Розробка технологічних та організаційних рішень ремонту та відновлення оглядових шахт каналізаційних мереж з використанням армованих шлаколитих конструкцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

УДК 65.05+628.23

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ РІШЕНЬ РЕМОНТУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ОГЛЯДОВИХ ШАХТ КАНАЛІЗАЦІЙНИХ МЕРЕЖ З ВИКОРИСТАННЯМ АРМОВАНИХ ШЛАКОЛИТИХ КОНСТРУКЦІЙ

05.23.08 - технологія та організація промислового та цивільного будівництва

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Вороненко Віктор Олександрович

Харків 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Гончаренко Дмитро Федорович, проректор з наукової роботи Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор, Чернявський Вячеслав Леонідович Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, завідувач кафедрою фізико-хімічної механіки і технології будівельних матеріалів та виробів;

кандидат технічних наук, доцент, Панченко Володимир Олексійович Харківська національна академія міського господарства, доцент кафедри технології будівельного виробництва та будівельних матеріалів

Провідна організація:

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться "17" січня 2007 року о 13⁰⁰ годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.01 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, м.Харків, вул.Сумська, 40.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40.

Автореферат розісланий "15" грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.т.н. доц. Т.М. Обіженко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Інтенсивний вплив корозії на бетонну обробку оглядових шахт каналізаційних мереж глибокої закладини призводить до скорочення їх експлуатаційної довговічності та виникнення аварійних або передаварійних ситуацій, ліквідація яких потребує чималих матеріальних витрат.

Дані, здобуті в результаті дослідження газового середовища в шахтних стовбурах м. Харкова, свідчать про те, що в деяких випадках вміст сірководню в газовому середовищі в 10 і більше разів перевищує гранично допустиму норму. А це, в свою чергу, призводить до перетворення цементного каменя бетонної обробки шахтних стовбурів на гіпс із подальшим його руйнуванням.

Проблемам підвищення експлуатаційної надійності конструкцій мереж водовідведення присвячено праці, як вітчизняних учених І.А. Абрамовича, В.І. Бабушкіна, Д.Ф. Гончаренко, Г.Я. Дрозда, О.М. Коваленка, І.В. Корінька, так й зарубіжних -- А. Фухса, Г. Бергмана, Г. Брюммеля, Д. Ланче, Д. Штайна та ін.

Одним з основних завдань, що вирішуються в цьому напрямі, є пошук ефективних будівельних матеріалів, здатних протистояти тим корозійним процесам, які розвиваються всередині оглядових шахт, а також ефективних технологій виконання ремонтно-відновлювальних робіт із використанням цих матеріалів і конструкцій.

Останнім часом у Харкові виконано дослідження, спрямовані на використання профільованого поліетилену з метою захисту обробки оглядових шахт від корозії. Водночас застосування нових ефективних матеріалів і конструкцій дасть змогу знизити собівартість ремонтно-відновлювальних робіт в оглядових шахтах мереж водовідведення й підвищити їх експлуатаційну довговічність.

Як показали численні виконані дослідження, це можуть бути конструкції з кераміки та шлакокам'яного литва. Такі конструкції в достатній кількості виробляються в Україні, що підтверджує актуальність цієї роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової програми “Розробка нових технологій відновлення мереж водопостачання та водовідведення” (номер державної реєстрації 0106U000168), яка здійснювалася на кафедрі технології будівельного виробництва Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка технологічних та організаційних рішень ремонту та відновлення оглядових шахт каналізаційних мереж глибокого закладання з використанням армованих шлаколитих конструкцій.

Як робочу гіпотезу прийнято припущення про те, що завдяки використанню армованих шлаколитих конструкцій можна знизити вартість ремонтно-будівельних робіт на зруйнованих корозією оглядових шахтах і водночас підвищити їх міцнісні та антикорозійні показники.

Для досягнення поставленої мети і відповідно до прийнятої робочої гіпотези поставлено такі завдання:

проаналізувати стан оглядових шахт мереж глибокого закладення і можливість зниження впливу руйнівних чинників;

вивчити вітчизняні й зарубіжні технології ремонту та відновлення оглядових шахт і використовувані при цьому матеріали і конструкції;

розробити технологічні й організаційні рішення ремонту та відновлення оглядових шахт із використанням армошлаколитих конструкцій, для чого:

дослідити адгезійну міцність армошлаколитих конструкцій та бетону;

розробити методику розрахунку кріплення армошлаколитих панелей у відновлюваних оглядових шахтах з урахуванням дії ґрунтових вод;

вибрати матеріали для захисту від корозії стиків армошлаколитих панелей. шахта ремонт армошлаколитий конструкція

Об'єкт дослідження -- технологія відновлення і ремонту оглядових шахт на каналізаційних мережах глибокого закладення.

Предмет дослідження -- технологічні та організаційні параметри відновлення обробки оглядових шахт і захисту їх від корозії.

Методи досліджень -- бібліографічний пошук, натурне обстеження, статистичний аналіз, чисельний експеримент, операційні дослідження, моделювання.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

Визначено, що конструкціями, які можуть ефективно експлуатуватися в умовах агресивного середовища оглядових шахт, є армошлаколиті панелі, виготовлені на вітчизняних підприємствах феросплавної промисловості.

Доведено достатню адгезійну міцність армошлаколитих конструкцій та бетону, що дає змогу використовувати їх у сполученні з монолітним бетоном.

Розроблено методику розрахунку міцності кріплення армошлаколитих панелей в оглядових шахтах.

Науково обґрунтовано й розроблено технологічні, організаційні та технічні рішення ремонту і відновлення оглядових шахт з використанням армошлаколитих конструкцій.

Практичне значення одержаних результатів -- у розробці конструктивних рішень облицювання стін оглядових шахт, зруйнованих корозією, у створенні технології ремонтно-відновлювальних робіт, ухваленні організаційних рішень, що дають змогу забезпечити циклічність виконаних заходів.

Особистий внесок автора Автором дисертаційної роботи науково обґрунтовано й розроблено технічні, технологічні та організаційні рішення, запровадження яких дає змогу підвищити експлуатаційну довговічність оглядових шахт та знизити вартість ремонтно-відновлювальних робіт завдяки використанню армошлаколитих конструкцій.

Апробація результатів роботи. Основні результати роботи доповідалися на науково-технічних конференціях ХДТУБА в 2004 і 2005 роках, на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи ресурсозбереження житлово-комунальних господарств” (Алушта, 2005 р.), а також на Міжнародному конгресі ЕКВАТЕК, що проходив у 2006 р. в Москві.

Публікації. Результати досліджень викладено у 8 публікаціях, шість з яких опубліковано в журналах, що затверджені ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Викладена на 132 сторінках основного тексту і містить 46 рисунків, 10 таблиць та список використаних джерел із 82 назв.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність обраної теми. Поставлено мету і завдання дослідження, наведено основні положення і результати, які виносяться на захист.

У першому розділі автором розглянуто конструктивні рішення оглядових шахт каналізаційних мереж глибокого залягання, шляхи підвищення їх експлуатаційної довговічності, сформульовано основні завдання дослідження.

У другому розділі проведено аналіз чинників, які впливають на експлуатаційну довговічність оглядових шахт.

Як показують дослідження, причинами руйнування шахтних стовбурів серед інших є проникнення всередину конструкції поверхневих вод (іноді за мінусових температур), статичні й динамічні навантаження, створювані вантажним транспортом, відхилення від норм під час виконання будівельних робіт. Усе це призводить до осідання перекрить або до ламання вирівнювальних кілець.

Серйозною проблемою є сильна інкрустація та корозія, що завдають шкоди гідравліці безнапірного водоводу, аж до руйнування всієї конструкції. Причини цього явища криються у неналежній якості поверхні стін шахт та у присутності майже в усіх каналізаційних колекторах біогенного середовища.

Проведені автором дослідження показують, що в останні роки в мережах водовідведення збільшилася концентрація газів, які впливають на довговічність як самих колекторів, так і оглядових шахт, призначених для їх обслуговування.

Порівняльний аналіз газового середовища в оглядових шахтах каналізаційної мережі Харкова показує, що вміст сірководню, вуглекислого газу і метану за десять років (1996-2005 рр.) значною мірою збільшився і подеколи в багато разів перевищує гранично допустиму концентрацію.

Аналіз процесів утворення й виділення сірководню, а потім дії його на бетон колектора дав змогу розробити низку пропозицій, спрямованих на підвищення надійності транспортних мереж водовідведення за чинником “газова корозія”. До цих пропозицій належать:

хімічна обробка стічних вод з метою збільшення pH до 8-10 та запобігання утворенню сірководню або зв'язування його в нерозчинні сполуки;

створення аеробних умов шляхом подавання кисню в напірні трубопроводи;

розрідження газового середовища у підсклепінному просторі колекторів для зниження концентрації сірководню;

механічне очищення мулових відкладень;

вибір для колекторів матеріалу, не підданого дії сірководню.

Проте основним напрямом розв'язання цієї проблеми у проектуванні систем водовідведення, на нашу думку, має стати добір таких параметрів мережі, які знизили б рівень утворення й виділення сірководню до мінімального.

Крім цього основними вимогами, які ставляться до оглядових шахт та колодязів і які слід брати до уваги при виборі матеріалів і конструкцій при їх будівництві та ремонті є: герметичність, міцність конструкцій; незначні витрати на технічне обслуговування, можливість інспектування; корозійна стійкість; довгостроковий термін служби та надійність; хімічна стійкість; економічність; простота монтажу; вимоги безпеки (надійності) експлуатації.

У третьому розділі виконано аналіз вітчизняного досвіду ремонту і відновлення шахтних стовбурів на мережах водовідведення глибокого закладення, який показав, що сучасні матеріали, які наносяться на бетонну поверхню обробки шахтних стовбурів, у тому числі акватрон-6, кальматрон, структурит-300, адгезив та інші, мають недостатню адгезивну стійкість, їх застосування є не дуже ефективним.

Здійснено аналіз методу відновлення шахтних стовбурів із використанням залізобетонних панелей, облицьованих ребристим поліетиленом, за допомогою якого відновлено понад десять шахтних стовбурів у м. Харкові. Проте, як показали дослідження, цей метод має низку недоліків, на які не можна не зважати.

Дослідження зарубіжних учених, пов'язані з використанням для ремонту шахт на мережах водовідведення методів “Poli-Triplex-Liner-система”, “Permaform Manhole”, “Flar Loc-Profil” із застосуванням синтетичних матеріалів та поліуретану, свідчать про високу ефективність даних методів.

Разом із тим для ремонту шахт завглибшки понад 20 м, підданих значним руйнуванням, ці методи не є ефективними.

Виконані в роботі дослідження продемонстрували високу ефективність використання для ремонту і відновлення шахт керамічних виробів та конструкцій із шлакокам'яного литва, які мають достатні міцнісні характеристики і здатні працювати в агресивних середовищах.

У четвертому розділі розроблено технологічні, технічні та організаційні рішення відновлення пошкодженого шахтного стовбура армованими шлаколитими панелями.

Під час ремонтно-відновлювальних робіт панелі кріплять до стінки шахти за допомогою металічних анкерів, зазор між стінкою і плитою заповнюють цементно-піщаним розчином або бетоном із дрібним заповнювачем.

Кріплення має забезпечувати надійну роботу облицьовувальних панелей, на які діють їхня власна вага і тиск води (у випадку її просочування крізь стінки шахти, що розташована в обводнених місцях). Проведені експерименти свідчать про те, що між армованою шлаколитою панеллю і бетоном досягається надійний адгезійний зв'язок, міцність якого оцінюється величиною _р = 1,57 МПа.

Зусилля міцного з'єднання панелі з бетоном (розчином) шахти запишеться у вигляді

, (1)

де у_р -- нормальне зчеплення між бетоном та панеллю, кПа;

k_ум -- коефіцієнт умов роботи при облицюванні, може бути прийнятим у літніх умовах таким, що дорівнює 0,75, у зимових -- 0,6;

ДR_р -- дефіцит зчеплення при відриві, кПа;

R_bt -- розрахунковий опір бетону на розтягнення, кПа.

Дефіцит зчеплення має компенсуватися анкерами. Їх кількість на одну панель можна обчислити з умови

(2)

де A -- площа облицьовувальної панелі, м²;

F_ан -- несуча здатність одного анкера, кН.

Необхідно відзначити, що умова (1) і (2) є досить жорсткою. Її виконання дає змогу зробити міцність сполучення облицьовувальних панелей такою, що відповідає міцності бетону шахти на розтягнення.

Більш м'якою є умова

у_р k_ум - Н f(n) > 0, (3)

яка просто унеможливлює відрив облицьовувальних панелей від бетону шахти в разі просочування ґрунтової води крізь пори бетону. За високої щільності бетону у значенні пористості n 0,28 умова (3) виконується для всіх напорів, аж до значення H = 600 кПа.

Із порушенням зчеплення шлаколитої панелі з бетоном (розчином) характер роботи облицьовувальних панелей змінюється кардинально. Облицьовування починає працювати на вигин, як плита, закріплена анкерами в окремих точках. Несуча здатність облицьовування в даному разі забезпечується міцністю армошлаколитих панелей на вигин у двох напрямах. Для її оцінювання за допомогою програмного комплексу SCAD було виконано чисельний експеримент. При цьому панель моделювалася прямокутними елементами розміром 0,10,1 м. За теорію міцності було прийнято четверту енергетичну теорію, що найбільше підходила до такого пружного матеріалу, як шлаколита конструкція.

Використавши здобуті за допомогою чисельних експериментів рішення, запишемо вираз граничного напору для армошлаколитих панелей (розміри панелей 21,5 м; 0,911,5 м; 11 м)

(4)

де h -- товщина панелі, см;

l -- мінімальна відстань між анкерами, м;

коефіцієнт k набуває значень:

для панелі 21,5 м -- 277,31;

для панелі 0,911,5 м -- 299,0;

для панелі 11 м -- 189,18.

- розрахунковий опір армованих шлаколитих панелей на згин, рівний 45000 кПА.

Відповідно до формули (4) при товщині панелі = 50 мм одержано граничне значення величини напору Н, при якому облицювання не буде зруйноване у випадку повного порушення зчеплення бетону зі шлаколитою конструкцією.

Відповідно до розроблених технології та організації ремонтно-відновлювальних робіт було обладнано будівельний майданчик оглядової шахти № 8 Немишлянського колектора м. Харкова. Цю оглядову шахту обрано як об'єкт для запровадження розроблених рішень.

Облицьовування обробки шахтного стовбура виконувалося знизу догори окремими західками, що дорівнюють висоті панелі, що монтується.

Технологічний цикл виробництва облицювальних робіт складається з чотирьох основних послідовно виконуваних операцій: 1) очищення і підготовка поверхні; 2) встановлення анкерів та направляючого кріпильного профілю; 3) монтаж армованих шлаколитих панелей; 4) заповнення бетонною сумішшю засекційного простору; 5) покриття стиків плит модифікованим епоксидним полімером або поліуретаном.

Облицьовувальні роботи велися цілодобово, в чотири зміни. Було встановлено таку послідовність облицьовувальних робіт на західці (в циклі). У першу зміну встановлювалися анкери у пробурені заздалегідь свердловини на епоксидному клею.

Розрахункове зчеплення _зч арматурного стрижня періодичного профілю, омоноличеного сумішшю на основі полімерних смол добового віку, досягає 10-15 МПа. Анкери приварювалися електрозварюванням до направляючого профілю, до якого мають кріпитися облицьовувальні панелі (рис. 1).

У другу зміну в оглядовий шахтний стовбур краном опускалися з поверхні армошлаколиті панелі (кожна окрема до місця установлення). Монтаж панелей здійснювався у двох напрямах, від одного кута стовбура прямокутної форми до другого, до з'єднання панелей у суцільну прямокутну секцію, водночас жорстко закріплюючи кожну панель.

У третю зміну засекційний облицьовувальний простір заповнювали бетонною сумішшю, яку в бадді опускали краном у стовбур, перевантажували в бункер, а потім хоботом направляли в розподільний обертовий лотік і засекційний простір. Вібрування бетонної суміші здійснювалося пошарово глибинними вібраторами з гнучким валом.

У четверту зміну стики панелей забетонованої облицьовувальної секції очищали від налиплого бетону, а зовнішню (видиму) поверхню ребра обкантовувальних стальних кутиків зачищали до блиску, потім поверхню стиків очищали стиснутим повітрям від пилу й наносили антикорозійні покриття.

У результаті проведених досліджень було визначено, що найдоцільніше використовувати для цих цілей клеї-герметики на основі поліуретанів або епоксидних полімерів. Ці клеї мають високу адгезію до металу, бетону, кераміки, скла і водночас гарну хімічну стійкість до неорганічних кислот, лугів, мінеральних олив, бензину. Лакофарбові матеріали на основі поліуретанів та епоксидних полімерів належать до класу універсальних хімічно стійких покрить.

У процесі розробки графіку робіт тривалість циклу визначалася такою, щоб за зміну або за добу завершилося ціле число циклів або щоб цикл укладався в ціле число змін за великого обсягу робіт.

Імовірний термін служби шлаколитих облицьовувальних виробів -- понад 100 років, що у 2 рази перевищує термін служби поліетиленових облицьовувальних листів (50 років) і в 10 разів -- облицьовувальних епоксидних мастик (10 років).

Економічну ефективність розробленого рішення визначено для облицьовування армованими шлаколитими панелями шахтного стовбура № 8 Немишлянського каналізаційного колектора м. Харкова.

У прямих витратах вартість облицьовування 1 м² стіни поліетиленовими листами на шахті № 7 колектора ХТЗ (2004 р.), за даними ОАО “ЮСАЕМ”, склала 450,78 грн.

Вартість облицьовування 1 м² стіни армованою шлаколитою конструкцією -- 285,3 грн.

Висновки

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано й розроблено технологічні та організаційні рішення ремонту й відновлення оглядових шахт каналізаційних мереж глибокого залягання з використанням армованих шлаколитих конструкцій.

1. На підставі аналізу стану конструкцій підтверджено, що залізобетонна обробка каналізаційних оглядових шахт інтенсивно руйнується внаслідок корозії, в основі якої лежить біологічний чинник. Несвоєчасний антикорозійний захист поверхні бетону кріплення стовбурів вимагає використання дорогої технології відновлення їх несучої здатності.

Проведені дослідження показали, що в останні роки концентрація газів у оглядових шахтах, насамперед сірководню, підвищилася, а в деяких випадках на кілька порядків перевищує гранично допустиму. У роботі розглянуто шляхи зменшення впливу руйнівних чинників (газів) на довговічність конструкцій, зокрема шляхом улаштування антикорозійних покрить.

2. Досліджено існуючі вітчизняні й зарубіжні технології ремонту й відновлення конструкцій оглядових шахт і матеріалів та конструкцій, що використовувалися при цьому. Визначено, що високої ефективності здійснюваних заходів можна досягти завдяки застосуванню керамічних та шлаколитиих елементів.

3. У результаті аналізу властивостей антикорозійних облицьовувальних виробів та технологічних прийомів облицьовування поверхні різних споруд мереж водовідведення визначено основні підходи до розробки ефективних способів облицьовування шахтних стовбурів. Ухвалено рішення використовувати як антикорозійні покриття армовані шлаколиті конструкції. З цією метою розроблено конструкції панелей, що виконуються шляхом шлакового лиття зі шлаків феросплавної промисловості.

4. Дослідження адгезійної міцності бетону та виробів із шлакового лиття показала, що вона становить 1,57 МПа. Оскільки адгезійна міцність епоксидних клеїв та бетону -- близько 2,0 МПа, можна констатувати, що адгезійна міцність бетону та шлакового лиття є задовільною, а влаштування тришарових збірно-монолітних конструкцій “армовані шлаколиті панелі -- монолітний бетон -- існуючий бетон обробки” уявляється цілком можливим.

5. Розроблено методику розрахунку кріплення армованих шлаколитих панелей, що враховує їхню високу адгезію до бетону та вплив гідростатичного тиску ґрунтових вод. Визначено, що за рекомендованої в методиці схеми кріплення і зменшення розмірів панелей до 0,50,5 м їх можна використовувати до позначки 237,88 м.

6. Зважаючи на те, що клеї на основі поліуретанів та епоксидних полімерів характеризуються високою адгезією до металів і металічних матеріалів, а також достатньою корозійностійкістю, було прийнято рішення використовувати їх для покриття стиків панелей.

7. Розроблено й запроваджено технологічні, технічні й організаційні рішення, спрямовані на відновлення та ремонт оглядових шахт із використанням армованих шлаколитих панелей, що дає змогу підвищити експлуатаційну довговічність оглядових шахт і зменшити вартість ремонтно-відновлювальних робіт.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гончаренко Д.Ф., Вороненко В.А. Технологические решения ремонта смотровых шахт и колодцев сетей водоотведения на Украине и за рубежом // Науковий вісник будівництва ХДТУБА, ХОТВ АБУ № 28, 2004, ст. 78-84.

2. Гончаренко Д.Ф., Вороненко В.А. Состояние шахтных стволов и смотровых колодцев сетей водоотведения Харькова и способы их ремонта // Збірник наукових праць: Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. КНУБА, випуск 14, Київ, 2004, ст. 227-233.

3. Гончаренко Д.Ф., Казимагомедов И.Є., Костюк Т.А., Вороненко В.А. О получении двухслойных конструкций плит из никролита и тяжелого бетона // Науковий вісник будівництва ХДТУБА, ХОТВ АБУ № 34, 2005, ст. 35-38.

4. Воблых В.А., Гончаренко Д.Ф., Кичаева О.В., Вороненко В.А. Обеспечение надежного крепления армоникролитовых плит при ремонте смотровых шахт сетей водоотведения // Науковий вісник будівництва ХДТУБА, ХОТВ АБУ № 35, 2006, ст. 95-102.

5. Гончаренко Д.Ф., Яковлева Р.А., Костюк Т.А., Лотарец Е.В., Вороненко В.А. Технология ремонта смотровых шахт сетей водоотведения с использованием шлакокаменного литья // Рівне, Зб. Наукових праць Національний університет водного господарства та природокористування. Вип.. 13, 2006 р. ст. 315-321.

6. Вороненко В.А. Технология и организация ремонта канализационного шахтного ствола с использованием армированных шлаколитых конструкций // Науковий вісник будівництва ХДТУБА, ХОТВ АБУ № 36, 2006. ст.. 35-40.

7. Клейн Е.Б., Вороненко В.А. Энергосбережение -- один из решающих факторов развития государственного предприятия “Харьковкоммуночиствод” // Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи енерго-ресурсозбереження житлово-комунального господарства” Держжитлокомунгосп України, ХОП НТТ КГ та ПО, ХНАМГ, Алушта, 2005, ст. 88-90.

8. Гончаренко Д.Ф., Вороненко В.А., Добряев А.А. Использование армированных шлаколитых конструкций для ремонта сооружений систем водоотведения // Сб. докладов 7-го международного конгресса “ЭКВАТЭК 2006”, М., 2006, с. 884-885.

АНОТАЦІЯ

Вороненко В.О. Розробка технологічних та організаційних рішень ремонту та відновлення оглядових шахт каналізаційних мереж з використанням армованих шлаколитих конструкцій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.08 -- технологія та організація промислового та цивільного будівництва. -- Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури. -- Харків, 2006.

Дисертація присвячена вирішенню завдань, пов'язаних із ремонтом та відновленням оглядових шахт каналізаційних мереж глибокого залягання.

У роботі обґрунтовано та розроблено технологічні, технічні та організаційні рішення ремонту та відновлення оглядових шахт на каналізаційних мережах глибокого залягання із застосуванням армованих панелей із шлакового лиття. Розглянуто конструктивні рішення оглядових шахт, шляхи підвищення їх експлуатаційної довговічності.

Виконано аналіз чинників, які впливають на надійність роботи конструкцій шахт, і встановлено, що найвпливовішим із них є корозія бетонних стін, спричинена біогенними процесами в колекторах із стічними водами. Показано значне зростання сірководню в колекторах в останні роки.

Розглянуто основні вимоги до оглядових шахт, які необхідно брати до уваги у процесі їх будівництва та ремонту, а також основні методи ремонту та відновлення оглядових шахт і колодязів в Україні та за кордоном. Проаналізовано матеріали та конструкції, які при цьому застосовуються. Визначено високу ефективність кераміки та шлакового лиття при роботі в умовах агресивного середовища. Досліджено адгезійну міцність шлакового лиття та бетону, розроблено методику розрахунку кріплення армованих шлаколитих панелей в оглядових шахтах.

Запропоновані технологічні цикли виконання робіт з необхідною послідовністю. Рекомендовано матеріали для покриття стиків після закінчення монтажних робіт.

Ключові слова: оглядові шахти, армовані шлаколиті панелі, технологія та організація робіт, ремонт, відновлення.

АННОТАЦИЯ

Вороненко В.А. Разработка технологических и организационных решений ремонта и восстановления смотровых шахт канализационных сетей с использованием армированных шлаколитых конструкций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.23.08 -- технология и организация промышленного и гражданского строительства. -- Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры. -- Харьков, 2006.

Диссертация посвящена решению задач, направленных на повышение эксплуатационной долговечности смотровых шахт сетей водоотведения.

В работе научно обоснованы и разработаны технологические и организационные решения ремонта и восстановления смотровых шахт с использованием армированных шлаколитых конструкций. Рассмотрены факторы, влияющие на долговечность смотровых шахт, а также процессы, вызывающие коррозию бетона стен шахт.

Даны рекомендации по уменьшению влияния газовой коррозии. Исследованы существующие в Украине и за рубежом материалы и использующиеся конструкции, адгезионная прочность шлаколитых конструкций и бетона.

Разработаны и внедрены технологические и организационные решения ремонта и восстановления шахтных стволов с использованием армированных шлаколитых панелей на одной из глубоких шахт канализационной сети города Харькова.

Ключевые слова: смотровые шахты, армированные шлаколитые панели, технология и организация работ, ремонт, восстановление.

Annotation

Voronenko V.A. Elaboration of the technological and organizational solutions to repair and restoration works in sewerage pipelines man-holes by using reinforced cast slag constructions.-Manuscript.

The thesis for obtaining of a scientific degree of a Candidate of Technical Sciences on specialty 05.23.08 - the technology and civil engineering.- Kharkov State Technical University of Civil Engineering and Architecture.- Kharkov, 2006.

The thesis is devoted to the problems concerned with the increase in exploitation durability of sewerage pipelines man-holes.

Scientifically grounded technological and organizational solutions to repair and restoration works in man-holes by using reinforced cast slag constructions hove been worked out.

The factors that influence the man-holes durability have been examined. The processes causing concrete corrosion of shaft walls have been examined.

Recommendations on decreasing of gas corrosion influence have been given. The materials and constructions used for this purpose both in Ukraine and other countries have been investigated.

The adhesive strength of the cast slag constructions and heave concrete has been investigated.

The technological and organizational solutions to repair and restoration work of man holes by using reinforced cast slag panels have been worked out and introduced in one of the beep-set shafts of Kharkov sewerage network.

Key-words: man holes, reinforced cast slag panels, technology and work organization, repair works, restoration.

Размещено на Allbest.ru

...