Водовідвідні мережі та споруди міста у Львівській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1.Система водовідведення міста

1.1 Система водовідведення міста

Відмінність по складу і властивостям забруднених побутових та дощових вод, а також побутових та багато промислових стічних вод обумовлюе різні методи їх очистки, а також необхідність роздільного їх відведення по самостійним водовідвідним мережам.

Повна роздільна система водовідведення мае дві чи більшу кількість водовідводящих мереж, кожна з котрих призначена для відводу стічних вод визначеного виду. Вона мае мережі для відводу: побутових вод від міста (побутова мережа), промислових вод (промислова мережа) і дощових вод (водостоки або дощова мережа. Для очистки промислових стічних вод передбачаються спеціальні очисні споруди. Промислові стічні води можуть очищатися частково або повністю, і тому вони направляються для доочистки на очисні споруди міста або скидаються у водойму.

У відповідності до СНиП 2.04.03-85 розробляемо систему водовідведення повинна забезпечити очищення найбільш забрудненої частини поверх невого стоку, які утворюються в період дощів, таяння снігу і миття дорожніх покриттів.

При повній роздільній системі водовідведення проблема очищення поверхневого стоку вирішується двома шляхами: 1) створення локальних очисних споруд поверхневого стока на дощовій мережі перед випусками; 2) створення централізованих очисних споруд поверхневого стоку за межами об'єкта який обслуговується, і перекидом на них дощових вод по головному колектору дощової мережі. Розподіл і відвід на очисні споруди 70% річного стоку забезпечується розподільчими камерами.

Переваги повної роздільної системи:

1.Невеликі одночасні затрати на будівництво побутової мережі, створення якої можна обмежитись при здійснені першої черги будівництва.

2.Вартість будівництва і експлуатації очисних споруд менше, ніж вартість їх будівництва при загальносплавній системі.

Недоліком існуючих повних роздільних систем водовідведення е те, що об'ем дощових вод скидається без очищення водойм. Але в нашому випадку очищення дощових вод виконується на міських (централізованих) очисних спорудах .

1.2 Схема водовідведення

Водовідведні мережі проектуються як самопливні трубопроводи з частковим наповненям. Для забезпечення руху води трубопроводи повинні прокладатися з ухилом в напрямку руху води. Для вилучення значних заглиблень трубопроводи необхідно трасувати в напрямках, які співпадають з ухилом поверхні землі. Ця умова проектування трубопроводів

Схеми водовідвідних мереж залежать від рельєфу місцевості, розташування водойм і напрямку руху води в них. Від розташування водойми і напрямку руху води в річці залежить розташування очисних споруд. Схеми мереж залежать також від геологічних та гідрогеологічних умов будівництва трубопроводів. Від виду грунтів, глибини їх залягання і фізичних властивостей, наявності підземних вод і інших умов залежить максимально заглиблення трубопроводів.

В нашому випадку схема промислово - побутової каналізації населеного міста приймається пересічною, так як рельєф місцевості має виражений ухил к річці. Вуличний колектор, нанесення перпендикулярно горизонталям, направлені до водойми (понижену частину території міста). Вздовж водойми прокладається головний колектор, по якому стічні води з всієї території самопливом поступають до головної насосної станції. За допомогою головної насосної станції стоки перекачуються на очисні споруди.

Для влаштування дощової мережі застосовується перпендикулярна схема. Водостоки прокладаються переважно перпендикулярно горизонталям по найкортшим відстаням до місць випусків в водойми або к місцям, призначеним для прийому дощових вод.

1.3 Трасування мережі

Під трасуванням каналізаційної мережі розуміють визначення місцеположення вуличних збірних колекторів у плані. Основна задача при трасуванні мережі зводиться до того, щоб найбільша кількість стічної рідини відводилась по трубам і каналам самопливом.

Трасування мережі залежить від таких факторів: а) рельєф місцевості для зменшення глибини закладання труб і відводу стічних вод самопливом; б) місцеположення очисних споруд; в) намічене місце випуска стічної рідини у водойму; г)приняту систему каналізації; д) характер забудови кварталів; е) почерговість будівництва. В залежності від ухилу місцевості трасування вуличних трубопроводів здійснюються по таким схемам:

1.Об'ємлюча схема - вуличні трубопроводи охоплюють квартал із всіх чотирьох сторін. Цю схему застосовують при невеликому ухилі поверхні землі (і_з0,001) або плоскому рельефі місцевості для великих кварталів і при відсутності всередені них забудов.

2. Трасування по пониженій стороні кварталу - вуличні трубопроводи прокладаються лише з понижених сторін обслуговуємих кварталів. Цю схему застосовують при значному ухилі поверхні землі (і_п 0,007).

3.Черезквартальна схема - вуличні трубопроводи прокладаються всередені квартала. Ця схема дозволяє значно скорочувати протяжність мережі, але вона ускладнює і її експлуатацію.

Для данного плану місцевості трасування каналізаційної мережі виконане по об'ємлючій схемі.

2. Виробничо-побутова каналізаційна мережа

Виробничо-побутова каналізаційна мережа призначена для відведення стічних вод від населенного пункта, від комунальних та обслуговуючих підприємств (бані, пральні, лікарні, школи, гостиниці, вокзали та ін.), а також під промислових підприємств.

Визначення розрахункових витрат для різних категорій, які користуються каналізацією, неоднакове через нерівномірність надходження стічних вод на протязі доби. Розрахункова витрата визначається як сума добутків середніх витрат на загальний коефіцієнт нерівномірності притока стічних вод (1.10).

2.1 Визначення розрахункових витрат стічних вод

Витрати стічних вод від населення міста та промислових підприємств визначають роздільно:

- від постійно проживаючого населення;

- від населення, тимчасово проживаючого в гостиницях та на вокзалах, а також від гаражей;

- від працюючих на промислових підприємствах, а також технологічні стічні води;

- розрахункові витрати на розрахункових ділянках.

2.2 Визначення витрат від постійно мешкаючого населення

Від постійно мешкаючого населення стічні води надходять в каналізаційну мережу пропорційно площі стока, тобто з кожного квартала або з його частини. Крім того, умовно вважаємо, що вся витрата від квартала попадає у верхню частину початку ділянки мережі. При таких умовах витрата стічних вод на кожній ділянці є величиною постійною. Завдяки цьому можно проводити гідравлічний розрахунок мережі по формулам гідравліки для рівномірного, установившогося руху. Це дозволяє його спростити. В цьому випадку розрахункова витрати визначається по формулі, л/с:

, (1.1)

де - норма водовідведення від однієї людини, , який визначається за СниП ІІ-32-74,

- щільність населення, чол/га,

- площа стока, га,

- загальний коефіцієнт нерівномірності водовідведення, який визначається за СниП ІІ-32-74. Канализация. Наружные сети и сооружения.

86400 - кількість секунд у добі.

Для районів, які мають однакову щільність житлової забудови та норму водовідведення, частина формули буде величиною постійною:

(1.2)

Ця величина вказує, яка кількість води надходить до каналізаційної мережі з 1 га за одиницю часу та називається питомою витратою або модуль стока (, л/с/га)

Тобто . (1.3)

Тоді формула (1.1) матиме вигляд:

. (1.4)

Ця формула справедлива для міст чи для крупних районів міст. Для окремих житлових кварталів розрахункова витрата, визначена по цій формулі, дає або завищений, або занижений результат.

Витрати стічних вод від комунальних та побутових будівель значно перевищують витрати від жилих будівель, тому для уточнень розрахунку стічних вод від обслуговуючої населення мережі вважаємо зосередженими.

Питому витрату (модуль стока) , л/с/га слід визначати по остаточній нормі водовідведення , л/добу/чол:

, (1.5)

де (1.6) - залишкова норма водовідведення,

- норма водовідведення, яка приходиться на комунальні та громадські підприємства, л/добу/чол.:

(1.7)

- сумарна кількість стічних вод від обслуговуючої населення мережі, мі;

- розрахункова кількість населення в районі, чол.

В остаточному вигляді залишкова норма водовідведення

, (1.8)

де - загальна норма водовідведення.

Середню витрату слід визначати по залишковій питомій витраті, л/с

(1.9)

Розрахункову витрату визначаємо по формулі, л/с:

(1.10)

Для визначення залишкової питомої витрати необхідно знати площу стока. Для цього на генеральному плані після трасування мережі визначають розрахункові ділянки та прилеглі до них площі стока. Оскільки трасування виконане по об'ємлючим квартал лініям, то квартали поділяють бісектрисами, нумерують, площі стока позначають буквами.

Розрахунковою ділянкою називається відстань між серединами сусідніх вулиць. Для виробничо-побутової каналізації площа стока визначається у границях квартала.

Визначаємо площі стока, кількість населення, залишкову питому витрату та середню витрату з площі стока. Середня витрата з площі стока визначається геометричним шляхом. Кількість населення визначається за формулою, чол.:

(1.11)

Залишкову питому витрату та середню витрату визначаємо за формулами (1.5,1.8,1.9). Всі розрахунки зведені в таблицю 1.

Розрахунками встановлено, що загальна площа житлової забудови міста - 291,300 га. На район А приходиться 115,100 га, на район Б - 176,200 га.

У районі А мешкає 24 171 чол., в районі Б - 10 572 чол.

Усього в місті до кінця розрахункового періода буде мешкати 34 743 чол.

Таблиця 1 - Визначення залишкової питомої витрати по районах міста.

№ кварталу	Позначення	Розрахунок площ стоку	Площа стоку F, м	Площа стоку F, га	Щільність населення Р, чол/га	Кількість жителів Nр, чол.	Залишкова питома витрата qо, л/с	Середня витрата з площі стоку qсер, л/с
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Район 1
1	а	43181	43181	4,3	210	903	0,65	2,8
	б	38773	38773	3,9	210	819	0,65	2,54
	в	42960	42960	4,3	210	903	0,65	2,8
	г	38774	38774	3,9	210	819	0,65	2,54
Всього			16,4		3444		10,66
2	а	41743	41743	4,2	210	882	0,65	2,73
	б	42855	42855	4,3	210	903	0,65	2,8
	в	43546	43546	4,4	210	924	0,65	2,86
	г	42417	42417	4,2	210	882	0,65	2,73
Всього			17,1		3591		11,12
3	а	32594	32594	3,3	210	693	0,65	2,15
	б	38807	38807	3,9	210	819	0,65	2,54
	в	33065	33065	3,3	210	693	0,65	2,15
	г	39365	39365	3,9	210	819	0,65	2,54
Всього			14,4		3024		9,36
4	а	36486	36486	3,6	210	756	0,65	2,34
	б	42587	42587	4,3	210	903	0,65	2,8
	в	36350	36350	3,6	210	756	0,65	2,34
	г	42443	42443	4,2	210	882	0,65	2,73
Всього			15,7		3297		10,21
5	а	37929	37929	3,8	210	798	0,65	2,47
	б	41786	41786	4,2	210	882	0,65	2,73
	в	44130	44130	4,4	210	924	0,65	2,86
	г	35762	35762	3,6	210	756	0,65	2,34
Всього			16		3360		10,4
6	а	13283	13283	1,3	210	273	0,65	0,85
	б	40000	40000	4	210	840	0,65	2,6
	в	100861	100861	10,1	210	2121	0,65	6,57
	г	43557	43557	4,4	210	924	0,65	2,86
	д	30488	30488	3	210	630	0,65	1,95
	е	126978	126978	12,7	210	2667	0,65	8,26
Всього			35,5		7 455		23,08
			115,1		24 171		74,82
Район 2
7	а	42645	42645	4,3	60	258	0,18	0,77
	б	42536	42536	4,3	60	258	0,18	0,77
	в	42645	42645	4,3	60	258	0,18	0,77
	г	42755	42755	4,3	60	258	0,18	0,77
Всього			17,2		1032		3,1
8	а	44587	44587	4,5	60	270	0,18	0,81
	б	44614	44614	4,5	60	270	0,18	0,81
	в	44642	44642	4,5	60	270	0,18	0,81
	г	44614	44614	4,5	60	270	0,18	0,81
Всього			18		1080		3,24
9	а	43439	43439	4,3	60	258	0,18	0,77
	б	37580	37580	3,8	60	228	0,18	0,68
	в	43212	43212	4,3	60	258	0,18	0,77
	г	37584	37584	3,8	60	228	0,18	0,68
Всього			16,2		972		2,92
10	а	36750	36750	3,7	60	222	0,18	0,67
	б	41819	41819	4,2	60	252	0,18	0,76
	в	37225	37225	3,7	60	222	0,18	0,67
	г	42238	42238	4,2	60	252	0,18	0,76
Всього			15,8		948		2,84
11	а	70882	70882	7,1	60	426	0,18	1,28
	б	44177	44177	4,4	60	264	0,18	0,79
	в	70828	70828	7,1	60	426	0,18	1,28
	г	44434	44434	4,4	60	264	0,18	0,79
Всього			23		1380		4,14
12	а	69951	69951	7	60	420	0,18	1,26
	б	38102	38102	3,8	60	228	0,18	0,68
	в	70326	70326	7	60	420	0,18	1,26
	г	38397	38397	3,8	60	228	0,18	0,68
Всього			21,6		1296		3,89
13	а	43187	43187	4,3	60	258	0,18	0,77
	б	42569	42569	4,3	60	258	0,18	0,77
	в	35941	35941	3,6	60	216	0,18	0,65
	г	35976	35976	3,6	60	216	0,18	0,65
Всього			15,8		948		2,84
14	а	40717	40717	4,1	60	246	0,18	0,74
	б	93376	93376	9,3	60	258	0,18	1,67
	в	42770	42770	4,3	60	258	0,18	0,77
	г	42021	42021	4,2	60	252	0,18	0,76
	д	34595	34595	3,5	60	210	0,18	0,63
	е	46644	46644	4,7	60	282	0,18	0,85
	ж	13406	13406	1,3	60	78	0,18	0,23
Всього			31,4		1884		5,65
15	а	42375	42375	4,2	60	252	0,18	0,76
	б	42377	42377	4,2	60	252	0,18	0,76
	в	43802	43802	4,4	60	264	0,18	0,79
	г	43800	43800	4,4	60	264	0,18	0,79
Всього			17,2		1 032		3,1
			176,2		10 572		31,72
			291,300		34 743		106,54

2.3 Визначення пропускної спроможності обслуговуючої мережі

Бані. Банями користуються 30% мешканців района А та 35% мешканців района Б.

Пропускна здатність визначається за формулою, чол/год:

(1.12),

де - розрахункова кількість населення, чол;

Р - відсоток населення, який користується банями;

m=4 - кількість помивок однієї людини за місяць;

T=26 - число робочих днів бані в місяць;

t=12 - тривалість роботи бані в день.

Район А

Таким чином, для району А приймаємо 1 баню з пропускною здатністю 100 чол/год.

Район Б

Для района Б приймаємо 1 баню з пропускною здатністю 50 чол/год.

Пральні. Пральними користуються 20% мешканців района А та 30% мешканців района Б.

Пропускна здатність визначається за формулою, кг/год:

(1.13),

де - розрахункова кількість населення, чол;

Р - відсоток населення, який користується пральнями;

m1= 9 - норма сухого білизни на 1 людину за місяць, кг;

T=26 - число робочих днів пральні в місяць, дн.;

t=16 - тривалість роботи пральні в день, год.

Район А

Таким чином, для района А приймаємо 1 пральню з пропускною здатністю 100 кг/год.

Район Б

Таким чином, для района Б приймаємо 1 пральню з пропускною здатністю 100 кг/год.

Лікарні. Пропускна здатність лікарень визначається за формулою, койко/місць:

(1.14),

де - розрахункова кількість населення, чол;

- норма лікарняних коєк на 1000 мешканців,

=13 койок на 1000 мешканців

Район А

Таким чином, для района А приймаємо 2 лікарні по 150 койок.

Район Б

Таким чином, для района Б приймаємо 2 лікарні по 75 койок.

Школи. Пропускна здатність школ визначається за формулою, чол.

(1.15),

де - розрахункова кількість населення, чол;

Р - відсоток школьників в загальній кількості населення.

Район А

Таким чином, для района А приймаємо 3 школи по 1900 місць.

Район Б

Таким чином, для района Б приймаємо 2 школи по 1250 місць.

Розраховані згідно пропускної здатності, нормам водовідведення та числу годин роботи, витрати стічних вод від будівель і споруд, які входять в загальну норму водовідведення, представлені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Розрахункове водовідведення від бань, пралень, лікарень і шкіл.

№	Об'єкт	Одиниці виміру	Пропускна здатність n	Норма витрати на одиницю, л	Число годин роботи t, год	Коефіцієнт Кгод	Витрата стічних вод	q л/с
							Qдоб м3	Qгод ср, м3	Qгод мах, м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Район 1
1	Баня	чол/ год	93	290	12	1	323,64	29	29	8,1
2	Пральня	кг/год	105	75	16	1	126	7,5	7,5	2,1
3	Лікарня	місць	174	200	24	2,5	34,8	40	100	27,8
4	Лікарня	місць	141	200	24	2,5	28,2	30	75	20,8
5	Школа	чол.	1618	10	12	2	16,18	20	40	11,1
6	Школа	чол.	1454	10	12	2	14,54	15	30	8,3
7	Школа	чол.	2487	10	12	2	24,87	25	50	13,9
?	568,23	153,4	303,53	84,32
Район 2
8	Баня	чол/год	47	290	12	1	163,56	13,63	13,63	3,79
9	Пральня	кг/год	69	75	16	1	82,8	5,18	5,18	1,44
10	Лікарня	місць	87	200	24	2,5	17,4	17,4	43,5	12,08
11	Лікарня	місць	50	200	24	2,5	10	10	25	6,94
12	Школа	чол.	1543	10	12	2	15,43	15,43	30,86	8,57
13	Школа	чол.	889	10	12	2	8,89	8,89	17,78	4,94
?	298,08	70,53	135,9	37,76
Місто в цілому	866,31	223,9	439,4	122,0

При визначені витрат стічних вод слід користуватися такими залежностями:

; (1.16)

; (1.17)

(1.18)

, (1.19)

де q - пропускна здатність об'єкта;

В - норма водовідведення на одиницю, л/добу, приймається згідно СниП ІІ-30-76. Норми проектирования. Внутренний водопровод и канализация зданий.

t - тривалість роботи, год;

- коефіцієнт годинної нерівномірності водовідведення.

За формулою (1.8) визначаємо залишкову норму водовідведення для районів міста:

По формулі (1.5) визначаємо залишкову питому витрату:

для району А

для району Б

Для зручності користування впишемо в сводну таблицю витрати стічних вод від житлових районів (таблиця3).

При визначені розрахункових витрат були використані наступні формули:

; (1.20)

; (1.21)

; (1.22)

. (1.23)

Коефіцієнти годинної нерівномірності водовідведення визначаємо по СниП ІІ-32-74. Канализация. Наружные сети и сооружения.

Таблиця 3 - Розрахункова витрата по районам міста від залишкової норми водовідведення.

Район	Басейн каналізування	Площа району, га	Щільність населення, чол/га	Кількість жителів	Залишкова норма водовідведення	Середня витрата	Кобщ	Розрахункова витрата, л/с
						Qдоб, м3	Qгод, м3	qсер, л/с
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
А	1,2	115,1	210	24171	266	6429	268	74,42	1,65	122,79
Б	3	176,2	60	10572	262	2770	115	32,06	1,82	58,35
Всьго		291,3		34743		9199	383	106,47	1,596	169,93

2.4 Зосереджені витрати від будівель, що не входять в загальну норму водовідведення

Припускна здатність готелей, залізничного вокзала, також гаражей автобусів, легкових та вантажних автомобілей. Норми водовідведення визначаємо по СниП ІІ-30-76. Норми проектирования. Внутренний водопровод и канализация зданий.

Так, для готелей норма водовідведення коливається в межах від 120 до 300 л/добу, а коефіцієнт годинної нерівномірності - від 1,5 до 2,5.

Всі розрахунки зведено в таблицю 4.

Розрахункові витрати визначаються по тим же формулам, по яким розраховувалися витрати при заповненні таблиці 2 (1.16-1.19). Готель та залізничий вокзал працюють цілодобово, а миття машин у гаражах проводиться з 5 до 8 годин та після закінчення зміни - з 17 до 20 годин.

Таблиця 4 - Розрахунок стоків від об'єктів, що не входять в загальну норму водовідведення.

№	Об`єкт	Одиниця виміру	Пропускна здатність	Норма на одиницю, л	Тривалість роботи, год	Кгод	Витрата стоків, м3	Розрахункова витрата qр, л/с
							Qдоб, м3	Qгод ср, м3	Qгод мах, м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Готель	місце	232	200	24	1,7	46,4	1,93	3,28	0,91
		місце	232	200	24	1,7	46,4	1,93	3,28	0,91
		місце	232	200	24	1,7	46,4	1,93	3,28	0,91
2	ЗД вокзал	місце	3474	200	24	1,0	694,8	28,95	28,95	8,04
3	Гараж автобусів	автобус	16	500	12	1,5	8	0,67	1	0,28
4	Гараж легкових автомобілей	авто	179	250	24	1,5	44,75	1,86	2,79	0,78
5	Гараж вантажних автомобілей	авто	100	250	12	1,5	25	2,08	3,12	0,87
Всього						911,55	39,35	45,7	12,7

2.5 Витрати стічних вод від промислових підприємств

На промислових підприємствах утворюються наступні категорії стічних вод: виробничі, господарчо-побутові, душеві. Необхідні відомості про промислове підприємство приведені в завданні до курсового проекта.

Припустимо, що сумарна розрахункова витрата всіх категорій стічних вод надходить від промислового підприємства зосереджено.

Для визначення розрахункових витрат стічних вод промислового підприємства необхідно знати норми водовідведення та коефіцієнти годинної нерівномірності для господарчо-побутових та душових вод.

Згідно СНиП ІІ-30-76. Норми проектирования. Внутренний водопровод и канализация зданий., норми витрати води, а значить, і норми водовідведення на господарчо-побутові потреби, наступні: в горячих цехах - 45 л/зм; 2,5; в холодних цехах - 25 л/зм; 3.

Визначення розрахункових годинних та секундних витрат господарчо-побутових стічних вод проводяться по таким формулам:

; (1.24)

(1.25)

(1.26)

де - кількість працюючих в холодних цехах за добу;

- кількість працюючих в горячих цехах за добу;

- кількість працюючих в холодних цехах за зміну;

- кількість працюючих в горячих цехах за зміну;

Т - тривалість зміни.

Розрахункові витрати душових вод визначають за такими формулами:

(1.27)

(1.28)

де 500 л/год - норма водовідведення, яка приходиться на одну душову сітку (приймається за СниП ІІ-30-76);

n - число душових сіток,

45 хвилин - тривалість користування душем після закінчення зміни.

2.6 Визначення розрахункових витрат на розрахункових ділянках

Розрахунклва витрата на ділянках каналізаційної мережі дорівнює сумі витрат стічних вод від постійно мешкаючого населення, тимчасово мешкаючого в гостиницях та на вокхалах населення, також витрати стічних вод від промислових підприємств. Для визначення розрахункової витрати достатньо отриманні значення середньої витрати помножити на відповідне значення коефіцієнта нерівномірності . Але відомо, що залежить від протикаємої по розглядуємій ділянці середньої витрати стічних вод. На початкових ділянках ця витрата надходить в трубопровід лише з прилеглих площ стока. На наступних по ходу руху стічної рідини ділянках середня витрата складається із суми середніх витрат з вищерозташованих площ стока та прилеглих до данної ділянки площ. Витрати від будівель та споруд, входящих та не входящих в загальну норму водовідведення, а також від промислових підприємств враховуються як зосереджені витрати. При цьому витрати надходять на ті ділянки, до яких примикають площі стока, де розміщені вказані об'єкти. Окремі будівелі та споруди, обслуговуючі населення мережі розміщені на генеральному плані міста згідно до вимог СниП ІІ-60-75 та мають відповідні умовні позначення.

Для визначення роззрахункових витрат від житлових кварталів міста слід середні сумарні витрати помножити на відповідні коефіцієнти нерівномірності водовідведення . Значення загального коефіцієнта нерівномірності изначаємо по СниП ІІ-32-74. Канализация. Наружные сети и сооружения. Для проміжних значень середніх витрат визначається інтерполяцією.

Після визначення розрахункових витрат на розрахункових ділянках приступаємо до гідравлічного розрахунку каналізаційної мережі.

Таблиця 6 - Розрахункові витрати стоків по ділянкам водовідної мережі

№ ділянки	№ кварталів	Площа стоку, га	Модуль стока	Середня витрата з квартала, л/с	Кобщ	Витрати стоків, л/c
	по шляху	бічних	шляхового	бічного		шляхова	бічна	транзитна	сумарна		від житлових кварталів	зосереджені	розрахункова qp, л/с
												місцеві	транзитні
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1-2	13в,г,14б		13,7		0,18	2,47			2,47	2,50	6,17			6,17
2-3	13г`		1,2		0,18	0,22		2,47	2,69	2,50	6,72			6,72
3-4	5г	5в	1,2	4,4	0,65	0,78	2,86	2,69	7,10	2,33	16,55		0,91	17,46
		13а		4,3	0,18		0,77
4-5	6г	5а,г,6в	4,4	16,3	0,65	2,86	10,60	7,10	20,56	1,90	39,06	27,80	12,01	78,87
5-6	6д		3,0		0,65	1,95		20,56	24,09	1,87	45,05		39,81	84,86
		14а,е,ж		8,8	0,18		1,58
6-7		6е		12,7	0,65		8,26	24,09	32,35	1,82	58,87		39,81	98,68
13-14	14е		1,3		0,18	0,23			0,23	2,50	0,59			0,59
14-15	14д		3,5		0,18	0,63		0,23	0,86	2,50	2,15			2,15
15-16	15г		4,4		0,18	0,79		0,86	1,65	2,50	4,13			4,13
16-17	15в		4,4		0,18	0,79		1,65	2,44	2,50	6,11			6,11
17-18	12в	14в,г,15а,б,11г,12г	7,0	25,1	0,18	1,26	4,52	2,44	8,22	2,24	18,41		25,88	44,29
18-19	9в	9г,12б	4,3	7,6	0,18	0,77	1,37	8,22	10,36	2,10	21,76		25,88	47,64
27-26	8б		2,8		0,18	0,50			0,50	2,50	1,26			1,26
26-19	9б	11б,в,12а,8в,г,9а	3,8	31,8	0,18	0,68	5,72	0,5	6,91	2,35	16,23		7,85	24,08
29-30	8б`		1,7		0,18	0,31		17,28	17,59	1,95	34,29		33,73	68,02
35-47	13в`,11a		2,7		0,18	0,49			0,49	2,50	1,22			1,22
47-36	10в,11а`		9,7		0,18	1,75		0,49	2,24	2,50	5,59			5,59
36-30	7в,8а		8,8		0,18	1,58		2,24	3,82	2,50	9,56			9,56
30-31	7б		4,3		0,18	0,77		21,4	22,17	1,75	38,80		33,73	72,53
31-32	2б	2б	4,3	4,4	0,65	2,80	2,86	22,18	28,61	1,84	52,64		33,73	86,37
		7а		4,3	0,18		0,77
32-33	1б	1в,г,2а,г,3б,в,4а,б,в	3,9	30,8	0,65	2,54	20,02	28,61	53,36	1,69	90,18	44,99	76,72	211,89
		7г,10а,б		12,2	0,18		2,20
34-33	1а		4,3		0,65	2,80			2,80	2,50	6,99			6,99
44-45	3а		3,3		0,65	2,15		31,01	58,31	1,68	97,96		252,52	350,48
					0,18			25,15
45-46	6а	3в,г,4а,г,5б, 6б	1,3	20,8	0,65	0,85	13,52	58,31	74,21	1,65	122,44		278,55	400,99
				8,5	0,18		1,53
46-7								74,21	74,21	1,65	122,44		278,55	400,99
7-КОС								106,55	106,55	1,60	170,27		318,36	488,63
Перевірка:

2.7 Гідравлічний розрахунок та конструювання мережі

Гідравлічний розрахунок мережі проводиться для ви...