Організація будівництва гідровузла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра водогосподарського, промислового та цивільного будівництва

Розрахунково-розрахункова робота на тему:

«Організація будівництва»

Виконав: Студент IV курсу

Групи ГТБ-1 Бондарець О. П.

Перевірив: Новачок І.О.

Рівне 2011



Зміст

будівництво гідровузол бетонний монтажний

Вступ

1. Склад гідровузла та їх характеристика

1.1 Компоновка гідровузла і характеристика всіх його елементів

1.2 Природні умови району будівництва

2. Визначення об'ємів робіт по гідровузлу

2.1 Визначення об'ємів земельно-скельних робіт

2.2 Визначення об'ємів бетонних робіт

2.3 Визначення об'ємів монтажних робіт

3. Планування будівництва гідровузла

3.1 Визначення контрольної вартості будівництва гідровузла

3.2 Визначення загальної тривалості будівництва гідровузла

3.3 Визначення тривалості будівництва основних споруд гідровузла

3.4 Календарний графік будівництва

Список використаної літератури



Вступ

Розрахункова-графічна (контрольна) робота виконується у процесі вивчення дисципліни «Організація будівництва» і має на меті поглибити і закріпити знання. При виконанні цієї роботи ми виявляємо творчість при вирішенні задач організації будівництва, враховуючи при цьому місцеві умови спорудження об'єктів гідровузла, існуючі передові методи виробництва робіт та кваліфікаційні характеристики професійного спрямування.

У ході виконання цієї роботи ми вирішуємо такі задачі:

· Обґрунтування компоновки гідровузла та даємо характеристику всіх об'єктів будівництва;

· Визначення виробничих об'ємів земельно-скельних, бетонних і монтажних робіт по гідровузлу;

· Визначення тривалості будівництва гідровузла, основних періодів та споруд;

· Обґрунтування календарного графіку будівництва гідровузла та графіку руху робочої сили;

На стандартних листах паперу А-4, міліметровому папері виконуємо і прикладаємо до розрахункової частини такі ілюстративні матеріали:

· Графік для визначення тривалості загального терміну будівництва гідровузла та підготовчого періоду;

· Календарний графік будівництва гідровузла;

· Поздовжній та поперечний перерізи по спорудам гідровузла;



1. Склад гідровузла та їх характеристика

1.1 Компоновка гідровузла і характеристика всіх його елементів

Узенський гідровузол і річка Узень розташований на річці Узень і відноситься до заплавної компоновки, тобто в руслі ріки знаходиться земляна насипна гребля, а бетонні споруди (водозливна будівля ГЕС, монтажний майданчик і рибопропускна споруда) знаходяться на заплаві з правого боку річки. На цій же правобережній заплаві знаходяться правобережна земляна насипна гребля.

До складу споруд гідровузла відносяться такі об'єкти (перерахунок з права на ліво):

· Правобережна земляна насипна гребля;

· Монтажний майданчик;

· Водозливна будівля ГЕС;

· Рибопропускна споруда;

· Руслова лівобережна земляна насипна гребля;

Крім цього до даної компоновки гідровузла входить самохідний шлюз, який на генплані представлений тільки віссю.

Дамо коротку характеристику основним об'єктам гідровузла, які представлені на генплані, на поздовжньому і поперечному перерізах.

Правобережна земляна насипна гребля має відмітку гребеня греблі ГГ=112,0 м. Тип грунту з якого складається тіло греблі - суглинок з коефіцієнтом фільтрації К_ф=0,65 м/доб. Загальна довжина її становить 126 м, а ширина по гребеню - 10 м.

НПР=109,0 м ФПР=109,8 м РНБ=98,8 м

Правобережна земляна гребля - це водонапірна гідротехнічна споруда, яка створюється з метою створення водосховища з подальшим використанням споживачем. В поперечному перерізі вона має форму трапеції з верху обмежена гребенем греблі, з боків верховим і низовим укосами, знизу - підсипкою. Вона не допускає переливу через гребінь.

Монтажний майданчик призначений для зборки (розбори) обладнання в процесі будівництва й експлуатації ГЕС. Довжина монтажного блоку становить 24 м. Він побудований на рівні з греблею і має відмітку ММ=112 м.

Водозливна будівля ГЕС застосовується при напорах від 100 м до200 м, яка призначена для пропуску води і скиду її в нижній б'єф. Скид води здійснюється поверховими водоскидами. Складається з агрегатних блоків, яких налічується згідно вихідних даних - 8 шт, з розмірами 16 м кожен. Загальна довжина становить 128 м.

Рибопропускна споруда призначена для безперешкодного пропуску риби в нижній б'єф. Її ширина складає 6 м. Знаходиться на рівні з греблею.

Руслова лівобережна земляна насипна гребля є водонапірною гідротехнічною спорудою, призначена для створення водосховища по ліву сторону від течії річки. В поперечному перерізі має форму трапеції з верху обмежена гребенем греблі, з боків - верховим і низовим укосами, в основі знаходиться кам'яна накидка висотою 9,2 м. Зі сторони ріки укріплена залізобетонними плитами, а з іншого боку її покриває рослинний шар. Тіло греблі складається з суглинка з коефіцієнтом фільтрації К_ф=0,65 м/доб, ширина по гребеню греблі - 10 м, а довжина 12 м.

НПР=109,0 м ФПР=109,8 м РВНБ=98,8 м



1.2 Природні умови району будівництва

Район будівництва характеризується наступними природними умовами:

Кліматичні умови:

1. Клімат різко континентальний з жарким сухим літом та холодною, малосніжною зимою;

2. Середні температури:

· Липень 24-26 єС;

· Січень 11-14 єС;

3. Річна норма опадів до 300 мм;

4. Вітровий режим: характерні сильні вітри зимою і літом суховії;

5. Глибина промерзання ґрунтів до 0,5 м;

Топографічні і орфографічні умови:

1. Територія характеризується рівним рельєфом, відмітки поверхні землі в районі будівництва гідровузла знімається від 80 до 116 м;

2. Ширина заплави досягає 150-120 м;

Гідрологічні умови та характеристика річки:

1. Максимальна та мінімальна витрати відповідно дорівнюють - 4035м³/с, 1330 м³/с.;

2. Живлення річки в основному снігове;

3. Річка замерзає в кінці листопада, льодохід спостерігається в основному в квітні;

4. Навесні спостерігається повінь, влітку в окремих місцях річка пересихає;

Інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови:

1. Ґрунт русла річки піщано-гравійний;

2. Коефіцієнт фільтрації грунту русла річки 33 м/добу;

3. Ґрунт в котловані - суглинок з коефіцієнтом і фільтрації Кф=0,65 м/добу.

2. Визначення об'ємів робіт по гідровузлу

Об'єми робіт по гідровузлу використовуються для визначення кошторисної вартості земельно-скельних, бетонних і залізобетонних споруд, для складання календарних планів і технологічних карт, а також для обліку роботи машин, обладнання і робітників. Розрізняють виробничі (робочі) і проектні (геометричні, профільні) об'єми робіт.

2.1 Визначення об'ємів земельно-скельних робіт

Проектні (профільні, геометричні) об'єми обчислюються за проектними профілями споруд і застосовуються при складанні кошторисів, кошторисно-фінансових розрахунків.

Для визначення об'ємів земельно-скельних робіт потрібно на поздовжньому профілі по осі споруд відміряти характерні місця злому рельєфу місцевості. Поперечний переріз земельної греблі представлений на рис.1. Обчислюються площі поперечних перерізів по кожному елементу споруди у характерних точках та перемножуються на віддалі між цими перерізами, а результати заносяться у таблицю 2.1.

При цьому обов'язково враховуються об'єми зрізки рослинного шару грунту в основі різних споруд. Проектні об'єми контурів екранів, ядер у тілі земляних гребель, кам'яних банкетів, а також кріплень гребеня греблі і укосів обчислюється окремо за геометричними розмірами.

Виробничі об'єми визначаються для всіх фактично виконуваних процесів при виробництві земельно-скельних робіт із врахуванням додаткових переміщень грунту і виробничих процесів. Ці об'єми застосовуються для обміру робіт і приймання їх від бригад при складанні нарядів, технологічних карт і календарного будівництва. Розрахунок виробничих об'ємів земельно-скельних робіт виконується на основі вивчення профільних об'ємів і технології виконання цих робіт за формулою В.Ю.Громадченка:

Де - проектний (профільний) об'єм земельно-скельних робіт, що обчислений за проектними профілями споруд, м³,(табл..2.1);

- коефіцієнт перерахунку від проектного об'єму земельно-скельних робіт до виробничого, який визначається за формулою В.Ю.Громадченка:

Де - коефіцієнт початкового розпушення грунту при розробці його в кар'єрі, який визначається за додатком 1 і становить =1,25;

- коефіцієнт, який враховує втрати грунту у кар'єрах при його переміщенні і навантаженні у транспорт, визначається за додатком 2 і становить =1,03;

- коефіцієнт, який враховує втрати грунту при його транспортуванні від кар'єру до місця відсипання і визначається за додатком 3 залежно від виду транспорту і становить =1,01;

- коефіцієнт, який враховує ущільнення грунту при його укладці в тіло споруди різними механічними засобами (приймається в межах 1,02…1,05), приймаю =1,03;

- коефіцієнт, який враховує втрати грунту (об'єму) за рахунок усадки земляної споруди протягом певного періоду часу (визначається за додатком 4) і становить =1,04;

- коефіцієнт, який враховує зменшення об'єму споруди в результаті осідання її основи (визначається за додатком 5) і становить =1,05;

- коефіцієнт, який враховує технологічні втрати грунту під час виробництва робіт при будівництві земляної споруди і визначається за фактично заміряними втратами на основі результату спеціальних досліджень. Для навчального процесу приймемо =1,01.

- число додатків, що входить як складові до формули про визначенню і становить =7;

Результати розрахунків для визначення значень та представляємо в табличній формі (табл.2.1 і 2.2).

Табл. 2.1

Розрахунок профільних об'ємів земельно-скельних робіт

№	Назва споруди	Вид робіт	Пікетаж точок	Віддаль між точками, м	Ширина по верху, м	Ширина по низу, м	Площа поперечного перерізу, м2	Середня площа поперечного перерізу, м2	Висота, м	Об'єм, м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Земляна правобережна гребля	Земляно-насипні	ПК0		10	35	117,5		5
				102,5				100,75		11384,75
			ПК1+2,5		10	30	84		4
								72		4680
			ПК1+78		10	28	60		3
								108		11016
			ПК2+80		10	40	156		6
								183		13359
			ПК3+53		10	48	210		7
								381		24765
			ПК4+18		10	80	552		12
								688,5		99832,5
			ПК5+63		10	98	825		15
								931		78204
			ПК6+47		10	110	1037		17
								706		143318
			ПК8+50		10	93	735		14
								780		177840
			ПК10+78		10	98	825		15
								688,5		17212,5
			ПК11+03		10	80	552		12
								552		31464
			ПК11+60		10	80	552		12
								732		16836
			ПК11+83		10	102	912		16
								974,5		31184
			ПК12+43		10	110	1037		17
								1037		165920
			ПК14+03		10	110	1037		17
										827015,75

Табл 2.1

Розрахунок виробничих об'ємів земельно-скельних робіт (продовження)

№	Назва споруди	Вид робіт	Пікетаж точок	Віддаль між точками, м	Ширина по верху, м	Ширина по низу, м	Площа поперечного перерізу, м2	Середня площа поперечного перерізу, м2	Висота, м	Об'єм, м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
2	Земляна лівобережна гребля	Земляно-насипні	ПК16+29		10	110	1037		17
				71				1112,25		78969,75
			ПК17		10	113	1187,54		19
				48				1569,13		75318,24
			ПК17+48		10	132,5	1950,75		27
				75				2000,88		150066
			ПК18+23		10	134,5	2051		28
				75				2051		153825
			ПК18+98		10	134,5	2051		28
				67				1544		103448
			ПК19+65		10	110	1037		17
				49				748,13		36658,37
			ПК20+14		10	71,5	459,25		11
				45				235,88		10614,6
			ПК20+59		10	13	12,5		1
										608899,96
3	Кам'яний бенкет	Кам'яно-накидні	ПК17		10	113	1102		19
				48				1465,63		70350,24
			ПК17+48		10	132,5	1829,25		27
				75				1877,13		140784,75
			ПК18+23		10	134,5	1925		28
				75				1925		144375
			ПК18+98		10	134,5	1925		28
				67				1442,75		96664,25
			ПК19+65		10	110	960,5		17
										452174,24



Табл. 2.2

Розрахунок виробничих об'ємів земельно-скельних робіт

№	Назва споруд і елементів	Одиниці виміру	Профільний об'єм , м3	Визначення коефіцієнту перерахунку	Виробничий об'єм , м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	Земляна правобережна гребля	м3	827015,75	1,25	1,03	1,01	1,03	1,04	1,05	1,01	1,42	1174362,37
2	Земляна лівобережна гребля	м3	608899,96	1,25	1,03	1,01	1,03	1,04	1,05	1,01	1,42	8646379,4
3	Кам'яний бенкет	м3	452174,24	1,47	1,03	1,01	1,03	1,02	1,0	1,01	1,57	70991,07
	9891732,84

2.2 Визначення об'ємів бетонних робіт

Розрахунок об'ємів бетонних робіт здійснюється шляхом визначення поперечних перерізів елементів бетонних споруд і представлення їх у вигляді елементів бетонних споруд і представлення їх у вигляді елементарних геометричних фігур.

Потім перемножуючи величину площі поперечних перерізів на довжину відповідних елементів бетонних споруд, знаходимо проектний об'єм бетонних робіт (). Всі розрахунки по визначенню проектних і виробничих об'ємів бетонних робіт наводимо у табл.2.3.

Виробничий об'єм бетонних робіт визначається за формулою:

Де - коефіцієнт перерахунку від проектного об'єму бетонних робіт до виробничого. У даній роботі приймаю =1,0.

2.3 Визначення об'ємів монтажних робіт

Розрахунки проектних і виробничих об'ємів монтажних робіт здійснюємо аналогічно, як для бетонних робіт в табличній формі (табл.2.4).

За елементи, об'єм яких визначаємо у якості монтажних робіт, приймаємо підкранові балки, елементи шляху, плити і балки покриття, фундамент статора, підвідні водопроводи і т.п.

Табл. 2.3

Розрахунок виробничих об'ємів бетонних робіт

№	Назва бетонних споруд	Ескізи, номери елементів	Розрахунок елементів споруд	Проектний об'єм, м3	Коефіцієнт перерахунку	Виробничий об'єм, м3
			Площа поперечного перерізу, м2	Середня площа поперечного перерізу, м2	Довжина, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Машинна зала	1	11,63	11,63	140	1628,2	1,0	1628,2
		2	4,88	4,88		683,2		683,2
		3	57	57		7980		7980
		4	8	8		1120		1120
		5	5,06	5,06		708,4		708,4
		6	1,5	1,5		210		210
		7	44,25	44,25		6195		6195
		8	49	49		6860		6860
		9	16	16		2240		2240
		10	35	35		4900		4900
		11	6,25	6,25		875		875
		12	6,32	6,32		884,8		884,8
		13	6,53	6,53		914,2		914,2
		14	10	10		5600		5600
		15	26	26		3640		3640
		16	7,5	7,5		1050		1050
		17	15	15		2100		2100
		18	28	28		3500		3500
		19	21,5	21,5		3010		3010
		20	16,3	16,3		2282		2282
		21	7,5	7,5		1050		1050
		22	9,75	9,75		1365		1365
2	Водобій	23	4,38	4,38	140	313,2	1,0	313,2
		24	7,92	7,92		1108,8		1108,8
		25	4,38	4,38		613,2		613,2
		26	11,25	11,25		1575		1575
		27	3,12	3,12		436,8		436,8
		28	8,5	8,5		1190		1190
		29	4,37	4,37		611,8		611,8
		30	4,40	4,40		616		616
		31	4,51	4,51		631,4		631,4
3	Понур	32	98	98	140	13720	1,0	13720
		33	24,5	24,5		3430		3430
		34	22,13	22,13		3098,2		3098,2
	86440,2

Табл. 2.4

Розрахунок виробничих об'ємів монтажних робіт

№	Назва бетонних споруд	Ескізи, номери елементів	Розрахунок елементів споруд	Проектний об'єм, м3	Коефіцієнт перерахунку	Виробничий об'єм, м3
			Площа поперечного перерізу, м2	Середня площа поперечного перерізу, м2	Довжина, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Підкранові рейки	1	1,0	1,0	140	140	1,0	140
		2	0,75	0,75	140	105		105
		3	0,25	0,25	140	35		35
		4	1,5	1,5	140	210		210
2	Дорога	5	5,5	5,5	1830	10065	1,0	10065
		6	16	16	140	2240		2240
3	Плити кріплення	7	1,25	1,25	1830	2287,5	1,0	2287,5
		8	7,75	7,75	1830	14182,5		14182,5
4	Водоприймач	9	26,3	26,3	140	3682	1,0	3682
		10	27,75	27,75	140	3885		3885
		11	9,2	9,2	140	1288		1288
		12	30	30	140	4200		4200
5	Армування понура	13	24,5	24,5	140	3430	1,0	3430
6	Плити перекриття	14	6	6	140	840	1,0	840
		15	6	6	140	840		840
		16	5,8	5,8	140	812		812
	48242

3. Планування будівництва гідровузла

Планування будівництва гідровузла передбачає схему заходів, до складу якої входить порядок, послідовність і терміни виконання робіт, що відповідають загальній меті і задачам будівництва.

Для планування будівництва гідровузла необхідно визначити загальну тривалість спорудження всього комплексу об'єктів, а також тривалість будівництва окремих його елементів згідно з існуючими у практиці темпами росту споруд та інтенсивністю робіт.

Вирішити ці питання неможливо без визначення кошторисної вартості всіх споруд гідровузла

3.1 Визначення контрольної вартості будівництва гідровузла

Кошторисну вартість будівництва гідровузла орієнтовно можна визначити за допомогою метода «умовного бетону», який був запропонований академіком Б.Є.Веденеєвим. Цей метод базується на врахуванні основних об'ємів будівельно-монтажних робіт і в умовному включенні в кошторисну вартість різних допоміжних робіт та затрат. Всі види будівельно-монтажних робіт по основним спорудам гідровузла за допомогою перехідних коефіцієнтів приводяться до бетонних робіт. Тому цей метод і отримав назву «умовного бетону».

Сумарний об'єм будівельно-монтажних робіт по всім спорудам гідровузла може бути представлений сумарним об'ємом «умовного бетону» і може бути обчислений за формулою:

Де - виробничі об'єми і-тих будівельно-монтажних робіт (для даної роботи n=3 (земельно-скельні, бетонні і монтажні роботи, що враховані у розділі 2);

- коефіцієнт переходу від виробничих об'ємів прийнятих видів робіт до умовного бетону.

Тоді,

Тоді,

м³

Загальна вартість гідровузла визначається за формулою:

Де - вартість будівельно-монтажних робіт, грн.;

- вартість основного гідротехнічного обладнання, грн.;

- вартість гідротехнічних металевих конструкцій, грн.;

- вартість відчуження і затоплення земель в результаті створення водосховищ, грн.;

монтажних робіт визначається за формулою:

Де - вартість 1м³ умовного бетону в грн./м³, яка враховує затрати на будівництво основних об'єктів гідровузла, містечок для будівельників та членів їх сімей, затрати на створення тимчасових підсобних підприємств, затрати на допоміжні роботи, включаючи проектні роботи, вишукувальні та науково-дослідні. Згідно додатку приймаю =71,11 грн.

Тоді,

грн.

Вартість гідротехнічних металевих конструкцій визначається за формулою:

Де - вага гідротехнічних металевих конструкцій в т. Згідно вихідних даних становить =6000 т;

- вартість змонтованих металевих конструкцій, яка в середньому рівна 1800…2400 грн. Приймаю =2400 грн.;

Тоді,

грн.

Вартість основного гідротехнічного обладнання гідровузла визначається за формулою:

Де - загальна встановлена потужність гідроелектростанції у кВт, згідно вихідних даних =200000 кВт;

- коефіцієнт, який враховує вартість монтажу основного гідротехнічного обладнання ГЕС і приймається рівним =1,12;

- вартість 1 кВт встановленої потужності ГЕС у грн./кВт, яка приймається згідно додатку і становить =100 грн./кВт;

Тоді,



грн.

Вартість відчуження і затоплення земель визначається за формулою:

Де - загальна площа відчуження і затоплення земель в га, згідно вихідних даних становить =970 га;

- вартість 1 га затоплених і відчужених земель, яка в середньому приймається рівною =6000 грн./га;

Тоді,

грн.

Тоді вартість гідровузла становить:

грн.

Основні споруди гідровузла будуються згідно з темпами росту та інтенсивністю ведення робіт, кількісні показники яких приймаються згідно існуючої практики будівництва. На основі цих значень для кожної гідроспоруди визначається тривалість її спорудження, яка потім уточнюється і корегується, виходячи із тривалості основного періоду.

3.3 Визначення загальної тривалості будівництва гідровузла

Загальна тривалість будівництва гідровузла та окремих періодів визначається згідно із СНіП 1.04.03-85.

За допомогою графіків (рис.3.1), знаючи вартість всіх споруд і обладнання гідровузла, визначаємо загальну тривалість будівництва гідровузла =36 міс., підготовчого періоду =9 міс., та час до пуску першого агрегату =29 міс.

Оскільки поділяється на три періоди (підготовчий період, основний та заключний), то необхідно визначити тривалість заключного періоду за формулою:

Тоді, міс.

Тоді тривалість основного періоду будівництва гідровузла визначається за формулою:

Тоді,

міс.

3.4 Визначення тривалості будівництва основних споруд гідровузла

Темпи виконання робіт і ріст основних споруд гідровузла визначаються після розподілення об'ємів робіт у межах прийнятої тривалості будівництва при розробці календарного плану. У вирішенні цієї задачі основне місце займає оцінка намічених темпів ведення робіт або росту споруд з позиції практичного використання сучасних технологій і механізації робіт. В цьому відношенні необхідно максимально використовувати накопичений досвід будівництва вітчизняних та закордонних гідровузлів.

Так середньорічна інтенсивність земельно-скельних робіт знаходиться в межах 2.1…5.7 % загального об'єму робіт, але при цьому практично не залежить від компоновки гідровузлів. Показники інтенсивності виконання бетонних робіт знаходиться в межах 1.3…5.2 % загального об'єму робіт по гідровузлу з коефіцієнтом нерівномірності вкладання бетонної суміші літній період в межах 1.4…2.1.

Інтенсивність виконання залізобетонних робіт (будівля ГЕС, монтажні роботи) прирівнюються в межах 1.2…4.8 %.

Тривалість монтажу гідроагрегатів ГЕС приймаємо з таблиці 3.1 методичних вказівок, який становить 35 діб.

Число агрегатів, які входять в дію протягом року, планується за урахуванням затрат на їх монтаж та розмірів монтажного майданчику ГЕС. Якщо на монтажному майданчику можна монтувати одночасно два агрегати (при тривалості одного агрегату - 50 днів), то послідовність їх введення в дію можна передбачити через кожні 25 днів, тобто по 14 гідроагрегатів на рік.

3.5 Календарний графік будівництва

Календарний план - це комплекс проектно-технічної документації, що встановлює доцільну послідовність, взаємну ув'язку у часі і терміни виконання робіт по спорудженню окремих будівель і об'єктів, або їх комплексів, а також визначає потребу в робочій силі, матеріалах, технічних та інших видах ресурсів.

Календарний план розробляється у складі проектів організації будівництва (П.О.Б) та проектів виробництва робіт (П.В.Р).

При складанні календарного графіка слід враховувати необхідність рівно потоковості однотипних робіт, цілорічне завантаження працівників, правильну технологічну послідовність виконання робіт і будівництва об'єктів, необхідність вирівнювання піків потреби в робочій силі, в основних будівельних матеріалах та техніці.

Загальний календарний графік будівництва гідровузла представляється на міліметровому папері формату А3 (рис.3.2).

Для складання цього календарного графіка виконання гідротехнічних робіт по будівництву окремих споруд гідровузла необхідно розрахувати їх середньомісячну інтенсивність за формулою:

Де - загальні об'єми земельно-скельних, бетонних і монтажних робіт по гідровузлам, м³;

- терміни будівництва, який визначається згідно з темпами їх росту, діб.

Тоді середньомісячна інтенсивність по спорудам гідровузла:

м³/діб

м³/діб

м³/діб

Розбиваємо інтенсивність робіт по місяцям на протязі року, виходячи при цьому з природних умов регіону будівництва. Причому, найбільша інтенсивність робіт по спорудам гідровузла припадає на літній період, що враховується коефіцієнтом нерівномірності.

Загальний календарний графік будівництва гідровузла включає такі етапи і періоди:

· Підготовчий період , який включає всі види робіт по будівництву об'єктів виробничої бази, узгодження проектної документації, винос проекту в натуру, розбивка осей об'єктів будівництва, розчистка території будівельного майданчик і т.п. Як правило цей період триває не менше трьох місяців.

· Основний період , який передбачає роботи по будівництву основних споруд гідровузла, а також будівництво допоміжних споруд, які необхідні для спорудження основних об'єктів (перемички, об'єкти для пропуску будівельних витрат, перекриття русла ріки, осушення котлованів і т.п.).

· Заключний період, який передбачає роботи по завершенню будівництва основних споруд гідровузла, закінчення монтажних робіт по встановленню гідроагрегатів ГЕС, роботи по рекультивації кар'єрів, виїмок і т.п.

По кожному об'єкту приводять перелік і об'єми основних робіт з розподіленням їх у часі (по місяцям). Розробку виїмок у м'яких і скельних грунтах, а також спорудження насипу з м'яких ґрунтів і кам'яної накидки показують окремо.

Враховуючи різні темпи і періоди проведення земляних робіт, вони поділяються на роботи, що виконуються сухорийними машинами і засобами гідромеханізації. З комплексу бетонних і залізобетонних робіт виділяють роботи із застосуванням збірних залізобетонних конструкцій. Монтажні роботи планують окремо по гідросиловому, гідромеханічному і електротехнічному обладнанню, а також по металевим конструкціям. Крім того, детально показують початок і кінець перекриття русла ріки, початок і наповнення водосховища до проектних відміток, пуск 1, 2 і т.д. гідроагрегатів, початок будівництва та розробка перемичок і т.п. [4, с.305…330].



Список використаної літератури

1. Врахтин Б.М. Опыт строительства гидроузлов. М., Энероатомиэлат, 1987. 286 с.

2. Телешов В.И. Организация, планирование и управление гидротехническим строительством. М., Стройиздат, 1989. 416 с.

3. Эристов В.С. и др. Производство гидротехнических работ. М., Стройиздат, 1970. 558 с.

4. Эрисов В.С. и др. Организация, планирование гидротехническим строительством. М., Стройиздат. 1977. 393 с.

5. Роготоский Т.Т Механизация, организация и производство гидротехнических работ. Колос, 1965. 519 с.

6. Фенин Н.К., Громов В.И., Ясинецкий В.Г. Проектирование производства гидромелиоративных работ. Колос. М., 1966. 271 с.

7. Щавелев Д.С., Губин М.Ф., Купермат В.А., Федоров М.П. Экономика гидротехнического и водохозяйственного строительства. М., Стройиздат, 1986. 422 с.

8. Николаев Ю.Г., Якобсон А.Г. Перемычки в гидротехническом строительстве. М., Стройиздат. 1971. 144 с.

9. Роготовский Т.Т. Практикум з механізації, організації і виконання гідротехнічних робіт. К. Держсільгоспвидав, 1962. 342 с.

10. Чураков А.И. Производство специальных работ в гидротехническом строительстве. М., Стройиздат, 1976. 256 с.

11. Николаев Ю.Г., Якобсон А.Г. Пропуск расходов реки при гидротехническом строительстве. М., Энергия, 1978. 319 с.

12. Роготовский Т.Т. Организация и производство гидротехнических работ. К., Вища школа, 1981. 303 с.

13. Справочник по гидравлическим расчетам. Под ред. Киселева П.Г. М., 1972. 276 с.

14. Шайтанов В.Я. Подготовительный период при строительстве гидроэлектростанций. М., Энергоиздат. 1981. 303 с.

Размещено на Allbest.ru

...