Зведення підземних споруд методом опускного колодязя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зведення підземних споруд методом опускного колодязя

1. Область застосування технологічної карти

колодязь монолітний залізобетонний

Технологічна карта розроблена на комплексний процес влаштування монолітної залізобетонної конструкції заглиблення колодязя, опускання колодязя та влаштування монолітного залізобетонного днища.

Колодязь круглої форми в плані з внутрішнім діаметром __12__м зі стінами завтовшки ___1,15___м, армуванням стін каркасами з діаметром арматури 16…25 мм. Висота колодязя складається з висоти ножа __3,7___м. та з висоти стін __11__м.

Бетон класу C25/30 W6.

Зовнішня температура повітря __15__ град. С.

Всі роботи виконуються в дві зміни тривалістю 8 годин комплексною бригадою робітників.

Подача і встановлення матеріалів і виробів здійснюється баштовим (стріловим) краном типу _____КБ -603___. Розробка ґрунту в колодязі здійснюється одноківшевим екскаватором __Hitachi ZX 120_____, з ковшем ___0,4 м.куб__.

Бетонну суміш доставляють на об'єкт автобетонозмішувачем МАЗ 438043.

2. Технологія та організація виконання робіт

2.1 Методи та послідовність виконання робіт

Сутність технології зведення підземних споруд методом опускного колодязя полягає в наступному [1, 2]. На поверхні ґрунту влаштовують нижню ножову частину та стіни колодязя на певну висоту. Потім всередині починають розробляти ґрунт, підкопуючи його під стінками колодязя. Після цього він заглиблюється в ґрунт під впливом своєї маси. Роботи, таким чином, ведуть до тих пір, поки не буде пройдена вся товща ґрунтів і колодязь не досягне проектної позначки. В процесі заглиблення, стіни колодязя нарощують. Після заглиблення влаштовують днище опускного колодязя, виконується монтаж технологічного обладнання, влаштовують перекриття та покриття.

На початку процесу в нижній частині колодязя влаштовують ніж. Він полегшує розробку ґрунту під стінками колодязя, витискаючи його в бік шахти, а також захищає стіни від пошкоджень при подоланні різних перешкод. Стіни колодязя армують вертикальними тяжами. Вони необхідні для попередження можливості їх розриву на випадок, якщо зверху відбувається затиснення колодязя ґрунтом, а нижня його частина при підробці ґрунту під ножем опиняється в підвішеному стані.

Розробка ґрунту в колодязі здійснюється екскаваторами, бульдозерами або гідромеханічним способом. В даній курсовій роботі прийнята розробка ґрунту одноківшевими екскаваторами.

При заглибленні колодязів в сухих ґрунтах використовують метод розробки ґрунту колодязя екскаваторами з підйомом розробленого ґрунту на поверхню кранами у баддях. При наявності високого рівня ґрунтових вод метод опускання колодязів за допомогою екскаваторів та бульдозерів потребує осушення забоїв.

При внутрішньому діаметрі колодязя більше, ніж 20 м рекомендовано використовувати екскаватори з ковшем місткістю 0,65ч1,25 м3 , менше 20 м - 0,4 м 3 . В опускних колодязях діаметром більше 24 м ведуть роботи за допомогою двох екскаваторів або одним екскаватором та бульдозером.

Легкі ґрунти розробляють бульдозером, а екскаватором завантажують ґрунт у бадді. Бульдозер використовують і на допоміжних операціях: він збирає ґрунт у відвали в зоні дії кранів та у місця, зручні для завантаження його в бадді; виконує пошарове знімання берм і підготовлення ділянок для роботи екскаватора.

Рекомендовано наступний порядок розробки ґрунту в опускному колодязі. Спочатку розробляють ґрунт у середній частині колодязя на глибину 1,5ч3 м.

З боку ножа колодязя залишають берму шириною 1ч3 м, яку розробляють в останню чергу. Берму розробляють шарами товщиною не більше 10ч15 см і шириною 20ч30 см (від поверхні ножа колодязя) рівномірно по всьому периметру колодязя. Для розробки берми використовують бульдозер, який рухається вздовж стіни колодязя і невеликими шарами знімає ґрунт берми.

Початок розробки берми є початком заглиблення колодязя. Перед розробкою берми позначаються фіксовані зони, які визначені проектом виконання робіт. Розробку ґрунту під ножем колодязя рекомендовано вести одночасно між усіма фіксованими зонами або одночасно на двох діаметрально протилежних ділянках починаючи з середини ділянки за напрямом до фіксованих зон.

Якщо після повної розробки берм між фіксованими зонами до рівня банкетки ножа колодязь не заглиблюється, то переходять до розробки фіксованих зон. Зони розробляються одночасно від країв до середини. При цьому необхідно проводити постійний нагляд за станом колодязя. При перших же зрушеннях колодязя всі робітники відходять від стін колодязя у безпечну зону. На першому етапі заглиблення колодязя, зазвичай, випереджає розробку ґрунту, а в подальшому колодязь заглиблюється тільки після розробки фіксованих зон і виймання ґрунту з-під банкетки ножа колодязя. По мірі заглиблення колодязя розміри фіксованих зон зменшуються, та на останніх метрах заглиблення вони виключаються повністю. Ґрунт з-під ножової частини колодязя розробляють вручну.

Розробляти ґрунт під ножем колодязя нижче позначки заглиблення банкетки ножа більше, ніж на 50ч70 см не рекомендується для запобігання великих перекосів колодязя.

Екскаватори з прямою лопатою застосовують переважно для розробки сухих або осушених ґрунтів, а із зворотною лопатою - при розробці водо насичених ґрунтів, тому що в цьому випадку екскаватором простіше улаштовувати зумпфи для відкритого водовідливу і сам екскаватор буде розташовуватися на більш високих позначках.

Ґрунт на поверхню видається кранами. При роботі з баштовими кранами необхідно у процесі заглиблення колодязів перевіряти вертикальність крана не менше двох разів за зміну, і у разі відхилень його від вертикалі, навіть самих незначних, виконувати баластування підкранових шляхів і вирівнювання крана. Ґрунт навантажують у саморозвантажні бадді місткістю, відповідно до вантажопідйомності крана. Піднятий на поверхню ґрунт відвозиться автосамоскидами у відвал або використовується для підсипання території будмайданчика.

Один екскаватор і один бульдозер, які розробляють ґрунт у колодязі, забезпечують роботу двох кранів.

На початку робіт, для запобігання обвалення ґрунту в межах верхньої частини за периметром колодязя улаштовують форшахту у вигляді монолітного залізобетонного кільця висотою Hs = 1,0 ч 1,2 м (в проекті прийняти: Hs = 1,0 м) та шириною 0,12*Rin. Приклад форшахти для тимчасової основи колодязя наведено на рис. 1.

Рис. 1. Конструкція форшахти: 1 - кільце форшахти; 2 - тимчасовий опорний залізобетонний блок; 3 - ніж колодязя; 4 - піщано-щебенева засипка (ущільнена); 5 - бетонна стяжка (опірне кільце); 6 - металевий упор; 7 - підкос.

Внутрішню поверхню форшахти змащують глиняним розчином для запобігання зчеплення з монолітним бетоном опорного кільця. Низ траншеї засипають піском. Опорне кільце при бетонуванні розрізають на окремі блоки за допомогою дерев'яних вкладишів, покладених на піщану подушку. Тимчасове опорне кільце доцільно робити зі збірних блоків. Відстань внутрішньої поверхні форшахти від поверхні ножа приймають рівною 10ч15 см.

2.2 Технологічні розрахунки

Вибір крана для подачі виробів та підйому бадді з ґрунтом.

Визначаються монтажні характеристики для бункера з ґрунтом. Для цього заздалегідь вибирається схема розміщення і пересування кранів при зведенні споруди. Монтажна маса вантажу (бункера з ґрунтом(глина)):

2= 27546,94 т (1)

де - маса бункера з ґрунтом (глина), що піднімається, т.; - маса захоп- люючих пристосувань і оснащення, т. Орієнтовно можна прийняти

= 0,07 = 1501,78 т

Висота підйому бункера з ґрунтом:

= 10,65 м (2)

де - висота від рівня стоянки крана до рівня верхньої кромки стін опускного колодязя, м.; - висота підйому низу бункера над верхньою кромкою стін опускного колодязя, м. (H2 = 0,5 м.); - висота бункера, що піднімається, в положенні на гаку крана, м; - висота стропа над бункером, що піднімається, залежна від висоти стропування, м.

Глибина подачі вантажу (бункера з бетонною сумішшю, бадді з ґрунтом, тощо) () щодо осі обертання крана визначається графічно (рис. 2). За вантажними характеристиками підбирається кран .

Рис. 2. Схема до вибору баштового крану: 1-форшахта; 2-стіна коло- дязя; 3- ніж; 4- екскаватор; 5- бункер для ґрунту; 6- кран

Вибір типу та комплекту опалубки

Стіни колодязя при бетонуванні розбивають на яруси, а кожний ярус - на блоки. Висоту ярусу призначають, виходячи з умов припустимого питомого тиску на ґрунт під ножовою частиною колодязя, а також роботи кранів. Висоту ярусу приймають 6ч8 м (приймаємо 7,35 м). Бетонування кожного наступного ярусу допускається тільки після набирання бетоном попереднього ярусу міцності 2 МПа.

Яруси розбивають на блоки бетонування в залежності від очікуваної інтенсивності подачі бетону та конструкції стін колодязя. Першим ярусом бетонування є ніж колодязя. При значних розмірах колодязів допускається розрізка стін на блоки з вертикальними швами. Перед бетонуванням наступного блоку робочі шви ретельно очищують, поверхню бетону обробляють пневмомолотами (насікають) і ретельно промивають струменем води. Комплект опалубки підбирається на два три блоки бетонування. Рекомендується застосовувати радіальну опалубку провідних фірм PERI, MEVA, DOKA та інші. Спочатку розробляються ескізи опалубки стіни на блок бетонування в плані з позначенням марок щитів, стяжок, блоків, замків та інших елементів опалубки. На ескізах показуються план опалубки та розріз (масштаб 1:50). На маркувальних ескізах поміщається специфікація елементів опалубки (табл. 1). Специфікація розробляється на один комплект опалубки.

Таблиця 1. Специфікація елементів опалубки

 За СНиП 3.03.01-87 [5] розробляються вказівки по монтажу і демонтажу опалубки. До місця монтажу щити подають кранами.

Перестановку щитів опалубки роблять через 48 годин після закінчення бетонування ярусу колодязя (за температури повітря +15ч20 °С) при досягненні бетоном міцності, за якої він може зберегти свою форму та протистояти випадковим механічним ушкодженням. Армокаркаси та сітки монтують на висоту одного ярусу бетонування. Наступні пояси арматури установлюють після бетонування нижнього ярусу.

Підрахунок обсягів робіт зведення споруди.

На першому етапі розраховуються обсяги робіт у відповідності до структури процесів (табл. 2) та за одиницями виміру .

Таблиця 2 Відомість обсягів робіт

де , , - відповідно: радіус кола по середині кільця форшахти, висота кільця та ширина; , - відповідно: радіус кола по середині ножа, площина перерізу ножа; - радіус кола по середині стіни колодязя; - висота котловану в середині колодязя; - товщина шару зі щебеня; - висота стіни.

3.Технологічні розрахунки тривалості робіт

Приклад технологічних розрахунків тривалості виконання робіт зі зведення опускного колодязя, наведено в табл.3.

Таблиця 3 Технологічні розрахунки тривалості робіт

4. Контроль якості виконання робіт

За СНиП 3.03.01-87* «Несущие и ограждающие конструкции» (табл. 2) міцність поверхонь бетонних основ при очищенні гідропіскоструйною фрезою від цементної плівки складає 5 МПа, а висота вільного скидання бетонної суміші у опалубку стін складає 4,5 м. При середній 15єC температурі бетон марки С25/30 набирає міцність 5 МПа за 1 день, отже згідно з прийнятою висотою стінки (14,7 м) приймаємо 5 шарів бетонування з технологічною перервою в 1 день (4 технологічних перерви).

Рис.3 Графік залежності набору міцності бетоном у відсотках в залежності тривалості витримки

5. Вказівки щодо безпеки виконання робіт

При спорудженні і зануренні опускних колодязів робітники виконують комплекс загальнобудівельних робіт та операцій, застосовуваних на більшості будівництв (опалубні, арматурні, бетонні і монтажні роботи). Усі ці роботи повинні бути виконанні у відповідності до ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», а також з вимогами проекту провадження робіт.

Разом з тим при спорудженні і зануренні опускних колодязів приходиться виконувати роботи, що характерні лише для опускного способу проводження робіт.

При зануренні опускних колодязів часто утворюються лійки і провали грунту, що необхідно передбачати проектом.

Склад будівельних матеріалів і конструкцій влаштовують як можна далі від стін колодязів. Підкранові колії баштових кранів при будівництві круглих опускних колодязів розташовують по колу і на відстані не менше 6 м від стін колодязя, а при будівництві прямокутних колодязів - уздовж великих сторін на тій же відстані.

Відвали грунту розміщують на відстані не менше ніж 0,7 м від стін опускного колодязя, при цьому не варто накопичувати у відвалах, а по можливості відвозити його в місця спеціально призначені для цього.

Навколо опускного колодязя на час монтажу робиться огородження монтажної зони з установкою попереджувальних написів.

Монтаж переставної опалубки та арматури, а також укладання в стики і стіни колодязів суміші на висоті більш 1,5 м над землею виконують з обгородженого риштування або начіпних обгороджених площадок. Перед зануренням по периметру стін опускного колодязя з зовнішньої та внутрішньої сторони влаштовують захисний козирок (іноді їм служать зовнішні начіпні підмости), що охороняє робітників від випадкового падіння породи при видачі грунту. Для швидкої евакуації робітників з вибою в опускному колодязі по його стінам влаштовують маршові сходи, надійно закріплені до стін. Сходи встановлюють у місцях, де не подають у вертикальному напрямку грунту в баддях; кількість сходових переходів повинна бути не менше двох. Стан баддей і вантажозахватних пристроїв варто перевіряти перед початком кожної зміни.

Зміни обвалення грунту навколо колодязя і форшахти огороджуються; на огородженні повинні бути вивішені попереджувальні написи, а в нічний час забезпечене надійне надійне освітлення.

Після занурення опускного колодязя в грунт довкола нього влаштовують огородження і встановлюють попереджувальні написи, а в нічний час - надійне освітлення.

6. Матеріально-технічне забезпечення

Таблиця 4 Відомість про потреби в машинах, механізмах та інвентарі

7. Техніко-економічні показники

Таблиця 5Техніко-економічні показники основного процесу

Список літератури

1.Технологія зведення підземної споруди методом опускного колодязя: методичні вказівки до виконання курсової роботи. Укладачі: В.В. Савйовський, Г.М. Тонкачеєв. К.: КНУБА, 2017. 24 с.

2. ДБН Д.2.2?13. Ресурсні елементарні кошторисні норми на будівельні роботи (РЕКН ). Збірник 5. - К.: Держбуд України, 2014. 148 с.

3. ДБН А.3.2-2-2009.Охорона праці і промислова безпека в будівництві. К.: Держрегіонбуд України, 2012.

4. СНиП 3.02.01-87* Несущие и ограждающие конструкции. М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989. 192 с.

5.ДБН Д.2.2-1 "Земляні роботи".

Размещено на Allbest.ru