Атріумний простір як спосіб ревіталізації міського середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Атріумний простір як спосіб ревіталізації міського середовища

Вахніченко О.В.

У статті розглядається можливість ревіталізації міського середовища за рахунок включення атріумних просторів. Функціонально та морально застаріла міська забудова - актуальна проблема для багатьох міст по всьому світу, тому розробка рішень, що будуть сприяти гармонізації їх архітектурного середо-вища, стає дуже необхідною. Організація атріумного простору сприяє оновленню та активізації жит-тєздатності міського середовища. Відзначається властивість міського атріуму перетворювати середо-вище на багатофункціональну систему, що базується на використанні комплексного підходу. Інтегру-вання атріумного простору розглядається як спосіб збереження автентичності існуючого міського се-редовища та можливість формування нових комунікаційних зв'язків. У роботі відзначені показники, що сприяють підвищенню комфортності архітектурного середовища міста, у якому атріумний простір виступає в якості структурного компоненту. Міський атріум - це нове включення у міській тканині та спосіб утворення мережі публічних просторів закритого та відкритого типу, які змінюють сприйняття оточуючої забудови. Міський атріумний простір вдосконалює та переформовує соціально-культурні процеси у середовищі міста та здатен об'єднувати його компоненти у спільне інформаційне поле. Ат-ріум виступає в якості компоненту, за допомогою якого можливо задавати нові просторові характери-стики міської забудови та створювати функціональний простір. Середовище, організоване на базі ат- ріумного простору, формує громадський міський інтер'єр та сприяє розробці нових об'ємно-просто-рових рішень з подальшим включенням в існуючу міську забудову. Атріумний простір розглядається як ефективний спосіб ревіталізації міського середовища, що сприяє утворенню нових громадських центрів в існуючій забудові.

Ключові слова: ревіталізація, атріумний простір, міське середовище, громадський простір, міський атріум, структура, міська тканина. ревіталізація міський середовище атріумний

Вступ. Міське середовище, особливо його історичний центр, все частіше потре-бує уваги: реорганізації та безперервного розвитку. Простір міста - це локус з'єд-нання різноманітних компонентів, що взає-модіють один з одним, тому застосування ефективних архітектурних прийомів, що оживляють міське середовище, стає актуа-льнішим з кожним днем. Ревіталізація мо-рально та функціонально застарілої міської забудови повинна стати необхідним кро-ком до подальшого розвитку міста та його соціокультурних процесів. З плином часу міське середовище необхідно оновлювати згідно з потребами суспільства, які зроста-ють значно швидше, ніж місто встигає реа-гувати на ці зміни. На сьогоднішній день, питання гармонізації архітектурного сере-довища міста повинні стати пріоритетними для міських громад, оскільки спонукають до дії та вдосконалення міської забудови, окремих архітектурних об'єктів та компо-нентів ландшафту. Засобом, що допомагає перетворювати архітектурне середовище міста, може стати атріумний простір, як пе-рехід середовища на якісно вищий рівень.

Доцільність використання міських те-риторій є актуальним питанням на сього-дення, оскільки з плином часу середовище міста необхідно оновлювати та наповню-вати новими функціями. Одною з основних проблем історичного міського середовища являється його функціональна обмеженість та відсутність взаємозв'язаних громадсь-ких просторів. Але ця проблема стосується не тільки історичного надбання, навіть у межах сучасної забудови ми не завжди мо-жемо знайти комфортне місце для перебу-вання. Тому метою даної роботи є вияв-лення основних типів атріумних просторів та їх вплив на існуюче міське середовище.

Результати дослідження. Застосу-вання атріумного простору у ревіталізації міського середовища сприяє формуванню багатофункціонального простору. Завдяки йому організовується активне поле, яке пов'язує між собою існуючі об'єкти сере-довища міста та пристосовує нові. Як підк-реслює А.В. Іконніков: «Організація прос-тору, його структурування визначають пер-шооснову архітектурної композиції на будь-якому рівні систем середовища. Ху-дожній образ-задум, що втілений у цьому перетвореному архітектурному просторі, перевтілює його у художній простір» [1, с.144].

Належним чином організоване сере-довище сприяє оновленню та активізації міського життя на певних ділянках міської забудови. Тому атріумний простір може виступати у якості засобу, що налагоджує існуючі та формує нові взаємозв'язки у структурі міської тканини, сприяючі появі такого типу простору, як громадський місь-кий інтер'єр. Таким чином, він стає функ-ціональним та художнім елементом середо-вища. Міський атріумний простір в кон-тексті існуючого середовища припиняє свою взаємодію суто з окремою будівлею і починає відігравати важливу роль у форму-ванні обличчя міста.

Актуальною проблемою для сучас-них міст є те, що основні форми громадсь-ких просторів (пішохідні вулиці, площі, сквери, променади) швидко застарівають чи перестають упізнаватись. З'являється проблема відсутності простору, а не об'єктів у міській тканині. Настав час, коли матеріальне середовище міста стає лише масивом форм, що розпадаються [2, с. 5]. Тому одним з можливих рішень проблеми гармонізації міського середовища може стати пристосування та інтеграція атріуму у його простір.

Оновлений міський інтер'єр здатен об'єднати позбавлені єдності об'єкти сере-довища у спільне інформаційно-просто-рове поле, в якому вони набувають нового значення. Включаючи нове у існуючу мі-ську забудову, можливо задавати не тільки нову форму простору, але й динаміку соці-альних процесів. Тобто в даному випадку формується нова подієвість та сюжетність для оточуючого середовища міста. «Сукуп-ність вражень, що формують образ міста у свідомості, непомітно для нього керується тою чи іншою сценарною схемою» [3].

Міський атріумний простір має уніка-льну властивість перетворювати середо-вище в багаторівневу систему на основі комплексного підходу в проектуванні. Оновлення середовища та формування но-вої системи публічних просторів призво-дять до об'єднання різних зон міської забу-дови. Оскільки, інтегрування атріумного простору у міську тканину змінить сприй-няття певних ділянок у забудові міста, од-нією з найважливіших задач має бути збе-реження автентичності історичних об'єктів та комплексів. Атріумний простір задає свого роду формуючу дію для оточуючого середовища. Тобто елемент середовища, який формує нове обличчя та нові компози-ційні характеристики простору. Атріум - художній акцент міського інтер'єру. Він з'єднує в собі багато комунікацій, тому його простір повинен відповідати різнома-нітним показникам якості, а саме:

- захист від несприятливих погодних умов та можливість функціонувати незале-жно від пори року, якщо це закритий тип атріумного простору;

- якісне розмежування транспортних та пішохідних потоків;

- доповнювати існуючу та створю-вати нову інфраструктуру;

- використовувати ландшафтні харак-теристики місцевості;

- гармонічне включення нового в іс-нуючу забудову, зберігаючи естетичну ви-разність та масштабне співвідношення об'єктів;

- налагодження функціональних взає-мозв'язків;

- забезпечувати візуальний комфорт та композиційну збалансованість елемен-тів;

- організація предметно-просторо-вого середовища з новими мікроподіями;

- органічний зв'язок природних та штучних об'єктів середовища;

- установлювати взаємозв'язки з важ-ливими культурними об'єктами;

- можливість вибору в рамках обме-женої структури;

- розміщення просторових орієнтирів та акцентів, що сприяють асоціативності місця;

- розміщення формо-образів та побу-дова просторового сценарію.

Отже, система архітектурних прийо-мів повинна бути націлена на досягнення комфортності середовища, не порушуючи автентичності історичної міської забудови. Але необхідно враховувати, що не дивля-чись на сумісні міські простори, кожна бу-дівля має свої функціональні процеси. «Для збереження та сталого розвитку ідентично-сті міського середовища дуже важливо ви-ділити й розуміти його складові, і не тільки суто архітектурні але й природні і соціоку- льтурні» [4, с. 21].

Атріумний простір як структурний компонент типологічно ділиться на два типи: закритий та відкритий. Здебільшого, той чи інший тип атріумного простору ди-ктується умовами існуючої міської забу-дови. Характерними рисами закритого ат- ріумного простору є замкненість системи у межах певної забудови, тобто візуальна об-меженість простору та ізольованість відно-сно оточуючого середовища.

Організація закритого простору обмежена конкретною будівлею чи комплексом, тобто такий атрі- умний простір являється інтер'єрним про-довженням певної будівлі з обмеженим до-ступом глядачів чи сконцентрованим лока-льним простором, оточеним існуючою за-будовою. Замкненість простору формує пе-вну атмосферність та характер міського ат-ріуму, що визначається особливостями ар-хітектурної виразності об'єктів. Таким чи-ном, замкнутий тип атріуму відрізняється композиційною та планувальною заверше-ністю, як головною просторовою властиві-стю даного типу у міському середовищі. Виразним прикладом такого типу простору є атріум будівлі Covent Garden у Брюсселі, архітектурна фірма Art&Build architect (рис. 1, 2).

Комплекс складається з двох основ-них будівель-башт з офісними та торгове-льними приміщеннями, що з'єднані одна з одною великим садом під скляним навісом. Внутрішній сад - своєрідне природне про-довження парку у центрі цього комплексу. [5, 6]. Таким чином, атріумний простір ви-ступає не тільки в якості компенсації при-родного середовища і вхідного вестибюлю комплексу, але й в ролі пішохідної зони та громадського простору. Ще одним цікавим проявом закритого типу атріумного простору є внутрішній двір Національної порт-ретної галереї Смітсонівського інституту у Вашингтоні, архітектурна фірма Foster + Partners (рис. 3, 4). Закритий двір будівлі є центральним елементом довгострокової програми її реконструкції, що об'єднав у собі функції вестибюлю та громадського публічного простору. Атмосфера інтер'єру двора доповнюється не тільки численними зеленими насадженнями, але й фонтанами з тонким шаром води, по якому можна хо-дити не замочивши взуття [7, 8]. Цей про-ект ще раз підтверджує доцільність збере-ження та оновлення історичних об'єктів, які отримують нові перспективи розвитку у середовищі міста.

Відкритий тип атріумного простору може бути представлений як масштабним простором, функціональна насиченість якого залежить від взаємозв'язків оточую-чих будівель та ландшафтних утворень, так і дворовим простором, що об'єднує певну кількість будівель чи належить до компози-ції окремої будівлі. У межах відкритого ат- ріумного простору, як міського пейзажу, є можливість організації видових точок, що певним чином змінять сприйняття звич-ного міського простору. У якості відкри-того типу також виступає вулиця-атріум з

організованим, нетупиковим, пішохідним рухом.

Будівля та чотириповерховий атріум штаб-квартири IBM у Нью-Йорку (рис. 5), побудовані за проектом архітектора Едва- рда Ларрабі Барнеса та ландшафтного архі-тектора Роберта Сіона. Вони брали участь в унікальній програмі зонування міста і тому зробили приватний атріумний простір відкритим для громадського користування. Будівля знаходиться у щільній міській за-будові, а сам атріум впритул межує з тро-туаром, тому відкритий публічний простір продовжується вже усередині скляної кон-струкції. Атріум являється місцем зібрання та комунікації [9]. Така специфіка організа-ції атріумного простору у великому місті позитивно впливає на його середовище, оскільки на фоні шуму та метушні пропо-нує своєрідний оазис та затишне місце від-починку.

Рис. 6. Внутрішній двір Музею нового та су-часного мистецтва, Тренто, Італія [12].

Будівля Музею нового та сучасного мистецтва Тренто та Роверето (рис. 6), по-будована архітектором Маріо Ботта та ін-женером Джуліо Андреоллі, передбачає «пантеон без фасаду», який включає три поверхи музейного простору, розташова-них навколо великої круглої «агори», що покрита своєрідним куполом [10]. Відкри-тий тип атріумного простору виступає в якості композиційного та символічного елементу всієї будівлі музею і, водночас, формує активне поле громадського прос-тору.

Ступінь замкнутості чи відкритості простору залежить від фізичних та симво-лічних меж, що встановлюються низкою будівель та споруд, природних та штучних елементів благоустрою. Обидва типи прос-тору по-різному впливають на глядача, оскільки сприйняття оточення буде зале-жати від траєкторії його переміщення у мі-ському середовищі. Просторова орієнтова-ність, доступність та виразність середови- щних елементів формує комфортну та есте-тичну дійсність міського простору.

Мета архітектурного середовища по-лягає у сприянні адаптації людини до існу-ючих ритмів сучасних міст. Для організації комфортного середовища необхідно прово-дити детальний аналіз системи, який врахо-вує взаємозв'язок середовища та поведінки людини в ньому. Тип та форма простору іс-тотно впливає на характер діяльності та фо-рмує впорядковане сприйняття оточення [13].

Завдяки різним типам атріумних про-сторів з'являється можливість ревіталізації міського середовища і, тим самим, переве-дення його на інший рівень функціону-вання. Це стосується не тільки історичних центрів міст, але й сучасної забудови, яка з часом стає недієздатною та депресивною. «Центр необхідний міській громаді. Ця по-треба пройшла крізь усі історичні епохи, залишивши дивовижні за красою приклади її реалізації у просторі. Центр потрібен ко-жному з нас. Тому що він - різноманітність можливостей, багатство вражень, втілення надій та очікування нового...» [14, с. 45]. Можливість збереження історичного та ар-хітектурного надбання міст полягає у ви-значенні їхніх потреб у функціональному та естетичному оновленні.

Висновки. Міський атріумний прос-тір може стати ефективним способом реві- талізації середовища. Тому що поєднання актуальних рішень в організації просторо-вого середовища міста дозволяє вирішити багато проблем, що пов'язані з його соціа-льно-культурними потребами, функціона-льним наповненням та естетичними якос-тями.

Ревіталізація міського середовища з включенням атріумних просторів формує нові центри культурного тяжіння, структу- рує існуючу забудову та сприяє ефективно-сті використання міських територій. Будь- які зміни в існуючій забудові сприятимуть встановленню зв'язків між компонентами середовища. Тому сукупність науково- практичних підходів для моделювання но-вих поведінкових процесів та прогнозу-вання подальшого функціонування об'єктів, буде відігравати значну роль у до-слідженні міського середовища.

Розробка нових прийомів об'ємно- просторової організації атріумних просто-рів у міському середовищі, дають можли-вість розвитку активних громадських зон, що формують образ міста.

ЛІТЕРАТУРА

1. Иконников А.В. Функция, образ в архитек-туре [Текст] / А.В. Иконников. - М.: Стройиздат, 1986. - 288 с., ил.

2. Herzog, Lawrence A. (Lawrence Arthur). Re-turn to the center: culture, public space, and city building in a global era [Текст] / Law-rence A. Herzog. - 1st ed., 2006.

3. Урбанистика. Глазычев В.Л. [Електронний ресурс] / Букинист. - Режим доступу: www/ URL: http://litread.info/pages/137661/ 161000-162000?page=4 (дата звернення:

03.04.2018) .

4. Куницька Я.С. Складові середовища істо-ричного міста у визначенні його архітек- тур-ної ідентичності, на прикладі м. Дніпро [Текст]. Я.С. Куницька // Науковий вісник будівниц-тва - 2017. - №1(87). - С. 14-22.

5. Covent Garden Brussels. [Електронний

ресурс] / E-architect. - Режим доступу: www/ URL: https://www.e-archi-

tect.co.uk/belgium/covent-garden-brussels (дата звернення: 05.04.2018).

6. Covent Garden. [Електронний ресурс] / Art&Build АгЛіїєсЕ - Режим доступу: www/ URL: http://www.artbuild.eu/pro- jects/environment/covent-garden (дата звернення: 05.04.2018).

7. Smithsonian Institution Courtyard. [Елек-тронний ресурс] / Foster + Partners. - Ре-жим доступу: URL: https://www.foster- andpartners.com/projects/smithsonian-insti- tution-courtyard/ (дата звернення:

05.04.2018) .

8. Архитектура Вашингтона. Символ номер три. Смитсоновский институт. [Електрон-ний ресурс] / strojabc. - Режим доступу: www/ URL: http://www.strojabc.ru/por- tal/categories/3/0/0/1/arti- cle/1416/arkhitiektura-vashinghtona (дата звер-нення: 05.04.2018).

9. 9. 590 Madison Avenue Atrium. [Електрон-ний ресурс] / The Cultural Landscape Foun-dation (TCLF). - Режим доступу: www/ URL: https://tclf.org/landscapes/590-madi- son-avenue-atrium (дата звернення:

05.04.2018) .

10. Museum of Modern and Contemporary Art of Trento and Rovereto. [Електронний ре-сурс] / Wikipedia. - Режим доступу: www/ URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Museum of Modern_and_Contemporary_Art_of_Trento _and_Rovereto (дата звернення:

06.04.2018) .

11. 590 Madison Avenue. [Електронний ре-сурс]/ Free Online Thesaurus. - Режим до-ступу: www/URL: http://canacopegdl.Com/ single.php? id=http: //www .590madisonave- nue .com/images/image 1.j pg (дата звер-нення: 05.04.2018).

12. Mart e il museo d'arte moderna e contempora- nea di Rovereto. [Електронний ресурс] / ex- quisita. - Режим доступу: www/ URL: https://www.exquisita.it/it/pagina/mart (дата звернення: 06.04.2018).

13. Тесленко.В.А., Мицик В.В. Принципи та умови комфортного взаєморозуміння різ-них рівнів сприйняття людиною архітек-турного середовища [Текст]. В.А. Тес- ленко, В.В Мицик // Науковий вісник будівництва - 2016. - №2(84). - С. 28-32.

14. Соколов Л. И. Центр города - функции, структура, образ [Текст] / Л. И. Соколов. - М.: Стройиздат, 1992. - 352 с.: ил.

Размещено на Allbest.ru