Проектування асфальтобетонного заводу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

Механічний факультет

Кафедра БЖД

Курсова робота

З дисципліни: “Проектування підприємств дорожнього будівництва”

На тему: “Проектування асфальтобетонного заводу”

Виконав: ст. гр. М-42 Залімьский А.О.

Перевірив:доц., к.т.н. Булига В.В.

Харків 2016

Зміст

Вступ

1. Визначення тривалості роботи заводу

2. Вибір основних параметрів

3. Обладнання для переміщення і подачі мінерального порошку

4. Бітумний цех

5. Вибір бітумних насосів

6. Розробка генерального плану асфальтобетонного заводу

7. Водо - та енергопостачання заводу. Водопостачання

8. Теплопостачання

9. Забезпечення стислим повітрям

10. Електропостачання

11. Потужність внутрішнього освітлення

12. Охорона праці

Список літератури

Вступ

Збільшення промислових об'єктів населених пунктах потребує збільшення потреби в удосконалених асфальтобетонних покриттях для автомобільних доріг. Позитивні експлуатаційні якості асфальтобетонних покриттів це, безшумність, відносно довгий термін служби та швидкість утворення сприяють їх широкому застосуванню на дорогах 1-3 категорій.

Безперервне збільшення об'ємів дорожнього будівництва, а також необхідний при цьому ріст виробництва, потребує розвитку механізації та автоматизації всіх технологічних процесів.

Для виконання завдання зменшення строків будівництва, підвищення його якості та зниження його ціни, необхідним є забезпечення повного та ефективного використання всіх машин та обладнання, які входять до складу АБЗ. Це особливо важливо, бо від технічного стану всього комплекту машин залежить якість асфальтобетонної суміші, а від неї в свою чергу, якість та довго тривалість дорожнього покриття.

Виробництво асфальтобетонної суміші - це один із самих трудомістких процесів дорожнього будівництва, а від технічного складу всього парку машин, які входять до АБЗ, залежать витрати паливо-енергетичних ресурсів

1. Визначення тривалості роботи заводу

При проектуванні промислових підприємств дорожнього будівництва їх річну календарну тривалість слід визначати з урахуванням сезонного характеру дорожньо-будівельних робіт як кількість змін протягом сезону календарного року будівництва. Необхідно також врахувати, що у травні - вересні ці підприємства працюють у дві зміни, решта місяців - однозмінна робота.

Кількість робочих змін можна підрахувати так:

(1)

де - календарна тривалість роботи заводу в днях ();

- кількість вихідних і святкових днів ();

- кількість днів простою з метеорологічних умов();

- кількість днів простою з організаційних причин:

;

- кількість днів простою з технічних причин:

;

- кількість перебазувань (1-2);

- тривалість перебазування АБЗ, днів;

- коефіцієнт змінності, (1.8-1.9).

Кількість годин чистої роботи заводу на заданий період.

(2)

де - тривалість робочої зміни, звичайно або ;

- коефіцієнт використання часу зміни, ().

При виборі прототипу змішувальної установки виходять з програми заводу та кількість годин його чистої роботи на рік.

Для цього визначаємо потрібну кількість суміші за годину (т/г):

(3)

За необхідною годинною продуктивністю заводу підбирають прототип асфальтобетонної змішувальної установки ДС-95 [3 источ].

Технічна характеристика змішувальної установки

Продуктивність т/год , при вологості

мін. матеріалів 50

Електродвигун, кВт 300

Електронагрівач, кВт280

Витрати палива, кг530

Місткість бункера агрегату живлення, м³ 16Місткість витратного агрегату мінерального порошку, м³ 16

Місткість готової суміші, т50

Кількість ступенів очистки газу, шт. 2

Габарити, м:

Довжина50

Ширина35

Висота 20

Маса, т130

2. Вибір основних параметрів

Відповідно до річної програми визначають окремо кількість запланованої до випуску великозернистої, середньозернистої та дрібнозернистої суміші.

Річна програма заводу по випуску великозернистої суміші

т (4)

де - загальна річна програма заводу, т;

- відношення необхідної кількості великозернистої суміші до загальної програми заводу за рік, % ;

Відповідно річна програма заводу по випуску дрібнозернистої або середньозернистої суміші

(5)

де - відношення кількості дрібно або середньозернистої суміші до річної програми заводу, %;.

Дані про склад асфальтобетонних сумішей наведено у таблиці 1, де кількість сухих матеріалів приймаємо за 10%, а кількість бітуму - у % від кількості сухих матеріалів.

Таблиця 1 Зміст однієї асфальтобетонної суміші

Матеріал	Велико зерниста суміш, %	Дрібнозерниста суміш, %
Щебінь фракції 20-40мм	80	-
Щебінь фракції 5-15мм	-	50
Пісок розміром 0.5-2мм	20	30
Мінеральний порошок	-	20
Бітум	5	8-10
Усього:	105	108-110

Тоді річна потреба у відповідному і-му матеріалі, т

, (6)

де - річна програма заводу з випуску відповідної асфальтобетонної суміші (великозернистої, середньозернистої чи дрібнозернистої, яка містить - й матеріал, т).

Далі визначаємо загальну річну потребу у початкових матеріалах, V.

Приймаємо об'єму вагу щебеня т/ м³, піску т/м³, бітуму т/м³ та мінерального порошку т/м³, підрахуємо річну потребу у початкових мінералах, V в м³ як

, (7)

де - об'ємна вага відповідного матеріалу, т/м³.

Згідно приведених розрахунків та дійсного фонду робочого часу заводу визначаємо витрати матеріалів за добу, зміну, годину. Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.

Таблиця 2. Витрати матеріалів за одиницю часу великозернистої суміші

Матеріал	Витрати матеріалів
	за годину	за зміну	за добу	за рік
Щебінь фракції 20-40 мм	15,5	103,3	179,7	17844
Щебінь фракції 5-15 мм	3,5	23,3	40,5	4125
Пісок розміром 0.5-2 мм	7,5	50,1	87,1	8323
Мінеральний порошок	2,1	14	24,36	2475
Бітум	2,9	19,3	33,5	3344

Величина складських запасів є основною для визначення розмірів площі складу та суттєво впливає на вибір способу і засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. На виробництві прагнуть до мінімальної тривалості перебування матеріалу на складі.

Мінімальний запас матеріалів,

, (8)

де - мінімальна норма запасу зберігання матеріалів (у днях), приймаємо залежно від виду матеріалу та умов його доставки (табл..3);

- добова витрата даного матеріалу, або Т;

- коефіцієнт, який ураховує втрати матеріалу при зберіганні, завантаженні або розвантаженні (1.01-1.03).

Тоді мінімальний запас щебеню фракції 20 - 40мм,

Мінімальний запас щебеню фракції 5-15мм,

Мінімальний запас піску розміром 0.5-2мм,

Мінімальний запас бітуму,

Мінімальний запас мінерального порошку,

Таблиця 3 Мінімальна норма запасу зберігання матеріалу залежно від виду та умов доставки

Матеріал	Доставка транспортом
	залізничний	автомобільний
		відстань
		більше 50 км	до 50 км
Бітум, дьоготь, бітумні емульсії, хімічні матеріали	25-30	15-20	12
Щебінь, гравій, пісок, шлак, камінь бутовий та брукове каміння, цегла, мінеральний порошок.	15-20	7-12	5-10

Використовуючи приведені розрахунки та формулу (8), визначають площу складів. асфальтобетонний бітумний будівництво

При зберіганні щебеню, гравію, піску, шлаку відкритим способом корисна площа складів,

(9)

де - мінімальний запас відповідного матеріалу на складі, ;

- коефіцієнт, який враховує стійкість штабелю, ();

- висота штабелю, приймають від 5 до 12 м, в залежності від способу зведення.

Площа складу для щебеня фракції 20-40мм :

Площа складу для щебеня фракції 5-15мм:

Площа складу для піску розміром 0.5-2мм:

На території складу влаштовують проходи, проїзди для транспортних засобів, протипожежні розриви та інше. Тому загальна площа складу (), визначається як:

(10)

де - коефіцієнт, який ураховує додаткову площу; для відкритих складів , для бункерних та силосних складів , для універсальних .

Загальна площа складу для щебеню фракції 20-40мм:

Загальна площа складу для щебеню фракції 5-15мм:

Загальна площа складу для піску розміром 0.5-2мм:

Мінімальну ширину проїздів приймаємо рівною габаритній ширині обраного транспорту, збільшену на подвійну ширину смуги в 1-1.25 м, призначену для проходу робітників.

Згідно з розрахованою площею установлюють розміри складів на плані. Ширину складу визначають від умов зберігання. Тоді його довжина буде дорівнювати:

(11)

Довжина для щебеню фракції 20-40мм:

Довжина складу для щебеню фракції 5-15мм:

Довжина складу для піску розміром 0.5-2мм:

Наносячи розміри та групуючи склади на генеральному плані слід пам'ятати, що щебінь зберігають у штабелях за фракціями. Органічні в'яжучі, зазвичай, зберігають у складах закритого типу (сховищах), а мінеральний порошок - у силосах.

Для зберігання мінерального порошку визначаємо необхідну кількість силосів (шт).

(12)

де - об'ємна вага мінерального порошку, 1,2 т/м³

- діаметр силосної ємкості, зазвичай 2-6 м;

- гранична кількість матеріалу, яка вкладається на 1 м² корисної площі складу, для мінерального порошку при зберіганні у силосах відповідає 15-20 т/ м² .

Приймаємо силос місткістю 360 [3,стр 86, таб 54].

Продуктивність, т/г 45(20)

Діаметр, м 3 Встановленна потужність, кВт 52,8(60,8)

Витрати стиснутого повітря 9,3(10,5) Кількість силосів, шт. 2

Висота, м 4

Ємкість одного силосу, т 60

Витрати тепла на опалення складу

при t навколишнього середовища 43000

повітря -30 С, кДж/ч

3. Обладнання для переміщення і подачі мінерального порошку

Мінеральний порошок зберігають на силосному складі, оскільки там легко механізувати усі вантажно-розвантажувальні та складські роботи.

Для усіх типів АБЗ найбільше підходять металеві збірно - розбірні силосні сховища, які відрізняються високою мобільністю.

Мінеральний порошок доставляють до місця споживання за допомогою пневмотранспорту.

При проектуванні пневмотранспорту визначають необхідну витрату повітря внутрішній діаметр трубопроводу та тиск у системі Р.

м³/с (13)

де - потрібна годинна витрата при подачі мінерального порошку, т/г;

- середня питома вага повітря нагнітаючих пристроїв ( кг/ м³);

- коефіцієнт вагової концентрації суміші матеріалу повітрям, (20-40).

Внутрішній діаметр трубопроводу, м:

(14)

де - швидкість руху (м/с), зазвичай 9-18 м/с;

- витрата повітря, м³/с.

Необхідний тиск, кгс/см²:

(15)

де - дослідний коефіцієнт, що дорівнює ;

- приведена довжина транспортування, м;

- висота підйому матеріалу транспортуючим пристроєм, м;

- середня вага повітря для всмоктування пристроїв, відповідає кгс/м.

4. Бітумний цех

При проектуванні бітумного цеху для стаціонарних АБЗ рекомендується двоступенева схема нагріву бітуму. На тимчасових АБЗ використовують одноступеневий нагрів як більш простий. Підігрів бітуму як за двоступеневою, так і за одноступеневою схемами можливий також з використанням електроенергії. Цей спосіб рекомендується як один з можливих варіантів для розробки в даному проекті. Вибір способу підігріву бітуму з перерахованих варіантів від типу заводу, місця його дислокації, наявності на місці вказаних джерел тепла та техніко - економічної доцільності.

У довідниках рекомендується для стаціонарних АБЗ проектувати бітумосховища підземного типу за формою прямокутника, витягнутого вздовж під'їзних доріг або залізничної колії. Це дозволяє збільшити фронт розважання бітуму з транспортних засобів. Термін використання цих бітумних сховищ довгостроковий, тому їх роблять бетонними. Звичайно обирають типові бітумосховища секційного типу. Вони мають два розміри секцій - 500 м³ та 250 м³ .

Для тимчасових АБЗ можуть використовуватися спрощені бітумосховища - ямного або напів'ямного типу. Стінки такого сховища будуть з відкосом 1 : 1.5, а дно нахиляють у бік приймального відділення. Стінки і дно зміцнюють цеглою, шаром цементо - або асфальтобетону.

На тимчасових заводах використовують котлові бітумосховища - ємності, облаштовані теплоізоляцією (підігрівом) для зберігання готового бітуму для асфальтобетону. В усіх випадках розміри бітумосховища визначають, виходячи з необхідного запасу бітуму.

Необхідний об'єм загального резервуара, м³

(16)

де - необхідний запас бітуму, м³;

- температура перекачування бітуму, .

м³

Необхідна кількість цистерн, шт.

де h - глибина бітумосховища від дна до дзеркала бітуму, 30 м

Приймаємо 4 бітумних ємкостей Д-649 [4,ст.38; таб.30]

Ємкість цистерни, м ³ 30

Спосіб підігріву бітуму електричний

Електронагрівач 84

Зберігаюча t^о бітума, ^оС 160

Габарити, мм

Довжина 8025

Ширина2760

Висота 3800

Маса, кг5050

5. Вибір бітумних насосів

Необхідна кількість подачі бітуму, т/год

де - година продуктивність змішувача, т/год; (=50);

% - відсотковий вміст бітуму в 1т готової суміші; (%=10);

Розрахункова продуктивність бітумного насоса, визначається як, л/хв.

де - об ємна вага в язучого матеріалу;

для бітуму при 25^оС, (=1,0 т/м³⁾

За отриманими даними, вибираємо тип бітумного насосу.

Приймаємо 1 насос НБП - 125 [4; ст.32;табл.27]

Тип насоса стаціонарний

Подача, л/хв125

Тиск, МПа:

номінальне0,6

максимальне8

Теплоємкість для

обігріву електроенергія

Потужність двигуна, кВт1,1

Частота обертання ведучої

шестірні, с^-17,7

Діаметр патрубка, мм:

всмоктуючого 40

нагнітаючого 40

Габарити, мм:

довжина 290

ширина 365

висота 208

Потужність необхідна для приводу насоса (кВт), визначається за формулою:

де Q - продуктивність обраного бітумного насосу, л/хв. (Q=125);

= 6 кгс/см²- тиск подачі бітуму ;

=0,8- обьемний ККД приводу ;

=0,8- механічний ККД.

За обраним типом бітумного насосу можна визначити також необхідні діаметри бітумопроводів, м;

де - прийнята місткість казана, м³; (=30),

- швидкість переміщення бітуму бітумопроводами, яка забезпечується насосами, (=0,8 м/с),

- час заповнення казана, с (=240 л/хв. =14400 с)

.

6. Розробка генерального плану асфальтобетонного заводу

Перед розробкою генерального плану визначимо розміри площ змішувального цеху, сховищ, вхідних матеріалів, усіх будівель і споруд, проїздів, майданчиків для стоянки машин тощо. При проектуванні слід дотримуватись існуючих рекомендацій.

Основна мета розробки генерального плану - забезпечити прямоточності руху матеріалу від одного агрегату до іншого найкоротшою відстанню, тому склади щебеню, піску, мінерального порошку розташуємо якомога ближче до змішувального цеху, що зменшить кількість транспортних пристроїв. Бітумоплавильні розташовуємо якомого ближче до змішувачів для зменшення втрат тепла при транспортуванні бітуму, адміністративний корпус, лабораторію, їдальню віддаляємо від промислового блока. Це необхідно для усунення можливого проникнення пилу та газу в приміщенні. Розташування будівель, споруд і служб має бути раціональним як з точки зору технології, так і з точки зору дотримання санітарно-протипожежних заходів.

На генеральному плані в масштабі 1:500 (1:200) розташовуємо змішувально-дозувальний цех, правильну установку, складу мінеральних матеріалів, бітумосховища, лабораторії, ремонтно-механічну майстерню, транспортні шляхи, комунікації (схема водопроводу, електромережі, бітумопроводу паропроводу та інше).

Номенклатуру, тип будівель і споруд на АБЗ приймаємо за типовими проектами. Зміни типового проекту можна проводити в залежності від місцевих умов. Так, на притрасових заводах бітумосховища можуть бути пересувними, а за відсутністю мережі електропередач замість трансформаторних підстанцій використовують пересувні електростанції. При використанні природного газу на АБЗ будуть відсутні склади твердого та рідкого палива. Якщо завод проектують на строк один-два сезони, то на цьому раціонально розміщувати пересувні агрегати: склади мінерального порошку, бітумоплавильні, електростанції, вагони для майстерень, лабораторній, побутових приміщень, їдалень, гуртожитків тощо.

На генеральному плані зображуємо бульдозери, що використовуються для штабелювання матеріалів, а для завантаження матеріалів в прийомні бункери - навантажувачі або екскаватори.

На стаціонарних заводах зводимо будівлі капітального типу. На тимчасових - використовують збірно-розбірні будівлі. Усі будівлі та його обладнання розміщуємо компактно. Коефіцієнт використання площі має бути не менше 0.6; а коефіцієнт за будови - не менше 0.4. Усі споруди повинні мати розміри та прикріплюватися як до основної осі заводу, так і між собою. Вони також прикріплюються й до місцевості. На генеральному плані має бути “роза вітрів”.

Для уникнення зустрічного руху транспорту на території заводу доцільно проектувати його кільцевий або наскрізний рух. Ширина проїзду - не менше 5.5 м при двосторонньому та 3.5 м при односторонньому русі. Радіус повороту повинен бути не менше 15-20м. При загальній площі заводу більше 2 га повинно біти не менше ніж два виїзди, один з яких обладнаний вагами.

Першорядну увагу слід надати зручності руху транспортну біля змішувача. Перед змішувачем влаштуємо майданчик, не менше ніж 500-600 м² для навантаження, маневрування ти тимчасової стоянки автомобілів. Під транспортні шляхи та майданчики використовуємо тверде покриття. Вся територія стаціонарного заводу має бути огороджена і налічувати квітники.

7. Водо - та енергопостачання заводу. Водопостачання

На АБЗ будь - якого типу джерелами водопостачання може бути постійний водопровід, відкриті водоймища або підземні води. Як для стаціонарного, так і для тимчасового АБЗ за можливістю слід використовувати водопровідні магістральні найближчих населених пунктів та промислових підприємств з будівництвом, за потребою, додаткових споруд (станцій для перекачування, резервуарів тощо).

Для забору води у відкритих водоймищах (річка, озеро, ставок) у проекті слід передбачити будівництво насосної станції. Подавати воду до водорозвідної мережі заводу можна безпосередньо насосами або з водонапірної башти. Тиск у системі має бути не менше ніж 1.5 кгс/см².

Витрати води заводом передбачені на будь-які потреби - виробничі, побутові, господарські та інші.

Загальні витрати води, (л) на заводі визначають так:

де - кількість видаткових кранів, ();

- норма витрат води на один кран, ( л/зміну);

- кількість душових сіток, ();

- норми витрат води на одну сітку душа, ( л/зміну);

- кількість робітників на заводі;

- норма витрат води одним робітником на господарсько-побудові потреби, (л/зміну);

- коефіцієнт нерівномірності водоспоживання працівниками, ().

Після встановлення сумарних витрат води визначають розрахункові витрати, л/с

де - коефіцієнт нерівномірності водоспоживання протягом зміни, ();

- коефіцієнт, враховуючий витік води, ();

- тривалість зміни.

У залежності від величини визначають необхідний діаметр водопровідних труб

дем/с - швидкість витікання води у трубах.

8. Теплопостачання

Джерелами теплопостачання на стаціонарних АБЗ є стаціонарні котельні установки, на притрасових та при рельсових заводах використовуються як стаціонарні, так і пересувні котельні установки.

Пара необхідна для підігріву органічних в'яжучих, розпилення палива через форсунки, обігріву бітумопроводів та ін.

Загальна годинна витрата водяної пари водяної пари необхідної для роботи (кг/год)

де - кількість тепла, необхідного для нагріву бітуму до робочої температури, ккал/г.

(36)

де - годинна витрата бітуму, кг/год;

- середнє значення тепломісткості бітуму, ();

- початкова температура бітуму, ();

- робоча температура бітуму, ();

- коефіцієнт тепловтрат, ();

, - витрати тепла для нагрівання бітуму (ккал/год);

- тепломісткість 1 кг пари, ( ккал/кг при ). Величину визначаємо за таблицями насиченої водяної пари;

- питома витрата пари, яка подається крізь форсунку, на 1 кг використаного палива ( ккал/кг);

- питомі витрати палива , (кг) на приготування 1 т суміші, ( кг/т);

- питома витрати пари, (кг) на 1 м бітумопроводу, що обігрівається ( ккал/г);

- сумарна продуктивність змішуваних установок, т/год;

Для зберігання бітуму вибираємо бітуму ємкості:

Згідно з [4, стр. 38, таб. 30], вибираємо 3 ємкості Д-594 и одну ДС-65

Д-594

Місткість цистерни, м³ 30

Спосіб нагріву бітуму паровий

Електродвигун, кВт 7,5

Зберігаюча t^o бітуму, ^оС 90

Габарити:

довжина, мм 6700

ширина, мм 2800

висота, мм 3900

Вага, кг 13900

ДС-65

Місткість цистерни, м³ 10

Спосіб нагріву бітуму газовий

Витрата палива, кг/ч 26

Зберігаюча t^o бітуму, ^оС до 170

Габарити:

довжина, мм 6200

ширина, мм 3000

висота, мм 4100

Маса,кг 5400

9. Забезпечення стислим повітрям

Стисле повітря на АБЗ витрачається для пересування мінерального порошку зі складу до змішувача, на розпилювання палива біля форсунок тощо.

Загальна необхідна кількість стислого повітря (м³/хв) для роботи заводу

де - необхідна годинна продуктивність при подачі мінерального порошку, т/г;

кг/м³ - питома вага повітря (для нагнітальних пристроїв);

- коефіцієнт вагової концентрації суміші матеріалу з повітрям;

- кількість форсунок;

м³/кг - питомі витрати повітря на 1 кг палива;

кг/год - питомі витрати палива форсункою;

- коефіцієнт одночасності роботи форсунок.

Розрахункові сумарні витрати стислого повітря, м³/хв.

де - коефіцієнт, який враховує витрати повітря у компресорі, трубопроводі й від охолодження стислого повітря.

Обираємо компресор ЗИФ - ПР-6М з продуктивністю 6.3 м³/год.

Необхідна кількість компресорних установок

де - продуктивність компресора, м³/год.

Приймаємо одну компресорну установку ЗИФ-55В [5, стр. 160, таб. 128]

Продуктивність, 5.5

Тип компресора гвинтовий

Двигун ЗИЛ-157М

Потужність, кВт 190

Число ступенів стиснення 1

Частота обертання

двигуна, об/хв 2800

Тип візка на пневмошинах

Довжина, мм 4360

Ширина, мм 1820

Висота,мм 1770

Маса, кг 1920

10. Електропостачання

На АБЗ електроенергія необхідна для роботи електродвигунів, освітлення приміщень, території заводу тощо. Джерелами отримання електроенергії для стаціонарних АБЗ звичайно є державні електромережі. Для тимчасових АБЗ це не завжди можливо. Якщо отримувати електроенергію від зовнішніх мереж неможливо, то використовують тимчасові електричні станції, пересувні або стаціонарні. Необхідну потужність визначають за максимальною завантаженістю приєднаних споживачів.

Для визначення максимальної завантаженості підраховують потужність електродвигунів для електроприймачів на заводі. Потужність для освітлення підраховують спрощеним методом, виходячи з кількості місць, що підлягають освітленню та необхідного ступеня їх освітлення. Так, наприклад для середнього освітлення площ території витрати потужності на споживання прожекторами можна приймати 0.5 Вт/м². Деякі ділянки мають потребу більшого освітлення (наприклад, біля змішувача). Тут приймають витрати потужністю до 2 Вт/м². Проходи та проїзди освітлюють з розрахунку 3 Вт/м², а головні проходи і проїзди - 5 Вт/м².

Необхідна потужність джерела електроенергії, кВт

де - коефіцієнт, що враховує витрати потужності в мережі;

- коефіцієнт попиту для зовнішнього освітлення;

- коефіцієнт попиту для внутрішнього освітлення;

- коефіцієнт потужності;

- сума номінальної потужності силових споживачів, кВт;

- сума номінальної потужності для внутрішнього освітлення, кВт;

- сума номінальної потужності для зовнішнього освітлення, кВт;

кВт.

Таблиця 4. Загальна потужність силових споживачів

Споживачі	Кількість	Потужність
Змішувальні установки: -електродвигун -електронагрівач	1 1	300 кВт 280 кВт
Силоосний склад	1	52,8 кВт
Бітумні цистерни	4	84 кВт
Бітумний насос	1	1,1 кВт
Бітумоємкості для зберігання бітуму	3	7,5 кВт
Компресорна установка	1	190 кВт
Загальна сума		915,4 кВт

Таблиця 5. Потужність зовнішнього освітлення

Місце освітлення	Площа,м2	Потужність, 1м2	Всього, Вт
Проходи та проїзди	533	3 Вт	1659
Головні проход. та проїзди	1071	5 Вт	5355
Ділянка набл.змішувачів	100	2 Вт	200
Середнє освітл.площі	5479	0,5 Вт	2739
Сумарне зовнішнє освітл.			9953

11. Потужність внутрішнього освітлення

Розраховується для приміщення площею 27,65 м², ширина якого 3,5м, висота 2,5 м.

Скористаємося методом світлового потоку. Для визначення кількості світильників визначаємо світловий потік, який падає на поверхню. Для освітлення приміщень, приймаємо люмінесцентні лампи, типу ЛБ-80, світловий потік яких F_л = 5200 лм;

де - нормова мінімальна освітлюваність; =200 лм;

- площа освітлюваного приміщення; =27,65 м² ;

- коефіцієнт, враховуючий забруднення в процесі експлуатації; =1,5;

- відношення середньої освітлюваності, до мінімальної; =1,1;

- коефіцієнт використання ліхтарів; =0,28;

Розраховуємо необхідну кількість ламп по формулі, шт.

;

де - світловий потік (необхідний); =32587,5 лм;

- світловий потік ламп; =5200 лм;

При виборі освітлювальних приладів використовуємо ліхтарі типу ОД. Кожен світильник комплектується однією лампою ЛЮ-80. Розмішуємо світильники в два ряди, по при з кожного боку.

Потужність однієї лампи ЛБ-80, N=80 Вт;

Споживча потужність одного вагончика, на внутрішнє освітлення:

Вт;

Сумарна потужність споживача, всіма десятьма вісьмома вагончиками, на штучне освітлення:

Вт;

За розрахованим значенням необхідної потужності N, обираємо джерело електроенергії.

Приймаємо 1 пересувну електростанцію, модель С1400 D5HV6.3

Таблиця 6 Технічна характеристика [6,інженерні ресурси]

Потужність, кВт	1120
Двигун (дизельний)	Cummins КТА 50- G3
Генератор	Newage Stamford HVS1804R
Росхід палива, л/год	199
Довжина, мм	5350
Ширина, мм	2620
Висота,мм	2238
Маса, кг	10075

12. Охорона праці

Організація охорони праці.

Охорона безпечної і високопродуктивної праці АБЗ покладена на адміністративно-технічний персонал. Реалізація законодавства і директивних указівок по охороні праці виконує головний інженер. Схема організації робіт і роботою контролю за охороною праці на даному підприємстві представлена нижче.

За допомогою інструктажів з техніки безпеки здійснюється підготовка кадрів по визначенню виробничого травматизму. За допомогою триступінчатого контролю забезпечуються технічні умови праці.

На начальника керування в області охорони праці покладаються обов'язки:

- рішення питань планування організаційно-технічних заходів, що забезпечують виконання колективного договору й угоди по охороні праці;

- виконання розпоряджень;

- установлення правил внутрішнього розпорядку за згодою з представниками підприємства.

Головний інженер підприємства контролює дотримання всіма керівниками ділянок підприємства норм і правил по охороні праці. Один раз на місяць головний інженер разом із інженером по техніці безпеки, головним механіком і енергетиком перевіряють стан техніки безпеки і виробничої санітарії на кожній ділянці.

Що місяця проводяться збори по охороні праці. Інженер по техніці безпеки забов'язаний перевіряти стан ТБ у всіх підрозділах підприємства, проводити вступний інструктаж зі знову прибулими на підприємство робітниками, а також практикантами й учнями.

Щотижня начальник ділянки з представниками комісії з охорони праці здійснює вторинну ступінь контролю охорони праці на своїй ділянці.

Повторний інструктаж проводять усі працівники не рідше, ніж через шістьох місяців, а для робітників, що виконують роботу зв'язану з підвищеною небезпекою, повторний інструктаж проводиться щокварталу.

Промислова санітарія

Територія, виробничі, допоміжні, санітарно-побутові приміщення відповідають діючим стандартам, нормам проектування промислового підприємства.

Генеральний план АБЗ вирішений з обліком виробничого зонування таким чином, що складу сипучих і кам'яних матеріалів розташовуються осторонь від адміністративно-побутових споруджень із санітарним розривом не менш 50 метрів.

Проект виконаний відповідно до «Санітарних норм проектування промислових підприємств СН-245-96» (таблиця 7).

Забезпечення водою здійснюється від водогінної мережі. Скидання санітарно-технічних відходів здійснюється в каналізацію. Уся територія заводу обгороджена й обсаджена деревами.

Таблиця 7 - Методи забезпечення санітарних норм

Ділянка	Наявні шкідливості	Методи забезпечення норм
Склад мінерального порошку	Забруднення навколишнього середовища частками мінерального порошку	Мінеральний порошок зберігається в силосах, для забезпечення запобігання витоків мінерального порошку подачу зі складу здійснюють пневмотранспортом, що гарантує герметичність усіх систем
Сушильний агрегат	Велика запиленість у наслідку сушіння кам'яних матеріалів	Необхідність здійснити відвід пилу з усіх місць пилу виділення, що досягається шляхом удосконалення пилоочисної системи. Застосовувати більш ефективні пилоочисні апарати.
Котельня	Викид продуктів горіння мазуту в атмосферу	Для кращого розсіювання гази випускати через трубу 13,5метрів
Асфальтозмішувальна установка	Сильний шум при роботі форсунки топкового агрегату	Кабіна оператора повинна знаходитися на видаленні, що забезпечує нормальну працездатність оператора в плині зміни

Техніка безпеки.

Асфальтобетонний змішувач можна пускати в роботу після:

- подачі звукового сигналу;

- встановлення справності агрегату, виявлений шляхом ретельного зовнішнього огляду, перевірки справності проводки і вузлів автоматики, механізмів місцевого пуску і окремих механізмів;

- перевірки наявності відповідного тиску в системі пневмоприводу;

- випробування усіх вузлів і агрегатів змішувача на холостому ході;

- виконати пробний пуск бітумного насосу , що подає бітум від бітумоплавильного агрегату до змішувача і зворотно.

При відсутності автоматичного розпалювання основної форсунки сушильного барабану, розпалювання і регулювання форсунки повинні проводитися форсунками, що знаходиться збоку топки.

Забороняється стояти проти форсунки під час розпалювання і її роботи.

При несправності топок, чи форсунок газових пальників робота сушильного барабана забороняється. Сушильний барабан асфальтобетонного змішувача обладнаний двоступінчатою системою пиловловлювання.

По закінченні роботи асфальтобетонного заводу пульт керування, пускові пристосування необхідно відключити і замкнути, щоб виключити можливість пуску змішувача чи машини сторонньою людиною.

Огляд і ремонт внутрішніх частин сушильного барабану, гарячого елеватора, грохоту, гарячого бункеру, пиловловлюючого устаткування, а також бункера готової суміші можливо робити по закінченню їх роботи та після їх остигання.

Магістральні теплопроводи для подачі рідкого палива у форсунки бітумоплавильних агрегатів можуть розташовуватися не ближче 2-ох метрів від форсунок.

Частини тіла працюючого, забруднені в процесі роботи бітумом чи іншими в'язкими, необхідно протерти соляровою олією, а потім вимити гарячою водою з милом.

Очищення обслуговування і ремонт устаткування для розігріву бітуму можливі тільки після їхнього повного остигання.

Очищення казанів бітумоплавильних агрегатів виконують два чоловіки, один спускається вниз, а інший страхує його прив'язаною до запобіжного поясу мотузкою. Для висвітлення внутрішніх деталей казана використовують переносну лампу напругою не вище 12 В у вибухонебезпечному виконанні.

Поверхнево-активні речовини, що містять воду, вводяться в бітум, якщо його температура нижче 95 С.

Приміщення, у яких виготовляються активовані асфальтобетонні суміші, забезпечуються приточно-витяжною вентиляцією.

Водорозчинні поверхнево-активні добавки, що потрапили на шкіру (катанін, катамін), повинні бути негайно змиті сильним струменем води і вимиті нейтральним, не утримуючим соду, милом.

Поверхнево-активні речовини вищих аліфатичних амінів (діамін, БП-2, БП-3, свазин та ін.) спочатку знімають розчинниками (бензин), не втираючи у шкіру, а потім змивають водою з нейтральним милом.

Пожежна профілактика

Пожежонебезпечні місця (склади ПММ, поверхнево-активних додавань, бітумосховища, бітумоплавильні агрегати, асфальтобетонні змішувачі) мають щити з протипожежним обладнанням, вогнегасниками, шухлядами із піском.

Гасіння ПММ, ПАД, бітуму, проводиться вогнегасниками-піногонами, піском. Для гасіння джерела вогню застосовують брезент чи товсту тканину. Розриви і проходи між установками заводу складають 3,5 метри, щоб забезпечити безперешкодний під'їзд пожежним машинам до будь-якої установки заводу й у будь-яку годину дня і року.

Спорудження і будівлі заводу розташовують від пожежонебезпечних місць далі ніж 50 метрів.

Бітумний дозатор завжди щільно закритий кришкою, що охороняє від розбризкування гарячого бітуму.

Робочі місця машиніста і форсунника оснащені вогнегасниками-піногонами.

Застосовувати відкритий вогонь для розігріву бітумопроводів перед початком роботи забороняється. У випадку займання бітуму у казані бітумоплавильного агрегату необхідно щільно закрити кришкою горловину й відключити форсунку.

Охорона навколишнього середовища.

При роботі АБЗ у навколишнє середовище викидається велика кількість шкідливих твердих часток (пилоподібних). Це негативно позначається на оточуючому нас середовищі. Тому для охорони повітряного середовища застосовуються наступні міри:

- пристрої для механічного очищення газів, у яких тверді частки відокремлюються під дією сили чи ваги відцентрових сил;

- апарати вологого очищення газів;

- фільтри з пористих матеріалів, у яких осідають тверді частки (рукавні фільтри).

У курсовій роботі приймаємо таку міру очищення, як пристрої для механічного очищення газів, у яких тверді частки відокремлюються під дією відцентрових сил.

Також високий відсоток у забрудненні навколишнього середовища вносять стічні води. Для очищення стічних вод приймаємо механічний метод очищення за допомогою фільтрів на піску, дробленому антрациті чи кварцемеханічній кірці.

Список літератури

1. Методичні вказівки до курсу роботи з проектування асфальтного заводу.

2. Бочина В.А. Справочник инжинернодорожного строительства.

3. Миротин Л.Б. , Сислкин В.В., Бубес В.Я. Производительность предприятиий дорожного строительства.

4. Кольшив В.И.,Костин П.П.,Силкин В.В. , Соловьев Б.Н. Асфальтобетонные и цементобетонные заводы.

5. Інженерні ресурси.

Размещено на Allbest.ru

...