Організація будівельного виробництва

- тимчасові будівлі і споруди та установки (крім мобільних) розташовують на території не призначеній для забудови до закінчення будівництва,

- тимчасове будівництво на майданчику повинне бути мінімальним за рахунок використання для цієї мети постійних будівель, доріг і підземних комунікацій;

- тимчасові будівлі слід зводити з типових збірно-розбірних багаторазово використовуємих конструкцій;

- застосовувати інвентарні пересувні приміщення;

- виробничі установки і склади масових матеріалів повинні розташовуватись у місці їх найбільшого використання;

- приоб'єктні склади повинні розміщуватись в зонах роботи кранів і в безпосередній близькості від доріг.

Основоположні нормативні документи для розробки будгенпланів: БНіП 3.01.01-85 "Організація будівельного виробництва", БНіП 111-4-80 "Техніка безпеки в будівництві", БНіП ІІ-2-80 "Протипожежні норми проектування будівель і споруд", БНіП ІІ-4-79 "Природнє та штучне освітлення". БГП розробляють для різних стадій будівництва об'єкта (комплексу) та різного комплексу виконаних робіт (нульовий цикл) зведення наземної частини будівлі, оздоблювальні роботи).

БГП складається з графічної частини І розрахунково-пояснювальної записки. Графічна частина включає в себе: генплан майданчика (М 1:200 або 1:500) з нанесеними на ньому об'єктами, експлікацію тимчасових будівель і споруд, умовні позначення.

Розрахунково-пояснювальна записка до об'єктів БГП включає уточнені розрахунки потреби в матеріально-технічних ресурсах, уточнені рішення по вибору будівельних машин, типів тимчасових будівель та споруд, дороги, силової І освітлювальної мережі і т.д.

Склад БГП, послідовність проектування

Загальноплощадковий БГП проектують в такій послідовності: на основі зведеного календарного плану визначають потребу в трудових і матеріально-технічних ресурсах по етапам будівництва, на основі розрахунку потреби в ресурсах визначають види і обсяги тимчасових установок; наносять межі будівельного майданчика; визначають розташування елементів тимчасового будівельного господарства; наносять контури будівель та споруд, інженерні комунікації і дороги; на основі цих розробок виконують розстановку вантажопідйомних механізмів; визначають зони роботи кранів і небезпечні зони; виконують розрахунок складських площ і розміщення будівельних складів відкритого зберігання матеріалів; проектують внутрішньо майданчикові дороги, в т.ч. тимчасові; виконують розрахунок тимчасових адміністративно-господарських приміщень; розміщення ділянкових складів закритого зберігання матеріалів; розрахунок і проектування зовнішнього освітлення будівельного майданчика, визначають споживачів електроенергії, їх розміщення і потужність; виконують розрахунок та проектування мереж електроосвітлення будівельного майданчика; визначають споживачів тепла розраховують і проектують систему теплопостачання; визначають споживачів води, розраховують і проектують систему водопостачання, розраховують і проектують систему забезпечення будівельного майданчика стислим повітрям; проектують мережі зв'язку і диспетчеризації, а також огородження будівельного майданчика.

При проектуванні об'єктного БГП уточнюють вихідні дані і розрахунки (кількість робочих, площі складів і т.п.) і деталізують рішення загально площадкового БГП.

Проектування розміщення на будгенплані машин і механізмів; основні задачі, що рішають в процесі їх розміщення (прив'язки)

В процесі розробки БГП вирішують питання раціонального розміщення механізованих установок і монтажних кранів. Задачі цих установок:

- забезпечення безперебійної доставки на будівельний майданчик матеріалів і полуфабрикатів;

- забезпечення чіткої, ритмічної роботи кранів;

- забезпечення безпечних умов праці;

- зниження собівартості та трудомісткості робіт;

- скорочення часу на монтаж установок, кранів і влаштування шляхів до них.

При розміщенні механізованих установок керуються наступними принципами та вимогами. Якщо механізована установка обслуговує 2 об'єкта з однаковим споживанням приготовляємо™ матеріалу, вона може розташовуватися біля будь-якого з них, або в будь-якому місці між ними. При неоднаковому споживанні матеріалу, механізовану установку слід розташовувати біля об'єкту з більшим споживанням матеріалу. При обслуговуванні деяких об'єктів з різними обсягами споживання, механізовану установку розміщують біля об'єкта з більшим споживанням матеріалу. При значній кількості об'єктів споживачів місця вибору розраховуються.

Розташування осей підкранових шляхів

Розташування осей підкранових шляхів, а отже осей переміщення крану визначають по формулі:

L=R+r

L - мінімальна відстань від осі підкранового шляху до зовнішньої межі споруди або огородження підкранових шляхів;

R - радіус поворотної платформи або іншої найбільш виступаючої частини крана; r - мінімальна допустима безпечна відстань від виступаючої частини крана до будівлі (не менше 0,7м на висоті будівлі до 2м та 0,4м - на висоті більше 2м)

Розташування кранів поблизу котлованів і траншей

При розташуванні кранів поблизу котлованів і траншей розташування осі підкранових шляхів визначають згідно з БНіП Ш-4-80 і БН 78-79 в залежності від глибини котлованів і траншей і характеристики грунту по формулі:

L = l₁+l₂+l₃+l₄+l₅

L - відстань від осі підкранових шляхів до основи відкосу котловану;

l₁ = h_k·m_r - відстань від основи відкоса до бровки котлована (закладання відкоса);

l₂=0,4м;

l₃=(h_б + 0,05) m_б + 0,2 - відстань від основи відкоса баластної пршми до осі рельсу, що визначається в залежності від висоти баластного шару і характеристики матеріал а баласту т$;

1₄ = 1/2 довжини шпали;

1₅= 1/2 бази крана.

При виконанні продольної прив'язки довжину підкранових шляхів визначають по формулі:

L= l_кр+l_кс+2·l_тр+2·l_туп

l_кр- база крана;

1_КС - відстань між крайніми стоянками крана, що визначається графічним способом, в залежності від габаритів будівлі, вилетів і ваги монтуємих конструкцій;

І_тр - довжина тормозного шляху (не менше 1,5 м);

1_туп - відстань від кінця рельсу до тупику рівне 0,5 м.

Міn довжина складається з 2 ланок (25м).

Монтажна зона. Небезпечні зони

Монтажною зоною називають простір, в межах якого можливе падіння вантажу при встановленні і закріпленні елементів. Розміри зони в плані визначають параметром будівлі збільшеної на 7м при висоті будівлі до 20м і на 1.0м при висоті будівлі більше 20м. Складування матеріалів в межах монтажної зони заборонено.

Небезпечною зоною роботи крана називають простір, в якому можливе падіння вантажу при його переміщенні з врахуванням можливого розсіювання при падінні.

Для баштових кранів

Межу небезпечної зони визначають по формулі:

L_н.з= 2·b_max+l_max+2·l_б

b_max - максимальний робочий виліт гака крана;

l_max - довжина найбільшого переміщуємого вантажу,

l_б - додаткова відстань для безпечної роботи (БНіП ГО-4-80)

Для стрілових кранів

а) обладнаних пристроєм для утримання стріли небезпечну зону визначають по тій же формулі, де l_б приймається при висоті підйому вантажу h до 10м - 0,3 + 1 (м), а при більшій - по БНіП ІІІ-4-80;

б) не обладнаних пристроєм для утримання стріли від падіння небезпечну зону визначають по формулі:

L_н.з=2·R_п.с+10

R_п.с - радіус падіння стріли, визначаємий довжиною стріли.

Небезпечну зону поворотної платформи визначають по формулі:

L_н.з=2(R_пoв+l_б)

L_н.з=b_max+

R_пов - радіус поворотної частини крана,

l_б - відстань безпеки (l_б=1м)

Небезпечну зону роботи підйомника визначають:

L_н.з= 5+1/15·(h-20)

h - висота підйому вантажу

Небезпечні зони доріг - це ділянки під'їздів і проходів в межах небезпечних зон, де можуть знаходиться люди, не приймаючі участі в роботі сумісно з краном.

При проектуванні роботи баштових кранів в стислих умовах, виникає необхідність обмеження повороту стріли, пересування крана та інш. В таких випадках застосовують примусові або умовні обмеження.

Примусові - датчики, кінцеві вимикачі.

Умовні обмеження - прапорці, сигнальні лампи (наносять на БГП).

При необхідності сумісної роботи монтажною крана з іншими будівельними машинами, в т.ч. з іншими кранами розробляють спеціальні заходи.

Одночасно два крана можуть робити на одній захватці при умові виконання безпечної відстані L_б між ними:

L_б= l_max1+l_max2+L_a

l_max1 - максимальний виліт стріли 1-го крана;

l_max2 - максимальний виліт стріли 2-го крана;

L_а - амплітуда розгойдування вантажу.

Після визначення меж зон на БГП позначають місце приймання розчина, огляду і профілактичного ремонту крана, збереження контрольного вантажу та інш.

Розміщення на БГП тимчасових будівель, споруд і доріг

В залежності від характеру і району будівництва, обсягів БМР, числа робітників і тривалості періоду будівництва при розробці ПВР визначають номенклатуру, число і розміри тимчасових будівель і споруд.

По призначенню тимчасові будівлі поділяються на:

а) виробничі (майстерні, об'єкти енерго- і авто господарства і т.д.)

б) адміністративно-господарські (контори прорабів, прохідні і т.д.)

в) санітарно-господарські (гардеробні, душові, їдальні)

г) житлові і суспільні (гуртожитки, червоні кутки, магазини) В залежності від конструктивних рішень розрізняють:

а) неінвентарні (розраховані на неодноразове використання)

б) інвентарні (збірно-розбірні., контейнерні, пересувні)

Потреба будівництва в адміністративних І санітарно-господарських будівлях визначають на основі розрахункової чисельності робітників по нормативам. Чисельність визначають з календарних планів та графіків руху робочої сили.

Доля категорії робітників приймається в залежності від специфіки будівництва: орієнтовно 85 % - робітники, ГГР службовці - 12 % , МОП і охорона -3%. При цьому число робітників в максимально завантажену зміну приймається 70%, інші - 30%.

Основні нормативні показники для розрахунку

При розташуванні санітарно-господарських і адміністративних будівель необхідно забезпечить безпеку і зручність підходів до них, не заважати будівництву і забезпечити максимальну блокіровку будівель між собою, на БГП вказують габарити будівель, їх прив'язку в плані, підключення до комунікацій і т.п.

Побутові і адміністративні будівлі повинні бути віддалені від об'єктів виділяючих пил та небезпечні гази не менше ніж на 50 м і розташовуються по відношенню до них з навітреного боку переважаючих вітрів. Відстань від питних установок до робочих місць повинно бути не більше 75м, від пунктів харчування -600м, від уборних - 200м.

В якості тимчасових доріг на будівельних майданчиках використовують автомобільні та залізні дороги. Залізні дороги головним чином при будівництві великих об'єктів, будівництво залізнодорожних шляхів ведуть спеціалізовані організації. Будівництво тимчасових автодоріг ведеться загально будівельною організацією. Основні задачі проектування автодоріг:

- розробка схеми руху транспорту і розташування доріг в плані;

- визначення параметрів доріг;

- встановлення небезпечних зон;

- визначення додаткових умов для забезпечення безпеки руху в межах будмайданчику;

- визначення конструкцій автодоріг;

- розрахунок обсягів робіт і необхідних ресурсів.

При проектуванні тимчасових автодоріг необхідно максимально використовувати існуючі дороги і забезпечити під'їзд транспорту в зону дії кранів, майданчиків збільшувальної збірки, складам і т.д., дотримуючись при цьому безпечної відстані (БНіГІ ІЇЇ-4-80).

Слід уникати розміщення тимчасових доріг над прокладаємими підземними комунікаціями або поблизу їх. На БГП указують в'їзди, виїзди, напрями руху, розвороти, роз'їзди, місця розвантаження і прив'язочні розміри тимчасових автодоріг.

При нанесенні тимчасових доріг слід дотримуватись наступних вимог:

1. Ширина автодороги при однобічному русі - 3,5м, при двубічному - 6м.

2. Радіус закруглення 15-30 м.

3. При однобічному русі між дорогою і складами потрібно залишати полоси для стоянки транспорту під розвантаженням шириною не менше Зм.

Тимчасова дорога по можливості повинна бути кільцевою, якщо це неможливо, необхідно передбачити майданчик для розвертання машин.

Небезпечними зонами тимчасової автодороги є зони що знаходяться в межах зони руху вантажу, або зони монтажу конструкцій. На БГП ці дільниці помічають подвійною штриховкою.

До додаткових вимог, що забезпечують безпечний рух в межах будівельного майданчика відносяться:

- обмеження швидкості;

- заборона виїзду тощо.

Розрахунок та проектування приоб'єктних складів

На будівельному майданчику для зберігання будівельних матеріалів зорганізуються закриті склади, навіси і відкриті майданчики (повинні розміщатись в межах дії крану).

Обсяги матеріалів та елементів конструкцій, підлеглих зберіганню на складі беруть із графіка завезення та витрачання цих матеріалів і конструкцій.

Загальна площа складу, враховуючи проходи, визначаються по формулі:

S=P/V·K_п, м²

Р - максимальний запас матеріалів на складі, м³,т;

V - кількість матеріалів, укладених на 1м² складу , м³/м², т/м²;

К_п - коефіцієнт використання складської площини, враховуючих необхідність залишання проходів і проїздів, приймається в межах:

при зберіганні на стелажах 0,35 - 0,40

при зберіганні в закромах 0,60 - 0,70

при зберіганні в штабелях 0,40 - 0,60

при відкритому зберіганні 0,40 - 0,70

Необхідний запас будівельних матеріалів приймається в межах 3-10 добової потреби.

Потужності

Кран баштовий	35-50 кВт крім КБ-1000 А 65 кВт
Легкі переносні	від 0,6 до 6 кВт
Будівельні підйомники	3,7 - 13,2 кВт
РБУ змішувачі	0,75 - 5,5 ІсВт
Розчинонасос	2 - 7,5 кВт
Штукатурні агрегати	2,25 - 9,5 кВт
Штукатурна станція	6-28 кВт
Фарбопульт	10 кВт
Малярна станція	31 кВт

Виписка із методичної розробки "Розрахунок прожекторного освітлення". Використання прожекторного освітлення для будівельного майданчика має ряд суттєвих переваг в порівнянні з освітленням: економічність, благоприємне відношення вертикального і горизонтального освітлення, менша завантаженість території будівельного майданчика стовпами, повітряною проводкою, зручність обслуговування.

Загальне рівномірне освітлення будівельного майданчика повинно бути Е_н = 2 лк, якщо вимагається Е_н > 2 лк, то до загального встановлюється додаткове локалізоване освітлення по БН-81-80

Вантаж, устаткування, підйом будівельних конструкцій і матеріалів	10 лк
Земляні роботи	10 лк
Бурові та пальові роботи	10 лк
Монтаж металевих конструкцій, залізобетонних	50 лк
Опалубочні і арматурні роботи	30 лк
Бетонування конструкцій	30 лк
Бетонування масивів	10 лк
Малярні роботи звичайна високоякісна	100 лк 150 лк
Кладка	5 лк
Підходи до робочих місць	5 лк
Столярні роботи	50 лк

V_буд - об'єм будівлі по зовнішньому обміру, м³;

q₀ - питома теплова характеристика будівлі, кДж/м³ год/град.

б - коефіцієнт, що залежить від розрахункових температур зовнішнього повітря (при t_н = -10°С б= 1,2, при t_н=-20° С б= 1,1, при t_н>=-30° С б= 1, при t_н>= -40° С б= 0,9)

t_н - розрахункова температура зовнішнього повітря;

t_р- розрахункова температура в приміщенні (див. табл.2 або п. 1.1.)

№ п/п	Найменування будівель	q0	tр
1	Житлові будівлі	1,6-1,9	20
2	Тимчасові санітарно-побутові	3-3,8	16-25
3	Штукатурні роботи		8
4	Оздоблювальні роботи		8
5	Влаштування лінолеумної підлоги		5

Теплогенератори	УТ-150	Q=630Мдш/год
Калорифери	АОП-100	Q=100Мдш/год
	ГСТМ-70м	Q=200Мдш/год
	АПВС-110-80	Q=330Мдш/год
	АОП-300	Q=600Мдш/год
Нагрівники повітря
	УСВ-80А	Q=350Мдш/год
	УСВ-100	Q=450Мдш/год
	УСВ-200	Q=840Мдш/год
	УСВ-300	Q=1600Мдш/год

Тимчасове постачання будівництва стиснутим повітрям та киснем

При розробці БГП визначають споживачів, необхідну кількість і тип джерел отримання стиснутого повітря і кисню; розмішують (прив'язують) нерухомі джерела на БІТІ. Потрібна кількість стиснутого повітря визначають по формулі:

Q= К₁·?·К₂·q·n м³/хв.

К₁ - коефіцієнт, враховуючий витрати в трубопроводі (1,1);

К₂ - коефіцієнт, враховуючий одночасну роботу механізмів(2 мех- к₂ = 1); q - розход стиснутого повітря машинами (по довідниках); n - число машин

Врахування вимог охорони праці, виробничої санітарії і протипожежних заходів при проектуванні БГП

Основними заходами по охороні праці, які враховуються при розробці ППР є:

- правильна організація будівництва і виконання робіт,

- організація будівельного майданчику і проходів;

- організація складання будівельних матеріалів, деталей і елементів конструкцій;

Розрахунок тимчасового водопостачання

Вода на будівельному майданчику споживається на виробничі потреби, господарчі, побутові та протипожежні цілі. В процесі проектування тимчасового водопостачання вирішують наступні задачі: визначають потребу в воді (загальну і по кожному виду споживача), вибирають джерело забезпечення водою; визначають схему водопостачання (тупикова, кільцева, змішана); розраховують діаметр трубопроводів; виконують прив'язку шляху водопроводу на БГП.

При рішенні цих задач необхідно максимально використовувати постійні мережі водопостачання. В процесі прив'язки на БГП відмічають місця підключення шляху тимчасового водопроводу до джерела.

Потребу у воді на стадії розробки БГП і складі ППР визначають на основі календарного плану будівництва для періоду з найбільшою потребою в воді.

Повне витрачання води визначають по формулі:

Q_розр= Q_пр+Q_госп+Q_пож

Витрачання води на виробничі потреби:

Q_пр= Q_зм·К_зм/8·3600, літрів в 1 секунду

Q_зм - нормативні витрати води на виробничі потреби в літрах в зміну;

К_зм - коефіцієнт нерівномірності споживання води в зміну (приймається рівним 1,5)

Розрахункові витрати води на господарчі потреби визначається по формулі:

Q_пр= N·Qґ_зм·Кґ_зм/8·3600, літрів в 1 секунду

N - число працюючих на будівельному майданчику (приймається по графіку руху робочих);

Qґ_зм - нормативні витрати води на господарчі потреби в літрах в зміну;

Кґ_зм- коефіцієнт нерівномірності споживання води в зміну (приймається в межах 2,5-3,0)

Витрати води <3_ГІОЖ на пожежогасіння приймається в залежності від площі будівельного майданчика:

при площі до ЗО га - 10 л в сек.;

при площі від ЗО до 50 га - 15 л в сек.;

при площі більше 50 га - 20 л в сек.

В зв'язку з тим, що виробництво випускає пожежні гідранти з мінімальним діаметром 100мм будівельники змушені діаметри труб тимчасового водопроводу приймати такими ж , що недоречно.

Тому гідранти рекомендують проектувати на постійній лінії водопроводу, а діаметр водопроводу розраховують без врахування пожежогасіння.

В цьому випадку:

Q_розр= (Q_пр+Q_госп)·K, літрів в 1 сек.

Q_пож - витрати води на пожежогасіння, 1л в сек.;

К - коефіцієнт на невраховані дрібні споживачі і на витікання води (приймається в межах 1,15-1,25)

Якщо пожежний водопровід об'єднаний з господарчо-питним, то

Q_розр=Q_пож+1/2(Q_пр+Q_госп)K, літрів в 1 сек

Пожежні гідранти повинні розміщуватись не далі 100 м один від іншого, не ближче 5 м від стін будівлі і не далі 2 м від дороги.

Діаметр тимчасової водопровідної мережі визначається за формулою:

D=

Q_розр - розрахункові витрати води, л в сек.;

V - швидкість руху води в трубі тимчасового водопроводу приймається рівною 1,5 м в сек.; р - постійна величина - 3,14.

Якщо діаметр труби по розрахунку на відповідає ГОСТу приймаємо трубу ближчого діаметра, що є в ГОСТІ.

Тимчасове теплопостачання будівельного майданчика

Тепло на будмайданчику використовується в зимовий період на опалення приміщень будуємої будівлі та на виробничі потреби (підігрів води, тощо)

Добову потребу в теплі визначають по формулі:

P_т=24·V·g+P_н+P_л

V - будівельний об'єм опалюємих приміщень, м³

g - питома теплова характеристика приміщень , ккал/м год

Р_н - розход тепла на невраховані потреби і витрати приймається рівним 20% суми врахованих розходів , ккал/год

Р_л - розхід тепла на виробничі потреби , ккал/год

Загальна кількість тепла Q_общ (кДж/год) необхідне для забезпечення будівництва знаходять складанням витрат тепла окремими споживачами з урахуванням втрат тепла в мережі:

Q_заг=(Q_от+Q_техн)·k₁·k₂

Q_от - кількість тепла на опалення будівель та тепляків, кДж/год;

Q_техн - кількість тепла на технологічні потреби, кДж/год;

к₁ - коефіцієнт, враховуючий втрати тепла в мережі (приблизно к₁ = 1,15)

к₂ - коефіцієнт, що передбачає добавку на невраховані витрати тепла (приблизно к₂= 1,2)

Q_от=?·V_буд·q₀·б·(t_H - t_P)

Покрівельні роботи	30 лк
Штукатурні: В приміщеннях На повітрі	50 лк 30 лк
Влаштування підлоги: Піщаної, гравійної інші	30 лк 50 лк

Охоронне освітлення Е_н= 0,5 лк

Евакуаційне всередині будівлі Е_н= 0,5 лк

зовні будівлі Е_н= 0,2 лк

Орієнтовно кількість прожекторів визначають по формулі:

N= (m·E_H·k·A)/P_л

Проектування тимчасового електропостачання

Загальна потреба електроенергії на будівельному майданчику складається із 4 складаючих:

- потужність електричної енергії силових устаткувань (потужність електричних двигунів крана, розчинонасоса, штукатурна станція, тощо);

- потужність електроенергії на виробничі потреби (електропрогрів бетону, грунту, сушка приміщень);

- потужність електроенергії на зовнішнє освітлення;

- потужність електроенергії на внутрішнє освітлення.

Враховуючи всі потреби електроенергії вибирають потужність і тип трансформаторів. Потужність всіх силових устаткувань, споживачів електричної енергії визначають по формулі:

Р=1,1·[(К₁·Р_с/cos)+Р_нр+К2·Р_он+К₃·Р_ов], кВт

1,1 - коефіцієнт, враховуючий витрати потужності;

К₁; К₂; К₃ - коефіцієнти одночасності споживання електроенергії ( К₁ = 0,75; К₂ = 1,00; К₃ = 0,80);

Р_с - потужність силових установок (всіх), кВт;

соs - коефіцієнт потужності, приймається рівним 0,75;

Р_нр - потужність електроенергії, необхідної на виробничі потреби;

Р_он - потужність влаштувань зовнішнього освітлення ;

Р_ов - потужність приладів внутрішнього освітлення .

По сумі потужностей потрібної електричної енергії вибирають марку трансформатора. Для приблизного розрахунку кількості прожекторів потрібно користуватись формулою:

П=S/P·N

S = - освітлювальна площа, м²;

Р - питома потужність прожекторного освітлення (Вт/м²) для прожекторів ПЗС-35; ПЗС-45; Р=0,25 Е_р, де

Е_р - розрахункове освітлення (лк)

N - потужність лампи, встановленої в прожекторі (Вт)

П - кількість прожекторів, шт

m - коефіцієнт, враховуючий світову віддачу джерела світла, ККД (коефіцієнт корисної дії) прожекторів.

Коефіцієнт використання світлового потоку

для ЛН m= 0,2...0,25

для ДРЛ m=0,12...0,16

Е_н - нормоване освітлення (Одинцов В.П., табл.7, стр.13)

к - коефіцієнт запасу

Освітлювальні прилади	ЛН	ДРЛ
Прожектори	1,5	1,7
Світильники	1,3	1,5

А - освітлювальна площа (м²)

Р_л - потужність лампи (Вт)

Прожектори	Лампи	Потужність лампи Рл (Вт)	Максимальна сила світла І ККД
ПСМ-5-1	Г-220 (ЛН)	1000	120
	ДРЛ	700	52
ПСМ-40-1	Г-220 (ЛН)	500	70
ПСМ-30-1	Г-220 (ЛН)	200	33
ПЗР-400	ДРЛ	400	19
ПЗР-250	ДРЛ	250	11
ПЗС-45	Г-220 (ЛН)	1000	130
	ДРЛ	700	50
ПЗС-35	Г-220 (ЛН)	500	50
ПКН-1500-1	КГ-220 (ЛН)	1500	90

Мінімальна висота освітлюємого поверхнею:

h=

Відстань між щеглами приймають (6...15) h

Приклад 1. Спроектувати загальне рівномірне прожекторне освітлення будмайданчику розмірами а = 124 м, Ь = 68 м, Е_н = 2 лк, к=1,5 для ЛН, підбираємо відповідний тип прожектора ПСМ - 40 - 1 с ЛН Г220 Вт та

R_л = 500 Вт

N = (0,2·2·1,5·124·68)/500= 10 (прожекторів)

І_mах = 70 К.КД, ТОДІ

h= м.

Приклад 2.Спроектувати прожекторне освітлення місця виробництва монтажних робіт з розмірами захватки 24 48 м.

Е_н = 50 лк , R= 1,7 для ДРЛ вибираємо прожектори ПЗС - 45 С ДРЛ Р_л= 700

ВТ і І_max=30 ККД

N = (50 ·0,12 · 1,7 ·24 ·48 )/700 = 16 (прожекторів)

h= м

В цьому випадку можна застосовувати 4 щогли по 4 прожектори.

- забезпечення нормального робочого і аварійного освітлення робочих місць;

- організація технологічного надзору за станом машин, механізмів і кранових шляхів;

- проведення систематичного інструктажу працюючим;

- обов'язкове огородження всіх майданчиків та сходів , а також обертових і рухомих частин крана;

- застосування сигналізації в відповідності з правилами Госгортехнадзора;

- забезпечення електробезпеки.

Небезпечна зона крана повинна бути огороджена. Прорізи в будівлі, що знаходяться в межі дії крану повинні бути закриті. Будівельний майданчик огороджений забором висотою 2м з козирком шириною їм. Кругові шляхи баштового крана та інші елементи машини повинні бути заземлені.

На території будівництва повинні встановлюватись вказівки проїздів та проходів. Між щоглами будівельних матеріалів проходи не менше їм. Будівельний майданчик І в першу чергу місця вогневих робіт повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння.

Штабелі з лісоматеріалами розміщують з відстанню не менше 3,5м.

Паливно-змазочні матеріали зберігають в підземних сховищах, на відстані 30-40м від складів та об'єктів. Ганчірки, клоччя для витирання механізмів складають в металевих ящиках.

Врахування вимог охорони навколишнього середовища в процесі розробки БГП

В проекті повинні бути відображені наступні рішення:

- попередження забруднення атмосфери шкідливими промисловими викидами, енергетичними та транспортними джерелами;

- утилізація шкідливих викидів;

- пил та золоудалення, газоочищення, утилізація та обеззараження джерельних вод:

- зниження дії шуму;

- захист питних джерел;

- використання рослинного шару будуємої території,

- захист і охорона зелених насаджень.

Таким чином повинні бути розглянуті три головних питання:

- охорона земель та водоємів від відходів;

- охорона повітряного середовища від шкідливих викидів;

- зниження рівня шуму та інших коливних процесів.

Охорона навколишнього середовища на будівельному майданчику зводиться в основному до зрізки рослинного шару з подальшим використанням його при благовлаштуванні, зберігання дерев, вилучення будівельних відходів, запобігти забрудненню природних водоємів будівельними відходами.

Тема 6. Контроль за будівництвом. Здача робіт та закінчених будівництвом об'єктів

Органи нагляду і контролю за будівництвом, їх права та обов'язки

Основними органами, які здійснюють нагляд за усіма видами будівництва в країні є:

1. Державний архітектурно-будівельний контроль (ДАБК). Розглядає проекти забудови; надає дозвіл на будівництво; здійснює контроль дотримання правил БНіП та відповідність об'єкті» проектним рішенням; здійснює поточний контроль за веденням будівництва та якістю робіт. ДАБК мас право зупинити будівництво об'єктів у випадках порушення проектних рішень, ТУ, БНіП або зупинити фінансування будівництва при порушенні будівельного законодавства.

2. Державний санітарний нагляд - контролює дотримання санітарних норм на проектування та будівництво житлових, суспільних та виробничих будівель та споруд.

3. Державний пожежний нагляд контролює дотримання норм пожежної безпеки при проектуванні та будівництві будівель і споруд.

4. Державний гіряо-тєхнічшш нагляд - контролює дотримання правил виконання робіт промисловості, вибухових робіт, робіт по монтажу резервуарів та інших посудин, працюючих під високим тиском.

5. Державний нагляд за охороною праці - контролює дотримання норм техніки безпеки та виробничої санітарії на будівельних майданчиках та об'єктах.

6. Банківський контроль - здійснюється конторами Будбанка та Держбанка, забезпечує правильність використання лімітів капітальних вкладень в БМР, дотримання кошторисної вартості будівництва, фонду зарплати, зниження собівартості БМР. Банк систематично проводить обмірювання (контрольні) виконаних робіт, перевіряє правильність оформлення виконавчої та фінансової документації і має право зупинити платежі в разі несвоєчасного усунення будівельно-монтажними організаціями виявлених банком порушень фінансової дисципліни.

7. Авторський нагляд - здійснюється проектними організаціями, які розробляють проектно-кошторисну документацію ПОБ і ПВР- При цьому контролюють дотримання технології БМР, правильність оформлення актів на потайні роботи, актів приймання конструктивних елементів, дотримання проектних рішень. Авторський нагляд має право надавати вказівки обов'язкові для організацій замовника та підрядника про зупинення робіт, які виконуються з порушенням вимог проекту, при використанні матеріалів та конструкцій низької якості або при порушенні технології виробництва робіт, на будівництві повинен бути журнал авторського нагляду.

8. Технічний нагляд замовника - здійснюється дирекцією підприємства, що будується, або співробітниками ВКБ та передбачає контроль дотримання проектів, кошторисів, БНіП, ТУ, якості матеріалів та виконаних БМР. При грубих порушеннях зупиняють будівництво; не приймають до оплати акти, наряди і т.д.

Контроль якості будівництва

Об'єкт, що здається, повинен відповідати: функціональним, технологічним, конструктивним та естетичним ознакам.

1. Функціональні ознаки - відповідність об'єкта своєму призначенню.

2. Технологічні ознаки або технологічність рішень показують відповідність проектів конкретним умовам побудови будівель та споруд.

3. Конструктивні ознаки характеризують міцність, довговічність, стійкість та надійність роботи окремих конструкцій, вузлів та частин будівлі.

4. Естетичні ознаки характеризують відповідність об'єктів, що будуються соціальним, ідеологічним та культурним потребам суспільства (архітектурна виразність, національно-історична композиція та зовнішня оздоба).

Для забезпечення високої якості будівництва створена система управління якістю готової будівельної продукції (будівлі, споруди, комплекси) та контролю якості БМР.

Система управління якістю готової будівельної продукції грунтується на нормативно-технічній документації (НДТ). Основними видами НДТ по будівництву, які регулюють якість БМР, матеріалів, та виробів є: БНіП, ДСТ, ТУ та відомчі вказівки. НТД обов'язкова до застосування усіма проектними, будівельними організаціями не залежно від їх відомчої підпорядкованості.

Контроль якості будівництва в системі управління якістю готової будівельної продукції поділяється на внутрішній та зовнішній контроль.

1. Внутрішній контроль якості БМР здійснюється безпосередньо керівництвом та виробничо-технічним персоналом будівництва: головний інженер, виконроб, майстер, бригадир, будівельна лабораторія. Внутрішній контроль якості включає: вхідний, операційний та приймальний контроль.

Вхідний контроль: включає перевірку якості проектно-кошторисної документації, яка надходить від замовника та будівельних матеріалів, перевірку конструкцій, виробів та обладнання на відповідність їх вимогам проекта, ТУ, паспортам.

Операційний контроль: здійснюється після закінчення виробничих операцій або окремих процесів до початку наступних робіт, контроль виконується по схемах операційного контролю, розроблених в складі ПВР.

Приймальний контроль: виконується при прийомці потайних БМР та закінчених конструктивних елементів та частин обсягів (роботи нульового циклу, фундаменти під обладнання та ін.).

2, Зовнішній контроль якості будівництва здійснюють: технічний контроль замовників, авторський нагляд проектних організацій, ДАБК, Держсаннагляд, Держпотнагляд, технічна інспекція профспілок, фінансуючі контори банків.

Замовник постійно контролює якість будівельних матеріалів, конструкцій, виробів та якість БМР, відповідність їх БНіП, проектам, кошторисам, ТУ. Робітники технічного нагляду замовника несуть відповідальність за погару якість робіт, прийнятих від будівельників, за несвоєчасне оформлення актів на потайні роботи і т.д.

Авторський нагляд проектних організацій здійснюється за будівництвом складних і експериментальних об'єктів; за будівництвом об'єктів із кошторисною вартістю понад 200 тис. гривень; за комплексною забудовою мікрорайонів та жилих кварталів в містах з чисельністю населення понад І млн.люд.; за будівництвом всіх об'єктів в сейсмічних районах і районах вічної мерзлоти; на просадних грунтах; за будівництвом цехів з використанням процесів та апаратури з тиском 10 МПа і більше.

Авторський нагляд зобов'язаний:

- проводити нагляд за відповідністю будівель та споруд, що будуються, затвердженій проектно-кошторисній документації;

- забезпечити своєчасне надходження на будівництво робочих креслень та вирішувати всі технічні питання; спостерігати за вірною технологією БМР;

- перевіряти наявність паспортів і лабораторних аналізів та випробувань матеріалів, деталей і конструкцій;

- контролювати розбивку та закріплення осей будівель і споруд; вертикальних позначок основ, фундаментів, перекриттів та покриттів;

- при будівництві будівель і споруд із збірного залізобетону брати участь в складанні актів про вірність монтажу збірних конструкцій, якості; вносити зміни в креслення, вести журнал авторського нагляду. Все це здійснювати у контакті з технаглядом замовника та іншими органами.

3. Здача в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Остаточний контроль якості будівництва здійснюється при прийманні в експлуатацію побудованих об'єктів. Прийняття здійснюється в дві стадії: попереднє (технічна) прийняття робочою комісією та остаточне - Державною приймальною комісією.

Робочу комісію організує замовник (забудовник) під своїм головуванням в складі представників генпідрядника, субпідрядників проектних організацій, технічної інспекції профспілок, органів державного та пожежного нагляду. Генпідрядник подає робочій комісії всю виконавчу документацію: акти прийняття окремих конструктивних елементів та частин будівель; акти прийняття зовнішніх і внутрішніх систем водопроводу, каналізації, опалення, вентиляції, електропостачання та ік,; акти на потайні та спеціальні роботи; комплект робочих креслень (коректованих); журнал авторського нагляду.

Робоча комісія перевіряє повноту і якість пред'явленої генпідрядником документації, якість та відповідність виконаних робіт проекту, готовність об'єктів, що здаються та обладнання до експлуатації і оформляє відповідний АКТ, який служить основою для призначення Державної комісії. Цей акт є одночасно документом про передачу матеріальних коштовностей у вигляді закінчених будівництвом об'єктів від генпідрядника замовнику.

Завершені будівництвом та прийняті робочою комісією об'єкти замовник і генпідрядник подає Державній комісії, про що письмово повідомляють.

Державну приймальну комісію в залежності від значимості та вартості призначають Кабінет Міністрів, Ради народних депутатів. У склад Державної приймальної комісії об'єктів виробничого призначення включають, представників замовника, генпідрядника, генерального проектувальника, органів державного санітарного та пожежного нагляду фінансую чого банку та профспілкової організації.

В склад Державної приймальної комісії об'єктів жилих та суспільних будівель і споруд входять: голова комісії - представник органу архітектурно-будівельного контролю або виконкому міської або районної Ради народних депутатів; члени комісії - представники замовника генпідрядника, проектної організації, органів держсан і держпот нагляду, профспілки тієї організації, яка буде експлуатувати будівлю або споруду.

Замовник передає Державній приймальній комісії наступні матеріали: проектне завдання і довідку про техніко-економічні показники об'єкта; дозвіл Держархбудконтроля про відведення ділянки; акти: розбивки осей будівлі і сіток на потайні та спеціальні роботи; дані про геологію та гідрогеологію будівельного майданчику, глибину закладання підошви фундаменту; робочі креслення із змінами; затверджений та виконавчий генплан; перелік організацій, які брали участь в проектуванні і будівництві об'єктів; акти технічного приймання робочою комісією.

Державна приймальна комісія оглядає об'єкти, розглядає акт робочої комісії, оцінює технічний рівень обладнання, якість виконаних робіт, встановлює відповідність потужностей, які вводять у дію, їх фактичній вартості будівництва проектним потужностям і кошторисній вартості, перевіряє готовність об'єкта до дії.

Приймання об'єкта в експлуатацію оформляють актом Державної комісії. Акт затверджує орган, призначивший Державну приймальну комісію в місячний термін - його підписання по об'єктам виробничого призначення або тижневий по об'єктам житлово-громадського призначення.

Размещено на Allbest.ru

...