Творчість рівненського архітектора Бориса Андрєєва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Творчість рівненського архітектора Бориса Андрєєва

архітектор андрєєв післявоєнний житловий

Михайлишин О.Л. к.арх., доцент, Голубцов А.І., ст. 2 курсу ФБА

Мовчун О.О., ст. 2 курсу ФБА (Національний університет водного

господарства та природокористування)

В статті йдеться про творчість Бориса Павловича Андрєєва, про одного з перших професійних архітекторів післявоєнного Рівного. Б.П.Андрєєв в 50-х - 60-х рр. працював головним архітектором Облпроекту і зробив великий професійний внесок в забудову Рівного.

This article is about the creative work of Boris Pavlovych Andrreyev as one of the first professional architects of post-war Rivne. B.P. Andrreyev in the 50th-60th years was the main architect of the “Oblproject” and made a great contribution into he construction of Rivne.

В дослідженні використані неопубліковані раніше матеріали з фондів Рівненського краєзнавчого музею, розповіді людей, що знали архітектора, власні джерелознавчі розвідки, на основі яких був проведений аналіз основних будівель архітектора.

Завдання дослідження - оцінити внесок Б.П.Андрєєва в архітектурний розвиток міста, та дослідити основні етапи його творчості.

Борис Павлович Андрєєв (1907-1999) родом із містечка Теофіополь, (нині Хмельницька область). Народився в родині начальника поштово-телеграфного відділення. Після закінчення Рівненської російської приватної гімназії виїхав на навчання до Чехії 1927 р. вступив до Празького політехнічного інституту, обравши факультет архітектури та будівництва.

Маленька Чехія в складі Чехословаччини в довоєнній Європі вела перед у тогочасній архітектурній науці. Тут випробовувалися на практиці різні ідеї дуже поширеного на той час у будівництві стилю конструктивізму. До того ж, довоєнна Чехословаччина була прихильною до багатьох іноземців. Чисельною була російська громада, до якої належав студент Б.П. Андрєєв, вона підтримувала його в нелегкі роки навчання, коли чехословацький уряд перестав надавати допомогу студентам-емігрантам. З дипломом інженера-архітектора восени 1936 року Андрєєв повернувся до Рівного.

Шлях в обраній професії для Бориса Андрєєва розпочався нелегко. На постійну роботу влаштуватись було практично неможливо. В 1936 році в Рівному завершувалось будівництво головпоштамту, і молодий архітектор був допущений до розробки ескізів його інтер'єрів (інтер'єр майже не змінився і до нашого часу). Згодом, він влаштувався до бюро будівельно-проектних робіт інженера С. Нєменського в м. Костополі.

В 1936-37 рр. Б.Андрєєв виконав проект житлового котеджу в стилі конструктивізм для чеської родини в с. Старомильськ під м. Здолбуновом.

Будинок має 4 поверхи, з яких перший цокольний, 2-й та 3-й повноцінні житлові, а на четвертому розташовується дві невеликі кімнати, через які є вихід на плоский дах-терасу. Головний фасад з центральним входом зорієнтовані на південь, і водночас на центральну дорогу, з якої він проглядається. Сходова клітка є вертикальним акцентом, утворює півциркульний в плані виступ, що розділяє об`єм на дві нерівноцінні за масами частини. В плануванні автор уникав прохідних кімнат; за розмірами всі житлові приміщення приблизно однакової площі. Внутрішні сходи (як східці, так і перила) виконані зі штучного каменю. Перила балконів, зовнішніх сходів та огорожа даху - металеві.

В процесі втілення в проект були внесені деякі корективи: перед головним входом збудовано симетрично 2 сходові марші, замість проектованого одного.

В такий спосіб архітектор віддав належне новітньому в той час в європейській архітектурі стилю конструктивізм, ідею якого сформулював один з найвідоміших архітекторів XX ст. Ле Корбюзьє. Змістовне наповнення стало результатом поєднання творчих тенденцій в кожній з країн, де вчився (Чехія) і працював (міжвоєнна Польща).

Замовнику довелось виїхати з країни за часів радянської влади, а будинок залишити. Будинок передали в користування новим власникам, які реконструювали його під багатоквартирний. Кожний з нових власників пристосовує своє житло для власних потреб, внаслідок чого будівля «обросла» численними дисгармоніюючими прибудовами.

Щойно восени 1939 року Андрєєв отримав постійну роботу в Рівному, як друга світова війна докотилась і сюди. Під час гітлерівської окупації влаштувався на роботу в технічний відділ гебітскомісаріату. Роботи було небагато, тож у вільний час займався малюванням. З вікон його контори проглядався Свято-Воскресенський собор. Його й обрав архітектор об'єктом своїх художніх уподобань. Можна стверджувати, що саме в такому ракурсі, так як його відтворив Андрєєв, його ніхто не малював.

Впродовж 1950-60рр. Б.П. Андрєєв працював головним архітектором Облпроекту в Рівному. Це був найбільш плідний період його творчого життя. Саме тоді й з'явились в місті будівлі, відомі багатьом рівнянам. Одразу варто зауважити, що абсолютна більшість з них зведені за індивідуальними проектами авторства Б.П. Андрєєва.

Так, житловий будинок за адресою Соборна, 262, з блоком громадського обслуговування на першому поверсі, де зараз розташувався гастроном «Рівне», в плані утворює гострий кут, вістря якого прорізає головний вхід. Будинок виконаний в стилі радянського неокласицизму в його дещо спрощеному варіанті. Поверхні стін першого поверху декоровані так званим «дощатим» рустом, вікна другого поверху оздоблені наличниками і сандриками, що імітують масивну кам`яну кладку, кути закріплені пілястрами, що візуально зв`язують будівлю. Вінчає об`єм карниз нескладного профілю.

Дотримуючись канонів класичної архітектури, архітектор закріплює кут висотним акцентом: декоративний ліхтар у вигляді ротонди з колонами круглого січення і капітелями у вигляді пучка листя аканту та кам'яною квіткою, що завершує її накриття.

Цікаво, що даний елемент Б. Андрєєв запозичив зі свого студентського курсового проекту, і доречно використав для виділення центрального входу в будівлю.

Проблема виникла через те, що постанова «Про боротьбу з надлишками в архітектурі», прийнята 1954 р., могла перекреслити все задумане. Але не зважаючи на все, будинок був зведений і на сьогодні вигідно вирізняється з поміж інших в центральній частині міста.

Протягом 1951-53 рр. за індивідуальним проектом Б.П.Андрєєва будувався житловий будинок на 100 квартир за адресою вул.Соборна,15, який став останнім об`єктом, що представляв ряд неокласичних будівель м. Рівного. Андрєєву довелося їхати в Москву, щоб отримати дозвіл на будівництво, адже все вже було готове для того, щоб розпочати роботу: затверджено проект, зроблено лекала під ліпнину (які архітектор розробляв самостійно).

Внесок архітектора у формування міської забудови був оцінений лише з часом. У 1980 р., продовжуючи працювати й після виходу на пенсію, Б.Андрєєв стає лауреатом конкурсу на кращу житлову і громадську споруду року саме за високу якість архітектурно-містобудівної прив`язки проекту обласної бібліотеки, що знаходиться на вул. Короленка 6.

Будівля виконана в стилі функціоналізм. Естетичну виразність їй надають масивні пілони, які розчленовують фасад по вертикалі.

Масштаб цих елементів та простота їх форми надають будівлі монументального вигляду. Через великі віконні прорізи добре освітлюються приміщення, що дуже важливо для бібліотеки, а ліхтар над двосвітнім холом 3-го поверху рівномірно освітлює каталоги та головну сходову клітку. Нажаль, в процесі експлуатації до невпізнання змінився головний фасад, реконструйований в перші роки XXI ст. В цілому ж будівля не втратила своєї монументальності, підкресленої зеленню парку Молоді - складової частини рекреаційної зони м. Рівне.

В 1985 році за багатолітню творчу діяльність і активну участь у роботі Спілки архітекторів Бориса Андрєєва відзначили почесною грамотою.

На схилі років архітектор шкодував за тим, що не все втілилося та, як передбачали його проекти. Так, від ерозії руйнується одна з його споруд - міський стадіон «Авангард», оскільки, несучі бетонні конструкції були зроблені без урахування зауважень Андрєєва. Стадіон був зведений у 1967 році, на місті старого дерев'яного. Його будівництво планувалося ще в 30-х роках XX століття, але друга світова війна затримала реалізацію задумів майже на 40 років. На даний час триває капітальний ремонт споруди.

За творчістю Бориса Павловича Андрєєва можемо простежити етапи розвитку архітектури України від 30-х до 80-х рр. XX ст., що ніби через призму його творчості, втілились в будівлях міста Рівного. Однозначно, що для нашого міста Борис Андрєєв був не пересічною творчою особистістю, про діяльність якого повинні знати якомога більше рівнян.

Література

1.Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд у минуле. - Рівне, 2006.-223с.

2. Рівненський краєзнавчий музей, фонд «Борис Павлович Адрєєв» .

3. Історія Української архітектури / Асєєв Ю.С., Вечерський В.В., Годованюк О.М. та ін.; за редакцією Тимофієнка В.І. - К.: Техніка, 2003.- 472 с.

Размещено на Allbest.ru