Особливості архітектурно-ландшафтної організації рекреаційної системи приміської зони Львова

Впродовж останніх років проблема з організації активної рекреації стала особливо актуальною для мешканців великих міст На мою думку саме рекреаційне освоєння приміської зони великих міст є достатньою альтернативою значно дорожчому виїзному відпочинку. Однак раціональне використання рекреаційних ресурсів приміської зони неможливе без детального їх аналізу

Розгляд рекреаційних об'єктів та територій приміської зони міста, як системи вимагає виявлення та аналізу елементів зв'язків та відносин які існують між ними.

Рекреаційна система - сукупність взаємодіючих структур та елементів, спрямована на забезпечення рекреаційних потреб суспільства. Складовими рекреаційної системи є складні структури що володіють [1] такими властивостями стабільністю динамічністю самоврядністю Розвиток і розміщення рекреаційних систем тісно пов язаний з існуючою системою розселення постійного населення

Рекреаційну систему приміської зони творять

- природно-ландшафтні умови ліси річки озера стави

- наявні історико-культурні археологічні та архітектурні пам'ятки

- складена система розселення

- існуюча транспортна мережа;

- існуючі рекреаційні об'єкти та рекреаційна інфраструктура.

Зупинюсь на їх детальному аналізі.

- природно-ландшафтні умови (ліси, річки, озера, ставки);

У приміській зоні найбільшою лісистістю відзначаються Яворівський район (З 3,7%), Жовківський (25,2%), та Пустомитівський (1 7,4%). Значна площа цих лісів має рекреаційно-оздоровче значення. Зокрема, у державному підприємстві «Львівське», що охоплює переважно Пустомитівський район, загальна площа рекреаційно-оздоровчих лісів складає 1 2,3 тис. та їх структура представлена зеленою зоною міст та лісопаркових територій

Водні ресурси, що використовуються для купання представлені облаштованими ставами в околицях Львова (Винники, Брюховичі), у Пустомитівському районі (с. Басівка, с. Давидів, с. Лісневичі), у Городоцькому (с. Родатичі), у Яворівському (с.Верещиця). Активно використовуються облаштовані стави в околицях Старого Села (Пустомитівський р-н) та в с. Стрілки (Перемишлянський р-н), технічні стави у Жовківському - с.Зашків, Пустомитівському - с.Наварія, а також затоплені кар'єри у с.Ясниська (Яворівський р-н) та с.Задорожнє (Миколаївський р-н). За доступністю наявні водні об'єкти можна розділити на загальнодоступні з регульованим доступом та суворо регламентованим доступом [2]. Найбільш придатні для купання стави входять у склад відпочинкових комплексів або перебувають в оренді чи у власності приватних підприємств Популярні для любительського рибальства озера та стави у Яворівському (Верещиця, Майдан), Жовківському (Зашків, Гамаліївка), Городоцькому (Давидовичі) та Пустомитівському (Наварія).

- наявні історико-культурні, археологічні та архітектурні пам'ятки;

Підвищують рекреаційну активність приміської зони особливо для пізнавальних видів рекреації наявність об єктів і територій природно- заповідного фонду Найбільша їх концентрація у Жовківському - га заказники «Гряда», Завадівський, РЛП «Равське Розточчя», Яворівському - (873 1 та) заповідник «Розточчя», Яворівський національний парк, а також ряд об'єктів наявні у Пустомитівському - га заказники «Львівський» «Чортові скелі», Городоцькому - (1 206 та), заказник «Любінський», Перемишлянському - га Миколаївському - га Золочівському - га

- складена система розселення;

Системи розселення - сукупність міських і сільських поселень різної величини й господарського призначення, об'єднаних територіально - виробничими зв'язками в області застосування праці обслуговування відпочинку із загальною [3] транспортною й інженерною інфраструктурою. Територіальні системи розселення складалися історично.

Взаємозв'язок систем розселення й рекреації розрізняється за структурою. Для рекреаційної системи приміської зони Львова характерне паралельно - сполучене розташування рекреаційних поселень. Можливо як паралельне розташування великих зон рекреації й урбанізації, так і чергування більш дрібних рекреаційних і урбанізованих територій у складі окремих групових систем розселення [4].

Такий тип розташування урбанізованих і рекреаційних систем необхідний для скорочення транспортних витрат пов'язаних з виїздом населення на відпочинок

Урбанізаційні процеси впливають на види рекреаційних систем:

- урбанізовані - розташовані у великих центрах групових розселень, забезпечують щоденну рекреацію;

- рекреаційно-урбанізовані - розташовані в зоні впливу великого міста системи групового розселення що забезпечують щотижневий короткочасний і тривалий заміський відпочинок

- неурбанізовані - розташовані поза зоною активного впливу міст і систем розселення що забезпечують реалізацію тривалого відпочинку.

Поступова урбанізація рекреаційних поселень (характерна для І та II зон приміської рекреаційної системи Львова пов язана з потребою в комфортному відпочинку може викликати порушення екологічної рівноваги

Для третьої зони (периферійної) характерне відособлене розташування рекреації що пояснюється їхньою далекістю від урбанізованих систем

Таке розташування вимагає поліпшення обслуговування відпочиваючих у зв'язку з далекістю баз постачання і технічного обслуговування

Сучасною тенденцією є з'єднання рекреаційних і урбанізованих систем, коли відбувається їхнє структурне взаємопроникнення й просторове сполучення

- існуюча транспортна мережа;

Особливе значення має транспортна інфраструктура, з якої практично починається рекреаційне освоєння території. Без розвинутого транспорту й збалансованої мережі доріг неможлива просторова взаємодія рекреаційної і урбанізованої систем Транспортна доступність рекреації збільшує ступінь цілісності системи «місто - рекреація». Транспортна мережа повинна забезпечувати гарний зв'язок з основними пунктами пасажиро- і вантажостворення у зв'язку із чим актуальним стає раціональне розміщення залізничних вокзалів, автомобільних станцій.

архітектурний ландшафтний рекреаційний приміський

Транспортна система повинна забезпечувати доступність різних функціональних зон, доставку постійного населення від місця проживання до місць відпочинку.

- існуючі рекреаційні об'єкти та рекреаційна інфраструктура.

У першій зоні приміської рекреаційної зони м. Львова рекреаційні об'єкти розміщені нерівномірно. Помітним є їх зосередження навколо приміських поселень: м. Винники та смт Брюховичі. Саме ці території і є найпопулярнішими місцями рекреації мешканців обласного центру. Найкраще забезпеченою рекреаційними обєктами є південно-західна частина приміської зони [5]. Водночас, звертає на себе увагу недостатня кількість рекреаційних об'єктів у північно-східному напрямку від м. Львова. Аналізуючи розміщення рекреаційних об'єктів відносно шляхів сполучення можемо зробити висновок про вигідніше їх транспортне положення у західній частині приміської зони порівняно із східною

Друга зона - рекреаційно-активна, у її межах зосереджена основна маса учасників рекреаційної діяльності. Це територія з середнім рівнем урбанізації, з середніми показниками густини населення з недосконалою інфраструктурою території

Третя зона - периферійна зона вгасання впливу ядра й більш локальних аномалій Це переважно територія агропромислового виробництва і сільської забудови з низькою густиною населення недостатнім рівнем розвитку виробничої і соціально-культурної інфраструктури але з достатньо залісненою територією та добре розвиненою мережею водних ресурсів Такі особливості периферійної зони дозволяють розвивати її як рекреаційну зону

2. Дослідження особливостей архітектурно-ландшафтної організації рекреаційних об'єктів.

На планувальну організацію рекреаційних об'єктів впливає наявність природних і архітектурних ландшафтів що володіють естетичною і рекреаційною цінністю

Архітектурно-ландшафтна організація рекреаційних об'єктів у трьох зонах приміської рекреаційної системи відрізняється взаємозв'язком їх з навколишнім ландшафтом. Характер природного ландшафту впливає на вибір прийомів взаємозв'язку з архітектурою

а) уписування архітектури рекреаційного об'єкту в ландшафт або повторення рельєфу

б протиставлення архітектури рекреаційного об'єкту ландшафту або рельєфу, при цьому домінантою може бути або ландшафт або об'єкт;

в підпорядкування архітектури ландшафту як гармонійне злиття з ландшафтом або рельєфом.

Архітектурні композиційні зв'язки між приміщеннями, що забезпечують виконання основних функцій, визначають основні види архітектурно-ландшафтної організації рекреаційних об'єктів:

• централізована композиція з розміщенням основних функцій у єдиному обсязі на одному або на різних рівнях

• блокова композиція, коли основні функції розміщаються [1] в різних об ємно-просторових блоках

• подіумна композиція коли суспільна частина будинку розвинена по горизонталі є підставою для житлової частини будинку розвинутої по вертикалі

Найбільше поширення одержала подіумна композиція для рекреаційних об'єктів підвищеного комфорту що займають значну територію із численними під'їздами й вільним простором

Висновки

1. Для рекреаційної системи приміської зони характерним є: недостатній розвиток рекреаційної інфраструктури в окремих випадках її відсутність. В цілому, вона відстає від показників розвинених європейських країн де майже вся територія задіяна в рекреаційному процесі

2. Особливостями розміщення об'єктів рекреації в приміській зоні є їх прив'язаність до транспортної мережі

а санаторії пансіонати дитячі табори знаходяться на відстані - км від основних комунікацій

б готелі мотелі кемпінги розташовані на комунікаціях тому що розраховані на автотуристів

3. Мережа транспортної інфраструктури закріплюється таким чином у розплануванні приміської зони що формує стабільну та малозмінну в часі просторову основу розпланувальної організації приміських територій

4. Архітектурно-композиційні зв'язки між приміщеннями, що забезпечують виконання основних функцій, визначають основні види архітектурно - ландшафтної організації рекреаційних об'єктів

5. Архітектура рекреаційних об'єктів невиразна, в більшості рекреаційних об'єктів не відповідає їх стилістичному вирішенню і не утворює загальний архітектурний ансамбль

Використана література

1. Поколодна М.М. Конспект лекцій з дисципліни «Рекреаційні комплекси», Харків, ХНАМГ, 2 0 1 0 - 1 1 6 с.

2. Смаль О. Туристично-краєзнавчі ресурси українського прикордоння (на прикладі Жовківського району Львівської області) / О. Смаль // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - 2007. - Вип. 20. - С. 201-208.

3. Посацький Б.С. Основи урбаністики. Територіальне і просторове планування Навч Посібник - Львів Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 20 1 0. - 344 с.

4. Шулик В.В. Використання міждисциплінарного підходу як основи моделювання структури і функції рекреаційних систем - Економіка і регіон №

Полтавський Національний технічний університет

5. Габрель М.М. Підвищення ефективності містобудівних рішень в організації приміських територій.: моногр. / М. М. Габрель. - Львів: СПОЛОМ, 2014. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru