Європейський досвід формування сталих сельбищних утворень

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 711.581-168

Харківський національний університет будівництва та архітектури

Європейський досвід формування сталих сельбищних утворень

Ладигіна І.В.

Дубіна Н.Г.

Використання системного підходу до дослідження та формування міст в нашій державі було обумовлено бурхливим розвитком індустріальних агломерацій в середині ХХ століття, коли українські вчені вперше стикнулися зі складними міськими утвореннями, шо стрімко перебудовували території з високим рівнем містобудівного освоєння.

Вичерпаність індустріального суспільства, що виразилась, в першу чергу, в змінах господарсько-промислового комплексу населених пунктів, та переході від планової економіки, що контролювалася державою, до ринкових відносин, окреслила нові завдання в сфері розселення, що знайшли відбиток в Законі України «Про Генеральну схему планування території України» в умовах побудови незалежної України, залишаючи акцент на розумінні міста як складної системи в системі міст.

У той же час, кризові явища, що супроводжують перехід до постіндустріального суспільства, не могли не зачепити найбільш вразливі елементи систем розселення - малі населені пункти. Збереження та розвиток малих міст, що часто виступають місцевими, районними центрами в ієрархічно організованій обласній системі, як невід'ємної складової системи розселення, залишається для України дуже важливою задачею на даному етапі.

В таких умовах, мету дослідження становить вивчення сучасного європейського досвіду формування міських поселень, що спирається на концепцію сталого розвитку, та оцінка можливостей його застосування до малих міст з урахуванням українських реалій.

Сталість - це одна з фундаментальних властивостей системи, що передбачає її здатність протистояти зовнішнім впливам. Від сталості залежить тривалість життя системи. Для складних систем, таких як місто, визначальними є активні форми: надійність, живучість та адаптивність, що носять, в основному структурний характер.

Надійність - це властивість збереження структури систем, незважаючи на загибель окремих її елементів за допомогою їх заміни або дублювання, а живучість - активне придушення шкідливих якостей. Здатність до адаптації - властивість змінювати поведінку або структуру з метою збереження, поліпшення чи придбання нових якостей в умовах зміни зовнішнього середовища. Обов'язковою умовою можливості адаптації є наявність зворотних зв'язків.

Завдання дослідження, в першу чергу, полягають в адаптація до малих українських поселень європейської моделі сталого розвитку сельбищних територій в структурі міста.

Результати дослідження. Наприкінці ХХ столітті, завдяки поширенню системного розуміння міських утворень, ідеї і принципи сталого розвитку проникли у свідомість урбаністів, визначили відношення до світового містобудівного процесу, охорони історико-культурної спадщини, та були зафіксовані конференцією Хабитат ІІ у Стамбулі в 1996 році, що визначила еко- поліси, формування яких бере початок в 1960-х роках, як населені пункти зі сталим розвитком. Вичерпаність індустріального суспільства, на цей час. зумовила необхідність створення нової моделі його сталого розвитку на перспективу.

ЇЇ суть була визначена трьома взаємопов'язаними групами факторів:

- екологічними, що безпосередньо впливають на людину у біологічному відношенні;

- соціально-економічними, що визначають матеріальні умови і ресурси для існування та розвитку суспільства;

- культурними, що безпосередньо впливають на свідомість (наука, мистецтво, тощо).

Концепція сталого розвитку спирається на практику формування «еко-сіті», шо бере початок в 60-х роках ХХ століття, і досить широке розповсюдження отримала в державах Європи, Північної Америки, Австралії. Найбільш активними в сфері екологічного будівництва виявили себе Швеція і Данія; досить успішно ці процеси розвиваються в Германії, Бельгії, Норвегії.

Сьогодні в ЄС функціонують «еко-мі- ста», як планувальні елементи в структурі Стокгольму, Мальмьо і Аугустенборгу в Швеції, Дубліна в Ірландії, Талину в Естонії, Хилероду в Данії, Гамбургу в Германії, та інші.

Опит формування європейської моделі сталого розвитку може бути розглянуто на прикладі Швеції, що заслужила репутацію піонера в галузі екології ще в 19601970 роках. Так, Швеція була першою державою, що затвердила в 1967 році Управління по охороні навколишнього середовища. Саме у Швеції в 1972 році проходила перша конференція ООН, присвячена питанням навколишнього середовища, результатом якої стало створення Програми Організації Об'єднаних Націй по навколишньому середовищу (ЮНЕП) - ведучого міжнародного органу з екології на сьогодні.

Швеція також була однією з перших держав, що підписала та ратифікувала Кіот- ський протокол, міжнародні домовленості щодо необхідних заходів в умовах зміни клімату. Екологічна політика Швецького Королівства як на національному, так і міжнародному рівні спрямована на досягнення, не пізніше 2020 року, 16 цілей, серед яких зниження впливу на клімат, чисте повітря, здорове морське середовище і живі озера, сталі ліси і багате біологічне різноманіття, нетоксична навколишня природа та інше.

Столиця Швеції Стокгольм, що була признана Єврокомісією «екологічним містом - 2010», відрізняється дотриманням високого рівня екологічних стандартів. Так, викиди в атмосферу вуглекислого газу становить в 5-ть разів менш, ніж в Австралії та США - 4 тони в рік на душу населення.

З цієї точки зору, досить цікавий еко- район Hammarby Siostad - Хаммарбю Шьо- стад (озерне місто Хаммарбю), розроблений архітектурним бюро Tengbom (Тенгбом), архітекторами Стелланом Фрок- селем, Ян Інге Хагстрьомом, Пером Вігов на іншими ще в середині 1990-х років, коли, по рішенню мерії Стокгольму, колишню промислову зону було перетворено на взірець екологічного планування. В заново відбудованому житловому утворенні функціонують «розумні» електромережі, працює екологічний громадський транспорт, прокладено велосипедні доріжки і автостоянки, організовано збір і утилізацію відходів. В еко-районі 11 тисяч квартир; 35 тисяч жителів; близько 45% житла - муніципальне (що здається в оренду), 55% - приватне (жителі - власники квартир) (рис. 1).

Рис. 1. Швеція. Стокгольм. Еко-район Хамма- рбю Хьостад. а) Планування. б) Загальний вид.

Після повного завершення будівництва (2018 рік), 50% енергії, що необхідна для Хаммарбю, вироблятиметься в самому районі (біопаливо із каналізаційних і їстівних відходів, повторне використання гарячої води, види палива, що відновлюються плюс енергоефективність і енергозбереження в житлових домах).

До початку будівництва практично вся територія нинішнього Хаммарбю Шьо- стад була промисловою зоною, причому мало не найбруднішою і запущеною в усьому місті, тому перед реалізацією проекту житлових комплексів та паркових зон

була проведена ретельна обробка ділянок з видаленням землі, зараженої шкідливими речовинами. Багато сил і витрат зажадала і очищення водної акваторії - тепер влітку тут можна купатися.

Архітектура кварталу - сучасна і стильна. Для забудови були вибрані не тільки красиві зовні, але і перевірені, екологічні чисті матеріали - скло, дерево, сталь, камінь. Зовнішнє і внутрішнє оздоблення так само проводилося і проводиться без використання яких би то ні було матеріалів і речовин, небезпечних як для людей, так і для навколишнього середовища. Архітектори активно використовували великі вікна, тераси, балкони, пентхауси і знижену поверховість - що б наблизити людей до природи і створити гармонійні взаємовідносини людини і навколишнього середовища.

Вся транспортна мережа району побудована таким чином, щоб при забезпеченні зручності перевезень жителів, дороги займали якомога менші площі. Основний транспорт - швидкісний трамвай, що зв'язує Хаммарбю з найближчою станцією метро (не більше, ніж 10 хвилин), і автобуси, що використовують, як і багато автобусів в Стокгольмі, біогаз, продукт розкладання харчових і каналізаційних відходів, зі зниженим викидом в атмосферу СО2 (до 2020 року планується перевести на біопаливо весь автобусний парк Стокгольму і передмістя). Крім того, до центру міста можна потрапити і на невеликому поромі. Для мешканців району функціонує і свій парк електромобілів. Заправки-зарядки для електрокарів розташовані в Хаммарбю, наприклад, біля інформаційного центру GlashusEtt.

Схоже перетворення промислової зони в житловий еко-район відбулося в місті Мальмьо. В 1990-і роки промисловий Мальмьо швидко деградував. Його господарчий комплекс повністю залежав від кораблебудування, а власті Швеції перейшли до згортання цього виду діяльності як не конкурентоспроможного. 27 тисяч осіб втратили роботу, рівень безробіття став найвищім в державі. В структурному відношенні місто було розчленоване промисловими зонами, складами, піщаними насипами, та на половину складалося з портових районів.

Вихід з кризи місцева влада та городяни побачили у розвитку Мальмьо як центру знань і еко-поселення. Цьому посприяли два фактори - будівництво Ересунсь- кого мосту, що пов'язав місто зі столицею Данії - Копенгагеном, та відкриття університету в Мальмьо.

Рис. 2. Швеція. Мальмьо. Еко-район ВастраХа- мнен

Найбільш яскравим прикладом реалізації екологічно свідомого ставлення до перетворення міста може бути названо район Vastra Hamnen («Західна гавань»), в якому послідовно реалізується концепція «Міста майбутнього».

Головними моментами, що враховувалися при проектуванні, були економія ресурсів, альтернативна енергія і різноманітна забудова.

Весь квартал забезпечується автономною енергією: електрика надходить з вітряної станції і сонячних батарей на дахах будинків, а опалення і гаряча вода з підземного водоносного горизонту.

Будівельні матеріали вибиралися з традиційних місцевих матеріалів з можливістю 100% ресайклінгу. Побутові відходи сортуються і після переробки використовуються в якості біопалива для автобусів. Пересування по території задумано з пріоритетом для пішоходів і велосипедистів, а на машині - з обмеженням швидкості до 10 км/год. Оскільки район розташований на місці колишньої індустріальної зони, то вся земля, близько 10 000 тон, була попередньо очищена. Дощова вода по спеціальних каналах стікає в загати і фонтани, де очищається біологічним шляхом.

З естетичної точки зору, Vastra Hamnen - унікальний район, де всі будівлі спроектовані різними компаніями, що координували свою роботу з муніципалітетом і друг з другом, в метою досягти в проекті єдності. Забудова характеризується невеликою кількістю поверхів, вузькими вулицями і яскравими фасадами. Типовим для багатьох будівель є велика кількість і розмір вікон, що збільшує пасивну соляризацію, тобто сонце прогріває приміщення і витрати на опалення зменшуються. Проектно-будівельні роботи вигідно доповнюються дерев'яними східцями для рослин, будиночками для птахів, кажанів та інше.

Акцентом забудови, безумовно, виступає вежа Turning Torso («Торс, що обертається») - офісна-житловий комплекс знаменитого архітектора Сантьяго Калатрави. Цю споруду, висотою в 190 м, побудовано за принципами заощадження енергії, забезпечено системою моніторингу за витратами енергії і тепла. Вже багато років ця будівля є символом міста Мальмьо (рис. 2). європейський міський поселення

В приміській зоні Мальмьо, в свою чергу, в 1998 році було розпочато проект соціального і екологічного відродження району під назвою «Еко-місто Аугус- тенборг» (EcoCity Augustenborg), мету якого становили очистка від мусору муніципальних промислових зон, рішення проблеми утилізації відходів, створення додаткових зелених зон громадського призначення, зменшення міського острівного ефекту та рівня забруднення повітря вихлопними газами, відкриття штормового управління водними ресурсами, розробка стратегії з економії енергії, створення місцевих відновлюваних енергетичних джерел та інше.

В рамках цього проекту в 2001 році відбулося офіційне відкриття першого в світі Ботанічного саду на даху. Його назва звучить як Міжнародний Зелений дах Інституту IGRI, а площа складає 9500 м2. Ботанічний сад відкрито для відвідувачів як з пізнавальними цілями, так і для відпочинку, наряду з цим він виконує дослідницьку і освітянську функції.

Дахи покрито торфом, мохом і польовими квітами. При цьому, дослідження підтвердили, що торф'яні дахи не тільки гарно виглядають і підтримують біологічне різноманіття, а й забезпечують тепло та звукоізоляцію і допомагають очищати повітря. Крім цього, вони знижують риск проникнення дощової води, що досить актуально для Аугустенборгу (рис. 3).

Рис. 3. Швеція. Передмістя Мальмьо. Еко-сіті Аугустенборг

Сьогодні Мальмьо розвивається як центр ІТ-технологій, інновацій, туризму, і є представником нового типу урбанізації, коли місто не тільки не знищує природу, а напрямки залежить від її розвитку. Муніципальна влада поставила перед собою амбіціозну мету - зробити Мальмьо до 2020 року найкращим сталим містом світу, а до 2030 року - досягти повної енергетичної незалежності, збільшивши процент використання альтернативної енергії до 100%.

За період з кінця ХХ століття концепція сталого розвитку населених місць знайшла відгук у всіх країнах світу і отримала широкий розвиток. Сьогодні з впевненістю можна сказати, що поняття «сталого поселення» значно ширше ніж «еко-поліс, еко- сіті, або еко-місто». Так, серед 17 цільових показників сталого розвитку суспільства до 2030 року в докладі генерального секретаря ООН «Хід досягнення цілей в галузі сталого розвитку», крім екологічних, велика увага, також, приділяється соціально-економічним аспектам, і раціональним моделям споживання та виробництва.

Висновки

1. Аналіз шведського досвіту в галузі «екологічного» будівництва свідчить, що перше покоління сталих міських поселень, наприкінці ХХ століття, носило характер сельбищних утворень, розташованих в структурі міста на місці деградованих територій, що втратили свою функцію в результаті переходу до постіндустріальних відносин, і вирішувалося як еко-сіті, з акцентом на екологічну складову.

2. Формування сталих сельбищних утворень, спрямоване на відновлення де- градованих територій в структурі міста, передбачає мінімальну «тінь» на навколишнє середовище; інженерну інфраструктуру «замкнених циклів»; 100% ресайклінг; екологічно чистий громадський транспорт; малоповерхову забудову з внутрішніми дворами; вертикальні сади, зелені дахи.

3. Враховуючи випередження і практичну апробацію європейського досвіту, пропонується адаптація до малих українських поселень шведської моделі сталого розвитку сельбищних територій в структурі міста.

Конкурентними перевагами (регіональними особливостями) для малих міст України, в таких умовах, виступають розвинена транспортна інфраструктура та наявність територіальних ресурсів в багатьох малих населених пунктах, як вільних від забудови земель, так і деградованих, що втратили свою попередню функцію.

В організаційному відношенні акцент робиться на комплексне (одночасне) формування екологічної, економічної, культурної складової (особливо, в умовах «моно- міст»). При цьому, розвиток економічної бази передбачається шляхом розміщення об'єктів третинного і четвертинного секторів економіки, або диверсифікації виробничого комплексу.

В системному відношенні реалізується впровадження основних активних форм сталості в головні підсистеми міста, створення, так званих, «точок сталості», своєрідних атракторів, що в процесі розвитку взаємодіють між собою, і формують свою підсистему. Так, вдосконалення економічного базису веде до росту населення, та стимулює розвиток сфери життєдіяльності.

В структурно-планувальному аспекті сталі сельбищні утворення виступають сис- темоутворючими елементами міста. Включаючись до його головних підсистем, або формуючи свою підсистему, в залежності від конкретних умов, обумовлюють розви- ток нових функціональних зон чи вдосконалення існуючих - виробничої, комунальної, зони громадського центру, та зумовлюють формування зовнішніх зв'язків.

Література

1. Закон України «Про Генеральну схему планування території України» 7лютого 2002 року №3059-ІІІ, м Київ.

2. Кдюшниченко Є. Є. Стратегія забезпечення сталого розвитку міст. [Текст.] Є. Є. Клюшниченко: ДНДПІМ м. Київ // Комунальне господарство міст - Харків: ХДАМГ, 2002. - Вип.36. - с. 8-13.

3. Жукова О. С. Особенности применения энергосберегающих подходов в формировании архитектурной среды крупных городов. [Текст] О. С. Жукова: Харьковский национальный университет городского хозяйства г. Харьков // Науковий вісник будівництва - Харків: ХНУБА, ХОТВ АБУ, 2013. Вип. 74. - с.15-19.

4. Мосендз А. Ю. Экоподход к формированию архитектурной среды. [Текст] А. Ю. Мосендз ХНУБА г. Харьков // Науковий вісник будівництва - Харків: ХНУБА, ХОТВ АБУ, 2013. Вип. 72. - с.25-28.

Анотація

Кризові явища, що супроводжують перехід до постіндустріального суспільства в Україні, не могли не зачепити найбільш вразливі елементи систем розселення - малі населені пункти. Збереження та розвиток малих міст, як невід'ємної складової системи розселення, залишається для нашої держави дуже важливою задачею. В таких умовах, вивчення сучасного європейського досвіду формування міських поселень, що спирається на концепцію сталого розвитку, та оцінка можливостей його застосування до малих міст України, розглядається на прикладі Швеції.

Ключові слова: міська система, концепція сталого розвитку міст, сталість системи, еко-сіті, еко-район, сельбищні утворення.

Кризисные явления, сопровождающие переход к постиндустриальному обществу на Украине, не могли не коснуться наиболее уязвимых элементов систем расселения - малых населённых пунктов. Сохранение и развитие малых городов, как неотъемлемой составляющей системы расселения, остаётся для нашей страны важнейшей задачей. В таких условиях, изучение современного европейского опыта формирования городских поселений, опирающееся на концепцию устойчивого развития, и оценка возможности его применения для малых городов Украины, рассматривается на примере Швеции.

Ключевые слова: городская система, концепция устойчивого развития городов, устойчивость системы, эко-сити, эко-район, селитебные образования.

Crisis phenomena accompanying the transition to post-industrial society in Ukraine could not but touch on the most vulnerable elements of settlement systems - small settlements. Preservation and development of small towns, as an integral part of the settlement system, remains the most important task for our country. In such conditions, the study of the modern European experience of the formation of urban settlements, based on the concept of sustainable development, and the assessment of the possibility of its use for small cities of Ukraine, is conceding in the example of Sweden.

Key words: urban system, sustainable urban development concept, system stability, eco-city, ecoregion, residential establishments.

Размещено на Allbest.ru