Размещено на http://www.Allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

Архітектура

Способи та засоби трансформації поліфункціональних зальних приміщень

Білецький Б.В., к.т.н., доцент

м. Рівне

Анотація

Представлені результати теоретичних досліджень способів та засобів трансформації зальних приміщень навчальних, видовищних і спортивних будівель з метою виконання ними декількох функцій.

Тhe results of the theoretical researches means and methods of the transformation of halls educational, spectacle and sports buildings for fulfillment several functions are introducing in this article.

Розширення функціонального призначення навчальних, видовищних та спортивних будівель неможливе без гнучких планувальних рішень, які пов'язані із застосуванням способів та засобів трансформації зальних приміщень. Такі приміщення, як правило, розраховані на присутність великої кількості людей (студентів, слухачів, глядачів). Досвід закордонного та вітчизняного будівництва свідчить про доцільність і необхідність проектування та зведення поліфункціональних (багатоцільових) архітектурних об'єктів [1-3].

Виконання зальними приміщеннями декількох функцій забезпечується, насамперед, їх трансформацією, тобто зміною функціонального призначення в результаті перетворення об'ємно-просторової структури. Спосіб трансформації - це схема зміни об'ємно-просторової структури приміщення в межах заданих конструктивних габаритів будівлі чи споруди, а засоби трансформації - технічні пристрої і будівельні конструкції, які забезпечують зміну функціонального призначення залу [4].

Способи трансформації

До основних способів трансформації зальних приміщень відносяться:

1) поперечне членування;

2) поздовжнє членування;

3) полігональне членування;

4) об'ємне членування [4].

Розглянемо їх детальніше на прикладах існуючих об'єктів.

1. Поперечне членування. Цей спосіб полягає у розподілі великого зального приміщення на дві або більше частин за допомогою спеціальних пристроїв та кострукцій (перегородок, завіс, екранів тощо). Відокремлені частини можуть виконувати як споріднені, так і віддалені функції.

За таким принципом запроектовано актовий зал коледжа у Футхилі (США) на 980 місць. У результаті поділу залу складчатою перегородкою утворюються дві частини: перша на 630 місць для театрально-концертних видовищ; друга на 350 місць для навчально-лекційних занять. Перегородка рухається вздовж паралельних направляючих, розташованих по дугоподібному поперечному проходу зального приміщення (рис. 1).

2. Поздовжнє членування. Зал школи Дж. Кеннеді (США) ділиться складчатими панельними перегородками на три частини: центральну на 300 місць та дві бокові на 150 місць кожна. Ведучі функції - навчально-лекційні, допоміжні - театрально-видовищні (рис. 2).

3. Полігональне членування. Актовий зал школи у Кендлвуді (США) діаметром 29 м розділяється на чотири самостійних приміщення на 191 місце кожне з автономним освітленням, опаленням, вентиляцією, кіноапаратурою. Ведучі функції - навчально-лекційні; допоміжні - видовищні (рис. 3).

4. Об'ємне членування. У навчальному центрі у Феніксі (США) навколо залу на 600 місць розташовані чотири поворотні платформи-аудиторії на 200 місць кожна. Ведучі функції зального приміщення - театрально-видовищні, рухомих аудиторій - навчально-лекційні (рис. 4). Чотири платформи і зал дозволяють утворювати значну кількість комбінацій взаємотрансформації і, відповідно, функціонального призначення. Навчальні центри з поворотними аудиторіями будують також у Канаді, Німеччині, Нідерландах, Швеції… [4].

Вітчизняний досвід будівництва також свідчить про високу ефективність багатофункціональних будівель незалежно від місця їх зведення, місткості, виконуваних функцій (Палац культури «Україна» у Києві, Будинок молоді у Донецьку, актовий зал з гуртковими приміщеннями та плавбасейном у с. Балашівка Березнівського району Рівненської області та ін.)

Так, наприклад, Палац культури «Україна» має зал, розрахований на 4000 місць. Тут проводять як громадські заходи (з'їзди, конференції, урочисті збори, концерти), так і театральні та естрадні вистави, виступи художньої самодіяльності, конкурси, кінопокази.

Окрім розглянутих вище способів трансформації приміщень відомі і такі, як використання альковів, рухомих зальних стін, розвиненої глибинної сцени. Вибір того чи іншого способу диктується ретельним обгрунтуванням ведучої, визначальної та супутніх функцій на основі визначення критеріїв оптимальності структури, засобів, послідовності, економічної доцільності трансформації зального приміщення [4].

Відомим прикладом поліфункціонального об'єкта є Палац з'їздів у місті Алма-Ати (Казахстан), де застосовано принцип розвиненого фойє, яке являється одним із основних структурних об'ємів внутрішнього простору будівлі поряд із залом на 2954 місця. Таке фойє дозволяє проводити різноманітні масові заходи, виставки, презентації. Авторам проекту вдалося також максимально наблизити місця глядачів до сцени, що підкреслило у цьому залі яскраво виражений видовищний характер, забезпечило хорошу видимість і найбільшу відповідність ведучій (видовищній) функції.

До подібних об'єктів відносяться Кремлівський Палац з'їздів і Театр на Таганці у Москві, спортивно-концертний комплекс «Ювілейний» у Санкт-Петербурзі, Палац Дружби Народів у Ташкенті, кінотеатр «Україна» у Рівному та ін.

Об'ємно-просторова трансформація приміщень і, як результат, розширення їх функціонального призначення ускладнюють забезпечення необхідного акустичного режиму та проведення заходів по звукоізоляції.

Рис. 1. Поперечне членування

Рис. 2. Поздовжнє членування

Рис. 3. Полігональне членування

Рис. 4. Об'ємне членування

Виникає нагальна потреба у застосуванні спеціальних звуковідбиваючих чи звукопоглинаючих конструкцій і матеріалів, а також у виконанні та удосконаленні методів відповідних акустичних розрахунків.

У залежності від виконуваної залом функції першочергове значення можуть мати значення часу реверберації чи критерія розбірливості мови, індекса звукоізоляції від повітряного чи ударного шуму [6]. При проектуванні залів поряд із експериментально-лабораторними дослідженнями важливу роль відіграє і комп'ютерне моделювання (наприклад, із застосуванням можливостей систем AutoCAD чи MathCAD) для побудови променевих ескізів, діаграм, номограм, графіків тощо.

Засоби трансформації

До основних засобів трансформації зальних приміщень відносяться:

1) рухомі перегородки;

2) елементи трансформації сцен і арен;

3) елементи трансформації місць для глядачів;

4) рухомі екрани.

За аналогією із наведеними вище основними способами трансформації розглянемо детальніше і основні її засоби.

1. Рухомі перегородки. Рухомі перегородки бувають наступних типів: рулонні, складчаті панельні, ковзні панельні, «гільйотинні», «гільйотинні» полігональні. Тип перегородки визначається функціональним призначенням приміщення, конструктивними особливостями, вимогами акустики та звукоізоляції. об'ємний просторовий трансформація приміщення

Рулонні перегородки виготовляють з подвійним або потрійним звукоізолюючим матеріалом. Рулон із полівінілхлоридних плівок намотують на барабан, а для натягу по нижній кромці одягається свинцевий плінтус.

Складчаті панельні перегородки представляють собою металевий каркас, обшитий деревом. В залежності від вимог звукоізоляції конструкція може бути подвійною або потрійною. Звукоізоляційні властивості покращує повітряний прошарок. За таким принципом розроблено і конструкції внутрішніх дверей фірмою «Vivaldi» (Польща, м. Познань), які забезпечують безшумність зсуву, самостійне навішування кожної панелі та ін.

Ковзні панельні перегородки по конструкції аналогічні попереднім. Відрізняються вони тим, що перегородка повністю вкочується у бокову нішу.

«Гільйотинні» перегородки - це важкі стальні або залізобетонні плити, які переміщуються назустріч одна одній по вертикалі. Системою поліспастів вага верхньої та нижньої частин урівноважується таким чином, що вони рухаються легко. Перевагою таких перегородок є надійна звукоізоляція, а недоліком - велика вага.

«Гільйотинні» полігональні перегородки аналогічні попереднім, але мають у плані вигляд многокутника. Їх конструкція дуже громіздка, але знову ж таки вона дозволяє забезпечувати необхідну звукоізоляцію.

Велике значення для хорошої звукоізоляції має герметичність з'єднання елементів перегородок (фрикційного, пружиннного, компресійного, лабіринтного).

Гарним прикладом у цьому відношенні є офісні перегородки та мобільні стіни фірми «АНТА» (Україна, м. Київ), яка гарантує сучасний дизайн, швидкий монтаж, легкість переміщення, довговічність і надійність, відсутність необхідності у додатковому опорядженні, можливість прокладання всіх комунікацій всередині перегородок, можливість трансформації у випадку перепланування офіса, раціональне використання приміщень довільної форми, модульність системи, якісну звукоізоляцію для проведення різнопланових заходів, високу міцність.

2. Елементи трансформації сцен і арен. У роботі [1] виявлено 11 груп елементів трансформації сцен і арен, об'єднаних за принципом рухомості, які забезпечують трансформацію місця дії (навчання, видовища, спортивних змагань). Обсяг статті, як і обсяг вищезгаданої (до речі, дуже змістовної) книги, не дозволяє детально проаналізувати всі елементи, тому обмежимося у даному випадку їх переліком і стислою характеристикою.

Отже, до елементів трансформації сцен і арен відносяться:

1) переставні (найпростіші за конструкцією: інвентарні станки, каркаси, щити, які встановлюють і переставляють вручну);

2) розкладні (їх деталі з'єднуються шарнірно);

3) підйомно-пересувні (або підйомно-вижимні чи підйомно-опускні площадки);

4) підйомно-комбіновані (наприклад, комбінація протипожежної завіси, підйомно-опускної площадки і авансцени);

5) універсально-поворотні (поворотні круги на рівні колосників у верхній частині сцени);

6) поворотні (дерев'яні чи металеві поворотні платформи);

7) поворотно-підйомні (поворотні круги з підйомно-вижимними чи підйомно-опускними площадками);

8) універсальні (підйомно-опускні площадки, які переміщуються на катках у довільне місце залу);

9) елементи, що перевертаються (складні конструктивні системи, які змінюють своє положення і призначення шляхом повороту навколо горизонтальної осі);

10) елементи, що змінюють нахил (це дозволяє використовувати трибуни для глядачів у якості спортивної арени);

11) з'ємні (найпоширеніші, прості, економічні та ефективні елементи трансформації: щити, станки, рулонні килими та ін.)

3. Елементи трансформації місць для глядачів. Такі елементи безпосередньо впливають на комфорт глядача і рентабельність експлуатації будівлі чи споруди.

До них відносять:

1) переставні (стійки, щити);

2) висувні елементи трибун (блітчери з прямим і зворотнім циклом руху);

3) висувні додаткові елементи (блітчери різної конструкції в комбінації зі стаціонарними трибунами);

4) поворотно-підйомні (поворотні круги);

5) пересувні підйомно-вижимні платформи (платформи на катках із закріпленими щитами з поворотними кріслами);

6) підйомно-опускні трибуни (варіант поворотно-підйомних трибун, що обертаються навколо горизонтальної осі до прийняття вертикального положення у просторі);

7) опускні трибуни-«стеля» (платформа з місцями для глядачів, що має опоряджену «під стелю» нижню поверхню);

8) елементи, що вільно переміщуються, наприклад, на повітряній подушці з автоматизованим управлінням: сцена театру-кафе «Золоте яблуко» у Флориді (США), футбольне поле стадіону в Саппоро (Японія).

4. Рухомі екрани. Влаштування стаціонарних екранів для кінопоказу у залах унеможливлює поліфункціональне використання будівель, тому необхідна їх (екранів) трансформація. За способом рухомості екрани класифікують наступним чином:

1) рулонні;

2) підйомні;

3) складчаті;

4) пересувні;

5) підвісні;

6) вижимні;

7) розсувні.

До поширених засобів трансформації відносяться також рухомі портали і меблі, що трансформуються.

Виконаний аналіз літературних джерел і теоретичні дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1) трансформація зальних приміщень підвищує рентабельність використання великовартісних будівель і споруд [1-3];

2) послідовність зміни функцій повинна обгрунтовуватися спеціальними розрахунками [4];

3) в результаті проведення трансформації зростають вимоги до забезпечення відповідного акустичного режиму (час реверберації і критерій розбірливості мови); звукоізоляції приміщень (індекси звукоізоляції від повітряного і ударного шуму); зорового сприйняття (максимальне віддалення місць для глядачів); безперешкодної видимості (крива підйому місць для глядачів); евакуації (граничний час евакуації і гранична щільність людського потоку) [5, 6];

4) для вирішення цих складних задач доцільно використовувати методи геометричного та комп'ютерного моделювання із застосуванням сучасних програмних продуктів;

5) необхідно удосконалювати методику проведення відповідних розрахунків;

6) найбільш ефективними конструкціями покриттів залів є великопролітні;

7) варто проводити багатокритеріальну оптимізацію проектних рішень для вибору найкращого варіанта [7] .

Література

1. Савченко В.В. Многоцелевые зрелищные и спортивные залы. - К.: Будівельник, 1990. - 160 с.

2. Гайдученя А.А. Динамическая архитектура. - К.: Будівельник, 1983. - 94 с.

3. Цайдлер Э. Многофункциональная архитектура. - М.: Стройиздат, 1988. - 151 с.

4. Светликов А.А., Светликов Ю.А. Методы оптимальных планировочных решений (на примере трансформируемых залов). - М.: Стройиздат, 1975. - 222 с.

5. Білецький Б.В.Структурно-параметричний синтез поліфункціональних архітектурно-будівельних об'єктів // Вісник НУВГП. - 2007. - Вип. 3(39). - с. 133-138.

6. Качерович А.Н. Акустика зрительного зала. - М.: Искусство, 1968. - 208 с.

7. Соболь И.М., Статников Р.Б. Выбор оптимальных параметров в задачах со многими критериями. - М.: Наука, 1981. - 112 с.

Размещено на Allbest.ru