Фрагмент відтворення Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору - металеві конструкції шпиля дзвіниці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фрагмент відтворення Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору - металеві конструкції шпиля дзвіниці

Постановка проблеми

металевий конструкція собор монтаж

Формування традиційного характеру історичного середовища з відтворенням видатних втрачених пам'яток в історичних містах є однією з актуальних задач пам'яткоохоронної галузі. Темі охорони об'єктів культурної спадщини, збереження історичного середовища і відтворення втрачених пам'яток присвячені міжнародні хартії [1-4], конвенції [5], рекомендації [6], останні заходи Європейської комісії [7, 8], наукові праці В.В. Вечерського [9], Ю.Г. Лосицького [10], В.М. Мещерякова [11], М.І. Орленка [12], В.М. Петрика [13], Т.Р. Сафонової [14], О.В. Шарлай [15], З.В. Лукомської [16] та інших. Існує декілька поглядів на сенс та зміст відтворення, від повного заперечення, до повної підтримки. Ми вважаємо, що кожен випадок відтворення є унікальним, а відтворення пам'ятки з точки зору її ролі у історичному середовищі цілком обґрунтоване. Приклад практичного підходу до проектування, виготовлення і монтажу шпилю головної містобудівної домінанти Одеси - дзвіниці відтворюваного Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору, може стати в нагоді фахівцям, працюючим у цій сфері.

Виклад основного матеріалу

Одеський кафедральний Спасо-Преображенсь- кий собор на Соборній площі був головною архітектурною домінантою, містоутворюю- чим елементом та центром структури культових будівель міста. У 1920-х роках собор був розграбований і повністю зруйнований у 1936 році, але волею громадян Одеси, на їх кошти, без бюджетного фінансування, відтворений у 1999-2010 роках (рис. 1).

Рис. 2. Залізобетонне кільце, у якому до закладних металевих деталей кріпляться металеві конструкції шпиля дзвіниці

Рис.1. Відтворений Одеський кафедральний Спасо-Преображенський собор

Рис. 3. Креслення металевих конструкцій нижньої частини шпиля дзвіниці

Першу чергу будівництва собору - дзвіницю - було запроектовано та зведено менше ніж за рік. На початку 2000 року, після виконання земляних робіт, розпочато влаштування залізобетонних паль та ростверку дзвіниці, а на Різдво Христове 2001 року було освячено капличку, розташовану на її першому поверсі. У проектуванні дзвіниці брали участь викладачі Одеської державної академії будівництва та архітектури (ОДАБА), які одночасно працювали у науково-виробничому центрі (НВЦ) «Еко- строй», науковий керівник В.Г. Суханов.

Розділ КЗ (конструкції залізобетонні) у проекті дзвіниці був розроблений колективом проектувальників під керівництвом В.М. Карпюка. Відповідно до проекту, стіни підземної частини дзвіниці виконані із залізобетону та з'єднані арматурою з плитою і палями фундаменту. Залізобетонний каркас у вигляді сердечників проходить через цегляні стіни надземної частини, з'єднується з монолітними залізобетонними поясами у кладці й завершується залізобетонним кільцем (рис. 2), у якому до закладних металевих деталей кріпляться металеві конструкції шпиля дзвіниці.

Конструктивне рішення дзвіниці розраховане на можливий землетрус силою сім балів. Колективом конструкторів під керівництвом А.Ю. Світлика було розроблено робочу документацію розділу КМ (конструкції металеві). За участю фахівців ВАТ «Стікон» запропоновано технологію виготовлення та монтажу металевих конструкцій шпиля дзвіниці (рис. З, 4).

Враховуючи стислі строки будівництва, було прийнято рішення про виготовлення головного елементу дзвіниці з розчленуванням конструкції шпиля на чотири елементи, які збираються у заводських умовах, оздоблюються на будівельному майданчику (рис. 5), а потім монтуються у готовому вигляді - по черзі (рис. 6).

Металоконструкції шпиля були виготовлені колективом Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський металообробний завод» (директор В.В. Борисик, начальник виробничо-технічного відділу В.П. Давидкін, конструктор П.С. Крамаренко).

Рис. 5. Елементи шпиля обшиваються деревом і покриваються міддю на землі

Рис. 6. Елементи шпиля дзвіниці готові до монтажу

Враховуючи складність майбутньої операції, елементи шпилю дзвіниці попередньо вирішили змонтувати на землі. Одним із нюансів спробного монтажу було те, що другий елемент не змогли зістикувати з першим нижнім елементом. З'єднувальні елементи були за проектом виготовлені з повнотілог металу у вигляді конуса. Якби шпиль дзвіниці не звужувався догори - проблем при монтажі його елементів не виникало б. А в реальності виявилося те, що стикувальні вісі розташовуються під кутом, а монтуються вертикально, тому конуси не входили в монтажні отвори. Довелося їх підрізати «по місцю».

Монтаж елементів шпиля дзвіниці проводився із застосуванням крана великої вантажопідйомності, в умовах осінньо-зимового періоду, при значних вітрових навантаженнях.

Рис. 7. Монтаж нижнього елементу шпиля дзвіниці

Найбільш складним виявилося виконання монтажу нижнього елементу вагою 20 тонн (рис. 7). Через велику парусність і вагу протягом 3-х діб не вдавалося встановити найбільший нижній елемент шпиля дзвіниці. Він був встановлений на анкерні болти проектної позначки лише вночі 12 грудня 2000 року (рис. 8). Монтаж був вдало завершений завдяки вмілим діям машиніста крана К.А. Паскаль і бригади монтажників М.В. Гольцова. Керував роботами начальник дільниці М.Д. Шишкалов. Підготовчі роботи та монтаж інших конструкцій шпилю здійснювалися до 21 грудня 2000 року (рис. 9), коли на верхній частині дзвіниці був встановлений четвертий монтажний елемент з підхресною кулею та хрестом, металоконструкції якого виготовлені і передані в дар собору фахівцями одеського заводу «Мікрон» (директор В.А. Вайсман).

На горизонтальних поверхнях позолоченого хреста, мідних карнизах та інших елементах фасаду було влаштовано захист від птахів та їх посліду з частоколу вертикальних відрізків дроту.

Ще до монтажу шпиля дзвіниці було встановлено 14 дзвонів через відкриту верхню частину. Проектуючи дзвіницю, ми передбачили можливість монтажу дзвонів знизу, з проектної позначки ±0.000. Для цього у перекриттях були запроектовані монтажні отвори розміром 3*3 метри, які не були використані до теперішнього часу.

Автоматичну систему для дзвонів і курантів, та усі дзвони для дзвіниці Собору було виконано фірмою «Брати Цитурас» з грецького міста Пірей. 10 червня 2008 року на другий ярус дзвіниці Собору (відмітка 26 метрів) був встановлений 14-тонний дзвін, відлитий у Воронежі на ливарному заводі «Віра».

Рис. 8. Монтаж елементів шпиля дзвіниці

Рис. 9. Шпиль дзвіниці змонтовано

Висновки

Необхідність відтворення втраченої пам'ятки в першу чергу слід розглядати з точки зору її ролі у формуванні історичного середовища. Кожен випадок відтворення є унікальним, а кваліфікованість прийняття проектних рішень залежить від фаховості залучених сертифікованих спеціалістів. Досвід проектування, виготовлення і монтажу шпилю головної містобудівної домінанти Одеси - дзвіниці відтворюваного Одеського кафедрального Спасо-Пре- ображенського собору може стати в нагоді фахівцям, працюючим у цій сфері.

Література

металевий конструкція собор монтаж

1. Афінська хартія. Історична спадщина міст (пп. 65-70). Містобудівний маніфест, складений Ле Корбюзье, прийнятий четвертим конгресом CIAM, 1933 р. Афіни. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //tehne .com/event/arhivsvachina/lekor-byuze-afinskava-hartiva#heritage (дата звернення 13.02. 2018 р.)

2. Міжнародна хартія з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць (Венеціанська хартія), 1964 р. Венеція, II Міжнародний конгрес архітекторів і технічних спеціалістів у галузі нерухомих історичних пам'яток. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/995 757 (дата звернення 13.02.2018 р.)

3. Міжнародна хартія про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія) 1987 р., Вашингтон. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //zakon0.rada.gov .ua/ laws/show/995 761/conv (дата звернення 13.02. 2018 р.)

4. Ризька хартія про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини, 2000 р. Рига. Регіональна конференція за участю делегацій Естонії, Латвії, Литви, Білорусі та України, спільно з колегами з ICCROM (Міжнародного дослідницького центру охорони та реставрації культурних цінностей), Канади, США й Великобританії. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 998 260/conv (дата звернення 13.02.2018 р.)

5. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, Генеральна конференція Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури сімнадцята сесія, 1972 р. Париж. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995 089/conv (дата звернення 13.02. 2018 р.)

6. Рекомендація про збереження і сучасну роль історичних ансамблів. Генеральна конференція Організації Об'єднаних Націй з питань освіти науки і культури, дев'ятнадцята сесія, 1976 р. Найробі. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995 726/conv (дата звернення 13.02. 2018 р.)

7. Міжнародний центр вивчення, збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM), 17 грудня 2017 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https: //www .iccrom .org/news/launch-euro-pean-vear-cultural-heritage-2018 (дата звернення 13.02. 2018 р.)

8. Огляд Європейської комісії по культурній спадщині та її ролі в сприйнятті європейців. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ec.europa.eu/commfrontoffice/ publicopinion/index.cfm/Survev/getSurvevDetail/instruments/SPECIAL/survevKv/2150(дата звернення 13.02. 2018 р.)

9. Вечерський В.В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України [Текст]: Монографія/ В.В. Вечерський - Київ: ЕСЕ, 2002593 с.: іл.

10. Лосицький Ю.Г. До питання відтворення втрачених пам'яток архітектури [Текст]: сб. науч. тр. / Ю.Г. Лосицький- АНТ - К.: 1999. - №1. С. 25-27.

11. Мещеряков В.М. Відтворення Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору [Текст]: Монографія/ В.М. Мещеряков - Одеса: Фенікс, 2017 - 464 с.: іл.

12. Орленко М.І. Проблема реставрації і відтворення в сучасному світі. // НВБ. - 2016.№2(84). - С. 132-135.

13. Петрик В.М. Відтворення втраченої історичної забудови на вулиці Федорова у Львові / В. Петрик, Ю. Лукомський, М. Єзерський // Вісник «Укрзахідпроектрес- таврація». - № 19/2009. - С. 216-230.

14. Сафонова Т.Р. Доцільність втілення проектів по використанню збережених фрагментів пам'яток в урбодизайні, на фоні світового розвитку / Т. Р. Сафонова // Вісник ХДАДМ, 2012. - № 15. - С. 32-35.

15. Шарлай О.В. Середовищний підхід до питання збереження індивідуальності архітектурного вигляду історичного міста на прикладі Харкова. // НВБ. - 2016. - №1(83).С. 35-38.

16. Лукомська З.В. Історичні містобудівні комплекси XVII - XVIII ст. у сучасній об'ємно-розпланувальній структурі міст Тернопільщини. // НВБ. - 2017. - т. 90, №4.С. 42-49.

Размещено на Allbest.ru