Аналіз причин, що обумовлюють осадки будинків з цегляними несучими стінами

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Сумський національний аграрний університет (СНАУ)

Аналіз причин, що обумовлюють осадки будинків з цегляними несучими стінами

Нагорний М.В., к.т.н., доцент кафедри будівельного виробництва,

Теліченко О.І., ст. викладач кафедри будівельного виробництва,

Анотація

У статті розглянуто способи контрольних випробувань натурних паль статичними вдавлюючими навантаженнями звичайним і прискореним методами з урахуванням досвіду їх виконання на будівництвах в Сумській області.

Ключові слова: пальові фундаменти, польові контрольні випробування паль, зразки ґрунту.

Annotatіon

In the article the ways of control tests offield piles by static compression loads by the usual and accelerated methods are considered in view of experience of their performance on constructions in the Sumy region.

Key words: pile foundations, field control tests of piles, soil samples.

Основна частина

Дев'ятиповерховий 108-квартирний будинок в м. Суми по вул. Заливній, 29, побудований в 1990 році. Через три-чотири роки житловий будинок почав давати нерівномірні осадки.

Порушення норм були допущені при проектуванні і будівництві будинку. При проектуванні використовувалися неякісні карти геології. Геологічні вишукування були проведені, коли вже будівництво почалося.

Ще більше порушень допущено при будівництві.

Ця стаття - перша проба узагальнення досвіду сумських будівельників в проведенні польових випробувань натурних паль статичним вдавлюють навантаженням з метою подальшого його розвитку на будівництвах Сумщини. Автори зробили спробу викласти досвід проведення польових випробувань натурних паль статичним вдавлюють навантаженням з ув'язкою до вимог діючих нормативних документів [1, 4] з прикладом на конкретно випробуваної палі, виробили рекомендації щодо прискореного випробування натурних паль статичним вдавлюють навантаженням.

В зв'язку з тим, що верхній шар ґрунту - намивний пісок потужністю 45м, згідно до норм СНіП забивка паль повинна продовжуватися через 3-6 місяців після намиву. Фактично забивку паль вели одноразово з намивом.

- Забивка паль виконувалася з відхиленням від проекту і технології.

- В проекті передбачені палі марки С 11-30. Згідно з журналами забивки палі занурювались на глибину 8-9 метрів.

По результатам геологічних вишукувань, проведеним в лютому 2002 року, на рівні 8,5-11 метрів залягають водонасиченізаторфованіґрунти.

Цей тип ґрунтів на протязі тривалого часу характеризується довготривалими осадками при дії на них постійного навантаження, що і сталося з вищевказаним будинком.

Не проводився авторський нагляд від представників проектної організації і недостатній був контроль замовника за процесом занурювання паль. будівництво пальовий фундамент

На глибині 6,5-8 м, згідно до геологічних вишукувань знаходяться лінзи щільних пісків. При забивці палі, доходячи до цих лінз, зупинялись і давали недостовірний відказ. Організація , яка проводила занурювання паль, повинна була викликати представників проектної організації замовника і організувати випробування паль. Фактично цього не було зроблено.

Внаслідок того, що палі спиралися на лінзи щільних пісків, вони не досягали проектної глибини. Виконавець робіт забивав поруч дублюючі палі, які занурювались на глибину 6-8 метрів.

Таким чином, не була досягнута проектна несуча здатність деяких паль. Найбільше таких паль пришилося на вісь "А" зовнішньої стіни. В результаті значна дільниця цієї стіни просіла на 12-14 см і продовжувала давати осадки на протязі 3-4 років. Ця стіна відхилилась від вертикалі в зовнішньому напрямку до 35 см при висоті 30 м.

В 1996 році стіни будинку підсилювались шляхом додавлювання паль за рішенням головного науково-дослідного інституту НДІОФ ім. Герсеванова. Але і після цих робіт осадки основ будинку продовжувались через наявність шару заторфованих ґрунтів.

Тобто метод додавлювання паль вирішила проблеми проводить науково-виробниче підприємство «Будівельна наука» СНАУ. Було прийняте рішення задавити на глибину 10,5 - 11,5м, дономінуючі металеві палі 0180мм.

В частину металевої труби довжиною 800мм встановилась робоча арматура і заповнювалась мілкозернистим бетоном.

Після набуття бетоном міцності 70% від проектної цей відрізок забетонованої труби вдавлювалось домкратом. Далі новий відрізок забетонованої металевої труби з'єднували з раніше вдавленою трубою за допомогою зварювання арматурних випусків і таким чином продовжували вдавлювати палю за допомогою домкрата вже на глибину 1600мм.

Цим методом було вдавлено палі на глибину 13,5-14м по крайній осі будинку, яка давала найбільшу осадку будинку.

Після виконання цих робіт осадки будинку зупинилися. Нагляд за станом несучих конструкцій будинку проводить науково-виробниче підприємство «Будівельна наука», що діє на базі кафедри будівельних конструкцій Сумського національного аграрного університету.

Для повної стабілізації осадки доцільно б було провести роботи по закріпленню заторфованих ґрунтів методом їх цементації.

Висновки

Ґрунтуючись на вищевикладеному матеріалі можна зробити наступні висновки:

1. Тільки випробування статичним навантаженням дає пряму відповідь на питання про несучу здатність одиночної палі в залежності від її опади під навантаженням, але високі вартісні і трудові витрати і тривалі терміни проведення випробувань ускладнюють виконання обов'язкової вимоги [1] про випробування 0,5% від загальної кількості паль на даному об'єкті, але не менше 2 штук, статичної вдавлюють навантаженням.

2. Прискорені методи статичного випробування паль застосовні лише в окремих випадках. Крім того, немає даних порівнянності по стандартному і прискореного випробувань, мати які вкрай бажано.

3. Велика частина території Сумської області розташовується в зоні макропористістю ґрунтах суглинків, в яких випробуванню паль статичним навантаженням передує їх замочування до ступеня вологості Sr >0,8. Це тривалий і витратний процес. У багатьох випадках палі прошивають просадними товщу і працюють як палі-стійки. Порівнянності результатів статичних випробувань палі в замоченому ґрунті і при природній вологості його, немає, тобто тривале замочування до Sr>0,8 нічим не обґрунтоване, крім вимоги стандарту [1], в якому також відсутнє обґрунтування цієї вимоги.

Список використаних джерел

1. Ґрунти. Методи польових випробувань паль: ДСТУ БВ. 2.1-1- 95. - К.: Держстандарт України, 1997. - 58 с. - (Національний стандарт України).

2. Коваль В.Е. Новый метод статических испытаний свай. / В. Коваль, В. Ищенко // БудівництвоУкраїни. - 2000. - №4. - С. 14 - 17.

3. Руководство по проектированию и устройству фундаментов в вытрамбованных котлованах. - М.: Стройиздат, 1981. - 58 с.

4. Свайные фундаменты: СНиП 2.02.03 - 85. - М.: Стройиздат, 1986. - 64 с.

Размещено на Allbest.ru