2005 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані автором в 7 статтях у фахових виданнях. Одна стаття [1] виконана у співавторстві (особистий внесок автора полягає у збиранні матеріалу для статті та аналізі об'єкта дослідження).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, основної частини (п'яти розділів з ілюстраціями до них), висновків, бібліографічного переліку, додатків і ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 132 сторінки основної текстової частини, 45 сторінок ілюстративних таблиць, бібліографічний перелік кількістю 449 позицій, 116 сторінок додатків.

Основний Зміст дисертаційної роботи

РОЗДІЛ 1. Стан вивчення архітектури прибуткового житла Львова та методика проведення дослідження. Для визначення стану дослідження архітектури прибуткових будинків, збудованих у 1772 - 1918 рр., було проаналізовано літературні джерела і науково-дослідні роботи.

Проведення аналізу передбачало вивчення літературних джерел відповідно до задач дослідження. Першим етапом стало визначення передумов формування архітектури прибуткового житла. Для цього було виявлено основні історичні події досліджуваного періоду, проаналізовано політичну, економічну та демографічну ситуацію в місті. Автором досліджено публікації О. Барвінського, І. Бойко, С. Гошовського, А. Жуковського, У. Іваночко, І. Крип'якевича, В. Кульчицького, О. Мікули, І. Настяк, С. Пазури, Г. Петришин, Н. Полонської-Василенко, О. Субтельного, О. Чернера.

Для висвітлення архітектурних передумов були опрацьовані роботи стосовно загальних тенденцій містобудівництва і містобудівного розвитку Львова. До цих робіт належали праці таких науковців: В. Антонова, М. Бевза, Ю. Бірюльова, А. Буніна, Ф. Гібберда, А. Гутнова, Б. Посацького, О. Рибчинського, М. Сепіла, Т. Трегубової. Також проаналізовано праці щодо розвитку архітектури Львова, встановлення і розвитку львівської архітектурної школи, нормативно-правової бази. Це роботи Ю. Бірюльова, В. Вуйцика, І. Гнеся, У. Іваночко, Т. Казанцевої, Т. Клименюк, Х. Ковальчук, Г. Кос, Р. Липки, С. Лінди, С. Марчіна, Б. Мельника, В. Овсійчука, В. Проскурякова, Я. Пурхлі, А. Рудницького, О. Хрін, Б. Черкеса. Опрацювання літератури та науково-дослідних робіт, присвячених архітектурі Львова, дало можливість створити цілісну картину розвитку будівництва та містобудівної ситуації для подальшого аналізу прибуткових будинків.

Наступним етапом роботи став аналіз літератури з типології будівель і споруд, з теорії архітектурної композиції, теорії стилю в архітектурі. Для проведення архітектурно-композиційного та планувального аналізів фасадів чиншових будинків Львова було розглянуто праці, присвячені окремим стильовим напрямкам. Зокрема роботи таких вчених: Р. Арнхейма, Ю. Асєєва, І. Бартенєва, В. Батажкової, А. Буніна, Я. Вуєка, А. Габричевського, К. Гартмана, Г. Грубе, В. Горюнова, А. Іконнікова, А. Каплуна, Г. Коуена, В. Молчанова, Н. Смоліної, І. Пехар, А. Тіца, В. Тимофієнка, В. Ткачова, М. Тублі, Н. Хомутецького, В. Чепелика, С. Шубович.

При проведенні порівняльного аналізу львівських прибуткових будинків у загальноукраїнському контексті було вивчено роботи дослідників, що займалися архітектурою прибуткового житла в Одесі, Чернівцях, Києві, Харкові: О. Роздорожнюк, С. Сімакової, Т. Скібіцької, В. Тимофієнка.

Створення термінологічної бази дисертації ґрунтувалось на основі робіт наступних авторів: П. Безродного, М. Житомирського, А. Мардера, Н. Певзнера. Роботи В. Мироненка, В. Нагінської, В. Король, Ю. Криворучко вивчені автором дисертації для розробки методики дослідження.

Систематизацією та узагальненням результатів аналізу літературних джерел визначено питання, що досі залишаються не вивченими. Результати дослідження показали, що ще не створено комплексної картини, яка б висвітлювала передумови, принципи розвитку та особливості композиційних, стильових та планувальних вирішень прибуткових будинків Львова.

Для вирішення поставлених завдань у дослідженні було використано загальнонаукові методи дослідження: аналіз і систематизація наукової літератури за тематикою дослідження; аналіз першоджерел - архівних матеріалів, кадастрових карт Львова, іконографічних матеріалів; метод натурного і графічного дослідження; метод статичних опрацювань; метод структурного аналізу; метод факторного аналізу; метод порівняльного аналізу. Загальна структура методики дослідження ґрунтується на певній послідовності використання традиційних методів дослідження, а також на розробленні локальних методик для проведення структурного, факторного і порівняльного аналізів.

Методика дослідження складається з таких етапів:

- постановка задач дослідження, аналіз літературних джерел за темою дисертаційного дослідження. Систематизація і аналіз наукової літератури за тематикою дослідження - монографії, статті, публікації у періодичних виданнях, путівники, науково-методична література;

- натурні обстеження і фотофіксації, визначення об'єктів для аналізу та територіальних меж дослідження. Для аналізу обиралися будинки з різними принципами розташування в містобудівній структурі та в структурі забудови вулиць. Було проведено натурні обстеження на таких вулицях: Бандери, Валовій, Васильківського, Вірменській, Вітовського, Вишенського, Вороного, Городоцькій, Джерельній, Дорошенка, Замарстинівській, Залізняка, Краківській, Крушельницької, Короленка, Котляревського, Коперніка, Конопницької, Кульпарківській, Левицького, Личаківській, Лисенка, Лобачевского, Наливайка, Новаківського, Новий Світ, Озаркевича, Одеській, Огієнка, Пекарській, Рапапорта, Стрийській, Саксаганського, Стефаника, Театральній, Устияновича, Федьковича, Франка, Хмельницького, Чорновола, Чупринки, Шевській, пр. Шевченка;

- робота з архівним матеріалом, систематизація зібраного матеріалу. Вивчено понад 220 об'єктів, які були згруповані за періодом будівництва відповідно до домінуючих архітектурних стилів у Європі в 1772 - 1918 рр., І період - 1772 - 1875 рр., ІІ період - 1875 - 1900 рр., ІІІ період - 1900 - 1918 рр. Було складено базову типологію для локалізації об'єктів дослідження, яка стала підставою для аналізу об'ємно-планувальних, композиційних і стильових вирішень прибуткових будинків;

- аналіз планувальних вирішень прибуткових будинків Львова відбувався за такими критеріями: за типологією планів, за поверховістю будинків, за наявністю додаткової функції, за типом планувальної структури будинків, за типом планувальної структури помешкань;

- проведення стильового аналізу досліджуваних об'єктів. Його мета - встановити закономірності у розвитку стильових, архітектурно-композиційних вирішень прибуткових будинків Львова, збудованих у 1772 - 1918 рр. Для аналізу було використано такі основні критерії: хронологічний, стильовий, композиційний. Також було визначено базові елементи при формуванні стильових, композиційних і планувальних вирішень прибуткових кам'яниць Львова 1772 - 1918 рр.;

- проведення порівняльного аналізу досліджуваних об'єктів: прибуткових будинків Львова з прибутковими будинками Одеси, Києва, Чернівців, Харкова. Виявлено значення архітектури прибуткових будинків для сучасного житлового будівництва.

РОЗДІЛ 2. Передумови формування архітектури прибуткового житла Львова 1772 - 1918 рр. Розділ присвячений аналізу політичної, економічної, соціально-демографічної ситуацій та визначенню засад формування архітектури Львова 1772 - 1918 рр.

Важливою передумовою розвитку Львова у всіх аспектах було надання йому у 1772 р. статусу столиці провінції Галичини і Лодомерії. З того часу поступово покращувалася економічна ситуація в місті, збільшувалась кількість мешканців. У соціальній структурі населення переважали підприємці, наукова інтелігенція, діячі мистецтва та культури. Львів став у цей час важливим адміністративним і просвітницьким центром Галичини.

Містобудівна структура зазнала таких важливих змін: ліквідація оборонних мурів (починаючи з 1777 р.), забудова передміських територій, формування нового загальноміського центру, проведення заходів щодо благоустрою території міста. Забудова середмістя Львова залишалась практично без змін. Розпланування вуличної мережі зберігало первісний характер. Виходячи з аналізу динаміки забудови міста прибутковими будинками, можна виділити три етапи. І етап: кінець ХVІІІ - початок ХІХ ст. - райони чиншових будинків зосереджувалися в середмісті та у північно-західній приміській частині (вул. Личаківська, Лисенка, Хмельницького). ІІ етап: початок ХІХ ст. - забудова прибутковими будинками поширюється паралельно до головних доріг міста (Личаківська, Зелена, Городоцька, Франка, Хмельницького, Замарстинівська, пр. Шевченка, пр. Чорновола). ІІІ етап: початок ХХ ст. - забудова заповнює простори між магістральними вулицями, з формуванням нових житлових кварталів (вул. Коперніка, Винниченка, Пекарська, Левицького, Саксаганського, Чайковського, Коперніка, Дорошенка, Шпитальна).

У розділі проаналізовано матеріали по досвіду будівництва житлових будинків Львова до 1772 р. Виявлено, що прибуткові будинки деякою мірою ведуть свій родовід ще від середньовічних кам'яниць (частину будинку здавали в оренду, частина житла була відведена для проживання власників). Однак сформована в ХVІ - ХVІІ ст. об'ємно-планувальна структура будинків не використовувалась надалі при проектуванні чиншових кам'яниць протягом 1772 - 1918 рр.

У розділі було висвітлено стан архітектурної освіти Львова досліджуваного періоду, а також виявлено значення для формування архітектури прибуткових будинків. Архітектурна освіта в кінці ХVІІІ - на початку ХІХ ст. перебувала в так званому перехідному стані від системи ремісничого навчання до системи високої школи. Середина ХІХ ст. була часом становлення власної архітектурної школи, хоча на теренах Львова провідними архітекторами залишались приїжджі спеціалісти з Австрії та Польщі. Тобто львівська архітектурна школа на початковому етапі формувалася під впливом провідних європейських архітектурних шкіл. У другій половині ХІХ ст. в галузі будівництва вже працювали випускники львівської архітектурної школи, наявність якої стало важливою передумовою для успішного розвитку прибуткового житла у Львові. Зокрема великий внесок в розвиток прибуткового житла зробили львівські архітектори: К. Боублік, В. Дембінський, Ф. Дибусь, А. Захаревич, Е. Зіхович, А. Каменобродський, З. Кендзерський, Я. Крох, Б. Кузнєвич, І. Левинський, О. Лушпинський, Я. Махніцкий, Т. Обмінський, О. Сосновський, В. Підгородецький, М. Улям, М. Фехтер, А. Шлеєн.

РОЗДІЛ 3. розвиток архітектурно-планувальної структури прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр. Розділ присвячений аналізу архітектурно-планувальних вирішень прибуткового житла. Для його проведенням прибуткові будинки було класифіковано за розташуванням в містобудівній структурі на забудову середмістя та передмістя. Об'ємно-планувальний аналіз проведено за такими критеріями: типологічні характеристики планів чиншових кам'яниць, поверховість, планувальна структура будинків та типологія планувальної структури помешкань, їхнє функціональне зонування і номенклатура приміщень.

Як свідчать результати типологічного аналізу, в забудові вулиць Львова 1772 - 1918 рр. було виділено такі типи будинків: кутовий, торцевий, рядовий та окремо розташований. Також було проведено класифікацію будинків цього періоду за конфігурацією планів. На території середмістя Львова з 1772 - 1918 рр. зводили будинки рядового, кутового, торцевого типів переважно “Г”- та “П”-подібної видовженої форми в плані. У передміських дільницях: в 1772 - 1918 рр. квартали формували будинки рядового, кутового, торцевого і окремо розташованого типів з “Г”-, “П”-, “О”-, “С”-, “Т”-подібними, прямокутними конфігураціями планів; у 1900 - 1918 рр. забудова вулиць складалась з рядових, кутових і торцевих будинків, які мали складну багатокутну конфігурацію. В плані середня площа чиншових будинків була така: в 1772 - 1875 рр. - 250 мІ, в 1875 - 1900 рр. - 330 мІ, в 1900 - 1918 рр. - 550 мІ.

У середмісті Львова ділянки прибуткових будинків мали прямокутну, трапецієподібну форму та форму багатокутника. Незалежно від конфігурації, площа ділянок становила в середньому 240 м. Основну частину ділянки займала забудова - приблизно 71 %. Територія ділянок мала співвідношення сторін 1:6 - 1:4,5. Парадні фасади кам'яниць виходили на дороги та вулиці міста. Всі будівлі мали внутрішні подвір'я, вільні від господарської забудови. Подвір'я було повністю ізольованим від проїжджої частини вулиці, із входом через комунікації будинку в партері.

У передмісті Львова ділянки мали форму прямокутника, ромбоподібного прямокутника, трапеції, багатокутника, різностороннього чотирикутника. У 1772 - 1875 рр. ділянки чиншових кам'яниць передмістя мали розосереджений характер забудови. На них розташовувались, крім прибуткових будинків, ще й господарські будівлі, призначені для їхнього обслуговування (навіс для зберігання возів, карет та тваринницького корму, хлів, вбиральні для мешканців). Сторони ділянки мали співвідношення від 1:1,5 до 1:5. Площі ділянок передмістя є різними від 244,4 м до 1540 м (в середньому 826 м). Відповідно забудова ділянок займала в середньому 45,7 %. Однак територія міста була забудована нерівномірно. В середмісті та на прилеглих до нього територіях забудова була значно щільнішою, ніж у віддалених від нього районах. У 1875 - 1900 рр. забудова ділянок набуває нового характеру. Прибуткові будинки будують з максимальним заповненням території, відведеної для них, до вже існуючих будинків добудовують флігелі. Ділянки мають співвідношення сторін 1:1,2 - 1:4. Площа ділянок передмістя становить в середньому 613,4 м. Щільність забудови ділянок становить 65 % від загальної площі. У 1900 - 1918 рр. площа ділянок у передмісті Львова становить в середньому 503,26 м, їхня забудова займає 407,8 м, що відповідає 69 %. Щільність забудови продовжує зростати, тоді як ділянки під забудову виділяють менші.

При проведенні аналізу поверховості було виявлено, що переважали малоповерхові та середньої поверховості прибуткові будинки. На території середмістя протягом досліджуваного періоду будинки були дво-, три- та чотири поверхові. У передмісті чиншові будинки будували від одного до чотирьох поверхів. Характерним було збільшення поверховості прибуткових будинків Львова протягом 1772 - 1918 рр.

Також було проведено аналіз за наявністю додаткової функції на поверхах. Виявлено, що у прибуткових будинків були поверхи, що мали додаткові функції, партери були призначені для використання приватними підприємствами: магазини, кав'ярні, майстерні ательє, юридичні контори тощо). Наприкінці ХІХ ст. будівництво прибуткових кам'яниць з першими поверхами громадського призначення стало звичайним явищем (Дорошенка, 22, Личаківська, 12, Хмельницького, 11, Чорновола, 13, Пекарська, 3, Краківська, 27, Січових Стрільців, 7, Городоцька, 45, Саксаганського, 11).

Аналіз планувальної структури чиншових кам'яниць засвідчив, що основними типами розпланувальних вирішень були галерейно-секційні, секційні планувальні структури будинків поступово покращувались, що було пов'язаним із вдосконаленням системи водогону та каналізації та новими вимогами до функціональної організації помешкань.

Зокрема наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ ст. домінуючим типом планувальної структури прибуткового будинку був галерейно-секційний (Бандери, 16, Городоцька, 47, Городоцька, 73, Краківська, 20, Краківська, 22, Личаківська, 12, Личаківська, 19, Театральна, 6). Санвузли блокувалися окремо в торцях галерей, і прохід до них влаштовували через горизонтальні комунікації будинку. Наприкінці ХІХ ст. починається процес поступового перенесення санвузлів до помешкань, і на початку ХХ ст. галереї вже не були функціонально необхідними елементами (Котляревського, 37, Левинського, 12, Саксаганського, 9, Саксаганського, 11). Таким чином планувальна структура будинків була трансформована у секційну.

У дослідженні був проведений аналіз структурних частин прибуткових будинків Львова: вхідні групи, сходові клітки, галереї, помешкання.

Вхідні частини прибуткових будинків були двох типів - проїзди (розраховані на проїзд у внутрішнє подвір'я чиншового будинку певного виду транспорту - карети, автомобілі та під'їзди (не передбачають в'їзд транспорту на територію внутрішнього двору). Освітлювалися вхідні частини завдяки дверним прорізам. В окремих випадках застосовували верхнє освітлення. Інтер'єри вхідних частин завжди прикрашалися ліпниною, що відповідала стильовому напрямку екстер'єру будівлі.

У прибуткових будинках Львова 1772 - 1918 рр. вирізняються такі типи сходових кліток: основні (парадні), додаткові (службові). У будинках передбачалося від однієї сходової клітки до трьох - парадна і дві службові, або додаткові. За розташуванням у будинку сходи поділялися на зовнішні і внутрішні. Парадні сходові клітки були зазвичай внутрішніми, додаткові сходові клітки розташовувалися або в будинку, або ззовні (виходили у внутрішнє подвір'я). Також сходи можна класифікувати за кількістю маршів: забіжні, двомаршові, тримаршові. Найчастіше у чиншових кам'яницях використовувались забіжні та двомаршові сходові клітки.

Існували такі типи планувальної структури помешкань: анфіладний, коридорно-анфіладний, центрично-анфіладний. У 1772 - 1875 рр. переважає анфіладний тип планувальної структури у середміських і передміських прибуткових будинках. В 1875 - 1900 рр. квартири середмістя не набувають змін, однак серед будинків передмістя виявлено анфіладні та коридорно-анфіладні вирішення помешкань. Та вже у 1900 - 1918 рр. і в помешканнях середмістя домінують центрично-анфіладні, коридорно-анфіладні планування, а у передміських чиншових будинках - анфіладні, центрично-анфіладні та коридорно-анфіладні.

У результаті аналізу функціонального зонування і номенклатури помешкань було розроблено їхню класифікацію за габаритами та набором приміщень. Помешкання прибуткових будинків поділяються на малі (1 - 2 житлові кімнати, кухня, санвузол), площа яких становила в середньому 38 м, середні (2 - 4 житлові кімнати, кухня, санвузли, комора), площа в яких становила в середньому 85 м; великі (більше 4-х житлових кімнат, кухня, комори, санвузли, передпокій) площею від 120 м і більше.

У будинках середмістя в 1772 - 1875 рр. переважали малі та середні помешкання. Перелік приміщень у них був таким: житлові кімнати, кухня, кухня-передпокій, передпокій, в окремих випадках комора. Житлові кімнати були прямокутної інколи трапецієподібної форми (S=16м, 18м). Всі приміщення квартир, крім комор, мали природне освітлення. Вікна житлових кімнат (спальні, вітальні) виходили на головну вулицю, вікна кухонь (S=9м, 12м), передпокоїв (S=3м, 6м) були спрямовані у внутрішнє подвір'я. В 1875 - 1900 рр. з'явилися помешкання, які складались з санвузлів, коридорів, кухні та житлових кімнат.

У передмісті 1875 - 1900 рр. переважають малі, середні і великі помешкання. Квартири складались з житлових кімнат (S= 9м, 18м, 28м) і кухні (S= 4м, 8м, 14м), в окремих випадках - передпокою (S= 3м, 8м). Декотрі помешкання мали одну чи декілька кухонь, житлові кімнати, інколи санвузли та коридор. У 1900 - 1918 рр. до складу помешкань передмістя входили: житлові кімнати (вітальня, їдальня, кабінет, будуар, спальня), кухня, коридор, санвузли, комори (S=1м, 4м), приміщення для челяді (S=4м, 8м). Конфігурація кімнат стає дуже різноманітною в плані: від простих прямокутних форм до складних багатокутних. Цікаве планувальне вирішення помешкань (з широкою номенклатурою приміщень, різними формами кімнат) було у прибуткових будинках за адресами Бандери, 3, Котляревського, 37, Новаківського, 8, Саксаганського, 9, Саксаганського, 11, Устияновича, 8.

Домінували серед прибуткових будинків Львова малі та середні помешкання. Коефіцієнт К1 в 1772 - 1875 рр. становив в середньому 0,8, в 1875 - 1900 рр. - 0,7 -0,6, в 1900 - 1918 рр. - 0,7 - 0,5. Площа житлових кімнат в 1875 - 1900 рр. збільшилася на 16% порівняно з попередніми роками досліджуваного періоду. А на початку ХХ ст. площа кімнат збільшилася ще на 25% порівняно з площею кімнат кінця ХVІІІ початку ХІХ ст. Планування помешкань стає комфортнішим за рахунок ізоляції кімнат (коридорно-анфіладні вирішення), зростає перелік підсобних приміщень. Характерними тенденціями розвитку планувальних вирішень помешкань прибуткових будинків було поступове збільшення житлової площі, розширення номенклатури підсобних приміщень.

РОЗДІЛ 4. Розвиток композиційних і стильових вирішень прибуткових будинків Львова. У цьому розділі викладено результати стильового і порівняльного аналізів та закономірності у розвитку композиційних і стильових вирішень в архітектурі прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр.

Типологію композиційних вирішень визначено на основі аналізу вертикального та горизонтального членувань фасадів. Для вертикального членування застосовувались ризаліти, слабо розвинені в глибину фасаду. В окремих випадках композиційні акценти на фасадах будинків створювалися не ризалітами, а поєднанням архітектурних деталей та елементів (більша площина віконних прорізів, портал тощо), які утворювали візуальну вертикальну композиційну вісь. Горизонтальне членування наріжної стіни будинків створювалося за допомогою міжповерхових поясків і карнизів. Виходячи з композиційного аналізу, вирізняються такі вирішення фасадів: симетричний (одноосьовий, двоосьовий, триосьовий), дисиметричний, асиметричний, рівноакцентний. Фасади з асиметричною та дисиметричною композиційною структурою переважали у кутових будинках торцевого типу забудови. Симетричні та рівно акцентні - у будинках рядової, іноді торцевої забудови вулиць. Принцип побудови композиції фасаду залежав, як правило, від розташування будинків у забудові вулиці. Тому чиншові будинки являли собою своєрідну ланку візуального сприйняття загальної картини забудови, що створювалася. В 1772 - 1918 рр. в оформленні фасадів прибуткових будинків домінують симетричний двоосьовий, рівноакцентний, асиметричний одноосьовий композиційні варіанти.

Щодо горизонтального членування фасадів, то тут протягом досліджуваного періоду не відбувалось істотних змін. Принцип розташування карнизів та горизонтальних поясів ґрунтувався на візуальному відокремленні поверхів на фасадах будинків. Інколи карнизом виділявся партер будинку та підкреслювалось завершення площини фасаду на рівні останнього поверху.

Аналіз стильових вирішень фасадів прибуткових будинків проводився за такими напрямками: визначення стильових прототипів, динаміки змін у стильових спрямуваннях, визначення базових елементів у формуванні стилю. Стильові вирішення фасадів чиншових будинків 1772 - 1918 рр. опиралися на такі архітектурні прототипи: ренесанс, бароко, готика, класицизм, романський стиль, народно-романтичні традиції. Основні архітектурні прототипи, які переважають протягом всього періоду - ренесанс і бароко.

Визначення динаміки змін у стильових спрямуваннях ґрунтувалося на таких факторах: рік проектування і стильова характеристика. Прибуткові будинки, збудовані в 1772 - 1875 рр., мали такі вирішення фасадів: класицизм, бідермаєр, французький неоренесанс, італійський неоренесанс, неоеллінізм. Використовуються Декоративно-оздоблювальні елементи фасадів традиційних напрямків: італійського ренесансу, бароко, еллінізму. В 1875 - 1900 рр. продовжують фігурувати вищевказані напрямки, а також з'являються такі, як німецький неоренесанс, стиль “Другої імперії”, еклектика, “Цитати класицизму” та неоготика. Застосовують архітектурні деталі у стилі ренесансу, бароко, готики. Виявлено фасади, де використовуються мотиви декількох напрямків одночасно (еклектика, стиль “Другої імперії”). Впродовж 1900 - 1918 рр. виникають сецесійні мотиви, тісно пов'язані з архітектурними напрямками: ренесанс, готика, бароко, що продовжували своє існування у стилізаторському модерні. Паралельно розвиваються такі напрямки сецесії: функціоналістська, народно-романтична, орнаментальна. Аналізування базових елементів у формуванні стилю чиншових будинків показало, що такими у ХVІІІ - ХІХ ст. стають археологічно точно відтворені архітектурні деталі (або мотиви), а на початку ХХ ст. - модернізовані архітектурні форми. Ступінь насиченості фасадів архітектурними деталями мала тенденцію збільшуватися в 1875 - 1900 рр. та у 1900 - 1918 рр. знов починає зменшуватися кількість ліпнини на фасадах.

Аналіз колористичних вирішень прибуткових будинків Львова показав, що протягом досліджуваного періоду переважали монохромні вирішення. Поліхромності фасадів досягали такими методами: виділенням архітектурних деталей (сандрика, карнизу, порталу) іншим кольором (1772 - 1875 рр.), застосуванням різних будівельних матеріалів (наприклад, поєднанням цегляної кладки з тиньком) (1875 - 1900 рр.), використанням кольорових керамічних плиток (1900 - 1918 рр.).

Розвиток стильових спрямувань архітектури прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр. зумовлений поступовим розширенням архітектурних прототипів, з яких використовувалися характерні елементи та деталі. Встановлено, що в 1875 - 1900 рр. відбувається кількісне збільшення стильових варіантів-вирішень фасадів, що трактують класичні прототипи. У 1900 - 1918 рр. впроваджуються разом з сецесією новітні вирішення, не поєднані з класичними прототипами, водночас один з напрямків сецесії (стилізаторський) звертається до класичних вирішень, відомих раніше (неоренесанс, бароко, романізм, готика). Домінуючими стильовими вирішеннями фасадів чиншових кам'яниць протягом досліджуваного періоду були італійський неоренесанс та необароко.

РОЗДІЛ 5. Значення архітектури прибуткового житла Львова 1772 - 1918 рр. У цьому розділі висвітлено процеси розвитку прибуткових будинків на теренах України, стан збереження чиншових будинків Львова та значення прибуткової забудови для подальшого розвитку міста. Прибутковий будинок як тип житла був започаткований у Східній Європі ще наприкінці ХVІІІ ст. Час його розквіту припав на другу половину ХІХ початок ХХ ст. Суцільна забудова великих міських масивів прибутковими будинками визначала обличчя таких центральноєвропейських столиць, як Берлін, Відень, Варшава.

Аналіз та порівняльний аналіз досліджень, присвячених прибутковим будинкам Одеси, Києва, Харкова, Чернівців показали, що їх розпланування було подібним: секційне, галерейно-секційне. Конфігурація та габарити планів будинків залежали безпосередньо від виділених ділянок в містобудівній структурі. Різними були масштаби прибуткових будинків - габарити та поверховість залежали від значення розмірів міста та.

Під час проектування прибуткових будинків Харкова, Києва приділяли велику увага вирішенню головного фасаду та створенню потрібного для замовника рівня комфортності самих помешкань в ньому. Внутрішні двори харківських та київських будинків були необхідні для інсоляції приміщень й деяких господарських потреб, однак не мали естетичної цінності, на відміну від одеських і чернівецьких. Основними стильовими прототипами у вирішенні головних фасадів прибуткових будинків України 1772 - 1918 рр. були неоренесанс та необароко. Порівняльний аналіз розвитку прибуткового житла Львова та інших міст України показав, що процеси їхнього формування багато в чому збігаються, що зумовлено схожими соціально-економічними умовами.

Для визначення стану збереження прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр. були проведені натурні обстеження та порівняльний аналіз, та виявлено зміни та перебудови, які відбувались протягом ХХ ст. в планувальній структурі прибуткових будинків. В радянський період великі помешкання розділялись на декілька малих, незважаючи на рівень статку наймачів. Проте в кінці ХХ - на початку ХХІ ст. спостерігається тенденція до зворотних процесів - відновлюються розпланування багатофункціональних помешкань ХІХ - ХХ ст. Треба додати, що планувальні вирішення прибуткових будинків протягом їхнього існування постійно змінювались відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та будівельних нововведень.

У результаті натурних обстежень Львова встановлено, що фасади прибуткових будинків, збудованих в 1772 - 1918 рр., є частково збереженими, більшість з них відповідає первинному проектному вирішенню, проте загальний фізичний стан фасадів поганий, що потребує реставраційних робіт. Завдяки поєднанню інформації з архівних джерел та натурним обстеженням було створено комплексну картину розвитку, а також сучасного стану прибуткового житла Львова, збудованого в кінці ХVІІІ - на початку ХХ ст. Сьогодні ці будівлі і надалі формують фонову забудову центральної частини міста, створюючи характерний архітектурний образ. Прибуткові будинки 1772 - 1918 рр. зараз стали джерелом для пошуку нових архітектурно-планувальних та стильових вирішень у сучасній архітектурі житла.

Висновки

архітектура прибутковий житло львів

1. Аналіз публікацій за тематикою дослідження засвідчив, що робіт присвячених архітектурі Львова кінця ХVІІІ - початку ХХ ст., існує велика кількість. Проте загалом вони мають фрагментарний характер. До сьогодні не проведено дослідження, яке б відтворило комплексну картину розвитку об'ємно-планувальних та стильових вирішень прибуткових будинків Львова кінця ХVІІІ - початку ХХ ст. Для проведення дослідження у роботі було використано методику, що ґрунтувалася на застосуванні як загальнонаукових, так і спеціальних методів (метод роботи з літературними джерелами, методи камеральних та натурних досліджень, метод типологічних класифікацій).

2. Аналіз засад формування архітектури прибуткового житла Львова засвідчив, що їх визначали такі чинники:

- політико-економічний чинник, який визначався столичним статусом міста, що стимулював інтенсивний розвиток Львова, динамічний територіальний ріст, стрімкий розвиток промисловості;

- соціально-демографічний чинник, який полягав у збільшенні кількості мешканців міста та формування специфічної соціальної структури населення;

- архітектурний чинник, який полягав у наявності існуючого архітектурного середовища та розвитку власної архітектурної школи.

3. Аналіз містобудівної ситуації у Львові 1772 - 1918 рр. показує, що забудова в різних частинах міста велася неоднаково, що залежало від сформованої містобудівної структури, природно-кліматичних умов, наявності громадських закладів. Визначено такі етапи розвитку районів прибуткового житла:

- І етап - 1772 - 1875 рр., розширення території міста за рахунок приміських дільниць, коли забудова прилягає до головних магістралей та вулиць;

- ІІ етап - 1875 - 1900 рр., ущільнення забудови, перебудова, реконструкція існуючих будинків;

- ІІІ етап - 1900 - 1918 рр., добудова верхніх поверхів будинків, розбудова кварталів передмістя, віддалених від центральної частини, ущільнення забудови міста.

Основною тенденцією поширення районів прибуткового житла було концентричне поширення від центральної частини до периферії міста, яке замінило малоповерхову забудову.

4. Дослідженням виявлено, що планувальна структура прибуткових будинків не походить від середньовічних кам'яниць, а розвивається як самостійний типологічний напрямок архітектури житла наприкінці ХІХ ст. На основі аналізу архітектурно-планувальних вирішень виявлено такі типи планувальних вирішень будинків: галерейно-секційні та секційні. Визначено, що квартири у прибуткових будинках поділялися на малі (Sж=22м, Sз=38м) з мінімальним набором житлових кімнат та нежитлових приміщень, середні (Sж=51м, Sз=85м) з оптимальним набором кімнат та приміщень, великі (Sж=72м, Sз=120м) з розширеним набором кімнат.

5. У роботі встановлено, що для розвитку архітектурно-планувальних вирішень прибуткових будинків та помешкань характерними були такі тенденції: перехід від галерейно-секційного до секційного типу будинків; поступовому розширенні площі помешкань, що полягало у збільшенні площі житлових кімнат і нежитлових приміщень, збільшенні набору приміщень, покращанні архітектурно-планувальних вирішень.

6. У результаті аналізу композиції фасадів прибуткових будинків Львова виявлено, що у досліджуваний період використовувались такі типи: симетричний, асиметричний, дисиметричний, рівноакцентний. Характерною була тенденція до збільшення типів композиційних вирішень фасадів прибуткових будинків протягом ХІХ ст.

7. У результаті стильового аналізу виявлено, що прототипами для розвитку стильових вирішень стали: ренесанс, бароко, готика. У 1772 - 1875 рр. були поширеними такі стильові вирішення: італійський неоренесанс, неоеллінізм, класицизм. У 1875 - 1900 рр. - італійський неоренесанс, німецький неоренесанс, французький неоренесанс, необароко, еклектика, неоготика. Впродовж 1900 - 1918 рр. - орнаментальна сецесія, раціоналістичний модерн, стилізаторський модерн, український модерн. Визначено, що архітектурна деталь у всі періоди розвитку була основним носієм стилю споруди. Розвиток стильових вирішень відбувався за рахунок розширення діапазону стильових прототипів та способу використання архітектурних деталей. У дослідженні встановлено, що архітектурно-планувальні та стильові вирішення були різними творчими завданнями для архітекторів і розвивалися незалежно один від одного.

8. Порівняльний аналіз прибуткових будинків Львова з будинками Одеси, Києва, Чернівців, Харкова показав, що принципи розвитку архітектурно-планувальних вирішень були спільними. Це свідчить про те, що процеси розвитку цього типу житлової споруди були зумовлені соціально-економічними чинниками, які багато в чому збігалися. Стильові вирішення залежали від домінуючих у даних регіонах тенденцій.

9. Архітектура прибуткових будинків формує фонову забудову центральної частини міста, яка надає йому характерного образу. Тому ця забудова загалом повинна стати об'єктом охорони та реставрації. Архітектурно-планувальні та стильові вирішення прибуткових кам'яниць стали важливим джерелом для творчих пошуків архітекторів у сучасній будівельній практиці Львова.

список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Рудницький А.М., Сільник О.І. Пам'ятка українського модерну у Львові - споруда колишньої дяківської бурси // Вісник Нац. ун. “Львівська політехніка”. - 2002. - № 375 - С.275 - 278.

2. Сільник О. І. Особливості житлових споруд Львова в стилі український архітектурний модерн // Вісник ЛДАУ. Сер. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. - 2002. - № 3. - С. 198 - 204.

3. Сільник О.І. Різноманітність сецесії в житловій забудові Львова // Вісник ЛДАУ. Сер. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. - 2003. - № 3. - С. 170 - 175.

4. Сільник О.І. Архітектура львівського житла, збудованого в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. // Вісник ЛДАУ. Сер. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. - 2004. - № 5. - С. 254 - 258.

5. Сільник О. І. Містобудівельний розвиток Львова в підавстрійський період (1772 - 1918 рр.) // Вісник ЛДАУ. Сер. Архітектура і сільськогосподарське будівництво - 2005. - № 6. - С. 249-255.

6. Сільник О. І. Композиційна структура фасадів прибуткових житлових будинків Львова, збудованих в кінці ХVІІІ - на початку ХХ ст. // Вісник ЛДАУ. Сер. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. - 2007. - № 8. - С. 272 - 277.

7. Cільник О.І. Містобудівельний розвиток приміських дільниць Львова в 1772 - 1918 рр. // Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів: Матеріали міжнародного науково-практичного форуму, 19-21 вересня 2007р. - Львів: Львів. Держагроуніверситет, 2007. - С. - 499 - 505.

анотація

Сільник О.І. Розвиток архітектури прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01. - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2008 р.

У дисертації проаналізовано стан вивчення засад формування прибуткового житла Львова 1772 - 1918 рр. Проведено архітектурно-планувальний, стилістичний аналіз прибуткових будинків, визначено етапи та напрямки їх розвитку. Здійснено порівняльний аналіз процесів розвитку архітектури львівських прибуткових будинків порівняно з розвитком архітектурно-планувальних вирішень прибуткових будинків у Києві, Одесі, Чернівцях, Харкові. Встановлено значення архітектури прибуткових будинків 1772 - 1918 рр. для процесів подальшого архітектурного розвитку Львова.

Ключові слова: прибутковий будинок, архітектурний стиль, архітектурний прототип, стильове вирішення, композиційне вирішення, планувальна структура.

аннотация

Сильнык А.И. Развитие архитектуры доходных домов Львова 1772 - 1918 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01 - Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2008 г.

Анализ литературных источников по теме даного исследования подтверждает, что работ, посвященных архитектуре Львова конца ХVІІІ - начала ХХ вв. большое количество. Но исследования, где бы комплексно изучалось развитие планировочных и стилевых решений доходных домов, построенных в 1772 -1918 гг., не существовало

Методика исследования основывалась на использовании общенаучных (исторический, сравнительный, структурный анализ) и специальных методов (метод работы с литературными источниками, метод работы с первоисточниками, метод камеральних исследований, метод типологических классификаций).

В работе изучены факторы влияющие на формирование архитектуры доходных домов, в частности: политико-экономическая ситуация, социально-демографическое развитие, а также архитектурная среда и развитие архитектурной школы Львова.

Определены этапы формирования и развития архитектуры доходных домов в градостроительной системе Львова в 1772 - 1918 гг. Первый этап - 1772 - 1875 гг. - расширение территории города за счёт пригородных участков, когда строительство ведется паралельно к главным дорогам; второй этап - 1875 - 1900 гг. - уплотнение строительных массивов, перестройка и реконструкция существующих домов; третий этап - 1900 - 1918 гг. - надстройка верхних этажей доходных домов, застройка отдаленных от центральной территорий части города. Процессы строительства в разных частях Львова не были одинаковыми, на них влияли существующая градостроительная ситуация, рельеф, наличие общественных центров.

Анализ планировочных решений определил следующее: прототипом планировочных решений доходных домов не были жилые средневековые постройки; большинство доходных домов представляют рядовые и угловые типы в застройке улиц; конфигурации планов в течение 1772 - 1918 гг. усложняются; дома строятся в основном малой и средней этажности. Планировка домов в течение указанного периода прошла эволюцию от наиболее простого галерейно-секционного решения и анфиладных решений квартир к комфортной секционной планировке дома и коридорно-анфиладным типам квартир, которые имели необходимые подсобные помещения и широкий набор жилых комнат.

В исследовании определены стилевые и композиционные решения доходных домов в 1772 - 1918 гг. В 1772 - 1875 гг. фасады доходных домов имели определённый спектр композиционных решений и минимум лепнины; в 1875 - 1900 гг. проявляются разнообразные варианты решений с точки зрения стиля и композиции; в 1900 - 1918 гг. фасады оформляются с профессиональной скромностью, основанной на опыте предыдущих столетий.

Изучение исследований, касающихся доходных домов Одессы, Киева, Харькова, Черновцов и их сравнительный анализ позволило определить, что принципы проектирования домов не отличались ни в планировочных, ни в стилевых решениях. Исследования доходных домов Львова в современных условиях подтверждают удовлетворительность их состояния.

Ключевые слова: доходный дом, архитектурный стиль, архитектурный аналог, стилевое решение, архитектурно-композиционное решение, планировочная структура.

Summary

Sil'nik O.I. Development of Architekture of Lviv Profitable Buildings of 1772 - 1918. - Manuscript.

The thesis for a candidate's degree in architecture by speciality 18.00.10. - The teory of architecture and restoration of monuments, Lviv Politecnic State University, Lviv, 2007.

The research is focused on learning the problem of formation of Lviv profitable dwellings of 1772 - 1918. Architectural, design and stylistic examination of profitable buildings is made. Stages and directions of these building' development are defined. Contrastive analysis of the processes of Lviv profitable building' architecture with Kyiv, Odesa, Chernivtsi and Kharkiv buildings is made. Significance profitable buildings of 1772 - 1918 for Lviv future architectural development are determined.

Key words: profitable building, architectural style, architectural prototype, stylistic decision, compositional decision, planning structure.

Размещено на Allbest.ru

...