Вдосконалення композиційних прийомів формування рекреаційного середовища для дітей в сучасному місті

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

18.00.01 - теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПРИЙОМІВ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДІТЕЙ В СУЧАСНОМУ МІСТІ

ВИКОНАЛА УСАЧОВА ОЛЕНА ЮРІЇВНА

Харків - 2009

АНОТАЦІЯ

рекреаційний місто композиційний аквапарк

Усачова О.Ю. Вдосконалення композиційних прийомів формування рекреаційного середовища для дітей в сучасному місті (на прикладі м. Харкова). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за фахом 18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'ятників архітектури. - Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури. - Харків, 2009. Дисертація присвячена питанням удосконалення композиційних прийомів формування рекреаційного середовища для дітей в сучасному місті (на прикладі м. Харкова). Актуальність теми зумовлена недостатнім рівнем дослідженості даного питання. У дисертації визначені актуальність дослідження, зв'язок роботи з науковими програмами, мета, завдання, наукова новизна і практичне значення результатів дослідження які безпосередньо належать автору, полягає в тому, що

Вперше:

- виявлена композиційна структура інноваційних об'єктів відпочинку для дітей в міському середовищі й розроблена їх типологічна характеристика;

- визначені принципи композиційного формування інноваційних об'єктів відпочинку для дітей в міському середовищі з використанням засобів ландшафтного дизайну;

- розроблена методика вдосконалення композиційних прийомів формування рекреаційного середовища для дітей у містах України із застосуванням тематичних модулів і їх інтеграцією в рекреаційні комплекси. дитячі центри та інші типи середовища;

- уточнені й доповнені поняття «рекреаційне середовище для дітей», «типологія об'єктів відпочинку для дітей», «рекреаційний комплекс», «тематичний модуль».

- узагальнені й систематизовані особливості композиційного формування рекреаційного середовища для дітей з розважальною функцією на прикладі зарубіжного досвіду;

- подальший розвиток отримала методика формування рекреаційного середовища для дітей у зоні впливу дитячих залізниць, аквапарків та інші.

Визначені три типи об'ємно-просторової організації, а також основні критерії диференціації і відповідна типологія рекреаційного середовища з розважально-оздоровчою функцією.

У дисертації проведений аналіз сучасного стану науки і практики з досліджуваної проблематики. Встановлено, що найкращим рекреаційним потенціалом і високою мобільністю володіють мініпростори з переважанням розважальної і розважально-оздоровчої функції з системою тематичних модулів.

Розроблена типологічна характеристика типів рекреаційного середовища для дітей з системою тематичних модулів. Запропонована модель розміщення об'єктів відпочинку для дітей в міському середовищі (на прикладі м. Харкова).

Ключові слова: рекреація, релаксація, рекреаційна діяльність, рекреаційне середовище, композиційне моделювання, зона впливу, тематичний рекреаційний модуль.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Міське середовище є складною техногенною системою з житловими і промисловими утвореннями, ландшафтно-рекреаційною та транспортною інфраструктурою, з особливим екологічним і соціальним мікрокліматом. Проблема перебування в ньому дітей вимагає великої уваги і має ряд дуже важливих для суспільства аспектів: формування особи майбутнього громадянина України, його гармонійний розвиток, створення комфортного середовища для відпочинку з ефективною виховною дією. Специфічність життя дітей у місті обумовлена негайним впливом урбанізованого середовища. Продовжує збільшуватися кількість дитячих хвороб, дитячого травматизму і злочинності. Негативні впливи міського середовища має нейтралізувати спеціально створене рекреаційне середовище, що складається з цілої системи об'єктів обслуговування, призначених для організації відпочинку дітей.

Поняття «рекреаційне середовище» в даному випадку включає весь предметно-просторовий світ дітей, що оточує у процесі їх рекреаційної діяльності і особливий психологічний мікроклімат, який воно створює. У зв'язку із стійким розвитком міст воно повинно постійно удосконалюватися. Це викликає необхідність пошуку нових типів та форм організації рекреаційного середовища для дітей. Перехід до ринкової економіки і різних форм власності обумовлюють зміни в типології містобудівних задач, а, отже, у формуванні рекреаційного середовища для дітей. На це впливає ряд чинників:

- соціально-містобудівних, таких, що обумовлені системою формування і розподілу рекреаційного середовища з метою його раціонального розміщення у планувальній структурі міста і забезпечення рівномірного обслуговування дітей різних вікових і соціальних груп;

- архітектурних, що обумовлені вимогами підвищення естетичної якості об'єктів рекреації для дітей, щоб запобігти її монотонності й одноманітності.

- соціально-педагогічних, що засновані на невідповідності функціональної і естетичної якості рекреаційного середовища, потребам сучасних дітей у зв'язку з новими вимогами до системи їх суспільного виховання і оздоровлення.

Організація дозвілля дітей у міському середовищі - одне з щонайгостріших і актуальних завдань сучасності. В Україні, де 85% населення проживає в містах і 40% населення складають діти й молодь, ця проблема набуває особливо важливого значення. Через відсутність держбюджетного фінансування інфраструктура об'єктів відпочинку в Україні і зокрема в м. Харкові, створена наприкінці ХХ ст., фактично зруйнована. У даний час необхідні заходи для її відновлення і реструктуризації. У зв'язку зі стійким розвитком міст рекреаційне середовище для дітей повинно вдосконалюватися.

Як відомо, оптимальна організація відпочинку населення, особливо дітей, є показником національного багатства країни, показником високого рівня добробуту населення, його культури. Тому інфраструктуру об'єктів рекреації необхідно відновлювати й створювати у всіх містах України. Необхідний новий підхід до формування рекреаційного середовища з урахуванням механізмів ринкової економіки - залучення інвесторів, підприємців. Потрібна розробка в цій сфері інноваційних програм і бізнеспланів. Таким чином, актуальним є питання формування наукового підходу в проектуванні рекреаційних об'єктів для дітей. Великого значення набуває аналіз зарубіжного досвіду проектування, будівництва і експлуатації об'єктів рекреації, виявлення їх найбільш поширених і ефективних типів. Таким чином, актуальність теми дисертації зумовлена необхідністю пошуку нових форм організації рекреаційного середовища для дітей у відповідності з вимогами, соціальними особливостями розвитку нашого суспільства.

Аналіз теоретичних досліджень показує, що з питань організації і проектування предметно-просторового середовища для рекреаційної діяльності дітей відсутні достатньо глибокі наукові дослідження. Сучасні дослідження відбуваються в кількох напрямках: соціально-педагогічний аспект розглядається в роботах В.А. Сухомлинського, Д.Б. Ельконина, А.Н. Леонтьєва, М.І. Костіна, Г.І. Северин, А.П. Вергунова, Б.Ю. Хромова, В.М.Белоусова, Б.Г.Луніна, Л.М.Стависької, Л.Н. Фридмана, Е.Е. Сапогова, М.В. Осоріна та ін. Архітектурно-містобудівні питання розглядаються у робота І.Н. Миколаївської, А.С. Апаріна, М.Н. Трубнікова, В.М. Белоусова, Р.Р. Лордкіпарідзе, Л.С. Бичковської, Ю.Ю. Магулянського, Д.В.Ежова та ін.. Значний внесок в дослідження архітектурно-планувальних характеристик, функціонального зонування територій зроблено в роботах Л.С.Залесської, С.В. Петровської, Н.П. Тітова, М.Н. Лунц, В.В. Шулика, В.Т. Шимко, М.П. Овчинникова, М.В. Хорошавіна, Н.М. Шебек та ін.. Архітектурно-ландшафтними питаннями, що до формування рекреаційного середовища для дітей, займалися Е.Г. Балакшина, Г.Н. Любішева, Н.Я. Крижановська та ін.

Теоретичні надбання вищеназваних науковців є основою для більш детального вивчення проблеми оновлення та удосконалення рекреаційного середовища для дітей в сучасному місті. Проте недостатня вивченість даного питання робить актуальним проведення цілеспрямованого теоретичного дослідження. Необхідна розробка методик і науково обґрунтованих рекомендацій, в яких би відбивалися теоретичні принципи, що дозволяють фахівцям вирішувати питання формування рекреаційних об'єктів для дітей з урахуванням архітектурно-художніх, педагогічних, психологічних чинників і сучасних тенденцій розвитку. Актуальність обраної теми зумовлює цілі і завдання, вибір об'єкта і предмету дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з пріоритетною тематикою наукових розробок кафедри архітектурного і ландшафтного проектування Харківської національної академії міського господарства, де була виконана робота. Розроблені автором рекомендації впроваджені в держбюджетну тематику ХНАМГ (тема: «Дослідження та аналіз нових конструктивних рішень промислових ї цивільних будівель з проробкою методів їх розрахунку», номер держреєстрації 0107U011517), а також в навчальний процес для вдосконалення методів навчання і виховання молодих фахівців - архітекторів із спеціалізацією в області містобудування і ландшафтної архітектури.

Мета дисертаційного дослідження - удосконалення композиційних прийомів формування рекреаційного середовища для дітей.

Виходячи з поставленої мети, визначені наступні завдання дослідження:

1. Проаналізувати науковий досвід досліджень за даною проблематикою, уточнити понятійний апарат.

2. Здійснити ретроспективний аналіз формування рекреаційного середовища для дітей. Виявити специфіку й проблеми формування об'єктів рекреації в сучасному місті, що обумовлюють необхідність його удосконалення.

3. Визначити перспективні типи композиційної організації й рівні обслуговування рекреаційного середовища для дітей.

4. Виявити основні прийоми формування композиційних структур рекреаційних об'єктів для дітей.

5. Розробити методику формування рекреаційного середовища для дітей і визначити її основні принципи.

6. Надати рекомендації по удосконаленню рекреаційного середовища за рахунок використання унікальних об'єктів (дитячих залізниць), та визначити необхідні для цього напрями розвитку.

Об'єкт дослідження - рекреаційне середовище для дітей.

Предмет дослідження - композиційні прийоми вдосконалення формування об'єктів відпочинку для дітей в міському середовищі.

Методологічними засадами дослідження стали системний та середовищний підхід.

У роботі над дисертацією застосовувалися такі методи дослідження:

- історико-генетичний аналіз;

- факторний аналіз для вивчення літературних джерел;

- структурно-логічний метод;

- метод соціологічного дослідження -анкетне опитування, хронометражні спостереження;

- метод проектного прогнозування і експериментального проектування.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що:

вперше

- виявлена композиційна структура інноваційних об'єктів відпочинку для дітей в міському середовищі й розроблена їх типологічна характеристика;

- визначені принципи композиційного формування інноваційних об'єктів відпочинку для дітей в міському середовищі з використанням засобів ландшафтного дизайну;

- розроблена методика вдосконалення рекреаційного середовища для дітей у містах України із застосуванням тематичних модулів і їх інтеграцією в рекреаційні комплекси, дитячі центри та ін. типи середовища;

Вдосконаленні:

- уточнені й доповнені поняття "рекреаційне середовище для дітей", "типологія інноваційних об'єктів відпочинку для дітей", "рекреаційний комплекс", "тематичний модуль".

- узагальнені й систематизовані особливості композиційного формування рекреаційного середовища для дітей з розважальною функцією на прикладі зарубіжного досвіду.

Подальший розвиток отримала:

- методика проектування рекреаційного середовища для дітей в зоні впливу дитячих залізниць.

Обґрунтованість і достовірність наукових результатів роботи забезпечена застосуванням комплексних прийомів і методів дослідження, відповідністю методів дослідження його цілям і завданням, кількісним і якісним аналізом значного обсягу теоретичного і емпіричного матеріалу, повнотою і значущістю зібраних в ході дослідження матеріалів.

Наукове значення роботи. У дисертації обґрунтована необхідність удосконалення формування рекреаційного середовища для дітей в містах України. Розроблені науково обґрунтовані рекомендації з вдосконалення композиційних прийомів об'єктів відпочинку для дітей в міському середовищі з урахуванням вікових особливостей розвитку дітей, надані науково обґрунтовані рекомендації щодо реструктуризації рекреаційного середовища для дітей в зоні впливу дитячих залізниць.

Практичне значення отриманих результатів. Основні висновки й результати роботи можуть бути використані навчальними закладами архітектурно-будівельного профілю, а також при розробці проектних пропозицій з удосконалення формування рекреаційного середовища для дітей в крупних і найбільших містах України, а також керівництвом дитячих залізниць для реструктуризації організації відпочинку дітей в зонах їх впливу.

Особливий внесок пошукача. Основні результати роботи отримані автором особисто. Авторські розробки, основні положення і ідеї дисертації відображені в публікаціях автора [1-10]. Особливим внеском автора в роботи, виконані в співавторстві [1,3,4], є виявлення композиційних особливостей формування рекреаційного середовища для дітей з розважальною і розважально-оздоровчою функціями, а також рекомендації з формування рекреаційних комплексів з модульними елементами в зоні впливу дитячих залізниць, викладені в монографії "Дитячі залізниці України".

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи отримали позитивний відгук на наступних наукових конференціях:

- IV міжнародна науково-практична конференція "Стійкий розвиток міст. Сучасні проблеми забезпечення комфортного середовища" (2005 р.);

- ХХХIII, ХХХIV науково-технічні конференції викладачів, аспірантів Харківської національної академії міського господарства (2006,2007,2008 рр.);

- постійно діючому міжвузівському семінарі при Спеціалізованій вченій раді Д6405602 (2008 р.)

Наукові результати впроваджені:

У навчальний процес при читанні лекційних курсів "Ландшафтна архітектура" і "Ландшафтний дизайн" у ХНАМГ, ДУБ.

У розробку курсових проектів, виконаних студентами кафедри АіЛП у ХНАМГ.

У розробку дипломних проектів з формування рекреаційного середовища для дітей (чотири проекти отримали дипломи 1-го ступеня на конкурсах архітектурних шкіл СНД і України).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми, мета і завдання роботи. Визначається об'єкт і предмет, а також методика дослідження. Розкривається наукова новизна і практична значущість роботи.

У першому розділі "Сучасний стан науки і практики з формування рекреаційного середовища для дітей" узагальнені наукові дослідження з даної проблематики, уточнені основні поняття. Дисертаційна робота присвячена композиційному аналізу рекреаційного середовища і тому орієнтована на об'єктивну характеристику її предметно-просторової складової. Виходячи із специфіки дослідження, формування рекреаційного середовища розглядається як процес композиційної структуризації архітектурного простору, призначеного для відпочинку дітей.

Концепція дослідження рекреаційного середовища, запропонована в дисертаційній роботі, заснована на уявленні про середовище як результати діяльнісних контактів дітей різних вікових груп з їх оточенням у місцях відпочинку. Таким чином, рекреаційна діяльність дітей розглядається в роботі як визначальний засіб для предметно-просторової організації об'єктів рекреації. У зв'язку з цим рекреаційне середовище розуміється як сукупність предметно-просторових елементів з яскраво вираженим художнім образом, призначеним для організації відпочинку дітей з урахуванням їх вікових рекреаційних потреб.

Структура рекреаційного середовища включає відкриті (екстер'єрні) простори й закриті (інтер'єрні). Вона може включати різноманітні природні й антропогенні елементи незалежно від типу рекреаційного простору. Структура рекреаційного середовища залежить також від її функціонального призначення, фізичних параметрів, характеру розміщення в міському середовищі. У роботі уточнюється ряд понять: це такі поняття, як "відпочинок", "релаксація", "рекреація", "рекреаційна діяльність". Методичну основу дисертації склали дослідження, що проводилися з даної проблематики.

Визначено, що питання історичного розвитку рекреаційних об'єктів, у тому числі для дітей досліджували фахівці ХІХ ст.: А.А. Регель, В.И. Собачков, П.О. Шпорун, О.А.Шишкін, та ін. Багатогранність проблеми визначила різносторонню спрямованість наукових розробок і рекомендацій, присвячених формуванню рекреаційного середовища для дітей.

Можна виділити наступні напрями в дослідженнях:

- соціально-педагогічні, що характеризують виховну, культурно-освітню роботу, соціологічні дослідження, відвідуваність рекреаційних об'єктів (В.А. Сухомлинський, Д.Б. Ельконін, А.Н. Леонтьєв, М.І. Костін та ін.). У деяких роботах об'єкти рекреації розглядаються як установи, що виконують виховно-пізнавальні функції в рамках регламентованих занять (Г.І. Северин, А.П. Вергунов, Ю.Б. Хромов);

- архітектурно-містобудівні, що характеризують особливості розміщення об'єктів рекреації для дітей в міському середовищі, їх нормативну площу (І.Н. Миколаївська, А.С. Апарін, М.Н. Трубникова та ін.). У деяких з цих робіт, об'єкти рекреації розглядаються як установи, що входять в позашкільні комплекси типу дитячих центрів без виділення їх конкретної функції (В.М. Белоусов, Р.Р. Лордкіпарїдзе та ін.);

- архітектурно-планувальні, що характеризують типологію рекреаційних об'єктів для дітей, прийоми їх планувальної організації, функціональне зонування територій (Л.С. Залесська, С.В. Петровська, Н.П. Татова, М.Н. Лунц та ін.);

- архітектурно-ландшафтні, що характеризують формування рекреаційного середовища для дітей з використанням засобів ландшафтного дизайну (Е.Г. Балакшина, Г.М. Любішева, Н.Я. Крижановська та ін.).

Аналіз наукових досліджень з даної проблематики свідчить про відставання наукових розробок від стрімких темпів реального життя. Проектування об'єктів рекреаційного середовища набуло активного розвитку в останні 10 років в Україні у зв'язку з новими соціально-економічними особливостями розвитку держави та інвестиційною привабливістю багатьох об'єктів рекреації. Проте ці об'єкти створені в основному на емпіричному рівні і мають багато недоліків.

На початку 3-го тисячоліття, у зв'язку з появою нових технологій по-новому оцінюються об'єкти рекреації. Новий час викликає необхідність пошуку нової якості рекреаційного середовища для дітей, яке повинне відображати збільшені потреби суспільства. Тому формування рекреаційного середовища - це комплексна наукова проблема, що вимагає інтегрованого формування з урахуванням даних в областях архітектури, дизайну, ергономіки, а також педагогіки і психології.

У цілому рекреаційне середовище має різне функціональне призначення з урахуванням викладених вище вимог. Структура рекреаційного середовища визначається його функціональним призначенням. Слід виділити такі функції рекреаційного середовища: розважальна, пізнавальна, освітня, навчальна, оздоровча. У рекреаційних об'єктах для дітей доцільні різні варіанти їх інтегрованого об'єднання. Функціональне призначення рекреаційного середовища характеризують певні типи рекреаційних просторів з неоднорідною композиційною структурою, що визначає можливу різноманітність форм їх просторової організації.

У роботі визначена специфіка формування всіх типів рекреаційного середовища, які обумовлені особливостями прояву рекреаційної діяльності з урахуванням вікового розвитку дітей і завдань виховання. Визначені цілі, завдання і засоби формування рекреаційного середовища для створення комфортних умов відпочинку дітей в сучасному місті. Для виявлення особливості формування рекреаційного середовища вибрані найбільш затребувані й відвідувані об'єкти рекреації з розважальною і розважально-оздоровчою функцією, що з'явилася наприкінці ХХ ст..

У другому розділі "Характеристика рекреаційного середовища для дітей в сучасному місті" розглянуто розвиток композиційних прийомів формування

рекреаційного середовища для дітей. Проведено дослідження особливостей формування об'ємно-просторової композиції рекреаційного середовища з інтегрованими функціями - розважальною, пізнавальною, освітньою, повчальною, виховною _ типу ("Діснейленд"), як найбільш ефективною, актуальною і затребуваною в інфраструктурі відпочинку для дітей в Європейських країнах, Америці, Японії та ін. Для розгляду й аналізу були вибрані найбільш відомі й відвідувані парки типу "Діснейленд" в Америці і "Евродіснейленд" під Парижем, композиційну структуру яких формують тематичні зони.

У результаті аналізу визначено, що всі тематичні зони рекреаційних просторів характеризує унікальний синтез природних елементів середовища і архітектурних об'ємів. Рослинність, водні пристрої, елементи геопластики органічно включені у формування рекреаційного середовища тематичних зон. Їх образна дія розкривається із застосуванням архітектурних об'ємів з відповідним тематичним наповненням. Архітектурно-просторова структура Діснейленда досить чітка. Вона характеризується осьовою симетричною композицією з наявністю композиційного центру. Головна вісь є не тільки лінією зорового сприйняття, але і лінією руху і функціональним об'єднуючим зв'язком усіх тематичних зон. Тематичні зони мають чіткі візуальні межі, вирішуються в певному стилі з комплексом аттрактивних елементів середовища, містять основні й другорядні домінанти, а також головні й другорядні маршрути.

В образному і сценарному моделюванні рекреаційних тематичних просторів застосовуються декілька масштабних характеристик для досягнення художньої виразності тематичних зон: загальний масштаб елементів, відповідний антропометричним даним дітей і дорослих, індивідуальний масштаб відповідний віковій групі дітей, сценарний масштаб, що підкреслює символіку, для яскравішого виявлення художнього образу.

Основною концептуальною ідеєю організації рекреаційного середовища комплексів типу "Діснейленд" є розкриття низки змінних образів психологічного сприйняття простору відвідувачами за допомогою різноманітних маршрутів. Рекреанти сприймають простір Діснея:

- в русі (ритмічна організація комунікаційних просторів підсилює динаміку);

- у спокої, як спостерігач для споглядання архітектурних об'єктів і деталей ландшафту;

- рекреант всередині й зовні архітектурного об'єму, як учасник уявлень, що театралізуються.

Сценарні маршрути в тематичних зонах розроблені з урахуванням вікових особливостей усіх категорій відвідувачів (діти, молодь, дорослі). У їх сценарній побудові використані принцип раптового сприйняття і принцип контрасту - "стресові ситуації" розумно чергуються із спокійними паузами, маршрути розраховані також на сприйняття наочно-просторового оточення в денний і вечірній час. Використання прийомів світлотехнічного дизайну дозволяє створити яскравий художній образ рекреаційного середовища. Особливо виразні прийоми сценарного освітлення, що створюють нічну "модернізацію" елементів архітектурно-ландшафтного середовища з світло- кольоровими і звуковими ефектами й розважальними програмами, що театралізуються. У роботі визначено, що основними прийомами формування композиції всього простору рекреаційних комплексів типу "Діснейленд" є:

- функціональне моделювання, що забезпечує створення чіткої композиційної структури рекреаційного середовища;

- адресне моделювання, орієнтоване на соціум даної вікової групи відвідувачів, з виявленням конкретних "просторових" сюжетів, середовищних ситуацій, що сплановані, володіють високою виховною дією;

- образне моделювання - наповнення тематичного простору своєрідними метафорами, алегоріями, образами тих, що виникають на різних асоціативних рівнях зі всім спектром емоційної дії;

- сценарне моделювання - створення ексклюзивних просторів і маршрутів для реалізації тематичних ігрових ситуацій і уявлень, що театралізуються, для виявлення яскравого художнього образу рекреаційного середовища;

- динамічне моделювання - включення в рекреаційне середовище світлотехнічного обладнання для виявлення художнього образу рекреаційного середовища у вечірній час.

У ході історичного розвитку деякі зони рекреаційного інтегрованого середовища типу "Діснейленд" виділялися в окремі цілісні структури, наповнилися дещо іншим функціональним призначенням. Завдяки подібній еволюції виникло рекреаційне середовище з розважально-оздоровчою функцією, з'явилися інноваційні об'єкти відпочинку з водним середовищем. Їх характеризує велика різноманітність за прийомами композиційної організації рекреаційного середовища, займаної площі, характером розміщення і обслуговування та інвестиційної привабливості. Вони забезпечують задоволення потреб дітей у відпочинку, оздоровленні, розвагах і всебічному фізичному розвитку.

Визначено, що на формування всіх типів рекреаційного середовища з розважально-оздоровчою функцією впливають наступні чинники: містобудівні, архітектурно-ландшафтні, екологічні, інженерно-економічні.

У роботі проведене натурне обстеження і анкетне опитування відвідувачів у рекреаційних об'єктах з розважально-оздоровчою функцією. В результаті якого з'ясовано, що їх основним контингентом є діти і молодь. В цьому ж дослідженні, встановлено, що норма площі на одного відвідувача в таких об'єктах в середньому складає 25 - 30 кв.м.

Інноваційні об'єкти з водним середовищем розраховані на відвідування всіма категоріями населення: дітьми, молоддю, дорослими, пенсіонерами. Формування композиційної структури цих об'єктів враховує необхідність виділення рекреаційних зон для всіх категорій населення, зокрема для дітей. Аналіз формування рекреаційних об'єктів з водним середовищем, їх композиційна структура залежить від прийому просторової організації:

- відкритого - з децентралізованою композиційною структурою і органічним об'єднанням з елементами природного середовища;

- закритого - сформованого в архітектурному об'ємі з централізованою композиційною структурою;

- змішаного - із складною композиційною структурою, що включає розвинені інтер'єр ні й екстер'єрні простори.

Визначено основні критерії диференціації і відповідна типологічна характеристика рекреаційного середовища з розважально-оздоровчою функцією:

- рекреаційне середовище з високою предметно-просторовою насиченістю і різноманітною функціональною діяльністю - аквадроми, аквацентри, що включають відособлені або розосереджені дитячі зони з різноманітними видами рекреаційної діяльності дітей;

- рекреаційне середовище з середньо предметно-просторовою насиченістю - аквапарки і аквазони в парковому середовищі з дитячими зонами, як правило, з відособленим розміщенням

- рекреаційне середовище з невисокою функціональною насиченістю - аквамодулі в структурі різних типів рекреаційного середовища або відособлені (призначені для дітей від 3 до 12 років).

На підставі аналізу великого за обсягом емпіричного матеріалу в роботі викладена методика архітектурного проектування об'єктів відпочинку в міському середовищі.

У третьому розділі "Формування рекреаційного середовища для дітей у крупних і найбільших містах України (на прикладі м. Харкова) розглянуто естетичні напрями формування композиційної структури найбільш перспективних об'єктів відпочинку для дітей з використанням засобів ландшафтного дизайну. Визначені принципи їх формування:

- принцип соціальної значущості й ідентифікації характеризує затребуваність даного типу рекреаційного об'єкту і його соціальну значущість-поліпшення рекреаційного обслуговування і оздоровлення дітей в міському середовищі, а також виділення в рекреаційному середовищі локальних ділянок і формування замкнених і напівзамкнених просторів з певним предметно-просторовим наповненням.

- принцип екологічної комфортності забезпечує створення комфортного середовища за мікрокліматичними характеристиками, сприяє зниженню негативного впливу на дітей природно-кліматичних чинників і антропогенного середовища різних типів завдяки використанню композиційних засобів;

- принцип демографічної відповідності й співмасштабності середовища забезпечує створення різних типів рекреаційного середовища з урахуванням вікових особливостей розвитку і рекреаційних потреб кожної вікової групи дітей;

- принцип естетичної привабливості й індивідуальності забезпечує створення цілісного рекреаційного середовища з виявленням естетичної виразності вертикальних ї горизонтальних елементів середовища і колірної гармонійності з природними елементами і наявністю художнього образу;

- принцип травмобезпеки полягає в використанні елементів середовища з максимальною безпекою.

Визначено, що формування простору рекреаційного середовища для дітей повинне відрізнятися індивідуальністю з переважанням природних елементів середовища і володіти яскравим художнім образом. Найкращим вирішенням даного завдання є створення системи рекреаційних тематичних модулів, об'єднаних в рекреаційні комплекси або центри дозвілля для дітей та інші типи рекреаційного середовища. Рекреаційний тематичний модуль є відособленим простором площею від 900 до 2500 кв. м, сформованим з використанням усіх засобів ландшафтного дизайну - рослин, геопластики, водних пристроїв, малих архітектурних форм, декоративного покриття, призначених для однієї або двох вікових груп дітей, які володіють яскравим художнім образом і різноманітністю рекреаційної діяльності. Залежно від займаної площі тематичні модулі диференціюються на такі типи: малі-900 кв.м.; середні-1200 кв.м.; великі-2500 кв.м. Рекреаційний тематичний модуль може включати 1-2 тематичних зони і 2-3 аттрактивних елементи середовища.

Просторове середовище тематичних модулів включає площинні підстави - поверхня землі, елементи рельєфу, водні пристрої і об'єми - рослинні угрупування, рекреаційне обладнання, малі архітектурні форми, скульптуру, візуальні комунікації. Взаємозв'язок простору, площини і об'єму визначається об'ємно-просторовою композицією. При вирішенні композиційних завдань у формуванні тематичних модулів враховуються геометричний вид форми, величина, маса, фактура, колір, освітленість, положення у просторі. Рекреаційні модулі можуть бути відкритого й закритого типу. Найбільшого поширення повинні набути модулі відкритого типу. Вони можуть бути призначені для декількох видів рекреаційної діяльності дітей.

Для виявлення їх художнього образу слід створювати модулі з тематичною стилістикою. Вона повинна бути достатньо різноманітною і впливати на характер їх просторової організації. Це такі типи сюжетних модулів:

- на сюжети дитячих казок (модулі з персонажами казок);

- на сюжети улюблених дітьми літературних героїв (модулі

з персонажами літературних героїв);

- зооморфні й біоморфні сюжети (зоомодулі й біомодулі з декоративною скульптурою тварин, птахів, рослин та ін.);

- сюжети морської тематики (аквамодулі):

- на пригодницькі сюжети "робінзон", "гра в індійців''. "Середньовічні замки", з пустелями, каньйонами, кратерами (ретромодулі);

- на сюжети просторової орієнтації (автомодулі з системою пішохідних і транспортних доріжок для вивчення дітьми правил дорожнього руху;

- на сюжети обладнання, що вийшло з ладу (техномодулі з використанням старих човнів, паровозів, трамваїв, автомобілів і створення з них різних просторових структур з рухомими пристроями).

У дисертації розроблена структура архітектурно-ландшафтної організації тематичних модулів з їх інтерпретацією в рекреаційні комплекси, центри дозвілля та ін.



Рис. 1. Структурно - логічна схема формування рекреаційного середовища для дітей

Розроблені варіанти композиційних структур рекреаційного середовища з тематичними модулями з лінійною, трикутною, компактною, розосередженою формою плану. Розроблені експериментальні проекти рекреаційних комплексів і дитячих центрів, які перш за все слід розміщувати в зоні впливу дитячих залізниць. Запропонована модель розміщення об'єктів відпочинку для дітей в міському середовищі, (на прикладі м. Харкова).

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження було зроблено наступні висновки:

1. Визначено, що в наукових розробках рекреаційне середовище для дітей розглядалося на містобудівному (порядок співвідношення і розміщення об'єктів рекреації в міському середовищі і ін.) і об'єктному рівні (характер формування різних типів рекреаційного середовища з урахуванням вікового розвитку дітей та ін.).При цьому сучасний стан наукових досліджень не задовольняє вимогам формування рекреаційного середовища для дітей в умовах інтенсивної урбанізації.

2. В результаті проведеного ретроспективного аналізу з'ясована специфіка рекреаційного середовища для дітей, умови його формування, охарактеризовано основні напрями діяльності та встановлено структурні одиниці середовища. На підставі дослідження функціонально-просторових характеристик найбільш затребуваних типів рекреаційного середовища в далекому і ближньому зарубіжжі та їх еволюційного розвитку визначена специфіка об'єктів відпочинку у міському середовищі.

Встановлено, що вони розраховані на відвідування всіма категоріями населення - діти, молодь, доросле населення і мають відповідні зони з урахуванням демографічних чинників.

Композиційну різноманітність об'єктів рекреації для дітей характеризує функціональне призначення рекреаційного середовища, тобто функція середовища - розважальна, навчальна, освітня, пізнавальна, розважально-оздоровча, виражена в його характері й просторовій організації.

3. Визначені перспективні типи композиційної організації рекреаційного середовища для дітей:

переважання розважальної функції з виявленим художнім образом, сценарним режимом відвідин типу "Діснейленд";

організації розважально-оздоровчої функції з наявністю художнього образу з водним середовищем і локальними або розосередженими зонами для дітей (аквацентри, аквадроми, аквапарки, аквазони в парках різного функціонального призначення, аквамодулі);

інтеграцїї функцій розважального і розважально-оздоровчого типу "Акваленд".

4. Композиційна структура і займана площа визначених типів рекреаційних просторів залежить від рівня обслуговування - міжрегіонального, регіонального, міського, районного, локального і характеру розміщення в архітектурному середовищі. Всі типи рекреаційних просторів можуть розміщуватися відособлено або входити в структуру крупних архітектурно-містобудівних комплексів: торгових (крупні супермаркети), торгово-розважальних, видовищних, туристичних та ін.

5. Особливості композиційного формування рекреаційних об'єктів, засновані на використанні природних засобів ландшафтного дизайну:

- створення тематичних зон з різноманітними водними пристроями;

- виявлення елементів геопластики з моделюванням реальних ситуацій - печери, гроти, каньйони;

- використання наявних природних домінант, що виконують функцію просторових орієнтирів.

6. Виявлено прийоми рекреаційних просторів з відповідною композиційною структурою:

- відкритий тип характеризує децентралізована композиційна структура;

- закритий тип характеризує централізована композиційна структура;

- змішаний тип характеризує складна композиційна структура.

7. Розроблено методику формування рекреаційного середовища для дітей з системою тематичних модулів. Визначені їх аналітичні моделі.

8. Визначено основні принципи проектування об'єктів відпочинку для дітей:

принцип соціальної значущості й ідентифікації, що характеризує потребу даного типу рекреаційного об'єкту і його соціальну значущість.

принцип екологічної комфортності, що забезпечує створення комфортного середовища з мікрокліматичними характеристиками.

принцип демографічної відповідності й співмасштабності рекреаційного середовища, що забезпечує створення його різних типів.

принцип естетичної привабливості й індивідуальності, що забезпечує створення цілісного рекреаційного середовища .

принцип травмобезпеки, що полягає в використанні елементів середовища з максимальною безпекою.

9. Встановлено, що для ефективної діяльності об'єктів дитячого відпочинку в Україні доцільно застосувати такі напрямки розвитку:

утворення різних типів міні-просторів з розважальною, оздоровчою, пізнавальною, виховною і розважально-оздоровчою функціями.

організації рекреаційного середовища з використанням тематичних модулів (з використанням зооморфних мотивів, на сюжети дитячих казок, модулі з персонажами дитячих казок, з умовним сюжетом і просторовими формами з технічних деталей (техномодулі)).

застосування у складі рекреаційного середовища об'єктів з унікальною функцією (дитячі залізниці в містах України)



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Крижановская Н.Я., Усачева Е.Ю. Монография. Детские железные дороги Украины (рекомендована к изданию Ученым Советом Харьковской национальной академии городского хозяйства (протокол №6 от 25 января 2008г.). - Х.: ХНАГХ, 2008. - 139с.).

2. Усачева Е.Ю. Ландшафтный дизайн как средство повышения эстетических качеств городской среды //Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. - К.: Техніка, 1999. - Вып. 18. - С.76-78.

3. Усачева Е.Ю. Взаимосвязь микро- и макроуровней архитектурной среды города в условиях его развития //Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн.сб.-К.: Техніка, 2002.-Вып.36.-С.120-123.

4. Усачева Е.Ю. Аквапарки как перспективные рекреационные комплексы для детей и молодежи в городской среде//Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. - К.: Техніка, 2005. - Вып.63. - С.26-30.

5. Крижановськая Н.Я., Усачева О.Ю. Инновационные тенденции в проектировании и строительстве аквапарков в Украине // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. - К.: Техніка, 2005. - Вып.66. - З. 108-112.

6. Усачева Е.Ю. Исследование особенностей формирования водных культурно-развлекательных комплексов (на примере аквапарка «Голубой залив» в п.Симеиз) // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. - К.: Техніка, 2007 - Вып. 76. - С.457-462.

7. Усачева Е.Ю. Композиционное моделирование рекреационных комплексов типа «Диснейленд» //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук.праць. - Х.: ХДАДМ, 2005. - Вип. 4-5. - С.38-40.

8. Усачева Е.Ю. Совершенствование формирования рекреационной среды для детей в зоне влияния малой южной железной дороги //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. праць. - Х.: ХДАДМ, 2007. - Вип. 4,5,6.-С.243-246.

9. Усачева Е.Ю. Анализ формирования рекреационной среды в зоне влияния детских железных дорог в городах Украины //Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. - К.: Техніка, 2008. - Вып.81 - С.436-442.

10. Усачева Е.Ю. Опыт проектирования объектов отдыха в городской среде //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. Наук. праць. - Х.: ХДАДМ, 2008 - Вип.4,5,6. -С.190-192.

Размещено на Allbest.ru

...