Соціально-гарантований рівень організації громадського обслуговування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-гарантований рівень організації громадського обслуговування

Метою політики у сфері децентралізації є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування [1].

Проведення ефективної соціально-економічної політики, яка забезпечуватиме достатній рівень життя для різних верств населення, визначає необхідність всебічного підходу до оцінки та теоретичного осмислення процесів розвитку міст і сіл України. Важливу роль у цих процесах відіграє організація системи громадського обслуговування та вдосконалення архітектурно-типологічної структури закладів і підприємств цієї системи [2-7].

Стан мережі об'єктів громадського призначення сьогодні і на перспективу зумовлений економічною кризою та воєнними діями на Сході України, що помітно вплинуло на їх проектування і будівництво. Фінансові обмеження на розробку і будівництво цих об'єктів призвели до морального старіння, скорочення кількості проектів, а також до зниження їх якості.

Проектування системи громадського обслуговування в сучасних умовах рекомендується проводити з урахуванням таких особливостей:

- перехід від рівномірного розподілу послуг до вільної конкуренції, коли витісняються слабкі ланки;

- розшарування системи обслуговування, коли в одному і тому ж районі з'являються заклади і підприємства одного виду, але різного класу комфортності, рівнів обслуговування та обсягу надання послуг для усіх верств населення.

У сучасних умовах, що складаються, для контролю над формуванням системи обслуговування пропонується організація мережі об'єктів громадського призначення на основі певного соціального мінімуму за© Куцевич В.В., Губов Б.М., 2016 безпеченості закладами та підприємствами обслуговування населення. Такий показник має бути обов'язковим для всіх поселень і буде збільшуватись у перспективі.

За цим показником соціально-гарантованого рівня повинна розраховуватися кількість закладів і підприємств, що відображено в проекті ДБН «Містобудування. Планування і забудова територій». За наявності відповідних обґрунтувань і погоджень територіальними органами можуть затверджуватися місцеві, регіональні соціальні нормативи.

Реалізацію закладеного в проекті соціального мінімуму повинна забезпечувати місцева адміністрація шляхом пошуку інвесторів на будівництво об'єктів, а якщо такий інвестор не знайдений - шляхом фінансування будівництва коштом місцевого бюджету.

Організація громадського обслуговування створює умови для раціонального забезпечення всебічних потреб населення у різних видах послуг, які реалізуються в закладах і на підприємствах обслуговування.

Об'єкти обслуговування об'єднуються за ознакою спільності свого функціонального призначення та утворюють відповідні мережі закладів і підприємств.

Основні типи мережі закладів і підприємств обслуговування охоплюють:

- навчально-виховні заклади (рис. 1, 2);

- заклади охорони здоров'я (рис. 3) та соціального захисту, спортивні та фізкультурно-оздоровчі, масового відпочинку і туризму;

- підприємства торгівлі, харчування, побутового обслуговування та комунального господарства;

- культурно-видовищні заклади, мистецтва та дозвілля, а також культові будівлі і споруди.

Кожна з перелічених мереж має свою ієрархічну структуру, яка формується із закладів і підприємств різної місткості, з різними радіусами обслуговування, періодичності звертання до них. Сукупність мереж зазначених закладів і підприємств різної місткості, з різними радіусами обслуговування утворює єдину систему обслуговування, яка є важливим елементом соціальної інфраструктури міських і сільських населених пунктів.

Соціально-гарантоване обслуговування повинно здійснюватися за рахунок об'єктів і послуг, які сприяють реалізації права населення на повноцінне середовище життєдіяльності. При розрахунку місткості об'єктів обслуговування слід враховувати додаткову кількість місць для задоволення потреб населення зони впливу населеного пункту.

Заклади та підприємства обслуговування необхідно розміщувати на територіях, наближених до місць проживання і роботи більшої частини населення, у складі громадських центрів і у зв'язку з системою громадського пасажирського транспорту, додержуючись транспортної доступності об'єктів обслуговування та їх комплексів.

Основною вимогою до розміщення тих чи інших об'єктів обслуговування в поселеннях є створення зручніших умов для одержання населенням послуг необхідного виду, рівня та якості. Це потребує вирішення містобудівних завдань розміщення одного чи комплексу закладів та підприємств з урахуванням величини міського або сільського поселення, його народногосподарського й адміністративного значення, положення в системах обслуговування і розселення.

Об'єкти обслуговування залежно від характеру, кількості та рівня їх послуг, частоти користування ними поділяються на заклади і підприємства повсякденного, періодичного та епізодичного обслуговування.

До об'єктів з повсякденним обслуговуванням належать дошкільні навчальні заклади, початкові й середні школи, приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять та дозвілля, роздавальні пункти молочної кухні, підприємства торгівлі з асортиментом продовольчих і непродовольчих товарів повсякденного попиту тощо.

До закладів і підприємств періодичного попиту належать позашкільні заклади, аптеки, поліклініки, лікарні та пологові будинки, клубні заклади, центри дозвілля, танцювальні зали, кінотеатри, бібліотеки, спеціалізовані магазини з товарами періодичного попиту, підприємства побутового обслуговування, у тому числі комплексні приймальні пункти, пральні, підприємства хімчистки, лазні й душові, відділення зв'язку та філії ощадного банку тощо.

Епізодичну частоту попиту мають театри, цирки, спеціалізовані підприємства побутового обслуговування, у тому числі пов'язані з ремонтом складної побутової техніки, ремонтом і пошиттям одягу та взуття тощо.

Частота користування закладами і підприємствами обслуговування пов'язана з величиною радіуса обслуговування або витратами часу на пішохідне пересування чи з використанням транспорту. Так, для дошкільних навчальних закладів загального розвитку і початкових шкіл радіуси обслуговування не повинні перевищувати у містах 300 м, у сільських населених пунктах - 500 м, а загальноосвітніх шкіл - 800 м. За умов організованого підвезення учнів до загальноосвітніх шкіл і в разі відповідного санітарно-гігієнічного обґрунтування можливе збільшення радіусів обслуговування.

Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять та дозвілля, роздавальні пункти молочної кухні, аптеки, підприємства торгівлі з товарами повсякденного попиту, майстерні дрібного ремонту взуття та одягу, відділення зв'язку та філії ощадного банку розміщуються у містах з радіусом обслуговування, який не перевищує 500 м. Доступність фізкультурно-оздоровчих споруд міського та районного значення не повинно перевищувати 30 хв.

Поліклініки та їх філії розміщуються з урахуванням радіуса обслуговування, який не перевищує у містах 1000 м. У сільській місцевості доступність поліклінік, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів і аптек приймається з урахуванням витрат часу на пересування з використанням транспорту і не повинна перевищувати 30 хв.

Заклади і підприємства обслуговування у сільській місцевості розміщуються з розрахунку забезпечення жителів кожного поселення послугами повсякденного попиту у межах пішохідної доступності, яка не перевищує 30 хв.

Об'єкти обслуговування у сільській місцевості можна передбачати на групу поселень з урахуванням транспортної доступності, яка не перевищує для закладів і підприємств періодичного обслуговування 3040 хв, епізодичного обслуговування - 1-1,5 год.

Заклади і підприємства обслуговування розміщуються у населених пунктах як окремі об'єкти або у комплексі об'єктів.

У сільських населених пунктах основні заклади і підприємства обслуговування розміщуються, як правило, у складі єдиного містобудівного комплексу, який формує громадський центр села. Винятком є заклади охорони здоров'я, які розміщуються окремо від інших закладів і підприємств обслуговування у зв'язку з підвищеними санітарно-гігієнічними вимогами до цих об'єктів.

Передумовою розміщення закладів і підприємств у комплексі з іншими є можливість створення спеціалізованих центрів та поліфункціо - нальних комплексів обслуговування, які забезпечують більш ефективне використання території забудови, інженерних споруд та комунікацій, а також спільне використання допоміжних приміщень. Крім цього, комплексне розміщення закладів і споруд на спільній ділянці пов'язане з економією часу та зусиль населення на одержання декількох видів різних послуг в одному центрі обслуговування.

Формування сучасної мережі об'єктів громадського обслуговування сприятиме децентралізації та забезпеченню спроможного місцевого самоврядування.

Список літератури

громадський соціальний обслуговування

1. Указ Президента України №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку. Україна-2020».

2. Білоконь Ю.М. Регіональне планування (теорія і практика) / Ю.М. Білоконь / За ред. І.О. Фоміна. - К.: Логос, 2003. - 246 с.

3. Берданова О. Оперативне планування, реалізація стратегії територіального розвитку: Практ. посіб. / О. Берданова, Є. Фишко; Швейцар.-укр. проект «Підтримка децентралізації в Україні - DESPRO». - К.: [б.в.], 2015. - 48 с.

4. Дідик В.В. Планування міст: Навч. посіб. / В.В. Дідик, А.П. Павлів. - Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2003. - 412 с.

5. Колхас Рем. Гигантизм или проблема большого. Город-генерик. Мусорное пространство. - М.: ООО «Арт-Гид», 2015. - 80 с.

6. Куцевич В.В. Нормативно-методичні основи архітектурного проектування громадських будівель і споруд: Навч. посіб. / В.В. Куцевич, Л.Ю. Брідня / За заг. ред. проф. В.В. Куцевича. - К.: КНУБА, 2016. - С. 5-48.

7. Овсянникова Е. Архитектурная типология / Е. Овсянникова. - Екатеринбург: TATLIN, 2015. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru