Причини та тенденції нового урбанізму Східної Європи у 1920–1930-х роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Причини та тенденції нового урбанізму Східної Європи у 1920-1930-х роках

Архітектура і містобудування є найближчим до людини, створеним нею відповідно до власних запитів штучним середовищем, яке слідує за нею та її потребами впродовж усього періоду розвитку людства

На архітектуру і містобудування як частину матеріальної і духовної культури впливають різноманітні чинники що пов'язані з опануванням місця перебування людини сферами її діяльності ступенем економічного і культурного розвитку рівнем розвою державотворення і політичних організацій з характером історичним подій соціальним устроєм етнічними традиціями рівнем науково-технічного прогресу в будівництві і багатьма іншими Серед численних чинників які визначають напрямки архітектури і містобудування і мають найвпливовіший характер на життєдіяльність людини і формування її оточення, найзначнішими є соціально-економічні та політичні умови. Саме взаємозв'язки цих чинників та напрямків розвитку і формування архітектури і містобудування до цього часу є недостатньо вивченими не розглядалися глибоко з точки зору з'ясування ©механізму» цього впливу та об'єктів, через які він відбувається. Однією з причин недостатньої уваги фахівців до цієї проблеми є її міждисциплінарний характер недостатність системних знань у гуманітаріїв і відсутність потреби досконалого вивчення походження певних напрямків у архітекторів. Можна припустити, що звернення до економіко-політичних аспектів життєдіяльності людини суспільства і держави сприятиме роз'ясненню глибинних причин появи певних тенденцій в архітектурі і містобудуванні.

Отже, метою дослідження є встановлення причин та тенденцій в розвитку архітектури і містобудування, що обумовлені впливом соціально-економічних і політичних чинників

Текст. Оскільки в якості прикладу для розгляду запропонованої теми тут обраний період формування вітчизняної архітектури у 1 920-1930-х роках, доцільно використати метод порівняльного аналізу архітектурно-містобудівної спадщини та соціально-економічної і політичної ситуації того часу у Східній і Західній Європі. Основні позиції цього аналізу наведені в таблиці.

1920-1930-ті роки є важким періодом в житті європейських держав, коли після першої світової війни країни потерпають від економічної кризи, на тлі якої відбуваються соціальні революції Стан економічної і політичної кризи продовжується до року

Революції Західної Європи сприяли укріпленню тенденцій до централізації влади, в зв'язку з острахом представників капіталу втратити майно та авторитетність суспільного статусу що було природним процесом за висновками американського політолога Скочпол Т згідно з аналізом політичних ситуацій в постреволюційний період різних країн [1].

В Російській імперії міцна новонароджена політична сила на чолі з теоретиками побудови нового типу держави за економічною системою і системою правління використала революційну ситуацію для створення держави на основі жорсткої схеми управління підпорядкування державного фінансування і партійного контролю на всіх рівнях

У 1 920-1930-ті роки паралельно у Західній і Східній Європі розвивається нова течія в архітектурі - функціоналізм, основна мета якої була сформована під впливом стихійних процесів у розвитку міст - початку століть що призвели до катастрофічного стану екології і великої смертності городян та європейської революційної ситуації. Цією метою стала нагальна потреба створити нормальні умови проживання всіх верств міського населення в містах - велетнях (за визначенням А.В. Буніна [2]).

Європейські функціоналісти ідеї яких відповідають і завданням фахівців Радянської Росії, через СІАМ, новостворений Міжнародний Конгрес архітекторів див текст Афінської хартії [] пропагують поширення пакету головних напрямків архітектурно-містобудівної діяльності спрямованих на вирішення функціональних соціальних і санітарно-гігієнічних проблем Але радянські архітектори у достатньо жорсткій взаємній боротьбі між представниками різних інколи протилежних за поглядами на формування архітектури течій відстоювали право демонструвати переваги нового суспільного устрою за допомогою архітектури споруд Архітектура окремих будівель використовувалася для ствердження нової суспільної думки, нових ідей створення народної держави, революційного духу і святковості для відбиття в архітектурних формах народної перемоги. Оскільки нове суспільство будувалося на проголошенні диктатури пролетаріату, першоджерелом нового напрямку формотворення була обрана промислова архітектура [4]. Так, новостворений конструктивізм став не тільки виразником нової архітектури, але й носієм нової державної ідеології, що проголошував, закріплював у свідомості народу погляди і пріоритетність радянської соціалістичної системи, що народилася після революції 1 9 1 7 року. Естетика європейського функціоналізму породжувала прості геометричні форми що в певному сенсі відбивали демократизм архітектурної форми і деяку другорядність в порівнянні із зазначеними головними завданнями у вирішенні соціальних функціональних і санітарно-гігієнічних питань засобами організації простору і забудови міста), але в Радянській Росії відбувалася акцентуація естетичних прийомів створення форми на проголошення нової революційної ідеології.

архітектура містобудування радянський урбанізм

Порівняння головних характеристик суспільно-економічної і політичної ситуації та напрямків в архітектурі і будівництві 1920-1930-х років у Західній і Східній Європі

Оновлення суспільства як такого суспільної думки його ставлення до власних інститутів наприклад родини потребувало нових форм тому в перше десятиріччя нового державного утворення в Росії йдеться про знищення сім'ї і колективне проживання робітників в будинках-комунах

Функціоналізм у Західній Європі реалізувався в містобудуванні і архітектурі як яскраві новітні ідеї побудови міст і їхньої забудови на основі функціонального зонування з комфортними умовами проживання всіх верств населення (тобто за соціалістичним принципом, що є нехарактерним для держав з капіталістичною системою господарювання і соціальною структурою населення, створеною на врахуванні майнового статусу). Але боротьба між функціоналістами та тими, хто втілював в європейські архітектурно - містобудівні об'єкти ідеологію централізації влади що набула перемоги в країнах Європи - х років за допомогою використання національних стилів призвела до унеможливлення подальшого застосування функціоналізму Представники цього напрямку вимушені були виїхати із зони напруженої політичної ситуації до інших країн

1930-1940-ві роки ознаменувалися переходом до втілення в практику будівництва і містобудування консервативних напрямків нібито на відродженні чи створенні національних стилів що було обумовлено утворенням держав з централізованою системою правління та однопартійною політичною системою в Європі і Радянському Союзі. Політико-економічна ситуація характеризувалася підготовленням цих держав до війни

Як демонструє огляд різних історичних періодів розвитку архітектури і містобудування централізація влади завжди впливає на орієнтацію стильових течій в напрямку підвищення ідеологічного змісту з використанням активних форм архітектурної класики та пишної деталізації як засобами відбиття ідей прославляння влади, могутності і сили держави. Європейська архітектура у 1930-1940-ві роки артикулює назовні через засоби символізації ідеї всесвітнього порядку встановленого для народів єдиною могутньою державою, а в Радянському Союзі - ідеї держави з власною державною програмою фінансування і жорстким контролем витрат фінансів що будує світле майбутнє суспільства з нібито народною системою правління. При цьому орієнтація державної ідеології спрямована на колективну свідомість трудящих мас народу замість індивідуальної

Отже, спочатку спільні завдання в архітектурі і містобудуванні та вплив європейських революцій а потім спільна організація системи правління як кінцевий результат в державах Західної і Східної Європи призводять до повного паралелізму в обранні шляхів розвитку архітектури і містобудування Але відмінності в економічній системі, яка в обох випадках підтримується централізацією влади що спирається на однопартійну політичну систему а в СРСР навіть ця система є регулятором всіх напрямків діяльності і джерелом програмування суспільно-економічного життя країни і ступінь участі держави в регулюванні питань господарської діяльності визначали ефективність реалізації економічних програм.

Таким чином, встановлені спільні риси і відмінності в архітектурі і містобудуванні країн Західної і Східної Європи дозволяють прослідити самий механізм» відбиття впливу соціально-економічної діяльності та системи правління у штучно створеному середовищі людини. Людина, населення, соціум є споживачами архітектурного простору та його об'єктів. Залежно від заявлених у статті гуманітарно-економічних аспектів і цінності людської особи в суспільній уяві в певній державі в певний час формуються потреби у специфічній організації простору для життєдіяльності людей і використанні архітектурної форми як засобу декларації суспільно-державних поглядів.

У країнах з демократичною системою правління, де цінність окремої людини в соціумі підвищується, програми і процеси будівництва залежать від ринку, зводять об'єкти соціально-житлового комплексу для різних верств населення. Навіть з'явилася тенденція об'єднувати на одній території різні соціальні групи тактовно включаючи помешкання різного розміру і комфорту в єдиний комплекс

Пізніше, у 1 930-ті - 1940-ві роки, ідеологія робітника як гегемона» в суспільстві продовжувала мусуватися але насправді відбувалося поступове загострення політичної ситуації і укріплення тоталітарного режиму Забудова центру Києва в цей час зводиться для представників влади і її охорони, архітектура поступово набувала додаткової деталізації складних членувань

Багата на події і яскрава історія Радянського Союзу і України XX століття та порівняння з європейським досвідом будівництва першої його половини надають ґрунтовні приклади відбиття економічних відносин та системи правління в архітектурі і містобудуванні що відбувається через специфіку формування соціуму залежно від зазначених гуманітарно-економічних аспектів

Список використаних джерел

1. Скочпол Т. Государства и социальные революции // Социология политики: классические и современные теории: Учеб. пособие. - М.: Новый учебник, 2004. - С. 103-108.

2 Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. - М.: Стройиздат, 1 979. - Том 2. - 4 1 2 с.

3 Гидион Зигфрид. Пространство, время, архитектура. / Сокр. пер. с нем. М.В. Леонене, И.Л. Черня. - 3-е изд. - М.: Стройиздат, 1 984. - 45 5 с.

Размещено на Allbest.ru