До питання про валоризацію ансамблей генуезьких фортець на території Кримського півострова

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання про валоризацію ансамблей генуезьких фортець на території Кримського півострова

Веприцька К.Д.

Стаття присвячена питанню можливості та необхідності валоризації архітектурної спадщини на тери-торії Кримського півострова у світлі анексії з боку Російської Федерації. Основну увагу приділено феодосійській фортеці Каффа, як базі для розробки проекту. Визначено історичний та сучасний кон-текст проекту, мету та цілі можливого валоризаційного проекту, коротко розглянуто основні стратегії, категорії проекту та визначено його бажані результати. Проаналізовано можливість вибору стратегій дослідження виходячи із існуючої політичної та економічної ситуації та представлено роздуми автора з приводу можливості проведення певних видів валоризаційних робіт на цих пам'ятках.

Ключові слова: валоризація, спадщина, Крим, збереження, розвиток спадщини. валоризація архітектурний спадщина фортеця

Об'єкти культурної спадщини, що ро-зташовані на території Криму є де-факто недоступними для вивчення Україною че-рез анексію півострова Російською Федера-цією. Саме тому особливо актуальним є пи-тання про організацію захисту, досліджень і промоції цих пам'яток. Дана стаття прис-вячена розробці методики валоризації, тобто сукупності дій, націлених на збере-ження, розвиток і дослідження спадщини Криму на прикладі комплексів Генуезьких фортець.

Звернемо нашу увагу на контекст проекту на прикладі феодосійської фортеці Каффа. Торговці з Генуї закріпилися в Чо-рноморському регіоні невдовзі після підпи-сання Німфейского договору з Нікейською імперією (держава, що утворилася на тери-торії Візантії після захоплення Константи-нополя хрестоносцями, 1204-1261 рр.). Ге- нуезці у 1261 році заснували Каффу, аван-пост на південному березі Криму на місці колишнього грецького міста Феодосія [1]. Будівельна історія генуезької колонії Каффа налічує 3 основних періоди: 1270-1308, коли оборонні споруди представляли собою дерев'яні частоколи та насипи; 1316-1382, коли було збудовано першу лінію кам'яних фортифікаційних стін та 1383 - 1475, тобто до захоплення Каффи турками. У плануванні Каффи було три основні зони: центральна зона Карантинного па-горбу, бурги, тобто простір оточений місь-кими стінами та антибурги - території за міськими стінами[2]. Такі квартали на по-чатку були спроектовані за етнічним прин-ципом: згідно з наказом про реконструкцію міста від 1316 року (OrdodeCaffa), планува-лося розселити вихідців з Генуї в районі ци-таделі, а греків поселити в передмісті, там, де збереглися їх церкви. Однак така сис-тема розселення не виправдала себе: вже в 1381 році є відомості про те, що греки жили в районі цитаделі на Каструмі, або горі, так само як і в передмісті[3]. Переломним мо-ментом в східній експансії генуезців була епідемія чуми, що почалася при облозі мі-ста татарами в 1346 році. Хоча ця подія і не змусила Геную відмовитися від розвитку колоній на сході, вона все ж стимулювала подальший перехід Європи до розвитку то-ргівлі в західному напрямку. Захоплення Кафи в 1475 році, через два десятиліття пі-сля падіння Константинополя, означало за-вершення епохи генуезького правління в Причорномор'ї[4].

Історія реставраційних робіт у фор-теці Кафа почалася, після захоплення Кримського ханства Російською імперією в 1783 році. У 1784 році було виданонаказ, в якому оголошувалася необхідність прове-дення ремонтно-відновлювальних робіт у фортеці [5]. У той же час ми знаємо, що че-рез перепланування міста було зруйновано велику кількість монументів, а також у зв'язку з будівництвом порту була змінена берегова лінія (берег став на 100 м ширше ніж в середньовічні часи)[5].

У 1800-ті роки велика активність щодо збереження архітектурних та архео-логічних пам'яток у Феодосії була прове-дена С.М. Брановським, міським головою Феодосії який був ініціатором створення музею старожитностей, Є.Ф. де Вильньо- вим, членом Одеського товариства історії та старожитностей і директором феодосій- ського музею, О.О. Сибірським, археоло-гом, який проводив розкопки у середині ХІХ ст., художником Айвазовським, який теж провів розкопки у Феодосії (1853 р.), Н. Мурзакевічем, який невпинно працював у напрямку збереження і розвитку Феодосій- ського музею та іншими [6].

Перші організовані спроби консерва-ції архітектурної спадщини Феодосії були зроблені Людвігом Коллі, який був храни-телем феодосійського музею старожитнос- тей. Ремонтні роботи були проведені в 1901-1903 роках на цитаделі та вежі Св. Ко-стянтина. Коллі також провів велику ро-боту в Італії щодо промоції генуезької спа-дщини в Криму: він організував виставки, присвячені італійській архітектурній спад-щині Криму в Мілані (1906), Турині (1911) і Генуї (1914). Лігурійська спілка історії Ві-тчизни в Генуї досі зберігає оригінальні фо-тографії, що зображують процес віднов-лення і результати реставрації фортеці Каффа. Ці фотографії мають автограф Л. Коллі на них. Остання організована реста-врація тут була проведена наприкінці 1960х-початку 1970-х років [7]. На даний час вежа Костянтина в дуже поганому стані: на ній значна вегетація, в 2016 році обрушилася частина тріснутої до цього стіни[8].

Ситуація з Каффою є показовою для спадщини Криму в цілому. Ми можемо го-ворити про тривале нехтування пам'ятками та їх свідоме руйнування на протязі 200 ро-ків. Це руйнування стосувалося не тільки спадщини генуезького періоду, але й епохи османського правління. Не дивлячись на це, певні відсилки до генуезького періоду залишилися як в архітектурі історичної ча-стини міста Феодосія, так і в його планува-льній системі (див. ілл. 1).

Рис. 1. Існуючі (чорним) та зруйновані (пунк-тиром) лінії фортифікації Каффи на 2015 рік, автор. К. Веприцька [8].

Важливою проблемою є втрата інди-відуальності місця, адже місцеві жителі та влада (власне як українська, так і росій-ська) не розуміють потенціалу цих пам'яток і нехтують ними. Тож ми стоїмо перед все зростаючою можливістю втрати ресурсів культурної спадщини. Саме тому розробка концепції валоризації цієї спад-щини є необхідною та актуальною. Зазна-чимо, що валоризація- це «будь-яка діяль-ність, спрямована на покращення умов до-слідження та консервації культурної спад-щини, збільшення суспільного викорис-тання цієї спадщини завдяки чому стає мо-жливим передання цінності, носієм яких є дана спадщина» [9].

Метою проекту валоризації генуезь-кої спадщини Криму є побудова комплек-сного плану дій щодо управління, збере-ження та промоції генуезьких фортець. Цей комплексний план має відповідати інтере-сам всіх потенційних стейкхолдерів, тобто загальної громадськості, потенційних спо-нсорів, спеціалістів з менеджменту спад-щини, державних установ, науковців, прак-тиків та інших зацікавлених сторін. До того ж промоція цього проекту спрямована на відродження зв'язку між материковою Ук-раїною та АР Крим у світлі російської ане-ксії півострову.

Основними цілями є забезпечення підтримки проекту з боку державних орга-нів та органів управління спадщиною, на-лежного рівня функціонування сервісних систем, забезпечення конкурентоспромож-ності туризму на регіональному, національ-ному та міжнародному рівнях.

Розглянемо основні стратегії та ме-тоди валоризаційних проектів на основі ма-теріалів, представлених Мартіном Денско- мбом [10]. Додатково зазначимо, що наве-дені стратегії та методи рекомендовані Денскомбом перш за все для соціальних проектів, але на справді вони є доволі уні-версальними і в певній мірі були викорис-тані автором на протязі дослідження (див. табл. 1). Тож, до основних методів дослі-дження належать:

1. Натурні дослідження, метою яких є фі-ксація рис об'єкту, вимір певного соці-ального феномену, збір даних для тес-тування теорії.

2. Тематичне дослідження, метою якого є вивчення реально імплементованих прототипів для розуміння співвідно-шення факторів у конкретному середо-вищі.

3. Експерименти, метою яких є визна-чення причин та спостереження за впливом специфічних факторів на кон-кретне середовище.

4. Етнографічні дослідження, метою яких є опис і вивчення типової соціальної взаємодії у рамках конкретної куль-тури або групи, збір фактів щодо куль-турних практик і традицій.

5. Феноменологічні дослідження, метою яких є розуміння відношення до про-блеми інших людей.

6. Обґрунтована теорія, метою якої є роз'яснення та розробка нових теорій, тем та поглядів.

7. Практичне дослідження, тобто таке ме-тою якого є вирішення практичних проблем та розробка ефективних реко-мендацій.

8. Змішенні методи, тобто такі які комбі-нують у собі цілі та методи інших стра-тегій.

Можемо зазначити, що до стейкхол- дерів, тобто людей, котрі зацікавлені у ре-зультатах валоризаційного проекту відно-сяться:

1. Науковці (у даному випадку ними мо-жуть бути археологи, архітектори, істо-рики, культурологи, мистецтвознавці, музейні співробітники, інші дослід-ники-науковці, діяльність яких зосере-джена на дослідженнях фортифікацій-них споруд генуезького періоду в Криму;валоризаційний проект потен-ційно може зацікавити і більш широку наукову публіку, наприклад інженерів, геодезистів та картографів, економіс-тів, соціологів і інші групи науковців, кожна з яких може зробити всій внесок у розвиток проекту або отримати від нього користь).

2. Студенти та викладачі (для студентів та викладачів комплекси генуезьких фортець можуть стати базою дослі-джень та практик, це стосується найпе-рше істориків, археологів та архітекто-рів, але так само і економістів, студен-тів туристичних напрямків, мистецтво-знавців та ін.).

3. Фінансово зацікавлені групи (вони мо-жуть бути представлені туристичними агентами, бізнесменами, інвесторами, в цілому тими, хто націлений на отри-мання прямої економічної вигоди від валоризації).

4. Практичні експерти (в першу чергу до них можна віднести управлінців спад-щиною, реставраторів, архітекторів- практиків і ін., в цілому тих, хто зосе-реджує свою діяльність на підтримці функціонування спадщини).

5. Широкий загал (результати дослі-джень можуть значною мірою підси-лити зацікавленість широких мас у ар-хітектурно-археологічній спадщині Кримського півострова і генуезьких фортець зокрема).

6. Місцеві жителі (хоча і вказані остан-ньою, але є чи не найважливішою гру-пою стейкхолдерів, адже проект вало- ризаціії має перш за все відповідати їх інтересам, збагачувати міське середо-вище, задовольняти нагальні потреби громади, створювати умови для пода-льшого органічного розвитку міської території).

Розглянемо можливості практичної реалізації отриманих наукових результатів, що є загальним для всіх стратегій дослі-джень за Денскомбом [10]:

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Дослідження націлене на покращення існуючої ситуації (до цієї групи дослі-джень відносяться ті, які спрямовані на вирішення нагальних проблем, дуже часто такі дослідження мають урядове фінансування. Мотивацією цих дослі-джень є практичне використання отри-маних результатів).

2. Результати дослідження можуть бути використані для інших проектів (прак-тичне значення таких досліджень поля-гає у тому, що їх результати можуть бути використані у інших галузях на-уки, навіть в тому випадку, коли між-дисциплінарне дослідження не було за-планованим).

3. Дослідження за участю практиків (ха-рактеристикою таких досліджень є ак-тивна участь різноманітних стейкхол- дерів та польових спеціалістів, крити-чні зауваження яких позитивно вплива-ють на якість, зміст та результати дос-лідження, адже дослідник має змогу за-нуритися у реальну ситуацію та краще зрозуміти контекст проекту).

4. Actionresearch (практичне дослі-дження) - ціллю такого дослідження є вирішення певних практичних завдань та розробка рекомендацій щодо ефек-тивних практичних дій. Характеристи-кою таких досліджень є інтроспекція, метою якої є розробка більш ефектив-ної методології.

На основі вище перерахованих стра-тегій та категорій дослідження визначимо ті, за допомогою яких можливо провести аналіз, визначити необхідність інтервенцій та сформувати бажані цілі при проекті ва- лоризації генуезьких фортець Криму. Наве-демо результати порівняння у вигляді таб-лиць 1-3.

Додатково зазначимо, що через анек-сію Криму з боку Російської Федерації, фі-зичний доступ і проведення будь-яких інте-рвенцій, а також офіційне наукове співро-бітництво із місцевими вченими, практи-ками та громадою є фактично не можли-вим, тож логічно розділити концепцію ва- лоризації на дві складові: фізичну та вірту-альну. При цьому зазначимо, що в близькій Таблиця 2 - Категорії проекту. Стейкхолдери

перспективі фізична валоризація генуезь-ких фортець, як і будь-яких інших пам'яток архітектурної археології на території Кримського півострова, лишиться виклю-чно «на папері», тобто маємо право гово-рити лише про розробку концепції.

В основі концепції фізичної валориза- ції є побудова розвиненої а прибуткової ту-ристичної інфраструктури на генуезьких фортецях яка б відповідала ідеям сталого розвитку територій, забезпечувала збере-ження індивідуальності місця, не мала не-гативного впливу на екосистему та фізич-ний стан пам'яток, створювала нові робочі місця.

Можемо зазначити, що при цьому першочерговою необхідністю буде ство-рення єдиної музейної мережі для генуезь-ких фортець Криму, адже таким чином мо-жна значно спростити систему управління і дослідження спадщиною, а також забезпе-чити додаткову туристичну активність у менш популярних та відомих місцях, де за-лишилися рештки генуезьких споруд.

Дослідження щодо фіксації стану спа-дщини бажано вести за допомогою іннова-ційних технологій тривимірної фіксації пам'яток, як то фотограмметрія та лазерне сканування [11, 12].Спираючись на анало-гічні дослідження, що були проведені в Іта-лії [13] маємо зазначити, щокритичною є необхідність проведення реставраційно- консерваційних робіт на всіх без виклю-чення пам'ятках генуезького періоду, ви-ключення причин деградації та контроль фізичного стану об'єктів, а також роботи щодо побудови туристичної інфраструк-тури, адже це допоможе створити додат-кові робочі місця та залучити інвестиції у цей депресивний регіон. Об'єднані в єдину структуру, генуезькі фортеці зможуть стати базою для регулярних наукових дос-ліджень та практик, як археологів, так і архітекторів-реставраторів. Останнім кроком має стати промоція та підтримка результатів проекту у часі. Серед очікуваних ре-зультатів розробки та подальшого впрова-дження проекту можемо вказати:

1. Розвиток «стійкого» туризму;

2. Розвиток наукових досліджень щодо генуезьких фортець Криму;

3. Дослідження, розробка та впрова-дження інноваційних ефективних ме-тодів управління спадщиною;

4. Збільшення рівня обізнаності щодо іс-торичної, культурної, соціальної та економічної важливості і перспектив-ності генуезьких фортець на території Кримського півострова;

5. Забезпечення прибутковості пам'яток, їх самоокупності та ефективної еконо-мічної моделі їх функціонування;

6. Апробація та поширення знань щодо інноваційних методів дослідження ар-хітектурно-археологічних пам'яток в цілому і генуезьких фортець зокрема;

7. Створення та підтримка наукових, нав-чальних та практичних програм для по-ширення та поглиблення міждисциплі-нарних знань щодо генуезьких фортець Криму;

8. Забезпечення розвитку територій та мі-сцевих громад через створення нових робочих місць в інституціях з дослі-дження та управляння спадщиною і сфері туризму;

9. Узагальнення методології і правил ва- лоризаційних робіт на типологічно схожих пам'ятках.

Якщо коротко сказати про концепцію віртуальної валоризації, то її ідея полягає у створенні віртуального музею генуезьких фортець Криму, який би дав можливість досліджень та збереження цієї спадщини без відвідування тимчасово окупованих те-риторій. Елементами подібного музею мо-жуть бути відтворені моделі фортець Криму (зафіксовані методом фотограммет-рії моделі пам'яток), віртуальний екскур-сійний маршрут (поступове зведення моде-лей фортець у «віртуальне місто»), відтво-рення інтер'єрів об'єктів фортець (ЗБмапінг інтер'єрів об'єктів фортець Криму в прида-тних для цього приміщеннях), двомірні проекції і роздруковані на лазерному прин-тері моделі елементів, он-лайн архів і музей (бібліо-/медіатека з матеріалами з історії фортець, а також архів оцифрованих доку-ментів, таких наприклад як нотаріальні акти). Не дивлячись на велику кількість інноваційних технологій, що задіяні у про-цесі віртуальної валоризації, на даний час можливість її реалізації значно вища від можливості реалізації фізичної валоризації.

Таким чином, питання збереження архітектурної спадщини Криму стоїть над-звичайно гостро, перш за все тому що укра-їнська сторона не має доступу до цих об'єктів і можливості контролю за їх ста- ном[14]. Необхідне негайне створення про-екту фізичного збереження та розвитку та-ких пам'яток та навколишніх територій, який із зрозумілих причин не може бути ви-конаний та імплементований. Як відповідь на існуючу ситуацію може бути створений проект віртуальної валоризації пам'яток Криму. Він може бути виконаний через концепцію віртуального музею, який би включав у себе цифрові копії існуючих пам'яток. Комплекс дій із віртуалізації спа-дщини дасть можливість доступу, ви-вчення та промоції цих об'єктів. Запрова-дження подібного проекту може стати сти-мулом для обговорення та вирішення пи-тань фізичного збереження цієї спадщини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Катюшин,Е. Феодосия. Каффа. Кефе. Ис-торический очерк [Текст] / Е. Катюшин. - Феодосия: Коктебель, 1998. - стр. 55

2. Бочаров, С.Г. Фортификационные соору-жения Каффы (конец XIII -- вторая поло-вина XV вв) [Текст] / Бочаров С.Г. // При-черноморье в Средние Века: Вып.3, Санкт- Петербург: Алетейя, 1998 . - 248 с.

3. Michel Balard. The Greeks of Crimea under Genoese Rulein the XIV^th and XV^th Centuries [Текст] / Michel Balard // Dumbart on Oaks Papers. Trustees for Harvard University: Symposium on Byzantium and the Italians, 13th-15th Centuries, Vol.49, 1995. - pp. 23-32.

4. Eric Slater. Caffa: Early Western Expansion in the Late Medieval World, 1261-1475 [Текст] / Eric Slater // Research Foundation of SUNY: Review (Fernand Braudel Center), Vol. 29, No. 3, 2006. -pp. 271-283

5. Евсеев Е.А. Феодосия в составе Россий-ской империи [Електронний ресурс], Ре-жим доступу: http: //old-museum .org/town/ town_history_006_01.htm, від 28/09/2016.

6. Петрова Э.Б. Феодосийский музей и Одесское общество истории и древностей: два юбилея [Текст] / Петрова Э.Б. - Куль-тура народов Причерноморья. - 2000. - № 15.- С. 164-169.

7. «Генуэзская крепость разрушается, но рес-таврировать ее нет возможности», [Елект-ронний ресурс], Режим доступу: http://kafa-info.com.ua/news/news kafa.

php?id=15431&our=1, від 19/04/2018

8. Veprytska K., Saglam S., Preservation Problems of the Genovese Architectural Heritageat Black Sea Coast: Turkey and Ukraine [Текст] // Veprytska K., Saglam S.// Науковий вісник будівництва №4(86) -Ха-рків: ХНУБА, 2016. - С. 5-19.

9. Веприцька К.Д. Вапоризація архітектур-них пам'яток - огляд італійського досвіду [Текст] / Веприцька К.Д. // Науковий віс-ник будівництва №3(85), Харків: ХНУБА, 2016.-С. 9-13.

10. Martyn Denscombe. The Good Research Guide For small-scale social research projects Fourth Edition [Текст] / Martyn Denscombe. - Open University Press, 2010- pp. 5-7.

11. Веприцька К.Д. Особливості фотограмме-тричних досліджень архітектурно-архео-логічних пам'яток на прикладі решток ге-нуезької фортеці в м. Феодосії, АР Крим, Україна [Текст]/Веприцька К.Д. // Науко-вий вісник будівництва №2 (84) -Харків: ХНУБА, 2016 - с. 44-48

12. Веприцкая Е.Д. Применение фотограмме-трии для фиксации и моделирования памя-тников архитектурной археологии (на при-мере башни Святого Константина в Фео- досии)[Текст] /Веприцька К.Д. //Архитек-тура: сборник научных трудов. - Вып. 10 - Минск: БНТУ, 2017 - с. 136-141

13. Quattrone G. Combined management strategies for the valorisation and reuse of defence cultural heritage and the promotion of sustainable cultural tourism [Текст] / G. Quattrone // Sustainable Development and Planning VII- Southampton: WIT press, 2015- рр. 953-962

14. Snitko I., Veprytska K., Lombardini N. Developing the pattern of ancient city of Tauric Chersonese valorisation: risks, values, identity [Текст] / I. Snitko, K. Veprytska, N. Lombardini. // Restauro Archeologico 2(2015)- Florence: Firenze University Press, 2015 - р. 72.

Размещено на Allbest.ru