Структура інформаційного забезпечення містобудівного проектування системи навчально-виховних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

СТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

кандидат архітектури, доцент Сингаївська Олександра Іванівна, Київський національний університет будівництва і архітектури, доцент кафедри міського будівництва

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Клюшниченко Євген Єлисійович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри міського господарства

кандидат технічних наук, доцент Голик Йолана Миколаївна, Ужгородський національний університет, доцент кафедри міського будівництва і господарства

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський просп., 31.

Автореферат розісланий «06» жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат технічних наук, доцент О. П. Ісаєв



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Здатність суспільства та його інституцій збирати, обробляти, аналізувати, систематизувати та накопичувати інформацію, забезпечувати свободу інформаційного обміну є важливою передумовою соціального та технічного прогресу. Одним із чинників становлення української державності є інформатизація суспільства, формування національних інформаційних та кадастрових систем, зокрема через інформатизацію освіти.

У нових соціально-економічних умовах України принципово змінились підходи до формування мережі навчально-виховних закладів, впроваджуються нові типи дошкільних навчальних закладів, спеціалізовані школи, багатофункціональні університетські комплекси. На систему проектування міського середовища впливає також модернізація матеріальної бази, будівництво нових та реконструкція існуючих навчальних корпусів. При цьому виникає ряд містобудівних задач, пов'язаних із забезпеченням органів місцевого самоврядування, керівництва освітніх установ і проектувальників інформацією про територію та основні структурні елементи навчально-виховних закладів.

Проблема інформаційного забезпечення проектування навчально-виховних закладів у наукових працях окремо не досліджувалась. Освітні заклади частіше розглядались у працях вчених в архітектурно-типологічному аспекті. Основоположні принципи та методи архітектурно-планувальної організації навчальних закладів знайшли своє відображення в наукових працях вітчизняних вчених: Єжова В. І., Ковальського Л. М., Слєпцова О. С., Воробйова І. Г., Ковальської Г. Л., Начевої О. О., Поліщука В. П., Солобая П. А., Сьомки С. П., Шпаківської В. Т. та ін.

Важливе значення для проведеного дослідження мають роботи, присвячені проблемам управління, розвитку і оптимізації функціонального використання територій та просторової організації містобудівних систем, серед яких слід визначити фундаментальні наукові дослідження Авдотьїна Л. М., Гутнова О. Є., Білоконя Ю. М., Дьоміна М. М., Заблоцького Г. А., Клюшниченка Є. Є., Лаврика Г. І., Оситнянка А. П., Панченко Т. Ф., Прибуткової І. М., Солухи Б. В., Хорхота О. Я., Фільварова Г. Й., Фоміна І. О., Устенко Т. В. та ін.

Питання інформаційного забезпечення містобудівної діяльності та системи містобудівного кадастру набули теоретичного обґрунтування у працях Войтенка С. П., Гавриленка Ю. М., Дорожинського О. Л., Дьоміна М. М., Карпінського Ю. М., Лихогруда М. Г., Лященка А. А., Могильного С. Г., Палехи Ю. М., Перовича Л. М., Петраковської О. С., Сингаївської О. І. Черемшинського М. Д., Черняги П. Г. та ін.

У процесі управління міськими територіями постають завдання швидкого розроблення, погодження і затвердження містобудівної документації. У зв'язку з тривалим періодом, що проходить з моменту збору вихідних даних для розробки проектів до затвердження містобудівної документації, значна кількість даних, на яких базуються функціонально-планувальні рішення, втрачає свою актуальність. Вкрай необхідно розробити процедуру постійного оновлення вихідних даних для розробки містобудівної документації до часу її затвердження.

Одним із шляхів часткового скорочення термінів розробки містобудівної документації є якісне інформаційне забезпечення містобудівної діяльності з достатньою кількістю даних.

Задачі накопичення, обробки та видачі інформації, що призначена для забезпечення містобудівної діяльності, вирішуються завдяки функціонуванню містобудівного кадастру, як автоматизованої інформаційної системи. У зв'язку з концентрацією необхідної інформації в різних підприємствах, установах та організаціях, структурних підрозділах органів виконавчої влади ускладнюється створення системи містобудівного кадастру у повному обсязі. Для міста Києва розроблено принципові підходи до інформаційного забезпечення містобудівної діяльності, що викладені в науковому обґрунтуванні складу та змісту містобудівного кадастру. На жаль, для більшості населених пунктів України подібні пропозиції відсутні.

На даний час розробляються і вже існують окремі локальні інформаційні системи для різних відгалужень міського господарства та мереж сфери обслуговування. Однак для навчально-виховних закладів, як єдиної системи, що об'єднує мережі всіх структурних рівнів освіти (дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної) її досі не розроблено. Таким чином, створення структури й алгоритму інформаційного забезпечення системи навчально-виховних закладів є особливо актуальним.

Інформаційне забезпечення містобудівного проектування системи навчально-виховних закладів має включати: дані про просторове розташування територій, на яких розміщені заклади освіти та їх елементи; економічний і правовий стан територій та об'єктів, їх якісні і кількісні характеристики; відомості, що необхідні для вирішення широкого спектру задач при проектуванні, управлінні та експлуатації як окремих об'єктів, що входять до навчально-виховних закладів, так і самого закладу та системи в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання роботи обумовлено Законом України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 2780-XII, Законом України «Про концепцію Національної програми інформатизації» від 04.02.1998 № 75/98-ВР; постановою Кабінету Міністрів України «Про містобудівний кадастр населених пунктів» від 25.03.1993 № 224.

Напрямок дослідження співпадає з Програмою інформатизації м. Києва та планом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по розробці науково-дослідної роботи «Розробка положення про склад, зміст містобудівного кадастру, порядок його ведення».

Положення роботи спираються на низку науково-дослідних робіт Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування, таких як: «Система градостроительного кадастра населенных пунктов Украины», «Разработка методических указаний по созданию и ведению кадастра населенных пунктов и интеллектуальных средств обеспечения», «Створення та ведення міського кадастру в м. Києві», а також на науково-дослідні роботи, що виконані комунальною організацією «Центр містобудування та архітектури» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): «Наукове обґрунтування складу та змісту містобудівного кадастру в м. Києві» та «Концепція створення і ведення містобудівного кадастру в м. Києві на 2006-2010 роки та побудова моделі сучасного кадастру м. Києва на підставі інформаційної взаємодії міських і державних структур».

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка структури інформаційного забезпечення містобудівного проектування навчально-виховних закладів, як елементу системи містобудівного кадастру.

Завдання дослідження:

проаналізувати стан теоретичних і практичних розробок у галузі інформаційного забезпечення проектування, будівництва та експлуатації навчально-виховних закладів;

визначити основні фактори, що впливають на формування і розвиток системи навчально-виховних закладів та їх місце в структурі міста;

розробити пропозиції щодо структурування закладів за рівнями освіти для інформаційного забезпечення містобудівного проектування навчально-виховних закладів;

структурувати територію навчально-виховних закладів та їх функціональні зони, визначити склад навчальних будівель і споруд;

запропонувати метод визначення профілю навчального закладу для використання в системі містобудівного аналізу;

розробити структуру техніко-економічних показників для інформаційного забезпечення містобудівного проектування навчально-виховних закладів;

розробити структуру інформаційного забезпечення системи навчально-виховних закладів, як відокремлену складову містобудівного кадастру, для сприяння у вирішенні задач планування територій на всіх рівнях;

виконати експериментальну перевірку теоретичних положень дисертації.

Об'єкт дослідження: мережі навчально-виховних закладів.

Предмет дослідження: інформаційне забезпечення містобудівного проектування системи навчально-виховних закладів.

Методи дослідження. У роботі використані методи системного та порівняльного аналізу, елементи теорії моделювання систем, експериментального проектування з порівняльним аналізом одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна визначається наступним:

вперше розглянуто мережі навчально-виховних закладів всіх рівнів, як цілісний об'єкт інформаційного забезпечення в сфері містобудування та територіального планування;

розроблено структуру інформаційного забезпечення навчально-виховних закладів, як підсистему містобудівного кадастру, для вирішення задач планування територій;

структуровані навчально-виховні заклади за рівнями освіти для процесу містобудівного проектування;

впорядковано структуру функціональних зон навчально-виховних закладів та склад будівель і споруд цих функціональних зон;

розроблено структуру техніко-економічних показників для інформаційного забезпечення містобудівного проектування системи навчально-виховних закладів та визначено їх склад при розробці кожного виду містобудівної документації;

запропоновано метод визначення профілю навчального закладу з великою кількістю спеціальностей для процесу містобудівного проектування.

Практичне значення одержаних результатів.

Дане дослідження з одного боку є основою для розробок інформаційного забезпечення управління територіями об'єктів містобудування, автоматизованих систем з експлуатації матеріально-технічної бази освітніх установ, що включає в себе облік приміщень і обладнання, з другого - базою для розробки геоінформаційної системи управління територіальними ресурсами навчально-виховних закладів.

Особистий внесок здобувача. Із шести публікацій одну статтю видано в співавторстві, де автором здійснено аналіз статистичних даних про вищі навчальні заклади та їх функціональне зонування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладались та отримали позитивні відгуки на науково-технічних конференціях № № 65, 66, 67, 68 Київського національного університету будівництва та архітектури (Київ, 2004-2007). Апробацію дослідження пройшло також у Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища і комунальній організації «Центр містобудування та архітектури» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при розробці проектів нормативних документів щодо запровадження в м. Києві системи містобудівного кадастру; у навчальному процесі на кафедрі міського будівництва Київського національного університету будівництва і архітектури при дипломному проектуванні. Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 статей у наукових фахових виданнях. Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, обсягом 133 сторінки, в тому числі 23 таблиці і 4 рисунки, а також списку використаних джерел із 141 найменування і додатків.

Основний зміст

Вступ розкриває актуальність теми, сучасний стан її розробки, сформульовано мету та основні задачі дослідження, визначено об'єкт та предмет дослідження, наукову новизну та практичну значимість отриманих результатів, розкрито зв'язок роботи із науковими програмами та наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.

У розділі 1 «Навчально-виховний заклад, як об'єкт містобудівного дослідження та проектування» відзначається, що проблема інформаційного забезпечення при проектуванні містобудівних об'єктів набула актуальності у 60-х роках ХХ століття в умовах розвитку вітчизняних електронно-обчислювальних машин та впровадження їх у проектний процес.

У наукових дослідженнях формування матеріальної бази навчальних закладів аналізувалось переважно в архітектурно-типологічному аспекті. Проведено низку досліджень, які намітили напрямки та принципи модернізації архітектурно-планувальних рішень загальноосвітніх шкіл, профтехучилищ, інститутів та інших навчальних закладів. У деяких роботах розглянуті окремі питання оптимізації мереж навчально-виховних закладів. У даний час в умовах реформування системи освіти, формування нових типів навчальних закладів, ускладнення їх функціональної структури постало актуальне завдання систематизувати інформацію стосовно мережі та території навчальних закладів для забезпечення ефективної науково-проектної діяльності. Проблема інформаційного забезпечення містобудівного проектування закладів освіти та управління їх територіями в Україні комплексно не досліджувалась.

Нові інформаційні технології у галузі освіти почали використовуватись лише в останні роки і переважно для створення інформаційно-довідкових систем та для управління навчальним процесом. У центральному органі виконавчої влади в галузі освіти запроваджено автоматизовану систему обробки даних, яка передбачає передачу статистичних даних про навчально-виховні заклади (дошкільні, загальноосвітні, позашкільні, професійно-технічні та вищі навчальні заклади) до структурних підрозділів Міністерства освіти і науки України. Інформація містить відомості про земельні ділянки, будівлі, гуртожитки, транспортні засоби, комп'ютерну техніку, звіти про орендні відносини закладу та вартісні показники основних фондів.

У дослідженні виявлено, що при вирішенні задач планування територій на всіх рівнях навчально-виховні заклади в містобудівній документації відображаються фрагментарно, з різним ступенем деталізації.

Генеральною схемою планування території України та схемами планування території АР Крим і окремих областей України передбачаються загальні заходи щодо розвитку мережі закладів та установ у сфері охорони здоров'я, освіти, культури тощо. Схема планування території на місцевому рівні має містити пропозиції по функціональному зонуванню території і створенню системи міжселенного обслуговування, що включає вищі та професійно-технічні навчальні заклади. В обґрунтуваннях та пропозиціях генерального плану населеного пункту, крім усього, містяться: загальні обсяги житлового та громадського будівництва, розрахунок потреби у територіях для будівництва об'єктів обслуговування; головні напрямки розвитку установ соціальної сфери по видах обслуговування, в тому числі навчально-виховних закладів. Матеріали детального плану території мають містити проектні пропозицій по функціонально-планувальній організації території з визначення територій (ділянок), які відводяться під нову забудову, та організації системи обслуговування населення‚ озеленення, благоустрою. Містобудівне обґрунтування визначає можливі варіанти територіального розміщення та параметри об'єкта (окремого житлового будинку, громадського будинку, установи, підприємства обслуговування). У містобудівному обґрунтуванні розміщення житлового будинку в кварталі існуючої забудови, а також при формуванні нового житлового утворення визначають допустимі граничні параметри об'єкту та відповідні розрахунки забезпеченості території об'єктами обслуговування, зокрема дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами.

Аналіз відображення навчально-виховних закладів в містобудівній документації допоміг виявити основні фактори, що впливають на розвиток освітніх закладів у процесі містобудівного проектування, серед яких слід назвати:

дефіцит місць у дитячих садках та школах, збільшення контингенту студентів вищих навчальних закладів, формування приватних закладів освіти поряд із державними;

відсутність земельних ресурсів - одна з найбільш гострих проблем, що потребує нових підходів при формуванні мережі навчально-виховних закладів. Забезпеченість вищих навчальних закладів територіями, наприклад у місті Києві, складає лише 56 % від нормативної;

незадовільний екологічний стан міських територій;

ускладнення транспортної доступності, особливо до вищих навчальних закладів при їх розміщенні на околицях міста.

Заклади освіти належать до системи громадського обслуговування населення і класифікуються за частотою їх відвідування. Дитячі ясла-садки та школи - це заклади «повсякденного» використання, профтехучилища - заклади «частого» попиту, спецшколи - заклади «періодичного» використання. До закладів «епізодичного» використання віднесені технікуми, інститути, університет й інші вищі навчальні заклади, що визначає їх роль і місце в системі функціонально-планувальної структури міста.

У розділі 2 «Класифікація навчально-виховних закладів для інформаційного забезпечення містобудівного проектування» визначено, що для створення інформаційного забезпечення необхідна чітка й однозначна класифікація структурно-функціональних елементів навчально-виховних закладів та їх техніко-економічних показників.

В існуючих нормативно-методичних документах щодо проектування і експлуатації навчально-виховних закладів виявлено дублювання та неоднозначності термінів, що суттєво ускладнює їх використання, оскільки однією з ключових вимог функціонування будь-якої інформаційної системи є вимога однозначності, унікальності термінів і визначень. Саме це є підставою удосконалення класифікації навчально-виховних закладів за рівнями освіти та їх профілем для використання в містобудуванні. На основі аналізу законодавчих та нормативно-методичних документів для містобудівного проектування запропоновано орієнтуватись лише на шість структурних рівнів освіти (дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної) і розподілити їх на 15 груп, які об'єднують 41 тип навчально-виховних закладів.

Такі складові системи освіти, як аспірантура та докторантура, що функціонують при вищих навчальних закладах або науково-дослідних установах, а також самоосвіта, що здійснюється переважно в домашніх умовах, на базі закладів позашкільної, вищої, післядипломної освіти і культурно-розважальних установ, у систему містобудівного проектування окремо не виносяться. інформаційний навчальний містобудівний кадастр

Особливе значення в сфері проектування та територіального розміщення має профіль навчального закладу. Згідно з законодавством України про освіту профільними можуть бути заклади загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти. У дослідженні встановлено, що профілізація закладів середньої загальної та позашкільної освіти (за винятком закладів спортивно-оздоровчого та військово-патріотичного спрямування) суттєво не впливає на їх територіальну складову. Галузева направленість визначає формування мережі та розташування в міському середовищі переважно професійно-технічних та вищих навчальних закладів. У дисертації проаналізовані існуючі класифікації профілів вищого навчального закладу та наведено пропозиції щодо їх вдосконалення для проектно-містобудівної діяльності у наступному вигляді:

багатопрофільний навчальний заклад;

технічний;

економічний;

педагогічний;

медичний;

сільськогосподарський;

культури, мистецтв та архітектури;

фізичної культури.

В залежності від профілю навчальні заклади можуть розташовуватись у різних функціонально-планувальних зонах міста. Навчальні заклади гуманітарного профілю, культури та мистецтва тяжіють до громадських центрів, технічні заклади - до науково-дослідних організацій та промислових підприємств, медичні - до закладів охорони здоров'я, аграрні - до приміських сільськогосподарських зон.

Для системи інформаційного забезпечення містобудівного проектування необхідно мати можливість однозначного визначення профілю навчального закладу. У зв'язку з тим, що більшість діючих вищих навчальних закладів готують фахівців для різних галузей господарства, запропоновано метод визначення основного профілю навчального закладу для містобудівного проектування в залежності від кількості акредитованих спеціальностей окремо для професійно-технічних і вищих навчальних закладів. Метод придатний до застосування і для закладів післядипломної освіти.

Визначення профілю професійно-технічного навчального закладу пропонується здійснювати за наступною формулою:

(1.1)

де П - основний профіль професійно-технічного навчального закладу;

K - коефіцієнт статусу найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня професійно-технічної освіти для кожної із професій (спеціальностей) закладу;

z - професія (спеціальність), за якою здійснюється підготовка робітників;

m - кількість професій (спеціальностей), акредитованих у закладі за розділом d Державного переліку професій з підготовки робітників;

А - сума коефіцієнтів K за всіма професіями (спеціальностям) закладу;

d - розділи Державного переліку професій з підготовки робітників у професійно-технічних навчальних закладах;

n - кількість розділів Державного переліку професій з підготовки робітників за професіями (спеціальностями), які визначають профіль l;

l - профіль, до якого відноситься професія (спеціальність) z;

S - кількість студентів за професіями (спеціальностями), що визначають профіль l;

В - загальна кількість студентів, що навчаються у закладі.

Визначення профілю вищого навчального закладу пропонується за наступною формулою:

(1.2)

де П - основний профіль вищого навчального закладу;

K_s - коефіцієнт статусу найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня для кожної із спеціальностей закладу;

K_r - коефіцієнт кількості освітньо-кваліфікаційних рівнів для кожної із спеціальностей закладу;

z - спеціальність закладу;

m - кількість спеціальностей, акредитованих у закладі по напрямку d;

А - сума добутків коефіцієнтів K_s та K_r за всіма спеціальностям закладу;

d - напрям підготовки фахівців;

n - кількість напрямків підготовки фахівців, що визначають профіль l;

l - профіль, до якого відноситься спеціальність z;

S - кількість студентів за спеціальностями, що визначають профіль l;

В - загальна кількість студентів, що навчаються у закладі.

Метод може застосовуватись для визначення профілю навчального закладу при проектуванні для визначення складу, розміру функціональних зон та нормативних вимог до будівель і споруд. При експлуатації навчального закладу у разі введення нових спеціальностей (або скасуванні) - для перевірки профілю. На рівні органів місцевого самоврядування та державного управління - для визначення перспектив розвитку навчальних закладів у структурі міста.

У розділі 3 «Структура інформаційного забезпечення системи навчально-виховних закладів» для інформаційного забезпечення містобудівного проектування розроблені пропозиції щодо функціонального зонування території навчально-виховних закладів (табл. 1). Структура функціональних зон навчально-виховних закладів розроблена на основі аналізу виявленого функціонального зонування вищих навчальних закладів у нормативній і науково-методичній літературі та групування територій за спільними характеристиками. За основу взято функціональне зонування вищого навчального закладу, оскільки перелік функцій його території та структурних елементів є найширшим. Розроблена структура функціональних зон може бути застосована для будь-якого навчально-виховного закладу. Встановлено також склад основних будівель та споруд навчально-виховних закладів, які враховуються в інформаційному забезпеченні містобудівного проектування і формують функціональні зони, підзони.



Таблиця 1 Структура функціональних зон навчально-виховних закладів

Функціональні
Зони	Підзони
1. Навчальна	1.1. Навчальна
	1.2. Наукова
	1.3. Виробнича
	1.4. Адміністративна
	1.5. Громадська
2. Спортивна	2.1. Тренувальна
	2.2. Спортивно-видовищна
3. Житлова	3.1. Проживання студентів
	3.2. Проживання професорсько-викладацького складу та обслуговуючого персоналу
4. Господарська
5. Рекреаційна

У дослідженні визначена структура техніко-економічних показників для інформаційного забезпечення містобудівного проектування системи навчально-виховних закладів. Показники за групами поділяються на функціональні, метричні, вартісні, технічні та часові (табл. 2). Техніко-економічні показники пропонується класифікувати як такі, що стосуються: всього закладу, окремої земельної ділянки, окремих функціональних зон, будівлі та споруди.

Структура інформаційного забезпечення містобудівного проектування системи навчально-виховних закладів має містити нормативні показники та фактичні дані для навчального закладу. Шляхом аналізу фактичних і нормативних величин виявляється необхідність у реконструкції території (ущільненні забудови) навчально-виховного закладу, наданні додаткових територій для закладу, перенесенні установи на іншу територію з концентрацією потужностей тільки на одній земельній ділянці.



Таблиця 2 Склад техніко-економічних показників навчально-виховних закладів на всіх рівнях містобудівного проектування

	Рівні інформаційного забезпечення
	державний	регіональ-ний	місцевий	локаль-ний
Містобудівна документація Техніко-економічні показники	Генеральна схема планування території України	Схема планування території АР Крим, окремих областей	Схема планування території	Генеральний план населеного пункту	Детальний план території	Містобудівне обґрунтування
функці-ональні	чисель-ність	вихованців/ учнів/ студентів	¦_	¦_	¦_	¦
		викладачів/ персоналу	¦_	¦_	¦_	¦
	кількість	елементів	¦_	¦_	¦_	¦
		одиниць	¦_	¦_	¦_	¦
метричні	площа	ділянки/зони/майданчику	¦_	¦_	¦_	¦
		будівлі	_	_	¦_	¦
		приміщення	_	_	¦_	¦
	розміри/ габарити	довжина			¦_	¦
		ширина			¦_	¦
		висота			¦_	¦
	об'єм	будівельний			¦_	¦
	відстань	відрізок			¦_	¦
		радіус			¦_	¦
вартісні	земельної ділянки	власність	_	_	_
		оренда	_	_	_
	будівлі	власність	_	_	_
		оренда	_	_	_
		балансова	_	_	¦_	¦
технічні	технічний стан	будівлі	_	_	¦_	¦
		елементу	_	_	¦_	¦
часові	дата	події	¦_	¦_	¦_	¦
		документу	¦_	¦_	¦_	¦

Примітки:1) _ - показники, що передаються органам освіти; 2) ¦ - показники, що передаються органам містобудування та архітектури.

У таблиці 2 фоном відмічено показники, які акумулюються на відповідних рівнях інформаційного забезпечення навчально-виховних закладів. Окремою позначкою «¦» відмічено показники навчально-виховних закладів, що можуть використовуватись органами містобудування та архітектури при розробці містобудівної документації на відповідних рівнях інформаційного забезпечення. Позначкою «_» відмічено показники, що передаються структурним підрозділам центрального органу виконавчої влади в галузі освіти.

Інформаційне забезпечення містобудівного проектування навчально-виховних закладів, як відокремлену складову містобудівного кадастру і багаторівневу систему, пропонується розвивати на базі згаданої автоматизованої системи обробки даних про навчальні заклади центрального органу виконавчої влади в галузі освіти.

Загальну структуру системи доцільно побудувати чотирьохрівневою (рис. 1). Перший рівень - «локальний», де накопичується інформація про окремий навчально-виховний заклад. Другий рівень - «місцевий», рівень районних відділів у галузях освіти та містобудування і архітектури. Третій - «регіональний», рівень обласних, міських підрозділів органів у галузях освіти та містобудування і архітектури. Четвертий - «державний», рівень центральних органів виконавчої влади у галузях освіти та містобудування і архітектури. На відповідних рівнях системи мають накопичуватись дані, необхідні і достатні для виконання власних функцій.

Навчально-виховні заклади та їх структурні підрозділи можуть функціонувати як на одній земельній ділянці, так і на декількох земельних ділянках. І на кожній з цих земельних ділянок будуть присутні за типологією однакові елементи.

У запропонованому інформаційному забезпеченні навчально-виховних закладів рекомендується наступна структура даних:

загальна інформація про заклад;

інформація про територію закладу;

інформація про окрему земельну ділянку;

інформація про об'єкти, розташовані на земельній ділянці, що включає в себе блоки «будівлі і споруди», «майданчики», «озеленення» та «транспортно-пішохідна мережа».

Структура показників навчально-виховних закладів має наступний вигляд: «ідентифікація елементу», «характеристики елементу» та «інфраструктура елементу».

Запропонована структура інформаційного забезпечення відноситься до верхнього рівня автоматизованих систем експлуатації навчально-виховних закладів і є основою для подальших розробок щодо інформаційного забезпечення управління територіями інших об'єктів містобудування. Розроблена структура може слугувати також базою для розробки геоінформаціної системи територіальних ресурсів навчально-виховних закладів.



Висновки

1. У ході дослідження встановлено, що при вирішенні задач планування територій на всіх рівнях навчально-виховні заклади в містобудівній документації відображаються фрагментарно, з різним ступенем деталізації.

Нові інформаційні технології ще не набули широкого застосування у містобудівному проектуванні навчально-виховних закладів, а використовуються переважно для створення довідкових систем та управління навчально-матеріальною базою. Відтак є актуальним завдання створення інформаційної системи щодо збору, аналізу та зберігання даних про навчально-виховні заклади. Це спростить задачу формування вихідних даних та прискорить розробку містобудівної документації.

2. Для створення інформаційної моделі територіального розміщення закладів освіти виявлено основні фактори, що впливають на формування мережі дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, позашкільних установ, вищих навчальних закладів, установ післядипломної освіти. Серед них особливо вагомим у даний час є: значна нестача місць в існуючих навчально-виховних закладах; дефіцит земельних ресурсів для розширення матеріальної бази діючих та будівництва нових корпусів закладів освіти; незадовільний екологічний стан міських територій; транспортна доступність до навчального закладу.

3. На основі аналізу законодавчих та нормативно-методичних документів проведено структурування типів закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти, визначено основні функціональні зони (навчальну, спортивну, житлову, господарську та зону рекреаційну) та найпоширеніші профілі освітніх закладів (багатопрофільний, технічний, економічний, педагогічний, медичний, сільськогосподарський, культури, мистецтв та архітектури, фізичної культури).

4. Запропоновано метод визначення профілю навчальних закладів (окремо для профтехучилищ та вищих закладів) з великою кількістю акредитованих спеціальностей для містобудівного проектування.

5. Розроблено структуру техніко-економічних показників для інформаційного забезпечення містобудівного проектування системи навчально-виховних закладів, які поділяються на функціональні, метричні, вартісні, часові та технічні. Визначено склад техніко-економічних показників щодо навчально-виховних закладів, які використовуються при розробці кожного виду містобудівної документації.

6. На основі проведених досліджень запропоновано структуру інформаційного забезпечення містобудівного проектування закладів освіти та його локальний рівень - систему управління використанням територій навчально-виховного закладу, де концентруються дані про установу та її територію. Окремі позиції передаються до органів містобудування та архітектури, де вони обробляються, узагальнюються і зберігаються в якості вихідних матеріалів для розробки (коригування) містобудівної документації.

7. Інформаційне забезпечення містобудівного проектування навчально-виховних закладів, як елемент містобудівного кадастру, доцільно розвивати на базі автоматизованої системи обробки даних, запровадженої в центральному органі виконавчої влади в галузі освіти.

8. Дане дослідження є основою для розробок інформаційного забезпечення управління територіями об'єктів містобудування, автоматизованих систем з експлуатації матеріально-технічної бази освітніх установ, що включає в себе облік приміщень і обладнання. Запропоноване структурування є базою для розробки геоінформаційної системи управління територіальними ресурсами навчально-виховних закладів.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Смілка В. А. Проблеми розміщення та формування недержавних закладів освіти в структурі міської забудови / В. А. Смілка // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель : збірник наукових праць : спеціальний випуск : Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах - К. : КиївЗНДІЕП, 2004. - С. 140-143.

2. Ковальська Г. Л. Компактні енергозберігаючі функціонально-планувальні вирішення вищих навчальних закладів / Г. Л. Ковальська, В. А. Смілка // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель : збірник наукових праць : спеціальний випуск : Енергозберігаючі технології в будівництві та архітектурі. - К. : КиївЗНДІЕП, 2004. - С. 31-33.

3. Смілка В. А. Передумови створення інформаційного забезпечення матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів / В. А. Смілка // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства : сборник научных трудов. - Одеса : Астропринт, 2005. - № 7-8. - С. 451-454.

4. Смілка В. А. Нормативно-методичні основи побудови функціональної моделі навчальної зони вищого навчального закладу / В. А. Смілка // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель : збірник наукових праць : спеціальний випуск : Соціальні напрямки розвитку архітектури та будівництва. - К. : КиївЗНДІЕП, 2005. - С. 54-59.

5. Смілка В. А. Структурування закладів системи освіти України, як основа створення інформаційної моделі навчально-виховних закладів / В. А. Смілка // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель : збірник наукових праць : спеціальний випуск : Комплексний розвиток житлового середовища. - К. : КиївЗНДІЕП, 2006. - С. 43-49.

6. Смілка В. А. Система інформаційного забезпечення навчально-виховних закладів, як складова системи містобудівного кадастру / В. А. Смілка // Містобудування та територіальне планування. - К. : КНУБА, 2007. - № 28. - С. 252-257.

Анотація

Смілка В. А. Структура інформаційного забезпечення містобудівного проектування системи навчально-виховних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.20 - містобудування та територіальне планування. - Київський національний університет будівництва та архітектури, Київ, 2008.

У галузі освіти нові інформаційні технології використовуються переважно для створення інформаційно-довідкових систем та для управління навчальним процесом. Проблема інформаційного забезпечення освітніх закладів в наукових працях окремо не досліджувалась. Формування матеріальної бази навчальних закладів у наукових дослідженнях аналізувалось переважно в архітектурно-типологічному аспекті.

Для створення системи інформаційного забезпечення містобудівного проектування навчально-виховних закладів у дослідженні рекомендовано структурування типів навчально-виховних закладів, їх функціональних зон, розроблено методику визначення профілю професійно-технічного та вищого навчального закладу. Запропоновано також структуру техніко-економічних показників навчально-виховних закладів і визначено їх склад для розробки кожного виду містобудівної документації.

Структуру інформаційного забезпечення містобудівного проектування навчально-виховних закладів доцільно будувати чотирьохрівневою і розглядати як відокремлену складову системи містобудівного кадастру.

Дисертаційне дослідження є основою для розробок систем з експлуатації матеріально-технічної бази освітніх установ та геоінформаційних систем управління територіальними ресурсами навчально-виховних закладів.



Аннотация

Смилка В. А. Структура информационного обеспечения градостроительного проектирования системы учебно-воспитательных учреждений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.23.20 - градостроительство и территориальное планирование. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2008.

В области образования новые информационные технологии начали использоваться лишь в последние годы, преимущественно для создания информационно-справочных систем и для управления учебным процессом. В центральном органе исполнительной власти в области образования внедрена автоматизированная система обработки данных, которая предусматривает передачу статистических данных учебно-воспитательных заведений в структурные подразделения Министерства образования и науки Украины. Информация представляет собой общие сведения о земельных участках, зданиях, общежитиях, транспортных средствах, компьютерной технике, отчеты об арендованных площадях и показателях стоимости основных фондов.

В процессе управления городскими территориями возникает вопрос быстрой разработки, согласования и утверждения градостроительной документации. В связи с большим периодом, который проходит от времени сбора исходных данных для разработки проектов до утверждения градостроительной документации, значительное количество данных, на которых базируются функционально-планировочные решения, теряют свою актуальность. Одним из путей частичного сокращения сроков разработки градостроительной документации является информационное обеспечение градостроительной деятельности. Задачи накопления, обработки и выдачи информации решаются благодаря функционированию градостроительного кадастра. На данное время создано и разрабатывается много локальных информационных систем для разных отраслей городского хозяйства и сети сферы обслуживания населения, однако для учебно-воспитательных заведений системы, которая объединяет все структурные уровни образования, не существует.

Структурирование предметной области является предпосылкой для создания информационных систем. В существующих нормативно-методических документах относительно проектирования и эксплуатации учебно-воспитательных заведений выявлено дублирование и неоднозначность понятий, которые делают невозможным их использование, поскольку одним из ключевых требований функционирования любой информационной системы являются требования однозначности, уникальности понятий и определений. Это есть основанием для необходимости усовершенствования классификации учебно-воспитательных заведений по уровням образования, их профилям и функциональному зонированию для использования в градостроительстве.

Для создания системы информационного обеспечения градостроительного проектирования учебно-воспитательных заведений в исследовании предложено структурирование типов учебно-воспитательных заведений и их функциональных зон.

Особое значение в сфере проектирования и территориального размещения имеет профиль учебного заведения. Профильными могут быть заведения общего среднего, внешкольного, профессионально-технического, высшего и последипломного образования. Установлено, что профильность заведений среднего общего и внешкольного (за исключением заведений спортивно-оздоровительного и военно-патриотического направления) образования существенно не влияет на их территориальную составляющую. Отраслевая направленность определяет формирование сети и расположение в городской среде преимущественно профессионально-технических и высших учебных заведений. В исследовании разработана методика определения профиля учебного заведения для градостроительства в зависимости от количества специальностей отдельно для профессионально-технических и высших учебных заведений.

В исследовании определена структура технико-экономических показателей для информационного обеспечения градостроительного проектирования системы учебно-воспитательных заведений и состав показателей, которые используются при разработке каждого из видов градостроительной документации.

Информационное обеспечение градостроительного проектирования учебно-воспитательных заведений, как отдельную составляющую градостроительного кадастра и многоуровневую систему, предлагается развивать на базе автоматизированной системы обработки данных центрального органа исполнительной власти в области образования.

Общую структуру системы целесообразно построить четырехуровневой. Первый уровень - «локальный», где накапливается информация об отдельном учебно-воспитательном заведении. Второй уровень - «местный», уровень районных подразделений отраслей образования, градостроительства и архитектуры. Третий - «региональный», уровень областных городских подразделений отраслей образования, градостроительства и архитектуры. Четвертый - «государственный», уровень соответствующих центральных органов исполнительной власти. Объем данных на каждом из уровней системы должен быть необходимым и достаточным для выполнения собственных функций по обеспечению работ планирования территорий.

Предложенная структура информационного обеспечения является основой для дальнейших разработок: информационного обеспечения управления территориями других объектов градостроительства, геоинформационной системы территориальных ресурсов учебно-воспитательных заведений.

Annotation

Smilka V. A. The structure of the informational provision of the urban planning design of the teaching and educational institutions system. - Manuscript.

Current thesis is prepared to obtain candidate of technical science degree in following specialty 05.23.20 - urban and territorial planning. - Kyiv National University of Construction an Architecture, Kyiv, 2008.

New informational technologies are mostly used within educational sphere for informational - reference systems and education management. The task of informational provision of the educational institutions is not scientifically investigated among researchers. Formation of the resource base of the educational institutions is analyzes mostly from architectural - typological aspect within existing scientific researches.

The structuring of the teaching and educational institutions, its functional zoning is proposed, principles of the profile recognition for the professional-technical and high degree institutions is developed having as a goal informational provision of the urban planning design of the teaching and educational institutions system creation. The structure of the technical and economic indices for the teaching and educational institutions is proposed, its composition is defined for the further development of each type of the urban planning documentation.

It's proposed to use 4-levels structure of the informational provision of the urban planning design of the teaching and educational institutions system and consider it as separate component of the urban planning cadastre.

Thesis is a basis for further development of the systems for operating with the material and technical basis of the educational institutions and also of the geoinformational systems developments for the territorial resources management of the teaching and educational institutions.

Размещено на Allbest.ru

...