Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Кафедра промислового та цивільного будівництва

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

з дисципліни: “Основи та фундаменти будівель і споруд”

на тему: ФУНДАМЕНТИ ГОТЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ

Студента

Бездітний І.

Керівник

Блащук Н.В.

м. Вінниця - 2013 рік

Зміст

Вступ

1. Підготовка даних для проектування фундаментів

1.1. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика

1.2 Збір навантажень на фундамент

2. Проектування фундаменту мілкого закладання

2.1 Вибір глибини закладання фундаменту

2.2 Підбір розміру підошви фундаменту

2.3 Розрахунок осідання фундаменту

3. Проектування фундаменту у варіанті з забивних призматичних паль

3.1 Вибір довжини і марки палі

3.2 Визначення осідання фундаменту на забивних палях

4. Проектування фундаменту у варіанті з набивних паль

4.1 Визначення несучої здатності і потрібної кількості паль

5. Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів на перехресті осей 13 та I/J

5.1 Фундамент мілкого закладання

5.2 Фундамент на забивних палях

5.3 Фундамент на бурових палях

Висновок

Література

Анотація

Вступ

Найбільш відповідальною частиною будь-якої будівлі є фундаменти, розрахунку, проектуванню та зведенню яких приділяється велика увага. Фундамент - це конструкція, призначена для передачі навантажень від надземної частини будівлі або споруди на ґрунтову основу (штучну або природну). Фундамент повинен відповідати вимогам міцності, стійкості, довговічності, технологічності влаштування і економічності.

Через надмірну деформацію фундаментів, прогин або вигин може виникнути перекіс будівлі або споруди; крени фундаменту; кручення фундаменту. Якщо фундамент виключається з роботи, то будівля руйнується. Тому при проектуванні намагаються врахувати якомога більше факторів, що впливають на їх роботу.

Надійність основ і фундаментів і здешевлення робіт по їх влаштування в значній мірі залежать від вміння вірно оцінювати властивості ґрунтів в основах і їх сумісну роботу з фундаментами і наземними конструкціями, які деформуються, від раціональності вибраних типів основ і фундаментів і їх розмірів, від якості виконання цих робіт.

Основна мета курсового проекту полягає в тому, щоб запроектувати більш економічний варіант фундаменту із всіх можливих для заданої будівлі і ґрунтових умов, а також набути проектних навиків та інженерного мислення в проектування фундаментів та їх основ.

1. Підготовка даних для проектування фундаментів

1.1. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика

Проектування фундаментів здійснюється після детального вивчення фізико-механічних характеристик грунтів (таблиця 1), що отримані за результатами інженерно-геологічних вишукувань.

Рослинний шар - 0,3-0,6 м;

Cуглинок з включення гравію - 2,7-3,1 м;

Супісь з включеннями гравію - 2,1-2,5 м;

Суглинок- необмеж

Рівень грунтових вод 13,0 м від поверхні планування.

Рисунок. 1 Графік випробування супісі штампом

1.2 Збір навантажень на фундамент

Збір навантажень здійснюємо для найбільш навантаженої колони на перехресті осей 13 та I/J. Навантаження збираємо в рівні його обрізу.

Корисне навантаження на перекриття цокольного поверху приймаємо як для кафе, ресторанів, їдалень 3 кПа.

Коефіцієнт поєднання корисних навантажень на перекриття



У таблиці 2 показаний розрахунок навантажень на фундамент під середній пілон будівлі по осі В, 2. Навантаження збираємо на фундамент в рівні його обрізу.

Таблиця 2 - Навантаження на фундамент під колону на перехресті осей 13 та I/J

Найменування навантаження і формула підрахунку	Хe, кН	fm	Хm, кН
1 Постійні вертикальні навантаження Вага колони 0,4х0,4х11,3х25 1. Вага плит перекриття 0,25х87.75х25 2. Вага конструкції підлоги · керамічна плитка18•0,02 0,36 кН; · розчин церезіт 20•0,02 0,40 кН; · цементна стяжка 20•0,04 0,80 кН; Разом 1,56 кН. 1.26х24 3. Вага конструкції підлоги ( покрівля ) · тротуарна плитка 20•0,04 0,8 кН; · розчин церезіт 20•0,03 0,6 кН; · гідроізоляція 20•0,005 0,1 кН; · утеплювач 1,6•0,15 0,24 кН; · цементна стяжка 20•0,03 0,6 кН; Разом 2,34 кН. 2,74х63,75 Всього: 2.Змінні вертикальні навантаження 1. Корисне навантаження на перекриття 87.75x3x0.73 2. Навантаження від перегородок 87.75х0.5 Всього:	45,2 526.5 37.44 149.18 713.12 192,17 43,87 236.04	1,1 1,1 1,3 1,3 1,2 1,1	49,72 579.15 48.67 193.93 821.75
			230.6 48.25 278,85

Найбільш несприятливим сполученням навантажень для фундаменту буде їх сума з урахуванням коефіцієнтів сполучень.

Враховуючи також коефіцієнт надійності за призначенням (гn=0,95) маємо:

Ne = (УNiпост. + 0,9УNiтим.корот.+ 0,95УNiтим.трив.)гn= (713,12+0,9х192,17+0,95х43,87)х0,95 = 863,3 (кН);

Nm =(УNiпост. + 0,9УNiтим.корот.+ 0,95УNiтим.трив. )гn= (821,75+0,9x230,6+0,95х48,25)х0,95 = 1072,8 (кН).

2. Проектування фундаменту мілкого закладання

2.1 Вибір глибини закладання фундаменту

Під колону улаштовуємо стовбчастий монолітний залізобетонний фундамент.

Глибину закладання фундаменту призначаємо з таких міркувань.

1. Навантаження на фундамент Nе = 863,3 кН, тому глибину закладання необхідно прийняти не менше 0.75 м нижче підлоги підвалу.

Рисунок 2 - Положення фундаменту у грунті

2. Конструктивне рішення фундаменту відмітка підлоги підвалу -6,55м, глибина закладання, прийнята з конструктивних умов - 8,3м , при проектуванні фундаменту на природній основі забезпечує занурення підошви фундаменту у несучий шар, на 0,5м. Положення фундаменту у ґрунті показане на рисунку 2

3. Прийнята глибина закладання перевищує глибину промерзання на території, яка складає 0,9 м.

4. Відмітка рівня ґрунтових вод нижче відмітки підошви фундаменту, отже рівень ґрунтових вод не впливає на глибину закладення фундаменту.

2.2 Підбір розміру підошви фундаменту

1) Обчислюємо необхідну площу фундаменту:

В першому наближенні попередньо приймаємо:

Тоді розмірі підошви фундаменту: b=3,2 м, l=3,2м, А=10,24м2

Обчислимо розрахунковий опір основи:

де Мг, Мq, Мс - коефіцієнти [12 табл.44].

, тоді:

; умова виконується.

Так як фундамент запроектовано із значним запасом, то робимо перерахунок

;

Тоді розмірі підошви фундаменту: b=1,8 м, l=1,8м, А=3,24м2.

; умова виконується.

Остаточно приймаємо розміри підошви фундаменту мілкого закладання:

l =1,8м, b=1,8 м, А=3.24м2. Розмір підошви фундаменту прийнятий з запасом.

Підбір розмірів підошви фундаментів на перехресті осей 13 та I/J за допомогою ЕОМ

Вихідні дані

1. с=23кПа

2. =22?

3. Nn=863.3кПа

4. Мnх=0кН?м

Мnу=0кН·м

5. d1=1,75м

6. dв=6.55

7. k=1

8.

9.

10. l/b=1

11. 1-стовпчастий фундамент

12. 1-показн. ступеня відповідальності

13. 0,м- початкова ширина фундамента.

Результати підбору розмірів підошви фундаменту за допомогою ЕОМ приведені в додатку Б

2.3 Розрахунок осідання фундаменту

Тиск під підошвою фундаменту

уzg,0 - тиск від власної ваги ґрунту в рівні підошви фундаменту від рівня підлоги підвалу.

уzg,0 = 1,7517,6 = 30,8 (кПа);

уzy,0 - тиск від власної ваги ґрунту в рівні підошви фундаменту від рівня природного рельєфу.

уzy,0 = 16,00,45+19,22,9+18,72,3+17,62,65= 152.5 (кПа);

Розбиваємо ґрунтову товщу на шари 0,2b = 0,32 м.

У результаті розрахунків, приведених у таблиці 3, осідання фундаменту на перехресті осей 13 та I/J. S= 2.8 см.



Рисунок 3 Визначення осідання методом пошарового підсумовування.

Осідання становить S=2,8см<Su=15cм [11], що є в межах допустимого значення осадки для заданої будівлі. Отже, розміри підошви фундаменту мілкого закладання достатні. Всі послідуючі розрахунки і конструювання ведемо по таким розмірам l =1,8м, b=1,8 м.

3. Проектування фундаменту у варіанті з забивних призматичних паль

3.1 Вибір довжини і марки палі

Глибину закладення ростверку приймаємо з конструктивних вимог ? d=1,0м.

Приймаємо палю марки С7-30. Схема розташування палі показана на рисунку 3.1

Визначення несучої здатності забивної палі по осі 13

Несучу здатність палі визначаємо за формулою:

,

де гс = 1, гcR = 1, гcf = 1, [3, табл. 43];

R = 11460 кПа, [1, табл. 4.5];

А = 0,3·0,3 = 0,09 м2;

u = 4·0,3 = 1,2м.

Для визначення розрахункового опору ґрунту по боковій поверхні палі розділимо ґрунтову товщу на шари товщиною не більше 2 м (рисунок 4). Обчислення виконуємо в таблиці 4

Таблиця 4 Визначення несучої спроможності палі по боковій поверхні

Hi, м	f1i, кПа	hi, м		f1ihi, кН/м	, кПа		, °	, кПа	f2i, кПа	f2ihi, кН/м
8.5	63	2	0.6	75,6	47,88	0,37	19,13	15,3	47,88	57,46
10.5	66	2	0.6	79,2	55,13	0,37	19,13	15,3	55,13	66,16
12.25	68.5	1,5	0.6	61,65	61,46	0,37	19,13	15,3	61,46	55,31
13,5	70	1	1	70	65,13	0,37	19,13	15,3	65,13	65,13

=286,45 =244,06

кН;

кН.

Розрахункове навантаження, яке може бути передане на палю з умов несучої спроможності ґрунту:

.

Необхідна кількість паль у кущі:

Рисунок 4 Проектування пальових фундаментів

Підготовка даних для розрахунку кількості паль за допомогою ЕОМ:

1. d=0,3м

2. d=0,3м

3. IL=0

4. 0

5. 0

6. 1

7. dп =14м

8. dрост.=7,5м

9. 1

10. 0

11. 1кН/м3

12.

13. 1

14. 1

15.

16. N=1072,8кН

Результати розрахунку за допомогою ЕОМ приведені в додатку В.

За результатами розрахунку на ЕОМ що необхідно 1,13 паль в кущі, однак з врахуванням власної ваги паль, їх кількість становитиме:

приймаємо n=2 шт.

Розмістимо палі у ростверку так, як показано на рисунку 5.

Рисунок 5 Схема розташування паль у ростверку

Виконаємо перевірку розрахункових навантажень на крайні палі:

,

де ;

=1072,8 кН;

Вага палі Gпалі = 0,32·6,5·25,0·2·1,1 = 32,2 (кН).

Вага ростверку до відмітки планування, що приходиться на одну палю, Gр = 1,8 ·0,5·1·20·1,1·= 18 (кН). Загальне максимальне розрахункове навантаження на одну палю

Отже, несуча здатність паль при обраному їх розташуванні забезпечена.

3.2 Визначення осідання фундаменту на забивних палях

І. Визначення осідання як для умовного фундаменту мілкого закладання

Осідання пальового фундаменту визначається шляхом перетворення його на умовний фундамент мілкого закладання.

Розміри ростверку в плані по зовнішнім граням крайніх паль

l' = 1,5; b' =0,3м;

Розміри умовного фундаменту в площині нижніх кінців паль

Приймаємо умовний фундамент розмірами 2,8х1,6м.

-обчислимо вагу паль:

-обчислимо вагу ростверку:

-знайдемо об'єм умовного фундаменту:

-знайдемо об'єм паль:

-знайдемо об'єм ростверку з грунтом на уступах:

-обчислимо об'єм грунту між палями:



Знайдемо усереднене значення питомої ваги грунту від поверхні до глибини закладання паль:

;

Обчислимо вагу ґрунту, що знаходиться в просторі між палями:

Тиск по підошві умовного фундаменту

Розрахунковий опір грунту основи умовного фундаменту

Mг,=0,66; Mq=3,65; Mc=6,24 - [3, табл. 44].

уzg,0 - тиск від власної ваги ґрунту в рівні підошви фундаменту

від рівня підлоги підвалу .

уzg,0 = 1,7517,6 = 30,8 (кПа);

уzy,0 - тиск від власної ваги ґрунту в рівні підошви фундаменту від рівня природного рельєфу.

уzy,0 = 16,00,45+19,22,9+18,72,3+17,68.3+9,33= 253.7 (кПа);

Розбиваємо ґрунтову товщу на шари 0,2b = 0,32 м.

УSi=0,0126м

S=1.26см<Su=15cм. Отже, осідання в межах норми.

ІІ. Визначення осідання шляхом розв'язання задачі про переміщення стержня в пружному півпросторі

Вага ростверку з грунтом на його уступах

Gр = 1•20 = 20 (кН).

Середнє навантаження на палю

Середнє значення коефіцієнта Пуасона в межах напруженої зони

Граничний опір палі

Навантаження на палю на межі пропорційності



Рисунок 6 Схема до розрахунку осідання пальового фундаменту як умовного фундаменту мілкого закладання

Модуль деформації грунту під нижнім кінцем палі в межах одного діаметру вище і чотирьох діаметрів нижче позначки нижнього кінця палі

Ер = 15,5 МПа.

Осереднений у межах довжини палі модуль деформаціі грунтової основи. будівельний майданчик фундамент осідання

Відношення усереднених модулів деформації під нижнім кінцем і в межах бічної поверхні палі

Приведений радіус палі

Модуль деформації матеріалу палі при класі бетону С16/20

Е0 = 24500 МПа.

Коефіцієнт, що визначає частину навантаження, яка передається нижнім кінцем (за таблицею П.1.2 [4] в залежності від r та kE)

b = 0,0676.

Коефіцієнт умов роботи грунту вздовж бічної поверхні палі за табл. П.1.5 [4] kf = 1,4.

Коефіцієнт умов роботи піщаного грунту під нижнім кінцем палі за табл. П.1.7 [4] kр = 6,07.

Приведений модуль деформації грунту

Коефіцієнт осідання (за таблицею П.1.1 [4] в залежності від r та kE)

с = 0,6598.

Пружна складова осідання палі

Осідання одиночної палі

Визначимо осідання куща з 2 паль, взявши за основну одну з середніх паль.

а1 = 1,2 м - 1 шт.

Визначаємо коефіцієнти впливу сусідніх паль за табл. П.1.3 та П.1.4 [4] в залежності від приведеної відстані

Осідання середньої палі від одиничного навантаження на j-ту палю у фундаменті визначаємо за формулою

Для відповідних паль

Осідання пальового куща з 6 паль

Допустиме значення осідання для будівель із залізобетонним каркасом Su = 15 см [9].

Умова S= 0,531 см < Su= 15 см виконується.

4. Проектування фундаменту у варіанті з набивних паль

4.1 Визначення несучої здатності і потрібної кількості паль

Приймаємо бурову палю діаметром 0,8м без уширення, довжиною 9,5м. Паля утворюється без виймання грунту шляхом забивання труби з закритим нижнім кінцем.

Схема розташування палі показана на рисунку 7.

Несуча спроможність палі обчислюємо за формулою :

,

де гс = 1; гcR = 1; гcf =0,7 [3, табл. 43];

;

;

[1, табл. 4.5];

Для визначення розрахункового опору ґрунту по боковій поверхні палі розділимо ґрунтову товщу на шари товщиною не більше 2 м (рисунок 7). Обчислення виконуємо в таблиці 6

Таблиця 6 Визначення несучої спроможності палі по боковій поверхні

№ шару	Ні, м	hі, м	fі, кПа		fihi, кН/м
1	8.5	2	63	0.7	88.2
2	10.5	2	66	0.7	92.4
3	12.5	2	68.5	0.7	95.9
4	14.5	2	71	0.7	99.4
5	16.25	1.5	74	0.7	77.7

У=453.6

Допустиме навантаження на палю з умови несучої спроможності палі по ґрунту

.

Необхідна кількість буронабивних паль:

приймаємо 1шт.

Виконаємо перевірку розрахункових навантажень з врахуванням власної ваги палі:

- обчислимо вагу палі:

- обчислимо вагу ростверку з ґрунтом на його уступах:

,

.

Отже, умова виконується.



Рисунок 7Схема розташування бурової палі у грунті

Рисунок 8 Розташування набивної палі у ростверку

Підготовка даних для розрахунку кількості паль за допомогою ЕОМ:

1. d=0,8м

2. d=9.5м

3. IL=0

4.

5. 1

6. 1

7. Н=17м

8. dрост.=7.5м

9. =1

10. 1

11. 1

12.

13. 1

14. 1

15.

16. N=1072.8кН

Результати розрахунку за допомогою ЕОМ приведені в додатку Г.

5. Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів на перехресті осей 13 та I/J

Визначення обсягів робіт для виконання варіантів фундаментів

Виконаємо техніко-економічне порівняння фундаментів під колону, які розроблені в трьох варіантах, і по найменшій кошторисній вартості та найменшим трудовитратам будівельників і машиністів виберемо основний варіант фундаменту.

5.1 Фундамент мілкого закладання

Визначаємо об'єми робіт, які необхідно виконати для влаштування монолітного фундаменту під колону (рис.9). Під дану споруду викопуємо котлован, не враховуючи наявності підвалу. Даний грунт розробляється екскаватором типу драглайн або зворотна лопата.

Рисунок 9 Схема до розрахунку об'єму робіт по влаштуванню фундаменту мілкого закладання

Таблиця 7

№ п/п	Найменування роботи	Один. Вимір.	Формула підрахунку	Кількість
1. Фундамент мілкого закладання
1	Відкопування трашей	1000 м 3		26.72
2	Влаштування бетонної підготовки	м 3	Vб.п.=(1.8+0.2)0.1=0.4	0.4
3	Влаштування монолітного З/Б фундаменту	м 3	Vб=1.8•1.8•0.3+1.2•1.2•0.3+ +0.5•0.5•0.6=1.56	1.56
4	Кількість арматури	кг	Gа=Vб•0,007•8500= =1.56•0,007•8500=129.71	92
5	Зворотня засипка грунту	1000 м 3	Vзв. зас.= Vт - Vб- Vб.п =26.72-1.56- -0.4=24.76	24.76
	Ущільнення грунту у пазухах траншеї	100 м 3	Vущільн.= Vзв. зас.= 24.76	24.76

5.2 Фундамент на забивних палях

Визначаємо об'єми робіт, які потрібно виконати для влаштування фундаменту під металеву колону із забивних паль (рис. 4.10).

Рисунок 10 Схема до розрахунку об'ємів робіт по влаштуванню фундаментів з забивних паль

Об'єми робіт визначаємо в таблиці 8

Таблиця 8

2. Фундамент із забивних паль
1	Відкопування траншей	1000 м 3	Vт=(3.8+4.56)•0,5•(0.5+0.1)3.8=9.53	9.53
2	Занурення паль С8-35	м 3	0,32•6.5•2=1.17	1.17
3	Кількість паль	п.м	2•7=14	14
4	Влаштування бетонної підготовки	м 3	Vб.п.=(1.8+0,2)•(0.5+0,2)•0,1=0,14	0,14
5	Влаштування монолітного З/Б ростверку	м 3	Vр=1,8•0,5•0,5=0,45	0,45
6	Кількість арматури ростверку	кг	Gа=Vб•0,007•8500=0,45•0,007•8500= =26,77	26,77
7	Зворотня засипка грунту	1000 м 3	Vзв. зас.= Vт - Vб.п. - Vб = =9.53-0,14-0,45=9.04	9.04
8	Ущільнення грунту у пазухах траншеї	100 м 3	Vущільн.= Vзв. зас.=9.04	9.04

5.3 Фундамент на бурових палях

Визначимо об'єми робіт, які потрібно виконати для влаштування фундаменту під колону із бурових паль.

Рисунок 11 Схема до розрахунку об'ємів робіт по влаштуванню фундаментів з бурових паль

Визначення об'ємів робіт визначаємо в таблиці 9

Таблиця 9

3. Фундамент із бурових паль
1	Відкопування траншей	1000 м 3	Vт=(3+3.76)•0,5•(0.5+0.1)3.8=7.7	7.7
2	Влаштування паль БПВг	м 3	3,14?0,82/4?9,5=4,78	4,78
3	Кількість паль	п.м	9,5	9,5
4	Влаштування бетонної підготовки	м 3	Vб.п.=(1+0.2)0.1=0.144	0,144
5	Влаштування монолітного З/Б ростверку	м 3	Vб=1•1•0,5=0,5	0,5
6	Кількість арматури ростверку	кг	Gа=Vб•0,007•7850= =0,5•0,01•8500=29,75	29,75
7	Зворотня засипка грунту	1000 м 3	Vзв. зас.= Vт - Vб.п. - Vб = =7,7-0,144-0,5=7.06	7,06
8	Ущільнення грунту у пазухах траншеї	100 м 3	Vущільн.= Vзв. зас.=7,06	7,06

Кошториси складені за допомогою ЕОМ і приведені в додатку Д.

Отримані дані обчислень з таблиць визначення кошторисної вартості для фундаментів мілкого закладання, із забивних паль і бурових паль зводимо в таблицю 10

Таблиця 10 Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів

Тип фундаменту	Кошторисна вартість	Кошторисна трудомісткість
	грн.	%	люд-год	%
мілкого закладаня	2505	56	26	96
з забивних паль	3057	69	23	85
з бурових паль	4453	100	27	100

Порівнюючи ТЕП кожного варіанту фундаменту із таблиці 10 ми бачимо, що найбільш економічним є фундамент мілкого закладання під колону.

Висновок

В даному курсовому проекті було розглянуто три варіанти фундаментів під монолітну залізобетону колону. При техніко - економічному порівнянні кращим виявився фундамент мілкого закладання.

Глибина закладання фундаменту прийнята з врахуванням інженерно - геологічних та конструктивних умов 8,3м.

Ширина фундаменту b = 1,8м

Довжина фундаменту l=1,8м

Література

1. Основи і фундаменти будівель і споруд:ДБН В.2.1.-10:2009 - [Чинний від 2009-07-01].-К.: Мінбуд України, 2009.-105 с. (Національний стандарти України)

2. ДБН В.1.2.-2:2006 Навантаження і впливи. Мінбуд України, Київ, 2006. 59 с.

3. Пособие по проектированию оснований зданий и сооружений (к СниП 3.02.01-83) НИИОСП им. Герсеванова.-М.:Стройиздат,1986.-415с.

4. Основи і фундаменти будівель та споруд: ДБН В.2.1-10-2009. Зміна 1 - [Чинний від 2011-07-01]. - К.: Мінбуд України, 2011. - 55 с. - (Національні стандарти України).

5. Основания и фундаменты: Справочник/Под ред. Г.И.Швецова. -М.: Высшая школа, 1991. - 383 с.

6. Сваи и свайные фундаменты (справочное пособие). Н.С.Метелюк и др. Киев, „Будiвельник”, 1977. -256 с.

7. М.В.Берлинов, Б.А.Ягупов Примеры расчета основний и фундаментов: Учеб. для техникумов.-М.: Стройиздат,1986.-173с.

8. Методичні вказівки до курсового та дипломного проектування з основ та фундаментів для студентів спеціальності «Промислове та цивільне будівництво». Частина 1. Фундаменти мілкого закладання / [І.І. Ваганов, І.В. Маєвська, М.М. Попович] - Вінниця : ВНТУ, 2009 - 57с.

9. Методичні вказівки до курсового та дипломного проектування з основ та фундаментів для студентів спеціальності «Промислове та цивільне будівництво». Частина 2. Пальові фундаменти/ [І.І. Ваганов, І.В. Маєвська, М.М. Попович, Н. В. Блащук] - Вінниця : ВНТУ, 2010 - 77с.

Анотація

В даному курсовому проекті розглядається фундамент готельного комплексу в трьох варіантах: мілкого закладання, на забивних палях і на бурових палях. Проводиться техніко-економічне порівняння цих варіантів та вибирається найбільш економічний варіант фундаменту.

Вихідними даними для проектування є:

схема споруди;

геологічні та гідрогеологічні умови будівельного майданчика;

фізико-механічні характеристики ґрунтів.

Попередньо проводиться визначення відсутніх механічних та фізичних характеристик ґрунтів, визначається глибина закладання і розміри підошви фундаменту мілкого закладання та проводиться його розрахунок на осадку.

Для пальового фундаменту визначається глибина закладання ростверку, приймається марка та кількість паль в кущі, визначається їх несуча спроможність, конструюється ростверк та визначається осадка пальового фундаменту.

Графічна частина проекту виконана у відповідності з розрахунками, що виконані при проектування фундаменту під задану споруду.

Размещено на Allbest.ru

...