Перспективні напрямки архітектурно-планувальної організації технополісів у контексті відновлення господарського використання зони відчуження Чорнобильської АЕС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Перспективні напрямки архітектурно-планувальної організації технополісів у контексті відновлення господарського використання зони відчуження Чорнобильської АЕС

Качура В.В., магістрант кафедри архітектури Національного авіаційного університету

Дорошенко Ю.О., д.т.н., професор, ННІАПНАУ

Анотація

Стаття присвячена основним напрямкам відновлення господарського використання зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції (АЕС). Акцентується увага на тому, що дані напрямки відіграватимуть істотну роль в економічній, соціальній, культурній складових життя українців.

Ключові слова: технополіс, Чорнобильська зона відчуження, відновлення, архітектурно-планувальна організація.

Актуальність теми дослідження

Пройшло понад 3 0 років з часу Чорнобильської аварії, радіаційний фон в Україні стабілізувався і поступово зменшується. Незважаючи на значне забруднення ґрунту і рослин, гамма- випромінювання на більшій частині території зони відчуження Чорнобильської АЕС не перевищує доз, безпечних для життя людини. У 3 0 -ти кілометровій зоні відчуження є відносно чисті райони але з певними плямами радіоактивного забруднення Небезпечно забрудненою залишається лише -кілометрова зона.

Нині майже чотири тисячі осіб працюють в зоні відчуження Чорнобильської АЕС тут знаходиться кілька десятків компаній які забезпечені житлом для робітників, офісами, магазинами і їдальнею. Законом України «Про правовий режим території що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» виділяються «зона відчуження і зона абсолютного (безумовного) відселення» - як область, виключену з економічної діяльності і керовану Департаментом Міністерства з надзвичайних ситуацій [1].

Правові обмеження в зоні дозволяють діяльність компаній що здійснюють науково-технічну діяльність проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження для визначення ступеня впливу іонізуючого випромінювання на людину та екологічні системи шляхів мінімізації наслідків цього впливу

У річницю Чорнобильської трагедії Президент України звернув увагу на необхідність перегляду чинних стандартів і стереотипів щодо ставлення до зони відчуження. Відтак у квітні 2016 р. вийшло два Укази Президента № 121/2016. Про додаткові заходи щодо перетворення об'єкта Укриття на екологічно безпечну систему та відродження територій що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника». Раніше, у 2015 році був підписаний Указ Президента «Про заходи у зв'язку з роковинами Чорнобильської катастрофи»

Наведені Укази Президента що вийшли у - роках є правовим підґрунтям для технічних можливостей реабілітації зони відчуження Чорнобильської АЕС яка нині розглядається як збиткова Зона відчуження має асоціюватися не з територією трагедії а з техногенним проривом Прийнятий законопроект дає можливість Україні відновити господарське використання зони відчуження Чорнобильської АЕС за наступними напрямками:

«Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник», про що видано Указ Президента;

«Парк сонячної енергії» - об'єкти з вироблення альтернативних джерел енергетики;

«Міжнародний дослідницький центр» - інфраструктура для проведення наукових досліджень.

Аналізуючи світовий досвід можна зробити висновок, що економічне зростання досить розвинутих країн та окремих регіонів базується на використанні сфери знань і високих технологій а їх ефективне поєднання гарантує прогресивний розвиток суспільства [4]. Вдалою формою такої інтеграції є технополіси

Територія Чорнобильської зони відчуження може стати, на нашу думку, плацдармом для організації технополісу за будь-якого напрямку відновлення її господарського використання Приєднання до технопарку житлових районів для працівників-вахтовиків суспільно-інформаційного центру і рекреаційних зон перетворить його в технополіс - відносно самостійне комплексне містобудівне новоутворення

Укази Президента що вийшли до річниці Чорнобильської трагедії мають вирішити проблемні питання щодо особливостей здійснення містобудівної діяльності землекористування та водокористування охорони атмосферного повітря на території зони відчуження та безумовного обов'язкового відселення.

Мета дослідження: окреслення і характеристика перспективних напрямків архітектурно-планувальної організації технополісів у контексті відновлення господарського використання зони відчуження Чорнобильської АЕС.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі архітектури ННІАП Інституту аеропортів НАУ. Дослідження спрямоване на розв'язання задач, визначених Указом Президента України від 2016 року № 174 «Про створення Чорнобильського радіаційно - екологічного біосферного заповідника» а також Указом Президента України від року № «Про додаткові заходи щодо перетворення об'єкта.

Укриття на екологічно безпечну систему та відродження територій що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» основним напрямком та завданням якого є створення сприятливих умов для відновлення господарського використання зони відчуження Чорнобильської АЕС забезпечення економічних соціальних та культурних умов для її подальшого розвитку здійснення заходів для визначення ступеня впливу іонізуючого випромінювання на людину та екологічні системи шляхів мінімізації наслідків цього впливу.

Основні результати дослідження

чорнобильський електростанція проектування технополіс

Зона відчуження Чорнобильської АЕС - вимушено вилучена з господарського використання територія. На її утримання щороку з Державного бюджету України витрачається 2 млрд гривень [3]. Над 4-тим реактором Чорнобильської АЕС зведений новий конфайнмент. Існує вірогідність шкідливого випромінювання при обвалах і теоретично через радіоактивний пил, що виходить назовні з можливих щілин в укритті. Тому, певної актуальності набуває організація технополісу в Чорнобильській зоні відчуження для здійснення науково-технічної діяльності проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень для з метою визначення ступеня впливу іонізуючого випромінювання на людину та екологічні системи шляхів мінімізації наслідків цього впливу.

Архітектура технополісу у зоні відчуження Чорнобильської АЕС повинна вписуватися в навколишнє природне середовище. Це територія, в яку не втручалася людина більше років з унікальною флорою та фауною що потребує вивчення Тому у науково-дослідних центрах технополісу мають здійснюватися наукові дослідження у сфері охорони навколишнього природного середовища збереження природної різноманітності ландшафтів генофонду тваринного і рослинного світу підтримання загального екологічного балансу забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища у зоні відчуження, зоні безумовного ( обов'язкового) відселення. Також відповідно до законодавства на даній території можуть створюватися об'єкти природно-заповідного фонду.

У технополісі має відбуватися одразу кілька функціональних процесів які необхідно розмежовувати на головні та другорядні. Транспортні пішохідні та просторові зв'язки технополісу є композиційними осями в загальній планувальній структурі. Актуальним є їх розмежування - горизонтально шляхом раціональної організації сітки доріг покладеної в основу генплану і вертикально використовуючи різнорівневу архітектурно-планувальну організацію). Основними композиційними осями мають бути в'їзд від транспортної магістралі до ядра технополісу та вулиці що сполучають його з виробничою дослідно-науковою та житловою зонами У фокусі головних функціонально-композиційних осей буде організований центр технополісу який стане ядром архітектурно-планувальної композиції На основі головних композиційних осей буде спроектована вулична мережа технополісу.

Технополіс - це єдина науково-виробнича навчальна а також житлова та культурно-побутова зони які мають бути об'єднані навколо наукового центру що забезпечить безперервний інноваційний цикл Тобто важливим є розміщення наукового ядра у центрі технополісу пов'язуючи його раціональною та прямолінійно організованою транспортно-пішохідною мережею з іншими зонами.

Просторова організація технополісу має базуватися на лаконічності, раціональності та відмові від історичних тенденцій прикрашання та перенавантаження навколишнього середовища. Вона повинна знаходитися в гармонії з природним середовищем, але не занурюватися вглиб нього через небезпеку радіоактивного забруднення території розміщення.

В основі архітектурно-планувальної організації технополісу в Чорнобильській зоні відчуження має бути закладена орієнтація на мобільність будівель і споруд (збірно-розбірні, модульні, що легко трансформуються) з урахуванням принципів художньої виразності образності зовнішнього опорядження, гармонійного його поєднання з навколишнім середовищем. Це обумовлено «плямистістю» та нестабільністю радіоактивного випромінювання в Чорнобильській зоні відчуження. Мобільність будівель і споруд дає можливість швидкого переміщення на територію менш забруднену радіацією Номенклатура типів будівель технополісу на території зони відчуження Чорнобильської АЕС буде формуватися шляхом використання набору окремих функціональних блоків приміщень науково-дослідного виробничого навчального блоку адміністративно-господарського Набір блоків зробить можливим формування необхідної кількості різноманітних типів будівель враховувати вимоги як до ступінчастості інноваційного центру його постійних змін та росту так і до різної місткості блоків що в цілому дозволить вибрати найбільш оптимальні варіанти будівель технополісу для конкретних умов навколишнього природного середовища.

Методика проектування технополісу в Чорнобильській зоні відчуження за принципом блочності дасть можливість при вже зведених будівлях добудовувати функціональні блоки та поетапно вводити об'єкти в дію Приміщення будуть групуватися в функціонально-планувальні блоки. Кілька блоків будуть об'єднуватися в цілісний комплекс з центральним добре освітленим простором.

Розвиток просторових, архітектурно-планувальних, а також конструктивних рішень технополісу має відбуватися в напрямку застосування універсальних будівель які є багатофункціональними та дозволяють здійснювати швидку заміну їх функціонального призначення [5]. Технополіс швидко буде розростатися а його лабораторії науково-дослідні бази та виробництво постійно зазнавати змін технічного прогресу а тому виникне потреба в удосконаленні і функціональній переорієнтації приміщень Таким чином актуальним буде створення вільного простору всередині будівель що відображає сучасні тенденції Це дозволить змінювати зонування та внутрішнє планування будівель та споруд технополісу шляхом швидкого перенесення перегородок та тимчасових конструкцій. І це не вимагатиме значних економічних затрат та людської праці.

У даній ситуації, при будівництві у Чорнобильській зоні відчуження, важливим буде використання сучасних будівельних матеріалів та конструкцій, що дозволять створити будівлі з мінімальним енергоспоживанням та мінімізувати радіоактивне випромінювання на людей, що в них перебувають. За своїми природними властивостями цезій і стронцій з часом йдуть глибше в ґрунт, за рахунок цього їх вплив на навколишнє середовище зменшується. Тому актуальним буде створення будівель та споруд технополісу на підвищенні Проведення комунікацій має відбуватися без заглиблення в ґрунт, де сконцентроване радіоактивне випромінювання Тобто створення архітектурних об'ємів та пішохідно-транспортної мережі технополісу має відбуватися на підвищенні, з природною аерацією без «застою» повітря на одному місці.

Технополіс буде впроваджувати нові технології підтримувати тісні зв'язки з науково-дослідним інститутом (НДІ). А тому необхідним є постійне розміщення персоналу на його території без відриву від науково-дослідного центру та виробництва. Середовище технополісу, особливо житлові угрупування та дослідні бази де люди перебувають більшу частину часу мають максимально мінімізувати радіоактивне випромінювання на людину Оптимальним є вахтовий метод роботи, який дозволить контролювати отримання людиною радіаційного випромінювання. Вахта - це час несення служби (виконання робіт) і міжзмінного відпочинку. Згідно Положення «Про вахтовий метод служби роботи органів і підрозділів внутрішніх справ України в зоні відчуження і зоні безумовного обов'язкового відселення Чорнобильської АЕС» від 27 березня 200 1 р. за № 279/5470 - тривалість вахти встановлюється терміном до 30 діб. У виняткових випадках з дозволу МВС та відповідної профспілки вона може бути збільшена до двох місяців.

Висновки

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що перспективними напрямками архітектурно-планувальної організації технополісів у контексті відновлення господарського використання зони відчуження Чорнобильської АЕС є лаконічність та раціональність структурної організації технополісу;

розміщення наукового ядра у центрі технополісу, пов'язуючи його прямолінійно організованою транспортно-пішохідною мережею з іншими зонами розмежування головних та другорядних транспортних, пішохідних і просторових зв'язків у горизонтальній та вертикальній площинах;

природна аерація простору;

проектування технополісу методом блочності;

мобільність будівель та споруд;

модульність і багатофункціональність будівель та споруд;

орієнтація на сучасні будівельні матеріали, енергоефективність.

Необхідність існування технополісу обумовлена його позитивним впливом на економічний і соціальний розвиток зони відчуження Чорнобильської АЕС та України загалом.

Список використаних джерел

1. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27.02.1 99 1 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 1 6. - с. 198.

2. В Чернобыльской зоне отчуждения построят 2 электростанции на солнечных батареях. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://atmbud.ru/2016/10/v- chernobvlskoi-zone-otchuzhdeniva-postrovat-2-elektrostancii-na-solnechnyx-batarevax/

3. Дорошенко предложил заработать на Чернобыле. - [Електронний ресурс].- Режим доступу до ресурсу: http://uapress.info/ru/news/show/161947

4. Антонов, А.В. Принципы формирования архитектуры зданий инновационных центров автореферат диссертации на соискание ученой степени канд архитектуры / А.В. Антонов. - М., 2007. - 24 с.

5. Хрусталев, Д.А. Архитектурное формирование научно-производственных зданий инновационного направления: автореф. дис. канд. архитектуры: 05.23.21 / Дмитрий Александрович Хрусталев; МАРХИ. - М., 2011. - 151 с.

Аннотация

Публикация посвящена основным направлениям восстановления хозяйственного использования зоны отчуждения Чернобыльской атомной электростанции (АЭС). Акцентируется внимание на том, что данные направления будут играть важную роль в экономической, социальной, культурной составляющих жизни людей.

Ключевые слова: технополис, Чернобыльская зона отчуждения, восстановление, архитектурно-планировочная организация

Abstract

The publication is devoted to the main areas of restoration of economic use of the exclusion zone of the Chernobyl nuclear power plant (NPP). Attention is focused on the fact that these directions will play an important role in the economic, social, cultural components of people's lives.

Keywords: technopolis, Chernobyl exclusion zone, restoration, architectural and planning organization.

Размещено на Allbest.ru