Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Земляне полотно для автомобільних доріг є фундаментом для вище розміщених шарів дорожнього одягу.

Допущені погрішності в процесі виробництва земляних робіт по влаштуванню земляного полотна дуже важко піддаються виправленню після влаштування дорожнього одягу і в більшості випадків можуть бути виправлені лише заміною ділянки неякісно виконаного земляного полотна, що у свою чергу спричинить і заміну всього покриття.

Контроль операцій перед початком виробництва земляних робіт. Необхідно перевірити наявність проектно-кошторисної документації. Проектно-кошторисна документація на влаштування земляного полотна має бути затверджена в установленому порядку, а також мати напис головного інженера організації-замовника: «До виробництва робіт». Якщо при вивченні проектно-кошторисної документації і зіставленні її з місцем виробництва робіт, а також під час виробництва робіт буде виявлено невідповідність проекту гідрологічним і геологічним умовам місця виробництва робіт, упроваджена нова технологія або по інших причинах виникне необхідність в зміні робочих креслень, то такі зміни можуть бути внесені лише з письмового дозволу проектній організації і замовника, а в особливих випадках -- і з дозволу організації, що затвердила проектно-кошторисну документацію.

Розбивку елементів земляного полотна слід виконувати за допомогою геодезичних і вимірювальних інструментів (теодоліт, нівелір, мірна стрічка, рівень, рейки і вішки) з ретельним перенесенням проектних точок в натуру, а також розбиттям необхідних при виробництві робіт тимчасових точок.

Розбивку земляного полотна проводять залежно від виду механізмів, що будуть виконувати роботи відсипанню. При влаштуванні високих насипів автомобілями і скреперами через кожних 50--100 м насипу, що відсипається, а також на плюсах встановлюють віхи по осі, бровкам і підошві насипу.

Якщо насип відсипають скреперами і бульдозерами з бічних резервів, на плюсах і через кожних 25--50 м встановлюють віхи по осі насипу, що відсипається, брівці земляного полотна, підошві насипу і зовнішнім бровкам резервів. При відсипанні насипу грейдерами-елеваторами або автогрейдерами розбивку закріплюють віхами через кожних 25--50 м і на плюсах закріплюють зовнішню бровку кювету-резерву, вісь, бровку і підошву насипу. При влаштуванні виїмок на пікетах і плюсах вісь і брівку виїмки розбивають кілочками.

На всіх кілочках і віхах відзначають або записують висоту насипу або глибину виїмки, а також глибину резервів. З метою збереження кілочків і віх, які при влаштуванні земляного полотна заважатимуть роботі механізмів, їх виносять і закріплюють на смузі відведення, обрізах або в інших місцях.

В процесі виробництва робіт будівельна організація зобов'язана забезпечити збереження розбивочних знаків, а при їх пошкодженні негайно відновити. При розбивці насипу необхідно давати запас на її осідання залежно від виду механізмів, що використовуються для зведення насипу, його висоти і характеру ґрунтів. Відповідність розбивці земляного полотна проектним даним після її ретельної перевірки до початку виробництва земляних робіт оформляють актом за підписом замовника і підрядчика. Початок виробництва земляних робіт вирішується лише після закінчення геодезичних розбивочних робіт і установки відповідних знаків.

Контроль влаштування земляного полотна. Перед початком зведення насипу необхідно з площі, на якій зводитимуть насип, акуратно зняти і укласти за межами виробництва робіт дерновий покрив і рослинний шар ґрунту. Після закінчення будівельних робіт на ділянці знятий шар ґрунту переміщують і розрівнюють на площах, з яких він був раніше видалений. У випадку, якщо передбачено проектом влаштування дренуючих і ізолюючих шарів, а також заміна ґрунтів, які не забезпечують міцність і стійкість земляного полотна, необхідно ретельно перевірити відповідність ґрунтів, що укладаються, проекту, їх якісне укладання в справу і ущільнення. Не дозволяється залишати розриви в земляному полотні для подальшої споруди на їх місці водовідвідних труб і інших штучних споруд. Будування цих споруд, а також виконання зосереджених земляних робіт -- переходи через болото, транспортні розв'язки в двох рівнях, підходи до мостів та інші -- планують до виконання і виконують до підходу лінійних земляних робіт.

При будівництві автомобільних доріг з цементобетонними, асфальтобетонними і покриттями з бітумо-мінеральних сумішей насип заввишки більше 3 м має бути закінчений не пізніше ніж за рік до початку будівництва покриттів. При цьому насип не можна зводити з мерзлих і перезволожених глинистих ґрунтах.

У виняткових випадках, якщо таке будівництво обумовлене проектно-кошторисною документацією, в одному календарному році вирішується влаштування таких покриттів і насипу заввишки більше 3 м. Влаштування і ущільнення насипу строго контролює лабораторія, а саме тіло насипу відсипають з грубозернистих і середньозернистих з відсутністю пилуватих часток пісків, а також з гравійних, щебенистих і інших морозостійких ґрунтів. Основи таких насипів повинні бути влаштовані із скельних, кам'янистих, щебенистих і інших міцних і малостискуваних ґрунтів.

Відсипання насипу роблять, як правило, з однорідного ґрунту на всю ширину шару, що відсипається, від країв до середини на висипі. Відсипання наступного шару здійснюють лише після розрівнювання і ущільнення шару, що лежить нижче. У випадку, якщо під час відсипання дозволений рух транспортних засобів, його необхідно регулювати з метою рівномірного ущільнення тіла насипу. Для того, щоб по виробничих або інших причинах зробити перерву у виробництві робіт по влаштуванні на висипі на 1--2 діб, перевіряють якість планування відсипаної ділянки насипу з метою забезпечення якісного відведення води з поверхні насипу.

1. Вплив природно-кліматичних умов району будівництва на технологію та організацію робіт

Характерною особливістю Волинській області є різноманітність природних умов і багатство природних ресурсів. Найхолоднішим зимовим місяцем є січень, причому найнижчі середньосічневі температури повітря -5,1°С. спостерігаються на сході області. Липневі температури по області коливаються в межах 18,4-18,8°С. Інколи в липні трапляються відхилення від середньої багаторічної. Середньорічні температури повітря в межах області становлять 7,0-7,5°С, а амплітуда річних коливань - від 23 до 24,9°С. Величини річної амплітуди збільшуються на схід у зв'язку зі зростанням континентальності клімату області в цьому напрямі.

Характеристика термічного режиму області буде неповною, якщо не зважати на екстремальні температури: найнижчі (абсолютний мінімум) і найвищі (абсолютний максимум). Крайні значення температур характеризують ступінь денного нагрівання повітря і нічного охолодження. Найнижчі температури повітря в області спостерігаються при вторгненнях континентального арктичного повітря. Тільки три літні місяці: червень, липень і серпень - мають додатний абсолютний мінімум (0-5°С), дев'ять місяців - від'ємне значення абсолютного мінімуму. В окремі роки абсолютні мінімуми коливаються в широких межах, особливо в січні і лютому, коли вони досягають -31…-39°С. Такі абсолютні мінімуми температури повітря спостерігаються приблизно один раз на 50 років. Низьким температурам сприяють форми рельєфу. В лютому 1929 р. у Володимирі-Волинському, який розташований у долині р. Луги, була зафіксована дуже низька температура -39°С і в той же час на станціях, розташованих на більш підвищених місцях, абсолютні мінімуми температури повітря становили -34…-36°С.

1.1 Побудова дорожньо-кліматичного графіка

Відповідно до вихідних даних, для заданого району будівництва (Волинська область) будуємо дорожньо-кліматичний графік (ДКГ). Згідно з ДКГ визначаємо календарну тривалість лінійних і зосереджених робіт, які виконуються за температури повітря вище 0°С, від +5 до +10°С та вище 15°С; бездоріжжя; простой за кліматичними умовами; період роботи з мерзлими ґрунтами; кількість днів роботи в дві зміни.

1.2 Обґрунтування термінів будівництва

Остаточний уточнений розрахунок тривалості виконання підготовчих та заключних робіт виконують під час розробки технологічних карт на улаштування земляного полотна.

Дати можливого початку і кінця весняного бездоріжжя за формулами:

, (1.1)

, (1.2)

де =4.03 - дата переходу температури повітря весною через за ДКГ;

середньомаксимальна глибина промерзання ґрунту в районі будівництва складає см, кліматичний коефіцієнт, який характеризує швидкість відтавання ґрунту приймається =3.5 см/добу.

Дати початку і кінця осіннього бездоріжжя - за ДКГ:; .

Тривалість весняного та осіннього бездоріжжя визначають:

день, (1.3)

дня. (1.4)

Таблиця 1.1 - Кліматичний коефіцієнт, який характеризує швидкість відтавання ґрунту

Область, республіка	Коефіцієнт б, см/добу
Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська	2,0
Вінницька, Житомирська, Київська, Одеська, Полтавська, Херсонська, Харківська, Чернігівська	3,0
Волинська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Хмельницька, Черкаська	3,5
Закарпатська, Івано-Франківська, Кримська АР, Львівська, Тернопільська, Чернівецька	4,0

Початок виконання земляних робіт визначається датою закінчення весняного бездоріжжя =15,03

Строк будівництва формулами:

дня, (1.5)

(1.6)

де - кількість святкових і вихідних днів за період ( - днів);

- кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин ();

- кількість днів простоїв за кліматичними умовами, які припадають на робочі дні (із ДКГ - графа N5 таблиці А.1 за період45).

Коефіцієнт змінності за формулою:

,

де календарна кількість днів з одно- та двозмінною роботою, відповідно, і .

Середню кількість робочих змін за даний період будівництва визначають за розрахунковою тривалістю будівництва:

змін. (1.8)

Попередній розподіл робочого часу:

змін (1.9)

змін (1.10)

змін (1.11)

Таблиця 1.2 - Кліматичні характеристики Волинської області

Показники вимірювання	Величини по місяцях
Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Т, год,хв	8,20	9,58	11,48	13,46	15,30	16,31	16,08	14,40	12,32	10,49	8,56	7,58
tn, град	-6,0	-5,2	-0,3	8,2	15,6	19,0	21,6	20,8	15,2	8,4	1,7	-3,6
hn , см	44	54										26
V, м/с	4,7	4,7	4,8	4,2	4,1	3,4	3,3	3,1	3,0	3,7	4,2	4,4
С , мм	48	41	41	42	50	70	56	42	33	41	44	50
N5	1,3	1,4	1,6	1,9	2,5	3,1	2,9	2,2	1,8	2,0	2,2	2,8



Рис. 1.1

земляний полотно грунт

2. Аналіз будівельних властивостей грунту

2.1 Визначення основних фізичних характеристик грунту

Оптимальна вологість ґрунту у відсотках:

,(2.1)

де - коефіцієнт, який враховує гранулометричний склад ґрунту (для важких суглинків =0,7);

- вологість ґрунту на межі текучості (=20%)

Щільність твердої частини ґрунту для глини приймаємо =1,65 г/см³, вміст повітря у ґрунті =0,06.

Максимальна стандартна щільність сухого ґрунту:

.(2.2)

г/см³.

Згідно [1] район будівництва у Волинській області знаходиться у дорожньо-кліматичній зоні - У-І. Для ІІ-ї категорії дороги, за п.4.11, визначимо найменші коефіцієнти ущільнення ґрунту для елементів земляного полотна:

- для робочого шару насипу (до 1,5 м) =0,98;

- для нижньої частини насипу від 1,5 м до 6 м =0,95; від 6 м - =0,98.

Призначимо для подальших розрахунків найбільший з коефіцієнтів ущільнення для шару земляного полотна =0,98.

Мінімальна потрібна щільність сухого ґрунту для різних елементів земляного полотна

.(2.3)

г/см³.

Коефіцієнт відносного ущільнення ґрунту:

,(2.4).

Граничні значення вологості ґрунтів, при яких ущільнення виконують без додаткових заходів:

(2.5)

де K_w1, K_w2 - коефіцієнти, які характеризують допустимий інтервал вологості, при якому можливе ущільненні W_І - W_ІІ, (табл.1.4) або (табл. 6.5 [1]) (за K_w1 приймається менше із значень за таблицею, для K_w2приймається більше із значень).

Максимальна вологість ґрунту у річному циклі:

,(2.6)

де - коефіцієнт, що характеризує вологість ґрунту в період польових обстежень W_п у частинах від максимальної величини. Значення для різних регіонів України наведені у таблиці 2.5 (відповідно до дорожнього районування території України, рис. А.2). Значення та W_п приймають для місяця, у якому проводилися польові обстеження (за завданням).

Вологість ґрунту для кожного місяця року () визначають послідовним множенням значення максимальної вологості в річному циклі на відповідні значення коефіцієнта

.(2.7)

Отримані значення заносимо в таблицю 2.1:

Таблиця 2.1 - Зміна вологості ґрунту W_i в річному циклі

Показники	Місяці
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI	VII	VIII	XI	X	XI	XII
	0.93	0.97	1,0	1,0	0,91	0,76	0,70	0,77	0,78	0,82	0,87	0,90
Wi, %	13,9	14,6	14,9	14,9	13,6	11,3	10,4	11,5	11,6	12,2	12,9	14,8

За даними таблиці 2.1 будуємо графік зміни вологості у річному циклі, на графік наносимо наносять межові значення допустимої вологості W₁, W_ІІ, W_o:

За розміщенням кривої зміни вологості відносно гранічних значень робимо висновок: протягом року грунт має надмірну вологість і потребує просушування.

Рисунок 2.1 Графік зміни вологості ґрунту в річному циклі

Всі розрахунки зводимо в таблицю 2.2

Таблиця 2.2 - Фізичні характеристики та технологічні режими ущільнення ґрунту

№	Показник	Одиниця	Позначення	Числові значення
				задані	визначені
1	Щільність скелету ґрунту	г/см3		1.65
2	Щільність твердої частини ґрунту	г/см3		2,68
3	Вологість на границі текучості	%		20
4	Оптимальна вологість ґрунту	%			14
5	Вміст повітря при максимальній щільності скелету ґрунту	частка одиниці		0,06
6	Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні	г/см3			1.79
7	Коефіцієнт ущільнення ґрунту для робочого шару земляного полотна	частка одиниці	Кy	0,98
8	Мінімальна потрібна щільність скелету ґрунту	г/см3			1.79
9	Коефіцієнт відносного ущільнення ґрунту	частка одиниці	Квід		1.8
10	Допустима вологість ґрунту в період будівництва	%			13,3-14,7
11	Необхідна кількість води для дозволоження	т/м3	Рв
12	Тривалість технологічної перерви для просушування грунту	частина доби	Тпр		2,2
13	Товщина шару при ущільненні: - вальцевими котками - пневмокотками	см	hу		17 25
14	Кількість проходів котка - при роботі скреперів - при роботі екскаваторів		N		14 17

2.2 Розрахунок технологічних режимів ущільнення грунту

2.2.1 Визначення групи грунту за трудністю розробки

Рослинний шар ґрунту для різних землерийних машин відноситься до 1 групи за трудністю розробки. Будівельний грунт (суглинок), типи за ДБН Д.2.2-1-99

Таблица 2.3 - Розподіл ґрунтів на групи в залежності від трудності їх розробки

Наименование и краткая характеристика грунтов

Средняя плотность в естественном залегании кг/м3

Механизированная разработка грунтов

Разработка грунтов вручную

Разрыхление мерзлых грунтов

Нарезка прорезей в мерзлых грунтах баровыми машинами

экскаваторами

скре перами

бульдозерами

грейдерами

грейдерэлеваторами

бурильнокрановыми машинами

одноковшовыми

траншейными цепными

траншейными роторными

Глина мягко- и тугопластичная без примесей

1800

2

2

2

2

2

2

2

1

2

3м

2м

Аналізуючи побудований графік зміни вологості ґрунту в річному циклі робимо висновок, що вологість ґрунту земляного полотна в зазначеному районі будівництва має надмірний ступінь зволоження протягом всього року (перевищує межові значення допустимої вологості W₁, W_ІІ, W_o). Виникає необхідність у природному просушуванні до вологості, яка відповідає допустимій. Природне просушування буде проводитись у насипу. Для місяця будівництва (вересень - за завданням) враховуючи різновид ґрунту (суглинок важкий) коефіцієнт (температура повітря 13,0 ^оС), (швидкість вітру 3,1 м/с) - за графіками.

З урахуванням визначених значень коефіцієнтів , визначимо час на просушування ґрунту за:

доби. (2.10)

2.2.2 Визначення групи грунту за трудністю розробки

Користуючись даними таблиці 1 ДБН Д.2.2-1-99 [2] визначаємо, що суглинок важкий пилуватий без домішок відносять до групи за складністю розробки: для екскаваторів - 2, для скреперів - 2. для бульдозерів - 2.

2.2.3 Визначення товщини ґрунту, що підлягає ущільненню

Товщина шару ґрунту в період ущільнення його котками на пневматичних шинах при навантаженні на колесо для 25 т котка_:

для котка на пневмошинах см, (2.11)

для гладковальцевого см (2.12)

де А - експериментальний коефіцієнт, приймають для пневмоколесних котків А=0,45.

- навантаження на пневмоколесо котка, кг (для 25 т котків - 3125 кг, для 12 т - 1500 кг),

- вологість ґрунту в період ущільнення (у випадку попереднього дозволоження або просушування ґрунту приймають , якщо додаткові заходи не плануються - приймають );

W_o - оптимальна вологість грунту .

2.2.4 Визначення кількості проходів котка по одному сліду

Необхідна кількість проходів котка по одному сліду:

при скреперних роботах - 14проходів;

при транспортуванні ґрунту автомобілями-самоскидами - 17 проходів.

Рисунок 2.2 - Графік зміни щільності суглинистого ґрунту при укочуванні: 1 - відсипка ґрунту скреперами; 2 - відсипка ґрунту автосамоскидами період обтиснення (прикочування) ґрунту, період укочування

3. Проектування розподілу земляних мас

Таблиця 3.1 - Відомість робочих об'ємівґрунту

№ п/п	Кілометри	0
	Пікети	ПК 1	ПК 2	ПК 3	ПК 4
1	Тип поперечника	3	3	3	3
2	Насип, м3	Геометричний об'єм	-2550	-2990	-3450	-3210
3		Заміна знятого родючого ґрунту	-	-	-	-
4		Всього насипу без ущільнення	-1104	-1544	-2004	-1764
5		Коефіцієнт відносного ущільнення	1,22	1,22	1,22	1,22
6		Додатковий об'єм на ущільнення	-880	-976	-1077	-1024
7		Всього насипу з урах. коеф. відн. ущільнення	-1346	-1833	-2444	-2152
8	Виїмка, м3	Геометричний об'єм
9		Зняття родючого ґрунту
10		Всього виїмки без родючого ґрунту
11	Розподіл земляних мас, м3	Підсумований робочий об'єм ґрунту, м3	-1346	-3179	-5623	-7775
12		До насипу із зосереджених резервів
13		До насипу із бічних резервів
14		До насипу із виїмки	1346	3179	5623	7775

Продовження таблиці 3.1

№ п/п	0	1
	ПК 5	ПК 6	ПК7	ПК 8	ПК 9	ПК 10	ПК 11	ПК 12	ПК 13	ПК 14
1	3	3	3	3	3	3	2	2	2	2
2	-2830	-3900	-4560	-3780	-3390	-2890
3	-1446	-1446	-1446	-1446	-1446	-1446
4	-1384	-2454	-3114	-2334	-1944	-1444
5	-1,22	-1,22	-1,22	-1,22	-1,22	-1,22
6	-941	-1176	-1321	-1149	-1064	-954
7	-1688	-2994	-3799	-2847	-2371	-1761
8							3710	3790	3570	4230
9							1518	1518	1518	1518
10							2192	2272	2052	2712
11	-9463	-18457	-22256	-25103	-27474	-29235	-27043	-24771	-22719	-20007
12
13
14	9463	18457	22256	25103	27474	29235	27043	24771	22719	20007

Продовження таблиці 3.1

№ п/п	1	2
	ПК 15	ПК16	ПК 17	ПК 18	ПК 19	ПК 20	ПК 21	ПК 22	ПК 23	ПК 24
1	2	2	2	2	2	2	2	4	4	4
2								-10030	-11540	-12450
3								-2178	-2178	-2178
4								-12208	-12208	-14628
5								1,22	1,22	1,22
6								-2686	-2685	-3218
7								-14894	-14894	-17846
8	4060	3730	3520	3550	3210	4730	4200
9	1518	1518	1518	1518	1518	1518	1518
10	2542	2212	2002	2032	1692	3212	2682
11	-17465	-15253	-13251	-11219	-9527	-6315	-3633	-18527	-33421	-51267
12
13
14	17465	15253	13251	11219	9527	6315	3633	18527	33421	51267

Продовження таблиці 3.1

№ п/п	2	3
	ПК 25	ПК 26	ПК 27	ПК 28	ПК 29	ПК 30	ПК 31	ПК 32	ПК 33
1	4	4	4	4	2	2	2	2	2
2	-14560	-13960	-12040	-12330	-3070	-4560	-4490	-4640	-4570
3	-2178	-2178	-2178	-2178	-	-	-	-2178	-2178
4	-16738	-16138	-14218	-14508	-4516	-6006	-5936	-6818	-6748
5	1,22	1,22	1,22	1,22	1,22	1,22	1,22	-1,22	-1,22
6	-3682	-3550	-3128	-3192	-994	-1321	-1306	-1500	-1484
7	-20420	-19688	-17346	-17700	-5509	-7327	-7242	-8318	-8232
8
9
10
11	-71687	-91375	-108721	-126421	-131930	-139257	-146499	-154817	-163049
12
13
14	71687	91375	108721	126421	131930	139257	146499	154817	163049

Продовження таблиці 3.1

№ п/п	3	4
	ПК 34	ПК 35	ПК 36	ПК 37	ПК 38	ПК 39	ПК 40	ПК41
1	2	2	2	4	4	4	4	1
2	-3960	-3700	-3820
3	-2178	-2178	-2178
4	-6138	-5878	-5998
5	-1,22	-1,22	-1,22
6	-1350	-1293	-1319
7	-7488	-7171	-7317
8				4460	3990	3080	4220	11000
9				1518	1518	1518	1518	2148
10				2942	2472	1562	2702	8852
11	-170537	-177708	-185025	-182083	-179611	-178049	-175347	-166495
12
13
14	170537	177708	185025	182083	179611	178049	175347	166495

Продовження таблиці 3.1

№ п/п	4
	ПК42	ПК43	ПК44	ПК45	ПК46	ПК47	ПК48	ПК49	ПК50
1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
2
3
4
5
6
7
8	10100	13370	17280	14580	13920	13600	10980	14010	18120
9	2148	2148	2148	2148	2148	2148	2148	2148	2148
10	7952	11222	15132	12432	11772	11452	8832	11862	15972
11	-15853	-147321	-132189	-119757	-107985	-96533	-87701	-75839	-59867
12
13
14	15853	147321	132189	119757	107985	96533	87701	75839	59867

3.1 Уточнення фактичних об'ємів земляних робіт

Типи поперечних профілів:

- насип висотою 1,3 м -- №1

- насип висотою 2,3 м -- №3

- виїмка глибиною 0,8 м -- №4

- насип висотою 6,5 м -- №5

- виїмка глибиною 2,2 м -- №6

1) Розглянемо уточнення об'ємів земляних робіт на ПК 1 (насип, тип поперечного профілю №1, висота 1,3 м, профільний об'єм 620 м³). Прийняті наступні дані для розрахунків: для дороги ІІ категорії ширина земляного полотна - 15 м, коефіцієнти закладення укосів для насипу 1:1,5, для виїмки 1:4, товщина рослинного шару Дh_р.ш.=0,25 м, середня глибина та ширина кювету h_к=0,5 м, b_к=0,5 м.

Ширина насипу по низу для типу № 1:

=15+2*4(1,3+0,3)=27,8 м (3.1)

Попікетний об'єм рослинного ґрунту:

для насипу ПК 1:

=27,8*0,3*100=834 м³, (3.2)

Загальні робочі об'єми земляних робіт:

в насипах ПК 1:

об'єм насипу без ущільнення

=620+834=1454 м³, (3.3)

додатковий об'єм на ущільнення

=1454 (1,08-1,00)=116м³ (3.4)

об'єм насипу з урахуванням коефіцієнта відносного ущільнення:

=1454+116=1570 м³, (3.5)

або =(620+834)*1,08=1570 м³ .

2 )Розглянемо уточнення об'ємів земляних робіт на ПК 22 (насип, тип поперечного профілю №3, висота 2,3 м, профільний об'єм 3830 м³)

Ширина насипу по низу для типу № 3:

=15+2*1,5(2,3+0,3)=22,8 м,

Попікетний об'єм рослинного ґрунту:

для насипу ПК 22:

=22,8*0,3*100=684 м³,

Загальні робочі об'єми земляних робіт:

в насипах ПК 22:

об'єм насипу без ущільнення

=3830+684=4514 м³;

додатковий об'єм на ущільнення

=4514(1,08-1,00)=361 м³,

об'єм насипу з урахуванням коефіцієнта відносного ущільнення:

=4514+361=4875 м³,

або =(3830+684)*1,08= 4875 м³

3)Розглянемо, як приклад, уточнення об'ємів земляних робіт на ПК 19 (виїмка, тип поперечного профілю №4 глибина 0,8 м, профільний об'єм 1320 м³).

Ширина виїмки поверху для типу № 4:

=15+2(2*1,5*0,5+0,5)+2*1,5*(0,8-0,3)=20,5 м

Попікетний об'єм рослинного ґрунту:

для виїмки ПК 19:

=20,5*0,3*100=615 м³.

Загальні робочі об'єми земляних робіт:

у виїмках ПК 19:

=1320 - 615 = 705 м³ (2.31)

4) Розглянемо уточнення об'ємів земляних робіт на ПК 39 (насип, тип поперечного профілю №5, висота 6,5 м, профільний об'єм 12100 м³) та на ПК 38 (виїмка, тип поперечного профілю №6, глибина виїмки 2,2 м, профільний об'єм робіт 3990 м³).

Ширина насипу по низу для типу № 5:

=15+2*1,5(6,5+0,3)=35,4 м,

Попікетний об'єм рослинного ґрунту:

для насипу ПК 39:

=35,4*0,3*100=1062 м³,

Загальні робочі об'єми земляних робіт:

в насипах ПК 39:

об'єм насипу без ущільнення

=12100+1062=13162 м³;

додатковий об'єм на ущільнення

=13162(1,08-1,00) = 1053 м³,

об'єм насипу з урахуванням коефіцієнта відносного ущільнення:

=13162+1053=14215 м³

або =(12100+1062)*1,08=14215 м³

5) Розглянемо уточнення об'ємів земляних робіт на ПК 38 (виїмка, тип поперечного профілю №6, глибина виїмки 2,2 м, профільний об'єм робіт 3990 м3).

Ширина виїмки поверху для типу № 6:

=15+2(2*1,5*0,5+0,5)+2*1,5*(2,2-0,3)=24,7 м

у виїмках ПК 38:

=24,7*0,3*100= 741 м³,

=3990-741=3249 м³

3.2 Проектування розподілу та переміщення земляних мас

Розподілом земляних мас називають проектування раціонального переміщення грунту (виїмка - насип, виїмка - кавальєр, зосереджений резерв - насип) у межах визначеної будівельної ділянки дороги.

На основі уточнених робочих об'ємів ґрунту на пікетах (графа 11 табл. 3.1) будують інтегральну криву розподілу земляних мас (рис. 3.5).

Використовуючи горизонтальну січну, розбиваємо інтегральну криву по довжині траси на характерні ділянки таким чином, щоб максимально забезпечити баланс земляних мас на ділянках з насипами та виїмками. Робочий об'єм на ділянках балансу визначають як різницю відміток (об'ємів) горизонтальної січної і найвищої (найнижчої) точки інтегральної кривої:

3.3 Визначення середньої дальності транспортування ґрунту

1. При транспортуванні ґрунту з ґрунтового кар'єру.

Для визначення середньої відстані транспортування ґрунту автосамоскидом із зосереджених ґрунтових кар'єрів або в кавальєр необхідно накреслити план будівництва ділянки автомобільної дороги з визначенням розміщення кар'єрів або кавальєру. План будівництва креслять схематично.

Загальну середню дальність транспортування при обслуговуванні ділянки одним кар'єром, що розміщений за межами ділянки будівництва (рис. 3.6) визначають як

,(3.8)

де - довжина ділянки будівництва згідно завдання.

Рисунок 3.1 - Визначення середньої дальності транспортування при обслуговуванні ділянки будівництва одним кар'єром (кар'єр розміщений за межами ділянки будівництва)

Ділянка 1 -

Ділянка 4 -

Ділянка 2 -

Ділянка 3 - 905 м

3.4 Вибір провідних машин для спорудження земляного полотна

Провідні машини на ділянках будівництва вибираємо залежно від різновиду грунту, висоти насипу та глибини виїмки, а також середньої дальності транспортування грунту на ділянках.

3.5 Відомість оплачуваних земляних робіт

Зарезультатами побудови та аналізу кривої розподілу земляних мас складаємо відомість оплачуваних земляних робіт (таблиця 3.2). Використовуючи властивості інтегральної кривої та горизонтальних січних визначаємо об'єми робіт на ділянках:

Таблиця 3.2 - Відомість оплачуваних робіт

№ ділянки	ПК+	Довжина ділянки, м	Загальний обсяг робіт, м3	Робочий об'єм ґрунту в насипу, м3	Об'єм ґрунту в кавальєр	Всього оплачуваних робіт, м3	Розподіл об'ємів робіт по ведучих машинах, м3
			Насип	Виїмка	Загалом	У тому числі
	Початок	Кінець					з виїмки	з кар'єру			Скрепери причіпні	Скрепери самохідні	Екскаватори
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1	0+00	11+80	1180	25697	-	25697	-	25697	-	25697	-	-	25697
2	11+80	17+20	540	97186	97186	97186	97186		-	97186	-	97186	-
3	17+20	28+00	1080	58604	-	58604	-	58604	-	58604	-	-	58604
4	28+00	32+80	480	48926	48926	48926	48926	-	-	48926	-	48926	-
5	32+80	40+00	720	125158	-	125158	-	125158	-	125158	-	-	125158
6	40+00	50+00	1000	115480	115480	115480	115480	-	-	115480	-	115480	-
?		471051		261592	209459

4. Розробка технологічних карт на влаштування земляного полотна

4.1 Визначення змінних об'ємів робіт на ділянках при улаштуванні земляного полотна

Таблиця 4.1 - Визначення фактичних об'ємів і термінів будівництва ділянки земляного полотна

	№ ділянки	1	2	3	4
1	Провідна машина	екскаватор	скрепер	скрепер	екскаватор
2	Довжина ділянки Li, м	1209	1591	1810	480
3	Відстань транспортування Li сер., м	2496	796	905	2305
4	Об'єм робіт на ділянці , м3	23733	28190	129042	51405
5	Мінімальний змінний об'єм , м3	894	1872	1872	894
6	Тривалість робіт за директивним строком , зміни	27	15	68	58
7	Змінний об'єм, що відповідає продуктивності обраної провідної машини, , м3	939	1966	1966	939
8	Тривалість робіт фактична , зміни	26	15	66	55

4.1.1 Мінімальний змінний об'єм робіт для кожного типу провідних машин

- для скрепера:

(4.1)

де -сумарний об'єм робіт на ділянках з однаковою провідною машиною;

- тривалість основних робіт, 84 зміни.

- для екскаватора:



4.1.2 Визначимо змінний об'єм робіт (продуктивність) для провідних машин на кожній ділянці

Для 2,3 ділянок призначаємо скрепер самохідний ДЗ-14А з місткістю ковша 15 м³. Тоді за ДБН Д.2.2-1-99. Земляні роботи, група 23, норми 1-23-4 і 1-23-12 відповідно.

Обчислюємо норму часу провідної машини

Норма часу самохідного скрепера місткість ковша 15 м³ для розробки і переміщення ґрунту на відстань L_II =800 м; за [2] група 23, табл. 45, 47,норми 1-23-3 на відстань переміщення 300 м, 1-23-11 до...