Принципи архітектурного формування освітньо-наукових інноваційних комплексів
Аналіз основних факторів, що впливають на архітектурне формування освітньо-наукових інноваційних комплексів. Розроблення їх типологічної класифікації. Виявлення оптимальних територіальних ресурсів для формування освітньо-наукових інноваційних комплексів
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.12.2017 |
| Размер файла | 23,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 72.01
ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНОГО ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВИХ ІННОВАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ
кандидат архітектури Шкляр С.П., кафедра архітектури будівель і споруд та дизайну архітектурного середовища
доктор технічних наук Шмуклер В.С., кафедра будівельних конструкцій Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова
Анотація
Виявлено основні фактори впливу на формування освітньо-наукових інноваційних комплексів, розроблена їх типологічна класифікація, визначено головні особливості та виявлено оптимальні територіальні резерви для організації освітньо-наукових інноваційних комплексів, сформульовано загальні принципи формування освітньо-наукових інноваційних комплексів.
Ключові слова: освітньо-науковий інноваційний комплекс, поліфункціональність, структурованість, інформативність, трансформативність, екологічність.
В статье выявлены основные факторы воздействия на формирование образовательно-научных инновационных комплексов, разработана их типологическая классификация, определены главные особенности и выявлены оптимальные территориальные резервы для организации образовательно-научных инновационных комплексов, сформулированы общие принципы формирования образовательно-научных инновационных комплексов.
Ключевые слова: образовательно-научный инновационный комплекс, полифункциональность, структурированность, информативность, трансформативность, экологичность.
In the article the main factors of influence on formation of the educational- scientific innovation complexes by their typological classification, we identified the main features and the optimal territorial reserves for the organization of educational- scientific innovation complexes, formulated General principles of formation of educational-scientific innovation complexes.
Key words: educational-scientific innovative complex, multi-functionality, structuredness, selfdescriptiveness, transformatively, sustainability.
Вступ
Постановка проблеми. У зв'язку з інтенсивним розвитком міст, збільшенням чисельності населення в них, зростанням промисловості у великих містах, ускладненням інфраструктури міст і загостренням соціальних проблем питання організації архітектурного середовища життєдіяльності міського населення набувають особливого значення. Сучасне місто - це складна ієрархічна багаторівнева система з інтегрованою взаємодією компонентів, що характеризується великою кількістю економічних, соціальних, транспортних, екологічних, композиційно-планувальних, архітектурно-художніх (естетичних) та інших проблем. Крім вище перерахованих, в сучасних містах поєднується ще кілька проблем. По-перше, архітектурне середовище сучасних міст потребує серйозної реконструкції. По-друге, місто не завжди може задовольнити усі потреби мешканців і їх вимоги до рівня дизайну архітектурного середовища.
Водночас, в сучасному світі все більшу роль починають відігравати інноваційні технології, які охоплюють усі сфери життєдіяльності людини. Інноваційні технології застосовують в медицині, біології, фізиці, інших точних науках, а також в дизайні, анімації тощо.
Особливість підготовки спеціалістів з інноваційних технологій полягає у тому, що вона не може відбуватися за консервативною схемою, без належної матеріально-технічної бази. Таким чином, виникає потреба у створені спеціалізованих інноваційних центрів чи комплексів, які б поєднували в собі освітню і наукову функції. Тобто, мова має йти про виникнення нового типу архітектурних (чи, навіть, містобудівельних) об'єктів - багатофункціональних освітньо-наукових інноваційних комплексів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування освітньо- наукових інноваційних комплексів на науковому і теоретичному рівнях на сьогодні є дуже мало дослідженими і розробленими. Це той випадок, коли практика будівництва нового виду типологічних об'єктів випереджує наукові розробки з даної проблематики. Але вони є дуже необхідними, оскільки без них організація освітньо-наукових інноваційних центрів та комплексів є безсистемною. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових напрямів і принципів формування освітньо-наукових інноваційних комплексів, відповідних їм планувальних і конструктивних рішень, сучасним підходом до функціональної і об'ємно-просторової організації освітньо-наукових закладів.
Методи дослідження: аналіз, синтез та систематизація.
Мета статті полягає в розробці науково обґрунтованих принципів архітектурного формування освітньо-наукових інноваційних комплексів.
Завдання дослідження: 1) виявити основні фактори, що впливають на архітектурне формування освітньо-наукових інноваційних комплексів; 2) скласти типологічну класифікацію освітньо-наукових інноваційних комплексів; 3) визначити особливості розвитку освітньо-наукових інноваційних комплексів; 4) виявити оптимальні територіальні ресурси для формування освітньо-наукових інноваційних комплексів; 5) розробити принципи формування архітектурного середовища освітньо-наукових інноваційних комплексів.
Викладення основного матеріалу дослідження
Наприкінці ХХ - початку ХХІ століття особливе місце в освіті і науці почали займати комп'ютерні та інноваційні технології. Їх розвиток і зумовив виникнення нового утворення - освітньо-наукових інноваційних комплексів.
Освітньо-науковий інноваційний комплекс - це структура, що формується шляхом поєднання закладів освіти різних рівнів, науково-дослідних центрів, наукових лабораторій та центрів комп'ютерних технологій з метою підготовки молодих фахівців в різних галузях науки та ІТ-технологій.
Серед основних факторів, що зумовлюють особливості формування і розвитку освітньо-наукових інноваційних комплексів, варто виділити містобудівельний, демографічний, естетичний і економічний.
Містобудівельний фактор складається з таких компонентів: 1) територіальні резерви для будівництва освітньо-наукових інноваційних комплексів; 2) транспортне забезпечення.
Перша складова містобудівельного фактора - територіальні резерви, тобто наявність у структурі міста вільних територій, придатних для організації нових освітньо-наукових інноваційних комплексів (5).
Транспортні зв'язки - друга складова містобудівельного фактору. Транспортній мережі належить особливе місце в міській інфраструктурі. Вона поєднує окремі частини міста, визначає його територіально-просторову систему (2). Ефективний з економічної точки зору розвиток освітньо-наукових інноваційних комплексів можливий лише у разі зручного і швидкого доступу до них потенціальних відвідувачів. При цьому слід враховувати такі складові, як пішохідна досяжність, автомобільний транспорт й міський громадський транспорт.
Демографічний фактор у формуванні освітньо-наукових інноваційних комплексів пов'язаний, насамперед, з тим, що вони орієнтовані переважно на молодь (школярів, студентів, молодих людей віком до 30 років). Саме ця категорія населення є найбільш прогресивною у сприйнятті великого обсягу інформації, освоєнні сучасних комп'ютерних технологій, оволодінні новими чи нетрадиційними науковими напрямами, психологічно і технологічно адаптована до новітніх форм навчання (дистанційне, інтерактивне тощо).
Через це розміщення освітньо-наукових інноваційних комплексів доцільне в містах зі значним відсотком молоді, з великою кількістю вищих навчальних закладів.
До системи факторів, що зумовлюють особливості формування і розвитку освітньо-наукових інноваційних комплексів, належить також естетичний фактор. Він полягає у тому, що коли будівництво освітньо-наукових інноваційних комплексів відбувається в центральній частині історичного міста, стилістика фасадів має гармонійно поєднуватися зі стилем навколишньої забудови. Це є обов'язковою умовою, що дозволяє зберегти цілісність сприйняття архітектурного середовища міста.
Четвертий з основних факторів, що зумовлюють формування освітньо- наукових інноваційних комплексів - економічний. Він складається з трьох компонентів: 1) рівень і джерела фінансування процесу будівництва освітньо- наукових інноваційних комплексів; 2) техніко-ресурсне забезпечення; 3) соціокультурна ситуація в державі.
Перша складова економічного фактору є найважливішою, бо саме рівень фінансування будівництва визначає можливість створення в структурі міста окремих освітньо-наукових інноваційних комплексів чи їх систем. Джерела фінансування можуть бути такими: державний бюджет, місцевий бюджет, спонсорська підтримка, приватні інвестиції. Техніко-ресурсне забезпечення - це наявність в місті спеціалізованих будівельних організацій. Соціо-культурна ситуація в державі - це ставлення суспільства до освіти, науки та впровадження інноваційних технологій в різні сфери життя.
Освітньо-наукові інноваційні комплекси можуть бути різними за провідною функцією, розміром, розміщенням в структурі міста.
Тому пропонується така типологічна класифікація освітньо-наукових інноваційних комплексів:
1. За функціональним складом:
- спеціалізовані освітньо-наукові інноваційні комплекси - з вузькою спеціалізацією в якійсь галузі науки чи ІТ-технологій;
- багатофункціональні - поєднання в структурі освітньо-наукового інноваційного комплексу кількох споріднених функцій.
2. За провідною функцією:
- лабораторні центри - головною структуроутворюючою базою освітньо- наукового інноваційного комплексу є хімічні, біологічні чи інші лабораторії;
- медіа бібліотеки - освітньо-науковий інноваційний комплекс як електронна інформаційна база загальноміського рівня;
- центр комп'ютерних технологій - спеціалізація освітньо-наукового інноваційного комплексу на різного роду ІТ-технологіях.
3. За віковою категорію:
- молодший шкільний вік - початкова спеціалізована освіта для дітей молодшого шкільного віку;
- старший шкільний вік - базова профільна підготовка;
- молодь (18-30 років) - освіта і оволодіння професією з перспективою подальшого працевлаштування.
4. За формою навчання:
- дистанційне;
- пояснювально-ілюстративне;
- комбіновані уроки.
5. За розміщенням:
- в центральній частині міста - вузькоспеціалізовані комплекси невеликого розміру;
- в житловій забудові - раціонально для дітей молодшого і старшого шкільного віку;
- в периферійних районах - великі багатофункціональні комплекси;
- за межами міста (як окремий комплекс) - як науково-дослідна і навчальна база окремої компанії (ІТ-містечко і т.п.).
6. За розміром:
- частина будівлі - оренда кількох приміщень чи поверхів в структурі багатофункціонального комплексу з іншою провідною функцією;
- окрема споруда - будівля, спеціально збудована (чи переобладнана) для освітньо-наукового інноваційного комплексу;
- комплекс споруд - група будівель з різними функціями в кожному з блоків;
- окреме містечко - багатофункціональний чи спеціалізований комплекс на периферії міста чи за його межами.
7. За композиційно-планувальною структурою:
- компактні - окрема споруда чи кілька пов'язаних між собою будівель;
- дисперсні - розсереджені на території корпуси.
Освітньо-наукові інноваційні комплекси, як і кожен тип архітектурних об'єктів, мають певні, притаманні лише їм, особливості формування.
По-перше, організація багатофункціональних освітньо-наукових інноваційних комплексів є доцільною і раціональною у великих і найбільших містах, де вони знайдуть своїх користувачів і їх потенційних працедавців. У невеликих населених пунктах інноваційні комплекси не будуть забезпечені слухачами. Єдиний виняток - організація в селищі чи невеликому містечку окремого комплексу як науково-дослідної і навчальної бази якоїсь компанії. При цьому обов'язковою умовою ефективності такого освітньо-наукового інноваційного комплексу є гарна транспортна забезпеченість.
Друга особливість багатофункціональних освітньо-наукових інноваційних комплексів - орієнтація на молодь (старшокласників, студентів, молодих людей віком до 30 років).
Третя особливість - сучасний підхід до освітнього процесу. Навчальний процес відбувається не у вигляді стандартних «пар», а у формі майстер-класів, онлайн-консультацій та семінарів, дистанційного навчання тощо. Підготовка спрямовується не на «загальноосвітні знання», а на здобуття сучасної актуальної професії (6, 7).
Четверта особливість багатофункціональних освітньо-наукових інноваційних комплексів - нетрадиційні вимоги до організації архітектурного середовища. Об'ємно-просторове і архітектурно-художнє рішення будівель своїм дизайном мають підкреслювати інноваційний характер об'єкта: мають застосовуватися сучасні форми, матеріали, конструкції, світло-кольровий дизайн тощо (8).
Сучасні міста дуже щільно забудовані. Тому пошук територіальних резервів для будівництва освітньо-наукових інноваційних комплексів є однією з головних проблем їх організації.
Оптимальними територіальними резервами для будівництва освітньо- наукових інноваційних комплексів є території нераціонального використання - території зі складним та порушеним рельєфом, а також території житлової, громадської чи промислової забудови, які під впливом соціально-економічних змін в суспільстві чи інших факторів втратили своє значення, використовуються не на повну потужність, а також території, економічний, ландшафтний чи естетичний потенціал яких не використовується.
Основними типами територій нераціонального використання у структурі сучасних великих міст є малоефективні та бросові території. До малоефективних територій належать: території з малоцінною і зношеною забудовою, малоефективні промислові території, прирельсові території.
До бросових територій слід відносити: території зі складним та порушеним рельєфом, резервні території (1).
Основний і оптимальний територіальний резерв для формування освітньо- наукових інноваційних комплексів - недіючі та малоефективні промислові території, які мають такі переваги: велика площа території; розвинута транспортна інфраструктура; оснащення усіма видами інженерних комунікацій; можливість переобладнання частини існуючих будівель і їх адаптації до нових функцій; гарні умови для розвитку лабораторної бази; відсутність поблизу цінної забудови - можливість вирішення будівель і споруд в сучасних формах і надання їм домінуючого композиційного і функціонального значення (3, 4).
Для розробки загальних засад архітетурного формування освітньо- наукових інноваційних комплексів необхідно виділити такі основні принципи:
1. Принцип поліфункціональності - передбачає поєднання в структурі освітньо-наукового інноваційного комплексу кількох споріднених функцій (навчальний ІТ-центр, медіа-бібліотека, лабораторній центр і т.д.), з виділенням провідної, домінуючої функції.
В нинішніх соціально-економічних умовах виокремлення однієї провідної функції не завжди може бути доцільним і рентабельним. Розширення спектру функцій дозволить залучити до освітньо-наукового інноваційного комплексу значно більшу кількість користувачів.
2. Принцип структурованості - поєднання складових елементів освітньо-наукового інноваційного комплексу за законами композиційної цілісності; організація зручної системи комунікацій; раціональна функціональна схема.
Усі будівлі освітньо-наукового інноваційного комплексу, навіть за умов їх дисперсного розміщення, мають об'єднуватися пропорційно і стилістично. Обов'язкова умова - зручні пішохідні зв'язки між окремими об'єктами на території та раціональне розміщення вертикальних і горизонтальних комунікацій в будівлі. Функціональне зонування має відбуватися за принципом пріоритетності - найближче до вхідного вузла розміщуються найбільш затребувані функції чи об'єкти з найбільшою кількістю відвідувачів.
3. Принцип інформативності - передбачає кілька рівнів інформаційного насичення архітектурного середовища: 1) візуальна ідентифікація архітектурного об'єкта за його функцією; 2) інформативні елементи для вільної орієнтації в просторі; 3) рекламно-інформаційні стенди та табло, екрани і т.д.
Сама будівля своїм зовнішнім виглядом має підкреслювати її інноваційність, а орієнтація на території і в будівлі має бути максимально автоматизованою і спрощеною.
4. Принцип трансформативності - можливість видозміни внутрішнього простору будівель і їх зовнішнього вигляду та об'ємно-просторового рішення за допомогою сучасних інноваційних технологій (складні конструктивні системи, медіаархітектура і т.д.).
Це дає змогу не лише пристосовувати внутрішній простір освітньо- наукового інноваційного комплексу до різних функціональних процесів, а ще й привертати увагу до комплексу, перетворювати його на візуальну та композиційну домінанту.
5. Принцип екологічності - передбачає використання альтернативних джерел енергії, економію (вторинне використання) земельних ресурсів, наявність природно-ландшафтних компонентів, дотримання законів еко-естетики в архітектурі.
Ці вимоги на сьогодні є актуальними не лише для освітньо-наукових інноваційних комплексів, а для всіх сучасних будівель і споруд.
науковий інноваційний комплекс архітектурний
Висновки
Визначено основні фактори впливу на формування освітньо- наукових інноваційних комплексів: містобудівельний, демографічний, естетичний і економічний. Розроблена типологічна класифікація освітньо- наукових інноваційних комплексів: за функціональним складом, за провідною функцією, за віковою категорією, за формою навчання, за розміщенням, за розміром, за композиційно-планувальною структурою. Визначено головні особливості та виявлено оптимальні територіальні резерви для організації освітньо-наукових інноваційних комплексів. Сформульовано загальні принципи формування освітньо-наукових інноваційних комплексів: принцип поліфункціональності, принцип структурованості, принцип інформативності, принцип трансформативності, принцип екологічності.
Література
1. Агранович Г. М. Проблемы освоения территорий современного города / Г. М. Агранович // Архитектура и строительство Москвы. - 2003. - .№2-3. - С. 2430.
2. Банкова Н.М. Транспортный комплекс в городской инфраструктуре: ставка на развитие / Н.М. Банкова // Промышленное и гражданское строительство. - 2003. - №12. - С.32-33.
3. Беккер В.Я. Реорганизация промышленных территорий / В.Я. Беккер, В. В. Карелина // Архитектура и строительство Москвы. - 2001. - №5-6. - С. 73-76.
4. Ерзовский А. Альтернативные пространства постиндустриального города / А. Ерзоаский // Архитектура. Строительство. Дизайн. - 2001. - №1. - С. 28-31.
5. Питухина Е.В. Градостроительные резервы развития города и их разновидности / Е.В. Питухина // Містобудування та територіальне планування: Наук.- техн. зб. - К.: КНУБА, 1999. - Вип.№4. - С.112-117.
6. Інноваційні освітні технології та методики в системі професійно- педагогічної підготовки [електронний ресурс]. - Режим доступу: / http://eprints.zu.edu.ua/13363/1/Дубасенюк%20О.pdf
7. Центр инноваций и экологической устойчивости в Мельбурне [електронний ресурс]. - Режим доступу: / http://zeleneet.com/centr-mnovadj-i- ekologicheskoj-ustojchivosti-v-melburne/6043/
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз і розробка класифікації існуючих підприємств харчування Дамаску, аналіз факторів, які впливають на їх формування. Особливості предметно-просторової організації інтер’єрів підприємств харчування Дамаску, принципи підбору і прийоми розміщення.
автореферат [46,9 K], добавлен 13.04.2009Визначення основних функціональних груп будівель та споруд, які розташовані на береговій частині комплексу та їх вплив на загальну планувальну концепцію території суходолу і гавані. Процес становлення яхтового комплексу як архітектурного об’єкта.
статья [181,4 K], добавлен 24.11.2017Розгляд результатів урбоекологічного та ландшафтного аналізу факторів, що впливають на прийоми формування ландшафтно-архітектурного комплексу, озеленення та благоустрою території об'єкта. Ознайомлення з екологічним обґрунтуванням проектних рішень.
дипломная работа [8,6 M], добавлен 20.08.2019Історія виникнення традицій романського стилю XI-XIII ст. Принципи зведення храмів, монастирських комплексів та укріплених замків феодалів в епоху раннього Середньовіччя. Ознайомлення із архітектурними пам'ятниками романського стилю в Франції і Німеччині.
реферат [34,3 K], добавлен 13.10.2010Специфіка планування житлових комплексів: передпроектні дослідження функціональної структури кварталу, заходи для реконструкції. Функціональне зонування території відповідно до призначення ділянок житлової території. Вирішення прибудинкового простору.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 11.01.2012Визначення поняття "візуальна комунікація". Фірмовий стиль, його основні елементи, функції. Значення візуальних комунікацій в діяльності вищого навчального закладу. Дизайнерський аналіз аналогових зразків, розкриття концептуальних та інноваційних рішень.
курсовая работа [7,5 M], добавлен 31.05.2019Архітектурний образ столиці Буковини кінця XIX - поч. XX ст. Формування архітектурного обличчя Чернівців та його просторової структури. Панування еклектики в Чернівцях. Еволюція "пізнього юґендстилю". Перехід від пізнього модерну до стилю "ар-деко".
реферат [61,1 K], добавлен 18.02.2011Особливості проектування розважальних закладів. Концепція та актуальність проектного рішення розважального комплексу "Оптик-Ефект", формування дизайну його інтер'єру з використанням принципу оптичних ілюзій. Архітектурно–планувальне рішення аналогів.
дипломная работа [9,5 M], добавлен 03.10.2011Змішування компонентів будівельних сумішей. Параметри, що впливають на якість їхнього змішування. Диспергіроване змішування сипких матеріалів. Формування будівельних сумішей. Дозування сипких і рідких матеріалів. Класифікація процесів грануляції.
учебное пособие [9,2 M], добавлен 26.09.2009Визначення нормативної тривалості будівництва. Вибір методів виконання основних робіт. Розрахунок основних параметрів робіт по будівельному майданчику в цілому. Аналіз раціональної черговості об’єкта. Календарний план будівництва промислового комплексу.
курсовая работа [149,5 K], добавлен 22.02.2022Методики дизайнерського проектування та аналіз особливостей формування дитячих кімнат. Виготовлення ігрового обладнання в торгівельних приміщеннях, конструктивних елементів (батуту, гірки, пуфиків, шведської стінки, тунелю, м’ячів). Ергономічні вимоги.
курсовая работа [7,2 M], добавлен 12.12.2014Архітектурне проектування промислових підприємств, зниження вартості їх будівництва. Засоби архітектурної композиції. Техніко-економічні показники та архітектурні рішення генплану будівництва ковальсько-пресувального цеху машинобудівного заводу.
курсовая работа [699,0 K], добавлен 08.12.2013Зародження і розвиток метаболістичної архітектури. Архітектурні принципи та погляди Кіонорі Кікутаке, приклади застосування його методології на конкретних прикладах. Відродження метаболістичної архітектури в наш час - проблеми та перспективи розвитку.
контрольная работа [208,5 K], добавлен 30.12.2013Аналіз історичних умов для виникнення архітектурних стилів. Визначення причин появи нових стильових особливостей архітектури Слобожанщини ХVII-XVIII століть. Закономірності формування містобудівних систем. Огляд проблем реставрації архітектурних споруд.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 24.06.2013Розгляд особливостей проектування музею археології, характеристика плану будівлі. Аналіз елементів вертикального зв’язку приміщень. Етапи формування і розробки схеми взаємозв'язків приміщень. Основні способи організації простору музею археології.
курсовая работа [5,7 M], добавлен 17.12.2012Аналіз зовнішнього простору пляжної території та прийоми формоутворення засобів відпочинку. Класифікація та основні компоненти ландшафту. Функціональне зонування компонентів санаторію. Озеленення території. Формування засобів світлового оформлення.
дипломная работа [9,5 M], добавлен 03.03.2015Методи оцінювання економічної ефективності діяльності підприємства, її показники та критерії управління. Управління охороною праці в економічній структурі. Формування будівельного ринку в Україні. Аналіз сучасної динаміки будівництва в Україні.
курсовая работа [606,1 K], добавлен 16.01.2014Урбоекологічний аналіз факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об’єкта. Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території ботанічного саду НЛТУ України. Агротехнічні заходи по створенню та експлуатації.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.01.2013Характеристика основних властивостей бетону - міцності, водостійкості, теплопровідності. Опис технології виготовлення залізобетонних конструкцій; правила їх монтажу, доставки та збереження. Особливості архітектурного освоєння бетону та залізобетону.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 12.09.2011Проведення класифікації, розробки типологічного ряду та виведення основних принципів архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів. Удосконалення методики їхнього проектування, враховуючи вітчизняний та закордонний досвід.
автореферат [47,2 K], добавлен 11.04.2009
