Європейський досвід інноваційних підходів у формуванні об'єктів ландшафтної архітектури

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 72.03+712

Харківський національний університет будівництва та архітектури

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ У ФОРМУВАННІ ОБ'ЄКТІВ ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ

В умовах наростаючих темпів урбанізації при посиленні негативного ан тропогенного впливу на еволюцію природи на початку XXI століття вивчення процесів постіндустріального розвитку в теорії архі тектури стало особливо актуальним. Усві домлення екологічної кризи і незворотно сті природних процесів, спровокованих по переднім періодом індустріального розви тку, зажадали прийняти екологію як нову ідеологію архітектурного і містобудівного проектування. Пошук нових науково об ґрунтованих теоретичних підходів до фор мування архітектурного простору, які до зволили б постіндустріальним містах як ос новній формі існування людини найбільш безболісно вписатися в екосистему пла нети, не може бути здійснений без ураху вання еволюції взаємин міста і природи.

Прагнучи до узгодження цілей ланд шафтної архітектури, містобудування та екології, зарубіжні архітектори закладають в сучасних проектах принципово нові мо делі взаємовідносин між містом і приро дою. Переосмислення ролі природи в кон цепції сучасного архітектурного проекту вання стає очевидним при аналізі проектів:

- природних форм надається все більше значення в архітектурному просторі для створення комфортних умов життя лю дини і підвищення якості міського середо вища, як показує результат архітектурного конкурсу «Великий Париж 2010»;

- природним елементам відводиться роль інженерної інфраструктури, в т.ч. для регулювання мікроклімату міст, які взяли Кіотський протокол. Прикладом є стратегія розвитку системи озеленення Лондона: «All London Green Grid»;

- природні процеси об'єднуються з технологічними, отримуючи нові функції, соціальне і економічне значення. Це про стежується на прикладах парку Шеман д'Іль в Нантерре, що представляє, по суті, схему поетапної очищення води річки Сени; музеї набережній Бранлі, де приро дні елементи і процеси є невід'ємною ча стиною архітектурного об'єкта і його ото чення.

Актуальність. В умовах світової еко логічної кризи і незворотності природних процесів для міст України дуже актуаль ною і перспективною є апробація європей ського досвіду формування ландшафтних об'єктів із застосуванням новітніх техно логій біологічного очищення повітря, грунтів і води, де природні форми викону ють екологічні завдання щодо зниження рівня забруднення і використовувати по вторно зливових вод (наприклад, для зро шення міських зелених насаджень). Крім того, екологічні завдання новітніх біотех- нологій успішно поєднуються із завдан нями зниження витрат на експлуатацію ін женерної інфраструктури та комунального господарства міст.

Результати дослідження. Сучасні тенденції в галузі ландшафтної архітектури в європейських містах спрямовані на об'єд нання природних і технологічних процесів в створенні «живуть систем» [1]. «У світі, стурбованого екологічними проблемами, природа і технології не можуть більше про тиставлятися одне одному» [2]. Діапазон застосування природних форм і озеленення дуже широкий: від очищення повітря, води і грунту за допомогою рослин і бактерій, процеси фіто- і біоремедітаціі, терморегу ляції будівель за рахунок застосування озе ленених дахів і фасадів до регулювання мікроклімату міст і зниження температури і теплових викидів за рахунок відтворення всередині агломерації крупних лісових ма сивів і максимального підвищення площі озеленення, що з прийняттям Кіотського протоколу набуло особливої актуальності. Очевидним стало прагнення, висловлене відомим французьким ландшафтним ар хітектором Жілем Клеманом: «зробити максимально можливе з природою і мінімально можливе проти неї» [3].

Як доказ необхідно навести кілька прикладів проектів, що реалізуються і вже функціонуючих сьогодні у Франції, кожен з яких є яскравим прикладом в сфері ланд шафтної архітектури.

Результатом процесу деінду- стріалізації стала велика кількість поки нутих промислових територій, Фріш (від франц. Friche - нерозвинений). До слідження, що проводяться сьогодні в Європі, дозволили виявити різні механізми очищення грунту і води від різних забруд нень, в тому числі від важких металів. Це новітні технології фіто- і біоремедіації, найбільш відомими є: фіто- і біоекстракція (витяг рослинами або мікроорганізмами за бруднюючих речовин із ґрунту), фіто- і би одеградация (руйнування рослинами або мікроорганізмами органічної частини заб руднень), фітостабілізації (здатність рос лин або виділяються ними з'єднань стабілізувати вміст забруднюючих ре човин).

Фіторемедіація є новою економічно ефективної та екологічно чистої техноло гією, яка використовує рослини для вида лення, перетворення або стабілізації різних забруднювачів у воді, донних відкладеннях або грунті. Ця технологія останнім часом привертає до себе увагу як інноваційної, економічно ефективною альтернативою більш небезпечних існуючих методів. Фі- торемедіація дешевше, ніж звичайні фі- зико-хімічні методи, оскільки вона не ви магає дорогого устаткування і висококвалі фікованого персоналу [10]. Серед недоліків такої системи очищення території: підви щення терміну очищення, ризики, пов'язані з погодними умовами і поведінкою рослин. Однак вчені знаходять і безліч позитивних моментів: значне зниження економічних витрат, очищення грунту на місці без необ хідності її переміщення, підвищення есте тичних якостей середовища вже в період очищення.

Перший приклад - це проект, що ре алізується в даний час в місті Безансон у Франції, спрямований на очищення 20 гек тарів занедбаної промислової території за допомогою рослин і бактерій. Проект ро зрахований на 8 років і ставить собі за мету створення нового парку Ле Пре де Во (Les Pres de Vaux). На думку авторів проекту ар хітектора Патрика Дуже (Patric Duguet) ландшафтного архітектора Альфреда Пітера (Alfred Peter), термін очищення те риторії можливо зменшити до 4-5 років за рахунок підбору асортименту і комбінації рослин [4]. Цей проект не поодинокий.

Другий - проект нового громадського парку Шема де л'Іль (Chemin de l'lle) в На- нтерре (Nanterre) на продовженні відомої містобудівної осі Парижа «захід-схід». Парк був відкритий в 2006 році і зайняв 14,5 гектар покинутій території берега Сени (рис. 1).

Рис. 1. Громадський парк Шема де л'Іль в Нан- терре, Франція

Ідея, закладена ландшафтними архі текторами групи Мутабіліс (Mutabilis), Жілем Клеманом (Gilles Cement), Полем Шеметове (Paul Chemetoff) і іншими учас никами проекту, також заснована на про цесі фіторемедіаціі [5]. Основне завдання цього парку - очищення води з річки Сени за допомогою рослин на території гро мадського парку. Вода забирається з Сени за допомогою обертання турбіни з викори станням закону Архімеда, після чого вона по каналу подається в систему басейнів очищення. Асортимент водних рослин в ба сейні залежить від етапу очищення. Кожен з басейнів має свою особливу функцію: перший басейн - «тростинний» - початко вий етап фільтрації рослин за рахунок швидкого росту рослин. Проходження води через цей басейн дозволяє знизити відсоток вмісту нітратів, фосфатів, хло ридів і важких металів. Другий басейн - «бактеріологічний», третій - «басейн нім- фей». Після чого вода надходить в канал, проходячи через стіну з вертикальним озе лененням. Очищена таким чином вода проходить по каналах парку, потім використо вується для поливу садових ділянок, зби рається і знову потрапляє в річку Сену.

Рис.3. Енергоефективний ліхтар-дерево на со¬нячних батареях.

Третій приклад - громадський парк Кліші Батіноле (Clichy Batignolles) [6] в Па рижі. Перша черга парку, 4,5 га, створена на місці колишньої території залізничних шляхів, була запущена в 2007 році, після за кінчення реалізації проекту в 2015 році те риторія парку займала вже 10 га (рис. 2).

Ідеї, закладені в цьому проекті за за думом Жаклін Ості (Jacqueline Osty), де монструють основні тенденції створення ряду міських громадських парків в Парижі почала XXI століття. Очевидним є загальна тенденція: максимально використовувати міське паркове простір, забезпечивши при цьому умови найменших витрат на його об слуговування. Парк Кліші Батіноле є авто номною (пасивну) систему енерго- і водо споживання за рахунок запроектованого циклу збору дощових вод і енергонакопи- чувального установок, що дозволяє значно знизити витрати на його утримання [9].

Найпоширенішим прикладом викори стання установок поновлюваної енергії (на сонячних батареях) в ландшафтних об'єк тах є ліхтарі, обладнані вбудованими сен сорами зовнішнього освітлення, що авто матично регулюють включення/вими кання, що допомагає раціональному вико ристанню накопичуваної енергії. Крім того, форма таких ліхтарів так само сприяє більш ефективному накопиченню сонячної енергії. Так, наприклад, ліхтарі, що іміту ють крони дерев (винахід Невіла Марса),

Аналіз сучасних європейських про ектів показав, що сьогодні велика частина проектів міських парків включає в себе цикл збору дощових вод. Нарівні з проек тами енергопасивних архітектури, ланд шафтні архітектори мають на меті - ство рення «пасивних» ландшафтних об'єктів, проектуючи в комплексі систему циркуля ції води для поливу, що стало необхідною умовою заощадження ресурсів в сучасній Європі.

Іншою особливістю парку Кліші Батінолі є те, що парк розрахований на все- сезонне використання, асортимент рослин підібраний для створення ландшафтних композицій будь-якого сезону. При цьому парк має дуже високу рекреаційну ємність, це пов'язано з розвитком спортивної тема тики та зон активного відпочинку.

Нарешті, найбільш актуальною тен денцією є біокліматичнії підхід при розг ляді міського простору. З прийняттям Кіотського протоколу, що стосується зміни клімату, природа в місті і різні форми озе ленення придбали нове трактування. Про екти, розроблені міжнародними архітек турними компаніями протягом 2010 року як бачення майбутнього розвитку Великого Парижа (Grand Paris) на найближчі 10 років, пропонують переоцінити роль озеле нених територій і міських лісопарків з точки зору регулювання клімату. «Ліси та кож грають важливу роль в боротьбі проти потепління. Згідно групі Декарте (Descartes) розширення на 30% лісів регіону Іль-де-Франс (1400 км2) знизить на 1-2 градуси Цельсія нічну температуру в період теплового піку в центрі Парижа. Створення лісового масиву в мільйон виса джених дерев (2500 га) як шумозащитного конуса аеропорту Руассі (Roissy) сприяло б, на думку Річарда Роджерса (Richard Rogers) і архітекторів бюро MVRDV, очи щенню повітря до 13 тонн вуглецю на рік» [7]. Ці та інші пропозиції, закладені в міс тобудівних та архітектурних проектах, до зволяють розглядати озеленені території як інструмент регулювання клімату «посткі- отських міст». Однак особливий потенціал в зниженні теплових викидів міст бачать в озелененні «коробок будівель»: дахів і фа садів, що, в той же час, дозволяє підвищити теплоізоляцію будівель (рис. 4).

Рис. 4. Озеленення фасадів підвищують теп¬лоізоляцію будівель.

Такі нові підходи говорять про те, що міський пейзаж і природні форми стають багатофункціональними. Тема багато- функціональності міського ландшафту присутній і в баченні Великого Парижа компанією LIN, (Фінн Гейпел) Finn Geipel, (Джулія Анді) Gulia Andi [8]. Сучасні про екти молодих архітекторів міжнародного конкурсу Europan 2010 також дозволяють побачити пошуки нового «продуктивного» ландшафту.

Так, проект в Грасі пропонує об'єднати на покинутій території залізнич ної зони агро- і енергопарк, об'єднуючи традиційне європейське сільське господар ство з сучасними енергетичними установ ками [9].

Подібні інноваційні підходи вимага ють переосмислення природного потен ціалу і ролі озеленених територій в місь кому середовищі XXI століття.

Очевидно, що ця область «біотехно- логій» отримає особливий розвиток. Тема «природи в місті» та включення живуть і розвиваються систем зараз стає все більш актуальною не тільки в ландшафтній ар хітектурі, але і на містобудівній рівні. Представлені тут і багато інших реалізу ються зараз проекти дозволяють вийти за рамки традиційних підходів і надати нове значення об'єктів ландшафтної архітек тури, подолати відомий стереотип про єм ності витрат на обслуговування міських парків, довівши тим самим можливість і необхідність включення «природних форм» в середу сучасних міст. екологія архітектурний ландшафтний містобудівний

Висновки

Аналіз сучасних європей ських проектів міських парків показав, що сьогодні велика їх частина формується з урахуванням інноваційних підходів із за стосуванням новітніх технологій:

- нової економічно ефективної та еко логічно чистої технологією, яка використо вує рослини для видалення, перетворення або стабілізації різних забруднювачів у воді, донних відкладеннях або грунті є фі- торемедіація. Ця технологія останнім ча сом привертає до себе увагу як інновацій ної, економічно ефективною альтернати вою більш небезпечних існуючих методів;

- створення «енергопасивних» ланд шафтних об'єктів, в комплексі з системою циркуляції води для поливу стало необхід ною умовою заощадження ресурсів в су часній Європі.

- найбільш актуальною тенденцією в європейських країнах єбіокліматичної під хід при розгляді міського простору, який дозволяє розглядати озеленені території як інструмент регулювання клімату міст. Осо бливий потенціал в зниженні теплових ви кидів міст бачиться в озелененні «коробок будівель»: дахів і фасадів, що, в той же час, дозволяє підвищити теплоізоляцію буді вель.

Література

1. Margolis, L. Living Systems. Innovative Ma terials and Technologies for Landscape Ar chitecture / L. Margolis A. Robinzon. - Basel; Boston; Berlin: Birkhaeuser Verlag AG, 2007. - 190 c.: ил.

2. Masboungi, A. Penser la ville par le paysage / A. Masboungi, F. Gravelain. - Paris: Edition de La Villette, 2002. - 96 p.

3. Cement, G. Ou en est l'herbe? Rеflexions sur le Jardin Pla^ta^e / G. Qеmentе. - Paris: Actes SUD, 2006. - 156 p.

4. Parcs urbains sur friches / Le Moniteur des Travaux publics et du Вайтей. - juin, 2009. N special. - P. 61-71.

5. Huit initiatives pour rendre la ville plus durable / Le Moniteur des Travaux publics et du Batiment. - 2010. - N spеcial, juin. - P. 56-59.

6. Davoine, G. Quel futur pour le Grand Paris ? Environnement-espaces vertsnature. Une re lation renouvelee et apaisee entre ville et na ture / G. Davoine, N. Moutarde, Y. Nodin // Moniteur de travaux publics et du batiment. - 2009. - № 5501, 2 mai. - P. 42-43.

7. Grand (Le) Pari(s) Consulatation internatio nale sur l'avenir de le metropole parisienne / Le Moniteur Architecture, AMC. - 2009, april. - 260 p. - Hors-serie.

8. Europan 10, resultats europeens: inventer l'urbanite, regeneration, revitalisation, colo nisation. - Paris, La Defense: Europan, 2010. 231 р.

9. Тетиор А.Н. Экология городской среды: учебник для студ. учреждений высш. проф. образования / А.Н.Тетиор. - М.: Из дательский центр «Академия», 2013. - 4-е изд., перераб. и доп. - 352 с.

10. Вавилова Т.Я. Экопоселения и энергоэф фективные поселки как примеры устойчи вого развития // Архитектон: известия ву зов. - 2014, № 47. - с. 71-78.

11. Жукова О. С. Особенности применения энергосберегающих подходов в формиро вании архитектурной среды крупных горо дов. [Текст] О. С. Жукова: Харьковский национальный университет городского хо зяйства г. Харьков // Науковий вісник будівництва - Харків: ХНУБА, ХОТВ АБУ, 2013. Вип. 74. - с.15-19.

12. Дубинский В.П. Экологическая естетика, экологические технологи. [Текст] В.П.Ду- бинский, Саид Джафари Хагаги: Харьков ский национальный университет город ского хозяйства г. Харьков // Науковий вісник будівництва - Харків: ХНУБА, ХОТВ АБУ, 2013. Вип. 73. - с.75-78.

Анотація

Сьогодні стає очевидним, що в умовах світової екологічної кризи і незворотності природних процесів необхідно прийняти екологію як нову ідеологію архітектурного, ландшафтного та містобудівного про ектування. Переосмислення ролі природи в концепції сучасного міста і пошук нових науково обґру нтованих підходів до формування міського простору дозволили б постіндустріальним містах найбільш безболісно вписатися в екосистему планети. У даній статті розглядається європейський досвід проек тування міського середовища з використанням принципово нових моделей взаємовідносин між містом і природою.

Ключові слова: екологічна криза, деіндустріалізація, громадський парк, енергоефективність, енерго- пасивних архітектура.

Сего дня становится очевидным, что в условиях ми рового экологического кризиса и необратимо сти природных процессов необходимо принять экологию как новую идеологию архитектур ного, ландшафтного и градостроительного про ектирования. Переосмысление роли природы в концепции современного города и поиск новых научно обоснованных подходов к формирова нию городского пространства позволили бы постиндустриальным городам наиболее безбо лезненно вписаться в экосистему планеты. В данной статье рассматривается европейский опыт проектирования городской среды с ис пользованием принципиально новых моделей взаимоотношений между городом и природой. Ключевые слова: экологический кризис, де индустриализация, общественный парк, энер гоэффективность, энергопассивная архитек тура.

Today it becomes obvious that in the conditions of the global ecological crisis and the irreversibility of natural processes it is necessary to adopt ecology as a new ideology of architectural, landscape and urban planning. Rethinking the role of nature in the concept of a modern city and the search for new scientifically grounded approaches to the formation of urban space would allow post-industrial cities to most painlessly fit into the ecosystem of the planet. This article considers the European experience in designing the urban environment using fundamentally new models of the relationship between city and nature.

Keywords: ecological crisis, deindustrialization, public park, energy efficiency, energy-intensive architecture.

Размещено на Allbest.ru