Предмет контролю та нагляду у сфері містобудівної діяльності

здобувач Університету сучасних знань

Досліджуючи проблему здійснення контролю та нагляду у сфері містобудівної діяльності, не можна оминути увагою питання предмета та меж такої діяльності. Адже неправильно визначений предмет контролю чи взагалі його невизначеність, відсутність однозначного закріплення на нормативно-правовому рівні призводить не лише до низької ефективності здійснення такого контролю і, відповідно, численних правопорушень, але й, по-перше, до невдоволення контролюючих суб'єктів, надмірного і належним чином не санкціонованого втручання в їхню оперативну діяльність; а по-друге, невдоволенням споживачів у відповідній сфері через незадовільний стан додержання законодавства про містобудівну діяльність [1].

Стан дослідження

Проблема здійснення нагляду і контролю у сфері містобудівної діяльності неодноразово була у полі зору різних науковців. Зокрема, їй приділяли увагу: Г.Г. Фаренюк, В.Г. Тарасюк, О.Л. Бєлоконь, М. Шевченко, Н.Є. Янушек, Ю.М. Сафонов, В.Р. Кравець, В.Г. Олюха, О.М. Клюєв, О.М. Музичук, О.П. Ковалевська, М. Плішкін, В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко,Т.П. Базова та багато інших. Слід також відзначити, що вказані науковці розглядали предмет контролю та нагляду поверхнево, а комплексного дослідження, присвяченого цьому питанню, так проведено і не було.

Саме тому метою статті є: визначити та охарактеризувати предмет контролю та нагляду у сфері містобудівної діяльності.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукових поглядів учених та норм чинного законодавства України дає змогу стверджувати, що під предметом контролю та нагляду у сфері містобудування слід розуміти сукупність правових, організаційних та інших явищ, що виникають у процесі містобудівної діяльності та на які спрямована контрольно-наглядова діяльність уповноважених суб'єктів у досліджуваній сфері. Крім того, в рамках окресленої у роботі проблематики хотілося б відзначити, що саме предмет контролю визначає його межі. Розглядаючи предмет більш конкретно, слід відмітити, що незалежно від того, в якому напрямку здійснюється нагляд і контроль у сфері містобудівної діяльності, обов'язковим предметом такої контрольної діяльності є перевірка дотримання будівельних норм і стандартів. Взагалі, будівельні норми - це затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури. У свою чергу, нормування у будівництві - діяльність з розроблення та затвердження будівельних норм для обов'язкового застосування у сфері будівництва, містобудування та архітектури з метою формування безпечного середовища для життя і здоров'я людини [2]. Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Крім того, будівельні норми можуть містити вимоги щодо оцінки відповідності будівельної продукції вимогам законодавства. Правилапідтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування, щодо яких відсутні вимоги будівельних норм, інших нормативних актів і документів у сфері будівництва, встановлює Кабінет Міністрів України. У разі якщо у будівельних нормах є посилання на стандарти, то ці стандарти є обов'язковими до застосування [2].

Таким чином, до основних завдань нормування та стандартизації у будівництві відносяться: встановлення на основі досягнень науки і техніки вимог до проектування, будівництва та експлуатації будівельних об'єктів, забезпечення надійності та безпеки будівель та споруд, підвищення якості та скорочення термінів будівництва, застосування раціональних проектних рішень, економне використання людських та матеріальних ресурсів, підвищення рівня індустріалізації та продуктивність праці у будівництві, охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів. Будівельні норми та стандарти у сукупності з процедурами оцінки відповідності та підтвердження придатності складають сферу технічного регулювання у будівництві і є взаємопов'язаним комплексом документів, спрямованим на забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктівта життєвого середовища [3, с.38].

Варто вказати, що перевіркою дотримання будівельних норм і стандартів предмет нагляду і контролю у сфері містобудівної діяльності не обмежується. Тож, виходячи з аналізу Постанови КМУ «Про Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23 травня 2011 року, можна виділити три складові предмету нагляду і контролю у сфері містобудування, які, у свою чергу, слід виокремлювати в залежності від напрямку такої діяльності, зокрема:

1) за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) технічний нагляд і контроль, предметом якого є проектні рішення, дотримання вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, якість та обсяг робіт, що були виконані безпосередньо під час будівництва;

3) авторський нагляд і контроль, предметом якого є перевірка відповідності будівельно-монтажних робіт проекту.

Так, розкриваючи більш детально таку складову предмету контролю та нагляду у сфері містобудівної діяльності як дотримання вимог законодавства, слід вказати, що відносини у досліджуваній сфері регулюються чималою кількістю нормативних актів різної юридичної сили, зокрема: Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій» та низкою інших законодавчих та підзакон- них нормативно-правових актів. Особливості регулювання містобудівної діяльності на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у межах зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» [4].

У вказаних вище нормативно-правових актах містяться вимоги щодо: проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції [5]. Крім того, окремо слід вказати, що контроль і нагляд за дотриманням законодавства передбачає перевірку: 1) відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам; 2) своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань; 3) ведення журналів робіт; 4) наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством [6].

Специфічним предметом контролю у сфері містобудівної діяльності є перевірка дотримання ліцензійних умов суб'єктами господарювання. У більшості випадків ліцензування відносять до системи попередньої кваліфікації, яка забезпечує розуміння відповідності наявних можливостей суб'єкта господарювання до ліцензійних умов, під якими Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» розуміє «установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню». Порядок ліцензування та орган ліцензування визначає Кабінет Міністрів України. Проте у будівництві орган ліцензування визначений у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності». Систему ліцензування, зазвичай, відносять до дозвільної системи, а не до контрольної системи, що відповідно передбачено абзацом третім статті 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Проте необхідно зазначити, що саме в Україні система ліцензування має чіткі ознаки контрольної системи, зокрема і ліцензування в будівництві [7, с.157].

Таким чином, контроль та нагляд за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зазвичай здійснюється на початковій стадії здійснення будівництва. Крім того, слід підкреслити, що у даному випадку контроль жодним чином не стосується суб'єкта господарської діяльності (наприклад, його фінансова, організаційна діяльність тощо), а має безпосереднє відношення саме до об'єкта будівництва (наприклад, конкретної будівлі). Так, до прикладу, нормами чинного законодавства прямо забороняється суб'єктам контролю витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельногоконтролю.- У якості окремого прикладу встановлення меж здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності слід вказати положення, яке визначає про порядок та підстави проведення позапланові перевірки. Законодавець чітко визначив строки, порядок, підстави її проведення, тощо.

В контексті вказаного вище також слід навести точку зору Ю.М. Сафонова, який пише, що згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, дотримання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Відповідно до- ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на інспекції державногоархітектурно-будівельного контролю покладено здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У Положенні про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (п.4) передбачено, що інспекція здійснює державний контроль за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури. Процедура здійснення заходів нагляду і контролю визначена у Порядку здійснення державногоархітектурно-будівельного контролю, згідно з яким контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок [8].

Отже, здійснення контролю за дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, беззаперечно, має важливе значення як для суб'єктів будівництва, так і для користувачів побудованих об'єктів. Крім того, контроль за дотриманням законодавства є дієвим превентивним заходом від вчинення правопорушень у досліджуваній сфері. Разом із тим недостаньо буде обмежуватись лише таким предметом контролю. Важливо тож здійснювати технічний нагляд і контроль, предметом якого, як ми вже відзначили вище, є проектні рішення, дотримання вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, якість та обсяг робіт, що були виконані безпосередньо під час будівництва

Перш за все слід зазначити, що технічний нагляд за будівництвом -- здійснення замовником (забудовником) контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування. Важливість технічного нагляду в будівництві полягає у тому, що проконтролювати: дотримання проектних показників; дотримання норм державних стандартів; нормативів; правил зведення будівель. Також до предмету нагляду і контролю входить контроль якості виконаних робіт під час спорудження або реконструкції будівель, у тому числі і їх знесення. Інженер з технічного нагляду за будівництвом зможе правильно вказати на недоліки і вчасно виправити похибки [9].

Таким чином, предметом технічного контролю та нагляду у сфері містобудівної діяльності [10]: перевірка наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; якість виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідність обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; якість та результативність виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду [10].

Необхідно також відмітити, що особи, що здійснюють технічний нагляд, мають право вимагати від підрядника: 1) виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт; 2) зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів; 3) проведення лабораторних випробувань матеріалів і конструкцій щодо їх відповідності сертифікатам якості, а обладнання - технічним (технологічним) паспортам та своєчасного повідомлення їм про такі випробування; 4) усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред'явлення робіт для здійснення технічного нагляду; 5) зупинення виконання: а) робіт до оформлення актів огляду прихованих робіт; б) будівельно-монтажних робіт у разі виявлення понаднормативної деформації об'єкта або загрози обвалу конструкцій та вжиття невідкладних заходів для запобігання виникненню аварії [10].

Розглядаючи перевірку відповідності будівельно-монтажних робіт проекту як предмет нагляду і контролю у сфері містобудівної діяльності, то слід вказати, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту [10].

Висновок

Отже, узагальнюючи весь наведений у представленому науковому дослідженні матеріал можна констатувати, що контроль та нагляд у сфері містобудівної діяльності охоплює досить значний спектр відносин. Однак при цьому слід відзначити, що він (контроль) не є всеосяжним, а обмежується конкретним предметом. Такі обмеження перш за все окреслюються на законодавчому рівні та передбачають: по- перше, чітко визначений предмет контролю; а по-друге, встановлення конкретних повноважень контролюючих суб'єктів у цій сфері. Окремо слід відзначити, що предмет нагляду і контролю може дещо змінюватись залежно від того, на якій стадії будівництва знаходиться той чи інший об'єкт.

Література

1. Дубинський О.Ю. Об'єкт та предмет відомчого контролю в органах внутрішніх справ України / [Електронний ресурс] Режим доступу: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/11/16.pdf

2. Про будівельні норми :Закон України від 05.11.2009 № 1704-VI[Електронний ресурс] Режим доступу: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17/conv

3. Фаренюк Г.Г. Стан та основні проблеми розвитку нормативної бази будівельної галузі України / Г.Г. Фаренюк,- В.Г. Тарасюк, О.Л. Бєлоконь, А.М. Шевченко, Н.Є. Янушек // Будівельні конструкції. 2016. Вип. 83(1). С. 37-46.

4. Про регулювання містобудівної діяльності : Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI[Електронний ресурс] Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv/page2

5. Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю : Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 [Електронний ресурс] Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553- 2011m/conv

6. Порівняння функцій держархбуд- контролю та авторського і технічного нагляду / Офіційний веб-сайт «гільдії інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури» // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.gitn.org. ua/news/Porivnyannyafunktsiyderzharkhbudkontrolyutaavtorskogoitekhnichnogonaglyadu/

7. Сергієнко О.В. Особливості правового регулювання системи державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності / О.В. Сергієнко // Наше право. 2015. № 2. С. 165-171

8. Сафонов Ю.М. Економіко-правові основи капітального будівництва [текст] : навч. посіб. / Ю.М. Сафонов, В.Р. Кравець, В.Г. Олюха. К. : «Центр учбової літератури», 2014. 244 с.

9. Технічний нагляд за будівництвом / Офіційний веб-сайт «Українського інженерно-технічного центру» // [Електронний ресурс] Режим доступу: https://etcu. com.ua/ua/services/tehnichnij-nagljad/

10. Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури : Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 [Електронний ресурс] Режим доступу: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/903-2007-п / conv

Размещено на Allbest.ru