Ретроспективним аналіз формування парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ретроспективним аналіз формування парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини

Н.О. Олексійченко,

С. М. Підховна

Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

ВПНУБіП України "Бережанський агротехнічний інститут", м. Бережани, Україна

Наведено результати ретроспективного аналізу формування та розвитку парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини та виявлено п'ять історичних періодів їхнього становлення. Найактивніше розбудову паркових територій, які нині є об'єктами культурної спадщини, проводили у XVШ-XIX ст., саме в цей період створено одинадцять дослідних парків. Наведено типологічну класифікацію об'єктів за різними характеристиками (заповідним статусом, розташуванням, періодом створення, величиною і напрямом планування). Відзначено залежність архітектурно-планувального рішення парків від часу створення. Встановлено, що за показниками видового складу найбільші колекції деревних рослин є у Раївсько- му, Скала-Подільському і Коропецькому парках. Встановлено перспективність використання паркових ресурсів у збагаченні видового і формового різноманіття краю. Проаналізовано підпорядкування дослідних парків і запропоновано напрями їх раціонального використання на сучасному етапі та популяризації природно-заповідних об'єктів й залученню інвестицій у розвиток рекреації у Тернопільській області. З'ясовано, що для успішного функціонування парків та забезпечення відповідного режиму користування наявних функціональних зон потрібно розробити проектну організацію території парків, здійснити організаційно-охоронні заходів для збереження окремих елементів паркового середовища.

Ключові слова: типологічний і ландшафтно-планувальний аналіз; періодизація; історія створення парків; таксономічний склад.

парк архітектурний мистецтво

Parks-memorials of landscape architecture of Temopil region are the valuable objects of landscape construction and have significant natural and scientific, historical and memorial, cultural, aesthetic and social values. Under the influence of historical events, social and economic circumstances, human activity and the destructive forces of time, the parks-memorials of landscape art of Ternopil region underwent the significant changes of original look and functional purpose, which lead to the relevance of retrospective investigations, dendroflora structure studying, territorial organization and development of scientifically grounded measures concerning the preservation and maintenance of these parks. In Ternopil region there are 15 parks-memorials of landscape art, which belong to the nature reserve fund of Ukraine. Among these, memorials of landscape art of national importance like Bilche- Zolotetskyi, Vyshnivetskyi, Rayivskyi, and Skala-Podilskyi parks are ancient historical parks that deserve the attention of domestic and foreign tourists. Hrymaylivskyi, Zalishchytskyi, Koropetskyi, Plotytskyi, Yazlovetskyi parks, Staryi Park inTernopol city are historical parks and are the memorials of landscape art of local importance. The remains of ancient parks in Berezhanka village, Lanovetsky district and in Mlynyska village, Terebovlya district deserve special attention among the parks that have some ancient trees and need the complete restoration. Among the parks, founded in the 20 century, the square on Chornovil Street, square named after Shevchenko, Kobzar's Square in Ternopil are referred to nature reserve fund of local importance. The main task facing all parks-memorials of landscape art is to preserve natural and artificial park landscapes, cultural heritage, valuable plants - invasive species, age and older long-lived trees on their territories, to do historical reconstruction of plantations and architectural forms according to projects of their maintenance and reconstruction. The analysis of the current state and research of the development potential and tourist attraction of park-monuments of landscape architecture can help find real ways to popularize nature-protected areas and objects, which will promote investment in the development of recreation in Ternopil region.

Keywords: typological and landscape-planning analysis; periodization; history of park creation; taxonomic composition.

Вступ. Наслідком складного історико-географічного розвитку Тернопільщини є накладання на її теренах трьох великих історичних територій - Галичини, Волині та Поділля ^уууі, 2017). З 1387 р. землі Подолії, Га-личини, Волині упродовж декількох століть були під владою Польщі. Зв'язок української культури з польсь-кою, литовською, західноєвропейською залишив глибо-кий слід у розвитку українського паркового мистецтва фМуп, 2016).

У польсько-литовський період сформувалася сучас-на мережа поселень Тернопільщини. Саме на час, що тривав із середини XIV ст. до другої половини XVIII ст., припадає понад 85 % усіх перших згадок про сучасні населені пункти області ^уууі, 2017). Загалом тут виявлено понад 120 населених пунктів, в яких збереглися або колись існували замки, оборонні двори, фортеці, фортифіковані міста, оборонні монастирі та храми (2атку ТеторіШа, 2007). Сучасна Тернопільська обл. займає площу 13 823 км2, що становить близько 2,3 % від території України і 10,5 % від Західного регіону держави. За схемою фізико-географічного районування України вся територія Тернопільської обл. розташована у зоні широколистяних лісів на стику чотирьох фізико- географічних областей - Малого Полісся (крайній північний захід), Середньоподільської височинної (північ-ний схід), Західноподільської височинної (центр і пів-день) і Розтоцько-Опільської горбогірної (захід) областей (Rudenko, 2007).

Природно-заповідний фонд Тернопільщини має при-родоохоронну, наукову, естетичну і рекреаційну цінність та слугує збереженню природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманню загального екологічного балансу і забезпе-ченню фонового моніторингу навколишнього природного середовища (Cherniaketal., 2014). До об'єктів природно-заповідного фонду Тернопільської обл. занесено 28 парків колекційного блоку чотирьох категорій заповідності. Серед них 15 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальною площею 120,63 га, 9 дендрологічних парків - 109,7 га, 3 ботанічні сади - 232,86 га і один зоологічний парк місцевого значення площею 10 га. Фактична площа природно-заповідного фонду Тернопільської обл. становить 123228,07 га. Показник заповідності Тернопільської обл. становить 8,91 % (Pere- likterytorii, 2018).

Доцільність аналізу характеристик об'єктів культур-ної спадщини за роками або історичними періодами зу-мовлена потребою визначення змін, які відбувалися упродовж функціонування парків, їх естетична, компози-ційна й історична цінність, а також символічне значення, що визначається соціально-політичними та ідеоло-гічними міркуваннями, які змінюються внаслідок пос-тійного розвитку суспільства (Gatalska, 2017).

Значний внесок у дослідження парків-пам'яток садо-во-паркового мистецтва Тернопільської обл. зробили такі автори: природну та інтродуковану дендрофлори окремих парків дослідного регіону досліджували В. М. Черняк (Cherniak, 2004), В. Я. Заячук (Zaiachuk, 2012), Н. К. Бут (But, 2010); Ю. О. Клименко аналізував динаміку кількості видів і культиварів та охарактеризував ландшафти Більче-Золотецького, Раївського, Виш- нівецького і Скала-Подільського парків (Klymenko, 2006). У публікації Н. О. Олексійченко і С. М. Підхов- ної (Oleksiichenko&Pidkhovna, 2018) наведено дані щодо сучасного стану збереження вікових дерев та їх кіль-кісної структури у парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва Тернопільщини.

Зазначені вище дослідження дослідних об'єктів не поєднані комплексним аналізом. Тому проведення рет-роспективного та інтегрального аналізу формування за-повідної паркової мережі Тернопільщини нині є акту-альним.

Об'єкт дослідження - парки-пам'ятки садово-парко-вого мистецтва Тернопільщини.

Предмет дослідження - особливості формування та розвитку парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини.

Мета досліджень - проведення ретроспективного аналізу формування та розвитку парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільської області.

Періодизацію створення та аналіз типологічної ха-рактеристики об'єктів досліджень виконували за мето-дикою Н. О. Олексійченко і Н. В. Тагальської (Oleksiic-henko&Gatalska, 2012). Під час проведення досліджень використовували типологічний, порівняльний, статис-тичний і аналітичний методи.

Матеріалами для дослідження слугували архівні матеріали (картографічні, іконографічні та письмова документація), сучасні наукові літературні джерела та результати натурного обстеження деревних насаджень, яке здійснювали маршрутно-візуальним шляхом із зас-тосуванням Інструкції з інвентаризації зелених наса-джень у містах та селищах міського типу України (ІпхіїиЙзііа z inventaryzatsii, 2001).

Результати дослідження. У 1991 р. Тернопільську обл. поділено на 17 адміністративних районів. Дослідні об'єкти розташовані у 10 районах області (11 об'єктів) та у межах території Тернополя - 4 об'єкти (рис. 1).

Рис. 1. Схема розміщення парків-пам'яток садово-паркового мистецтва на території Тернопільської області

Внаслідок проведених досліджень та опрацювання літературних джерел здійснено типологічний і лан-дшафтно-планувальний аналіз парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини (таблиця).

Таблиця. Типологічна класифікація парків-пам'яток садово-парковогомистецтва

Серед парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільської обл. тільки 4 об'єкти мають загально-державне значення ("Більче-Золотецький", "Раївський", "Вишнівецький", "Скала-Подільський"), всі інші - міс-цевого значення ("Гримайлівський", "Заліщицький", Коропецький", "Плотицький", "Язловецький", "Старий парк", залишки старовинних парків у с. Бережанка Ла- новецького р-ну та у с. Млиниська Теребовлянського р- ну, "Сквер по вул. Чорновола", "Сквер ім. Т. Шевченка", "Сквер Кобзаря"). Заповідний статус паркам надавали у різні періоди, зокрема, у 1960 р. (4 об'єкти), у 1968 р. (3 об'єкти), у 1977 р. (4 об'єкти), у 1994 р. (2 об'єкти) й у 2015 р. (2 об'єкти).

Парки було закладено у різні історичні періоди, по-чинаючи з XVII ст. (рис. 2). Так, найстарішим об'єктом серед парків-пам'яток у дослідному регіоні є "Язловець- кий парк", який розташований у с. Язловці Бучацького р-ну Тернопільської обл. Заклали парк шляхтичі Язло- вецькі. У середині ХУШ ст. Язловець став власністю Понятовських. Вони перебудували нижній замок, на його місці звели палац, який зараз є пам'яткою архітектури національного значення Тернопільської обл. (охоронний номер 1575). Парк розвивався і сформувався остаточно у XIX ст., коли палац перейшов у володіння монастиря Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Його засновницею була Марцеліна Даровська. Сестри-непорочниці заклали новий сад, насадили виноградник, створили оранжерею. Удалекому західному куті парку черниці організували монастирську усипальницю. З приходом радянської влади, у 1946 р. монастир було закрито. У будівлі колишнього палацу розмістився санаторій. Тільки у 1997 р. дали дозвіл відновити мо-настир. На сьогодні монастирю передано тільки частину палацу, в іншій, як і раніше, розміщено санаторій, якому належить значна частина парку. Рішенням Тер-нопільської обласної ради від 15 жовтня 2015 р., № 2013 Язловецькому парку було надано статус пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Рис. 2. Розподіл парків-пам'яток Тернопільщини за історичним періодом їх створення

Найактивніше розбудову паркових територій, які нині є об'єктами культурної спадщини нашої країни, проводили у ХУІІІ-ХІХ ст., саме в цей період з'явилося 11 парків, де за результатами натурних обстежень вияв-лено архітектурні споруди, що мають культурно-істо-ричну цінність і потребують невідкладних заходів збе-реження, консервації і реставрації.

Із замкових територій трансформовані чотири об'єкти (Язловецький, Гримайлівський, Вишнівецький і Плотицький), всі інші засновані на новому місці. За міс-цем розташування переважають парки, які перебувають у сільській місцевості (67 %), у межах міської місцевості розташовані: Заліщицький парк, Старий парк, "Сквер по вул. Чорновола", "Сквер ім. Т. Шевченка" і "Сквер Кобзаря". Загальна площа парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини становить 120,69 га, серед яких найбільшим є "Скала-Подільський парк" (26 га). Найменшу площу має "Сквер Кобзаря" - всього тільки 0,32 га. Більшість парків-пам'яток переважно малі за площею (73 %), середню за розміром площу мають тільки чотири об'єкти (Раївський, Скала-Подільський, Більче-Золотецький та Гримайлівський).

Парки-пам'ятки перебувають у підпорядкуванні ко-мунальних підприємств (27 % від загальної кількості), селищних та міських рад (27 %), лікувальних та оздо-ровчих закладів (20 %), навчальних закладів (13 %), лі-сомисливського господарства (7 %) і національного за-повідника (7 %). Здебільшого таке підпорядкування має тільки негативні наслідки, оскільки більшість цих орга-нізацій не мають жодного відношення до паркового бу-дівництва. За складом насаджень парки-пам'ятки Тер-нопільщини переважно сформовані на основі місцевої флори із широким застосуванням інтродуцентів. Наса-дження парків-пам'яток за результатами проведених об-стежень потребують заходів з відновлення та ре-конструкції, оскільки вони зазнали негативних змін за період війн і радянських часів.

Найбільші колекції деревних рослин представлені у Раївському (98 видів і культиварів), Скала-Подільсько- му (67) і Коропецькому (61) парках, дещо менші (від 40 до 48 видів) у Більче-Золотецькому, Плотицькому, Заліщицькому, Гримайлівському і Старому парку, у всіх інших парках значно менші колекції деревних рослин (рис. 3). Колекції деревних рослин упродовж історичного розвитку у Скала-Подільському, Раївському і Коропецькому парках зазнали значних втрат.

Рис. 3. Розподіл парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини за кількістю деревних видів та культиварів

У межах дослідних парків виявлено 129 вікових де-рев, які представлені 30 видами та двома культиварами, з яких - 24 представники відділу покритонасінних. Аборигенні вікові дерева представлені 11 видами, що становить 37,5 % від їх загальної кількості. Вікові ек-земпляри деревних інтродуцентів виявлено на території восьми парків (Більче-Золотецькому, Заліщицькому, Раївському, Скала-Подільському, Плотицькому, Коро- пецькому, Гримайлівському парках та в залишках парку с. Млиниська).

У ландшафтно-архітектурному рішенні парків-па- м'яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини ха-рактерним є поєднання різноманітних композиційних засобів і художніх прийомів різних епох. Кожен парк є об'ємно-просторовою композицією, побудованою за певним задумом, з усіма стилістичними особливостями, що відповідають періоду її створення. Під час аналізу планувального рішення територій парків-пам'яток садо-во-паркового мистецтва Тернопільської обл. виявлено, що переважають парки із ландшафтним плануванням (54 % від загальної кількості парків), об'єкти із регуляр-ним плануванням становлять 33 і 13 % - із змішаним плануванням.

За результатами проведених досліджень встановле-но, що планувальна структура двох парків (залишки старовинних парків у селах Бережанка та Млиниська) зазнала істотних порушень і не відповідає періоду роз-квіту. Наявні збережені основні елементи центральної частини композиції планувальної структури періоду розквіту та інших періодів у Раївському, Більче-Золо- тецькому, Плотицькому, Коропецькому парках. Най-краще збережену планувальну структуру мають сучасні об'єкти - парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва м. Тернополя (Сквер по вул.Чорновола, Сквер ім. Т. Шевченка, Сквер Кобзаря), де планувальна структура є цілісною композицією із збереженими усіма елементами центральної частини, основними композиційними осями та акцентами.

Упродовж тривалого існування парки-пам'ятки під-даються різним негативним впливам. Проведені дослі-дження у старовинних парках ілюструють серйозні проблеми, пов'язані з нерегульованим розвитком парко-вих фітоценозів, що призвело до руйнувань структури угруповань і погіршення санітарного стану насаджень. Для успішного утримання парків-пам'яток Тернопіль-щини потрібно проводити безперервний догляд за ними, оптимізувати їх фітоценотичну структуру, здійснювати просторове формування, проводити боротьбу з не-гативними зовнішніми впливами.

Оскільки парки мають значну історико-культурну цінність, то потрібно здійснювати організаційно-охо-ронні заходи з консервації вікових насаджень та віднов-лення старовинних елементів. Також є нагальна потреба у розробленні проектів організації території дванад-цятьох парків, проведенні організаційно-охоронних за-ходів для забезпечення відповідного режиму користу-вання їх функціональних зон.

Отже, у парках-пам'ятках садово-паркового мистец-тва Тернопільщини доцільно здійснити комплекс на-уково обґрунтованих заходів відновлення щодо поліп-шення їх територіальної організації та ландшафтно- композиційних характеристик.

Висновки. Ретроспективний аналіз формування пар- ків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільської обл. показав потребу розроблення заходів з їх збере-ження та відновлення, оскільки вони мають велике при-родоохоронне, наукове, естетичне, оздоровче і виховне значення і відіграють вагоме значення у формуванні мережі заповідних об'єктів.

Найактивніше розбудову паркових територій, які нині є об'єктами культурної спадщини, проводили у ХУПІ-ХІХ ст., саме в цей період створено одинадцять дослідних парків. Унаслідок проведеного типологічного і ландшафтно-планувального аналізу парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільської обл. вияв-лено, що більшість з них мають статус місцевого зна-чення (73 %), розташовані у сільській місцевості (67 %), 73 % з них - малі за площею, 11 парків закладено у ХУПІ-ХІХ ст. За показниками видового складу найбіль-ші колекції деревних рослин представлені у Раївському (98 видів і культиварів), Скала-Подільському (67) і Ко-ропецькому (61) парках.

Старовинні парки Тернопільщини потребують ре-конструктивних та заходів з консервації, які забезпечу-вали б їх культурну цінність, автентичність та цілісність. Аналіз сучасного стану та дослідження потенціалу розвитку й туристичної привабливості парків- пам'яток садово-паркового мистецтва може сприяти пошуку реальних напрямів популяризації природно-заповідних територій та об'єктів, що сприятиме залученню інвестицій у розвиток рекреації в Тернопільській області.

Перелік використаних джерел

1. But, N. K. (2010). Introdutsentyvnasadzhenniakhparku-pamiatkysa- dovo-parkovohomystetstva "Rai" us. RaiBerezhanskohoraionuTernopilskoioblasti. Introduktsiia roslyn, zberezhennia ta zbahac- hennia bioriznomanittia v botanichnykh sadakh i dendroparkakh: Materials of International Scientific Conference, (pp. 391-392). Kyiv: Fitosociocentr. [In Ukrainian].

2. Cherniak, V. M. (2004). Kultyvovana dendroflora Volyno-Podillia, perspektyvy yii vykorystannia ta zbahachennia. Ternopil: TNPU im. V. Hnatiuka, 264 p. [In Ukrainian].

3. Cherniak, V. M., Synytsia, H. B., & Piatkivskyi I. O. (2014). Unique pearls of nature of Ternopil region. Ternopil: Educational book - Bogdan. [In Ukrainian].

4. Dudyn, R. B. (2016). Konservatsiia, restavratsiia ta rekonstruktsiia sadovo-parkovykh obiektiv. Lviv: Kompaniia "Manuskrypt", 192 p. [In Ukrainian].

5. Gatalska, N. V. (2017). Scientific and methodological approaches of cultural and historical evaluation of parks. Scientific Bulletin of UN- FU, 27(4), 32-35. https://doi.org/10.15421/40270406Instruktsiia z inventaryzatsii. (2001). Pro zatverdzhennia Instruktsii z inventaryzatsii zelenykh nasadzhen u naselenykh punktakh Ukrainy vid 24.12.2001 r., № 226. NakazDerzhavnohokomitetubu- divnytstva, arkhitekturytazhytlovoipolitykyUkrainy. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0182-02. [In Ukrainian]. Klymenko, Yu. O. (2006). Derevni nasadzhennia starovynnykh parkiv Ternopilskoi oblasti. (Ser. Biolohiia). Naukovi zapysky Ternopilsko- ho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka, 3-4(30), 3-10. [In Ukrainian].

6. Klymenko, Yu. O. (2006). The dynamics of species and cultivars quantity and description of landscapes of ancient memorial parks of national significance in Ukrainian Polissya and Forest-Steppe. (Part

1) . Agronomia, 74, 284-295. [In Ukrainian].

7. Oleksiichenko, N. O., & Gatalska, N. V. (2012).Memorial parks of the garden art of the Central highland area of Dnipro river. (Part

8. 2) . Kyiv: TsP "KOMPRYNT". [In Ukrainian].

9. Oleksiichenko, N. O., &Pidkhovna, S. M. (2018). The old-age trees

10. of the parks-monuments as park and garden art objects in Ternopil region. Proceedings of the forestry academy of sciences of Ukraine, 16, 41-49.https://doi.org/10.15421/411805.

11. Perelik terytorii. (2018). Perelik terytorii ta obiektiv pryrodno-zapo- vidnoho fondu zahalnoderzhavnoho ta mistsevoho znachennia, roz- tashovanykh u Ternopilskii oblasti. Upravlinnia ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ternopilskoi oblasnoi derzhavnoi administrat- sii. Retrieved from: http://ecotemopil.gov.ua/index.php/pryrodni- resursv/pryrodno-zapovidnvi-fond/merezha-pzf. [In Ukrainian]. Rudenko, L. H. (2007). Natsionalnyi atlas Ukrainy. Kyiv: DNVP "Kartohrafiia", 440 p. [In Ukrainian].

12. Syvyi, M. Ia. (2017). Heohrafiia Ternopilskoi oblasti.Pryrodni umovy ta resursy. (Vol. 1). Ternopil: Vektor, 54 p. [In Ukrainian].

13. Zaiachuk, V. Ia. (2012). Struktura dendroflory Raivskoho parku.Sci-entific reports of the National University of Bioresources and Natu-ral Resources of Ukraine, 171(1), 67-70. [In Ukrainian].

14. Zamky Ternopillia. (2007). Halytska brama. Nezalezhnyi chasopys, 56, 49-150. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru