Малі архітектурні форми та декоративне освітлення в зовнішньому благоустрої міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малі архітектурні форми та декоративне освітлення в зовнішньому благоустрої міста

Бичковська Л.С., ст. викладач, Скуміна Л.В., ст. 4 курсу ФБА

Національний університет водного господарства та природокористування

м. Рівне

Розглядається проблема створення привабливого та естетичного виразу обличчя сучасного міста, шляхом використання малих архітектурних форм та декоративного освітлення на його територіях. Досліджено функцію, роль і завдання малих архітектурних форм та освітлювальних приладів, розглянуті характеристики та способи їх використання. Подано рекомендації по впровадженню малих архітектурних форм та сучасного освітлення в міське середовище.

It's considering the problem of creating attractive and aesthetical outward appearance of modern town by using small architectural casts and decorative lighting on its territory. It was explored function, role and task of small architectural casts and lighting apparatus, were considered also the characteristics and ways their using. It was given recommendations about using the small architectural casts and modern lighting in town life.

місто освітлення архітектурний декоративний

Наші міста та села повинні бути комфортними для життя та досить привабливими за своїм зовнішнім виглядом. Цього можна досягти шляхом вмілого застосування простих архітектурних форм, вірного використання природних умов та застосування кольору в забудові вулиць і площ. Велике значення для створення комфортних умов проживання міського населення та надання окраси місту, мають елементи зовнішнього благоустрою: озеленення, малі архітектурні форми та архітектурно-декоративне оформлення.

Дослідження проблеми створення привабливого та естетичного виразу міського середовища на сьогодні є досить актуальним, так як дає можливість зрозуміти наскільки важливими є застосування малих архітектурних форм в благоустрої міста. Адже вдало розташовані елементи зовнішнього благоустрою та архітектурно-декоративного оформлення, вміло поєднані між собою та з оточенням, завершують архітектурний ансамбль міста, поліпшують його вигляд, дають можливість уникнути одноманітності та невиразності міського середовища.

Ці елементи вносять свої корективи в зовнішнє сприйняття міста , а також безпосередньо впливають на комфортність проживання населення в ньому. Жодне місто не обходиться без лав, урн для сміття, кіосків, павільйонів, дитячих та спортивних майданчиків, зупинок для міського громадського транспорту - тобто всього того, що носить назву - малі архітектурні форми (МАФ).

Малі архітектурні форми найбільше від інших елементів благоустрою повинні відповідати своєму оточенню - архітектурі житлових і громадських будівель, промислових споруд, характеру зелених насаджень, масштабу водних просторів. Разом з тим, ці форми майже завжди багатофункціональні, і свою основну функцію, як інженерні споруди, повинні виконувати бездоганно.

Вони мусять бути надійними, економічними та досить привабливими.

А тому робимо висновок, що:

- при творчому підході до вирішення малих архітектурних форм потрібно передбачити раціональну уніфікацію, як самих елементів, так і їх конструктивних вузлів та деталей, з метою забезпечення найбільшої економічності та естетичної привабливості;

- основна вимога, що висувається до малих архітектурних форм, як до важливих елементів благоустрою міста, це якісне та вірне поєднання в них художньо-декоративних та інженерно-технічних функцій в єдине ціле.

Малі архітектурні форми - це відносно невеликі споруди допоміжного та декоративного призначення, які використовують для організації простору і доповнюють загальну композицію комплексів міста. Кожна структурна частина міста має свої різновиди елементів благоустрою та архітектурно-декоративного оформлення, що викликане місцезнаходженням малих архітектурних форм в тій чи іншій частині міського ландшафту.

Проаналізувавши досвід зарубіжного і вітчизняного використання малих архітектурних форм у міському середовищі бачимо, що за територіальним розміщенням розрізняють малі архітектурні форми, які призначені для: вулиць і площ, скверів і парків, пляжів та зон відпочинку, для житлової забудови і промислових підприємств, а також інших територій міста.

Дослідженням встановлено, що малі архітектурні форми за функціональним призначенням поділяються на:

· елементи благоустрою територіальних населених пунктів, парків, рекреаційних зон, транспортних магістралей (кіоски, торгові автомати, ліхтарі, альтанки, сходи, пандуси, відкоси, підпірні стінки, павільйони, автомати, зупинки для міського громадського транспорту та інші);

· носії інформації (рекламні щити, інформаційні стенди, різноманітні інформаційні установки, вказівники);

· декоративні малі архітектурні форми (фонтани, басейни, скульптура, меморіальні споруди).

Перші дві групи елементів благоустрою можна об'єднати в одну і назвати утилітарною.

Свою основну функцію утилітарні форми малої архітектури виконують, як інженерні споруди і головне їхнє завдання - забезпечення інженерно-технічної сторони, а лише потім внести якийсь декоративно-естетичний акцент в благоустрій міста.

Так, наприклад, в кожному конкретному випадку поєднуючи дороги, алеї з рельєфом, рослинністю, водоймами інженери-будівельники стикаються з необхідністю влаштування сходів, пішохідних мостиків, пандусів, відкосів, підпірних стінок на рельєфі, тощо.

Такі елементи, як сходи, пандуси, відкоси забезпечують найкоротший зв'язок між різними рівнями висот рельєфу; підпірні стінки - утримують маси ґрунту, який знаходиться за нею та перешкоджає зсуву і обвалу, слугують для розмежування терас на різних рівнях. Але разом з тим, ці елементи у поєднанні з зеленими насадженнями, підкреслюють їх масштабність, акцентують окремі ділянки, вносять кольоровий і об'ємний контраст, тому потрібно, щоб вони мали естетично привабливий вигляд.

Як свідчить проведене дослідження, серед елементів міського дизайну слід особливу увагу звернути на влаштування засобів інформації (годинники, вказівники, інформаційні табло-піктограми, щити для реклами), вітрини, афіші, плакати - тобто все те, що отримало загальну назву - засоби масової комунікації, і нарешті такі утилітарно необхідні та помітні засоби міського інтер'єру, як стаціонарні і переносні огорожі, вказівні знаки, тощо. Тому їх роль дуже специфічна і часто суперечить композиційній структурі архітектурного середовища міста, так як вони являють собою самостійні акцентно-домінуючі об'єкти, які забезпечують сукупний образ ансамблю міста.

Декоративні елементи благоустрою вносять красу в композицію міського середовища, вони часто є акцентними домінантами, на них звертають увагу, оскільки вони виділяються своєю привабливістю та неповторністю.

Ставки, басейни і фонтани завжди мали неабияке значення при створенні архітектурних ансамблів міста, особливо при плануванні міських парків та скверів. Але разом з естетичними властивостями вони мають і утилітарні: водні споруди покращують мікроклімат на прилеглих територіях. Вдалим прикладом такого вирішення може слугувати Лебедине озеро та каскад декоративних фонтанів у парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка у місті Рівне.

Не слід відкидати і технічну сторону, оскільки навіть для елементів, основна функція яких милувати наше око, вона є надзвичайно важливою.

Отже, можна зробити висновок, що однією з головних задач, які стоять перед інженерами-будівельниками по влаштуванню малих архітектурних форм - це поєднання та узгодження інженерно-технічних і архітектурно-декоративних властивостей. Необхідно проектувати і влаштовувати елементи так, щоб ці дві особливості не суперечили одна одній, а навпаки - досить гармонійно поєднувались.

В наш час швидкими темпами розвивається наука і техніка, завдяки цьому стало можливим втілювати в життя навіть самі, на перший погляд, фантастичні дизайнерські задуми. Це відобразилось і на малих архітектурних формах. Поряд з традиційними способами та прийомами їх проектування, активно виникають нові форми, одна з тенденцій -синтез і поєднання в єдиний дизайнерський елемент різних, інколи далеких один від одного за функціональним призначенням, елементів (годинник-фонтан; комплексна інформаційна установка, що дозволяє краще орієнтуватись в місті; з'єднання огорожі з торговим кіоском; на площах з'являються телеекрани, що розповідають про події, які відбуваються в інших містах; автомати для прослуховування музики, тощо).

Прикладом прояву дивовижної дизайнерської думки є декоративний басейн, за проект якого російські архітектори-дизайнери отримали Гран-прі на міжнародній конференції в Японії в 1992 році, де було представлено 233 проекти із десяти країн світу. Задум російських дизайнерів полягав в наступному: на головній площі стародавнього японського міста влаштували басейн, з якого по трубках видувається повітряно-крапельна суміш, яка створює стіну з туману. Дисперсність крапель така, що в сонячну погоду вони створюють різнобарвну веселку. Ввечері стіна туману використовується як екран, на який проектуються ієрогліфи з ім'ям національного героя Японії.

Таке видовище не може залишити нікого байдужим.[5]

Сьогодні, проектуючи будь-які архітектурні об'єкти, використовують комп'ютерні технології. Так, архітекторами-дизайнерами була створена альтанка нового типу - цікава та унікальна споруда. В цій ідеї реалізована нова концепція комунікативно-релаксаційних зон парків. Вона полягає в розподіленні зони відпочинку в органічному просторі парку. Дизайнери відійшли від загального поняття “альтанка”, яке передбачає чітке розподілення зон (оскільки альтанка обов'язково повинна мати цоколь і огорожу, і відпочиваючі повинні влаштовуватись по периметру і дивитись в центр).

Ідея передбачає влаштування декількох зон відпочинку, особливо кількох лав під навісом. Функціональне призначення - місце для відпочинку продиктувало органічну пластику форм. Загальна композиція викликає враження цілісності завдяки плавному перетіканню форм: опори перетікають одна в одну і в місця для сидіння. На стадії проектування відпрацьовувалось два варіанта: з округлими і з прямокутними обрисами. Округлі органічні форми - трансформація дерева: опора - стовбур, місце сидіння - гілка. Розсаджені навколо лав справжні дерева могли б органічно поєднатись з запропонованою композицією. Варіант з прямолінійними обрисами міг би, напроти, гостро контрастувати з фоном - навколишнім середовищем. Експериментуючи з трьохвимірною візуалізацією, автори прийшли до проміжного варіанту. Ось так комп'ютерні технології вносять свої корективи в архітектурне проектування.

Аналізуючи проблему влаштування освітлення міських територій, бачимо, що - це не лише єдиний засіб для забезпечення нормального світлового режиму, але й для виявлення архітектурних особливостей забудови в нічний час. Разом з цим, освітлення - сильний засіб пропаганди , інформації та реклами. Освітлення міських територій - одна з найважливіших задач інженерного благоустрою, яка здійснюється шляхом вірного підбору штучного джерела світла, розміщення його в певних місцях і на певній висоті.

Провівши дослідження та аналіз міських територій можна зробити висновок, що основне завдання штучного освітлення вулиць і площ міста полягає у створенні необхідних умов для безпеки руху транспорту та пішоходів у вечірній і нічний час. У скверах, парках та інших озеленених територіях, головним завданням штучного освітлення є створення для людини комфортних умов відпочинку в темний час доби. Декоративне освітлення будинків, скульптури, фонтанів і басейнів застосовують для виявлення найкращих та найважливіших історичних, архітектурних і скульптурних об'єктів міста.

А тому ми можемо констатувати, що обладнання штучного і декоративного освітлення повинно задовільняти архітектурно-естетичні вимоги, воно має бути безпечним, надійним, легким в експлуатації та енергетично економічним.

В наш час існує велика кількість розроблених інженерами-світлотехніками освітлювальних приладів, які застосовують у міському середовищі.

Так, найновіші технології поліхромного освітлення спочатку були розроблені для використання в шоу-бізнесі, але як свідчить практика та проведений аналіз бачимо, що сьогодні все ширше воно використовуються в будівництві та в дизайні зовнішнього середовища.

Сучасні прожектори відрізняються виключною потужністю (деякі моделі можуть повністю освітити дев'ятиповерховий будинок з відстані більше 50м) та надійністю, оскільки при їх конструюванні були використанні технологічні рішення, що призначені для захисту від пилу, вологи і перегріву. Край світлового зображення може бути чітким або розмитим, більше того, самій світловій плямі можна надавати певну форму. Колір та яскравість променю також регулюється. І нарешті, технології управління дозволяють контролювати всі світлові пристрої з одного пульту, як в ручному, так і в автоматичному режимах[5].

На нашу думку, подібні світлові рішення спроможні в значній мірі змінити погляд професіонала з творчим мисленням на процес архітектурного проектування. Якщо в денний час обриси та ритмічний рисунок створюють архітектурними елементами, то ввечері та в нічний час ситуація кардинально змінюється. За допомогою освітлювальних приладів, встановлених, як на поверхні будівлі, так і по її периметру, дає можливість по-іншому розставити акценти, створити альтернативний ритмічний рисунок або змінити візуально контури для створення додаткового ефекту. Саме тому, декоративне зовнішнє освітлення сьогодні все ширше застосовується для оформлення магазинів, барів, кафе, казино, елітних офісних та житлових будинків, а також різних промислових об'єктів.

Так як ми живемо в часі обмежених ресурсів, саме тому загальна тенденція до енергозбереження знаходить своє відображення і в освітленні. На зміну звичайним лампам розжарювання приходять енергозберігаючі джерела освітлення. І хоча вони, в порівнянні з лампами розжарювання, мають більшу вартість, їхні початкові витрати окуповуються в процесі експлуатації, оскільки вони економлять до 80% електроенергії. Дослідженням встановлено, що на сьогодні в Україні попит на них, тільки за останній рік, зріс більше ніж в два рази.

Але енергозберігаючі лампи - це не межа науково-технічного прогресу в плані пошуку довговічного, практичного та економічного джерела світла, яке світить і не гріє. Завдяки розвитку напівпровідникової технології, таке джерело світла було знайдено - світлодіод - органічне твердотіле джерело світла або напівпровідниковий кристал, який виготовляється з пластів полімерного напівпровідника. Він не містить скла, ниток розжарювання, змінних деталей, мініатюрний, компактний і потужний, до того ж випромінює унікальне, за своїм характером, світло. А тому відповідно, світильники, що засновані на світлодіодній технології, використовують в 4-7 рази менше енергії, ніж світильники на основі галогенних ламп чи ламп розжарювання аналогічної яскравості. До того ж, вони здатні вирішувати будь-які задачі світлового дизайну. Світлодіод можна монтувати в стіни, сходи, пандуси, використовувати в якості підсвітки паркінгів, пішохідних доріжок, зелених насаджень, фонтанів та басейнів[6].

Підсумувавши все вище сказане, можна зробити висновок, що освітлення в містах залежить від розвитку світлотехніки, від швидкості введення в експлуатацію нових технологій та від рівня формування замовлень на освітлювальні прилади.

Отже, проблема малих архітектурних форм в благоустрої міста на різних етапах розвитку будівництва пов'язана з вирішенням завдань формування матеріально-просторового середовища міста, його архітектурно-художнього функціонального змісту.

А тому, необхідно створювати відповідне середовище для проживання населення в містах, які мають складний характер функціонально-планувальних та просторових зв'язків. В цих умовах комфортне середовище повинне влаштовуватись на основі комплексного врахування соціальних процесів і тенденцій, які відбуваються в містах. Тому, на сучасному етапі розвитку міста, необхідно розглядати його зовнішній благоустрій, як складну будівельну архітектурно-просторову систему, пов'язану з організацією міських територій і вирішенням задач формування художньо-естетичного середовища, композиційної структури всієї системи відкритих просторів. Зовнішній благоустрій повинен забезпечувати композиційну і стильову єдність цих просторів при необхідній художній різноманітності, тому при вирішенні питань розвитку просторової структури міста, а також формуванні композиції міських ансамблів, слід враховувати, що такі елементи зовнішнього благоустрою, як малі архітектурні форми, сприяють композиційній цілісності, масштабному співвідношенню, індивідуальності зовнішнього вигляду міста.

Складність вирішення задач зовнішнього благоустрою викликає необхідність використання системного підходу на усіх стадіях проектних досліджень та на всіх етапах будівельного проектування, отже це:

· отримання та обробки інформації;

· виявлення цільових задач зовнішнього благоустрою;

· визначення практично-варіантного проектування;

· вибір конкретного рішення з встановленням поетапності виконання робіт в процесі формування міських ансамблів.

При введенні малих архітектурних форм у зовнішній благоустрій міста слід враховувати, що воно має історичні особливості розвитку, відповідні послідовні етапи розвитку будівництва, несе в собі риси історичних епох і відображає стильові ознаки їх культури.

Враховуючи сучасні індустріальні методи будівництва, система зовнішнього благоустрою повинна відображати сучасні тенденції в моделюванні форм виробів промислової діяльності і передбачити можливості різноманітних рішень на основі використання типових елементів благоустрою [2].

Важливим аспектом вирішення проблем, які постають перед інженерами та архітекторами, з приводу організації малих архітектурних форм в зовнішньому благоустрої в науковому і практичному відношенні, є забезпечення наукового підґрунтя до практичних задач, що вирішуються. Це дасть можливість швидко та якісно вирішити проблеми, які виникають при індустріальному виготовленні малих архітектурних форм, їх підборі та поєднанні з уже існуючою архітектурою міста.

Тема даного дослідження досить актуальна сьогодні, оскільки малі архітектурні форми та освітлення відіграють надзвичайно важливу роль в зовнішньому благоустрої міста і вирішувати проблеми, пов'язані з їх організацією потрібно негайно.

Література

1. С.И. Северин. Комплексное озеленение в благоустройстве городов, - К.: Будівельник, 1975.- 298с.

2. Рекомендации по внешнему благоустройству и озеленению городов, включая малые архитектурные формы, - М.: Стройиздат, 1988.- 160с.

3. В.М. Свідерський. Малі архітектурні форми. Видавництво друге, перероблене і доповнене, - К.: Будівельник, 1976.- 64с.

4. В.В. Владимиров и др. Инженерная подготовка и благоустройство городов, М.: Архитектура, 2005.-240с.

5. Журнал “Архитектура. Строительство. Дизайн”, - М.: ЗАО “Архитектура. Строительство. Дизайн”, 1'2003.-96с.

6. Журнал “Архитектура. Строительство. Дизайн”, - М.: ЗАО “Архитектура. Строительство. Дизайн”, 1'2006.- 92c.

Размещено на Allbest.ru