Розробка та оформлення конструкторської документації друкованої плати

Характеристика загальних відомостей про друковані плати. Особливість визначення геометричних параметрів пластини. Дослідження принципової електричної схеми пристрою. Основні правила виконання складального креслення. Аналіз оформлення контактних площадок.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 09.07.2017
Размер файла 591,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи

з інженерної та комп'ютерної графіки

„Розробка та оформлення конструкторської документації друкованої плати”

Скорюкова Я.Г.

Мельник О.П.

Вінниця 2012

Методичні вказівки призначені до виконання курсової роботи „Розробка та оформлення конструкторської документації друкованої плати” з інженерної та комп'ютерної графіки для студентів 1-го курсу напрямку 6.051004 „Оптотехніка”. Можуть бути використані студентами напрямків 6.050201, 6.050801, 6.050802, 6.050901, 6.050902, 6.050903 для виконання графічних та розрахунково-графічних робіт за схожими тематиками.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДРУКОВАНІ ПЛАТИ

3. ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕНЬ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ ГОСТ 2.417-78

4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КРЕСЛЕННЯ ДРУКОВАНОЇ ПЛАТИ

5. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ СКЛАДАЛЬНОГО КРЕСЛЕННЯ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ

6. ПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ВСТУП

Курсова робота з інженерної та комп'ютерної графіки є заключним етапом у вивченні дисципліни і виконується за темою «Розробка та оформлення графічної конструкторської документації друкованої плати».

Мета курсової роботи полягає в засвоєнні правил розробки та виконання робочого та складального креслень друкованої плати.

Для виконання курсової роботи студенти повинні засвоїти теоретичний матеріал наступних тем:

1. Друкована плата. Визначення друкованої плати, як деталі електротехнічного пристрою. Сутність друкованого монтажу. Характеристика сучасних способів виготовлення друкованих плат. Правила встановлення та розміщення навісних електрорадіоелементів на друкованих платах.

2. Конструктивні особливості друкованих плат. Характеристика та підбір параметрів монтажних отворів ( вибір діаметрів монтажних отворів, діаметрів контактних площадок, діаметрів зенківок та інше.). Контактні та кріпильні отвори. Загальна характеристика їх призначення та виконання. Друковані провідники.

3. Поняття робочого креслення деталі як типу графічного конструкторського документу. Характеристика його складових.

4. Основні правила оформлення робочих креслень друкованих плат згідно ГОСТ 2.417-78. Координатна сітка. Крок координатної сітки ( основний, додатковий). Умовності та спрощення при зображенні і позначенні параметрів монтажних отворів та плоских провідників на кресленнях плат.

5. Способи нанесення розмірів на робочих кресленнях плат.

6. Матеріали, які використовують на виробництві для виготовлення плат, Позначення матеріалів на кресленнях.

7. Шорсткість поверхонь. Позначення шорсткості поверхонь плати на робочих кресленнях.

8. Зміст основних технічних вимог до виготовлення плат.

9. Поняття рознімних та не рознімних з'єднань. Зображення та позначення з'єднань пайкою та склеюванням.

10. Складальне креслення. Зміст складального креслення. Основні правила виконання складального креслення згідно ГОСТ 2.109-73. Особливості виконання складальних креслень друкованих плат.

11. Специфікація. Основні правила виконання згідно ГОСТ 2.108-68.

Пояснювальна записка повинна бути виконана у відповідності із ДСТУ 3008-95, а креслення - у відповідності із стандартами ЄСКД.

Пояснювальна записка курсової роботи з врахуванням вимог до нормативно-технічних документів має подаватись на аркушах паперу формату А4 без з рамки.

Обсяг пояснювальної записки, як правило, встановлюється в межах годин, передбачуваних для вивчення дисципліни, та не повинен перевищувати 25 - 30 сторінок разом з теоретичною частиною.

Текст ПЗ виконується у відповідності з вимогами ГОСТ 2.105-95 одним із застосовуваних друкувальних та графічних пристроїв виведення ЕОМ з висотою букв і цифр не менше 2,5 мм (кегль - № 14, шрифт Times New Roman або GOST A), через один інтервал (ГОСТ 2.004-88).

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, яка подається технічною мовою. Графічна інформація має подаватись у вигляді ілюстрацій (схеми, рисунки, графіки, діаграми тощо). Цифрова - у вигляді таблиць. Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва - 20 мм; справа - 10 мм. Абзац - 5 знаків. Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літерами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами починаючи з великої. Слово “Додатки” малими літерами з першої великої посередині рядка.

Запис літературного джерела: „ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”. Нумерація сторінок в правому верхньому кутку, починаючи зі змісту.

1. ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується на підставі індивідуального завдання, яке представляє схему електричну принципову та відповідний до неї перелік елементів. Тематика індивідуального завдання затверджується на засіданні кафедри та підписується керівником, студентом та завідувачем кафедри. Приклади варіантів індивідуальних завдань наведено в додатку А.

Курсова робота має пояснювальну записку та графічну частину, яка виноситься в додатки до курсової роботи. Пояснювальна записка містить титульний аркуш індивідуальне завдання на курсову роботу, анотацію, зміст, вступ, розділ 1 - Розробка варіантів струмопровідного рисунку плати, розділ 2 - Визначення геометричних параметрів плати та вибір оптимального варіанту для розробки її робочого креслення, розділ 3 - Розробка робочого креслення друкованої плати, розділ 4 - Розробка складального креслення друкованої плати, висновки, список літератури та додатки.

Титульний аркуш На титульному аркуші як для курсових робіт, так і курсових проектів подаються: тема КР; запис „Пояснювальна записка ...” із зазначенням спеціальності, цифрового коду кафедри.

Перераховується науковий ступінь та звання керівника. Підписи керівника та студента із зазначенням термінів обов'язкові

Також на титульному аркуші після захисту курсової роботи має бути виставлена оцінка за лінгвістичною шкалою з підписами керівника та викладача (-ів), що входять до складу комісії. Зразок оформлення титульного аркуша наданий в додатку Б.

Індивідуальне завдання в перелік змісту не вноситься та має бути другою сторінкою після титульного листа. Зразки індивідуального завдання до курсової роботи наведено зразок оформлення наданий в додатку В.

Анотація призначена для ознайомлення з текстовим документом курсової роботи (проекту). Вона має бути стислою, інформативною і містити відомості, які характеризують виконаний проект (роботу). Анотацію слід розміщувати безпосередньо за титульним аркушем, починаючи з нової сторінки (другої) нумерація якої не зазначається.

Зміст представляє собою перелік назв розділів пояснювальної записки починаючі зі вступу до списку літератури з позначеними номерами сторінок. Зміст розташовують безпосередньо після анотації, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів; висновки; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені. Зміст за нумерацією пояснювальної записки є третьою сторінкою. Назви заголовків змісту повинні однозначно відповідати назвам заголовків пояснювальної записки за текстом. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною.

Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літерами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами починаючи з великої. Слово “Додатки” малими літерами з першої великої посередині рядка.

Запис літературного джерела: „ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” або „СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ”.

Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком „ВСТУП” посередині (ДСТУ 3008-950) великими літерами з більш високою насиченістю (жирністю) шрифту. Текст вступу повинен бути коротким і висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення теми курсової роботи. У вступі і далі за текстом не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих. Вступ може висвітлювати: стан розвитку проблеми в даній галузі, до якої має відношення розробка; галузь використання та призначення; мету та загальну постановку задачі; актуальність, яка повинна подаватись в останньому абзаці вступу, з метою стислого викладання суті розробки цього напрямку. Вступ також може містити коротку характеристика існуючих типів друкованих плат, сучасних методів їх виготовлення та проектування (обсяг 2-3 сторінки). Обов'язковим є посилання на літературне джерело, електронну книгу, INTERNET-сайт або web-сторінку шляхом вказання числа в квадратних дужках, яке відповідає номеру в розділі «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ».

Основна частина пояснювальної записки для курсових робіт містить аналітично-розрахункову частину і складається з чотирьох - пяти розділів. За бажанням студента їх можна розділяти на підрозділи.

Перший розділ «Розробка варіантів струмопровідного рисунку плати» повинен містити текстовий опис розробки запропонованих варіантів струмопровідних рисунків та їх схематичне зображення. Мінімальна кількість варіантів - 3. Кожен з варіантів повинен бути проаналізований з точки зору конструктивних вимог. В цьому розділі може бути також надана інформація про конструктивні вимоги, яких дотримувався студент в процесі розробки. Загальна кількість сторінок - 5-7.

Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати рисунками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які можна виконувати чорною тушшю, простим олівцем середньої твердості та комп'ютерною графікою. Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.

В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.

На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: “...показано на рисунку 3.1.” або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: “... показані на рисунку 3.2,б”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом ”дивись” відповідно в дужках (див. рисунок 1.3).

Наведена форма запису (рисунок …) відповідає вимогам ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95 допускає скорочення, тобто замість „Рисунок …” - „Рис …”. Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок (3 інтервали).

Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: “Рисунок 3.5 - Найменування рисунка”. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі розділяючи крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа. Приклад ілюстрації наведено на рис.1.1.

Рисунок 1.1 - Варіант топології струмопровідного рисунку плати

Другий розділ «Визначення геометричних параметрів плати та вибір оптимального варіанту для розробки її робочого креслення» має містити текстовий опис підбору параметрів монтажних отворів, розрахунку габаритних розмірів варіантів плат з наведенням габаритних креслень на сітці у вигляді відповідних рисунків. Розділ має містити дані про монтажні отвори, що зведені в таблицю отворів, а також таблицю умовних позначень отворів, що складена на підставі даних першої таблиці. Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90 за годинниковою стрілкою.

ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95 пропонують такий запис таблиці:

На всі таблиці мають бути посилання за формою: “наведено в таблиці 3.1”; “ ... в таблицях 3.1 - 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають з скороченим словом ”дивись” (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують головку таблиці, в якій вказують найменування граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для найменування рядків. Допускається не розділяти рядки горизонтальними лініями. Мінімальний розмір між основами рядків - 8 мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу. Графу “№ п/п” в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номера вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка. Обсяг розділу - 5-7 сторінок.

Третій розділ «Розробка робочого креслення друкованої плати» має містити текстовий опис змісту робочого креслення друкованої плати з обґрунтуванням відповідних параметрів. Обсяг - 1 сторінка.

Четвертий розділ «Розробка складального креслення друкованої плати»

повинен мати текстовий опис змісту складального креслення з обґрунтуванням вибору всіх складових частин та рисунки креслень елементів, що встановлюються на платі із вказанням методу встановлення. Обсяг 2-3 сторінки.

Пятий розділ «Використання графічної системи «КОМПАС 3D - LT» (або іншої) для оформлення креслень друкованих плат». Цей розділ за бажанням розміщують ті, хто виконував креслення з використанням графічних комп'ютерних програм. Він містить опис алгоритму виконання креслення та опис основних операцій та процедур, що використовувалися при виконані креслень. Приблизний обсяг - 2-3 сторінки.

Висновки оформляють з нової пронумерованої сторінки посередині (ДСТУ 3008-95) великими буквами більш високої насиченості.

Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого конструкторського рішення виконаного проекту із зазначенням досягнутих параметрів та переваг об'єкту в порівнянні з існуючими аналогами, з можливими рекомендаціями прикладного застосування та шляхами (перспективами) удосконалення спроектованого об'єкта.

В тексті пояснювальної записки бажано давати висновки в кожному розділі, що є постановкою задачі до наступного.

Перелік літературних джерел має форму запису ”ЛІТЕРАТУРА” або ”ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” відповідає формі запису вступу, основної частини та висновків.

Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов'язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Форма запису ”ЛІТЕРАТУРА” повинна відповідати ГОСТ 7.1-84, ” ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” - ДСТУ 3582-97. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком.

Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці (далі показано).

1. Прізвище та ініціали. Назва книги. - Місце видання: Видавництво, рік. - кількість сторінок с.

(1. Максимович Н.Г. Теорія графів і електричних кіл. - Львів: Вища школа, 1987. - 216 с.)

2. Назва книги / Прізвище та ініціали. - Місце видання: Видавництво, рік. - кількість сторінок с.

(2. Вимірювання і комп'ютерно-вимірювальна техніка: Навч. посібник / В.О. Поджаренко, В.В. Кухарчук. - К. : НМК ВО, 1991. - 240 с.)

3. Прізвище та ініціали. Назва частини книги // Прізвище та ініціали. Назва книги. - Місце видання: Видавництво, рік. - С. Інтервал сторінок.

(3. Хоор К. О структурной организации данных // Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование. - М. : Мир, 1975. - С. 98-197.)

4. Прізвище та ініціали. Назва частини видання // Назва видання. - рік. - № число. - С. Інтервал сторінок.

(4. Dreiheller A. Programming Language Incorporating Units of Measure // Informationstechnik. - 1997. - №1. - P. 83-88.)

(5. Ершов А. А. Стабильные методы оценки параметров // Автоматика и телемеханика. - 1978. - №8. - С. 86-91.)

5. Нормативно-технічні та патентні документи.

(6. ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация. - М.: Издательство стандартов, 1981. - 6 с.)

(7. Пат. 3818311, США, МКИ НОЗК 17/60. Схема защиты полу-проводникового переключателя. - Опубл. 04.05.84.)

Додатки представляють собою графічну частину і містять робоче креслення друкованої плати (додаток А), складальне креслення друкованої плати (додаток Б) та специфікацію до складального креслення друкованої плати (додаток В).

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна. Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки з яких вони починаються.

Перед кожним додатком в записці розміщується окремий аркуш формату А4 з надписом в верхній частині посередині поля „Додаток Б” (обов'язковий), а в середній частині аркуша пишеться назва додатку.

Необхідно здійснювати посилання на графічну частину проекту в описовій частині пояснювальної записки. Наприклад: складальне креслення друкованої плати представлено на форматі А3 з шифром 08-10.ІКГ.20.01.02.000.СК.

На кожному креслені обов'язковим є підписи: студента, керівника, нормоконтролера.

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДРУКОВАНІ ПЛАТИ

В приладах з радіо- та електричними пристроями слабких струмів широко застосовується друкований монтаж - нанесення на поверхню основи, виготовленої з ізоляційного матеріалу, тонких покриттів, що виконують функції провідників, роз'ємів, контактних деталей. Друкований монтаж відрізняється такими особливостями:

- плоским розміщенням провідників на ізоляційній основі;

- наявністю монтажних отворів (отворів, які призначені для закріплення виводів навісних електричних і радіоелементів);

- наявністю контактних отворів (отворів в двосторонній платі, які призначені для електричного з'єднання провідників, розташованих з двох сторін ізоляційної основи чи в різних шарах багатошарової плати, з нанесенням металевого покриття на стінках отворів);

- наявністю контактних площадок (струмопровідних ділянок, призначених для приєднання об'ємних провідників чи виводів навісних елементів. При наявності монтажних отворів - це площадка навколо отвору, при відсутності отворів - площадка на кінці провідника);

- наявністю системи розміщення отворів, друкованих провідників та інших елементів - координатної сітки, необхідної для механізації і автоматизації технологічних операцій по виготовленню і складанню друкованих плат.

Шари металу чи діелектрика, що нанесені на ізоляційну основу, с друкованими елементами схеми /конденсаторами, котушками та інші.

Сукупність друкованого монтажу і друкованих елементів називається друкованою схемою. Ізоляційна основа з друкованим монтажем чи з друкованою схемою називається друкованою платою.

За основу друкованих плат беруть зазвичай листові фольговані матеріали, які являють собою пресований гетинакс чи склотекстоліт, облицьований з одного боку чи з двох боків мідною фольгою завтовшки 0,035 чи 0,05 мм. Найпоширеніші марки матеріалів наведено в табл. 1. По кількості шарів друковані плати можуть бути одношаровими і багатошаровими.

Зазвичай друковані плати виконуються з двостороннім друкованим монтажем - провідники розмішують з двох сторін. Переходи з однієї сторони плати на іншу виконуються через металізовані отвори в платі (контактні отвори). В основу технології виготовлення двосторонньої друкованої плати (ДДП) покладено використання фольгованих діелектриків. Зараз для виготовлення ДДП застосовується комбінований метод, в який входять два способи: негативний і позитивний.

Таблиця 1

Матеріал

ГОСТ

ТУ

Товщина матеріалу

мм

Товщина фольги,

мм

Гетинакс фольгований

ГФ-1-50

ГФ-2-50

ГФ-1-35

ГФ-2-35

ГОСТ

10315-78Е

1,0-3,0

1,5-3,0

1,5-3,0

1,5-3,0

50

56

35

35

Склотекстоліт

фольгований

СФ-1-35

СФ-2-35

СФ-1-50

СФ-2-50

СФ-1н-50

СФ-2н-50

ГОСТ

20316-78Е

0,8 - 3,0

0,8 - 3,0

0,5-3,0

0,5-3,0

0,8 - 3,0

0,8-3,0

35

35

50

50

50

50

Технологічний процес отримання ДДП комбінованим негативним способом складається з таких етапів: отримання заготовок і підготовка поверхні фольги; нанесення на плату захисного покриття (фоторезисту); отримання зображення друкованих провідників експонуванням і проявленням; зняття незахищених ділянок фольги травленням; зняття фоторезисту з провідників; нанесення на основу захисного покриття; обробка отворів; гальванічна металізація отворів і друкованих провідників; покриття друкованих провідників сплавом олово-свинець; механічна обробка контуру плати.

Технологічний процес виробництва ДДП комбінованим позитивним способом складається з таких етапів: отримання заготовок і підготовка поверхні фольги; нанесення на плату захисного покриття (фоторезисту); отримання зображення друкованих провідників експонуванням і проявленням; нанесення захисної лакової плівки; свердлення отворів та їх хімічне міднення; знищення захисної лакової плівки; електролітичне міднення отворів і провідників; нанесення кислотостійких сплавів; знищення фоторезисту; хімічне травлення фольги; освітлення провідникових покриттів; механічна обробка контуру друкованої плати.

Вимоги до основних технологічних операцій отримання друкованих плат визначені ГОСТ 23752-79; 23864-79; 23770-79 ; 23727-79; 23662-79; 23663-79; 23664-79; 23665-79.

В тому випадку, коли ДДП не задовольняє вимогам конструювання, а саме, не дозволяє розмістити велику кількість навісних електрорадіоелементів в малому об'ємі, застосовують багатошарові друковані плати (БДП).

3. ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕНЬ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ ГОСТ 2.417-78

Вихідним документом при конструюванні друкованої плати є принципова електрична схема пристрою. Для однієї принципової схеми можна побудувати кілька варіантів топології друкованої плати, тобто друкованого монтажу.

Для забезпечення технологічності конструкції друкованої плати встановлені єдині норми конструювання плат, в першу чергу по відношенню до конструкції і геометричних розмірів і параметрів елементів друкованого монтажу та їх електричних параметрів.

Основні норми конструювання і вимоги до креслень друкованих плат такі:

1. Максимальний розмір сторони друкованої плати, як одношарової, так і багатошарової, не повинен перевищувати 500 мм. Це обмеження визначається вимогами міцності і щільності монтажу. По щільності розміщення друкованого монтажу плати поділяють на два класи: клас А - плати з нормальною щільністю монтажу і клас Б - плати з підвищеною щільністю монтажу. Мінімальна ширина провідників і відстань між ними визначають щільність монтажу. Ці параметри однакові і залежать від методу виготовлення: 0,5 - 0,8 мм - для плат класу А і 0,2 - 0,4 мм - для плат класу Б.

Габаритні розміри плат класу А звичайно складають 240 х 360 мм, а плат класу Б - 100 х 150 мм. Основні розміри друкованих плат визначені в ГОСТ 10317-79 (табл. 2).

2. Співвідношення розмірів сторін друкованої плати для спрощення компоновки блоків та уніфікації розмірів друкованих плат рекомендуються: 1:1; 2:1; 3:1; 4:1; 3:2; 5:2. Розміри на кресленні друкованої плати вказують одним із таких способів:

- у відповідності з ГОСТ 2.307-68 ;

- нанесенням координатної сітки.

3. Доцільно з метою максимального використання фізичного об'єму конструкції ЕОМ і спрощення її виготовлення розробляти плати прямокутної форми (інші форми друкованих плат допускаються тільки при розробці ЕОМ спеціальної форми).

4. Для креслення взаємного розташування друкованих провідників, друкованих елементів, контактних площадок, монтажних і контактних отворів і т.д. необхідно використовувати координатну сітку в прямокутній чи полярній системі координат. Крок координатної сітки в прямокутній системі координат

повинен дорівнювати 1,25 чи 2,5 мм (основні) і 0,5 мм (додатковий). Використання двох кроків координатної сітки на кресленні однієї плати неприпустимо. друкований плата складальний креслення

Початок координат рекомендується встановлювати в лівому нижньому куті плати (рис. 2), чи в центрі лівого нижнього кріпильного отвору (рис. 3), призначеного для кріплення плати в блоці чи елементів на платі.

Таблиця 2 Лінійні розміри друкованих плат, мм

Ширина

Довжина

Ширина

Довжина

Ширина

Довжина

Ширина

Довжина

Ширина

Довжина

Ширина

Довжина

Ширина

Довжина

Ширина Довжина

Ширина

10

10

30

30

45

45

60

60

100

90

130

170

15

40

50

75

170

95

140

180

20

45

60

80

80

100

150

190

30

50

70

85

85

90

90

160

200

40

60

75

90

90

95

170

220

15

15

80

80

95

95

100

180

120

120

20

90

85

100

100

110

190

130

25

40

40

90

110

110

120

100

140

30

45

170

120

120

130

240

150

20

20

50

50

50

140

130

140

280

160

25

60

60

160

140

150

110

110

170

30

75

75

180

150

160

120

180

40

80

80

75

75

160

170

130

190

45

100

85

80

180

180

135

200

50

120

90

85

200

100

100

140

220

60

140

95

90

240

110

150

240

80

160

10О

95

85

85

120

160

280

Координатну сітку наносять:

- на все поле креслення:

- рисками по периметру контура плати (рис. 2);

- на зображенні поверхні плати (рис. 3);

- на частині зображення поверхні друкованої плати.

Крок координатної сітки в полярній системі координат задають по куту і діаметру (рис. 4). Координатну сітку наносять тонкими лініями, які повинні нумеруватися. Крок координатної сітки вибирають з урахуванням насичення і масштабу зображення (рис. 2 - 4). Окремі лінії координатної сітки допускається виділяти через прийняті інтервали (рис. 2, 4), проміжні лінії сітки можна не наносити, якщо помістити в технічних вимогах вказівки типу: Лінії координатної сітки нанесені через одну.

Рисунок 2 - Нанесення координатної сітки рисками по периметру

Рисунок 3 - Нанесення координатної сітки на зображенні поверхні плати

Рисунок 4 - Координатна сітка в полярній системі координат

5. По краях плати треба передбачити технологічну зону шириною 1,5 -2,0 мм. Розміщення установчих і інших отворів, а також друкованих провідників в цій зоні не допускається. Всі отвори повинні розташовуватися в вузлах координатної сітки.

6. Монтажні отвори обов'язково металізують. Форма і розміри отворів залежать від діаметру і форми виводів електрорадіоелементів. Діаметр отворів, звичайно, повинний бути більшим за діаметр виводу електрорадіоелементу на 0,2 - 0,3 мм. Таке співвідношення визначає умови пайки.

Дані для оформлення на кресленні таблиці отворів наведено в табл. 3. Форму таблиці отворів наведено на рис. 5.

Таблиця 3 Дані для оформлення таблиць отворів

Діаметр виводів елемента, мм

Діаметр отвору в платі, мм

Діаметр зенківок з обох сторін, мм

Діаметр контактної площадки, мм

0.5 - 0.6

0.8

1.1 x

2.2

0.7 - 0.8

1.0

1.5 x

2.5

0.9 - 1.0

1.3

1.8 x

3.0

1.2 - 1.3

1.5

2.0 x

3.5

1.3 - 1.5

1.8

2.2 x

4.0

1.8 - 2.0

2.2

2.8 x

5.0

2.0 - 2.2

2.5

3.0 x

5.5

2.4 -2.6

2.8

3.2 x

6.0

Рисунок 6 - Оформлення контактних площадок

Навколо монтажного отвору виконують контактну площадку у вигляді кільця, діаметр якого повинний бути більшим за діаметр отвору. Оформлення контактних площадок показано на рис. 6. Установчі, кріпильні, технологічні отвори не мають контактних площадок.

На кресленні друкованої плати отвори (монтажні, контактні) допускається зображати спрощено - одним колом (без зенківки і контактної площадки). Щоб їх відрізнити, застосовують умовні позначення (рис. 7). Умовності зображення контактних площадок показані на рис. 8.

7. Друковані провідники розміщують з двох боків плати по лініях умовної координатної сітки. При цьому рекомендується на одній стороні плати провідники вести паралельно. Електричне з'єднання друкованих провідників, розташованих на різних сторонах плати виконують за допомогою монтажних металізованих отворів, які можуть розміщуватись по всій робочій поверхні плати.

На кресленні плати провідники показують однією потовщеною лінією (рис. 2). Числові значення ширини провідника вказують в технічних вимогах; при ширині провідника на кресленні більшій ніж 2,5 мм допускається зображати його двома лініями у відповідності до масштабу креслення. Окремі елементи рисунка (провідники, екрани, контактні площадки, ізоляційні ділянки і т. ін.) допускається відокремлювати штриховкою, зачернінням, раструванням (рис. 3, 4). Варіанти зображень провідників, контактних площадок на кресленні друкованої плати показані на рис. 9а.

Друковані провідники, ширина яких на кресленні не більша ніж 1 мм, треба зображати суцільною потовщеною лінією, а контактні площадки, що приєднані до таких провідників, не штрихувати.

На рис. 9б показано ділянку плати (що обведена штрихпунктирною потовщеною лінією), яку не можна займати провідниками (наприклад, місце для металевої шайби).

На рис. 10 показані приклади постановки розмірів для групи монтажних і контактних отворів, які призначені для встановлення на платі одного елемента, пристрою (реле, мікросхеми, з'єднувача та інш.): а - розмітка отворів на платі для встановлення радіоелементів, пристроїв, деталей; б - відокремлення ділянки з отворами для кріплення елемента, пристрою, деталі на платі; в - відокремлення ділянки з отворами для кріплення елементу, пристрою і т.д. на полі креслення.

Рисунок 9 - Варіанти зображень провідників та контактних площадок

8. Конденсатори, резистори та інші навісні елементи треба розміщувати паралельно координатній сітці. Мінімальні розміри відстаней між електрорадіоелементами показані на рис. 11.

9. На друкованих платах треба передбачити орієнтуючий паз (чи зрізаний кут) чи технологічні базові отвори, необхідні для правильної орієнтації при виготовленні друкованої плати.

10. З країв друкованої плати треба знімати фаски. Між друкованим з'єднуючим контактом роз'єму і краєм фаски повинна бути відстань не менша 0.8 мм.

11. Креслення друкованої плати треба виконувати в масштабі 1:1; 2:1; 4:1; 5:1; 10:1, якщо крок координатної сітки 2,5 мм і не менше 4:1, якщо крок 0,5 мм (додатковий крок).

12. Над основним написом розміщують технічні вимоги, згруповані в такій послідовності:

а) спосіб виготовлення плати;

б) позначення матеріалу провідникового шару чи ізоляційних ділянок і товщина шару;

в) крок координатної сітки;

г) відхилення, що допускаються : обрисів провідників, контактних площадок та

інших друкованих елементів від заданих кресленням;

д) ширина друкованих провідників;

є) найменша відстань між провідниками;.

ж) вимоги до розмірів і зміщення контактних площадок;

з) вказівки про покриття;

і) вказівки про маркірування і клеймування.

13. На кресленнях друкованих плат допускається:

- наносити позиційні позначення електро- і радіоелементів;

- вказувати сторону встановлення навісних елементів надписом, який розміщують над зображенням;

- розміщувати електричну принципову схему.

4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КРЕСЛЕННЯ ДРУКОВАНОЇ ПЛАТИ

1. Креслення друкованої плати оформлюють згідно ГОСТ 2.417-78

На кресленні повинні бути види плати з друкованими провідниками і отворами.

2. На папері формату А3 накреслити рамку, обриси видів в масштабі 2:1 та основний напис. Передбачити місце для таблиці отворів і технічних вимог.

3. На аркуші "в клітинку" виконати ескізну компоновку сторони встановлення навісних елементів з урахуванням їх габаритних розмірів і правил встановлення.

4. Визначити габаритні розміри плати з урахуванням табл. 2.

5. Накреслити контур плати. Нанести габаритні розміри і прямокутну координатну сітку з кроком 2,5 мм (в масштабі 2:1 - 5 мм). Сітка визначає положення контактних і монтажних отворів, а також друкованих провідників та інших елементів. Вузлом координатної сітки називають точку перетину її ліній. Крок координатної сітки - відстань між її сусідніми лініями в мм.

6. Пронумерувати шрифтом 3,5 лінії координатної сітки, приймаючи за початок координат центр крайнього лівого отвору із сторони друкованого монтажу, чи лівий нижній кут плати.

7. Накреслити чотири кріпильних отвори діаметром 3,5 мм (в масштабі 2:1 - 7 мм) і нанести розміри - відстані між осями отворів, координати лівого нижнього отвору та його діаметр.

8. Контактні і монтажні отвори умовно накреслити у вигляді однакових кіл діаметром 1,5 мм (в масштабі 2:1 - 3 мм). Якщо центри отворів не знаходяться в вузлах координатної сітки плати, то їх зображують з розмірами на виносному елементі (рис. 10). Діаметри отворів зображують умовними позначеннями згідно рис. 7 і їх дійсні розміри записують в таблицю на рис. 5. Навісні елементи (резистори, конденсатори, транзистори, мікросхеми) мають виводи. Діаметри отворів на платі під виводи роблять більшими. Необхідно для елементів схеми, вказаних в завданні в додатку

Таблиця 4 Резистори

Тип

резистора

Границі номінального опору

Номі-

нальна

потуж-

ність

Габаритні розміри, мм,

не більше

Відстань між отворами при кроці сітки,

l, мм

№ рисунка

D

L

d

1.25

2.5

ВС-0.125а

10 Ом-1мОм

0.125

2.7

7.3

0.7

1 2.5

12.5

11

ОСВС-0.125

BC-0.25а

27 Ом-2.2мОм

0.25

2.4

16

0.9

20

20

ОСВС-0.25а

27 Ом-3 мОм

0.25

5.5

16

0.9

20

20

ВС-0.5а

27 Ом-10 мОм

0.5

26

30

30

ОСВС-0.5а

ВСЕ-0.25

27 Ом-240мОм

0.25

5.3

23.7

0.9

28.7

30

ВСЕ-0.5

0.5

34

38.7

40

ОСМГП

100 Ом-5.1 мОм

0.5

14

30

1.1

35

35

13

ОС МГП

8.2 Ом-3 мОм

0.125

2

5.8

0.6

10

10

11

МЛТ-0.125

8.2 Ом-2.2мОм

0.125

2.2

6

0.7

10

10

МЛТ-0.25

8.2 Ом-3 мОм

0.25

3

7

0.7

12.5

12.5

МЛТ-0.5

8.2 Ом-5.1 мОм

0.5

4.2

10.8

0.9

15

15

МЛТ-1

8.2 Ом-10 мОм

1

6.6

13

0.9

17.5

17.5

МЛТ-2

8.2 Ом-10мОм

2

8.6

18.5

1.1

22.5

22.5

МЛТ-2

15Ом-1000 мОм

-

5.5

43

0.6

47.5

47.5

12

ОСКВМ

15 мОм-100 мОм

-

5.5

43

0.6

47.5

47.5

С5-5-1

1 О13 мОм

1

6.15

20

0.9

26.5

27.5

11

Рисунок 20 - Діод КД522

Рисунок 22 - Стабілітрони Д808, Д814А, Д818А,В,Г

Рисунок 25 - Транзистор КП303А

Рисунок - 26 Транзистори П28, КТ503Д, КТ3107В

Рисунок 27 - Транзистор КТ208К

Рисунок 29 - Транзистор 1Т311А

Рисунок 34 - Мікросхеми К554СА3А,Б

Рисунок 35 - Мікросхема К142ЕН2Б

9. У відповідності з електричною принциповою схемою накреслити друковані провідники, умовно зображені суцільною потовщеною лінією (в масштабі 2:1 - 2мм).

10. Нанести позиційні позначення електро- і радіоелементів (R1 і т.ін.), умовні позначення виводів напівпровідникових пристроїв (Б, К, Е, +), нумерацію вихідних контактів. Позиційне позначення кожного елемента наносити по можливості між його монтажними отворами. Позначення Б, К, Е, + наносити біля відповідних монтажних отворів.

11. Нанести позначення шорсткості поверхні.

12. Написати технічні вимоги.

13. Виконати основний напис.

Зразок оформлення креслення друкованої плати наведено в додатку Д.

5. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ СКЛАДАЛЬНОГО КРЕСЛЕННЯ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ

Складальне креслення друкованої плати при мінімальній кількості зображень повинно давати повну уяву про розташування і виконання всіх друкованих і навісних елементів та деталей. Складальне креслення виконують відповідно вимогам ГОСТ 2.109-73, з урахуванням вимог ГОСТ 2.413-72. Конструкції навісних елементів викреслюються у вигляді спрощених зображень, яким надасться літерно-цифрове позиційне позначення відповідно електричній принциповій схемі, за якою виконують електричний монтаж плати. На складальному кресленні друкованої плати потрібно вказати номери позицій всіх складових частин, габаритні і приєднувальні розміри, мають бути відомості про способи приєднання навісних елементів до друкованої плати (додаток Е).

В технічних вимогах складального креслення повинні бути посилання на документи (ГОСТ, ОСТ, ДСТУ), які встановлюють правила підготовки та закріплення навісних елементів, відомості про припій.

Обов'язковим конструкторським документом, який додається до складального креслення друкованої плати, є специфікація, оформлена у вигляді таблиці за правилами ГОСТ 2.108-68. При записі в специфікацію складальних частин, які є елементами електричної принципової схеми, в графі "Примітки", вказують літерно-цифрові позиційні позначення цих елементів (додаток Ж).

6. ПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Поняття друкованої плати та друкованого монтажу. Особливості друкованого монтажу.

2. Поняття друкованої плати та її конструктивні особливості.

3. Односторонні та двосторонні друковані плати.

4. Матеріали, що використовуються для виготовлення друкованих плат.

5. Методи виготовлення друкованих плат.

6. Види отворів на друкованій платі. Контактні отвори. Правила зображення контактних отворів на робочому кресленні плати.

7. Види отворів на друкованій платі. Монтажні отвори. Правила зображення монтажних отворів на робочому кресленні плати.

8. Види отворів на друкованій платі. Монтажні отвори. Правила вибору діаметрів монтажних отворів.

9. Види отворів на друкованій платі. Кріпильні отвори. Правила зображення кріпильних отворів на робочому кресленні плати.

10. Основні правила виконання топологічного креслення струмопровідного рисунка плати.

11. Розміри друкованих плат. Правила визначення габаритних розмірів плати.

12. Поняття координатної сітки. Координатна сітка в полярній та прямокутній системі координат. Правила вибору кроку координатної сітки.

13. Друковані провідники. Правила зображення друкованих провідників на робочому кресленні плати.

14. Основні вимоги до розміщення навісних елементів на платі. Мінімальні розміри відстаней між електрорадіоелементами.

15. Зміст та порядок виконання робочого креслення друкованої плати.

16. Основний напис, технічні вимоги та позначення шорсткості поверхні на робочому кресленні плати.

17. Основні правила виконання складального креслення друкованої плати.

18. Поняття специфікації та основні правила заповнення специфікації до складального креслення друкованої плати.

ДОДАТОК

Варіанти індивідуальних завдань (продовження)

Варіанти індивідуальних завдань (продовження)

Поз. позн.

Найменування

Кіл.

Примітки

C1

Конденсатор МБМ-160В-0.25 мкФ+10%

1

Табл. 6

R1,R2

Резистор МЛТ-0.5-680 Ом+10%

2

Табл. 4

VT1-VT4

Транзистор МП26

4

Рис. 28, 30

Варіанти індивідуальних завдань (продовження)

Поз. позн.

Найменування

Кіл.

Примітки

Конденсатори МБМ

С1,С2

МБМ-500В-0.5 мкФ+10%

2

Табл. 6

С3

МБМ-750В-0.25 мкФ+10%

1

Табл. 6

Резистори МЛТ ГОСТ 7113-77

R1,R2

МЛТ-0.125-1.2 кОм+10%

2

Табл. 4

R3,R4

МЛТ-0.125-780 Ом+10%

2

Табл. 4

R5

МЛТ-0.125-4.7 кОм+10%

1

Табл. 4

VT1

Транзистор КТ 3102Е

1

Рис.31,33

Варіанти індивідуальних завдань (продовження)

Поз. позн.

Найменування

Кіл.

Примітки

C1

Конденсатор К50-6-1-15В-10 мкФ+10%

1

Табл. 5

DA1

Мікросхема К554СА3А

1

Рис. 34, 36а

Резистори МЛТ ГОСТ 7113-77

R1,R4

МЛТ-1-100 кОм+10%

2

Табл. 4

R2,R3

МЛТ-0.5-24 кОм+10%

2

Табл. 4

VD1

Діод Д207

1

Рис. 18

Варіанти індивідуальних завдань (продовження)

Поз. позн.

Найменування

Кіл.

Примітки

C1,C2

Конденсатор КЛС-1-М75-10 пФ+10%

2

Рис.16, l=15 мм

Резистори МЛТ ГОСТ 7113-77

R1

МЛТ-0.125-6.8 кОм+10%

1

Табл.4

R2

МЛТ-0.125-2.2 кОм+10%

1

Табл.4

R3

МЛТ-0.125-470 Ом+10%

1

Табл.4

R4

МЛТ-0.125-4.7 кОм+10%

1

Табл.4

VT1

Транзистор КТ 3102Е

1

Рис. 31, 33

Поз. позн.

Найменування

Кіл.

Примітки

Конденсатори КЛС

C1

КЛС-1-М75-10 пФ+10%

1

Рис.16, l=15 мм

C2,C3

КЛС-1-М75-5.1 пФ+10%

2

Рис.16, l=15 мм

C4,C5

КЛС-1-М75-47 пФ+10%

2

Рис.16, l=15 мм

Резистори МЛТ ГОСТ 7113-77

R1,R3

МЛТ-0.125-680 Ом+10%

2

Табл. 4

R4

МЛТ-0.125-300 Ом+10%

1

Табл. 4

R2,R5

СП4-1а-4.7 кОм+10%

2

Рис. 37

Варіанти індивідуальних завдань (продовження)

Поз. позн.

Найменування

Кіл.

Примітки

Конденсатори К50-6

C1,C2

К50-6-1-15В-30 мкФ+10%

1

Рис. 14

VD1

Світлодіод АЛ307Б

1

Рис. 38

Резистори МЛТ ГОСТ 7113-77

R1

МЛТ-0.125-750 кОм+10%

1

Табл. 4

R2

МЛТ-0.125-13 кОм+10%

1

Табл. 4

R3

МЛТ-0.125-620 Ом+10%

1

Табл. 4

R4

МЛТ-0.125-68 Ом+10%

1

Табл. 4

Транзистори

VT1,

KT3102В

1

Рис. 31, 33

VT2

KT3107В

1

Рис.26

Поз. позн.

Найменування

Кіл.

Примітки

C1

Конденсатор МБМ-250В-0.025 мкФ+10%

1

Табл. 6

R1

Резистор СП4-1а-39к+10%

1

Рис. 37

R2

Резистор МЛТ-0.125-680 Ом+10%

1

Табл. 4

VT1

Транзистор КТ117А

1

Рис. 24

HL1

Світлодіод АЛ307Б

1

Рис. 38

VT1

Транзистор КТ503Д

1

Рис. 26

VT2

Транзистор МП16А

1

Рис. 28, ...


Подобные документы

  • Дослідження конструктивних особливостей об'єкту будівництва. Технологія виконання процесу будівельних робіт. Матеріально-технічне забезпечення. Розрахунок об’ємів цегляної кладки. Визначення необхідних характеристик крана. Калькуляція заробітної плати.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 02.10.2014

  • Визначення трудомісткості, тривалості опоряджувальних робіт, складу ланок та бригади робітників. Організація й технологія виконання робіт, вимоги до їх якості та приймання. Калькуляція витрат праці та визначення заробітної плати. Заходи з техніки безпеки.

    курсовая работа [121,3 K], добавлен 08.10.2014

  • Асоціативний кущ та елементи присадибної ділянки. Приклад арабської, української і єврейської садиби. Вигляд американського ранчо. Сучасне обладнання української забудівлі. План та макет садиби, її ландшафтний дизайн, оформлення навколишньої території.

    презентация [22,5 M], добавлен 04.02.2014

  • Розробка технологічного забезпечення та нормування точності геометричних параметрів конструкцій багатоповерхових каркасно-монолітних будівель. Розвиток багатоповерхового будівництва за кордоном. Рівень геодезичного забезпечення технологічного процесу.

    автореферат [30,3 K], добавлен 11.04.2009

  • Планувальна організація території міста. Види проектної документації. Схеми районного планування. Розробка графічних і текстових матеріалів. Склад графічного матеріалу проекта районного планування. Розробка генерального плану міста і його основні етапи.

    реферат [22,1 K], добавлен 25.12.2010

  • Аналіз зовнішнього простору пляжної території та прийоми формоутворення засобів відпочинку. Класифікація та основні компоненти ландшафту. Функціональне зонування компонентів санаторію. Озеленення території. Формування засобів світлового оформлення.

    дипломная работа [9,5 M], добавлен 03.03.2015

  • Визначення додаткових умовних параметрів до загальної принципової схеми водовідведення міста. Загальний перелік основних технологічних споруд. Розрахунок основних технологічних споруд, пісковловлювачів, піскових майданчиків та первинних відстійників.

    курсовая работа [467,0 K], добавлен 01.06.2014

  • Аналіз послідовності робіт по підсиленню фундаментів в лесових ґрунтах. Вибір засобів механізації. Розробка технології підсилення стовпчастого фундаменту буроін’єкційними палями і ростверком. Калькуляція затрат праці і заробітної плати на 1 елемент.

    контрольная работа [437,5 K], добавлен 06.02.2016

  • Організація й технологія виконання робіт по зведенню каркаса будинку й монтажу конструкцій. Здійснення контролю якості. Матеріально-технічні ресурси. Калькуляція витрат праці машинного часу і заробітної плати. Розрахунок техніко-економічних показників.

    курсовая работа [620,0 K], добавлен 21.11.2010

  • Визначення нормативної тривалості будівництва. Вибір методів виконання основних робіт. Розрахунок основних параметрів робіт по будівельному майданчику в цілому. Аналіз раціональної черговості об’єкта. Календарний план будівництва промислового комплексу.

    курсовая работа [149,5 K], добавлен 22.02.2022

  • Організація та технологія будівельного процесу. Розбивка дому на загарбки та яруси. Чисельно-кваліфікаційний склад бригад робітників. Калькуляція заробітної плати. Графік виконання робіт і графік руху трудових ресурсів. Схема операційного контролю якості.

    курсовая работа [537,1 K], добавлен 25.02.2014

  • Конструктивна характеристика греблі, склад і об’єми будівельно-монтажних робіт. Технологія виконання земельних робіт, калькуляція трудових витрат і заробітної плати. Охорона праці і техніка безпеки при виконанні робіт з будівництва земляної греблі.

    курсовая работа [368,2 K], добавлен 20.04.2016

  • Правила складання кошторисної документації (її склад та види) та визначення базисної і розрахункової кошторисної вартості будівництва. Єдині середні кошторисні ціни призначені для визначення базисної кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт.

    реферат [24,6 K], добавлен 18.12.2010

  • Основні проектні рішення системи водопостачання будинку. Визначення розрахункових витрат води. Побудова аксонометричної схеми внутрішнього водопроводу. Трасування внутрішньої каналізаційної мережі. Визначення діаметрів трубопроводів каналізації.

    курсовая работа [263,0 K], добавлен 01.07.2015

  • Поняття греблі, її основні характеристика, призначення. Роль греблі у вирішенні водогосподарських питань. Розрахунки гідрографічних характеристик. Агротехнічні особливості водозбору. Визначення відмітки гребня дамби, конструювання поперечного профілю.

    курсовая работа [273,0 K], добавлен 20.12.2013

  • Визначення обсягу земляних робіт. Розподіл земляних мас по площадці. Розрахунок тривалості різання та переміщення ґрунту для двох варіантів механізації процесу. Вибір способу виконання робіт і комплектів машин, визначення тривалості виконання робіт.

    курсовая работа [484,2 K], добавлен 16.08.2014

  • Розробка проектно-технічної документації на будівництво кондитерського цеху: визначення об'ємів земляних і будівельно-монтажних робіт, розрахунок капітальних вкладень на виготовлення металевої конструкції колони, оцінка економічної ефективності проекту.

    дипломная работа [5,4 M], добавлен 21.06.2011

  • Кінематичний аналіз заданої системи та визначення кількості невідомих методу переміщень. Визначення елементів матриці коефіцієнтів і вектора вільних членів канонічних рівнянь методу переміщень. Побудова епюр внутрішніх зусиль та деформованої схеми рами.

    контрольная работа [1,3 M], добавлен 15.04.2010

  • Характеристика міста та обґрунтування принципової схеми систем водопостачання. Схема розподілу води, розрахунок та конструкція основних елементів. Планування структури і організація керування системою водопостачання. Автоматизація роботи насосної станції.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 01.09.2010

  • Визначення параметрів робіт зі зведення каркаса об’єкта. Технологія будівництва підземної та надземної частини головного корпусу заводу потоковим методом. Розрахунок варіантів потокового виконання робіт. Проектування приоб’єктних зон монтажних кранів.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 11.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.