Проблематика дослідження містобудівних аспектів організації військових містечок України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблематика дослідження містобудівних аспектів організації військових містечок України

А.С. Шевельова

аспірантка кафедри містобудування Київського національного університету будівництва та архітектури

Анотація

У статті висвітлюється актуальність вивчення шляхів модернізації та осучаснення військових містечок України.

Ключові слова: військові містечка, модернізація, архітектурно-планувальна структура, функціональне зонування, військові територіальні об'єкти, обороноздатність.

військовий містобудівний територіальний модернізація

Питання безпеки країн відноситься до числа давніх, в той же час , завжди актуальних проблем . Накопичення оборонного потенціалу виконує важливу функцію стратегічного стримування . В наш час проблема цілісності та національної безпеки стоїть , як ніколи гостро . Зважаючи на останні події в геополітичному просторі України існує потреба сучасного реформування та підтримки Збройних Сил України , модернізації та осучаснення військових територіальних об'єктів , зокрема військових містечок [ 7 ] .

Метою дослідження є аналіз закордонного та вітчизняного досвіду розвитку військових територіальних об'єктів . У відповідності до державної цільової програми розвитку Збройних Сил України [7].

На різних етапах розвитку людства видатні архітектори та інженери займалися військовою справою плануванням дослідженням та будівництвом оборонних споруд та військових територіальних об'єктів В античний період над військовим плануванням працювали : Марк Вітрувій Полліон, Денократ з Македонії, Арістобул з Касандрії, Аполодор з Дамаска. З розвитком артилерійської зброї змінилася тактика ведення бою Виникла необхідність створення укріплених кріпосних оборонних споруд Відбулася своєрідна трансформація мобільних античних таборів каструмів в стаціонарні фортеці Найбільший розвиток фортифікація набула на території європейських держав Саме в період середньовіччя розробкою оборонних споруд в Європі займалися : Альбрехт Дюрер, Мікеланджелло Буанарроті, Йокуб Бретфус, Паган Блез Франсуа, Себест'єн ле Претер де Вобан, Менно Кугорн. Значним фактором, який впливає на форми й види фортифікаційних споруд є природно-кліматичні умови. Так, в залежності від рельєфу місцевості, фортифікація поділяється на кріпосну та польову. Широкий розвиток польова фортифікація набула на території Росії . Значний вклад в розвиток фортифікаційних оборонних споруд внесли такі російські інженери : А. 3. Теляковский, Ф. Ф. Ласковсъкий, М. В. Болдырев, Ц. А. Кюи. К. І. Величко, В.В. Яковлев, С.О. Хмелъков, О.І. Пангксен, В.Ф. Шперк, Б.О. Олжетсъкий, В.О. Огородніков, С.Є. Гербановсъкий, Б.О. Олісов , О.П. Платонов [1].

На території України теж розвивалася фортифікація , особливо в західній частині . Військові оборонні об'єкти досліджували такі українські історики та архітектори , як : В. Вечерсъкий, К. Липа, В. Пірко, В. Мороз, С. Кравцов, С. Іванов, В. Вуйцик, І. Данілов, В. Шевченко [3].

З часом фортифікація стала менш ефективною , оскільки виникли більш досконалі види зброї . Це слугувало певним поштовхом для створення сучасних військових територіальних об'єктів . Науковці , що розглядали та досліджували територіальну організацію військових поселень гарнізонів та військових містечок кінця XIX- поч . XXI ст .: М. А. Бунін, В. І. Мухін, Ю.В. Затикін, С. А. Кулев, А.А. Журавлъов, Н.І. Хомченко, Т Д. Липовсъкая, А.В. Кириченко, С.Г. Кліманов, Т.Н. Кандаурова, О.В. Матвеев [2]. Однак дослідженню військових містечок України не приділено достатньої уваги тому існують передумови для більш детального вивчення даного питання

Україна на рік витрачає на покинуті військові містечка млн гривень в рік . Тільки в одеській області 429 повністю звільнених військових містечок вартість яких складає млрд грн Всього за станом на вересня року на обліку у Міністерства Оборони знаходиться 1 875 військових містечок загальною площею тисячі гектарів кількість яких зменшилася в два рази [15].

Розглядаючи проблематику модернізації військових містечок України , необхідно розглянути питання конверсії військових об'єктів та територій . Конверсія військових об' єктів - (від лат. сопуегеіо - перетворення) комплекс організаційних і практичних заходів щодо відчуження військових об'єктів шляхом переведення їх у цивільне використання з дотриманням законних прав та інтересів звільнених з військової служби військовослужбовців та членів їх сімей , які залишились проживати в колишніх військових містечках.

Програма конверсії військових територій спрямована на забезпечення ефективного та раціонального використання військових об єктів які вилучаються зі Збройних Сил та інших військових формувань, розв'язання соціально-економічних проблем звільнених з військової служби військовослужбовців та членів їх сімей Основними завданнями Програми є створення державної системи ефективного використання колишніх військових об'єктів у тому числі військових містечок в яких залишаються проживати звільнені з військової служби військовослужбовці та члени їх сімей а також системи державної підтримки розв'язання соціально-економічних проблем у цих містечках [ 6 ].

Зважаючи на швидкий ріст міст, території, які належать Міністерству Оборони України, виявляються розміщені в центральних районах. Тому в деяких випадках конверсія може бути доцільною , однак існує необхідність переходу від кількісних до якісних показників в формуванні військових територіальних об'єктів. Вирішення завдань осучаснення військових містечок та створення соціально-адаптованого простору для військовослужбовців стає актуальним.

Законодавча база що є основою для дослідження проблематики осучаснення військових містечок : закон України ©Про оборону України» , закон України Про основи національної безпеки України», закон України Про державні цільові програми», закон України Про організацію оборонного планування» .

Після проголошення Україною незалежності постало питання про подальшу долю потужного ядерного арсеналу який знаходився на її території Цей аспект був одним з ключових для подальшого розвитку молодої української держави , оскільки США та Росія, однозначно , бажали бачити Україну без ядерною державою а відмова від такого сценарію самою Україною могла б загрожувати міжнародною ізоляцією та навіть збройним конфліктом Україна приймала активну участь в ядерному роззброєнні грудня року був підписаний Будапештський меморандум за підсумками саміту ОБСЄ . Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї був підписаний лідерами України США Росії і Великобританії [ ] Два інших учасники Договору про нерозповсюдження ядерної зброї що володіли на момент підписання ядерним арсеналом, Франція і Китай, висловилися про аналогічні гарантії у формі відповідних заяв не підписавшись під меморандумом [ ]

Згідно з Меморандумом США, РФ і Велика Британія зобов'язалися:

*поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України;

*утримуватися від загрози силою та використання її проти територіальної цілісності політичної незалежності України ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти неї, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН;

*утримуватись від економічного тиску , спрямованого на те , щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав;

* домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні якщо вона стане жертвою акту агресії чи об єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї

• не застосовувати ядерну зброю проти України , крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників;

• проводити консультації у випадку виникнення ситуації , внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов ' язань [ 11 ] .

На відміну від роззброєння України , деякі країни світу розвиваються, дещо, іншим шляхом, а саме: накопиченням збройного потенціалу, та значним фінансуванням на державному рівні, такі дані підтверджує Стокгольмський інститут дослідження проблеми миру [ 1 6 ] .

Таблиця 1. Список країн за військовими витратами за 2013 рік за даними SIPRI (Стокгольмський інститут дослідження проблеми миру»

У Державному бюджеті України на 2013 рік видатки для Міністерства оборони передбачено у загальній сумі 15, 3 млр. грн. ( загальний фонд - 14,3 млрд. грн., спеціальний фонд - 1,0 млрд . гривень). При цьому видатки загального фонду відповідають прогнозним показникам видатків Міноборони на 2013 рік, затвердженим постановою Уряду від 07.07.2010 № 5 68.

В той же час, в деяких пострадянських країнах на 2 0 1 3 рік розроблений і реалізується план облаштування військових містечок на 20 1 3 -20 1 4 роки і на перспективу до 20 1 7 року . При цьому основний напрям розвитку зроблений на створення комфортабельних умов несення військової служби в першу чергу в віддалених гарнізонах. Також планується створити мобільні військові містечка . Набір проектів типових будівель затверджено . Для реалізації намічається збудувати біля 15 заводів, де будуть виготовлятися деталі майбутніх споруд. До 2017 року можуть бути модернізовані біля 495 військових містечок.

Також на противагу ©військовим гігантам» існують незалежні країни , в яких немає збройних сил У той же час зазвичай в таких країнах є поліцейські чи інші сили які виконують частину функцій армії Майже завжди у них є домовленість з іншою країною про свою оборону. Так, наприклад, Японія повністю відмовилася від власної армії в обмін на заступництво протекторат і захист армії та уряду США. Замість армії в Японії існують Сили самооборони Японії . В Ісландії та Монако немає армії в класичному розумінні, проте діють особливі неполіцейські структури . До списку країн, що не мають збройних сил відносяться: Андорра, Ватикан, Гаїті, Ісландія, Коста-Ріка, Ліхтенштейн Монако Панама Японія та ін..

Проаналізувавши сучасні тенденції розвитку військового комплексу країн світу існує необхідність дослідження містобудівних аспектів формування вітчизняних військових містечок . Перспективи розвитку військових об'єктів можуть йти в напрямку впровадження новітніх технологій Використання модульних конструкцій для створення мобільних об'єктів дозволить швидко та якісно створювати нові та оновлювати існуючі військові містечка Втілення сучасних поглядів в формуванні функціональної та архітектурно-планувальної структури матиме значення для раціональної організації території військових об'єктів Вивчення даних питань є актуальним а розробка теоретичних та методичних принципів формування матиме практичне значення для удосконалення та модернізації військових об'єктів

Список літератури

1. Буйницкий Н . Современное состояние долговременной и временной фортификации / Н . Буйницкий , Ф . Голенкин , В . Яковлев . - М . : 1 9 1 3 . -3 65 с .

2. Бунин М.А. Архитектурно-планировочная организация военной інфраструктурі региона оперативно-стратегического командования на примере ЛВО /М.А. Бунин , Ю . В . Затыкин , В . И . Мухин . - СПб.,2003-95с

3. Вечерський В . В . Фортеці й замки України . -К . : 20 1 1 . -664 с . : 619 іл.

Размещено на Allbest.ru