Тенденції в інтеграції об’єктів транспорту у міську забудову

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕНДЕНЦІЇ В ІНТЕГРАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ ТРАНСПОРТУ У МІСЬКУ ЗАБУДОВУ

Боборикін О.С.

к. арх., викладач кафедри проектування, Національна Академія Образотворчого Мистецтва та Архітектури, Київ, Україна

Boborykin O.S.

PhD arch., National Academy of Fine Art and Architecture, Kyiv, Ukraine

TRENDS IN INTEGRATION OF TRANSPORT OBJECTS TO THE CITY BUILDING

Abstract. The integration of transport facilities in urban development aims to combine the functional and aesthetic qualities of the urban environment, which are the main factors for its harmony. That is why the importance of transport facilities, places of temporary stay of citizens that meet physical needs when passing a certain path and reproduce a certain aesthetic perception of the urban environment is increasing. Such integration is associated with a specific place and specific features of urban development; therefore, there are several main solutions: the primary development approach; primary transport approach and an integrated approach.

Keywords: transport facilities, urban development, trends in the integration of transport facilities.

транспорт інтеграція міська забудова естетичний

Анотація. Інтеграція об'єктів транспорту у міську забудову має на меті поєднання функціональних та естетичних якостей містобудівного середовища, які є головними чинниками його гармонійності. Саме через це підвищується значення транспортних об'єктів, місць тимчасового перебування громадян, які відповідають фізичним потребам під час проходження певного шляху та відтворюють певне естетичне сприйняття містобудівного середовища. Така інтеграція пов'язана з конкретним місцем та специфічними рисами міської забудови, тому існує декілька основних шляхів вирішення -- підхід первинності забудови; підхід первинності транспорту та комплексний підхід.

Ключові слова: транспортні об'єкти, містобудівна забудова, тенденції інтеграції транспортних об'єктів.

Постановка проблеми. Гармонізація міського середовища передбачає наявність високого естетичного рівня його компонентів та їх гармонійне сполучення у поєднанні з функціональністю. В цьому сенсі важливою складовою дизайну міського середовища стають місця сполучення об'єктів транспорту із міською забудовою насамперед через важливість цієї локації для жителів міста які користуються громадським транспортом.

Загалом, побудова транспортних систем спільно з архітектурою у містобудівному середовищі є необхідною складовою загального процесу розвитку міст. За Рудницьким «при проектуванні систем транспортного обслуговування сучасних міст потрібно критично оцінювати весь накопичений містобудівний досвід і шукати оптимальне рішення на основі наукового аналізу цього досвіду в світлі діючих завдань сучасного розвитку міст», а «транспортне рішення міст майбутнього треба готувати заздалегідь». [5, с. 27]. Таким чином грамотне поєднання транспортного вузла із архітектурною будівлею надає крім зручності в повсякденному використанні ще й особливої виразності архітектурному середовищу. Міська система руху громадського транспорту передбачає ділянки, де можлива посадка і висадка людей. Саме ці зупинки, а також вузли стиковки різних транспортних систем «є ключовими елементами у проектуванні комплексів громадського транспорту з точки зору інтересів людей, які здійснюють поїздку» [5, с. 29], функціональна та естетична організація цих вузлів впливає на якість міського середовища. Однією з невирішених задач загальної проблеми гармонійної побудови транспортних систем спільно з архітектурою у містобудівному середовищі є відсутність аналізу ролі історико-культурного потенціалу сформованого історичного ядра міста для вирішення функціональної та естетичної організації місця сполучення об'єктів транспорту із міською забудовою та аналізу нових підходів в поєднанні транспортних вузлів з міською структурою.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням синтезу транспортних об'єктів із міською забудовою присвячені роботи зарубіжних науковців: Брайан Едвардс (Brian Edwards), Уїлл Джонс (Will Jones), І.Є. Сеськін та ін. В роботі «Архітектура транспортних споруд» автори І.Є. Сеськін та Б.Г. Іванов висвітлюють взаємодію конструктивних рішень споруд транспорту з архітектурними формами, а також ув'язці їх з архітектурним середовищем і природним ландшафтом [1]. Однак на сьогодні немає фундаментального наукового дослідження, що розкривало б специфіку поєднання транспортних об'єктів із міською забудовою як одного з засобів гармонізації міського середовища.

Мета статті. Розкрити специфіку синтезу транспортних об'єктів із міською забудовою для визначення основних підходів до рішення інтеграції транспорту в міську забудову.

Основна частина. Завдяки тому, що транспорт є невід'ємною частиною міської системи сполучення, підвищується значення інтеграції об'єктів цього типу в міську забудову, оскільки вони формують гармонійне міське середовище. В цьому сенсі привертають увагу будівлі Києва, які на певному історичному етапі прийняли транспортну функцію -- в якості вхідних вестибюлів метрополітену, місць виходу з підземно- урбаністичного простору метро назовні.

Так будинок по вул. Городецького, 13 (арх. В.В. Городецький, 1895-1897 рр.), що будувався як прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра, був результатом спільної праці разом з відомим на той час техніком Мартином Клугом. Під час другої світової війни будівля сильно постраждала -- зберігся частково ліше монументальний фасад. При реконструкції у 1965р., через п'ять років після відкриття станції метро"Хрещатик", перший поверх будівлі було обладнанно під "верхній" або східний вихід метрополітену, який здійснюється безпосередньо скрізь історичну будівлю щільно забудованої вулиці архітектора Городецького [3] (Рис. 1а).

Станція метрополітену "Золоті ворота", що була побудована за проектом архітекторів В. Жежерина, Б. Жежерина, Ф. Заремби, А. КрушИнського та відкрита у 1989 р., за версією газети "The Daily Telegraph" ввійшла до списку 22 станцій метро Європи. Верхній вестибюль станції знаходиться в історичній будівлі на розі вул. Володимирської, 4 та Золотоворітського проїзду, 3. Її історія починається наприкінці ХІХ ст., коли цю двоповерхову будівлю добудовував архітектор В. Ніколаєв у 1880-1881 рр., а у 1931-му архітектор Б. Цетлін прилаштував мансарду. У 1944-му її було передано Держлітвиданню України, згодом видавництву «Дніпро». В зв'язку з будівництвом метрополітену частина будівлі з боку двору була розібрана, а сама вона набула нової функції: 1989 року будівля стає входом до верхнього вестибюлю метро "Золоті ворота", який здійснюється безпосередньо через перший поверх, причому з двох вулиць (Рис. 1b).

Схожі аналоги існують також за кордоном. Але з огляду на те, що метрополітен в Європі виник значно раніше ніж в Україні, нерідко суміжна функція в будівлі закладалась відразу. Прикладом можуть бути деякі станції лондонського метрополітену такі як "Беккер стріт" та "Мургейт стейшн" (Рис. 1c, d). Так станція метрополітену "Бекер стріт" є найдавнішою в світі. Вона була відкрита у складі лінії Metropolitan Railway (MR) 10 січня 1863 року у складі першої в світі лінії метро. Вестибюль станції метро знаходиться у вражаючій споруді на Мерілбон-Роуд, Споруда складається з п'яти поверхів офісних поверхів під атиком та великої двоповерхової мансарди.

"Мургейт стейшн" є не менш визначною цегляною шестиповерховою будівлею з великим фронтоном та кутовою вежею (арх. Ф. Фіггіс, 1900р.). Ця споруда була побудована одразу як станція метро з магазином. Кам'яний цокольний поверх з масивними арковими сегментами органічно містить вестибюль та касовий зал станції. Будівля піддавалася декільком реконструкціям, але зберегла свою первинну виразність.

Аналіз новітніх тенденцій та світового досвіду влаштування міського транспорту доводить, що перевага в містах надається саме розвитку наземного транспорту, зокрема рейковому. Якщо розглядати сучасні приклади інтеграції наземного транспорту в міську забудову, треба відзначити вокзальні, зупиночні та транзитні поєднання станцій із забудовою. Згідно «Рекомендацій щодо проектування суспільно-транспортних центрів (вузлів) у великих містах», що розроблені ЦНДІП містобудування Держбуду, при формуванні громадсько-транспортних центрів потрібно блокувати транспортні будівлі з загальноміськими об'єктами культурно-побутового значення (готель, транспортне агентство, ресторан, кафе, торговий центр, рідше -- кіно-концертні комплекси, ресторани та ін.), а також інші форми об'єднання в залежності від місцевих умов [4].

Рис. 1. Виходи з метрополітену інтегровані в забудову: а - верхній вихід з метро “Хрещатик” в м. Києві; Ь - вихід з метро “Золоті Ворота ” в м. Києві; с - вихід з метро “Мургейт стейшн”в м. Лондоні; d - вихід з метро “Беккер стріт” в м. Лондоні.

Новий вокзал у Кракові, що знаходиться поруч із будівлею старого краківського вокзалу (арх. П. Розенбаум, 1844-1847 рр.) за даними польських державних залізниць (РКР) є одним з найсучасніших залізничних станцій Європи. З 2014 року головний зал вокзалу розташовується безпосередньо під залізничними перонами і має вихід до Краківського швидкісного трамвая, що входить до мережі Краківського комунікативного центру. Всі приміщення вокзалу знаходяться під землею, тож при будівництві було реалізовано багато сучасних рішень. У цій споруді самі платформи настільки влучно інтегруються в багатофункціональний комплекс, що звичної межі між багатофункціональними комплексами Galerea Krakowska і власне вокзалом вже не існує (Рис. 2а).

Продовжуючи аналіз інтеграції об'єктів міського наземного транспорту із забудовою, варто приділити увагу міському трамваю. Відомі цікаві та архітектурно виразні приклади такого симбіозу в містах Європи, зокрема транзит трамваю в Празі крізь будівлю на перехресті вулиць Karlova- Krizovnicka та транзит трамваю в Гаазі крізь офісну п'ятиповерхову будівлю Muzentoren у сучасній частині центру міста (Рис. 2b, c). В обох випадках йдеться саме про транзитний перегін трамваю між зупинками. Також цікавим є поєднання зупинки історичного трамваю Cathedral Junction в місті Крайстчерч (Нова Зеландія). Зупинка розташована всередині своєрідного пасажу -- торгової аркади зі скляним дахом (Рис. 2d). Дуже важливо, що скоро в Україні має з'явитися об'єкт зі схожим поєднанням торговельно-розважальної та транспортної функції в одному рівні: на проспекті Леся Курбаса в Києві активно ведеться будівництво торговельно-розважального комплексу «APRIL MALL», яке планують закінчити у 2020 року. Комплекс розташований на транспортному вузлі станції швидкісного трамваю «Кільцева дорога». Тож кінцева зупинка транспорту буде знаходиться практично посеред ТРЦ, а пасажири потраплятимуть з платформи одразу до комплексу. У приміщенні ТРЦ «APRIL MALL» розмістять супермаркети, ресторани, магазини, дитячий розважальний центр, кінотеатр, фуд-корти, паркінг та Центр адміністративних послуг Святошинського району [7]. Варто зазначити, що ТРЦ накриватиме велику петлю розвороту трамвайних колій у формі кола (Рис. 2д).

Рис. 2. Інтеграція транспорту із забудовою у одному рівні: а - інтер 'єр нового вокзалу у м. Кракові (Польща); b - транзит трамваю крізь будівлю на перехресті вулиць Karlova - Krizovnicka в м. Празі (Чехія); с - транзит трамваю крізь будівлю Muzentoren у м. Гаазі (Нідерланди); d - зупинка трамваю Cathedral Junction в м. Крайстчерч (Нова Зеландія ); e - торговельно-розважальний комплекс «APRIL MALL» в м. Києві (будується).

Підвищена щільність забудови, розвиток та нове будівництво міст потребує пошуку альтернативних рішень розташування системи транспорту в містобудівному середовищі. Так підземне трасування транспортних комунікацій не є єдиним раціональним рішенням. А. М. Рудницький наполягає, що «на стадії початкового освоєння території можна вписати в архітектурну структуру міста транспортну лінію, прокладену на естакаді, або, наприклад, запроектувати комунікаційну магістраль так, щоб вона пронизувала міську забудову наскрізь через спеціальні отвори в будівлі тощо» [5, с. 35].

Рішення щодо поєднання забудови з транспортом, що проходить вище рівня землі вже існують в світі, насамперед в Азії. Незвичайний тунель, що перетинає житловий будинок, було побудовано в Китайському Чунцині 2017 року. Місто-порт Чунцинь, що розташоване на пагорбах вздовж річки Янцзи, є одним з чотирьох муніципалітетів Китаю . Чунцинь має населення 49 млн. та охоплює 31 000 квадратних миль, тому містобудівникам доводиться проявляти винахідливість у вирішенні проблеми браку простору. Спеціальну залізничну станцію Лізіда було інтегровано в блок 19-поверхових будинків (Рис. 3а). Шум залізниці поглинається за допомогою спеціального обладнання.

В Осаці (Японія) також є будівля Gate Tower Building, в яку інтегровано транспортну артерію, в цьому випадку автотрасу. Шосе проходить просто крізь офісну 16-поверхову будівлю Gate Tower Building на рівні з четвертого по сьомий поверхи. У 1989-му році в Японії було прийнято рішення будувати багаторівневі автомобільні шосе для того, щоб розвантажити великі міста від проблем трафіку. Офісна будівля, будівництво якої було заплановано в цьому місці, почали будувати вже після того, як дорога була побудована. Щоб не втрачати доходи, її власниками було вирішено пропустити шосе крізь Gate Tower Building (Рис. 3b).

Сучасний транспорт -- міська монорейка, частіше за все розміщується за або під конструкціями опор чи естакад, і тому також перетинається із забудовою вище рівня землі. Так, наприклад, монорейка у місті Вупперталі (Німеччина), що курсує містом ще з початку ХХ ст., проходить над кварталами ринку у центральній частини міста (Рис. 3 с).

Монорейка Лас-Вегаса (Невада, США) обслуговує численні готелі та казино зі східного боку вулиці Лас-Вегас-Стріп та має сполучення з готелями у відмітках їх середніх поверхів. Приклади таких сполучень є унікальними за своєю архітектурною виразністю. (Рис. 3ф.

Рис. 3. Надземна інтеграція транспорту із забудовою: а - транзит залізниці крізь житловий будинок в м. Чунцинь (КНР); b - транзит автодороги крізь будівлю Gate Tower Building в м. Осаці (Японія); c -монорейка у м. Вупперталь (Німеччина); d - монорейка у м. Лас-Вегас (Невада, США.)

Розглянувши численні прикладі, можемо по- перше вирізнити різні підходи поєднання транспорту з міською забудовою: за видом транспорту, за функцією прилеглої будівлі а також за висотним рівнем транзиту -- підземні, надземні, в рівні землі (Рис. 4).

Рис.4. Підходи у поєднанні транспорту з міською забудовою за висотним рівнем транзиту: І - підземні, ІІ- в рівні поверхні землі, ІІІ - надземні (1-об'єкт транспорту, 2-транспортний транзит, 3- забудова, 4 -зона поєднання транспорту та забудови).

По-друге, зважаючи на специфіку інтеграції об'єктів транспорту в міську забудову як сучасного містобудівного явища, світовий досвід та розвиток сучасної транспортної системи, можна зазначити наступні три підходи інтеграції. Коли архітектурна забудова вже існує та виконує свою функцію багато років, а на певному етапі виникає потреба в новому транспортному шляху, є необхідність включити транспортну функцію в забудову, не змінюючи її історичний вигляд, використовують підхід первинності забудови (виходи з метро "Золоті ворота" в м. Києві). Підхід первинності транспорту передбачає створення об'єкту міської забудови навколо вже існуючої транспортної функції. "Підлаштування" відбувається гармонійно і не руйнує, а доповнює та розкриває вже існуючу основну функцію. (ТРЦ Galerea Krakowskа в м. Кракові, ТРЦ «APRIL MALL» в м. Києві. Комплексний підхід передбачає органічне поєднання забудови з об'єктом транспорту одночасно та заздалегідь, вже на етапі проектування, враховуючи взаємну специфіку. В життєвих реаліях це може спрацювати лише за умови, що транспортний транзит ще не існує, а тільки проектується (розвиток нової гілки залізниці, метро, трамваю тощо). Дуже виразним прикладом такого підходу є станція залізниці, інтегрована у багатоповерхові будівлі в м. Чунцинь. Таким чином, якщо вдалий синтез об'єктів закладений відразу, то подальший розвиток міста буде відповідати його потребам протягом 10-20 років.

Висновки. Аналіз транспортних об'єктів, що вже інтегровані в міську забудову свідчить про актуальність гармонійної інтеграції як засобу покращення комфортності містобудівного середовища. Розгляд специфіки синтезу транспортних об'єктів із міською забудовою дає можливість визначити основні підходи інтеграції, до яких належать: підхід первинності забудови, при якому історична будівля адаптується до нових вимог; підхід первинності транспорту, при якому передбачається будівництво споруд навколо вже існуючого транспортного шляху; комплексний підхід, що передбачає одночасне органічне поєднання забудови з об'єктом транспорту. Міста України швидко і потужно розвиваються так само як і транспорт, тому при проектуванні нових транспортних вузлів необхідно використовувати сучасні світові тенденції. У пріоритеті бажано мати комплексний підхід до інтеграції транспортних об'єктів у міську забудову, який через комфортну експлуатацію цього об'єкту створить підґрунтя для подальшого сталого розвитку міста.

Список літератури:

1. Архитектура транспортных сооружений : Учебное пособие для студентов вузов железнодорожного транспорта / И. Е. Сеськин, Б. Г. Иванов ; Министерство путей сообщения Российской Федерации, Департамент кадров и учебных заведений. Самара : Самарская государственная академия путей сообщения, 2004. [Seskin I E Architecture of transport facilities. Samara, SamGAPS; 2004. (In Russ).]

2. Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. К., «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана; 1995. [Vulitsi Kieva: catalogue. Kyiv: Ukrainska entsiklopedia; 1995. (In Ukr).]

3. Гончарова К. Сам себе экскурсовод: прогулка по улице Городецкого в Киеве / Официальный сайт РБК-Украина. URL: https://styler.rbc.ua/rus/puteshestviya/sam-sebe- ekskursovod-progulka-ulitse-gorodetskogo- 1492679481.html

4. Рекомендации по проектированию общественно-транспортных центров (узлов) в крупных городах. М.; ЦНИИП градостроительства, 1997.

5. Рудницкий А. М. Транспорт в планировке городов. Киев, Будівельник; 1976. [Rudnitski AV Transport in city planning. Kiev, Budivelnik; 1976. (In Russ).]

6. Сеськин И.Е. Архитектура транспортных сооружений : Учеб. пособ. для вузов ж.-д. трансп./ И.Е. Сеськин, Б.Г. Иванов; Рек. УМО. Самара, СамГАПС; 2004. [Seskin I E Architecture of transport facilities. Samara, SamGAPS; 2004. (In Russ).]

7. Трамвайна лінія всередині ТРЦ та неочікуваний хмарочос на Борщагівці / Офіційний сайт Вечірній Київ. URL:

https://vechirniy.kyiv.ua/news/tramvayna-hniya-vseredyni-trts-ta-neochikuvanyy-khmarochos-na- borshchahivtsi

8. Edwards B. Sustainability and the design of transport interchanges. Abingdon, Oxon ; New York, NY : Routledge; 2011. [Brian Edwards Sustainability and the design of transport interchanges. Abingdon, Oxon ; New York, NY : Routledge; 2011.]

9. Jones W. New Transport Architecture: Travel Hubs in the 21st Century. London, Mitchell Beazley; 2006. [Will Jones New Transport Architecture: Travel Hubs in the 21st Century. London, Mitchell Beazley; 2006.]

Размещено на Allbest.ru