Екологічні тенденції формування архітектури бізнес-центрів аеропортів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічні тенденції формування архітектури бізнес-центрів аеропортів

Н.О. Здетовецька

старший викладач кафедри

основ архітектури та дизайну

Національний авіаційний університет,

Україна, м. Київ

Найважливішою рисою сучасної світової економіки є прагнення економії часу, мобільність та транспортна доступність стають ключовими цінностями, тому злиття ділового центру з аеропортом є актуальною тенденцією. Побудова бізнес - центрів саме в районах аеропортів забезпечує злиття економічних інтересів аеропорту і діяльності різноманітних підприємств і є сьогодні світовою практикою. Приклади організації роботи провідних світових корпорацій, зокрема сфери високих технологій, демонструють, що саме швидкість і мобільність стоятимуть на чолі успіху. Третій у світі виробник комп'ютерної техніки “Леново” не має своєї штаб - квартири, його менеджери проводять робочий час у постійних поїздках, а кожний другий робітник іншого комп'ютерного гіганту “IBM” працює поза місцем знаходження фірми. Функції офісів для них сьогодні зазвичай виконують бізнес - центри аеропортів.

Планування і розвиток навколо аеропорту ділового центру, як повноцінного міста, що пов'язує між собою величезний потік пасажирів, товарів, постачальників, робітників і керівників - наступний етап глобалізації. Ця тенденція цілком може стати одним з найбільш значущих містобудівних явищ 21-го століття. Очевидно, що такі рішення передбачають виникнення багатьох проблем для навколишнього середовища і нашого звичайного життя.

Проблемами розвитку бізнес - центрів найбільших сучасних міжнародних аеропортів займалися розробники концепції «аерополіс» Джон Д. Касарда та Грег Ліндсей. Цю тему також досліджували О.В. Сємикіна, Ю.М. Євреїнов, М.Г. Пісков, та інші. Але науковому дослідженню формування саме екологічних бізнес - центрів аеропортів приділялося недостатньо уваги, тому дана тема є дуже актуальною. Фахівці прогнозують, що тенденція екологічного потенціалу буде поступово зміцнюватись.

Метою публікації є висвітлення екологічних тенденцій формування архітектури бізнесових центрів в системі аеропортів в умовах трансформації сучасних аеропортів з виключно транспортних споруд в бізнес парки з аеропортом, як містоутворюючим елементом.

Нові містобудівні утворення, що формуються у змичці с аеропортами - це так звані бізнесові парки, в яких знаходяться сучасні офіси, конференц-зали, зони торгівлі, готельні об'єкти. Все частіше такі містечка несуть також рекреаційні функції, котрими можуть користатися не тільки пасажири аеропорту, а також мешканці міста. Ресторани, фітнес-клуби, галереї , місця для зустрічей зазвичай розташовують на публічній площі зеленої зони,що об'єднує споруди бізнес - парку. Іноді вони мають власні лікарні ( Даллас), технологічні парки, гольф-клуби, тощо. Функції корпоративних штаб-квартир донедавна несли офісні будівлі в центрі, а готелі були місцем ночівлі. Тепер DFW в Grand Hyatt або Weston Detroit Metro більшою мірою служать віртуальною штаб-квартирою для географічно розподілених корпоративних співробітників, керівників та членів ради директорів, які літають на зустрічі для продажів, контактів з клієнтами, чи прийняття рішень високого рівня. В таких корпоративних комплексах доступний повний спектр офісних послуг, використання конференц-залів, комп'ютерів, телекомунікацій, секретарська і технічна підтримка. Ряд великих аеропортів в даний час фактично перевищує столичні центральні ділові райони за зайнятістю і кількістю офісних приміщень.

Подібні центри в Сеулі, Амстердамі, Далласі, існують вже не перший рік, мешканці цих міст та туристи відвідують їх дуже активно. На території голандського аерополісу розташовано більше тисячі підприємств. Штаб-квартири світових банків ABN, AMRO и ING знаходяться в 6 хвилинах доступності від терміналу - в стрімко вирісшому бізнес - окрузі Зюйдас. В ньому ж розташовано 1,86 мільйонів квадратних метрів офісів класу A, торгових мереж і готелів. Нова модель використовується в плануванні аеропортів в Гонконзі, Інчхон, Куала-Лумпур і Дубай. Просторовим і функціональним ядром є термінал, який уподібнений міській центральній площі з різноманітними товарами і послугами. Міські функції, такі як офіси, готелі та виставкові комплекси розвиваються поруч з терміналом, аналогічно столичному бізнес-центру, що оточує центральну площу, створюючи місто - як середовище відразу навколо аеропорту.

Розвиток територій, що знаходяться у сфері впливу найбільших українських аеропортів, гальмується найчастіше нерозвинутістю інфраструктури як самих аеровузлів, так і транспортних артерій, що пов'язують їх з містом.

Оскільки питання фінансування є первинною умовою для майже всіх таких великомасштабних проектів, планування і аналіз життєвого циклу споруди має охоплювати тривалий період часу, при цьому особливу увагу має бути зосереджено на екологічній продуктивності, в тому числі у довгостроковій перспективі. Згідно Європейської хартії про впровадження екологічних принципів в архітектуру та містобудування «несучі конструкції і оболонка будівель мають бути якомога довговічнішими та створеними з екологічних матеріалів, аби гарантувати ефективне використання праці та енергії і мінімізувати вартість ліквідації відходів».

Автори проектів сучасних екологічних бізнес - парків аеропортів у першу чергу прагнуть ресурсоефективності і «сталості», забезпечення оптимального використання і функціонування споруди протягом не одного десятку років. Розроблений з такою метою «екоскелет» забезпечує установку сонцезахисних екранів, дозволяє усунути з інтер'єру опори, підвищує сейсмостійкість будівлі. Такий каркас легко розібрати і відремонтувати або ж розширити при перебудові, що дає змогу перепланування та створює умови для подальшого внесення змін та удосконалень для ефективної праці та відпочинку.

Перевага надається використанню біорозкладних матеріалів, або таких, що можуть слугувати вторинною сировиною без шкоди для навколишнього середовища, використанню місцевих матеріалів або вторинної сировини.

Енергоефективність сьогодні є одним з основних трендів розвитку світового будівництва. При цьому для нашої країни, де до цієї пори питання економії енергоресурсів на порядок денний не виносилися зовсім, ця тенденція зараз стала магістральним вектором руху. Оскільки подібні комплекси - найбільші споживачі енергії, причому біля 30 % споживаної енергії припадає на обігрів, охолодження і освітлення будівель, стає очевидним, якими принципами має користуватися архітектор при їх проектуванні.

Максимальне використання природного освітлення і вентиляції є ще однією з основних екотенденцій. Проектується панорамне засклення, світлові прорізи у перекриттях, сонцезахисні покриття, навіси, тощо. Форми будівль, конфигурація їх планів, визначаються їх орієнтацією за напрямами сонячних променів та з урахуванням переважних вітрів. Сполучення цих факторів зумовлює появу нових оригінальних конструкцій фасадів, віконних прорізів, покриттів та інтер'єрів. Складні форми просторової структури забезпечують захист від шуму та резонансних ефектів , уловлюють повітряні потоки, забезпечують додаткову вентиляцію, охолодження и прогрів повітря. Орієнтація з урахуванням переважних вітрів також попереджує попадання вихлопних газів літаків та автотранспорту в будівлю.

В екобудівлях бізнес-центрів аеропортів використання електричного світла мінімальне, у ролі його джерела перевага віддається економічним світлодіодам . Конструкції оснащаються датчиками, що приглушують світло в залежності від рівня освітленості і пори року та автоматичними системи управління інфраструктурою. Тут використовуються альтернативні джерела енергії - геотермальні системи опалення і охолодження приміщень, сонячні батареї та колектори, установки на базі твердооксидних паливних елементів, тощо.

Прилеглі території озеленюються місцевими рослинами , які не вимагають додаткового поливу, а ландшафт може фільтрувати дощову воду. Використовуються грунтові води та вода, очищена на розташованих поруч очисних спорудах, для поливу території. Поширеною практикою є використання води, обробленої за технологією, створеною для МКС - обробки «сірої води» перед її повторним використанням.

Важливим є максимальне збереження незайманої природної місцевості навколо території аеропорту, а також налагодження екологічного транспортного сполучення з містом.

Рис. 1. Екологічні тенденції. Прийоми формування архітектурно-планувальних рішень

До сьогоднішнього часу інвестори і розробники не хотіли додавати екологічні технології до своїх капітальних витрат, так як це збільшувало термін повернення вкладених інвестицій. Таке будівництво не користувалося популярністю в Україні: у загальному об'ємі проектування це не більше ніж поодинокі реалізовані проекти та експериментальне проектування. Поступово, однак, ця ситуація змінюється.

Останнім часом кінцеві користувачі все частіше воліють екологічні офіси, тому що це економить експлуатаційні витрати, і тому що працівники в них можуть працювати більш продуктивно. Екологічність - це контрольний пункт вимог більшості зі списку Fortune 500 топ - компаній.

Інші фактори - фінансова криза і зростання вартості комунальних послуг, також підштовхують до екологічного будівництва.

Світова практика показує, що екологічне будівництво - це престижний перспективний напрямок, що дозволяє девелоперу зарекомендувати себе надійним на ринку та просунутим з точки зору технологій. Екологічні офіси користуються великим попитом у ведучих світових компаній. Ці переваги підвищують цінність вкладень в екобудівництво.

В результаті проведеного аналізу показано, що в основі архітектурного проектування бізнес-парку аеропорту має бути екологічний підхід, суть якого полягає в поданні його, як складної системи взаємозв'язків не тільки між його складовими, але й між ним самим, людиною і природним середовищем . Саме створення комфортного штучного середовища перебування людей в природньому його синтезі с живим довкіллям, його екологічна сталість, мають бути у центрі стратегічних інтересів проектувальників даного типу споруд.

Література

аеропорт планувальний урбаністичний споруда

1. John D. Kasarda. Gateway Airports: Commercial Magnets and Critical Business Infrastructure. McGRAW HILL FINANCIAL | GLOBAL INSTITUTE. 2014.

2. Семикіна Олена В'ячеславівна. Архітектура бізнес-центрів в системі аеропорту: Дис... канд. наук: 2003.

3. Кен Янг. Ecodesign: A Manual for Ecological Design, Wiley - 2008. - 10 c.

4. П.А. Казанцев. Основы экологической архитектуры и дизайна, LAP publishing - 2012.-28 c.

Размещено на Allbest.ru