Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Будівельно-технологічний факультет

Кафедра технології виробництва бетонних і залізобетонних конструкцій

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Товарознавство бетонів і розчинів ”

на тему: “ Проектування і оптимізація складу бетонної суміші ”

Виконала: ст.гр. ТКД - 31

Мовчан В.І.

Перевірив:

Павлюк В.В.

Київ-2017



Вступ

Бетон -- це штучний каменеподібний матеріал, що утворюється у результаті твердіння раціонально підібраної суміші в'яжучого, заповнювачів, води і, у разі потреби, спеціальних добавок. До затвердіння таку суміш називають бетонною.

Бетон -- один з основних видів будівельних матеріалів. У загальній вартості матеріальних ресурсів, використовуваних у капітальному будівництві, вартість збірних та монолітних бетонних виробів і конструкцій становить майже 25 %.

Одночасно бетон є економічним матеріалом, оскільки вироби з нього більш як на 80 % об'єму складаються з місцевої сировини: піску, щебеню, гравію чи побічних продуктів промисловості у вигляді шлаків, зол тощо.

Оскільки бетон -- штучний будівельний конгломерат, то, змінюючи склад бетонної суміші, можна в період формування надавати виробам і конструкціям практично будь-якої конфігурації та розмірів, а після затвердіння одержувати задані в широкому діапазоні властивості щодо міцності, щільності, теплопровідності і т.д. Ці можливості тепер значно зростають завдяки науковим успіхам у пошуку різного роду добавок. Склад бетонної суміші розраховують і добирають залежно від потрібних властивостей матеріалу. Суміш ретельно гомогенізують у бетонозмішувачах різної конструкції, укладають в опалубку або форми й ущільнюють механізованими способами. Відформована суміш твердне в природних, а з метою прискорення твердіння -- в штучних тепло-вологісних умовах (пропарювання, автоклавна обробка, електропрогрівання, безпарове прогрівання, попереднє розігрівання тощо) з додержанням спеціальних режимів або при введенні комплексу хімічних добавок.

У зв'язку з численністю видів, складів і властивостей бетонів їх класифікують за такими ознаками:

1. за основним призначенням бетони поділяють на конструкційні і спеціальні (жаро- та хімічно стійкі, декоративні, радіаційно-захисні, теплоізоляційні тощо);

2. за видом в'яжучого -- на основі цементних, вапняних, гіпсових, шлакових та спеціальних в'яжучих;

3. за видом заповнювачів -- на щільних, пористих і спеціальних заповнювачах;

4. за структурою -- щільні, поризовані, ніздрюваті, крупно-пористі.

Зазначені положення щодо застосування в'яжучих корисно доповнити такими відомостями: шлаколужний бетон -- на шлаколужному в'яжучому; кислотостійкий -- на кислотостійкому в'яжучому (суміш меленого кварцового піску з розчинним склом і добавкою кремнефториду натрію); полімерцементний -- на портландцементі з добавкою полімерів; полімербетон (пластбетон) -- на в'яжучому з органічних полімерів; бетонополімер -- цементний бетон, модифікований полімерами; асфальтобетон -- на бітумних в'яжучих (нафтових, сланцевих, природних), дьогтебетон -- на дьогтьових в'яжучих (кам'яновугільних тощо)

Крім того, бетони класифікують за середньою густиною:

- особливо важкий середньою густиною понад 2500 кг/м3. Такий бетон на заповнювачах із звичайних щільних гірських порід одержати не вдається, тому використовують барит, залізні руди, сталеві ошурки, стружки;

- важкий (звичайний) середньою густиною 2200...2500 кг/м3 на заповнювачах із щільних гірських порід (щебінь, гравій, пісок). Це найпоширеніший різновид бетону;

- полегшений середньою густиною 2000...2200 кг/м3 на заповнювачах зниженої щільності (вапняк-черепашник, цегельний бій);

- легкий середньою густиною 500...2000 кг/м3 на природних і штучних пористих заповнювачах (вулканічні та вапнякові туфи, пемза, керамзит, шлакова пемза, аглопорит);

- особливо легкий середньою густиною до 500 кг/м3; це насамперед ніздрюваті бетони та бетони на особливо легких заповнювачах (спучені перліт і вермикуліт).

Розрізняють також бетони за розмірами крупного заповнювача. Верхня границя крупності заповнювача лімітується перерізом елемента виробу чи конструкції, розміщенням та ступенем насичення арматурою, відстанями між її прутками. За розмірами заповнювача розрізняють бетон:

- крупнозернистий -- із заповнювачем найбільшою крупністю від 10 до 150 мм,

- дрібнозернистий -- із заповнювачем найбільшою крупністю до 10 мм. Різновидом його є цементно-піщаний бетон з крупністю піску до 5 мм, який відрізняється від розчину вищими вимогами щодо піску, меншою рухливістю суміші і більшим вмістом цементу.

До закінчення формування суміші мають перемішуватися, транспортуватися й укладатися з найменшими затратами енергії; не розшаровуватися; швидкість твердіння відформованого бетону має відповідати заданим строкам розпалублення; витрата цементу в суміші має бути обґрунтовано мінімальною, оскільки він є найдорожчим компонентом.

Бетони для конструкцій повинні мати задану міцність, а для відкритих частин будівель і споруд -- достатню морозостійкість.

Бетони для гідротехнічних споруд повинні забезпечувати високу водонепроникність, стійкість проти вилуговувальної дії фільтрувальних та мінералізованих вод, мати задану міцність і морозостійкість, малу усадку та низьке тепловиділення при твердінні в масивних частинах споруд.

Бетони для стін опалюваних будівель при заданій міцності повинні мати знижену середню щільність, щоб забезпечити низьку теплопровідність.

Бетони для підлог промислових будівель мають бути зносостійкими й міцними на вигин, а бетони для дорожніх і аеродромних покриттів, крім того,--морозостійкими

Якщо бетони проектують для вузько спеціальних галузей застосування, вимоги до них формулюють більш цілеспрямовано й детально.



1. Вихідні дані для проектування

Б-3 Марка бетону - М 400.

В-5 тип конструкції і особливості технології виготовлення: ЗБК, які формують в касетах.

Г-1 Найменші розміри: товщина виробу, відстань між арматурними стержнями і стінкою форми - середньої якості - 40 мм.

Ж-1в Спеціальні вимоги до бетону ЗБК: Морозостійкість, циклів:F300 .

З-2 Умови твердіння бетону - теплова обробка.

І-2 Умови транспортування і укладання бетонної суміші - бункери, бадді, які переміщують кранами і т.п.;



2. Технологічний аналіз ситуації

Умови завдання	Одиниці	Величина	Технологічні особливості і обмеження, які витікають з умов завдання
Б-3 Марка бетону.	Кг/см2	400	Бетон для мостових конструкцій, гідротехнічних споруд, басейнів.. Важкий із середньою густиною 2200...2500кг/м3. Марка цементу, який використовується для виготовлення бетонної суміші повинна бути не менше марки бетону, а бажано більше (виключення може бути при використанні сильних модифікуючих добавок). Тому можливими марками цементу можуть бути М400, М500, М600. Мінімальна припустима міцність щебеню повинна бути не менш ніж в два рази більше міцності бетону.
В-5 тип конструкції і особливості технології виготовлення: ЗБК, які формують в касетах			Особливість касетного способу виробництва полягає в тому, що вироби формуються у вертикальному положенні в розсувних групових металевих формах -- касетах, де вони перебувають до набуття бетоном заданої міцності. Касетним способом виготовляють внутрішні стінові панелі, пли­ти перекриттів, сходові марші та інші вироби. Виготовлені у ка­сетних формах вироби мають точні розміри і порівняно високу якість поверхонь.
Г-1 Найменша товщина виробу	см	40	Згідно до цього пункту потрібно виставити такі вимоги до бетонної суміші, які б забезпечили безперешкодне проходження суміші між усіма елементами арматури і форми для забезпечення найбільш досконалої макроструктири затверділого каменю і не допустили утворення дефектів на етапі формування конструкції. Тому найбільшу увагу тут ми повинні приділити до фракції крупного заповнювача. В зв'язку з обмеженням товщини виробу ми можемо припустити використання щебеню фракцій 5...10 та 10...20мм.
Ж-1в Спеціальні вимоги до бетону ЗБК: Морозостійкість, циклів		F300	Морозостійкість бетону - здатність його зберігати міцність і експлуатаційну надійність при дії поперемінного заморожування і відтавання в насиченому водою стані. Морозостійкість характеризується кількістю циклів поперемінного заморожування і відтавання, які бетон витримує без зменшення своєї міцності більше ніж на 5%. Установлено наступні марки по морозостійкості: F50, F75, F100, F150, F200, F300, F400, F500. F300 -ця морозостійкість бетону дозволяє забезпечити експлуатацію в досить суворих умовах. Матеріал витримує перепади температур в значних діапазонах і протягом десятиліть здатний зберегти значення своїх експлуатаційних характеристик.
З-2 Умови твердіння бетону -теплова обробка.			Запропоновані вироби мають тверднути і набирати міцність в умовах теплової обробки. Це не висуває ніяких вимог до компонентів бетонної суміші, але висуває вимоги та параметрів навколишнього середовища, де ці вирби будуть тверднути: до температури, вологості і т.і.
І-2 Умови транспортування і укладання бетонної суміші - бункери, бадді, які переміщують кранами і т.п.;			Транспортування й укладання бетонної суміші необхідно здійснювати спеціалізованими засобами, які забезпечують збереження заданих властивостей бетонної суміші. Бетонна суміш від місця виготовлення подається відразу на виробничий майданчик за допомогою додаткового обладнання типу кран-бадді, бетононасосів, автобетоновозів, автобетонозмішувачів і т.і.



4. Вибір вихідних сировинних матеріалів

4.1 Обґрунтування вибору крупного заповнювача

Крупний заповнювач поставляють фракціями: 5...10; 10...20; 20...40; 40...70. У деяких, випадках допускається випускати і поставляти суміш фракцій, а також щебінь фракцій 70... 120 і 120...150mm. На заводи залізобетонних конструкцій щебінь (гравій) може виставлятися рядовим (з природним зерновим складом), сортовим (з обмеженими розмірами) і фракціонованим (у вигляді окремих фракцій).

Максимальна крупність Д_нб 5...20мм.

Згідно з вимогами ДСТУ Б. В.2.7-43-96 для бетону марки щебеню із природного каменю мають бути не нижче:

600 - для бетону за міцністю В15 та нижче;

800 - для бетону класу за міцністю від В20 до В30 включно;

* 1200 - для бетону класу за міцністю вище В30.

Марки гравію та щебеню із гравію за показником дроблення мають бути не нижче Др12 для бетону за міцністю М500. Якщо до бетону ставляться вимоги щодо водонепроникності, треба застосовувати щебінь із вивержених порід марки не нижче 1000.

Мінімальна допустима міцність породи заповнювача М1000

Вимоги до морозостійкості заповнювачів диференційовані залежно від виду бетону і умов експлуатації залізобетонних конструкцій . В усіх випадках водонепроникність і морозостійкість заповнювачів повинна забезпечити бетону потрібну марку за морозостійкістю. Морозостійкість щебеню та гравію має бути марки F100 при температурі до мінус 20°С і F200 - при температурі нижче мінус 10°С.

Мінімальна допустима морозостійкість F100

Отже, приймаємо щебінь фракції 5 -20мм, марка: за міцністю - М1000,

за морозостійкістю - F100. Забруднення не більше 1% за масою (пилуваті і глинясті частинки), вміст зерен слабких порід не більше 5%, а пластинчастих і голкоподібних - не більше 35% за масою.

Властивості і показники прийнятого крупного заповнювача:

- середня густина зерен 2,6 кг/м³

- насипна густина 1,5 кг/м³

- міжзернова пустотність 0,4

- вартість 1,0м³ 160 грн.

Згідно ДСТУ Б В.2.7-43-96. для щебеню.

4.2 Обгрунтування вибору дрібного заповнювача

- Дрібний заповнювач - кварцовий річковий пісок;

- Модуль крупності М_кр=2,5

- Допустимий вміст в піску пилуватих і глинистих часток не більше 2% за масою (А=0,6).

Властивості і показники прийнятого мілкого заповнювача:

- середня густина зерна 2,6 кг/м³

- насипна густина 1,5 кг/м³

- пустотність V_пщ=0,4

- вартість 1,0м³ 65 грн.

Вибираємо згідно ДСТУ Б В.2.7-29-95 для піску.

4.3 Обґрунтування вибору в'яжучої речовини

Крім структурних характеристик основними факторами морозостійкості є мінералогічний склад і вид цементу, В/Ц, якість заповнювачів, однорідність і ступінь ущільнення бетонної суміші. Найбільш високу морозостійкість у мінералогічному складі цементу має аліт. Наявність у складі три кальцієвого алюмінату знижує морозостійкість аліту і беліту. Одна з причин - велика різниця в концентрації силікатних і алюмінатних фаз цементу, що спричинює появу мікротріщин у цементному камені. Найефективнішими видами цементу для бетону підвищеної морозостійкості є сульфатостійкий, гідрофобний і пластифікований портландцементи. Пуцоланові добавки в значних кількостях (до 30%) знижують морозостійкість бетону, оскільки істотно збільшують водопотребу цементу. Бетони на шлакопортландцементі після теплової обробки також мають досить високу морозостійкість, бо в таких умовах відбувається найповніше зв'язування гідроксиду кальцію, а низько основні гідросилікати, що виникають при цьому, досить стійкі і здатні не тільки ущільнювати бетон, але й релаксувати внутрішні напруження в ньому при фазових перетвореннях рідкої фази. Для бетонів високої морозостійкості рекомендується застосовувати свіжі цементи з втратою при прожарюванні (в п.п.) не більше 1%. Лежалі цементи знижують морозостійкість цементного каменю і бетону.

Згідно ДСТУ Б В.2.7-46:2010 на цементи загально будівельного призначення.

Витрата цементу на 1м³ повинна бути не більше 350 кг/м³ за умови обмеження інтенсивності тепловиділення.

Властивості і показники вибраних для варіантного проектування складу бетонної суміші видів цементу:

Вид цементу	Середня густина кг/м3	Насипна густина кг/м3	Водопотреба тіста нормальної густини Нг %	Активність кг/см2	Вартість за 1 т грн.
1. ПЦІ-400-Н	3,1	1,3	25	500	1790
2. ПЦІ-400-ПЛ	3,0	1,2	25	500	1670
3. ПЦІ-400-ГФ	3,0	1,2	23	500	1700
4.ШПЦ ІІІ/А-400	3,0	1,2	25	500	1347,00
5. ПЦЦ IV / А	3,1	1,3	30	500	1463
6. ПЦ ІІ А-П-400	3,0				1450
7. ПЦ ІІ А-Ш-400	3,0	1,3	28	500	1587,00

Примітка. Решта властивостей повинна відповідати вимогам

4.4 Обґрунтування вибору хімічних і мінеральних добавок

Морозостійкість цементного каменю залежить від значення його загальної пористості і її характеру. Чим менша загальна пористість, тим вище морозостійкість цементного каменю. Зменшення загальної пористості досягається, по-перше, зниженням водоцементного відношення при виготовленні бетону, але не нижче 0,4 і, по-друге, тривалим твердненням його до початку циклів поперемінного замерзання і відтавання, під час якого капілярні пори заповнюються гідратними новоутвореннями.Раніше зазначалося, що при В/Ц= 0,4...0,45 при значній гідратації цементний камінь майже не містить капілярних пір. Пористість його створюється в основному гелевими порами, заповненими водою в псевдотвердому стані. Звідси випливає, що бетони високої морозостійкості доцільно готувати при В/Ц, що не перевищують 0,45-0,5. При цьому краще всього застосовувати портландцементи з зниженою водопотребою, а також вводити в них поверхнево-активні пластифікуючі (ССБ, СДБ, С-3 і ін) і пластифіцируючі-гідрофобізуючі (милонафт, окислений петрола-тум та ін) добавки, що сприяють одержанню потрібної рухливості бетонних сумішей при зниженому водонасиченню.Однак наявність капілярної пористості в цементному камені, переважно в початкові терміни тверднення, особливо при В/Ц, що перевищують 0,5-0,6, може сильно знижувати його морозостійкість. У цьому випадку велика значення набуває такий фактор, як характер пористості цементного каменю. Дуже важливо, щоб в цементному камені були рівномірно розподілені дрібні сферичні повітряні пори, замкнуті або частково сполучені з капілярами.

Найбільше збільшують морозостійкість бетону повітровтягувальні добавки. Повітровтягувальні добавки виготовляються у вигляді концентрованих розчинів, густих паст чи сухого, легкорозчинного порошку. Для приготування добавок використовуються деревні смоли, продукти переробки нафти, рослинні жири й інша сировина. Найчастіше в якості повітровтягувальних застосовують добавки на основі деревної смоли (смола нейтралізована повітровтягувальна - СНП, синтетична поверхневоактивна добавка - СПД і ін.). Їх вводять у бетонні суміші в кількості 0,01...0,02% від маси цементу. При цьому об'єм втягнутого повітря складає 30...60 л/м3. Морозостійкість бетону з повітровтягувальними добавками зростає в кілька разів. Ці пори створюються з допомогою повітровтягуючих (піноутворюючий) добавок, що вводяться в бетон в такій кількості, щоб довести їх обсяг до 3-4 % загального обсягу бетону. Повітроутягувальними добавками служать абіетат натрію, та ін., що вводяться в кількості 0,1-0,25 %За експериментальними даними, введення повітряних бульбашок в кількості до 3-4 % обсягу бетонів дозволяє збільшувати морозостійкість бетонів з 200-400 до 1000-1600 циклів заморожування. Морозостійкість цементного каменю підвищується також при введенні в нього гідрофобізуючих добавок в кількість 0,075 - 0,1 % маси цементу (милонафт, олеїнова кислота та ін). Сприятливий вплив цих добавок пояснюється тим, що вони ускладнюють підсмоктування води на камінь та її міграцію. Крім того, вони сприяють збільшенню кількості замкнутих пір, не заповнюються водою при звичайному насичення бетону.

Підвищення морозостійкості може бути досягнуто також введенням в бетонну суміш кремнійорганічних сполук (ГКЖ-Ю, ГКЖ-П, ГКЖ-94) в кількості 0,05-0,28 % маси цементу. Позитивний вплив двох перших з'єднань обумовлено залученням повітря і гідрофобізацією внутрішньої поверхні пор цементного каменю. При добавці ж ГК.Ж-94 відбувається виділення газів, що утворюють закриті пори, поверхня яких також стає гідрофобною.

Таким чином, для підвищення морозостійкості цементного каменю і бетону застосовують добавки пластифікуючі, що сприяють ущільненню каменю внаслідок зменшення його водопотреби при збереженні рухливості; повітровтягуючі (піноутворювачі); гідрофобізуючі.



5.Визначення складу бетонної суміші

5.1 Загальні положення

Склад бетонної суміші визначають за методом абсолютних об'ємів згідно з рекомендаціями. При цьому в ході розрахунків здійснюють корегування отримання параметрів суміші з метою:

-забезпечення спеціальних властивостей бетону, зазначених в завданні на курсову роботу (морозостійкість, водостійкість, водонепроникність, стійкість до агресивної дії навколишнього середовища тощо);

-зниження витрат цементу;

-скорочення циклу теплової обробки бетону, прискорення його твердіння, забезпечення можливості бетонування за низьких температур навколишнього середовища.

Як правило, цього досягають застосуванням різних хімічних добавок та інших технологічних прийомів. У процесі виконання розрахунків необхідно обґрунтувати (з посилання на відповідні нормативні вказівки) прийняті рішення про застосування тих чи інших технологічних прийомів в даній конкретній ситуації.

5.2 Розрахунок складу бетонної суміші

Варіанти проектування складу

№Варіанту	Цемент	Крупний заповнювач	Дрібний заповнювач	Добавки
11	ПЦІ-400-Н	Високої якості	Високо якісний Мкр=2,5	Без добавок
52	ПЦ І-400-ПЛ	Високої якості	високоякісний Мкр=2,5	окислений петрола-тум, смола нейтралізована повітровтягувальна - СНП, синтетична поверхневоактивна добавка - СПД і ін.
33	ПЦ І-400-ГФ	Середньої якості	середньої якості Мкр=2,5	милонафт, олеїнова кислота,асидол,метилсиліканат натрію,синтетичні жирні кислоти кремній-органічні сполуки (ГКЖ-Ю, ГКЖ-П, ГКЖ-94)
44	ШПЦ ІІІ/А-400	Високоякісний	високоякісний Мкр=2,5	Мінеральна зола виносу Пенетрон
55	ПЦЦ IV / А-400	Високої якості	високоякісний Мкр=2,5	Без добавок
66	ПЦ ІІ А-П-400	Середньої якості	середньої якості Мкр=2,5	Пенетрон зола
77	ПЦ ІІ А-Ш-400	середньої якості	середньої якості Мкр=2,5	Пенетрон

Варіант №1

В якості сировинних матеріалів приймаємо портландцемент марки М400. Цемент має Н_г=0,28, =3,0 г/см³; =1300 кг/м³.

Гранітний щебінь високої якості із _щ=2500 кг/м³; _щ=1450 кг/м³.

Пісок використовується з М_кр=2,5; =2,6 г/см³; =1550 кг/м³.

Марка суміші за рухливістю : 7-10 см

1. Визначаємо умову міцності бетону (допустиме найбільше значення величини В/Ц):

;

2. Приймаємо кількість В₀=200 л/м³, враховуємо М_кр і перераховуємо витрату води, за перерахунком В₀ буде становити 195 л/м^3.

3. Визначаємо витрату цементу на 1,0м³:

Визначаємо пустотність щебеню:

4. Визначаємо кількість щебеню (б =1,48 для рухливих сумішей):

5. Витрата піску П за формулою абсолютних об'ємів:

Коефіцієнт виходу бетону:

Розрахунок собівартості "С" матеріалів на 1,0 м³ бетонної суміші:

С=С_ц·Ц+С_п·П+С_щ·Щ+С_в·В+С_д·Д

де С_ц, С_п, С_щ і С_д - вартість відповідно 1 кг цементу, піску, щебеню і добавки (Д - витрата добавки на 1,0 м³ бетонної суміші), в грн.

С=1,3*390+0,075*498,2+1215*0,195 =1116 грн

Варіант №2

В якості сировинних матеріалів приймаємо портландцемент марки М550. Цемент має Н_г=0,28, =3,0 г/см³; =1300 кг/м³.

Гранітний щебінь високої якості із _щ=2500 кг/м³; _щ=1450 кг/м³.

Пісок використовується з М_кр=2,5; =2,6 г/см³; =1550 кг/м³.

Марка суміші за рухливістю : 7-10см

Визначаємо умову міцності бетону (допустиме найбільше значення величини В/Ц):

1. Визначаємо умову міцності бетону (допустиме найбільше значення величини В/Ц):

;

2. Приймаємо кількість В₀=200 л/м³, враховуємо М_кр і перераховуємо витрату води, за перерахунком В₀ буде становити 195 л/м^3.

3. Визначаємо витрату цементу на 1,0м³:

4. Визначаємо пустотність щебеню:

5. Визначаємо кількість щебеню (б =1,48 для рухливих сумішей):

6. Витрата піску П за формулою абсолютних об'ємів:

Кількість добавок:

лігносульфонат Ц*0,2= 570*0,2=114 кг/м³

суперпдасшфікатори Ц*0,2= 450*0,2=90 кг/м³

Коефіцієнт виходу бетону:

Розрахунок собівартості "С" матеріалів на 1,0 м³ бетонної суміші:

С=С_ц·Ц+С_п·П+С_щ·Щ+С_в·В+С_д·Д

де С_ц, С_п, С_щ і С_д - вартість відповідно 1 кг цементу, піску, щебеню і добавки (Д - витрата добавки на 1,0 м³ бетонної суміші), в грн.

С=1,3*390+0,065*498,2+1215*0,182+450*0,2=1218 грн

Варіант 3

В якості сировинних матеріалів приймаємо портландцемент марки ПЦ І-400-ГФ. Цемент має Н_г=0,28, =3,0 г/см³; =1300 кг/м³.

Гранітний щебінь високої якості із _щ=2500 кг/м³; _щ=1450 кг/м³.

Пісок використовується з М_кр=2,5; =2,6 г/см³; =1550 кг/м³.

Марка суміші за рухливістю : 7-10 см

1. Визначаємо умову міцності бетону (допустиме найбільше значення величини В/Ц):



;

2. Приймаємо кількість В₀=200 л/м³, враховуємо М_кр і перераховуємо витрату води, за перерахунком В₀ буде становити 195 л/м^3.

3. Визначаємо витрату цементу на 1,0м³:

Визначаємо пустотність щебеню:

4. Визначаємо кількість щебеню (б =1,48 для рухливих сумішей):

5. Витрата піску П за формулою абсолютних об'ємів:

7.Кількість добавок:

смола нейтралізована повітрявтягуюча 780*0,005= =3,9кг/м³

синтетична поверхневоактивна добавка 980*0,35=343 кг/м3

Коефіцієнт виходу бетону:



Розрахунок собівартості "С" матеріалів на 1,0 м³ бетонної суміші:

С=С_ц·Ц+С_п·П+С_щ·Щ+С_в·В+С_д·Д

де С_ц, С_п, С_щ і С_д - вартість відповідно 1 кг цементу, піску, щебеню і добавки (Д - витрата добавки на 1,0 м³ бетонної суміші), в грн.

С=1,3*390+0,065*498,2+1215*0,185+780*0.005+980*0,35=1360 грн

Варіант №4

В якості сировинних матеріалів приймаємо шлакопортландцемент марки М400. Цемент має Н_г=0,25, =3,0 г/см³; =1300 кг/м³.

Гранітний щебінь високої якості із _щ=2500 кг/м³; _щ=1450 кг/м³.

Пісок використовується з М_кр=2,5; =2,6 г/см³; =1550 кг/м³.

Марка суміші за рухливістю : 7-10см

1. Визначаємо умову міцності бетону (допустиме найбільше значення величини В/Ц):

;

2. Приймаємо кількість В₀=200 л/м³, враховуємо М_кр і перераховуємо витрату води, за перерахунком В₀ буде становити 1794 л/м^3.

3. Визначаємо витрату цементу на 1,0м³:

4. 

5. Визначаємо пустотність щебеню:

6. Визначаємо кількість щебеню (б =1,48 для рухливих сумішей):

7. Витрата піску П за формулою абсолютних об'ємів:

Кількість добавок:

- Пенетрон ЦЧ0,05=368,8 Ч0,03=11 кг/м³

Коефіцієнт виходу бетону:

Розрахунок собівартості "С" матеріалів на 1,0 м³ бетонної суміші:

С=С_ц·Ц+С_п·П+С_щ·Щ+С_в·В+С_д·Д

де С_ц, С_п, С_щ і С_д - вартість відповідно 1 кг цементу, піску, щебеню і добавки (Д - витрата добавки на 1,0 м³ бетонної суміші), в грн.

С=1,3*390+0,065*498,2+1215*0,185+368,8*0,03=1025 грн

Варіант №5

В якості сировинних матеріалів приймаємо портландцемент марки ПЦЦ IV / А-400. Цемент має Н_г=0,26, =3,1 г/см³; =1300 кг/м³.

Гранітний щебінь високої якості із _щ=2700 кг/м³; _щ=1600 кг/м³.

Пісок використовується з М_кр=2,5; =2,6 г/см³; =1600 кг/м³.

Марка суміші за рухливістю : 7-10 см

1. Визначаємо умову міцності бетону (допустиме найбільше значення величини В/Ц):

;

2. Приймаємо кількість В₀=200 л/м³, враховуємо М_кр і перераховуємо витрату води, за перерахунком В₀ буде становити 195 л/м^3.

3. Визначаємо витрату цементу на 1,0м³:

Визначаємо пустотність щебеню:

4. Визначаємо кількість щебеню (б =1,48 для рухливих сумішей):

5. Витрата піску П за формулою абсолютних об'ємів:

Коефіцієнт виходу бетону:

Розрахунок собівартості "С" матеріалів на 1,0 м³ бетонної суміші:

С=С_ц·Ц+С_п·П+С_щ·Щ+С_в·В+С_д·Д

де С_ц, С_п, С_щ і С_д - вартість відповідно 1 кг цементу, піску, щебеню і добавки (Д - витрата добавки на 1,0 м³ бетонної суміші), в грн.

С = 1,3*390+0,065*390+1351*0,185=1150

Варіант 6

В якості сировинних матеріалів приймаємо портландцемент марки ПЦ ІІ А-П-400М. Цемент має Н_г=0,28, =3,0 г/см³; =1300 кг/м³.

Гранітний щебінь високої якості із _щ=2500 кг/м³; _щ=1450 кг/м³.

Пісок використовується з М_кр=2,5; =2,6 г/см³; =1550 кг/м³.

Марка суміші за рухливістю : 7-10 см

1. Визначаємо умову міцності бетону (допустиме найбільше значення величини В/Ц):

;

2. Приймаємо кількість В₀=200 л/м³, враховуємо М_кр і перераховуємо витрату води, за перерахунком В₀ буде становити 195 л/м^3.

3. Визначаємо витрату цементу на 1,0м³:

Визначаємо пустотність щебеню:

4. Визначаємо кількість щебеню (б =1,48 для рухливих сумішей):

5. Витрата піску П за формулою абсолютних об'ємів:

Коефіцієнт виходу бетону:

6.Кількість добавок: -пенетрон: П1=ЦЧ0,015=368,8Ч0,015=5,5 кг/м3

Розрахунок собівартості "С" матеріалів на 1,0 м³ бетонної суміші:

С=С_ц·Ц+С_п·П+С_щ·Щ+С_в·В+С_д·Д

де С_ц, С_п, С_щ і С_д - вартість відповідно 1 кг цементу, піску, щебеню і добавки (Д - витрата добавки на 1,0 м³ бетонної суміші), в грн.

С=1,3*390+0,065*498,2+1215*0,182+368,8Ч0,015=1019,5грн

Варіант 7

В якості сировинних матеріалів приймаємо портландцемент марки ПЦ ІІ А-Ш-400. Цемент має Н_г=0,28, =3,0 г/см³; =1300 кг/м³.

Гранітний щебінь високої якості із _щ=2500 кг/м³; _щ=1450 кг/м³.

Пісок використовується з М_кр=2,5; =2,6 г/см³; =1550 кг/м³.

Марка суміші за рухливістю : 7-10 см

1. Визначаємо умову міцності бетону (допустиме найбільше значення величини В/Ц):

;

2. Приймаємо кількість В₀=200 л/м³, враховуємо М_кр і перераховуємо витрату води, за перерахунком В₀ буде становити 195 л/м^3.

3. Визначаємо витрату цементу на 1,0м³:

Визначаємо пустотність щебеню:

4. Визначаємо кількість щебеню (б =1,48 для рухливих сумішей):



5. Витрата піску П за формулою абсолютних об'ємів:

6.Кількість добавок: -пенетрон: П1=ЦЧ0,015=368,8Ч0,015=5,5 кг/м3

Коефіцієнт виходу бетону:

добавка бетонний суміш сировинний

Розрахунок собівартості "С" матеріалів на 1,0 м³ бетонної суміші:

С=С_ц·Ц+С_п·П+С_щ·Щ+С_в·В+С_д·Д

де С_ц, С_п, С_щ і С_д - вартість відповідно 1 кг цементу, піску, щебеню і добавки (Д - витрата добавки на 1,0 м³ бетонної суміші), в грн.

С=1,3*390+0,065*498,2+1215*0,182+368,8Ч0,015=1019,5грн

Отже, на основі проведених розрахунків складів бетонних сумішей та їх собівартості можна зазначити, що найбільш економнішим,доцільнішим варіантом виявився варіант суміші на шлакопортландцементі ПЦ ІІ А-Ш-400.



Список використаної літератури

1. Гоц В.І. Бетони і будівельні розчини, К.:2003.

2. Гоц В.І. Бетони і будівельні розчини: Методичні рекомендації до виконання курсової роботи - К.: -2010;

3. ДСТУ Б.В.2.7 - 43 - 96. Бетони важкі;

4. Михайлова К.В. Справочник «Производство сборных железобетонных изделий» - М.: Стройиздат, 1987;

5. Стефанов Б. В. Технология бетонных и железобетонных изделий. - К.: Вища школа, 1982;

6. Русанова Н.Г. Технологія бетонних і залізобетонних конструкцій: Підручник - К.: Вища шк., 1994

7. 1.Бетони і будівельні розчини: Методичні вказівки до курсової роботи / Уклад.: В.І. Гоц, О.А. Волянський, В.В. Павлюк. - К.: КНУБА, 2011 - 32 с.;

Размещено на Allbest.ru

...