Архітектурні зміни Жовківського замку - оборонної споруди часів Яна Собеського

Размещено на http://www.allbest.ru/

АРХІТЕКТУРНІ ЗМІНИ ЖОВКІВСЬКОГО ЗАМКУ - ОБОРОННОЇ СПОРУДИ ЧАСІВ ЯНА СОБЕСЬКОГО

замок жовківський архітектура реконструкція

П'єх Н.Р.

У статті простежено історію архітектурних перетворень Жовківського замку за часів Яна Собеського. Зокрема, охарактеризовано стан замку в окреслений історичний період на підставі відомих планів, інвентарних описів, фінансових книг та інших письмових джерел. Здійснено спробу реконструкції вигляду досліджуваного об'єкта із залученням археологічно-архітектурних досліджень, проаналізовано й доповнено перелік робіт та встановлено майстрів, задіяних при Жовківському замку. Визначено основні перетворення в палацовому корпусі і прилеглих вежах, імовірний час спорудження великих парадних сходів, окреслено роботи коло замкового арсеналу та парку, визначено перелік внутрішніх оздоблювальних робіт.

Ключові слова: Жовква, замок, палацовий корпус, парк, арсенал.

Жовківський замок - пам'ятка із множинним нашаруванням архітектурних змін упродовж чотирьохсот років. Більшість відомостей до будівельного аспекту його історії описові та фрагментарні й, у кращому разі, констатують конкретні історичні події чи окремі факти перебудов. У літературі не зазначено ескізно-планувальних проектів будівництва чи перепланування замку XVII ст. Поза тим, ранній період функціонування Жовківського замку практично не відображений в джерелах фінансово-господарського характеру. Досі зафіксовано єдиний давніший, фрагментарний опис замку 1671 р. (Офагом'іа, 1973: 117-123), укладений з приводу вступу на посаду нового бургграфа. Докладніші інвентарі наповнення парадних приміщень, відомі починаючи від 80-х років XVII ст. (Офагоміс2, 1973: 123-127, 144-146, 164-172, 172-195). Натомість, детальні описи замку укладались, починаючи з 1743 р. (Бетаґомісі, 2009: 49-67).

Перші спроби реконструктивного опису Жовківського замку XVII-XVIII ст. на підставі документальних джерел здійснили Александер Чоловський (Czolowski, 1892: 128-132), Мар'ян Осінський (Оит^М, 1933), Роман Афтаназій (Л/ґапсЕу, 1990: 562-594), Адам Мілобендський (МНоЬусЬкі, 1980: 398-399), Тадеуш Бернатович (Bernatowicz, 2009) та ін. Здебільшого, дослідники послуговува- лись обмеженим колом джерел, що не давало можливості повніше відтворити цілісну картину вигляду замку XVII ст. Зокрема, Тадеуш Маньковський (Мапкоміикі, 1948: 133) на підставі відомих йому книг видатків королівської каси 1685- 1694 рр. стверджував, нібито перебудови в замку відбувалися, починаючи з 1685 р. Натомість, відомо про цілий ряд будівельно-оздоблювальних робіт, здійснених задовго до наведеного дослідником року (Нацыяналъны гістарьічньї архіуБеларусі (далі - НГАБ). - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 282, 2475, 2612).

Дещо прояснив ситуацію стосовно архітектурних форм Жовків - ського замку вніс опублікований 1998 р., так званий план Антоніо Кастеллі, виявлений у “Центральном государственном историческом архиве Санкт-Петербурга” (Бегпаґом>іе2, 1998: 203-213), який відображає розпланування замку на рівні першого поверху з при- замковим парком та лазнями. Однак на ньому відсутні будь-які позначення щодо дати створення й автора. Опираючись на низку історичних фактів, Т. Бернатович був схильним вважати ймовірною датою виконання період між 1740 та 1742 рр., підкріплюючи це тезою про початок будівельних робіт в замку у цей час за нового власника Міхала Казімєжа Радзівіла. Доволі дискусійним залишається питання стосовно авторства плану, який Т. Бернатович приписав архітектору А. Кастеллі (Оитчкл, 1933: 130), Посилаючись на його роботи при дворі королевичів Собеських, а згодом й М. К. Радзівіла. Це припущення ґрунтується на документальних свідченнях стосовно виконання будівельних робіт у замку за його участю впродовж 1741-1742 рр. Діяльність цього архітектора у Жовкві також документально засвідчив Володимир Александрович (з особистих нотаток В. Александровича), відшукавши відомості щодо відбудови 1741 р. однієї з веж, пошкодженої пожежею (з особистих нотаток В. Александровича). У джерелах згадано й про інші його роботи, пов'язані із закінченням великих парадних сходів до палацового корпусу, а також будівництвом “помаранчарні” (ЛННБ. - Ф. 141. - Оп. 1. - Спр. 485. - Арк. 15). До кінця не зрозуміло, чи архітекторові вдалося реалізувати розпорядження М. К. Радзівіла, зважаючи на зміст іншого документу, датованого 1753 р., де викладено перелік необхідних матеріалів для будівництва нових парадних сходів з відкритими галереями палацового корпусу в контексті інших робіт при замку (АОАБ. - 2Ьіог А. Czolowskiego. - Sygn. 404. - Б. 145). Зі змісту першоджерела стає зрозумілою професійна обізнаність автора з підрахунком обсягів будівельних матеріалів, а також термінів виконання робіт. Очевидно, спорудження великих парадних сходів й прилеглих до них відкритих галерей стало справою рук уже іншого архітектора, оскільки А. Кастеллі помер 1747 р. Фактично, встановлення автора виконання плану наразі залишається відкритим. Поза тим, достеменно невідомо, для чого він призначався, можливо, його метою було відображення робіт з перепланування замку або ж він цілком міг слугувати як наочним відображенням стану споруди на час передачі між спадкоємцями.

Опублікований план, значною мірою, відповідає змісту тексту інвентарного опису 1743 р. (ЛННБ. - Ф. 141. - Оп. 3. - Спр. 485. - Арк. 1-8), який фактично окреслює стан замку у пізній королівський період, зважаючи на занотовані в ньому ще збережені мармурове мощення, барокове оздоблення стель, розпланування парадної частини замку. Крім того, ще одним аргументом на користь цієї тези виступає не надто активна будівельна діяльність королевичів при замку після смерті їх батька. Якщо Костянтин Собеський проводив деякі роботи у 1709 та 1720-х роках (Grzegorzewska,1887: 207; НБЛНУ. - Відділрукописних, стародрукованих тарідкісних книг ім. Ф.П. Максименка. - Ф. 1. - Спр. 605 III. - Арк. 160), то Якуб Людвік у порівнянні з братом, не здійснював значних змін. Крім того, на початку 40-х років XVIII ст. М.К. Радзівіл не планував значних перепланувань і перебудов, оскільки його найбільша будівельна активність припала на 50-ті роки XVIII ст., що засвідчують записи із книг господарських розпоряджень князя, опублікованих М. Осінським (Osinski, 1933: 130-137).

Згідно із загальноприйнятою думкою в історіографії дослі - джуваного об'єкту, первісно замок збудовано у вигляді квадрата, де чотири корпуси (палацовий, гостьовий, кухонний та корпус від міста) об'єднані між собою оборонними мурами. По кутах зведено чотири наріжні вежі, а також надбрамну вежу зі сторони міста, до якої провадив звідний дерев'яний міст через фосу (ЛННБ. - Ф. 141. - Оп. 3. - Спр. 485. - Арк. 8). На початку 80-х років XVII ст. здійснено перепланування замку, влаштовано закриті галереї, які комунікували усі чотири корпуси між собою.

Посилаючись на інвентарний опис замку 1671 р., що характеризує ранній етап господарювання Я. Собеського, відзначимо присутність на той час рис оборонної споруди. Деякі дослідники описували вигляд замку на підставі цього документа, тому буде зайвим усе це знову дублювати (А/іапату, 1990: 572; Bernatowicz,1998: 21). Більшість з них схилялись до думки, що в першоджерелі описано лише палацовий корпус та частково окреслено одну з частин замку. Проте, детально ознайомившись із його текстом, стає зрозумілим, що в ньому побіжно, не деталізовано згадано увесь замок. Досі не викликав запитань текстовий фрагмент інвентаря, який стосується трьох наріжних веж, замість чотирьох, як прийнято вважати. Крім того, в описі однієї з них додано уточнююче означення - кїог^ гузгіо^дше” (“в якій риштування”) (Gqbarowicz, 1973: 122), що засвідчує проведення там якихось робіт чи перебудов. Цю тезу підтверджують пізніші записи в рахункових книгах стосовно будівельних робіт у західній вежі, а також закінчення південної. Так у 1681 р. із королівської каси мулярам видано кошти на завершення другої башти від фільварку (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 282. - С. 128), тоді ж замовлено роботи по піднесенню комина на башті від каплиці (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д.. 282. - С. 122). Так виглядає, що до 70 роках. XVII ст. дві наріжні замкові вежі - східну та північну, уже перебудовано з бастей. Надбрамна вежа із в'їзним вузлом, згідно з даними архітектурно-археологічних досліджень первісно теж була значно нижчою за сучасну (Лукомський, Іванишин, 2009). Ймовірно, на початковому етапі функціонування замку на місці південної та західної наріжних веж теж влаштовано бастеї, про що свідчать глибокі, масивні фундаменти з товстими стінами на рівні цоколя.

Жовківський замок був добре фортифікований кількома лініями оборонних укріплень: ровом та валом, з північної сторони підступи до нього охороняли став і річка. Як засвідчують дані найновіших археологічних досліджень, не весь замок оточував рів шириною 6 м. Тут мала місце асиметрична система бастіонних укріплень. Класичним проявом оборонної споруди стала відсутність віконних прорізів на зовнішніх стінах кухонного, гостьового корпусу та корпусу від міста, натомість на рівні другого ярусу влаштовано бійниці. Великі парадні вікна влаштовані лише в палацовому корпусі початково, що пов'язувалось із наявністю з південно-західної сторони замку передполя, яке завершувалось фосою із влаштованою в ній симетричною системою дерев'яного частоколу (Іванишин, 2017). Вищенаведені факти наштовхують на низку висновків стосовно первісної форми замку, який являв собою класичну оборонну споруду чотирикутної форми, із чотирма наріжними бастеями та в'їзною брамою, яка з плином часу теж була змінена. Господарсько-житлова частина мала значно скромніший вигляд, а деякі її частини мали тимчасовий характер. Вигляд замку, відображений в інвентарних описах, починаючи із 1743 р. та на плані А. Кастеллі, став результатом діяльності не одного покоління власників. Певні уявлення про первісний вигляд окремих складових замкового комплексу дозволяють сформувати результати археологічних досліджень, які упродовж багатьох років провадять Ю. Лукомський та Т. Іванишин на території Жовківського замку та його оборонних споруд. Встановлено, що фундаменти гостьового корпусу мають достатню глибину залягання для будівництва капітальної будівлі, тоді як внутрішні фундаменти кухонного корпусу глибиною лише 25 см, початково не розраховувались на спорудження двоповерхової споруди. Ймовірно, внутрішня господарська прибудова була тимчасовою, одноповерхового типу, що прилягла до оборонної стіни із односхилим дахом.

Одним із дискусійних архітектурних аспектів у дослідженні Жовківському замку, залишається покрівельний матеріал дахів замкового комплексу за часів Собеських. Зокрема, М. Осінський, дещо перебільшив пишність його зовнішнього вигляду (Osinski, 1933: 74), стверджуючи про масове застосування білої бляхи у покрівельних роботах. В інвентарі 1743 р. чітко сказано, що усі корпуси замку були накриті керамічною дахівкою, місцевого виробництва (ЛННБ. - Ф. 141. - On. 3. - Спр. 485. - Арк. 8), а великі парадні сходи разом із прилеглими галереями - дерев'яним ґонтом. Вежі, як засвідчує зміст документа, справді мали пишніше оздоблення та були вкриті білою бляхою. Дві з них, що від міста, мали пишне завершення з позолоченими галками, щитами та хрестами. Натомість, башти зі сторони парку, зважаючи на їх конструкцію із комином, виведеним по середині даху, виглядали значно скромніше.

З кінця 70 років та протягом 80 років XVII ст. замок змінив свій вигляд, набувши нових форм та функцій. Тут відбулись колосальні перебудови, спричинені кількома факторами. В першу чергу, це зміна статусу власника замку Яна III, якого у 1676 р. обрано королем Речі Посполитої. Також потрібно зазначити зміни ренесансу на бароко, який активно проявляв себе в архітектурі та мистецтві того часу. Жовківський замок був винятком, де новий стиль активно впроваджувався не лише в інтер'єрах, айв зовнішніх архітектурних формах. Роботи виконували різні групи майстрів: краківські на чолі з придворним архітектором, Петром Вебером;

львівські майстри; до робіт в замку також залучались місцеві малярі та ремісники, які діяли на підставі одноразових чи багаторазових замовлень.

На початку 1680 років розпочато будівництво кабінетів, роботи біля першого розпочались у 1681 р., другого - із 1686 р. Ці споруди прилягали до палацового корпусу зі сторони італійського парку у вигляді еркерів. їх архітектурна форма була доволі цікавою: на рівні першого поверху - це відкриті паркові альтани, із кабінетами на рівні другого. Протягом 1681 року (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 282. - С. 36) - 1685 рр. (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 282. - С. 13) відбулась перерва в їх будівництві, проте після 1685 р. повністю завершено спорудження другого кабінету та реставровано перший, який стояв без накриття, ймовірно пошкоджений впливом погодних умов. На ці роботи з замкової каси видано 7 тис. цегли (ЛОЛБ. - 2Ьіог А. Czolowskiego. - Sygn. 402. - Б. 53). У 1686 р. обидва кабінети перекрито білою бляхою, а також виготовлено для них галки, шапки та вітряки, над якими працювали бляхарі зі Львова, влаштовано кам'яне обрамлення вікон і дверей. Камінь для цих робіт, як і інших об'єктів в місті, привезено з Полян. Оздоблювальні роботи в замкових кабінетах здійснював майстер на ім'я Бартош (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 2475. - С. 92). У період із 1686 по 1689 рр. тут покладено мощения, влаштовано дерев'яні стелі.

У 1681 р. розпочато роботи коло замкової бібліотеки, зокрема, над нею змінено дахівку (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 2475. - С. 136), також при цих роботах згадані столярі та малярі. В. Александрович навів відомості стосовно переліку робіт виконаних Іваном Рутковичем у Жовківській замковій бібліотеці, де він золотив стелі, тушував та лакував у ній якусь квітку (Александрович, 1994: 63).

Крім зовнішніх перетворень, у Жовківському замку активно проходили внутрішні оздоблювальні роботи. У 1681 р. покладено мармурове мощення в кімнаті короля (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 282. - С. 122), а також перед столовою кімнатою (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 282. - С. 121), виготовлено віконниці для нижніх покоїв палацового корпусу (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 282. - С. 101). 1688 р. розпочато оздоблення великої зали в палацовому корпусі, за що сплачено 2070,27 злотих (ЛОЛБ. - 2Ьіог А. Czolowskiego. - Бурр. 402. - Б. 26). Згідно з записами видатків королівської каси у 1684-1685 рр. Іван Руткович, крім згаданих вище робіт, здійснював реставрацію великої картини перед їдальнею, ґрунтував різьблені волюти в кабінеті короля, малював балюстради в їдальні (Александрович, 1994: 63). Загалом, тему діяльності малярів, які працювали при дворі Яна III, детально окреслено в працях українських та польських дослідників, таких як: Віра Свенціцька (Свенціцька, 1966; Свенціцька, Сидор, 1990), Володимир Александрович (Александрович, 1990; 1994; 1998), Володимир Овсійчук (Овсійчук, 1991), Павло Жолтовський (Жолтовський, 1962: 189-232), Тадеуш Маньковський (Мапкомикі, 1948: 127-152), Мечислав Генбарович (Сфагоміс2, 1973: 117-123), Ванда Дрецка (Бгєска, 1977: 127-185) та ін.

Демян Роєвич із сином, Іван Руткович, Юрій Шимонович- молодший, Тимофій Стислович, Василь Петранович - це неповний перелік майстрів, які поза релігійним напрямом своєї діяльності, також активно працювали над замковими замовленнями. Більшість з них були задіяні при оздобленні замкових покоїв та лазень в італійському парку.

На початку 80 років XVII ст. за замком ліквідовано кіпець, а на його місці закладено італійський парк, із двома терасами верхньою та нижньою, розділених підпірною стіною шириною 0, 7 м (Іванишин, 2017), увінчаною білокам'яною балюстрадою, яка завершувалась сходами з обох боків, що вели на нижню терасу. Детальний опис замкового парку здійснив Т. Бернатович (Бєтаґоміс2, 1998: 203-213), публікуючи план А. Кастеллі. Крім того, вигляд парку із детальною характеристикою рослинності та об'єктів, які знаходились на його території, детально описано в інвентарі 1743 р. (ЛННБ. - Ф.141. - Оп. 1. - Спр. 484) та наступних такого типу документах.

Записи книг видатків королівської каси дозволили скласти доволі докладний перелік робіт, що проводились у замковому парку в період його закладення. Зокрема у 1688 р. вимурувано восьмигранний фонтан на верхній терасі парку, дно якого, згідно з описами, було мармуровим, а сам резервуар для води білокам'яним (ЛННБ. - Ф. 141. - Оп. 1. - Спр. 484. - Арк. 6 зв.). Документальні відомості підтверджують археологічні дослідження, які проводились в замковому парку у серпні 2017 р. (Іванишин, 2017). У 1688 р. відбулось тинькування муру довкола замку, саме тоді він набув рис резиденції зовні, до цього часу зберігаючи грізний вигляд неприступної фортеці (ННАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 2475. - С. 28).

З південно-західної сторони замку, на річці Свині зведено дві лазні, які слугували літніми павільйонами для його власників. Дослідник, Т. Маньковський, проводить аналогії із лазнями Станіслава Гераклія Любомирського в Уяздові (Мапкомикі, 1948: 136). Жовківські павільйони схожі між собою зовні, дещо відрізнялись у внутрішньому розплануванні. В одному із них були влаштовані сіни, великий покій та дві бічні алькови, натомість другий павільйон окрім сіней, покою та алькови мав ще два приміщення. Перше - це лазня, в другому влаштована ванна. В касових книгах маємо запис щодо її встановлення у 1689 р. на спеціальних дубових брусах (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д 2475. - С. 85). У тому ж році в лазнях підбивали стелі, цими роботами керував Петро Львів'янин (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 2475. - С. 105). Інтер'єри лазень були пишно оздоблені, а їх речове наповнення просто вражало, що стає зрозумілим з аналізу змісту інвентарних описів із 1728 р. (ЛОЛО. - 2Ьіог Czolowskiego. - Sygn. 394. - Б. 114-124). Над оздобленням інтер'єрів лазні працював маляр Тимофій, про якого вперше згадує Т. Маньковський. Цей майстер, згідно з відомостями дослідника, перебував на службі при замку до 1694 р. Натомість, є запис із 1699 року, із зазначенням імені того ж маляра Тимофія при дворі в Жовкві (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 2475. - С. 4а).

Перед 1681 р., Я. Собеський заклав при замку будівництво арсеналу, який нічим не поступався львівському, виходячи зі змісту інвентарногоопису 1699 р. (П'є.х, 2012: 346-348). Тут зберігалось понад 40 гармат різного калібру, велика кількість стрілецької зброї - мушкетів, гаківниць тощо. Станом на 1681 р. із замкової королівської каси видано кошти на мурування брами до “секйаиш” (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 282. - С. 101), який на той час був уже вимуруваний. Відповідно до наступних записів маємо перерву аж у 7 років. Активність робіт коло арсеналу простежується уже з 1688 р., коли вимурувано карниз, перекрито дахівкою та встановлено капітелі на колонах брами (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 2475. - С. 85).

24 березня 1698 р. після смерті Яна III (1696 р.) у Львові здійснено поділ спадку короля. Жовква з навколишніми селами перейшла до Константина Собеського. Незважаючи на відсутність нового власника, роботи при замку все ж тривали, проте їх розмах був значно скромнішим. Про деякі з них, свідчать записи в книгах видатків замкової каси за 1699 р. Зокрема, завершено роботи коло замкового парку, є згадки про встановлення кам'яних балясин на парковій балюстраді (НИАБ. - Ф. 694. - Оп. 7. - Д. 2512. - С. 16), проводились дрібні ремонтні роботи коло альтанок.

Зауважимо, що Я. Собеський, перебуваючи у статусі короля й володіючи численними маетностями, провадив архітектурні перетворення Жовківського замку протягом двох десятиліть із значними перервами, інколи у кілька років. Фактично, із обставин розподілу спадку по Я. Собеському, який дуже детально описав Кшиштоф Косажецький (Kossarzecki, 2012: 13-29), стає зрозумілим, що більшість власних коштів король вкладав у свої маєтності та предмети розкоші, не акцентуючи уваги на великих кількостях готівки. По своїй смерті він залишив менше мільйона злотих та ряд боргів, що дуже розчарувало його спадкоємців, які розраховували на значно більші суми.

Упродовж XVII - на початку XVIII ст. Жовківський замок відігравав провідну роль в оборонній системі цілого міста, прикриваючи південно-західні рубежі. Запроектовані комунікаційні галереї з бійницями на рівні другого ярусу замку, дозволяли швидко перегруповуватись і активно вести оборону об'єкта. Суттєво підсилював обороноздатність Жовківської твердині, збудований у 80 роках XVII ст. арсенал, який в свої кращі часи налічував понад 40 гармат різного калібру. Проте, ключову роль в обороноздат- ності досліджуваного об'єкта відіграли його вигідне географічне розташування та система бастіонних укріплень, які трансформувались під впливом місцевого рельєфу.

Використані посилання

Archiwum Glowne Akt Dawnych (далі - AGAD). Zbiцr Aleksandra Czolowskiego. Sygn. 394.

AGAD. Zbiцr A. Czolowskiego. Sygn. 402.

AGAD. Zbiцr A. Czolowskiego. Sygn. 404.

Aftanazy R., Baranowsky A. (red.) 1990. Materialy do dziejцw rezydencji. Dawne wojewodztwo ruskie: ziemia halicka i lwowska. T. 7A. Warszawa, s. 562-594.

Bernatowicz T. 1998. Rezydencja Sobieskich і Radziwillцw w Zцlkwi w swietle nieznanego planu Antonia Castello. Prace dedykowane Karolinie Lanckoronskiej w stulecie urodzin. T. 13. Ikonotheka. Warszawa, s. 203-213.

Bernatowicz T. 2009. Krцlewska rezydencja w zцlkwi w XVIII wieku. "Ad Villam Novam”. T. 2. Warszawa, s. 49-67.

Czolowski A. 1892. Dawne zamki i twerdzena Rusi Halickiej. Teka konserwatorska. T. 1. Lwцw, s.128-132.

Drecka W. 1977. Na tropach obrazow ze zbiorцw Jana III. Studia Wilanowskie. T. 1. Warszawa, s.127-185.

G^barowicz M. 1973. Materialy zrцdlowe do dziejow kultury i sztuki XVI-XVIII wieku. Wroclaw, s.117-123.

Grzegorzewska S. 1887. Pami^tnik o Maryi Wesslцwnie krцlewiczowej Konstantowej Sobieskiej. Czytelnik, Druk. W. Noskowskiego. Warszawa, 332 s.

Kossarzecki K. 2012. Zrцdla do dziejцw Sobieskich z Archiwum w Minsku i zbiorцw francuzkich. "Ad Villam Novam”. T. 7. Warszawa, 187 s.

Lietuvos valstybes istorijos archyvas (далі - LVIA). Ф. 459 (Комиссия no исследованию долгов Радзивиллов). On. 1. Д. 1472.

Mankowski T. 1948. Mecenat Jana III w Zolkwi. Prace komisji historii sztuki. T. 9. Krakow, s. 127-152.

Mankowski T. 1950. Malarstwo na dworze Jana III. Biuletyn Historii Sztuki. Nr.1-4. Warszawa, s. 201-288.

Milob^dzki A. 1980. Architekturapolska wXVIIwieku. T. 1. Warszawa, s. 398-398.

Osinski M. 1933. Zamek w Zolkwi. Lwow, 140 [2] s.

Skrzypietz A. 2011. Krolewscy synowie Jakub, Aleksander i Konstanty Sobiescy. Katowice, 668 s.

Александрович В. С. 1990. Майстер Юрій Шимонович-старший. Львів: Образотворче мистецтво, № 1, с. 17-18.

Александрович В. С. 1994. Українські малярі польського короля Яна III Собеського. Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШу Львові (лютий 1992 - жовтень 1993 р.), Львів, с. 17-148.

Александрович В. С. 1998. Початки жовківського мистецького осередку. Збірник матеріалів українсько-польського практичного семінару “Історична, мистецька та архітектурна спадщина Жовкви: проблеми охорони, реставрації та використання ” в рамках проекту “Вирішення соціально-економічних проблем Жовкви з використанням її культурної спадщини” за участю Фонду Євразія та Міжнародного Фонду “Відродження” при підтримці Агенства США з Міжнародного Розвитку, Жовква, Львів, 23-24 квітня 1998 р., с. 103-105.

Жолтовський П. М. 1962. Словник-довідник художників, що працювали на Україні у XTV-XVIII ст. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. Київ, Вил. 7-8, 179 с.

Іванишин Т. 3. 2017. Польовий щоденник археологічних досліджень в замковому парку в Жовкві (рукопис).

Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів (далі - ЛННБ). Ф. 141. Оп. 1. Спр. 484.

ЛННБ. Ф.141. Оп. 1. Спр. 485.

Лукомський Ю. В., Іванишин Т. 3. 2009. Звіт про археологічно- архітектурні дослідження оборонних споруд та вузла в'їзної брами замку у місті Жовква 2009 року. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві. Львів, Жовква.

Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка (далі - НБ ЛНУ). Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф.П. Максименка. Ф. 1. Спр. 605 III.

Нацыяналъны гістарьічньї архіу Беларусі (далі - НГАБ). Ф. 694 (Радзивиллы, князья). Оп. 7. Д. 282.

НИАБ. Ф. 694. Оп. 7. Д. 2475.

НИАБ. Ф. 694. Оп. 7. Д. 2612.

Овсійчук В. А. 1991. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок. Київ: «Наукова думка», 400 с.

П' єх Н.Р. (ред.) 2012. Inwentarz cekauzu Zolkiewskiego spisany 1699 Anno, Жовква крізь століття. Львів, вип. 2, с. 346-348.

Свєнціцька В. І. 1966. Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярствіXVII ст. Київ: «Наукова думка», 180 с.

Свєнціцька В. І., Сидор О. Ф. 1990. Спадщина віків. Українське малярство XIV-XVIII столітьумузейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 72 с.

Archiwum Glцwne Akt Dawnych (AGAD). Zbiцr Aleksandra Czolowskiego - Sygn. 394 (pl).

AGAD. Zbiцr A. Czolowskiego. Sygn. 402 (pl).

AGAD. Zbiцr A. Czolowskiego. Sygn. 404 (pl).

Aftanazy R., Baranowsky A. (red.) 1990. Materialy do dziejцw rezydencji. Dawne wojewцdztwo ruskie: ziemia halicka i lwowska. T. 7A. Warszawa, s. 562-594 (pl).

Bernatowicz T. 1998. Rezydencja Sobieskich i Radziwillцw w Zцlkwi w swietle nieznanego planu Antonia Castello. Prace dedykowane Karolinie Lanckoronskiej w stulecie urodzin. T. 13. Ikonotheka. Warszawa, s. 203-213 (pl).

Bernatowicz T. 2009. Krцlewska rezydencja w zцlkwi w XVIII wieku. “Ad Villam Novam”. T. 2. Warszawa, s. 49-67 (pl).

Czolowski A. 1892. Dawne zamki i twerdzena Rusi Halickiej. Teka konserwatorska. T. 1. Lwцw, s.128-132 (pl).

Drecka W. 1977. Na tropach obrazow ze zbiorцw Jana III. Studia Wilanowskie. T. 1. Warszawa, s.127-185 (pl).

G^barowicz M. 1973. Materialy zrцdlowe do dziejцw kultury i sztuki XVI-XVIII wieku. Wroclaw, s.117-123 (pl).

Grzegorzewska S. 1887. Pami^tnik o Maryi Wesslцwnie krцlewiczowej Konstantowej Sobieskiej. Czytelnik, Druk. W.Noskowskiego. Warszawa, 332 s. (pl).

Kossarzecki K. 2012. Zrцdla do dziejцw Sobieskich z Archiwum w Minsku i zbiorцw francuzkich. “Ad Villam Novam”. T. 7. Warszawa, 187 s. (pl).

Lietuvos valstybes istorijos archyvas (дал1 - LVIA). Ф. 459 (Комиссия no исследованию долгов Радзивиллов). On. 1. Д. 1472.

Mankowski T. 1948. Mecenat Jana III w Zцlkwi. Prace komisji historii sztuki. T. 9. Krakцw, s. 127-152 (pl).

Mankowski T. 1950. Malarstwo na dworze Jana III. Biuletyn Historii Sztuki. Nr.1-4. Warszawa, s. 201-288 (pl).

Milob^dzki A. 1980. Architektura polska w XVII wieku. T. 1. Warszawa, s. 398398 (pl).

Osinski M. 1933. Zamek w Zцlkwi. Lwцw, 140 [2] s. (pl).

Skrzypietz A. 2011. Krцlewscy synowie Jakub, Aleksander i Konstanty Sobiescy. Katowice, 668 s. (pl).

Aleksandrovich V. S. 1990. Meister Yuriy Shimonovich Sr. Lviv: Obrazotvorche mysteztvo, No. 1, pp. 17-18 (ukr).

Aleksandrovych, V. 1994. Ukrainian painters of the Polish king Jan III Sobieski. Materials of the meetings of the Historical and Archeographic Commissions of the NTSh in Lviv (February 1992 - October 1993), Lviv, pp. 17-148 (ukr).

Aleksandrovych, V. 1998. The Beginnings of the Zhovkva Art Center. Collection of materials of the Ukrainian-Polish scientific and practical seminar "Historical, artistic and architectural heritage of Zhovkva: problems of restoration and use", Zhovkva, Lviv, April 23-24, 1998, p. 103-105 (ukr).

Zholtovskyi P. 1983. Artistic life in Ukraine in the XVI-XVIII centuries. Materials on ethnography and art. Kiev, Iss. 7-8, 179 p. (ukr).

Ivanyshyn T. 2017. Field diary of archaeological research in the castle park in Zhovkva, (manuscript) (ukr).

The Lviv National Vasyl Stefanyk Scientific Library of Ukraine (LNSL). F. 141, In. 1, F. 484.

LNSL. F. 141, In. 1, F. 485.

Lukomsky Y., Ivanyshyn T. 2009. Report on archeological and architectural research of defense buildings and the gateway entrance gate in Zhovkva in 2009. Ministry of Regional Development and Construction of Ukraine, State Historical and Architectural Reserve in Zhovkva. Lviv, Zhovkva (ukr).

Scientific Library of the I. Franko Lviv National University. Department of handwritten, early printed and rare books by them. F. P. Maximenko. F. 1, F, 605 III.

State Historical archive of Belarus, F. 694, In. 7, F. 282.

State Historical archive of Belarus, F. 694, In. 7, F. 2475.

State Historical archive of Belarus, F. 694, In. 7, F. 2612.

Ovsiichuk, V. (1991). Masters of the Ukrainian Baroque. Zhovkva Art Center. Kyiv: Naukova dumka, 400 p. (ukr).

Piekh, N. 2012. Inwentarz cekauzu Zolkiewskiego spisany 1699 Anno. Zhovkva through centuries, 2, pp. 346-348 (pl).

Svientsitska, V. 1966. Ivan Rutkovich and the formation of realism in the Ukrainian painting of the XVII century. Kyiv: Naukova dumka, 180 p. (ukr).

Svetsitska, V. Sidor, O. 1990. Heritage of the ages. Ukrainian painting of the 14th-18th centuries in the museum collections of Lviv. Lviv: Kamenyar, 72 p. (ukr).

Piekh Natalia

ARCHITECTURAL CHANGES OF ZHOVKVA CASTLE DURING THE TIMES OF JAN SOBIESKI

In this article the history of architectural transformations that took place in Zhovkva castle during the management of Yan Sobieski is traced. In particular, the state of the investigated object in the given of historical period is characterized on the basis of already known primary sources - plans, inventory descriptions, financial books and other written materials, as well as the whole spectrum of scientific developments on this issue of domestic and foreign science. An attempt was made to reconstruct the appearance of the castle in the complex with the data of archaeological and architectural research, as a result of which the chronology and the list of works, as well as the names of the masters involved in the process of the reconstruction of the Zhovkva castle in the times of Jan Sobieski, were specified in detail. This study made it possible to distinguish several main periods of castle modification in the given chronological framework: the pre-royal period, which was characterized by minor changes; early royal - perestroika, which were occasional; the late royal period is the cardinal transformation of a well-fortified castle into a lush Baroque residence.

The key place in these processes of modification of the object under study was the artistic tastes of Jan III Sobski, the level of education, as well as the change in the socio-legal status of the host. Just after his accession to the throne of the Rzeczpospolita, the castle of Zhovkva has become key, being one of the king's main residences, which in turn prompted him to change his appearance with bringing to the best European models.

In particular, the article identifies the major transformations in the palace building with adjacent towers, defines the list of interior finishing works, establishes the probable time for the construction of large parade stairs, outlines a complex of works for the construction of the castle arsenal, laying and arrangement of the park.

Keywords: Zhovkva, castle, palace building, park, arsenal.

Размещено на Allbest.ru