Системний підхід в дослідженні арт-кластерів як нових типів багатофункціональних будівель

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Київський національний університет будівництва і архітектури

Системний підхід в дослідженні арт-кластерів як нових типів багатофункціональних будівель

Івашко О.Д.

Аналізується за методом системного аналізу арт-кластер як новий тип багатофункціональної будівлі. Сформульовані визначальні ознаки арт- кластеру, запропоновано методику їх дослідження. Аргументовано розташування арт-кластерів в непрацюючих промислових підприємствах.

Ключові слова: арт-кластери, ревіталізація, визначальні ознаки, системно-структурний аналіз.

1. Визначальні ознаки арт-кластеру

Арт-кластер - це відносно новий, як для умов України, тип сучасної багатофункціональної будівлі, хоча поза межами України такі будівлі відомі з 2000-х років [6-14]. Хоча теоретично арт-кластер можливий і в новозбудованому об'єкті (такий новий арт-кластер зараз будується в Санкт- Петербурзі), проте за кордоном і в Україні склалася усталена тенденція розміщувати арт-кластери в промислових підприємствах, які підлягають ревталізації [6-14]. Пояснити той факт, що арт-кластери розташовують саме в колишніх промислових підприємствах, можна наступним чином. Визначальні ознаки саме арт-кластеру наступні:

це багатофункціональний об'єкт з можливістю одночасного поєднання мистецьких, освітніх, бізнес-функцій і функцій торгівлі і обслуговування, де кожна складова працює на спільну ідею і є частиною однієї структурної організації;

це об'єкт з можливістю вільної трансформації під різні функції,без жорсткої прив'язки до одної функції, а відтак без жорстких функціональних вимог;

це об'єкт, складові елементи якого в поєднанні між собою утворюють мистецтво, однак кожен з них окремо не може вважатися мистецтвом і не є необхідним, але у своїй певній комбінації вони є достатніми і сумарний ефект взаємодії в рази перевищує ефект їх взаємодії окремо один від одного;

це об'єкт, складові елементи якого є носіями позитивних естетичних властивостей визнаної форми мистецтва, вираженням творчих емоцій, інтелекту, змістового наповнення, індивідуалізму, збуджують творчу уяву,

націлені на створення витвору мистецтва і є продуктом високого ступеня майстерності [3,4,5];

це об'єкт, націлений насамперед на саморозвиток особистості, форми якого визначає сама особистість, і зорієнтований на всіх бажаючих долучитись до творчого розвитку [3,4,5];

це об'єкт, інтер'єр якого може постійно змінюватись відповідно до нових функцій і побажань орендарів, де кожний власник чи орендар сам вирішує дизайн свого приміщення [6-14].

Основна відмінність саме арт-кластеру від інших видів творчості - музеїв, галерей, виставок, будинків творчості, освітніх шкіл полягає в тому, що в них не прописаний певними рамками спосіб творчого розвитку особистості і немає жорсткої регламентації функціонального наповнення приміщень. Це робить арт-кластер особливо привабливим для творчої молоді, яка не хоче зв'язувати себе жорсткими вимогами і не має достатньо коштів для того, аби орендувати приміщення в елітному бізнес-центрі.

Формулювання визначальних ознак арт-кластеру відповідає теорії Гаута мистецтва як кластеру, в подальшому розвиненій Джоном Маккі та Аароном Мескіним (Meskin, `The Cluster Account of Art Reconsidered'), які зумовили появу терміну “INUS Condition” (an `Insufficient but Non-redundant part of an Unnecessary but Sufficient condition'), що букально перекладається як “недостатня але не надмірна частина непотрібної але достатньої умови”. Отже, певне об'єднання складається з кількох складових, які у взаємодії утворюють певні властивості, але поодинці вони недостатні для утворенняцих властивостей.

Отже, переводячи цю теорію на арт-кластери, можна коротко визначити поняття арт-кластеру так: арт-кластер - це багатофункціональна будівля з поєднанням культурного і бізнес-спрямування, розрахована на трансформацію відповідно до зміни потреб, сучасний комунікативний простір на основі творчого самовираження, який складається з багатьох різних функцій, сумарний ефект від взаємодії яких значно перевищує ефект їх взаємодії окремо один від одного.

Визначальні ознаки арт-кластеру є такими, що дозволяють здійснити ревіталізацію промислового об'єкту більш легко, порівняно з перепрофілюванням промислового об'єкту під готель, бізнес-центр чи торговельний центр. На відміну від міст Європи, де в історичних промислових містах більшість старих фабрик - це монументальні пам'ятки архітектури з оригінальними фасадами, в великих містах України непрацюючі промислові підприємства в основному належать до радянського періоду, а стан менш численних дореволюційних фабрик є незадовільним, як правило, за роки функціонування вони втратили значну частину декоративного оздоблення, фасади зазнали перебудов.

2. Системний підхід в дослідженні арт-кластерів

Враховуючи той факт, що арт-кластери - це тип будівель, який ще остаточно не сформувався, необхідно створити методологічні основи проектування арт-кластерів з урахуванням регіональної специфіки цих об'єктів на пострадянському просторі в країнах Західної Європи. Розробити методичні основи дослідження арт-кластерів можливо на основі системно-структурного аналізу із залученням традиційних методів - аналітичного, графо-аналітичного, порівняльного аналізу.

На основі аналітичного методу можна проаналізувати причини виникнення арт-кластеру як специфічного виду сучасного міського простору, змістове наповнення терміну “арт-кластер”, на основі графо-аналітичного методу можна проаналізувати містобудівне розташування, планування, функціональне зонування, вирішення фасадів і інтер'єрів арт-кластерів в різних містах, на основі методу порівняльного аналізу можна порівняти принципи розташування, функціональне зонування, архітектурне вирішення арт- кластерів. Водночас ці традиційні методи є недостатніми для того, аби сформулювати визначальні ознаки арт-кластеру як сучасного типу міського простору і сформулювати певні проектні рекомендації. Це можливо зробити лише із застосуванням методу системно-структурного аналізу. Об'єкт дослідження - арт-кластер розглядається і аналізується на різних ієрархічних рівнях: в міському середовищі, розпланування ділянки, вирішення фасадів, розпланування і функціональне зонування, вирішення конструктивної схеми, дизайн інтер'єрів.

Розгляд арт-кластеру в міському середовищі, тобто на містобудівному рівні, необхідний, оскільки арт-кластери - це багатофункціональні комплекси, які активно впливають на трансформацію міського простору.

За методом системно-структурного аналізу арт-кластер представляється як певна цілісність, яка розкладається на окремі складові (рис.1). Наприклад, можливо розкласти арт-кластер на окремі складові за функціональним наповненням. Аналіз функціонального наповнення арт-кластерів в різних країнах дозволяє виділити визначальні ознаки арт-кластера і його відмінності від кластера, будинку творчості, музею, театру, інших усталених видовищних закладів. Порівняльний аналіз функціонального наповнення арт-кластерів на пострадянському просторі і в містах Західної Європи дозволяє виділити основну відмінність між ними: для пострадянських країн притаманне чітке функціональне зонування приміщень і об'єднання схожих за функцією приміщень в окремі укрупнені блоки,тоді як а європейські арт-кластери тяжіють до дрібночарунковості і дозволяють вільне поєднання приміщень з можливістю зміни функцій приміщень.

Рис.1. “OFF Piotrkowska” (м. Лодзь). Фото О.Івашко, 2016.

Отже, при проектування арт-кластерів для Києва слід одночасно враховувати і тяжіння до чіткого зонування і проектування укрупненими блоками, і європейський набір приміщень, який має найбільше поширення. Так само за методом системно-структурного аналізу можна проаналізувати засоби естетичної виразності арт-кластерів (див. рис.1).

Функціональне наповнення характерного арт-кластеру можна проаналізувати на прикладі реконструйованої в 2011 році з фабрики бавовняних тканин Францішка Раміша, яка працювала з 1889 року, галерії “OFF Piotrkowska” (м. Лодзь), яка являє собою державний культурно- мистецький проект, націлений на об'єднання в одному просторі креативних митців і починаючих свій бізнес молодих людей. Метою цього проекту стало створення неформального здатного до трансформації і модернізації простору спілкування, функцію якого визначають самі орендарі.

Системний підхід до дослідження арт-кластерів виявляє одночасне існування в одній будівлі багатьох арт-напрямів, набір яких постійно змінюється [1,2,3,4]. За методом системно-структурного аналізу у складі арт- кластерів можна визначити ряд окремих функціональних елементів-складових, які є самодостатніми і незалежними один від одного, але ефект їх дії в сукупності вищий, ніж поодинці. Серед них не всі елементи є носіями і виразниками саме арт-функцій: це може бути арт-кафе або просто кафе, аудіовізуальна зала чи приміщення для творчості: головне, аби не менше двох складових елементів були носіями саме арт-функції і арт-спрямування.

багатофункціональний арт кластер будівля

Перелік джерел

Антонова А.А. Арт-кластеры как пространство для развития культурного потенциала города // В мире науки и искусства: вопросы филологии, искусствоведения и культурологии: сб. ст. по матер. XLVII междунар. науч.-практ. конф. № 4(47). - Новосибирск: СибАК, 2015. https://sibac.info/conf/philolog/xlvii/41733

Глазычев В. Городская среда. Технология развития: Настольная книга . М.: “Издательство Ладья”. 1995. - 240 c.

Макарова К. Постиндустриализм, джентрификация и трансформа

ция городского пространства в современной Москве // Неприкосновенный запас. 2010. - С. 150-152.

Тыкулов Д. Фабрики превращаются в арт-кластеры. // [Электронный ресурс] - Режим доступа. - URL: http://www.irn.ru/articles/31677.html (дата обращения: 01.03.2015).

Федотова Н. Креативный кластер в контексте социокультурных проблем региона // Всероссийская научно практическая конференция “Социокультурное пространство современной России: вызо вы XXI века”: материалы науч. конференц. 30 апреля 2013 г. // Книжный дом “Либро ком”. - 2013. - С. 59-68.

Размещено на Allbest.ru